Москаленко В.В. Соціальна психологія

Подождите немного. Документ загружается.

Глава 3. Соціальна психологія як наука: історичний аспект

психології” підкреслює, що рушійною силою соціальної поведінки лю?

дини є так звані інстинкти, якими є внутрішні, успадковані прагнен?

ня до цілеспрямованих дій. Кожному інстинктові відповідає певна

емоція, що з короткочасного стану перетворюється на почуття, яке є

стійкою й організованою системою схильностей до дії. Ця система

визначає “інстинкт поведінки”. Мак?Даугалл висунув ідею організації,

регуляції та управління соціальною поведінкою, яка жорстко регу?

люється певним набором успадкованих, неусвідомлюваних індивідом

інстинктів. Колективність і масовість можуть бути прийнятними і

корисними за умов цілеспрямованого впливу на них.

Інтелектуальна історія Мак?Даугалла відображає до певної міри

еволюцію самої соціальної психології в той час. Після опублікування в

1908 р. книги “Вступ до соціальної психології” він спробував застосува?

ти свою концепцію до соціальної групи. Так на світ з’явилась робота “Гру?

пова свідомість” (1920). Далі Мак?Даугалл захопився лабораторним ек?

спериментуванням. Однак в історію американської соціальної психології

він ввійшов, по?перше, як автор першої фундаментальної роботи з тер?

міном “соціальна психологія” у назві, і, по?друге, як приклад пошуків

“простого пояснення” або, як говорять американці – “симплізма”. Спи?

раючись на постулати так званої гормічної психології, він вважав осно?

вою людської поведінки інстинкти. Інстинкт, який в концепції Мак?Да?

угалла було обрано за аналітичну одиницю , має складну структуру. Ядро

являє триєдність сугестії, імітації і симпатії, які представляють відпо?

відно когнітивний, афективний і конативний (поведінковий) аспекти.

Відповідно до цієї структури почуття (перетворені інстинкти) викону?

ють три функції: конативну, або спонукання до цілеспрямованої пове?

дінки; когнітивну, або функцію вибіркової організації досвіду в процесі

дії; аффективну, або функцію емоційного наповнювання спонук.

Отже, основу людської поведінки складають інстинкти – врод?

жені передумови до певних реакцій, які у людини в процесі набуття

досвіду і впливу оточуючого середовища перетворюються в певні

почуття. Наприклад, інстинкт боротьби перетворюється в почуття

страху і лютості, а інстинкт придбання – в почуття власності, тощо.

Всього Мак?Даугалл перерахував 7 пар взаємопов’язаних інстинктів

і емоцій. Провідним почуттям він вважав самоповагу, яка виявляєть?

ся в повазі до себе і гордості.

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ЯВИЩЕ І ЯК НАУКА

Ця ідея стала центральною в одній із найбільш розвинутих теорій

західноєвропейської соціальної психології уже в 70?80 роки – етогене?

тиці Р. Харре. Не тільки ця, а й багато інших ідей в роботах Мак?Даугал?

ла є співзвучними сучасним поглядам і навіть є плідними у вирішенні

сьогоднішніх проблем. Скажімо, його погляди на тричленну структуру

інстинкту є передбаченням трикомпонентної структури аттітюда. На?

решті, одним з перших в американській соціальній психології Мак?Дау?

галл наполягав на тому, що групова свідомість являє собою не просто

суму індивідуальних свідомостей, а має власну (системну) якість.

В 1908 році з’явилась також друга робота під назвою “Соціаль?

на психологія”. Її автором був Е. Росс (1866?1951) – соціолог з еко?

номічною освітою. Його погляди визначались двома джерелами –

теорією “соціального цілепокладання (телезису)” американського

соціолога Л. Уорда, і теорією наслідування французького соціолога

Г. Тарда. Оскільки про теорію Г. Тарда уже йшлося, то доцільно спи?

нитись тільки на основних ідеях теорії Л. Уорда (1841?1913). В

основі соціально?психологічної концепції Л. Уорда лежать еволю?

ціоністські ідеї Конта і Спенсера, які він наповнював гуманістич?

ним змістом. Він виходив з того, що в основу вивчення суспільства

необхідно покласти принципи психології, а не біології (як у Спен?

сера), і зосереджував увагу на вивченні психологічних механізмів

суспільного життя. Від природних процесів соціальне життя

відрізняється передусім телічним, тобто цілеспрямованим і твор?

чим характером. Сліпа стихійна еволюція, яка відбувається в при?

роді на основі природного відбору, “генезис”, у суспільстві змінюєть?

ся “телезисом”, який формується на основі усвідомленого прагнен?

ня до прогресу. Л. Уорд виділяє бажання, що виражають природні

імпульси (голод, спрага, статеві потреби), в якості первинної со?

ціальної сили. На їх базі формуються більш складні інтелектуальні,

моральні й естетичні потреби, реалізація яких в творчій діяльності

людини і забезпечує на рівні “індивідуального телезису” розвиток

суспільства. Під телезисом Уорд і розумів вплив суспільства на

інстинктивні потяги індивіда. В якості основного носія “колектив?

ного телезису” він розглядав державу, яка виникає поряд з такими

інституціями, як класи, право і т.ін. із боротьби рас. З цієї ідеї була

розвинута концепція “соціального контролю”, яку поклав в основу

Глава 3. Соціальна психологія як наука: історичний аспект

своєї “соціальної психології” Т. Шибутані. Розмірковуючи над мож?

ливостями суспільства і людини в управлінні своїм життям, Л. Уорд

прийшов до постановки проблем функції психічних фактів в роз?

витку не тільки суспільства, але й цівілізації.

Теорія “соціального цілепокладання (телезису)” Л. Уорда була

запозичена Е. Россом для обґунтування концепції соціального роз?

витку, в основі якого, на думку Е. Росса, лежить позаісторична “інтег?

рація” індивідів, яка веде до утворення соціальних груп і підпоряд?

ковується певному соціальному контролю і порядку. Процеси, що

сприяють досягненню проміжного стану між соціальною стабільні?

стю і індивідуальною свободою, Росс вважав прогресивними, вис?

тупаючи за внутрішній етичний соціальний контроль над поведін?

кою індивіда, оснований на засвоєнні особистістю суспільних цінно?

стей. Разом з тим він визначав зростаюче значення зовнішнього пол?

ітичного контролю, що спирається на виховання, релігію, суспільну

думку, соціальні санкції. Книги Росса і Мак?Даугалла багато разів

перевидавались протягом майже двох десятиліть в США та в інших

країнах. Вони відіграли важливу систематизуючу роль в розвиткові

соціально?психологічного знання.

Концепції “психології народів” та “психології мас”, а також теорія

“інстинктів соціальної поведінки” Мак?Даугалла, концепція соціаль?

ного порядку Е. Росса підготували ґрунт для переходу соціальної пси?

хології на інший, якісно новий рівень, пов’язаний з перетворенням со?

ціальної психології на емпіричну, експеримнетально?прикладну науку.

Експериментальний етап

у розвитку соціальної психології

Етап розвитку соціальної психології в першій половині ХХ ст.

можна назвати етапом тріумфу лабораторного експериментування.

В свою чергу, саме експериментування набуло такого широкого роз?

маху завдяки появі відносно простого і загальнодоступного методу

вимірювання соціальної установки за допомогою різних шкал.

Експериментальна соціальна психологія починає розвива?

тись у Європі, Росії, США. Великий внесок в її розвиток було

зроблено В. Бехтерєвим, М. Ланге (Росія), В. Меде (Німеччина),

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ЯВИЩЕ І ЯК НАУКА

Ф. Олпортом (США). Проте експериментальна соціальна психо?

логія стає з 30?х років американською, формується у відповід?

ності з американськими стандартами дослідження, оцінками ре?

зультатів і американськими моделями людини. США стає “зраз?

ком” розвитку психологічної науки, заявляючи про себе як центр

найбільш прогресивних технологій виробництва і управління, а

також як носій значимого для всього світу образу життя і мис?

лення. Кращі і найвидатніші соціальні психологи Європи стали

американськими дослідниками, переїхавши у США в зв’язку з

Другою світовою війною.

Початком лабораторного експериментування в соціальній

психології прийнято вважати появу програми, що була запро?

понована в Європі В. Меде і в США Ф. Олпортом, в якій було

сформульовано вимоги перетворення соціальної психології в ек?

спериментальну дисципліну. Початком лабораторних експери?

ментів вважають експерименти Нормана Тріплетта, які було

виконано ще наприкінці ХІХ ст. Суть експериментів полягала в

тім, щоб виявити вплив ситуації змагання на зміну швидкості

велосипедиста у порівнянні з результатами, отриманими у гонці

наодинці. Досліджуваними були діти. Двадцять дітей із сорока

досліджуваних показали у змаганні більш високі результати,

десять – трішечки поліпшили їх, у десяти спостерігалось навіть

погіршення у зв’язку з перезбудженням.

В цих експериментах вияснялось питання про те, чи діє індивід

наодинці краще, ніж у присутності інших, або, навпаки, чи стиму?

лює факт присутності інших ефективність діяльності кожного. Ре?

зультати цих досліджень було інтерпретовано як виникнення ефекту

зростаючої сенсорної стимуляції, коли на продуктивність діяльності

індивіда впливає сама присутність інших людей, що працюють над

тією ж самою здачею поряд.

Цей ефект отримав в соціальній психології назву ефекту со

ціальної фасилітації (від англ. facilitate — полегшувати),

сутність якого полягає в тім, що присутність інших спонукає

людей краще виконувати прості або добре знайомі задачі, полег?

шує дії людини, сприяє їм. Цей феномен полегшення було відкри?

Глава 3. Соціальна психологія як наука: історичний аспект

то Тріплеттом, йому також належить і поняття, яким він визна?

чив зафіксоване їм явище – “соціальна фасилітація”. В ряді екс?

периментів було також виявлено протилежний ефект – певне

стримання, гальмування дії індивіда під впливом присутності

інших. Цей ефект отримав назву ефекту соціальної інгібіції (від

лат. inhibeo – стримування, придушування).

Соціальна фасилітація й інгібіція традиційно вивчались у

двох широких категоріях соціальних ситуацій: присутність пуб?

ліки і сумісна дія. Перший тип досліджень – це дослідження

того, як присутність пасивної публіки впливає на індивідуаль?

ну дію. Вивчення сумісної дії було зосереджено на тому, як при?

сутність ще кого?небудь, хто виконує ту ж саму задачу, впливає

на рішення цієї задачі.

Це були перші експериментальні роботи, де об’єктом до?

слідження була мала група. Акцент робився на факті простої

присутності інших, а сама група тлумачилась перш за все як факт

“присутності”, вивчалась не взаємодія (інтеракція) людей в

групі, а факт їх одночасної дії поряд (коакція). Результати до?

слідження таких “коактних” груп показали, що у присутності

інших людей може відбуватись як фасилітація, так і інгібіція. В

соціальній психології більше розповсюдження отримало вивчен?

ня саме соціальної фасилітації.

Дослідження феномену фасилітації проводилось також

німецьким психологом В. Меде. Ним було встановлено, що ви?

никнення ефекту фасилітації залежить від характеру завдань,

які виконує людина. Присутність інших позитивно впливає на

кількісні характеристики й негативно на якісні. Крім того, в

присутності інших підвищується результативність простих

різновидів діяльності й знижується – складних. Вивчаючи

інгібіцію, В. Меде отримав, наприклад, такі результати. Під

впливом групи поріг чутливості до електричного струму зни?

жувався в кількох осіб від 21 до 57 %.

З проведенням ранніх експериментів із соціальною фасил?

ітацією пов’язано також ім’я видатного американського соціаль?

ного психолога Ф. Олпорта. Для нього соціальна психологія

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ЯВИЩЕ І ЯК НАУКА

стала наукою, що вивчає поведінку індивіда в тих галузях, де ця

поведінка стимулює інших людей або є реакцією на таку пове?

дінку. В експериментах Ф. Олпорта, як і в інших ранніх лабора?

торних експериментах, встановлювалось те, що було відомим

людям давно. Головне наукове досягнення полягало в тім, що

загальновідомі істини вимірювались. І це було великим кроком

на шляху перетворення соціальної психології у солідну науко?

ву дисципліну. Ф. Олпорт був один з перших, хто розробив шка?

лу для вимірювання установок. До цього, в 20?30?х роках для

вимірювання установок в основному використовувались опи?

тувальники. Досліджуваними були студенти, а в якості індика?

торів установок вивчались декларовані думки з приводу найр?

ізноманітніших проблем, пов’язаних з життям суспільства. Ф.

Олпорт, вимірюючи установки, не тільки вивчав певні думки,

але й намагався співвіднести їх з особистісними особливостями

досліджуваних. Шкала Ф. Олпорта містила висловлювання рес?

пондентів відносно різних об’єктів установки (ліга націй, ку?

клукс?клан, “сухий закон”). Важливою новацією Ф. Олпорта

було введення експертної процедури, що відіграло значну роль

у подальшій розробці шкал вимірювання.

Лабораторні експерименти вимагали багато зусиль в їх

здійсненні як в організаційному, так і чисто технічному плані.

Тому появу вимірювальних шкал можна вважати справжньою

революцією у проведенні соціально?психологічних експери?

ментів. Особливе значення мало створення шкал Е. Богардусом

(1928), Л. Терстоуном (1928), Р. Лайкертом (1932), Л. Гуттме?

ном (1941). Шкала соціальної дистанції Богардуса вимірює за?

гальний ступінь взаєморозуміння і близькості у особистісних і

соціальних відносинах, ступінь впливу одного на іншого. Вона

призначена також для вивчення реальних і потенційних

конфліктів: трудових, міжетнічних та інших. З ім’ям Л. Терсто?

уна в соціальній психології пов’язується конструювання шкал,

призначених для вимірювання позитивної або негативної напру?

женості ставлень людини до якого?небудь соціального об’єкта,

явища або соціальної проблеми. Для отримання показників

Глава 3. Соціальна психологія як наука: історичний аспект

різних шкал, які можна було б порівнювати, було придумано

спеціальні процедури: рівні відстані між одиницями шкал і од?

номірність (однорідність) запитань. Крім того, методика перед?

бачала участь в роботі експертів, які б класифікували стверд?

ження, що були отримані спочатку в опитуванні респондентів.

Л. Терстоун та його співробітники виконали в кінці 20 – на

початку 30?х років за допомогою такого роду процедур цілу се?

рію досліджень, які були присвячені вимірюванню ставлень до

війни, смертної кари, церкви, цензури та інших громадських

інституцій, а також звичаїв, традицій, проблем расової і націо?

нальної належності. Сам Л. Терстоун відмічає як найкращу ро?

боту цього періоду серію досліджень, присвячених впливу

кінофільмів на динаміку установок. В цей період починається

справжній бум створення шкал в терстоунівському стилі. На?

ступним кроком у створенні вимірювальних шкал були шкали

Р. Лайкерта, який запропонував альтернативу терстоунівській

шкалі без використання експертних оцінок.

Завдання для вимірювання ставлень відбирались тільки на

основі відповідей досліджуваних, а єдиним критерієм відбору

була внутрішня узгодженість цих відповідей. На відміну від

шкал Терстоуна, шкали Лайкерта є більш зручними у застосу?

ванні при масових опитуваннях. Шкалу Лайкерта досить легко

побудувати, вона є відносно надійною навіть у випадку невели?

кої кількості суджень. Тому вона найчастіше застосовується в

соціальній психології.

Експериментальний період соціальної психології характе?

ризується багатьма емпіричними відкриттями, методичними

знахідками, реальними практичними результатами. Цьому ета?

пові розвитку наукова соціальна психологія зобов’язана зде?

більшого розробками методик, накопиченням емпіричного ма?

теріалу. Все це сприяло подальшому розвиткові соціальної пси?

хології, в рамках якої виокремлюються самостійні напрямки, ко?

жен з яких зробив суттєвий внесок у виразність особливостей

соціальної психології ХХ ст.

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ЯВИЩЕ І ЯК НАУКА

Висновки

1. Особливістю теорій, які отримали назву “психологія народів

і мас” була загальна їх проблематика: масовидні явища, великі со?

ціальні групи людей, масові рухи, механізми масового впливу. Ці

теорії виникли в результаті потреб суспільства у дослідженні масо?

вих явищ психіки, що супроводжували бурхливість соціальних

відносин того часу. Найбільш відомими роботами з цієї проблема?

тики є роботи французьких дослідників Г. Лебона і Г. Тарда.

2. Г. Лебоном була розроблена концепція натовпу, в якій він

трактує масову поведінку як аномальну, а головними ознаками маси

визначає знеособленість, втрату інтелекту та особистої відповідаль?

ності, домінування почуттів. Він виокремлює такі чинники, що зу?

мовлюють масову поведінку: душа раси, вплив вожаків, наслідуван?

ня і взаємне зараження. Ключовим поняттям, яким Г. Лебон визна?

чає психологічний механізм взаємодії мас, є “психічна інфекція”. В

концепції Лебона маса протиставляється вождю, еліті, лідеру, які

здатні навести порядок у масі, повести її за собою.

3. Г. Тард в основу своєї концепції поклав розробку механізму

наслідування, яким він пояснював людські взаємовідносини. На

його думку, задача науки полягає у вивченні законів наслідування,

завдяки яким суспільство, з одного боку, підтримує своє існування

у якості цілісності, з другого – розвивається завдяки виникненню і

розповсюдженню в різних галузях життя винаходів.

4. Концепція “психології мас” розроблялась також З. Фрейдом,

зокрема у його дослідженнях міжособистісних та міжгрупових відно?

син, в яких він велику роль відводить навіюванню, наслідуванню,

підпорядкуванню лідерові (вождю), неусвідомленим колективним

уявленням. За основу інтерпретації брались психологічні механіз?

ми такої групи як сім’я. Особливо це стосується аналізу взаємин

лідера і маси. Соціальна група розглядається З. Фрейдом як су?

купність індивідів, які замінюють свій ідеал “Я” масовим ідеалом,

що втілюється у вожді. Згідно зі схемою З. Фрейда, відносини з ліде?

ром будуються за аналогією дитини з батьками.

5. Теорія “психології народів” з’явилась на основі ідеї Гегеля

про об’єктивний, народний дух, про надіндивідуальну цілісність

Глава 3. Соціальна психологія як наука: історичний аспект

душі, яка становить народ, націю. Найбільш яскравим психологіч?

ним втіленням цієї ідеї в кінці ХІХ ст. була “психологія народів”

В. Вундта, який стверджував, що дух конкретного індивіда – це

лише частина народної душі, психологія якої виражена у мові,

міфах і звичаях. Останні він вважав трьома галузями, які склада?

ють предмет вивчення психології народів. В. Вундт був засновни?

ком культурно?історичної психології, до якої він відніс вивчення

різних стадій розвитку людських психічних процесів, що вивча?

ються в об’єктивних продуктах культури. Тим самим він підкрес?

лив, що соціальна психологія повинна бути також історичною дис?

ципліною, щоб залишатись дійсно соціальною.

6. До “психології народів і мас” примикає теорія “інстинктів со?

ціальної поведінки” Мак?Даугалла, зокрема в тій її частині, в якій йдеть?

ся про способи впливу на неорганізовану масову поведінку. Згідно з

точкою зору Мак?Даугалла, колективність і масовість можуть бути

прийнятними і корисними за умов цілеспрямованого впливу на них.

7. Початком лабораторного експериментування в соціальній пси?

хології прийнято вважати експерименти Н. Тріплетта з соціальної фа?

силітації. Ефект соціальної фасилітації полягає в тім, що присутність

інших спонукає людей краще виконувати прості або добре знайомі за?

дачі. Це були перші експериментальні роботи, де об’єктом досліджен?

ня була мала група. Акцент робився на факті простої присутності інших,

а сама група тлумачилась перш за все як факт “присутності”, вивча?

лась не взаємодія людей, а факт їх одночасної дії поряд.

Дослідження феномену фасилітації проводилось також

німецьким психологом В. Меде. Ним було встановлено, що ви?

никнення ефекту фасилітації залежить від характеру завдань,

які виконує людина. Проведення ранніх експериментів з дослі?

дження фасилітації пов’язано з ім’ям американського соціаль?

ного психолога Ф. Олпорта, який визначав соціальну психоло?

гію як науку, що вивчає поведінку індивіда в тих галузях, де ця

поведінка стимулює інших людей.

Експериментальний період соціальної психології збагатив

її не тільки емпіричним матеріалом, але й новими методиками

дослідження. Зокрема велике значення мало створення вимірю?

вальних шкал.

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ЯВИЩЕ І ЯК НАУКА

Питання для обговорення

та закріплення матеріалу

1. Назвіть загальні особливості теорій, які отримали назву

“психології народів і мас”.

2. Опишіть соціальні умови, в яких виникла “психологія на?

родів і мас”.

3. Які інтелектуальні та наукові підґрунтя мала “психології мас”?

4. В чому полягає сутність теорії натовпу Г. Лебона?

5. Назвіть головні ознаки маси, які визначено Г. Лебоном.

6. Які чинники суспільного руху виокремлює Г. Лебон?

7. Чим зумовлена ідея аномальності натовпу в концепції

“психології мас”?

8. Визначте сутність концепції наслідування Г. Тарда.

9. В чому полягає механізм законів наслідування в кон?

цепції Г. Тарда?

10. Які положення “психології мас” розробляв З. Фрейд у

своїй концепції?

11. Проаналізуйте проблему взаємовідносин індивідів (маси)

і лідера (вождя) З. Фрейда.

12. Які обставини змусили С. Московічі у 80?х роках ХХ ст.

взятись за аналітичний аналіз ідеї наслідування?

13. Яка ідея покладена в основу “психології народів”?

14. Назвіть три галузі, які визначено В. Вундтом в якості ос?

новного предмета вивчення психології народів.

15. Відмітьте основні позиції, за якими можна охарактеризу?

вати позитивний внесок в науку, що зроблено теоріями “психології

народів і мас”.

16. Розкрийте сутність концепції “інстинктів соціальної поведін?

ки” Мак?Даугалла. Що її зближує з теоріями “психології народів і мас”?

17. В чому Ви бачите позитивний внесок в розвиток соціаль?

ної психології перших підручників з цієї науки? Назвіть їх авторів.

18. Які експерименти прийнято вважати початком експеримен?

тального етапу у розвитку соціальної психології?

19. В чому сутність феномену соціальної фасилітації?