С 115/216 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008
Стаття 23
У справах, що регулюються статтею 267 Договору про функціонування Європейського
Союзу, зацікавлений судовий орган держави-члена повідомляє Суду про рішення
судового органу про призупинення розгляду справи та про передачу справи до Суду. Тоді
Секретар Суду повідомляє про рішення сторонам, державам-членам та Комісії, а також
установам, органам, службам або агенціям Союзу, які ухвалили акт, законність або
тлумачення якого є предметом спору.
Протягом двох місяців від дати цього повідомлення сторони, держави-члени, Комісія та, в
разі потреби, установа, орган, служба або агенція, які ухвалили акт, законність або
тлумачення якого є предметом спору, мають право подати до Суду виклад суті справи або
письмові пояснення.
У справах, що регулюються статтею 267 Договору про функціонування Європейського
Союзу, Секретар Суду повідомляє про рішення національного судового органу, крім
держав-членів, також іншим державам, що є сторонами Угоди про Європейський
економічний простір, а також Наглядовому Комітету ЄАВТ, зазначеному в Угоді, які
мають змогу протягом двох місяців від дати повідомлення подати до Суду виклад суті
справи або письмові пояснення, якщо порушується питання про одну зі сфер застосування
цієї Угоди.
Якщо угода, що стосується певного предмету, укладена Радою та однією або декількома
державами, що не є членами Союзу, передбачає, що ці держави повинні мати право
подавати виклад суті справи або письмові пояснення, якщо судовий орган держав-членів
передає до Суду для попереднього рішення щодо питання, яке належить до сфери
застосування Угоди, про рішення національного судового органу, що містить це питання,
необхідно також повідомити зацікавленим державам, які не є членами. Протягом двох
місяців з моменту такого повідомлення ці держави можуть подати до Суду виклад суті
справи або письмові пояснення.
Стаття 23а (
∗
)
Регламент може передбачати прискорену процедуру, а для запиту щодо отримання
попереднього рішення, пов’язаного з простором свободи, безпеки та правосуддя, -
термінову процедуру.
Ці процедури можуть передбачати, щодо подання викладу суті справи або письмових
пояснень, більш короткий термін, ніж передбачений статтею 23, а як відступ від частини 4
статті 20, щодо справи, яка має бути вирішена без висновку Генерального адвоката.
Крім того, термінова процедура може передбачати обмеження кількості сторін та інших
зацікавлених осіб, зазначених у статті 23, уповноважених подавати виклад суті справи або
письмові пояснення, а у випадках надзвичайної терміновості, - проведення процедури без
письмового етапу.
(
∗
) Стаття, внесена Рішенням 2008/79/ЄС, Євратом (ОВ L 24, 29.1.2008 р., С. 42).