Машина Н.І. Міжнародне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ЕКОНОМІКО–ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

Н.І. Машина

МІЖНАРОДНЕ

СТРАХУВАННЯ

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

КИЇВ—2006

УДК 368(100)(075.8)

ББК 65.9(0)271я73

М 38

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(лист №14/18.2,1687 від 15.07.2004 р.)

Рецензенти:

А.Г. Семенов – доктор економічних наук, професор, завідувач

кафедри економічної теорії Донецького національного університету;

С.Г. Дзюба – доктор економічних наук, професор кафедри

зовнішньоекономічної діяльності підприємства Донецького

національного технічного університету.

Машина Н.І.

М38 Міжнародне страхування: Навчальний посібник. — К.:

Центр навчальної літератури, 2006. — 504 с.

ISBN 9663643505

У навчальному посібнику розглядається широке коло питань,

пов’язаних з міжнародним страхуванням: сучасний стан світового

ринку страхових послуг і страхових ринків окремо взятих країн, ор,

ганізаційні питання страхування, види страхування, що склалися в

міжнародній системі страхування, перестрахування, системи страху,

вання, що знаходяться в стадії розвитку. Посібник призначений для

студентів економічних спеціальностей вузів. Він може бути кори,

сним для викладачів вузів і технікумів, аспірантів, економістів ши,

рокого профілю, менеджерів, працівників інвестиційних фондів,

банківських структур, страхових компаній і всіх, хто цікавиться про,

блемами страхування, фінансів, менеджменту ризику.

ISBN 966,364,350,5

ÂÑÒÓÏ

Кінець ХХ – початок ХХІ ст. характеризуються небаче,

ним розвитком і глобальними ризиками, що стосуються не

однієї окремо взятої країни, а великих регіонів і планети в

цілому. Світове співтовариство, знаходячись у стані система,

тичних міжнародних конфліктів, фінансових криз, широко,

масштабних актів міжнародного тероризму, зіткнувшись з

невідомими хворобами, епідеміями, самими крупними техно,

генними аваріями за всю історію людства, катастрофами та

іншими непередбаченими ситуаціями всепланетарного розма,

ху, усвідомивши невідворотність забруднення навколишнього

середовища і непоправних втрат тваринного і рослинного

світу, прийшло до усвідомлення необхідності екстрених за,

ходів в боротьбі з глобальними ризиками способами, про,

порційними силі їх втілення. Відповідно до глобальних ри,

зиків зростає, нашаровуючись і переплітаючись, кількість і

масштаб внутрішніх ризиків держав та окремих громадян.

Історія розвитку людства знає багато методів боротьби з

ризиками. Але найбільш універсальним, який майже не зале,

жить від виду ризику й об’єкта, є страхування, сутність якого

полягає в створенні особливих фондів для відшкодування

збитку в непередбачених несприятливих ситуаціях.

Оскільки страхові фонди створюються усвідомленими зу,

силлями одночасно багатьох членів суспільства, а в ряді ви,

падків практично всіх, але збиток відшкодовується тільки тим

членам, які потрапили в біду, страхування втілює ідею

солідарного покриття ризиків усередині людського співтова,

риства. Страхові відносини старі, як світ, і настільки прості і

зрозумілі, що зміст їх практично не змінився за багато тися,

чоліть. В історичних джерелах знаходить підтвердження існу,

вання подібних систем розподілення збитку у всіх регіонах

світу, починаючи з найдавніших часів.

Пройшовши багатовіковий шлях розвитку, страхування

перетворилося в добре налагоджену гнучку систему, здатну

поглинути збиток численних сучасних ризиків. За допомогою

страхування нині здійснюється також низка внутрішніх

функцій сучасної держави.

Достатньо назвати медичне і пенсійне страхування, стра,

хування від нещасних випадків, десятки обов’язкових видів

страхування, покликаних вирішувати особливо гострі

внутрішні проблеми країн. Цілий ряд видів страхування нині

складають основу державної соціальної політики. В усіх роз,

винутих країнах світу всіляко заохочуються добровільні види

страхування, на які значною мірою спирається державна

політика щодо забезпечення гарантій захисту підприємниць,

ких структур і громадян у несприятливих ситуаціях.

