Лісабонський договір (консолідовані версії)

Подождите немного. Документ загружается.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/51

Стаття 3

1. Союз має виключні повноваження в таких сферах:

(a) митний союз;

(b) встановлення правил конкуренції, необхідних для функціонування внутрішнього

ринку;

(d) збереження морських біологічних ресурсів у рамках спільної політики в сфері

рибальства;

(e) спільна торгівельна політика.

2. Союз також має виключні повноваження укладати міжнародні угоди, якщо

укладання таких угод передбачене законодавчим актом Союзу або є необхідним для

надання Союзу можливості здійснювати свої внутрішні повноваження, або тією мірою,

якою їх укладання може вплинути на спільні правила або змінити їхній обсяг.

Стаття 4

1. Союз поділяє повноваження з державами-членами, коли Договори надають йому

повноваження, що не стосується сфер, зазначених у статтях 3 та 6.

2. Спільні для Союзу та держав-членів повноваження стосуються таких головних сфер:

(a) внутрішній ринок;

(b) соціальна політика в аспектах, визначених у цьому Договорі;

(d) сільське господарство та рибальство, за винятком збереження морських біологічних

ресурсів;

(e) довкілля;

(f) захист прав споживачів;

(g) транспорт;

(h) транс’європейські мер

ежі;

(i) енергетика;

С 115/52 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

(j) простір свободи, безпеки та справедливості;

(k) спільні проблеми безпеки у сфері охорони здоров’я в аспектах, визначених у цьому

Договорі.

3. Союз має повноваження провадити діяльність у сферах досліджень, технічного

розвитку та космосу, зокрема визначати та реалізовувати програми; проте здійснення

цих повноважень не повинне перешкоджати державам-членам здійснювати їхні

повноваження.

4. Союз має повноваження здійснювати діяльність та провадити спільну політику у

сферах співпраці з питань розвитку та гуманітарної допомоги; проте здійснення цих

повноважень не повинне перешкоджати державам-членам здійснювати їхні

повноваження.

Стаття 5

1. Держави-члени координують свою економічну політику в межах Союзу. З цією

метою Рада ухвалює заходи, зокрема загальні керівні принципи щодо такої політики.

До держав-членів, валютою яких є євро, застосовуються спеціальні положення.

2. Союз вживає заходів, що забезпечують координацію політики зайнятості держав-

членів, зокрема шляхом визначення керівних принципів для такої політики.

3. Союз може висувати ініціативи для забезпечення координації соціальної політики

держав-членів.

Стаття 6

Союз має повноваження вживати дій для підтримки, координації та доповнення дій

держав-членів. Сферами таких дій на європейському рівні є:

(a) охорона та зміцнення здоров’я людини;

(b) промисловість;

(d) туризм;

(e) освіта, професійне навчання, молодь та спорт;

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/53

(f) цивільний захист;

(g) адміністративне співробітництво.

РОЗДІЛ ІІ

ПОЛОЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 7

Союз забезпечує узгодженість між своїми політиками та діями з урахуванням усіх

цілей Союзу та згідно з принципом надання повноважень.

Стаття 8

В своїй діяльності Союз спрямовується усунення нерівностей та сприяння рівності

жінок та чоловіків.

Стаття 9

Визначаючи та реалізуючи політики та дії, Союз бере до уваги вимоги, пов’язані з

сприянням високому рівню зайнятості, гарантіями належного соціального захисту,

боротьбою проти соціального виключання та високим рівнем освіти, навчання та

захисту здоров’я людей.

Стаття 10

Визначаючи та реалізуючи політики та дії, Союз спрямовується на боротьбу проти

дискримінації на підставі статі, расового або етнічного походження, релігії або віри,

[фізичної або психічної] недієздатності, віку або сексуальної орієнтації.

Стаття 11

Вимоги щодо охорони довкілля повинні бути невід’ємною частиною визначення та

реалізації політик та дій Союзу, зокрема з огляду на сприяння сталому розвитку.

С 115/54 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Стаття 12

Вимоги щодо захисту прав споживачів враховуються у визначенні та реалізації інших

політик та дій Союзу.

Стаття 13

Визначаючи та реалізуючи політику Союзу в сферах сільського господарства, рибальства,

транспорту, внутрішнього ринку, досліджень та технологічного розвитку і космосу, Союз

та держави-члени зважають на вимоги добробуту тварин, як істот, здатних відчувати,

поважаючи законодавчі або адміністративні положення, а також звичаї держав-членів,

зокрема щодо релігійних обрядів, культурних традицій та регіональної спадщини.

Стаття 14

Без шкоди статті 4 Договору про Європейський Союз або статтям 93, 106 та 107 цього

Договору та зважаючи на місце послуг загального економічного інтересу серед спільних

цінностей Союзу, а також на їхню роль у сприянні соціальній та територіальній єдності,

Союз та держави-члени, кожен у межах своїх відповідних повноважень та в межах

застосування Договорів, дбають про те, щоб такі послуги надавались на принципах та

умовах, зокрема економічних та фінансових, що уможливлюють виконання їхньої місії.

Європейський Парламент та Рада, діючи за допомогою регламентів згідно зі звичайною

законодавчою процедурою, встановлюють ці принципи та вимоги без шкоди

повноваженням держав-членів, як це передбачено Договорами, щодо надання, доручення

виконання та фінансування таких послуг.

Стаття 15

1. З метою сприяння належному врядуванню та забезпечення участі громадянського

суспільства установи, органи, служби та агенції Союзу працюють у найвідкритіший

спосіб.

2. Розглядаючи та голосуючи щодо проектів законодавчих актів, Європейський

Парламент, а також Рада проводять свої засідання публічно.

3. З дотриманням принципів та умов, що будуть встановлені відповідно до цієї

частини, кожен громадянин Союзу, кожна фізична або юридична особа, яка проживає або

має юридичну адресу на території держави-члена, має право доступу до документів

установ, органів, служб та агенцій Союзу, відтворених на будь-якому носієві.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/55

Загальні принципи та обмеження з міркувань суспільних або приватних інтересів, що

регулюють таке право доступу до документів, визначається Європейським Парламентом

та Радою за допомогою регламентів згідно зі звичайною законодавчою процедурою.

Кожна установа, орган, служба та агенція Союзу забезпечує прозорість своїх процедур та

встановлює у своєму Регламенті спеціальні положення стосовно доступу до їхніх

документів відповідно до регламентів, зазначених у другому абзаці.

Положення цієї частини застосовуються до Суду Європейського Союзу, Європейського

центрального банку та Європейського інвестиційного банку виключно під час виконання

їхніх адміністративних завдань.

Європейський Парламент та Рада забезпечують опублікування документів, що стосуються

законодавчих процедур згідно з вимогами, встановленими регламентами, зазначеними в

другому абзаці.

Стаття 16

1. Кожен має право на захист своїх персональних даних.

2. Європейський Парламент та Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою

процедурою, встановлюють правила захисту фізичних осіб під час обробки їхніх

персональних даних установами, органами, службами та агенціями Союзу та державами-

членами у ході провадження діяльності в межах, охоплених законодавством Союзу, а

також правила щодо вільного руху таких даних. Дотримання цих правил контролюється

незалежними органами влади.

Правила, встановлені на основі цієї статті, не шкодять спеціальним правилам,

встановленим у статті 39 Договору про Європейський Союз.

Стаття 17

1. Союз поважає та не порушує національний правовий статус церков, релігійних

об’єднань та громад у державах-членах.

2. Союз такою ж мірою поважає визнаний відповідно до національного права статус

всіх світоглядних та неконфесійних організацій.

3. Визнаючи за цими церквами та організаціями їхню особливу сутність та їхній

особливий внесок, Союз підтримує відкритий, прозорий та регулярний діалог з ними.

С 115/56 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

ЧАСТИНА ДВА

ГРОМАДЯНСТВО СОЮЗУ ТА НЕДИСКРИМІНАЦІЯ

Стаття 18

У сфері застосування Договорів та без шкоди їхнім будь-яким спеціальним положенням

заборонено будь-яку дискримінацію на підставі національної належності.

Європейський Парламент та Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою,

можуть затвердити правила, спрямовані на заборону такої дискримінації.

Стаття 19

1. Без шкоди іншим положенням Договорів та в межах повноважень, наданих ними

Союзу, Рада, діючи одностайно згідно з особливою законодавчою процедурою та після

отримання згоди Європейського Парламенту, може вжити заходів, необхідних для

боротьби проти дискримінації на підставі статі, расового та етнічного походження, релігії

або віри, [фізичної або психічної] недієздатності, віку або сексуальної орієнтації.

2. Шляхом відступу від частини 1 Європейський Парламент та Рада, діючи згідно зі

звичайною законодавчою процедурою, можуть ухвалити основні принципи щодо

заохочувальних заходів Союзу, за винятком будь-якої гармонізації законів та підзаконних

актів держав-членів, для підтримки дій, що вживаються державами-членами з метою

сприяння досягненню цілей, зазначених в частині 1.

Стаття 20

1. Цим запроваджується громадянство Союзу. Кожен, хто має громадянство однієї з

держав-членів, є громадянином Союзу. Громадянство Союзу є додатковим до

національного громадянства, не замінюючи його.

2. Громадяни Союзу мають права й обов’язки, передбачені у Договорах. Вони мають,

серед іншого:

(a) право на вільний рух та проживання в межах території держав-членів;

(b) право обирати та бути обраними на виборах до Європейського Парламенту та на

місцевих виборах в своїй державі-члені проживання на таких самих умовах, як і

громадяни цієї держави;

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/57

громадянами якої вони є, захистом дипломатичних представництв і консульств будь-

якої держави-члена на тих самих умовах, що й громадяни цієї держави;

(d) право на звернення до Європейського Парламенту, Європейського Омбудсмена та

установ і дорадчих органів Союзу будь-якою мовою Договору та отримання

відповіді цією ж мовою.

Ці права реалізуються відповідно до умов та обмежень, визначених Договорами та

заходами, ухваленими відповідно до Договорів.

Стаття 21

1. Кожен громадянин Союзу має право на вільний рух та проживання на території

держав-членів з урахуванням обмежень та умов, встановлених Договорами та заходами,

ухваленими на їх виконання.

2. Якщо діяльність Союзу визнано необхідною для досягнення цієї цілі та якщо в

Договорах не передбачено необхідних повноважень, Європейський Парламент та Рада,

діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою, можуть ухвалити положення, що

сприяють реалізації прав, зазначених у частині 1.

3. З тією самою метою, що зазначена у частині 1, та якщо Договори не передбачають

необхідних повноважень, Рада, діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою,

може ухвалити заходи щодо соціального забезпечення або соціального захисту. Рада діє

одностайно після проведення консультацій з Європейським Парламентом.

Стаття 22

1. Кожен громадянин Союзу, що проживає в державі-члені, громадянином якої він не є,

має право обирати та бути обран

им на місцевих виборах у державі-члені проживання на

таких самих умовах, як і громадяни цієї держави. Це право реалізується з урахуванням

детальних положень, які ухвалюються Радою, що діє одностайно згідно зі спеціальною

законодавчою процедурою та після проведення консультацій з Європейським

Парламентом; ці положення можуть передбачати відступи, коли це виправдано

особливими для держави-члена пр

облемами.

2. Без шкоди частині 1 статті 223 та положенням, ухваленим на її виконання, кожен

громадянин Союзу, що проживає в державі-члені, громадянином якої він не є, має право

обирати та бути обраним до Європейського Парламенту в державі-члені проживання на

таких самих умовах, як і громадяни цієї держави. Це право реалізується з урахуванням

детальних положень, які ухвалюються Радою, що діє одностайно згідно зі спеціальною

законодавчою процедурою та після проведення консультацій з Європейським

Парламентом; ці положення можуть передбачати відступи, коли це виправдано

особливими для держави-члена проблемами.

С 115/58 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Стаття 23

Кожен громадянин Союзу на території третьої країни, де не представлена держава-член,

громадянином якої віє є, має право на захист дипломатичних представництв і консульств

будь-якої держави-члена на таких самих умовах, що і громадяни цієї держави. Держави-

члени ухвалюють необхідні положення і розпочинають міжнародні переговори, необхідні

для забезпечення такого захисту.

Рада, діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою та після проведення

консультацій із Європейським Парламентом, може ухвалити директиви, що встановлюють

заходи щодо координації та взаємодії, необхідні для сприяння такому захисту.

Стаття 24

Європейський Парламент та Рада, діючи за допомогою регламентів згідно зі звичайною

законодавчою процедурою, ухвалюють положення щодо процедур та умов, необхідних

для ініціативи громадян у значенні статті 11 Договору про Європейський Союз,

включаючи положення щодо мінімальної кількості держав-членів, із яких мають походити

такі громадяни.

Кожен громадянин Союзу має право звернутися до Європейського Парламенту відповідно

до статті 227.

Кожен громадянин Союзу може звертатися до Омбудсмена, посада якого створена

відповідно до статті 228.

Кожен громадянин Союзу може письмово зверн

утися до будь-якої установи, органу,

служби або агенції, зазначених у цій статті або в статті 13 Договору про Європейський

Союз, однією з мов, зазначених у частині 1 статті 55 Договору про Європейський Союз, та

отримати відповідь цією ж мовою.

Стаття 25

Комісія кожні три роки звітує Європейському Парламенту, Раді та Економічно-

соціальному комітет

у про застосування положень цієї Частини. Цей звіт враховує

розвиток Союзу.

На цій підставі та без шкоди іншим положенням Договорів Рада, діючи одностайно згідно

зі спеціальною законодавчою процедурою та після отримання згоди Європейського

Парламенту, може ухвалити положення, що посилюють або доповнюють права, зазначені

у частині 2 статті 20. Такі положення набувають чинності після затвердження їх

державами-членами згідно з їхніми відповідними конституційними вимогами.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/59

ЧАСТИНА ТРИ

ПОЛІТИКИ СОЮЗУ ТА ВНУТРІШНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ

РОЗДІЛ І

ВНУТРІШНІЙ РИНОК

Стаття 26

1. Союз ухвалює заходи з метою заснування або забезпечення функціонування

внутрішнього ринку згідно з відповідними положеннями Договорів.

2. Внутрішній ринок охоплює простір без внутрішніх кордонів, де згідно з

положеннями Договорів забезпечено вільний рух товарів, осіб, послуг та капіталу.

3. Рада за пропозицією Комісії визначає керівні принципи та умови, необхідні для

забезпечення збалансованого прогресу всіх причетних секторів.

Стаття 27

Розробляючи пропозиції, спрямовані на досягнення цілей, визначених у статті 26, Комісія

враховує обсяг зусиль, яких необхідно докласти деяким економікам з відмінним рівнем

розвитку, щоб заснувати внутрішній ринок, а також може запропонувати належні заходи.

Якщо ці заходи оформлюються як відступи, вони повинні бути тимчасовими та

якнайменше шкодити функціонуванню внутрішнього ринку.

РОЗДІЛ ІІ

ВІЛЬНИЙ РУХ ТОВАРІВ

Стаття 28

1. Союз включає в себе митний союз, що охоплює всю торгівлю товарами, передбачає

заборону на ввізне й вивізне мито та всі збори еквівалентної дії між державами-членами та

ухвалення спільного митного тарифу у відносинах із третіми країнами.

С 115/60 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

2. Положення статті 25 та Глави 2 цього Розділу застосовуються до продукції, яка

походить з держав-членів, та продукції, яка надходить з третіх країн і перебуває у

вільному обігу в державах-членах.

Стаття 29

Продукція, що надходить із третіх країн, вважається такою, що перебуває у вільному обігу

в державі-члені, якщо стосовно неї дотримано всіх ввізних формальностей та стягнуто

мито або збори еквівалентної дії, що підлягають сплаті у такій державі-члені, та щодо неї

не відбулося повного або часткового повернення такого мита або зборів.

ГЛАВА 1

МИТНИЙ СОЮЗ

Стаття 30

Заборонено ввізне та вивізне мито та збори еквівалентної дії між державами-членами. Ця

заборона застосовується також до мита фіскального характеру.

Стаття 31

Рада за пропозицією Комісії встановлює ставки Спільного митного тарифу.

Стаття 32

Виконуючи завдання, покладені на неї цією Главою, Комісія керується:

(a) потребою сприяти торгівлі між державами-членами та третіми країнами;

(b) змінами умов конкуренції в межах Союзу тією мірою, якою вони ведуть до

поліпшення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання;

дбає про те, щоб не спотворювати умов конкуренції між державами-членами щодо

готових виробів;

(d) потребою уникати суттєвої шкоди функціонуванню економік держав-членів і

забезпечувати раціональний розвиток виробництва та зростання споживання в

межах Союзу.