Машина Н.І. Міжнародне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

її основними торговельними партнерами і характеру інших

зовнішньоекономічних зв’язків цієї країни. Деякі країни з

різних регіонів світу розробили свої умовні рахункові оди,

ниці, найбільш прийнятні саме для них.

МВФ створив свою умовну валютну одиницю – СДР. Во,

на застосовується МВФ у розрахунках з країнами – членами

Фонду, при розміщенні облігаційних позик на євровалютних

ринках, у ній МВФ підраховує світові валютні резерви і всі

здійснювані самим Фондом операції. МВФ щодня публікує

курси валют відносно СДР.

Вартість СДР визначається на базі середньозваженої вар,

тості валют п’яти найбільших країн – членів МВФ, на частку

кожної з яких припадає значна частина світового експорту то,

варів і послуг. Найбільшу питому вагу в цьому “кошику” ва,

лют посідає долар США.

В сучасних умовах СДР є найбільш зручною, хоча в дея,

ких випадках і не дуже вигідною для торговельних партнерів.

При використанні СДР в якості мультивалютного застережен,

ня ціна в контракті встановлюється у будь,якій вільно конвер,

тованій валюті, виходячи з її вартості в СДР на дату укладен,

ня угоди або контракту. Платежі здійснюються у валюті за

курсом до СДР на дату платежу, причому сума його перерахо,

вується таким чином, щоб еквівалент ціни в ній зберігався.

На додаток до валютних застережень можливе ще й таке

застереження: валюта ціни прив’язується до іншої валюти за

певним курсом. При зміні курсового співвідношення на дату

платежу виникаючі при цьому виграш і збитки сторони ділять

порівну. Ціна і платіж перераховуються за середнім курсом

між курсами на дату підписання контракту і дату платежу.

421

Ãëàâà 16 ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß Ô²ÍÀÍÑÎÂÈÕ ²ÍÑÒÐÓÌÅÍÒ²Â...

Ïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. Дайте визначеття фінансовим ризикам.

2. Що таке хеджування?

3. Назвіть основні види фінансових інструментів.

4. Що таке базові фінансові інструменти?

5. Що таке похідні фінансові інструменти?

6. Яким чином з метою хеджування застосовуються ф’ючерсні

контракти?

7. Чим відрізняються ф’ючерсні і форвардні контракти?

8. Яким чином для страхування використовуються опціони?

9. З якою метою в міжнародних контрактах застосовуються за,

стереження?

10. У чому полягає механізм використання валютних застере,

жень?

11. Як за допомогою застережень вибирається валюта ціни кон,

тракту?

12. Що таке “мультивалютне застереження” і з якою метою воно

застосовується?

422

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Ãëàâà 17

ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß Ô²ÍÀÍÑÎÂÈÕ

²ÍÂÅÑÒÈÖ²É, ÃÀÐÀÍÒ²É ÒÀ ÎÁË²ÃÀÖ²É

17.1. Ñòðàõóâàííÿ ô³íàíñîâèõ ³íâåñòèö³é

Фінансові інвестиції – це придбання активів у вигляді

цінних паперів, які будуть давати інвестору не тільки прибу,

ток, а й гарантувати певний рівень безпеки вкладення коштів.

Оскільки одночасно максимального прибутку і мінімального

ризику домогтися неможливо, у світовій практиці функціону,

вання фінансового ринку встановилася стійка градація ризику

і прибутковості цінних паперів.

Вважається, що найбільш ризикованими є звичайні акції,

які, однак, дають власнику 15–20% доходу і акції швидко зро,

стаючих компаній, доход по яких оцінюється в 10–12%.

До цінних паперів з помірним ризиком належать звичайні

акції, які високо котируються на біржі, доход по яких складає

8–10%, цінні папери взаємних інвестиційних фондів зі збалан,

сованим портфелем – доход 7–8%, конвертовані акції з фіксо,

ваним дивідендом – 6–10%, конвертовані облігації – доход

5–10%.

До цінних паперів з низьким ступенем ризику належать

муніципальні і державні облігації, які дають доход не більше

4–6%.

Структура інвестиційних ризиків наведена на рис. 19.1.

Ринковий ризик являє собою можливість втрати капіталу

у зв’язку зі зміною цін на товари. Підприємницький ризик

пов’язаний зі зміною вартості цінних паперів, які придбають,

ся. Кредитний ризик поділяється на ризик зміни дисконтної

ставки банківського відсотка і ризик зміни вартості грошей у

зв’язку з інфляцією.

423

Метою страхування є захист інвестицій від втрат

внаслідок несприятливої і непередбаченої зміни кон’юнктури

ринку і погіршення інших умов. За характером страхових ри,

зиків це страхування поділяється на страхування від політич,

них і комерційних ризиків.

Страхування інвестиційної діяльності від комерційних

ризиків здійснюється, як правило, приватними страховими

компаніями. Страхова сума як межа відповідальності за дого,

вором може бути визначена декількома способами:

• у розмірі величини інвестицій, вкладених у придбання

акцій, інших цінних паперів і т.д.;

• у розмірі суми інвестицій і нормативного прибутку, яка

може бути встановлена на рівні, який забезпечується

безризиковим вкладенням капіталу.

При цьому розмір страхового відшкодування обчис,

люється у вигляді різниці між страховою сумою і фактичним

фінансовим результатом від застрахованих інвестицій, тобто

страхувальнику відшкодовуються втрати у разі, якщо через

певний період застраховані інвестиції не дадуть передбаченої

окупності.

Страхування від політичних ризиків застосовується при

здійсненні інвестицій у зарубіжні країни. Воно характери,

424

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Êðåäèòí³

Ïðîöåíòí³

²íôëÿö³éí³

Ìàéíîâ³

Ðèíêîâ³

Ï³äïðèºìíèöüê³

²íâåñòèö³éí³ ðèçèêè

Рис. 17.1. Класифікація інвестиційних ризиків

зується неможливістю математичної оцінки імовірності на,

стання страхових випадків і вкрай високими розмірами збит,

ку. Тому приватні страховики цим страхуванням, за небагать,

ма винятками, не займаються.

Його здійснюють державні страхові організації країни,

інвестора і міжнародні фінансові організації. Сьогодні на три

державні структури в США, ФРН і Японії припадає 80% за,

гальних обсягів операцій, здійснюваних у рамках національ,

них державних програм страхування інвестиційних ризиків.

Страховими ризиками тут є події, які визначаються

рішеннями органів державної влади, державного управління,

інших державних формувань, а також ризики, пов’язані з на,

родними заворушеннями, актами цивільної непокори та інші

ризики.

При визначенні конкретного переліку ризиків у договорі

враховуються такі макроекономічні показники:

• політичне й економічне становище країни, її потенційні

фінансові можливості;

• рівень розвитку промисловості, сільського господарст,

ва й інфраструктури;

• величина ВВП;

• обсяги і структура внутрішньої і зовнішньої заборгова,

ності;

• своєчасність погашення наявних позик;

• рівень інфляції,

• конкретні характеристики обговорюваного договору

страхування: об’єкт і суб’єкт страхування; сума інвес,

тицій; географічне місцезнаходження об’єкта інвес,

тицій; термін страхування і т.ін.

Залежно від перерахованих факторів до обсягу страхово,

го покриття можуть входити такі ризики інвесторів:

• зміни у валютному законодавстві, що могли б перешко,

джати в здійсненні діяльності відповідно до обумовле,

ної програми;

• зміни у валютному законодавстві, що перешкоджали б

перекладу дивідендів іноземним інвесторам;

425

Ãëàâà 17 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß Ô²ÍÀÍÑÎÂÈÕ ²ÍÂÅÑÒÈÖ²É...

• прийняття нормативних актів, що перешкоджали б ви,

користовувати інвестовані кошти і можливий доход від

них для наступного інвестування;

• націоналізація підприємств, створених за участю інозем,

них інвесторів, або експропріація їхніх активів у резуль,

таті розпочатих державою змін в економіці або політиці;

• прийняття законодавства, яке позбавляло б права во,

лодіння землею, що належить підприємству;

• прийняття законодавства, яке дозволяє повністю або

частково конфіскувати продукцію підприємства, у яке

вкладені іноземні інвестиції;

• введення законодавства в області оподаткування, що

перешкоджало б подальшому капіталовкладенню або

прибутковому веденню справи;

• введення нормативних актів, які забороняють

підприємствам, у яких домінують іноземні інвестори,

брати участь в біржових угодах;

• прийняття законодавства, яке б обмежувало фінансове

і будь,яке інше становище іноземних інвесторів

порівняно з початковими передумовами;

• прийняття нормативних актів, які б обмежували право

інвесторів входити в керівні органи підприємств, у які

інвестори вклали відповідні кошти;

• внесення змін в арбітражну практику;

• воєнні дії, народні хвилювання і соціальні негаразди,

що призвели до заподіяння збитку майновим інтересам

інвестора.

Перелік можливих ризиків може бути доповнений, виходя,

чи з особливостей політичної й економічної ситуації в країні.

Одним зі спеціалізованих державних агентств, які

здійснюють страхування майнових інтересів інвесторів від

політичних ризиків, є заснована в 1969 році урядом США

Корпорація приватних закордонних інвестицій (ОПІК). Вона

надає підтримку американським інвесторам у зарубіжних

країнах за програмами, однією з яких є страхування майнових

інтересів інвесторів від політичних ризиків, пов’язаних з на,

ступними ризиками:

426

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

• експропріацією або націоналізацією;

• необоротністю місцевої валюти у вільно конвертовану;

• пошкодженням майна або втратою прибутку внаслідок

громадських заворушень і воєн;

• зміною політичного режиму і т.ін.

Діяльність ОПІК охоплює американські інвестиції в 140

країнах. Особливість цієї системи полягає в тому, що обов’яз,

ковою передумовою укладання договору з конкретним інвес,

тором є двостороння міжурядова угода про сприяння капіта,

ловкладенням.

Так, тільки після підписання такої угоди між США і

Росією в 1992 році ОПІК одержала можливість брати участь у

страхуванні некомерційних ризиків інвесторів США, які

здійснюють інвестиції в Росії. У разі виплати страхового

відшкодування до страховика, тобто до США в особі ОПІК, на

основі принципу суброгації переходять всі права і вимоги

страхувальника відносно третіх осіб [28].

Об’єктами страхування можуть бути такі види інвес,

тицій:

• акції, інші цінні папери і права участі; прямі інвестиції

(наприклад, пов’язані з проведенням будівельно,мон,

тажних робіт, модернізацією виробництва і т.д.);

• майнові права, пов’язані з ліцензуванням, міжнародним

лізингом і т.ін.;

• позики і кредити.

Договори укладаються на термін від 12 до 20 років. Стра,

хова сума складає від 100 до 150 млн. дол. США на один про,

ект і від 300 до 350 млн. дол. на одну країну, але не більше 90%

загальної величини інвестицій. При цьому з 1997 року страхо,

ва сума при страхуванні інвестицій у Росії збільшена до 200

млн. дол. на один проект. Ставки страхових внесків знаходять,

ся в діапазоні від 0,3 до 0,6% від страхової суми. За весь період

діяльності ОПІК нею були застраховані капіталовкладення на

суму 9 млрд. дол., що склало близько 10% загальних обсягів

американських інвестицій у Росію.

Більш широке коло страхових ризиків покриває страхуван,

ня, здійснюване в рамках підрозділу страхування експорту

427

Ãëàâà 17 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß Ô²ÍÀÍÑÎÂÈÕ ²ÍÂÅÑÒÈÖ²É...

міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості Японії. Це

страхування є обов’язковим для будь,якого японського експор,

тера. Крім ризиків, пов’язаних з експропріацією іноземної влас,

ності приймаючою державою, воєнними діями, революціями і

неконвертованістю валюти, воно передбачає страхування від

неможливості продовження підприємницької діяльності, від

тимчасового (на термін більше шести місяців) припинення цієї

діяльності та призупинення банківських операцій.

Сеульською конвенцією 1985 року з ініціативи

Всесвітнього банку було засноване Багатостороннє агентство

по гарантіях інвестицій (МАГІ), яке є акціонерним товарист,

вом з капіталом в 1 млрд. дол. США. Його акціонерами є по,

над сто держав, які купили акції в розмірі, пропорційному то,

му капіталу, який вони мають у Всесвітньому банку. Перше

місце за величиною капіталу посідає США – 17%. Росія, що

підписала Конвенцію 15 вересня 1992 року, є найбільшим

акціонером МАГІ серед країн, що розвиваються, вона володіє

2,78% акцій.

МАГІ приймає на страхування інвестиції в основний

капітал, позики і гарантії позик, видані власникам основного

капіталу, технічну допомогу, контракти з надання послуг по

менеджменту, угоди про ліцензування і відкриття мережі

підприємств. Страхуванню підлягають тільки нові інвес,

тиційні проекти, у тому числі ті, що передбачають розширення

вже існуючих підприємств, їх приватизацію і реконструкцію.

Страховими ризиками є:

• введення обмежень у перекладі сум прибутку за кор,

дон;

• експропріація майна іноземного інвестора приймаю,

чою державою;

• порушення контракту, укладеного іноземним інвесто,

ром з приймаючою державою;

• воєнні дії і громадські заворушення.

Стандартний термін страхування складає 15–20 років.

Страхова сума звичайно не повинна перевищувати 90% вар,

тості проекту і знаходиться в межах 50 млн. дол. США на один

428

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

інвестиційний проект і 175 млн. дол. в одну країну. Тарифні

ставки встановлюються в діапазоні від 0,5 до 3% від страхової

суми на рік. Загальний ліміт страхування – 350% від акціонер,

ного капіталу МАГІ, тобто 3,5 млрд. дол.

МАГІ вже застрахувало інвестиції на суму близько 2 млрд.

дол. При цьому гарантії МАГІ мають високий муль,

типлікаційний ефект: на кожний застрахований долар звичай,

но інвестується ще 4 дол. Гарантії МАГІ високо цінують бан,

ки, охоче виділяючи кредити під застраховані проекти.

17.2. Ñòðàõóâàííÿ ô³íàíñîâèõ ãàðàíò³é

Страхування фінансових гарантій – це різновид страхуван,

ня фінансових інвестицій від комерційних ризиків. Воно перед,

бачає надання гарантій того, що певні фінансові зобов’язання,

обумовлені в процесі укладання ділової угоди, сторонами якої

виступають позичальник та інвестор, будуть виконані. Страху,

вання фінансових гарантій вважається спеціальним видом по,

ручительства, яке забезпечує страховий захист від ризиків,

пов’язаних з проведенням фінансових операцій.

Поручительство – ця та сфера підприємницької діяль,

ності, у якій можуть діяти банки, спеціальні агентства і страхо,

вики. При цьому в кожній із країн існують певні особливості в

правовому регулюванні таких операцій.

Так, наприклад, у Франції і Японії видача поручительств є

монополією банків, а в США видача їх банками обмежена.

В Англії й Італії банки і страхові компанії мають рівні

можливості.

У Німеччині існують спеціальні агентства, які займаються

тільки такими операціями, конкуруючи тут з іншими фінансо,

вими інститутами. Однак найчастіше гарантії банків і страхо,

вих товариств є рівноцінними.

Цивільний кодекс Росії розрізняє договори поручительст,

ва і банківської гарантії. За договором поручительства пору,

читель зобов’язується перед кредитором іншої особи

429

Ãëàâà 17 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß Ô²ÍÀÍÑÎÂÈÕ ²ÍÂÅÑÒÈÖ²É...

відповідати за виконання нею його зобов’язання повністю або

частково.

Право на видачу банківських гарантій мають банки, інші

кредитні установи і страхові організації. Відповідно до догово,

ру банківської гарантії гарант дає на прохання іншої особи

(принципала) письмове зобов’язання сплатити кредитору

принципала (бенефіціару) відповідно до умов зобов’язання,

яке дається гарантом, грошову суму по представленні бе,

нефіціаром письмової вимоги про її сплату.

До страхування фінансових гарантій належить страхуван,

ня заставних, що передбачає відповідальність страховика пе,

ред кредитором, який видав позику під заставу заставної на

власність, у разі неповернення позичальником виданої позики

і неможливості відшкодувати понесені у зв’язку з цим збитки

за рахунок отриманої в заставу заставної.

Поява і швидкий розвиток видів страхування фінансових

гарантій на страхових ринках розвинутих країн, а в даний час

воно забезпечує страховим захистом операції по багатьох ви,

дах фінансових угод, викликані тим, що приватні і невеликі

корпоративні інвестори найчастіше не мають достатніх знань

для проведення власного глибокого аналізу ризику інвес,

тиційних вкладень і в той же час зацікавлені в інвестиціях з

найменшим ризиком. Це й забезпечується даним страхуван,

ням у разі, якщо договори укладаються з фінансово стійкою

страховою компанією з гарною репутацією.

Серед видів страхування фінансових гарантій можна

виділити страхування:

• облігацій та інших цінних паперів;

• кредитів для короткострокових торговельних угод і

довгострокових інвестицій;

• заставних облігацій;

• виплат по здачі в оренду, лізинг і т.ін.;

• оплати вартості устаткування, що поставляється;

• автомобільних позичок.

Так, страхуванню облігацій юридичних осіб можуть

підлягати облігації підприємств різних галузей промисло,

430

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß