Машина Н.І. Міжнародне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

Ïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. Що таке вузькоспеціалізовані і багатогалузеві страхові ком,

панії?

2. Назвіть основні форми організації страховиків.

3. У чому полягає зміст діяльності товариства взаємного стра,

хування? Чим воно відрізняється від акціонерної страхової

компанії?

4. Дайте визначення поняттю кептивної страхової компанії. У

чому полягають переваги і недоліки використання кептивів?

5. Що таке приватна страхова компанія?

6. Що таке державна страхова компанія?

7. Які існують об’єднання страхових компаній та інших ор,

ганізацій?

8. Назвіть основні системи страхових відносин.

9. Чому законодавство деяких країн забороняє подвійне стра,

хування?

10. Що таке аквізиція?

11. Чим відрізняються страхові агенти від страхових брокерів?

12. Хто такі генеральні агенти?

13. З якою метою проводиться страховий нагляд за страховою

діяльністю?

14. Які мета і завдання IAIS?

15. Дайте характеристику принципів страхового нагляду в

США.

16. Розкажіть про регулювання страхової діяльності у Велико,

британії.

17. Розкажіть про регулювання страхової діяльності в Німеч,

чині. Що спільного і відмінного у неї з організацією страх,

надзору у Великобританії?

18. Дайте характеристику регулюванню страхової галузі в

країнах ЄС.

19. У якій країні, на Ваш погляд, здійснюється найдієвіше регу,

лювання страхової діяльності?

121

Ãëàâà 4 ÎÐÃÀÍ²ÇÀÖ²ÉÍÎ-ÏÐÀÂÎÂ² ÀÑÏÅÊÒÈ Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÎ¯ ...

Ãëàâà 5

ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ

ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

5.1. Íåäîë³êè ñòðàõóâàííÿ

Страхування – не єдиний метод керування ризиками і, як

одному із методів, йому властиві недоліки, які неможливо усу,

нути ні шляхом використання кращого менеджменту, ні за на,

явності більш повної інформації про об’єкт страхування і

пов’язані з ним, ризики, ні досвіду в укладенні договорів стра,

хування.

До таких “органічних” недоліків страхування можна

віднести:

• вимушене фінансування управлінських витрат і при,

бутку страховика;

• витрати, пов’язані з перерозподілом збитку серед стра,

хувальників;

• внутрішні ризики страховика;

• часовий фактор;

• неадекватність визначення ціни страхування;

• неможливість забезпечити повну компенсацію збитків;

• неоднаковий розмір прибутку страховика від різних

видів страхування.

Фінансування витрат і прибутку страховика

Страхові компанії є комерційними підприємствами, ство,

рюються для одержання прибутку і несуть додаткові витрати

при здійсненні своєї діяльності, що покриваються за рахунок

одержуваних ними страхових премій.

Частина страхової премії, не призначена для виплати стра,

хового відшкодування, називається навантаженням. До скла,

ду навантаження входять витрати страховика на ведення спра,

122

ви, запланований прибуток і створення деяких видів страхо,

вих резервів, наприклад резерву коливань збитковості або ре,

зерву попереджувальних заходів. Величина навантаження у

світовій практиці страхування звичайно складає 10–30% від

величини страхової премії.

Реально додаткові витрати страховика досягають ще

більшої величини, оскільки він оплачує послуги брокерів і

агентів, комісійні яких можуть досягати 20% страхової премії.

Не дивно тому, що загальний обсяг премії, яка виплачується

страхувальниками, завжди перевищує загальний обсяг коштів,

які їм повертаються у вигляді страхових відшкодувань. Це

підтверджують статистичні дані практично будь,якої країни.

Витрати, пов’язані з перерозподілом збитку

Однією із основних функцій страхування є перерозподіл

ризиків серед страхувальників. І хоча при прийнятті конкрет,

них ризиків страховики використовують індивідуальний

підхід до визначення страхового тарифу, далеко не всі особли,

вості окремого страхувальника можуть бути враховані. На од,

них фірмах історія збитків невелика, що можна було б поясни,

ти успішною діяльністю його менеджерів. На інших, навпаки,

у минулому спостерігалися досить значні збитки. Одні люди

відповідально ставляться до свого здоров’я, менше піддаються

захворюванням, інші постійно мають проблеми зі здоров’ям.

Проте різниця в значеннях страхових тарифів для різних

страхувальників не буде настільки значною, на скільки

відрізняється їх схильність до ризиків. Таким чином, вихо,

дить, що при страхуванні більш благополучні страхувальники

фінансують збитки менш благополучних.

Внутрішні ризики страховика

Майно і вся діяльність страхових компаній так само підда,

ються різним ризикам, як і їхні страхувальники. Фінансова

діяльність страховиків по розміщенню своїх фондів і резервів

123

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

породжує власні фінансові і комерційні ризики, такі як ризик

неповернення вкладень, інвестиційні ризики, ризики знижен,

ня прибутковості і ряд інших.

Майно страховиків у вигляді нерухомості, цінних паперів,

устаткування теж піддається різноманітним ризикам. На,

решті, завжди існує ризик неефективного управління страхо,

вою компанією, що може привести її до банкрутства. Історія

страхування, зокрема Росії й України, дев’яностих років дає

багато прикладів.

Ці обставини вказують на те, що, страхуючи власні ризи,

ки, страхувальник замість них отримує інші, які можна було б

назвати внутрішніми ризиками страховика. Як правило, вони

істотно менші, ніж ризики конкретних страхувальників, але це

справедливо тільки для великих, фінансово стійких страхових

компаній. Внутрішні ризики страховика страхувальник не мо,

же усунути. З його точки зору, досягти можливо тільки

мінімального рівня цих ризиків за допомогою ретельного ви,

бору страхової компанії.

Часовий фактор

Під часовим фактором у страхуванні розуміється затримка

у часі між настанням страхового випадку і виплатою страхово,

го відшкодування. Хоча у світовій практиці в договорі страху,

вання встановлюється граничний термін для виплати страхо,

вого відшкодування (звичайно від 3 до 30 днів), однак існують

різні застереження, що обумовлюють можливість продовження

цього терміну. Це викликано тривалим розглядом заяви, ви,

никненням спорів і судових розглядів У цілому може пройти

значний проміжок часу між заявою страхувальника на виплату

і безпосередньою виплатою страхового відшкодування.

Очевидно, що часовий фактор негативно позначається на

фінансовому становищі страхувальника, призводячи до

збитків за рахунок інфляційного знецінення грошей, затримки

робіт з відновлення виробництва, втрати прибутку, ринків

збуту та інших.

124

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Неадекватність визначення ціни страхування

За багатовікову історію розвитку страхування накопиче,

ний значний досвід і розроблені методи по визначенню ціни

страхування, засновані на оцінці імовірностей настання стра,

хових випадків, можливої величини збитку, відхилень цих ве,

личин відносно середнього їх значення і низки інших показ,

ників. Базою для визначення цих величин є будь,які доступні

достовірні дані про подібні події, які траплялися раніше, а ме,

тодами – актуарна математика.

Однак саме тут існують труднощі. Мало того, що колишні

умови ніколи не бувають повністю аналогічні новим. Дуже ча,

сто страховик не має досвіду в страхуванні конкретних ри,

зиків, особливо нових. У цьому випадку він змушений вдава,

тися або до інформації про аналогічні угоди інших страхо,

виків, або, якщо такої не існує або вона недоступна, признача,

ти ціну на свій страх і ризик. Особливо це характерно для

страхування унікальних ризиків.

Деякі ризики через їх специфічність взагалі важко оціни,

ти. Так, ризик терористичної акції – завжди унікальна подія,

незалежно від досвіду страхування, оскільки тероризм як яви,

ще постійно змінює свій характер, сферу діяльності і регіони

найбільшої активності.

Проблема полягає в тому, що дуже часто із врахуванням

зазначеного ціна страхування призначається не адекватно

прийнятим зобов’язанням. У таких випадках страховик може

не сформувати необхідний розмір страхових фондів і у разі

серії значних виплат або однієї дуже великої стати банкрутом.

Неможливість забезпечити повну компенсацію збитків

Однією із основних проблем страхування є те, що прак,

тично ніколи воно не може повністю забезпечити компенсацію

всіх збитків страхувальника. Це стосується як окремої особи,

так і фірми.

Недостатній досвід фірми по страхуванню власних ри,

зиків може призвести до таких наслідків:

125

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

• неадекватний вибір методу страхування;

• неправильне визначення обсягу відповідальності стра,

ховика;

• некваліфіковане оформлення договору страхування;

• недострахування;

• надмірне страхування.

Неадекватний вибір методу може відбитися, наприклад,

на рішенні стосовно системи страхування або величини фран,

шизи, за рахунок яких намагаються заощадити на страховій

премії. Помилка виявляється при виплаті страхового відшко,

дування, що не відповідає втратам внаслідок страхового ви,

падку або відмови в його виплаті.

Буває і навпаки, коли внаслідок недостатньо ретельно

проведеної підготовчої роботи фірмою з реєстрації минулих

збитків і аналізу ризику страхова премія виявляється надлиш,

ковою.

Неправильне визначення обсягу відповідальності страхо,

вика може призвести до того, що не всі збитки підпадуть під

страхове відшкодування.

Договір страхування від імені фірми має укладатися гра,

мотним менеджером. Звичайно він містить декілька додаткових

умов, що обмежують фінансову відповідальність страховика, на

які фірма може просто не звернути увагу, у тому числі:

• негайно або протягом обумовленого терміну інформу,

вати страховика про настання страхового випадку;

• повідомляти про всі зміни в структурі застрахованого

ризику;

• повідомляти про всі обставини, що збільшують

імовірність настання страхових випадків та ін.

В умовах виникнення надзвичайної ситуації відповідальні

особи фірми можуть забути або згадати занадто пізно про такі

застереження в страховому договорі, які згодом може викори,

стовувати у своїх інтересах страховик.

Неграмотний опис у страховому договорі умов виплати

страхового відшкодування може призвести до того, що фірма не

одержить відшкодування в тих випадках, у яких, на її думку, во,

126

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

на повинна його обов’язково одержати. Для того щоб уникнути

таких неприємних інцидентів у процесі страхування, будь,який

страховий договір має проходити ретельну експертизу за учас,

тю юристів і бажано незалежних страхових експертів.

Помилки у відстеженні договору страхування на фірмі або

складності, пов’язані з унікальністю страхових ризиків мо,

жуть призвести до того, що ризики, які, здавалося б, повністю

покриті договором страхування, виявляються покритими

тільки частково. Такий ефект називається недострахуванням.

Фінансові втрати від цього очевидні: при виникненні таких

“неврахованих” збитків фірмі доведеться покривати їх са,

мостійно.

Протилежний ефект, що виникає внаслідок помилок у ке,

руванні страхуванням, називається надмірним страхуванням.

Воно призводить до сплати невиправдано високого розміру

страхової премії і виявляється в таких формах:

• подвійне страхування;

• надлишкове страхове покриття;

• страхування неіснуючих впливів або наслідків.

Подвійне страхування характерне для випадків, коли та

сама страхова подія страхується в декількох страховиків (за

законом звичайно не допускається сумарна виплата, яка пере,

вищує страхову суму) або виявляється внесеним до переліку

страхових ризиків двічі: у явному вигляді і опосередковано як

частина загальної страхової події.

Надлишкове страхове покриття виникає у разі, якщо мак,

симальний розмір збитку визначений свідомо неправильно у

більший бік (прикладом може бути страхування об’єкта на су,

му більшу за його дійсну вартість).

Страхування неіснуючих впливів або наслідків має місце,

коли договір укладається на випадок подій, які у даній кон,

кретній ситуації не можуть виникнути в майбутньому або не

призведуть до очікуваних збитків. Прикладом може бути стра,

хування по одному із пропонованих на ринку стандартних па,

кетів ризиків, що містить сукупність ризиків, деякі з яких не

мають значення для фірми.

127

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Неоднаковий розмір прибутку страховика від різних видів

страхування

Однією із проблем для страховика є те, що не всі види

страхування приносять йому однаковий прибуток. Тому

діяльність страхової компанії на ринку саме цих видів страху,

вання поєднується для неї з найбільшими власними фінансо,

вими ризиками.

Так, відповідно до експертної оцінки російських страхо,

виків ступінь вигідності видів страхування для страховика ха,

рактеризується табл. 5.1 [57]. З неї видно, що невигідними є

медичне страхування від’їжджаючих за кордон і автостраху,

вання.

Таблиця 5.1

Ризикові види страхування за ступенем вигідності для

страховика (в порядку убування)

Вирішують цю проблему страховики різними способами:

підвищують тарифи, вводять додаткові умови в договір стра,

хування, формують додаткові резерви, можуть взагалі призу,

пинити або відмовитися від деяких видів страхування, які ста,

ли завдавати їм значних збитків, як це було з ризиками теро,

ризму відразу після подій 11 вересня 2001 року в США.

128

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Âèäè ñòðàõóâàííÿ

Ìàéíîâå ñòðàõóâàííÿ (îñîáëèâå ñòðàõóâàííÿ â³ä ñòèõ³éíèõ ëèõ)

Ñòðàõóâàííÿ öèâ³ëüíî¿ ³ çàãàëüíî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³

Ñòðàõóâàííÿ ô³íàíñîâèõ ðèçèê³â (ïåðåðèâàííÿ á³çíåñó)

Ñòðàõóâàííÿ âàíòàæ³â

Ñòðàõóâàííÿ áóä³âåëüíî-ìîíòàæíèõ ðîá³ò

Ñòðàõóâàííÿ òåõí³÷íèõ ðèçèê³â

Ñòðàõóâàííÿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ ðîáîòîäàâöÿ

Êîëåêòèâíå ñòðàõóâàííÿ â³ä íåùàñíîãî âèïàäêó

Ñòðàõóâàííÿ ïðîôåñ³éíî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³

Ìåäè÷íå ñòðàõóâàííÿ, ó ò.÷. ñòðàõóâàííÿ â³ä’¿æäæàþ÷èõ çà

êîðäîí

Àâòîìîá³ëüíå ñòðàõóâàííÿ

5.2. Çëî÷èíè â ñòðàõóâàíí³

5.2.1. Поняття страхового шахрайства

Говорячи про проблеми в страхуванні, не можна нехтува,

ти таким фактором, як злочини або шахрайство, що підрива,

ють престиж страхового інституту в цілому, а фінансовому

стану страхових компаній завдають величезної шкоди.

Страховим шахрайством називається протиправна по,

ведінка суб’єктів договору страхування, спрямована на одер,

жання страхувальником (або застрахованим) страхового

відшкодування шляхом обману або зловживання довірою, або

внесення меншого, ніж це необхідно при розрахунку премії за

ризик, страхового платежу, а також приховування важливої

інформації при укладенні або в період дії договору страхуван,

ня. А також відмова страховика від виплати страхового

відшкодування без належних, що випливають із закону і пра,

вил страхування, підстав, внаслідок чого суб’єкти договору

страхування мають можливість незаконно, безпідставно і бе,

зоплатно обернути його у фінансові вигоди для себе [12].

Питання про злочини і шахрайство в страхуванні є дуже

важливим. Як основний важіль допомоги при настанні не,

сприятливих подій, що підривають економіку країн,

підприємницьких структур і сімей, страхування саме спрямо,

ваністю своєї діяльності дає можливість застосування щодо

нього різних форм обману – від простого шахрайства до ви,

тончених афер.

Криміналізація сфери страхування є значною суспільною

небезпекою, оскільки утрудняє або блокує виконання його ос,

новних завдань, пов’язаних з формуванням страхових фондів,

підвищенням економічної стабільності, обмеженням еко,

номічних ризиків, стимулюванням підприємницької ініціати,

ви, збільшенням кредитоспроможності.

На адресу страхових компаній часто можна почути докори

щодо ухилення від виплати страхового відшкодування та у

зайвому бюрократизмі, яким вони супроводжують процес

129

Ãëàâà 5 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

відшкодування збитку. Але доводиться визнати, що масштаби

махінацій у страхуванні дають страховикам підстави для цьо,

го. Нижче наводяться два яскраві приклади злочинних дій

страхувальників.

Шахрайство в США. У 2000 році до п’яти років позбавлення

волі за страхове шахрайство був засуджений 39,літній Медісон

Разерфорд зі штату Коннектикут. Він спробував імітувати власну

смерть, бажаючи одержати страхове відшкодування в 7 млн. дол.

Для цього він розорив чиюсь могилу, забрав звідти кістки і зуби,

потім поклав їх разом зі своїм наручним годинником в автомобіль

і підпалив його. За планом шахрая відразу після похорону його

“удова” повинна була одержати страхове відшкодування. Але

страхова компанія вирішила провести розслідування. Судова ек,

спертиза встановила, що кістки належать американському індіан,

цю, років на 20 старше Разерфорда. “Удова” шахрая теж потрапи,

ла під суд – за посібництво.

Федеральному уряду штату Арканзас виграти справу по

фальсифікованих позовах до страховиків трьох фермерів допо,

могли супутникові зйомки. Окружний суддя схвалив вирок про

штраф майже в 300 тис. дол., накладений на одну із компаній, за

пред’явлення нею помилкових претензій по страхуванню врожаю

на суму близько 244 тис. дол. Суддя також оштрафував родину

Рід на загальну суму 5 тис. дол. Супутникові зйомки були вико,

ристані для доказу того, що рослини, які загинули, за тверджен,

ням Рідів через холоди і підвищену вологість, у дійсності там

ніколи не росли. Зйомки показали, що 80% площ, про які говори,

ли Ріди, взагалі не були засіяні.

Втрати страховиків у результаті шахрайства справді вели,

чезні. Статистика свідчить про досить стійку тенденцію в стра,

хуванні: і в США, і в Росії, і в Німеччині принаймні 15% стра,

хових виплат потрапляє в кишені шахраїв. А залежно від виду

страхування витрати страховика на оплату таких позовів мо,

жуть складати до 50% страхового відшкодування. І це без ура,

хування витрат, пов’язаних з витратами страхової компанії на

експертизу, судовий розгляд та ін.

Проблема боротьби зі злочинністю в страхуванні актуаль,

на для всіх країн. Тільки французькими страховими ком,

130

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß