Машина Н.І. Міжнародне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

паніями щорічно за фальшивими деклараціями про пожежі,

викрадення автомобілів, пограбування квартир виплачується

близько 12 млрд. франків, а в Канаді ці втрати складають від

1,3 до 2 млрд. дол.

Дослідження показують, що в 10% випадків страхове

відшкодування або завищене, або виплата зроблена незакон,

но. У цілому, якщо це перекласти на клієнтів, які одержали

відшкодування від страхової компанії, 2–3% від їх загальної

кількості одержали відшкодування облудним шляхом за раху,

нок коштів інших страхувальників.

У випадках організованого шахрайства страхова компанія

може розоритися за кілька місяців. Шахрайство може бути ор,

ганізоване різними способами, але найбільше страждають

страховики, коли воно здійснюється власними службовцями

або за їх сприяння. Наприклад, у компанію приходить нечес,

ний службовець і вступає у змову з фахівцем із виплат і стра,

ховим агентом. Виникає замкнутий ланцюжок, який пла,

номірно викачує гроші із страховика. Саме випадки змови між

співробітниками страхової компанії і шахраями є основною

небезпекою для страховиків. Вони відкривають перед шахрая,

ми масу можливостей: завищення оцінки збитку, укладення

договорів заднім числом, необґрунтовані виплати.

Крім того, існують і такі збитки, які несе економіка в ціло,

му. Це непрямі витрати. Але вони істотно впливають на стан

страхового ринку і його структуру. Соціальні допомоги, ско,

рочення робочих місць, банкрутство, зростання злочинності,

наступальні й оборонні заходи служб безпеки по захисту від

зазіхань на матеріальні цінності і фізичних осіб – ось далеко

не повний їх перелік. У США, наприклад, такі витрати оціню,

ються щорічно в 20 млрд. дол. [12].

Злочини в сфері страхування можуть бути класифіковані

за різними ознаками, у залежності від:

• форми страхування;

• об’єкта страхування;

• суб’єктів, в інтересах яких здійснюється злочин;

• суб’єктів, на чиї права зазіхають.

131

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Стосовно суб’єктів, в інтересах яких відбуваються зло,

чинні діяння, розрізняють злочини в інтересах страхуваль,

ників, страховиків і службовців страхових компаній.

5.2.2. Øàõðàéñòâî ñòðàõóâàëüíèê³â

Злочини в інтересах страхувальників здійснюються сами,

ми страхувальниками або в змові з найманими робітниками

страхових компаній. Метою їх шахрайської діяльності є неза,

конне одержання страхового відшкодування або забезпечення.

Серед типових шахрайських дій страхувальників при май,

новому страхуванні варто виділити:

• оголошення страхової суми вище дійсної вартості

об’єкта страхування;

• багаторазове одночасне страхування об’єкта страхуван,

ня в декількох страхових компаніях;

• неповідомлення всіх обставин, що мають значення для

визначення страхового ризику;

• висування завищених вимог щодо відшкодування збит,

ку;

• фальсифікація страхової події.

Конкретними варіантами злочинних дій при майновому

страхуванні є: підпал майна, затоплення суден, провокування

аварій, фіктивне складання документів про заподіяні збитки

від стихійних лих.

Шахрайства, зафіксовані в “Ллойді” [43]. Яскравим при,

кладом злочину в сфері майнового страхування можна вважати

інсценування пограбування нью,йоркської фірми ITALGOLD.

Спочатку страховик фірми “Ллойд” виплатив цій компанії стра,

хове відшкодування в розмірі 7,5 млн. дол. США. Пізніше

“Ллойд”, спираючись на показання детективів і судових екс,

пертів, зумів довести, що пограбування було інсценоване самою

фірмою. Суд дійшов висновку, що страхова виплата в 7,5 млн.

дол. має бути повернута страховику.

132

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Інший приклад. За інсценованим пограбуванням якоїсь

ювелірної фірми “Ллойд”, що сплатив 1,8 млн. дол. за зниклі ко,

штовності, теж зумів довести факт шахрайства.

Ще один приклад. Разом із ФБР “Ллойд” намагався поверну,

ти кілька мільйонів фунтів стерлінгів страхового відшкодування,

виплаченого за нібито загиблих природною смертю скакових ко,

ней. До цієї справи причетні близько 40 чоловік, які забили коней

з метою одержання страхового відшкодування. Чим закінчилася

ця справа, невідомо, але, треба думати, фахівці “Ллойда” не стали

б опротестовувати своє ж рішення без вагомих на те підстав.

Найбільш уразливий до шахрайства сектор страхування

засобів транспорту. За ним йде страхування від пожежі,

крадіжки, страхування життя, здоров’я, транспортне і морське

страхування.

Так, у Німеччині, США і Франції найбільш типовими

прикладами шахрайських дій є підпали власних автомобілів,

застрахованих на суми, що перевищують їх вартість, провоку,

вання аварій з макетами або з уже пошкодженими автомобіля,

ми, симулювання аварій з використанням неправдивих

свідків. Шахраї в різних країнах не надто винахідливі, вони

використовують давно відпрацьовані схеми, але, слід віддати

їм належне, стосовно місцевих умов.

При особистому страхуванні типовими варіантами шах,

райських дій є факти фіктивного оформлення нещасних ви,

падків, виправлення дат настання страхових випадків, фаль,

сифікація медичної документації, інсценування смерті для

одержання виплат по страхуванню життя, у самому крайньому

випадку – фізичне усунення людей, застрахованих на користь

злочинця.

Махінації туристичних фірм. Одержавши на реалізацію від

свого страховика, скажімо, 100 полісів, фірма обумовлює, що

гроші буде перелічувати йому один раз на місяць. За цей час вона

продає всі поліси, а коли підходить термін виплати, звітує тільки

за 50, заявивши, що інші бланки зіпсовані. Адже на момент розра,

хунку турфірмі відомо, що клієнти, які заплатили за нібито зіпсо,

вані бланки, з’їздили за кордон, нічим там не хворіли і благопо,

133

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

лучно повернулися. Тому турфірма вважає, що вона нічим не ри,

зикує.

Другий варіант. Для зручності клієнтів страхові компанії ви,

готовляють пластикові або картонні картки, на яких є вся не,

обхідна інформація – номер поліса, телефон сервісної служби і

т.ін. Турфірма роздає клієнтам картки, повідомляючи, що поліс

виписаний на групу і знаходиться в гіда. А насправді ніякого

поліса не існує. Якщо ж хтось із туристів за кордоном занедужує,

то в сервісній компанії йому відповідають, що названо неісную,

чий номер поліса. Потім турфірма, щоб зам’яти справу, компен,

сує клієнтові витрати на лікування, пояснивши ситуацію непоро,

зумінням.

5.2.3. Çëî÷èíè â ³íòåðåñàõ ñòðàõîâèê³â

Здійснюються ці злочини, як це не сумно, керівниками

страхових компаній і їхніми найманими робітниками. Саме

вони кидають тінь на гуманну місію страхування.

Метою їх є одержання економічної вигоди шляхом за,

подіяння майнового збитку страховикам і страхувальникам.

Суб’єктами таких злочинів найчастіше є працівники середньої

ланки, матеріально відповідальні особи, бухгалтери, страхові

агенти.

Конкретні способи здійснення таких діянь різні і можуть

бути об’єднані в кілька груп.

По#перше, здійснення страхової діяльності організаціями,

створеними з порушенням порядку реєстрації, ліцензування

та інших встановлених законодавством норм.

По#друге, емісія недійсних страхових полісів і нанесення

страхувальникам збитку у вигляді позбавлення можливості

одержання страхової виплати.

По#третє, розробка несумлінним страховиком правил і

умов страхування, що дають можливість не робити страхових

виплат і перекласти відповідальність на страхувальника. Та,

ким чином страховик, укладаючи страховий договір, з самого

початку не збирається виплачувати страхових відшкодувань,

134

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

свідомо вводить страхувальника в оману й обманом заво,

лодіває страховою премією.

Різновидом цього виду шахрайства є заволодіння страхо,

вими внесками страхувальників при страхуванні їх у кредит,

них організаціях. Суть його полягає в тому, що зазначення в

договорі вкладу того, що внески застраховані, не гарантує їх

зворотності у разі невиконання кредитною організацією своїх

зобов’язань перед вкладниками. Ця обіцянка є обманом,

оскільки в страховій практиці не прийнято страхувати ризик,

який є керованим для страхувальника.

У ряді випадків страхова компанія знаходиться під кон,

тролем фінансової організації, яка приймає внески, і

ліквідується одночасно фінансовою компанією, яка не викона,

ла зобов’язання.

Використовується також такий спосіб введення в оману

клієнта, як наявність у договорі застереження про набуття до,

говором страхування внеску чинності лише після перераху,

вання в повному обсязі страхових внесків. Несплата страхово,

го внеску позбавляє вкладників права на компенсацію збитку.

По#четверте, “нав’язування” не потрібних громадянам

страхових послуг через мережу різних сервісних центрів і

підприємств. Найчастіше невиправдано дорогі страховки від

нещасного випадку включають у вартість обслуговування

адміністратори готелів, працівники залізничних кас, пошто,

вих відділень, банків і т.ін.

Шахрайство в готелях. Застрахувати від нещасного випадку

коштує в середньому 1,5–2% від страхової суми на рік, а відвіду,

вача готелю або пасажира потягу страхують за 1–1,5% на добу.

При цьому клієнта готелю навіть не інформують про страхуван,

ня, а просто включають вартість страхування в рахунок за номер

і ставлять його перед фактом страхування в момент, коли той за,

лишає готель. З огляду на те, що постояльцями готелів звичайно

бувають заможні люди, які не будуть піднімати скандал через не,

велику суму, страхова компанія заробляє, по суті справи, нечесні

гроші. Зрозуміло, що вона зацікавлена продати якнайбільше

полісів, а тому матеріально стимулює адміністративних

135

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

працівників відповідних установ, укладаючи з ними агентські

угоди й сплачуючи певний відсоток від суми продажів.

Зустрічаються й інші варіанти введення в оману страху,

вальників. Так, у страховому полісі можуть бути відсутні

обов’язкові реквізити, не перелічуватися страхові ризики, не

конкретно вказуватися об’єкт страхування, відсутня розписка

власника поліса про те, що йому відомі умови страхування, які

мають додаватися до поліса, і ряд інших неточностей і ви,

вертів. Надалі в разі необхідності страхового відшкодування

всі ці факти будуть витлумачені проти страхувальника. Слід

зазначити, що такі дії дозволяють собі тільки дрібні неавтори,

тетні страхові компанії.

Серед злочинів, які чиняться страховими агентами, типо,

вими є повне або часткове присвоєння страхових внесків, не,

реєстрація страхових договорів.

Злочини в сфері обов’язкового медичного страхування ма,

ють інше забарвлення. Тут найбільш типовими є шахрайства ме,

дичних працівників. Вони пов’язані з наданням страховику, че,

рез якого до лікувальної установи надходять кошти, фіктивних

відомостей про відвідання медичних установ застрахованими.

Страхові операції можуть також використовуватися і

нерідко використовуються в кримінальній практиці для ухи,

лення від сплати податків, незаконного експорту капіталу, ле,

галізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Розглянемо

деякі типові злочинні схеми.

Лжестрахування проводиться з метою ухилення від спла,

ти податків і обов’язкових платежів. Для цього найкраще

підходять офшорні зони. Як правило, законодавство заборо,

няє зменшувати оподатковувану базу в зв’язку із самостраху,

ванням. У той же час страхові внески включаються у витрати

і зменшують оподатковуваний прибуток. Можливий варіант

поведінки платника податків полягає в створенні повністю на,

лежного йому страхового фонду власної страхової компанії.

Більшість таких компаній сформовані в офшорних зонах –

юрисдикціях фінансової таємності.

136

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Використовуючи гроші контрольованої страхової ком,

панії в податковому сховищі, платник податків може перека,

чувати гроші зі своєї країни в офшорну зону і використовує їх

на свій розсуд, в той же час завдаючи збитків компанії на

батьківщині.

Розірвання фіктивних страхових договорів. Ця схема ви,

користовується з метою виведення безготівкових коштів у

готівковий оборот і зниження на цій основі податкових пла,

тежів. Після надходження коштів підприємства на рахунок

страховика договір з ініціативи підприємства розривається, і

страхові суми повертаються готівкою. При цьому їх повернен,

ня здійснюється з каси організації,страховика, керівництву

підприємства або безпосередньо працівникам за списком.

Незаконне вивезення капіталу за кордон

У цих цілях використовуються міжнародні перестраху,

вальні операції, а також незаконна діяльність іноземних стра,

ховиків на території основного страховика.

Незаконний вивіз капіталу під прикриттям перестраху#

вальних операцій. Суть схеми полягає в наступному. Перестра,

хувальник передає перестрахувальнику – іноземній страховій

компанії частину ризиків у перестрахування і перераховує ча,

стину страхових внесків. Таким чином тільки в 1995 році з

Росії в іноземні банки переведено понад 300 млн. дол. При

цьому 90% загального виторгу залишається за кордоном, тоб,

то страховий бізнес стає інструментом протиправного виве,

зення валюти за кордон.

Використання перестрахування. Компанія платника по,

датків платить страхову премію іноземній страховій компанії,

тим самим одержуючи нібито податкову знижку. Ця компанія пе,

рестраховує потім ризик у другій страховій компанії, яка у

дійсності знаходиться під контролем платника податків. Його

“премія”, за винятком певного відсотка, який утримується пер,

шим страховиком, повертається під його контроль і може бути

137

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

інвестована за межами країни або повернута в країну у формі не,

оподатковуваного доходу.

Неліцензована діяльність іноземних страхових компаній з

акумулювання страхових внесків через негласних страховиків

з наступним переправлянням їх за кордон. Відповідно до зако,

нодавства різних країн посередницька діяльність по страху,

ванню, пов’язана з укладенням договорів страхування від

імені іноземних страхових організацій, може бути заборонена

або обмежена. Разом з тим, незважаючи на заборону, ак,

тивність незаконно діючих іноземних страхових компаній, на,

приклад, на російських і українському страхових ринках, до,

сить висока. У результаті їхньої діяльності за кордон незакон,

но вивозяться сотні мільйонів доларів національного капіталу.

Міжнародні страхові операції активно використовуються та,

кож з метою легалізації доходів, отриманих злочинним шля,

хом.

5.2.4. Áîðîòüáà ç øàõðàéñòâîì

За кордоном страховики витрачають величезні суми на

боротьбу зі злочинами в сфері страхування. Близько 15 %

їхнього бюджету йде на запобігання махінацій. І ці витрати се,

бе виправдовують. Американськими страховиками підрахова,

но, що кожен долар, вкладений в антишахрайські заходи, оку,

пається в десяти,, а то й двадцятикратному розмірі.

За підрахунками російських страховиків, тільки оприлюд,

нення фактів шахрайства й осудження їх громадськістю при,

вело до зниження таких випадків на 20%.

Першочергове значення у боротьбі зі страховою зло,

чинністю приділяється правоохоронним органам. Разом з тим,

роль відповідних служб, підрозділів і співробітників страхо,

вих організацій є не менш важливою для запобігання і вияв,

лення таких злочинів. Саме вони першими вступають у кон,

такт зі злочинцями і різними кримінальними схемами їхньої

діяльності.

138

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Міжнародний досвід боротьби зі злочинністю в сфері

страхування на сьогодні уже має певну історію. Боротьба із

шахрайством ведеться як окремими страховими компаніями,

так і об’єднаннями страховиків. Основними елементами сис,

теми колективної безпеки в міжнародній практиці є:

• об’єднання зусиль усіх страхових компаній;

• захист корпоративних капіталів;

• спрямування засобів на створення коаліції і централізо,

ваного банку даних;

• створення ефекту “вагона” (усі дотримуються прийня,

тих норм поведінки).

Канада

У Канаді боротьба із шахрайством проводиться під егідою

Страхового бюро Канади (IBC), до якого входить більшість

страхових компаній по майновому страхуванню та асоціацій

брокерів. Спеціально створений при бюро комітет розробив

систему експертних оцінок, узагальнив досвід боротьби із ша,

храйством багатьох страховиків і випустив спеціальний

посібник, який містить поради страховим компаніям, як ство,

рити власний підрозділ по боротьбі із шахрайством і як побу,

дувати роботу, щоб це позитивно відбилося на обслуговуванні

клієнтів.

Для конкретного проведення такої роботи створена Ка

надська коаліція по боротьбі із шахрайством у страхуванні.

До неї входять представники компаній, які займаються стра,

хуванням майна та від нещасних випадків, представники

поліції, адвокатури.

З 1980 року у структурі сектора з врегулювання збитків

діє підрозділ по боротьбі із шахрайством, який здійснює

аналітичну роботу з документами по різних страхових подіях,

перевіряючи їх достовірність. Розрахунки показали, що

вартість таких заходів не така вже й велика і обходиться стра,

ховим компаніям в суму, що складає від 1 до 3% усіх витрат по

виплатах страхового відшкодування.

139

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Страховики співробітничають із громадським рухом

“Стоп злочинам”, прихильники якого добровільно беруть

участь у запобіганні або розслідуванні злочинів.

Страхові компанії спільно з поліцією розробили пам’ятки

для поліцейських і пожежних, які вони постійно носять при

собі. У них визначені так звані “червоні прапорці” (покажчики

потенційного шахрайства), на які пожежні і поліція повинні

звертати увагу при розслідуванні тієї або іншої події.

Існуюча в Канаді поліція проти страхового шахрайства

розробила “Протокол по боротьбі з шахрайством”, який підпи,

сали всі страхові компанії країни. Він зобов’язує всіх членів

Коаліції виконувати спільну програму. Цей документ містить

опис усього спектра шахрайських дій – від повністю сфабри,

кованих претензій до знецінення або збільшення законних

претензій, від фальшивих заяв до внутрішнього шахрайства.

Ті, хто підписав протокол, зобов’язалися:

• працювати так, щоб знизити обсяги страхового шахрай,

ства;

• прагнути до розробки і надання здійсненого страхового

продукту;

• інформувати громадськість про необхідність та резуль,

тати зміни ділової практики боротьби із шахрайством;

• нагадувати споживачам, що боротьба із шахрайством

позначиться на зниженні вартості наданих страхових

послуг;

• проводити щорічні огляди здійснюваних заходів щодо

боротьби із шахрайством у страхуванні і визначати їх

ефективність.

У березні 1995 року Коаліція розробила і затвердила доку,

мент “Краща ділова практика в боротьбі із шахрайством”, яка

пропонує заходи і методи зниження рівня шахрайства в стра,

хуванні.

У розділі “Страховий продукт” описуються найбільш

ефективні способи роботи зі страховим полісом:

• всі поліси повинні бути написані доступною для ро,

зуміння мовою;

140

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß