Лісабонський договір (консолідовані версії)

Подождите немного. Документ загружается.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/201

ПРОТОКОЛИ

С 115/202 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/203

ПРОТОКОЛ (№ 1)

ПРО РОЛЬ НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРЛАМЕНТІВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПАМ’ЯТАЮЧИ, що спосіб, у який окремі національні парламенти контролюють власні

уряди у зв’язку з діяльністю Союзу, є справою конкретної конституційної організації та

практики кожної держави-члена,

ПРАГНУЧИ, якомога більше залучити національні парламенти до діяльності

Європейського Союзу та якомога повніше дати їм змогу висловлювати свої погляди на

законодавчі пропозиції та інші питання, що можуть становити для них особливий інтерес,

ПОГОДИЛИСЯ про такі положення, які додаються до Договору про Європейський Союз,

Договору про функціонування Європейського Союзу та Договору про заснування

Європейського Співтовариства з Атомної Енергії:

РОЗДІЛ I

ІНФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРЛАМЕНТІВ

Стаття 1

Комісія передає безпосередньо національним парламентам консультативні документи

Комісії (зелені й білі книги та повідомлення) після їхнього оприлюднення. Комісія також

надсилає національним парламентам річну законодавчу програму та всі інші документи

законодавчого планування або політичної стратегії, одночасно з поданням їх до

Європейського Парламенту та Ради.

Стаття 2

Усі проект

и законодавчих актів, надіслані до Європейського Парламенту та Ради,

одночасно надсилаються національним парламентам.

Для цілей цього Протоколу «проекти законодавчих актів» означають пропозиції Комісії,

ініціативи групи держав-членів, ініціативи Європейського Парламенту, запити Суду,

рекомендації Європейського центрального банку та запити Європейського інвестиційного

банку для ухвалення законодавчого акту.

Проекти законодавчих актів, ініційовані Комісією, надсилаються національним

парламентам безпо

середньо Комісією, одночасно з поданням їх до Європейського

Парламенту та Ради.

Проекти законодавчих актів, ініційовані Європейським Парламентом, надсилаються

національним парламентам безпосередньо Європейським Парламентом.

С 115/204 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Проекти законодавчих актів, ініційовані групою держав-членів, Судом, Європейським

центральним банком або Європейським інвестиційним банком, надсилаються

національним парламентам Радою.

Стаття 3

Національні парламенти можуть надіслати Головам Європейського Парламенту, Ради та

Комісії обґрунтований висновок щодо дотримання в законодавчій пропозиції принципу

субсидіарності, згідно з процедурою, встановленою в Протоколі про застосування

принципів субсидіарності та пропорційності.

Якщо проекти законодавчих акті

в ініційовані групою держав-членів, Голова Ради

надсилає обґрунтований висновок або висновки урядам цих держав-членів.

Якщо проекти законодавчих актів ініційовані Судом, Європейським центральним банком

або Європейським інвестиційним банком, Голова Ради надсилає обґрунтований висновок

або висновки зазначеній установі або органу.

Стаття 4

Від дня коли національним парламентам повідомля

ється проект законодавчого акту

офіційними мовами Союзу, до дня, коли цей проект вноситься до порядку денного Ради з

метою ухвалення цього проекту або ухвалення позиції згідно з законодавчою процедурою,

має минути вісім тижнів. Винятки можливі у випадках терміновості, причини якої

викладаються в акті або позиції Ради. Крім належним чином обґрунтованих термінових

випадків, протягом цих восьми тижнів не може бути досягнуто згоди щодо проекту

законодавчого акту. Крім належним чином обґрунтованих термінових випадків, від дня,

коли проект законодавчого акту включено до попереднього порядку денного Ради, до дня,

коли Рада ухвалює свою позицію, має минути десять днів.

Стаття 5

Порядок денний та підсумки засідань Ради, зокрема протоколи засідань, на яких Рада

обговорює проекти законодавчих актів, надсилаються безпосередньо національним

парламентам одночасно з урядами держав-членів.

Стаття 6

Коли Європейська Рада має намір скористатися першим або другим абзацом частини 7

статті 48 Договору про Європейський Союз, національні парламенти інформуються про

ініціативи Європейської Ради принаймні за шість місяців до ухвалення будь-якого

рішення.

Стаття 7

Рахункова Палата, надсилаючи щорічний звіт Європейському Парламентові та Раді,

одночасно надсилає цей звіт національним парламентам для інформування.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/205

Стаття 8

У разі коли національна парламентська система не є однопалатною, статті 1-7

застосовуються до палат, з яких складається парламент.

РОЗДІЛ ІІ

МІЖПАРЛАМЕНТСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 9

Європейський Парламент та національні парламенти разом визначають, яким чином

можна організувати ефективну та регулярну міжпарламентське співробітництво та

поширювати її в Європейському Союзі.

Стаття 10

Конференція парламен

тських комітетів з європейських справ може подавати до відома

Європейського Парламенту, Ради та Комісії будь-які доповіді, які вважає за доцільне.

Крім того, ця конференція сприяє обмінові інформацією та найкращим досвідом між

національними парламентами та Європейським Парламентом, зокрема їхніми

спеціальними комітетами. Конференція також може організовувати міжпарламентські

конференції з окремих питань, зокрема для обговорення питань спільної зовнішньої та

безпекової політики, включаючи безпеков

у та оборонну політику. Доповіді конференції

жодним чином не зобов’язують національні парламенти та не передрішають їхні позиції.

_______________

С 115/206 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

ПРОТОКОЛ (№ 2)

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ

СУБСИДІАРНОСТІ ТА ПРОПОРЦІЙНОСТІ

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ забезпечити ухвалення рішень Союзу якнайближче до його громадян,

З НЕПОХИТНИМ ПРАГНЕННЯМ створити умови для застосування принципів

субсидіарності та пропорційності, сформульовані у статті 5 Договору про Європейський

Союз, та створити системи контролю застосування цих принципів,

ПОГОДИЛИСЯ про положення, які додаються до Договору про Європейський Союз та

Договору про функціонування Європейського Союзу, а саме:

Стаття 1

Кожна установа забезпечує постійне дотримування принципів субсидіарності та

пропорційності, встановлених у статті 5 Договору про Європейський Союз.

Стаття 2

Комісія, перш ніж запропонувати законодавчий акт, проводить широкі консультації. Коли

це доцільно, в таких консультаціях враховується регіональний та місцевий вимір

запропонованих дій. У надтермінових випадках Комісія не проводить таких консультацій.

Причини такого рішення Комісія зазначає у своїй пропозиції.

Стаття 3

Для цілей цього Протоколу «проекти законодавчих актів» означають пропозиції Комісії,

ініціативи групи держав-членів, ініціативи Європейського Парламенту, запити Суду,

рекомендації Європейського центрального банку та запити Європейського інвестиційного

банку для ухвалення законодавчого акт

у.

Стаття 4

Надсилаючи свої проекти законодавчих актів та змінені проекти національним

парламентам, Комісія одночасно надсилає їх законодавчому органу Союзу.

Європейський Парламент надсилає свої проекти законодавчих актів та змінені проекти

національним парламентам.

Рада надсилає національним парламентам проекти законодавчих актів ініційовані групою

держав-членів, Судом, Європейським центральним банком або Європейським

інвестиційним банком.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/207

Після ухвалення, законодавчі резолюції Європейського Парламенту та позиції Ради

надсилаються національним парламентам.

Стаття 5

Проекти законодавчих актів обґрунтовуються з огляду на принципи субсидіарності та

пропорційності. Будь-який проект законодавчого акту повинен містити докладний виклад,

що дає змогу оцінити дотримання принципів субсидіарності та пропорційності. Цей

виклад повинен містити оцінку фінансових наслідків пропозиції, а в разі директиви –

оцінку її впливу на правила, які необхідно запровадити державам-членам, зокрема, в разі

необхідності, на регіональне законодавство. Підстави для висновку про те, що ціль Союзу

легше досягти на рівні Союзу, обґрунтовується якісними та, за можливості, кількісними

показниками. Проекти законодавчих актів повинні враховувати потребу зведення до

мінімуму фінансового або адміністративного тягаря, що лягає на Союз, національні уряди,

регіональні та місцеві органи влади, економічних операторів та громадян співвідносно до

цілі, якої необхідно досягти.

Стаття 6

Будь-який національний парламент або будь-яка палата національного парламенту

держави-члена може протягом восьми тижнів після дати, коли Комісія передала проект

законодавчого акту офіційними мовами Союзу, надіслати Головам Європейського

Парламенту, Ради та Комісії обґрунтований висновок із викладом того, чому він/вона

вважають, що зазначений проект не відповідає принципу субсидіарності. Кожен

національний парламент або кожна палата національного парламенту проводять, якщо це

необхідно, консультації з регіональними парламентами, що мають законодавчі

повноваження.

Якщо проект законодавчого акту ініційований групою держав-членів, Голова Ради

надсилає висновок урядам цих держав-членів.

Якщо проект законодавчого акту ініційований Судом, Європейським центральним банком

або Європейським інвестиційним банком, Голова Ради надсилає висновок зазначеній

установі або органу.

Стаття 7

1. Європейський Парламент, Рада та Комісія і, якщо доцільно, група держав-членів, Суд,

Європейський центральний банк або Європейський інвестиційний банк, якщо вони

ініціюють проект законодавчого акту, беруть до уваги обґрунтовані висновки

національних парламентів або палат національних парламентів.

Кожен національний парламент має по два голоси, розподілені на основі національної

парламентської системи. У випадку двопалатної парламентської системи кожна з палат

має один голос.

С 115/208 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

2. У разі, коли обґрунтовані висновки щодо невідповідності проекту законодавчого акту

принципу субсидіарності представляють щонайменше третину всіх голосів, наданих

національним парламентам відповідно до другого абзацу частини 1, проект необхідно

переглянути. Ця межа становить одну чверть, якщо йдеться про проект законодавчого

акту, внесеного на основі статті 76 Договору про функціонування Європейського Союзу

стосовно простору свободи, безпеки та правосуддя.

Після такого перегляду Комісія або, якщо доцільно, група держав-членів, Європейський

Парламент, Суд, Європейський центральний банк або Європейський інвестиційний банк,

якщо вони ініціюють проект законодавчого акту, можуть вирішити зберегти, змінити або

відкликати проект. Також мають бути надати підстави такого рішення.

3. Крім того, відповідно до звичайної законодавчої процедури, якщо обґрунтовані

висновки про невідповідність пропозиції щодо законодавчого акту принципу

субсидіарності представляють принаймні просту більшість голосів, що надаються

національним парламентам відповідно до другого абзацу частини 1, пропозиція повинна

бути переглянута. Після такого огляду, Комісія може вирішити зберегти, змінити або

відкликати пропозицію.

Якщо Комісія вирішить зберегти цю пропозицію, Комісія повинна буде в обґрунтованому

висновку надати аргументи щодо того, чому вона вважає, що ця пропозиція відповідає

принципу субсидіарності. Цей обґрунтований висновок, а також обґрунтовані висновки

національних парламентів повинні бути представлені законодавчим органом Союзу для

розгляду в межах процедури:

(а) до завершення першого читання, законодавчий орган (Європейський Парламент та

Рада) розглядає, чи сумісна законодавча пропозиція з принципом субсидіарності,

зокрема, беручи до уваги висловлені причини, які поділяє більшість національних

парламентів, а також обґрунтований висновок Комісії;

(b) якщо більшістю у 55% членів Ради або більшістю голосів, поданих у Європейському

Парламенті, законодавчий орган вважає, що пропозиція не є сумісною з принципом

субсидіарності, законодавча пропозиція надалі не розглядається.

Стаття 8

Суд Європейського Союзу має юрисдикцію щодо позовів про порушення принципу

субсидіарності законодавчим актом, які подають держави-члени згідно з умовами,

викладеними у статті 263 Договору про функціонування Європейського Союзу, або про

які повідомили держави-члени згідно з їхнім правовим порядком від імені своїх

національних парламентів або їхніх палат.

Згідно з правилами, встановленими у зазначеній статті, Комітет регіонів також може

подавати такі позови щодо законодавчих актів, ухвалення яких Договір про

функціонування Європейського Союзу потребує проведення консультацій з Комітетом

регіонів.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/209

Стаття 9

Комісія щороку подає Європейській Раді, Європейському Парламентові, Раді та

національним парламентам звіт про застосування статті 5 Договору про Європейський

Союз. Цей щорічний звіт передається також Комітетові регіонів та Економічно-

соціальному комітетові.

_______________

С 115/210 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

ПРОТОКОЛ (№3)

ПРО СТАТУТ СУДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ встановити Статут Суду Європейського Союзу, передбачений у статті 281

Договору про функціонування Європейського Союзу,

ПОГОДИЛИСЯ про такі положення, які додаються до Договору про Європейський Союз,

Договору про функціонування Європейського Союзу та Договору про заснування

Європейського Співтовариства з атомної енергії:

Стаття 1

Суд Європейського Союзу формується та функціонує згідно з положеннями Договорів,

Договору про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії (Євратом) та

цього Статуту.

РОЗДІЛ І

СУДДІ ТА ГЕНЕРАЛЬНІ АДВОКАТИ

Стаття 2

Перед вступом на посаду кожен суддя на відкритому судовому засіданні складає присягу

про те, що він буде виконувати свої обов’язки неу

переджено й сумлінно та буде зберігати

таємницю розгляду справ у Суді.

Стаття 3

Судді мають імунітет від судового переслідування. Після припинення перебування на

посаді, вони зберігають імунітет стосовно дій, вчинених під час перебування на посаді,

зокрема, щодо всього сказаного та написаного.

Суд, засідаючи в повному складі, може скасувати імунітет. Якщо рішенн

я стосується

членів Суду загальної юрисдикції або спеціалізованого суду, Суд приймає рішення після

проведення консультацій з відповідним судом.

У тих випадках, коли імунітет скасовано, а проти судді порушено кримінальну справу, у

будь-якій державі-членові він може постати лише перед судом, що має повноваження

судити членів вищої національної судової системи.