Литвинов Б.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія

Подождите немного. Документ загружается.

Шкідники плодових культур

й спалювати пагони, які в’януть і всихають. Корчування і спалю-

вання загиблих дерев. При слабкому заселенні саду шкідником (до

10 % дерев) потрібно знищити гусениць другого року життя в стов-

бурах і гілках впорскуванням у ходи інсектициду за допомогою тон-

кого наконечника, приставленого замість розпилювача до ранцевого

обприскувача, або гумової груші. Найефективнішою є обробка дерев

інсектицидами в період масового відродження гусениць.

Червиця пахуча — Cossus cossus L. — частіше трапляється в

садах, розміщених біля лісових масивів і насаджень. Завдає істотної

шкоди плодовим деревам. Особливості її розвитку, шкодочинності

та заходів захисту викладено в розд. 24.

Родина склівки — Sesiidae

Яблунева склівка — Aegeria myopaeformis Bkh. (рис. 20.18) —

трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, рідше грушу, сливу, аб-

рикос, горобину, вишню, глід. Особливо шкодочинна в степових ра-

йонах України.

Метелик з розмахом крил 18 – 22 мм; крила вузькі, склоподібні,

по краях і вздовж жилок — синювато-чорні лусочки, на четвертому

сегменті черевця — червона поперечна смуга, на останньому сег-

менті — китичка з темно-синіх волосків. Яйце розміром до 1 мм,

жовто-коричневе, овальне. Гусениця завдовжки 22 – 25 мм, світло-

жовта з червонуватим відтінком, уздовж спини червонувата смуга,

що просвічується; голова червоно-бура, дихальця — чорні, потилич-

ний щиток червонувато-бурий. Лялечка завдовжки 13 – 14 мм, буро-

жовта, з двома рядами шипиків на спинному боці черевних сегмен-

тів.

Зимують гусениці молодших віків у ходах, пророблених у корі й

лубі, старших віків — у заболоні. У другій декаді травня гусениці,

що завершили розвиток, прогризають хід до самої поверхні, зали-

шаючи зовні тонкий шар кори у вигляді віконечка, і залялькову-

Рис. 20.18. Яблунева склівка:

1 — метелик; 2 — гусениця; 3 — лялечка в прогризеному ході

311

Шкідники плодових культур

ються в коконі. Заляльковування починається в травні і триває до

липня. Через 15 – 16 діб, перед вильотом метеликів, лялечка за до-

помогою щупиків висувається з отвору в корі. Після вильоту мете-

ликів лялечкові оболонки довго залишаються наполовину зовні. Літ

метеликів триває з кінця травня до середини серпня. Метелики ак-

тивні вдень, додатково живляться нектаром квіток різних рослин,

живуть 10 – 12 діб. Самки відкладають яйця в щілини й тріщини

кори штамбів і скелетних гілок. Найчастіше заселяють дерева, вра-

жені грибними хворобами і пошкоджені морозобоїнами та сонячни-

ми опіками. Плодючість — до 250 яєць.

Відроджені через 8 – 10 діб гусениці вгризаються під кору і жив-

ляться заболонню впродовж двох вегетаційних сезонів. Є дані про

те, що в Криму яблунева склівка завершує розвиток за один сезон.

Гусениці проточують звивисті ходи знизу вгору, заповнюючи їх рід-

кими бурими екскрементами, які витікають із отворів. У разі знач-

них пошкоджень відбувається передчасне відмирання окремих гі-

лок і цілих дерев.

Значну роль у зниженні чисельності яблуневої склівки відігра-

ють комахоїдні птахи і особливо дятли.

Відомо кілька десятків ендопаразитів яблуневої склівки. Най-

ефективніші з них: браконіди Macrocentrus marginator Nees., Micro-

chelonus starki Tel., іхневмонід Vipio desertor L. і муха-тахіна Leskia

aurea Fll.

Заходи захисту. Осіннє очищення кори, побілювання стов-

бурів 20%-м вапновим молоком для захисту дерев від морозобоїн та

сонячних опіків. Під час обприскування інсектицидами проти шкід-

ників (особливо яблуневої плодожерки) слід обробляти також стов-

бури дерев для знищення метеликів і гусениць склівки.

Здійснювати заходи з приваблення в осінньо-зимовий період ко-

махоїдних птахів.

Родина горностаєві молі — Yponomeutidae

Яблунева горностаєва міль — Yponomeuta malinellus Zell.

(рис. 20.19) — трапляється повсюдно. Монофаг. Пошкоджує яблуню.

Метелик з розмахом крил 17 – 22 мм; передні крила білі з 12 – 16

чорними крапками, розміщеними трьома рядками; задні крила по-

пелясто-сірі, з довгою бахромою. Яйце розміром 0,3 мм, сплющене,

округле, спочатку жовте, згодом бурувато-вишневе. Гусениці завдов-

жки 15 – 18 мм, сірі, на спині два поздовжніх ряди чорних борода-

вок, які мають волосинки; грудний і анальний щитки та ноги чорні.

Лялечка завдовжки 12 – 14 мм, спочатку оранжево-жовта, пізні-

ше — зеленувато-жовта, крилові значки світло-бурі, кремастер тем-

но-бурий з шістьма щетинками. Кокони білі, з’єднані кількома десят-

ками або сотнями в компактні пачки.

Шкідники плодових культур

Зимують гусениці першого віку під щитками. Навесні, при досяг-

ненні середньодобової температури 12 °С, через 4 – 5 діб після по-

чатку розпускання бруньок яблуні вони виходять з-під щитків і від-

разу проникають усередину бруньок та під епідерміс молодого лис-

тя. Впродовж 9 – 12 діб гусениці живляться в мінах епідермісом.

Після першого линяння, що збігається в часі з цвітінням яблуні,

гусениці залишають міни, переходячи на поверхню листя, де пле-

туть павутинні гнізда й скелетують листки. Кожна група гусениць,

обгризаючи листя, переміщується від верхівки до основи гілок, об-

плітаючи їх густою павутиною. Живлення гусениць, з урахуванням

часу перебування їх у листових мінах, триває 40 – 45 діб. За цей пе-

ріод вони проходять п’ять віків. Суха й спекотна погода сприяє їх

розвитку, і навпаки, прохолодна і волога — зумовлює підвищену

смертність гусениць.

Завершивши розвиток, гусениці сповзаються в групи, розміщу-

ються одна біля одної (головою догори) й утворюють кокони, в яких

заляльковуються. Через 9 – 14 діб виходять метелики, які літають у

вечірні години. Літ триває 30 – 40 діб, до останньої декади серпня.

Через 12 – 16 діб після виходу метелики спарюються і на 4 – 5-ту

добу розпочинають відкладання яєць. Плодючість — 90 – 100 яєць.

Самки відкладають яйця групами по 15 – 30 штук на гладеньку ко-

ру 2 – 3-річних пагонів, розміщуючи їх черепицеподібно і покрива-

ючи кожну кладку слизом, який після застигання утворює щиток

розміром 4 – 7 мм. Спочатку щиток червонуватий, а через 20 – 30

діб стає сіро-бурим, близьким за кольором до кори. Через 9 – 15 діб

відроджуються гусениці. Упродовж 8 – 10 діб вони живляться обо-

лонками яєць і скоблять кору під щитком, після чого впадають у

діапаузу до весни наступного року. Генерація однорічна.

Рис. 20.19. Яблунева горностаєва міль:

1 — метелик; 2 — яйцекладка; 3 — гусениця; 4 — лялечка;

5 — кокони в павутині

313

Шкідники плодових культур

Здалека дерева, пошкоджені яблуневою горностаєвою міллю, на-

гадують обпалені вогнем. На таких деревах знижується кількість і

якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес

закладання плодових бруньок.

На яблуневій горностаєвій молі відмічено близько 100 паразитів,

які заражають у середньому до 60 % шкідника. Яйце-личинкові па-

разити — браконіди Ageniaspis fuscicollis Dalm., Ascogaster guadri-

dentata Wesm.; паразити гусениць — браконід Apanteles corvinus

Reinh., іхневмоніди Apophua bipunctoria Thunb., Phytodietus genicu-

latus Thoms.; мухи-тахіни Bessa Parallela Mg., Nemorilla floralis Fll.,

Euristaea scutellaris R.-D., личинково-лялечкові паразити — іхнев-

моніди Trichomma enecator Rossi., Pimpla turionellae L., Trichionotus

anxius Wesm. та ін.

Заходи захисту. Економічний поріг шкодочинності до цві-

тіння становить 0,5 – 1,0 щиток на 1 м гілки і після цвітіння — 1 – 2

гнізда на дерево. Під час масового виходу гусениць з-під щитків у

фази відокремлення бутонів — рожевий бутон обприскування дерев

системними інсектицидами. Після цвітіння можна застосовувати

біопрепарати або інгібітори синтезу хітину.

Плодова горностаєва міль — Yponomeuta padellus L. —

трапляється повсюдно. Олігофаг. Пошкоджує сливу, аличу, абрикос,

вишню, черешню, терен, горобину, рідше яблуню.

Метелик з розмахом крил 18 – 22 мм, передні крила білі з 16 – 19

чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами;

задні крила попелясто-сірі. Яйце розміром 0,3 мм, жовтувате, окру-

гле. Гусениця завдовжки 14 – 16 мм, жовтувато-сіра; голова, грудні

ноги чорні. Лялечка — 8 – 11 мм, темно-жовта; голова, крилові за-

чатки й кремастер чорні. Кокон тонкий, білий.

Зимують гусениці першого віку під щитком. Наприкінці квітня

вони виходять з-під щитків і відразу плетуть павутинні гнізда,

з’єднуючи попарно листки. Розвиваються впродовж 35 – 45 діб, про-

ходячи п’ять віків. Заляльковуються в павутинному гнізді окремо

одна від одної. Через 8 – 10 діб, наприкінці травня — на початку

червня виходять метелики. Літ триває до середини серпня. Через

14 – 16 діб після виходу метелики спарюються, після чого на 5 – 6-ту

добу розпочинають відкладання яєць. Самка відкладає по 15 – 40

яєць на гладеньку кору тонких гілок і заливає їх слизом, який швид-

ко застигає на повітрі. Плодючість — 80 – 100 яєць. Через 8 – 15 діб

відроджуються гусениці, впадають у діапаузу і залишаються під

вологонепроникним щитком до весни наступного року. Навесні гу-

сениці пошкоджують листя і обплітають гілки густою павутиною. У

разі значних пошкоджень знижується кількість і якість урожаю,

зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання пло-

дових бруньок. Чисельність плодової горностаєвої молі знижують

Шкідники плодових культур

несприятливі для шкідника погодні умови й значне число ентомо-

фагів, зазначених для яблуневої горностаєвої молі.

Заходи захисту ті самі, що й для яблуневої горностаєвої

молі.

Мінуючі молі

До мінуючих молей належать кілька родин дрібних молей з од-

нотипним способом життя і особливостями живлення гусениць, які

мінують листя, що спричинює їх обпадання. Масове розмноження

мінуючих молей призводить до зниження врожаю, зменшення кіль-

кості в плодах цукрів, аскорбінової кислоти, мікроелементів. У по-

шкоджених дерев не закладаються бруньки, у зимовий період вони

підмерзають. Важливу роль у регуляції чисельності мінуючих мо-

лей відіграють ентомофаги, які знищують до 80 – 90 % гусениць і

60 – 70 % лялечок.

Гусениць і лялечок заражають 76 видів ендопаразитів, з яких

особливо ефективні їздці: з родини браконіди — Apanteles arisba

Nixon, A. bicolor Nees., A. circumsriptus Nees., Colastes braconius

Hal., з родини еулофіди — Ahrysocharoides niveipes Thoms., Chryso-

charis nitetis Walk., Ch. pentheus Walk., Cirrospilus vittatus Walk.,

Chrysonotomyia formosa Westw., Simpiesis gordius Walk., S. sericeicor-

nis Nees., з родини енцертиди — Holcothorax testaceipes Ratz. та ін.

Відкладеними яйцями молей живляться личинки сонечок, золо-

тоочок, клопів — Anthocoris nemorum L., An. pilosum Tak., Malacoris

chlorisans Pz., Cillecoridea decorata Kir., Blepharidopterus angulatus

F., павуки й птахи — звичайний зяблик, кропивник, синиця.

Заходи захисту від мінуючих молей. Пізня осіння оранка

міжрядь і обробіток ґрунту в пристовбурних кругах, що зумовлює

масову загибель гусениць і лялечок шкідників. Очищення стовбурів

і скелетних гілок від відмерлої кори. Закладання дупел цементом.

Культивації й розпушування ґрунту в період заляльковування шкід-

ника в літній період. При чисельності, що перевищує одну міну на

листок, у фазу висування бутонів обприскування дерев системними

інсектицидами. В літній період розвиток молі придушується під час

проведення обробок інсектицидами проти яблуневої плодожерки та

інших шкідників.

Родина молі-малятка — Nepticulidae

Яблунева міль-малятко — Nepticula malella Stt. (рис.

20.20) — трапляється в Лісостепу і Степу України. Більш численна

у південних областях і Криму. Монофаг. Пошкоджує яблуню.

Метелик з розмахом крил 4 – 5 мм; передні крила темно-бурі,

майже чорні, з поперечною сріблясто-білою смугою посередині, з

темно-сірою бахромою; задні крила вузькі, темно-сірі, з довгою бах-

315

Шкідники плодових культур

ромою; груди, черевце, голова і вусики темно-сірі. Яйце розміром

0,2 мм; напівсферичне, напівпрозоре. Щойно відроджена гусениця

прозора з блідо-зеленим відтінком, доросла — 4 – 5 мм завдовжки,

жовта, блискуча, з коричневою головою. Лялечка — 2 – 2,5 мм, спо-

чатку зеленувато-кремова, згодом темно-бура. Кокон спочатку ли-

монно-жовтий, пізніше коричневий.

Зимують лялечки в коконах у поверхневому шарі ґрунту та під

рослинними рештками. Літ метеликів починається через 5 – 7 діб

після настання стійкої середньодобової температури повітря 10 °С і

збігається з фенофазою оголення суцвіть у зимових сортів яблуні.

Виліт розтягнутий і триває 40 – 50 діб. Метелики не живляться. З

появою перших листків, за температури 16 – 17 °С самки розпочи-

нають відкладання яєць. Яйця приклеюють з нижнього боку лист-

ків, передусім нижнього ярусу крони. Плодючість — 50 – 60 яєць.

Тривалість життя метеликів-самців становить 4 – 7 діб, метеликів-

самок — 8 – 12 діб.

Для розвитку яйця навесні потрібно 10 – 14, улітку — 5 – 8 діб.

Відроджені гусениці прогризають хоріон у місці його прикріплення

і проникають усередину листка, де живляться палісадною ткани-

ною, не порушуючи епідерміс. Утворюють міну звивистої форми

розміром від 2 до 5 см. Починаючи приблизно з половини довжини

міна різко розширюється.

Гусениці розвиваються навесні 16 – 20, улітку — 13 – 16 діб. Дві-

чі линяють. Завершивши живлення, виходять із мін, падають на

землю і заглиблюються в ґрунт або під рослинні рештки. Виготовив-

ши кокон, гусениці впродовж чотирьох діб перебувають у стані про-

німфи, після чого заляльковуються. Через 12 – 23 доби, перед вихо-

дом метелика, лялечки висуваються з кокона більш ніж наполови-

ну. Розвиваються в трьох поколіннях, у Криму — в чотирьох. Розви-

ток першого покоління завершується за 40 – 50, наступних — за

36 – 39 діб. Гусениці останньої генерації, що не встигли завершити

Рис. 20.20. Яблунева міль-малятко:

1 — метелик; 2 — гусениця; 3 — пошкоджений листок

Шкідники плодових культур

розвиток до настання холодів, гинуть. При великій щільності

шкідника урожай яблуні знижується до 60 %.

Кісточкові породи пошкоджують: сливова міль-малятко —

Nepticula prunetorum Stt. і тернова міль-малятко — N. plagicolella

Stt., які розвиваються у 2 – 3 поколіннях.

Родина крихітки-молі — Lyonetiidae

Глодова кружкова міль — Leucoptera scitiella L. (рис. 20.21) —

трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, айву, вишню,

сливу, персик, горобину, глід, березу.

Метелик з розмахом крил 6 – 7 мм, передні крила сріблясто-сірі;

від верхівки крила по бахромі відходить три чорних штрихи; по

внутрішньому краю поряд з верхівкою — світла пляма з дзеркаль-

ним блиском, відтінена з двох боків широкими чорними плямами;

задні крила сірі; груди, черевце і ноги вкриті сріблясто-сірими лу-

сочками. Яйце розміром 0,28 мм, світло-сіре, овальне, зверху ввігну-

те. Гусениця до 5 мм завдовжки, сірувато-зелена з коричневою го-

ловою. Лялечка світло-коричнева в білому щільному ромбоподібно-

му коконі.

Зимують лялечки в коконах серед опалого листя, під відсталою

корою, в тріщинах кори. Виліт метеликів починається на початку —

в середині квітня. Тривалість льоту метеликів становить 34 – 37 діб.

Яйця самка відкладає на нижній, дуже рідко — на верхній бік лист-

ка. Середня плодючість — 55 – 60 яєць. Ембріональний розвиток

триває 9 – 10 діб за температури 23 – 24 °С. Гусениця, не виходячи

на поверхню листка, проникає в його тканини, прогризаючи хоріон

біля основи яйця. Розвиток гусениці відбувається в міні впродовж

20 – 30 діб (літніх поколінь — 15 – 18 діб). Міна округло-

плямоподібна з середнім діаметром близько 1 см, з концентричними

колами темно-коричневих екскрементів, які просвічуються, з верх-

нього боку листка. Заляльковування весняних і літніх поколінь ча-

сто відбувається на листі, гусениці останнього покоління переходять

Рис. 20.21. Глодова кружкова міль:

1 — метелик; 2 — гусениця; 3 — пошкоджений листок

317

Шкідники плодових культур

на заляльковування під відсталу кору, в тріщини кори, під опале

листя.

Упродовж вегетаційного періоду в Лісостепу розвивається три

покоління, на півдні (Крим) — чотири покоління. Міни першого по-

коління в масовій кількості з’являються після цвітіння яблуні. При

щільності в середньому 8 – 10 мін на листок відбувається передчас-

ний листопад, що призводить до зменшення кількості та якості

врожаю.

Яблунева біла міль-крихітка — Lyonetia clerckella L. —

трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, айву, вишню, черешню,

сливу, аличу, мигдаль, іргу, кизильник, глід, горобину, каштан, бе-

резу.

Метелик з розмахом крил 8 – 10 мм; передні крила вузькі, сріб-

лясто-білі; зимуючі метелики бурувато-сірі; малюнок передніх крил

складається із темних плям у верхівковій їх частині; верхівка крил

закінчується віялоподібною плямою з вузькою китичкою темних во-

лосків; задні крила вузькі, з довгою бахромою. Яйце розміром

0,3 × 0,2 мм, овальне, білувате. Гусениця завдовжки 6 – 7 мм, скля-

но-зелена, голова і грудні ноги темно-коричневі. Лялечка — 4,5 мм,

від світло-зеленого до сірого кольору, в білому коконі.

Зимують метелики в щілинах кори й дуплах. Літ збігається з фе-

нофазою рожевого бутона в яблуні. Самки відкладають яйця в мілкі

ямки, зроблені яйцекладом з нижнього боку листка. Середня пло-

дючість — до 50 яєць. Тривалість життя метеликів становить 20 діб.

Відроджені через 5 – 7 діб гусениці проникають усередину листка і

вигризають довгу, у вигляді змії, міну від 15 до 18 мм завдовжки.

По центру міни, не торкаючись бічних стінок, розміщується темна

ниточка екскрементів. Тривалість живлення гусениць — 7 – 14 діб.

Завершивши розвиток, гусениці прогризають серпоподібний отвір,

виходять із мін і заляльковуються в білому павутинному коконі

знизу листка. Лялечка розвивається 12 – 14 діб. Метелики, що ви-

летіли, відкладають яйця, даючи початок розвитку другого поко-

ління. За сезон розвивається 3 – 4 покоління. Метелики останнього

покоління залишаються на зимівлю.

Родина молі-пістрянки — Gracillariіdae

Верхньобокова плодова мінуюча міль — Lithocolletis cory-

lifoliella Hw. (рис. 20.22). Значна її чисельність відмічається в сте-

пових і лісостепових районах. Пошкоджує яблуню, грушу, айву, че-

решню, вишню, сливу, горобину, мушмулу, глід, іргу, кизильник.

Метелик з розмахом крил 8 – 10 мм; передні крила буро-

коричневі, на них з верхнього й нижнього боків — по дві трикутні

чорні плями, від верхівки крила паралельно верхньому краю про-

ходять дві світлі смуги, бахрома бурувато-сіра; задні крила вузькі,

облямовані довгою рудуватою бахромою. Яйце кругле, розміром

Шкідники плодових культур

0,3 мм, напівпрозоре з ледь жовтуватим відтінком. Гусениця має дві

форми: сокоїдну і тканиноїдну. До третього віку гусениця безнога, з

прогнатичною головою, живиться соком; гусениця старших віків

циліндрична, 5 – 6 мм завдовжки, має вісім пар ніг. Лялечка —

3 – 4 мм, спочатку кремово-жовта, до завершення розвитку темно-

коричнева.

Зимують гусениці, які завершили живлення, у мінах опалого лис-

тя. Заляльковуються в період розпускання бруньок. У стадії лялечки

перебувають 16 – 20 діб. Виліт метеликів починається у фазу пороже-

віння бутонів яблуні. Спарювання і відкладання яєць починаються в

добу вильоту і тривають від 3 до 12 діб. Самка відкладає яйця пооди-

нці на верхній бік листка поблизу жилок або на жилки. Плодю-

чість — до 65 яєць. Відроджені через 7 – 10 діб гусениці через нижню

оболонку яйця проникають у паренхіму листка, де й живляться від

24 до 42 діб, з яких у формі сокоїдної гусениці — 10 – 14 діб. Заляль-

ковуються в міні. Тривалість розвитку лялечки навесні від 16 до 36,

літніх поколінь — від 5 до 17 діб. У Лісостепу розвивається два поко-

ління, в Степу — три. Гусениці останнього покоління, які завершили

живлення, залишаються в листкових мінах на зимівлю.

Гусениці першого — третього віків мінують листя, руйнуючи і

висмоктуючи вміст палісадної тканини; гусениці четвертого —

п’ятого віків вигризають паренхіму листка, залишаючи епідерміс.

Міна верхньобічна, складчаcта, видовжено-овальна, розміщується

вздовж центральної або бічної жилки. Колір міни — сірувато-

жовтий зі сріблястим відтінком.

Яблунева нижньобокова мінуюча міль — Lithocolletis pyri-

foliella Grsm. (рис. 20.23). Значна чисельність відмічається в сте-

пових і лісостепових районах. Пошкоджує яблуню.

Метелик з розмахом крил 7 – 9 мм; передні крила золотисто-

жовті з характерним білим малюнком у вигляді трикутних білих

плям; по верхівковому краю крила чорна облямівка; задні крила

вузькі, з довгою світло-сірою бахромою. Яйце розміром 0,3 мм, на-

Рис. 20.22. Верхньобокова плодова мінуюча міль:

1 — метелик; 2 — гусениця; 3 — пошкоджений листок

319

Шкідники плодових культур

півпрозоре з зеленуватим відтінком, округле. Гусениця має дві фор-

ми: сокоїдну і тканиноїдну. Тіло сокоїдної гусениці дорсовентрально

сплющене, голова клиноподібна, прогнатична, ноги відсутні. Гусени-

ця четвертого і п’ятого віків циліндрична, має 8 пар ніг і розвинений

прядильний апарат. Довжина гусениці першого віку 0,4 – 0,6 мм,

п’ятого віку — 5,5 – 6 мм. Лялечка завдовжки 4 – 4,5 мм, темно-

коричнева, з гострим дзьобоподібним виростом, яким пробуравлює

плівку міни перед виходом метелика.

Зимують лялечки в мінах опалого листя. Виліт метеликів почи-

нається за середньодобової температури 11 °С, що збігається з фе-

нофазою висування суцвіть у зимових сортів яблуні. Масовий літ

відмічається у фенофазу рожевого бутона і триває під час цвітіння

яблуні. Відкладання яєць самка розпочинає через 2 – 3 години піс-

ля спарювання. Яйця самки відкладають по одному на нижній бік

листка. Плодючість — 90 яєць. Ембріональний розвиток триває 6 –

10 діб.

Сформована гусениця через оболонку яйця та епідерміс прони-

кає в паренхіму листка, де й живиться 21 – 28 діб, з яких у формі

сокоїдної гусениці — 11 – 13 діб. Заляльковується в міні. У стадії

лялечки перебуває 8 – 13 діб. У Лісостепу розвивається два поко-

ління, у степових районах — три. На зимівлю залишаються лялеч-

ки останнього покоління. До третього віку гусениці живляться со-

ком, висмоктуючи його з клітин мінованого листка. Гусениця пер-

шого віку робить у листку тонку міну завдовжки до 1 – 1,2 см, у дру-

гому віці розширює і подовжує її до 2 см, у третьому — до 2,5 – 3 см.

Гусениці старших віків вигризають тканини, залишаючи епідерміс.

У Криму та південних регіонах України істотної шкоди завдають

грушева мінуюча міль-пістрянка — Lithocolletis cidoniella Den. et

Schiff., яка пошкоджує грушу і айву, та вишнева мінуюча міль-

пістрянка — L. cerasicolella H.S., яка розвивається на кісточкових

породах. Міна — нижньобічний «птихом» з нижнього боку листка

між бічними жилками. За рік розвивається три генерації.

Рис. 20.23. Яблунева нижньобокова мінуюча міль:

1 — метелик; 2 — пошкоджений листок