Тому не дивно, що в усьому світі широко страхуються

підприємницькі ризики, а середньостатистичний західний

громадянин має на руках одночасно десятки страхових полісів

і не уявляє своє життя, не забезпечене страхуванням. На очах

сучасного покоління ризики, які споконвіку вважалися нест,

раховими, наприклад політичні, оперативно й успішно перей,

шли в розряд страхових, відповідаючи запитам і реаліям дня.

Багато видів міжнародних економічних відносин також не

мисляться без страхування. Міжнародне перевезення ван,

тажів, надання експортних кредитів, міжнародні інвестиції,

різноманітні міжнародні проекти, міжнародний туризм та інші

види міжнародного співробітництва на практиці можливі

тільки при наданні зацікавленій стороні страхових гарантій.

За останні десятиліття з’явилися системи страхування інте,

лектуальної власності, комп’ютерних, інформаційних,

космічних, авіаційних, екологічних та інших видів ризиків,

обумовлених винятково новими видами діяльності людини в

сучасну епоху.

Виходом за внутрішні державні рамки можна вважати по,

яву і неухильний розвиток міжнародних систем страхування,

таких як системи “Асістанс”, “Зелена карта”, морського стра,

хування, перестрахування. Незважаючи на національні кордо,

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

ни, непомітно для політиків і амбіційних домагань представ,

ників великого бізнесу, не ведучи воєн, а навпаки, всіляко уни,

каючи їх, страхування давно перетворилося у світову систему.

Питання розподілу загальної відповідальності перед

людьми і народами, які потрапили в біду, з метою збереження

світу і справедливого розподілу благ, вирішення яких не дося,

гається військовими, політичними, дипломатичними й інши,

ми заходами, давно вже спокійно й гідно вирішуються в рам,

ках міжнародного страхування, незважаючи на розбіжності,

релігійні, національні та державні бар’єри.

Мало хто усвідомлює, що нині практично не існує

національних страхових ринків. Усі вони через систему пере,

страхування, тобто страхування страховими компаніями са,

мих себе, найчастіше багаторазово, злилися в єдиний світовий

страховий ринок. Будь,який страховий ризик, будь то ураган,

землетрус, аварія, де б вони не виникли на Земній кулі, через

систему перестрахування знаходять солідарне покриття всім

світовим співтовариством. Це підтверджують і вересневі події

2001 року в Нью,Йорку, багатоміліардний збиток яких без

шуму і реклами оплатили страхові компанії світу. Так було і

буде при будь,якій іншій несприятливій події за єдиної умови,

що відповідні об’єкти застраховані.

Все це свідчить про те, що знання страхової справи, в тому

числі і навіть у першу чергу на міжнародному рівні, необхідно

не тільки для кожного грамотного економіста, а й для будь,

якого громадянина. Недарма в розвинутих західних країнах

страхову справу починають вивчати ще в школі.

У цьому посібнику розглядається коло питань, пов’язаних

з міжнародним страхуванням: сучасний стан світового ринку

страхових послуг і страхових ринків окремо взятих країн, ор,

ганізаційні питання страхування, міжнародні системи страху,

вання, перестрахування, системи страхування, що знаходяться

в стадії розвитку.

Основна мета курсу – навчити студентів орієнтуватися в

широкому спектрі питань, пов’язаних з міжнародним страху,

ванням, і послуг, наданих у його рамках.

Âñòóï

У результаті вивчення курсу студент повинен освоїти:

• основні види глобальних ризиків і методи їх ризик,ме,

неджменту за допомогою страхування;

• організаційно,правові питання міжнародного страху,

вання;

• сучасний стан світового ринку страхових послуг і

ринків провідних країн світу;

• міжнародні види страхування;

• економічну суть системи перестрахування;

• принципи проведення основних видів страхування у

провідних країнах світу.

По закінченны вивчення курсу студент повинен уміти:

• оцінювати ризики при здійсненні міжнародних еко,

номічних відносин;

• обирати види страхування, необхідні при здійсненні

конкретних економічних відносин;

• орієнтуватися в питаннях укладення договорів страху,

вання;

• орієнтуватися в питаннях виплати страхових відшко,

дувань.

Для вивчення дисципліни необхідні знання базових

курсів економічних дисциплін, страхової справи, фінансів,

економічного ризику, міжнародних економічних відносин.

Посібник призначений для студентыв економічних

спеціальностей вузів. Він може бути корисним також для ви,

кладачів вузів і технікумів, аспірантів, економістів широкого

профілю, менеджерів, працівників інвестиційних фондів,

банківських структур, страхових компаній і всіх, хто цікавить,

ся проблемами страхування, фінансів, менеджменту ризику.

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Розділ I

ЕКОНОМІЧНІ І ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ

СВІТОВОГО РИНКУ СТРАХОВИХ ПО

СЛУГ

Ãëàâà 1

ÑÂ²ÒÎÂÀ ÑÈÑÒÅÌÀ ÐÈÇÈÊ²Â

1.1. Îñíîâí³ ñâ³òîâ³ ðèçèêè

Минуле століття характеризується виникненням ризиків

світового масштабу, яких ніколи раніше, не рахуючи ризиків

стихійних лих, історія людства не знала. Виникли і продовжу,

ють проявляти себе у все зростаючих масштабах екологічні,

космічні, військові, політичні, атомні, ядерні, ризики міжна,

родного тероризму, світових епідемій, великих техногенних

аварій, ризики, пов’язані з міграцією людей, та багато інших.

Це нове явище, пов’язане з глобальними, загальними, все,

осяжними загальнопланетарними ризиками, відбилося на стра,

хуванні як системі економічних відносин, покликаній відшко,

довувати збитки при здійсненні різних ризиків. Тому, перш ніж

характеризувати міжнародне страхування, виділимо і розгляне,

мо ризики, що виявляються на міжнародному рівні, не примен,

шуючи ролі і масштабу внутрішніх ризиків для кожної країни.

Національні страхові ринки, які, підтримуючи міжнародні

зв’язки, обслуговували переважно потреби національної еко,

номіки і власних громадян, у нових умовах перетворилися в

єдину систему. Причому, вирішальний крок був зроблений на,

прикінці ХХ – початку ХХІ ст.

Система світових ризиків представлена на рис. 1.1. На

ньому показані лише основні світові ризики, тому що важко

охарактеризувати всесвітній масштаб цього глобального яви,

ща в обмежених рамках страхової тематики. Його осмислення

світовим співтовариством і вивчення аналітиками тільки по,

чинає розвиватися.

Ризики світового характеру більшою або меншою мірою

проявляються в будь,якій країні світу, незалежно від її гео,

графічного положення, міжнародних зв’язків, політичної сис,

теми, впливаючи, а в деяких випадках визначаючи її еко,

номічний і політичний розвиток. За останнє десятиліття деякі

ризики, які вважалися характерними для слаборозвинутих

країн, стали проявляти себе в країнах, які за всіма міжнарод,

ними рейтингами і показниками належать до найбільш благо,

получних.

Друга половина ХХ ст. ознаменувалася посиленням гло,

бальної системної кризи, яка охопила не тільки соціальну, але

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Ðèçèêè, ïîâ’ÿçàí³ ç

îñâîºííÿì êîñìîñó

Â³éñüêîâ³

ðèçèêè

Ïîë³òè÷í³

ðèçèêè

Àòîìí³ ³ ÿäåðí³

ðèçèêè

Åêîëîã³÷í³

ðèçèêè

Ðèçèêè òåõíîãåííèõ

àâàð³é

Ðèçèêè, ïîâ’ÿçàí³ ç

ì³ãðàö³ºþ ëþäåé

Ðèçèêè çóáîæ³ííÿ

Ðèçèêè ì³æíàðîäíîãî

òåðîðèçìó

Ðèçèêè îðãàí³çîâàíî¿

çëî÷èííîñò³

Ðèçèêè, ïîâ’ÿçàí³ ç

ì³æíàðîäíîþ òîðã³âëåþ

Ðèçèêè ñòèõ³éíèõ

ëèõ

Ðèçèêè åï³äåì³é ³

õâîðîá

Ô³íàíñîâ³

ðèçèêè

Ðèçèêè

íàñèëüíèöüêî¿ ñìåðò³

ÑÂ²ÒÎÂ²

ÐÈÇÈÊÈ

Рис. 1.1. Схема світових ризиків

й природну сферу [29]. Один із масштабних її проявів – зрос,

тання природних і техноприродних катастроф, що супровод,

жуються величезними матеріальними втратами і масовою за,

гибеллю людей. Таких масштабів стихійних лих цивілізована

історія людства ще не знала. Тільки в Азіатсько,Тихоокеансь,

кому регіоні за останні 30 років постраждало 4 млрд. і загину,

ло 1,4 млн. чоловік.

Зростання загальної кількості природних катастроф на

Земній кулі є закономірним. Так, за 1995–1999 рр. середня

кількість великих природних катаклізмів (у яких загинуло не

менше 10 і постраждало не менше 100 чол.) зросло порівняно

з 1965–1969 рр. більш ніж втричі. У ХХІ ст. ця тенденція

зберігається.

Найбільш розповсюдженими у світі є тропічні шторми і

повені (по 32% від загальної кількості катастроф), далі йдуть

землетруси (12%), посухи (10%) та інші (14%).

Найбільші землетруси останніх років:

• лютий 1998 р. – Куба, Японія, загинуло 5502 чоловіка,

постраждали більше 1,8 млн. чоловік, збиток склав 131,

5 млрд. дол. США;

• серпень 1999 р. – Ізмаїл, Туреччина, загинуло 15 тис.

чоловік, збиток склав 13 млрд. дол.;

• січень 2001 р. – штат Гуджарат, Індія, загинуло 20 тис.

чоловік, 167 тис. чоловік постраждали, збиток склав 2,1

млрд. дол.

Найбільші повені:

• 1971 – 1996 рр. – 167 повеней у Європі на території

Польщі, Чехії, Словаччини. Тільки в Польщі постраж,

дало понад 1400 міст і селищ, а збиток склав 4 млрд.

дол.

• 1998 р. – річка Янцзи, Китай, постраждало 350 млн. чо,

ловік, збиток склав 37 млрд. дол.;

• 1998 р. – повінь на річці Лена, Росія, збиток – 1 млрд.

300 млн. руб.;

• 2001 р. – повінь на річці Лена, Росія, збиток – 5,9 млрд.

руб.;

Ãëàâà 1 ÑÂ²ÒÎÂÀ ÑÈÑÒÅÌÀ ÐÈÇÈÊ²Â

• 2001 р. – повені в Італійських і Швейцарських Альпах

та Великобританії, а також урагани “Анатоль”, “Лома” і

“Мартін” нанесли Західній і Північній Європі збиток,

який склав понад 15 млрд. дол.

• 2002 р. – катастрофічна повінь у Центральній Європі.

Загальний збиток склав 3 млрд. дол.

Природні катастрофи супроводжуються великими ма,

теріальними втратами. За останні 40 років у глобальному мас,

штабі вони збільшилися в дев’ять разів і склали на початку

XXI ст. 150 млрд. дол. на рік. Очікується, що до 2050 року еко,

номічний збиток від природних катастроф сягне 300 млрд.

дол. на рік.

Збитки від природних катастроф у багатьох країнах дося,

гають десятків млрд. дол. на рік: у США – 50 млрд. дол., у Ки,

таї – 19 млрд. дол., досягаючи в окремі роки 37 млрд., як це бу,

ло в 1998 році.

Схильність різних країн до природних катастрофічних

явищ тісно пов’язана з рівнем їхнього соціально,економічного

розвитку. Згідно з класифікацією Світового банку, всі країни

за ВНП можна поділити на три групи: з низьким доходом

(менше 635 дол. на рік), середнім (від 635 до 7910 дол.) і висо,

ким (понад 7910 дол.). Станом на 1992 рік у країнах з низьким,

середнім і високим доходом проживали 3127, 1401 і 817 млн.

чоловік.

Найбільший соціальний ризик (загибель і каліцтва) ха,

рактерний для країн з низьким рівнем розвитку. На країни

першої групи, населення яких складає 58% від усього населен,

ня Землі, припадає 88% загиблих і 92% всіх потерпілих від

природних катастроф за період 1965–1992 рр. Загальна

кількість загиблих у країнах з низьким доходом у 7,7 раза

більше, ніж у країнах із середнім доходом і в 95 разів, ніж у

країнах з високим доходом, а кількість потерпілих –

відповідно в 12,8 і 173 рази. Світова статистика свідчить, що

при збільшенні доходу на душу населення з 313 до 1000 дол. на

рік кількість людей, які гинуть внаслідок природних катаст,

роф, зменшується майже в 10 разів.

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß