Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Погірши лась і ма теріаль ноFтехнічна ба за всіх видів транс-

пор ту — так, об сяг по ста вок ма теріаль них ре сурсів у залізнич но-

му транс порті зни зив ся для еле к т ро возів на 57%, па са жирсь ких

ва гонів на 25%. Більш як по ло ви на ук раїнських су ден не мо жуть

за хо ди ти до за кор дон них портів че рез їх зношеність.

261

Перевезено вантажів

Перевезено пасажирів

Рис. 16.3. Зміни структури перевезення вантажів і пасажирів видами

транспорту України

20061990

62,3

1,1

10,9

25,6

46,0

5,4

48,4

0,2

0,1

20061990

16.2. Характеристика окремих видів

транспорту

Залізничний транс порт є однією з важ ли вих ба зо вих га лу-

зей еко номіки Ук раїни, яка за без пе чує її внутрішні та зовнішні

транс порт ноFеко номічні зв’яз ки і по тре би на се лен ня у пе ре ве-

зен нях. Діяльність залізнич но го транс пор ту, як ча с ти ни єди ної

транс порт ної си с те ми країни, сприяє нор маль но му функціону-

ван ню всіх га лу зей суспільно го ви роб ництва, соціаль но му і еко-

номічно му роз вит ку та зміцнен ню обо ро ноз дат ності дер жа ви,

міжна род но му співробітництву Ук раїни.

Роз ви ток залізнич но го транс пор ту в Ук раїні роз по чав ся в

60Fх ро ках ХІХ ст. В цей період бу ли збу до вані перші залізниці:

Львів — Пе ре мишль (1861 р.) та Оде са — Бал та (1865 р.), яку піз-

ніше про дов жи ли до Києва, а потім і до Моск ви. У другій по ло-

вині ХІХ ст. по ча ло ся будівництво залізниць у Дон басі і Прид-

ніпров’ї. Розміщен ня між цен т раль ни ми рай о на ми Росії і Західною

Євро пою спри я ло про хо д жен ню ря ду важ ли вих тран зит них

залізниць, зо к ре ма: Моск ва — Бах мач — Київ — Ко зя тин — Здол-

бунів — Львів — Чоп і далі в Сло вач чи ну, Чехію і Угор щи ну.

Роз ви ток па лив ноFенер ге тич но го і ме та лургійно го ком-

плексів, особ ли во в Дон басі і Придніпров’ї, вик ли ка в не обхідність

будівництва залізниць у на пря мах Дон бас — Придніпров’я —

Кри воріжжя. Із Дон ба су в Придніпров’я на прав ля ють ся кокс та

енер ге тич не вугілля, а в зво рот но му на прямі — кри ворізька

залізна ру да та ніко польсь кий мар га нець. Ве ли кий об сяг ви до-

бут ку і пе ре ве зень до нець ко го вугілля на північ і північний захід

ви ма гав будівництва у цих на прям ках но вих залізниць.

На кінець 1913 р. за галь на до вжи на залізниць в Ук раїні ста-

но ви ла 15,6 тис. км. За 1914–1940 рр. бу ло по бу до ва но ще 5 тис.

км залізнич них колій. Бу ду ва лись в ос нов но му до ро ги в

північноFзахідно му на прям ку, інтен сивні ван та жоFпа са жи ро

по то ки яко го пов’язанні з пе ре ве зен ням імпорт ноFек с порт них

ван тажів з Ук раїни, Росії, Біло русії у чор но морські пор ти і в зво-

рот но му на прям ку. У здійсненні цих зв’язків важ ли ву роль

відігра ють лінії Харків — За поріжжя — Сімфе ро поль, Харків —

Кре мен чук — Оде са, Харків — Дніпро пе т ровськ — Хер сон.

262

Важ ли ве зна чен ня для внутрішньо дер жав них еко номічних

зв’язків ма ють залізниці Київ — Пол та ва — Харків, Київ — Оде-

са, а для зовнішньоFеко номічних зв’язків Київ — Ко вель — Хелм

з ви хо дом на Поль щу та інші євро пейські країни.

Після ство рен ня но вої по ром ної пе ре пра ви Ба тумі — Оде са

знач но зрос ло зна чен ня залізниці Оде са — Львів — Пе ре мишль,

яка відте пер відіграє важ ли ву роль у здійсненні не ли ше внут-

рішньо дер жав них, а й міждер жав них зв’язків Ук раїни, дає змо гу

на да ва ти транс портні по слу ги країнам За кав каз зя для їх еко-

номічних зв’язків з євро пейсь ки ми країна ми.

Про тяжність залізнич них колії за галь но го ви ко ри с тан ня в

Ук раїні в 2006 р. ста но ви ла 22,0 тис. км, а до вжи на залізнич них

колій підприємств і ор ганізацій — 28 тис. км. При се редній

щільності доріг 38 км/тис. км

те ри торії най ви щим по каз ни ком

виділя ють ся про мис ло во роз ви нуті: До нець ка, Лу гансь ка, Дні -

про пе т ровсь ка, Харківська та За порізька об ласті, а та кож такі

об ласті, як Львівська, За кар патсь ка, Чернівець ка і Вінниць ка, де

ви со ка щільність залізниць обу мов ле на, на сам пе ред, їх вигідним

при кор дон ним роз та шу ван ням, а та кож га лу зе вою струк ту рою

гос по дар ст ва. В цих об ла с тях щільність залізниць ко ли вається

від 40–62 км/тис. км

те ри торії.

Ве ли ка ува га приділяється еле к т рифікації залізниць. Ста-

ном на 01.01.2007 р. в країні еле к т рифіко ва но 9,6 тис. км доріг.

Еле к т рифіко ва ні магістральні та найбільш ван та жо на пру жені

залізниці: Київ — Львів — Чоп, Дон бас — Кри вий Ріг — Харків

—

За поріжжя — Се ва с то поль, Харків — Ло зо ва — Ми китівка,

Київ — Ми ронівна — Дніпро пе т ровськ, Хирівка — По мош на —

Оде са — Іллічівськ та ін. Еле к т рифіко ва но приміські зо ни Києва,

Хар ко ва, Льво ва, До нець ка то що. Внаслідок цьо го зрос ла

швидкість, про пу ск на спро можність най важ ливіших залізниць,

поліпши лась еко логічна си ту ація та ефек тивність їх ви ко ри с тан-

ня. На них пе ре во зить ся 66% ван тажів.

У струк ту ру залізнич но го транс пор ту Ук раїни вхо-

дить шість залізниць: До нець ка, Львівська, Одесь ка, Півден-

на і Півде ноFЗахідна, Придніпровсь ка; 27 відділів, близько 2

тис. залізнич них станцій, 75 ло ко мо тив них і 83 ва гон них де по

(табл. 16.3).

263

Для ре мон ту ру хо мо го скла ду, ви го тов лен ня за пас них ча с-

тин у складі залізнич но го транс пор ту діють 42 спеціалізо ва них

за во ди і де сят ки ще бе не вих кар’єрів.

Із за галь ної кількості пе ре ве зен ня ван тажів у 2006 р. на

До нець ку залізни цю при хо дить ся 40,9%, Придніпровсь ку —

30%, Півден ну — 8,7%, Львівську, Півден ноFЗахідну, Одесь ку,

відповідно по 6,4; 7,7; і 6,3% (табл. 16.4).

У струк турі пе ре ве зен ня ван тажів в 2006 р. на вугілля при-

хо дить ся 25,7%, ру ди — 18,2%, чорні ме та ли — 11%, наф ту і наф-

то про дук ти — 5,2%, кокс — 2,3%, міне ральні до б ри ва — 2,5%,

зер но — 2,3%, це мент 2,3% інші ван тажі — 28,8%.

264

Таб ли ця 16.3

Ха рак те ри с ти ка залізниць Ук раїни

Залізниці

Експлуатаційна

довжина колій, км

Обслуговує

області

Всього

З них елек-

трифіковано

Донецька 2928 780

Донецьку, Луганську частко-

во Дніпропетровську, Запо-

різьку, Харківську

Львівська

4585 1200

Львівську, Закарпатську,

Івано-Франківську, Волинсь-

ку, Чернівецьку, Рівненську

Одеська

4100 1350

Одеську, Миколаївську, Хер-

сонську

Придні-

провська

3250 1900

Дніпропетровську, Запорізь-

ку, Автономну Республіку

Крим

Південна

2900 1120

Харківську, Полтавську,

Кіровоградську, Сумську

Південно

- Західна

4668 1937

Київську, Вінницьку, Жито-

мирську, Чернігівську, част-

ково Сумську, Хмельницьку,

Рівненська, Чернівецьку

Що сто сується па са жи ро обо ро ту на залізнич но му транс-

порті, то у 2006 р. 38% пе ре ве зен ня па са жирів при хо дить ся на

Півден ноFЗахідну залізни цю, 19% — на Придніпровсь ку, 15% —

на Одесь ку, 13,3% — на Півден ну і відповідно по 10,5% та 8,2% на

Львівську і До нець ку залізниці (табл. 16.5).

265

Таб ли ця 16.4

Пе ре ве зен ня ван тажів залізнич ним транс пор том Ук раїни

(млн т)

Таб ли ця 16.5

Па са жи ро обо рот залізнич но го транс пор ту Ук раїни

(млрд пас. — км)

Залізниці 1995 2000 2001 2002 2004 2006

Донецька 138,5 132,4 140,5 145,0 166,9 163,0

Львівська 39,3 21,0 21,4 21,5 27,4 25,7

Одеська 24,2 14,2 17,1 19,4 25,7 25,1

Придніпровська 98,5 93,3 94,7 98,1 111,0 119,1

Південно-Західна 28,9 15,9 18,7 19,8 26,5 30,5

Південна 30,8 19,1 20,7 26,4 30,8 24,7

Всього 360,2 259,0 313,1 330,2 388,3 398,1

Залізниці 1995 2000 2001 2002 2004 2006

Донецька 6,3 5,3 5,5 5,4 4,8 4,4

Львівська 8,0 5,4 5,7 5,9 5,5 5,6

Одеська 10,2 6,6 6,7 6,8 7,6 8,0

Придніпровська 11,7 12,0 9,0 9,1 9,4 10,1

Південно-Західна 8,2 6,1 6,3 6,6 17,5 18,0

Південна 8,2 6,1 6,3 6,6 6,9 7,1

Всього 63,8 51,8 49,7 50,5 51,7 53,2

Ста ном на 1.01.2006 р. в Ук раїні налічу ва лось 1,8 тис.

електровозів, 2,7 тис. теп ло возів, 100 шт. па ро возів, 171,5 тис.

ван таж них ва гонів, 8,4 тис. па са жирсь ких, 174,9 тис. вантажних і

7,0 тис. рефрежераторних ва гонів.

Ступінь зносу досяг: електровозів — 73%, тепловозів — 76%,

електропоїздів — 70%, дизель-поїздів — 51%, пасажирських ваго-

нів — 69%, вантажних вагонів — 55%.

Із за галь ної кількості ру хо мо го скла ду більше як по ло ви на

(60%) пра цює по над амор ти заційний термін (табл. 16.6). Навіть

з урахуванням продовженого терміну служби, повністю заморти-

зовано 28% електровозів, 23% тепловозів, 4% секцій електропоїз-

266

Таб ли ця 16.6

Роз поділ ру хо мо го скла ду залізнич но го транс пор ту України

за ро ка ми ви пу с ку (ста ном на кінець 2006 р.)

(в процентах)

Всього Всього

У тому числі за роками випуску

до 8

років

9–15

років

16–25

років

26–40

років

понад 40

років

Тепловози 100 0,0 1,4 61,4 36,3 0,9

Електровози 100 2,3 1,8 18,8 43,0 34,1

Паровози 100 – – – – 100

Вантажні

вагони

100 2,2 15,0 59,0 23,0 0,8

З них: криті 100 0,0 3,0 45,1 51,9 0,0

Платформи 100 0,0 27,8 34,4 37,8 0,0

Напіввагони 100 2,6 17,9 67,4 11,6 0,5

Цистерни 100 6,5 8,8 30,4 53,5 0,8

Рефрижера-

тори

100 – 28,2 65,3 5,3 1,2

Пасажирські

вагони

100 3,2 5,5 46,4 12,2 32,7

дів, які знаходяться в експлуатації і найближчим часом підлягають

відновленню або списанню. Укрзалізниця змушена нести додатко-

ві витрати на утримування застарілої техніки, здійснювати доро-

гий і малоефективний капітально-відновлювальний ремонт. Тоб-

то залізнич ний транс порт пра цює на межі мож ли вості, оскільки

йо го ви роб ни ча ба за фізич но спраць о ва на і мо раль но за старіла.

Після 2000 ро ку в країні ве деть ся пе ре бу до ва залізнич но го

транс пор ту. В середньому за 2000–2006 роки Укрзалізниця прово-

дила капітальний ремонт колій на 1,3 тис. км, а середній ремонт на

2,0 тис. км. Про во дить ся ро бо та по ор ганізації швидкісно го спо лу-

чен ня між сто ли цею і об ла сни ми цен т ра ми. Ве деть ся ре с та в рація і

онов лен ня вок залів, роз по ча то ви пуск па са жирсь ких ва гонів. Уже

мо дернізо ва но ділян ку Київ — Харків, Дніпро пе т ровськ, ве деть ся

ро бо та по пе ре хо ду на швидкісний рух. Впро ва д жу ють ся ви со ко-

про дук тивні ме то ди на ван та жен ня і роз ван та жен ня ва гонів.

Ав то мобільний транс порт за без пе чує ефек тив не функціону-

ван ня всіх га лу зей на род но го гос по дар ст ва. Він особ ли во зруч-

ний для пе ре ве зен ня ван тажів на відстань близь ко 20 км, за без-

пе чу ю чи при цьо му прак тич но по вну га рантію збе ре жен ня ван-

та жу, терміновість і надійність пе ре ве зень.

Він роз по чи нає і закінчує транс порт ний про цес на залізнич-

но му, морсь ко му, річко во му і авіаційно му транс порті. Чис ленні

ав то транс портні підприємства ма ють до сить по вно укомп лек то-

ва ну ви роб ни чу ба зу і роз га лу же ну ме ре жу інфра с т рук тур них

об’єктів: ав то вок залів, ав то станцій, транс порт ноFек с пе диційних

підприємств, терміналів то що.

Ефек тивність ро бо ти ав то транс пор ту зна хо дить ся в прямій

за леж ності від якості доріг. В Ук раїні до вжи на ав то шляхів

за галь но го ко ри с ту ван ня з твер дим по крит тям станом на

1.01.2007 р. ста но вить 165,2 тис. км. По ки що май же 30% ав то-

шляхів не ма ють твер до го по крит тя. Для то го, щоб до сяг ти в

Ук раїні рівня євро пейсь ких країн, не обхідно по бу ду ва ти по над

200 тис. км ав то шляхів.

Те ри торія Ук раїни, особ ли во в її західній ча с тині, зна хо-

дить ся на пе ре хресті транс порт них ко ри дорів, які з’єдну ють

країни Півден ноFСхідної і ПівнічноFЗахідної Євро пи, то му з

267

268

по даль шим роз вит ком рин ко вих відно син, із ста нов лен ням чис-

лен них підприємниць ких струк тур слід очіку ва ти знач но го

підви щен ня ролі ав то транс пор ту в опе ра тив них, га ран то ва них і

без печ них що до збе ре жен ня ван тажів пе ре ве зен нях, що по тре-

бує особ ли во го став лен ня до доріг.

У країні ство ре на си с те ма ав то шляхів. Най важ ливіші ав то-

магістралі Київ — Оде са, Київ — Моск ва, Київ — Пол та ва — Рос-

товFнаFДо ну, Київ — СанктFПе тер бург, Київ — Львів — Уж го род

та ін., але во ни не відповіда ють міжна род ним стан дар там, зо к ре-

ма за та кими ха рак те ри с ти ками як швидкість пе ре су ван ня,

за без пе чен ня пунк та ми технічної і ме дич ної до по мо ги, хар чу-

ван ня і відпо чин ку та ін.

Бо лю чою про бле мою га лузі є технічний стан ру хо мо го скла ду.

Транс портні за со би мо раль но за старіли та технічно зно-

шенні на 70% і більше про центів, не за довільна і струк ту ра пар ку

ав то мобілів.

Для онов лен ня ру хо мо го скла ду не обхідно ор ганізу ва ти,

вітчиз ня не ви роб ництво ван таж них ав то мобілів у ме жах 30–40

тис. оди ниць, ав то бусів — 10 тис.

Не обхідно до би ти ся пе ре ве ден ня знач ної ча с ти ни транс пор-

ту на га зо ве жив лен ня, вдо с ко на лю ва ти си с те му технічно го

об слу го ву ван ня та ре монт ав то мобілів за ра ху нок сервісно го

об слу го ву ван ня, ство рен ня но вих та мо дернізації існу ю чих

ре монт них за водів.

Морсь кий транс порт. Це один із найдешевших видів транс-

пор ту. Не да ром ва лютні над хо д жен ня від па ро плав ст ва до

1992 р. ста но ви ли 800–900 млн до ларів за рік. Ук раїна має спри-

ят ливі умо ви для ви ко ри с тан ня морсь ких су ден. На півдні те ри-

торію країни оми ва ють во ди Чор но го і Азовсь ких морів, які

прак тич но не за мер за ють, а че рез про то ку Бо с фор з’єдну ють ся із

Се ред зем ним мо рем, з усім світом.

За галь на до вжи на морсь ких бе ре го вих ліній по над 2 тис. км.

Ба га то є зруч них бухт, які спри я ли роз та шу ван ню 18 ве ли ких

морсь ких портів, се ред яких найбільші Оде са, Іллічівськ, Ізмаїл,

Ми ко лаїв, Се ва с то поль, Ял та, Фе о досія, Керч, Маріуполь і Бер-

дянськ. Крім то го є 8 суд но ре монт них за водів.

Ос но ву морсь ко го транс пор ту Ук раїни ста но ви ли Чор но-

морсь ке і Азовсь ке морські па ро плав ст ва та Ук раїнськоFДу-

найське па ро плав ст во. Су мар на ван тажність транс порт но го фло-

ту Ук раїни в 1991 р. ста но ви ла по над 5 млн т, а па са жирсь ко го

фло ту — по над 10 тис. місць, він був од ним з найбільших в

Європі. На початок 2006 р. сумарна вантажність транспортного

флоту становила менше 0,8 млн т.

Вра хо ву ю чи ве ли ку дальність пе ре ве зень однієї тони ван-

тажів (в се ред нь о му на 4,9 тис. км) морсь ким транс пор том у

1990

р. ви ко ну ва лись 25,6% тон ноFкіло метрів ван та жо обо ро ту

країни, до став ля ю чи ван тажі в різні країни світу, в 2006 р. —

відповідно 1,4 тис. км і 2,4% (табл. 16.7).

269

Таб ли ця 16.7

Середня віддаль перевезення

морським транспортом, кілометрів

Залізниці 1990 1995 2000 2002 2004 2006

Однієї тони вантажу,

всього 4989 5921 1362 1007 1058 1393

в т.ч. у міжнародному

сполученні 7210 6165 1632 1343 1476 1898

Одного пасажира,

всього 43 62 15 7 6 8

в т.ч. у міжнародному

сполученні 3301 698 116 33 36 68

На початок 2006 р. із загальної кількості 1068 морських

суден 109 суден непридатні до використання. Із придатних до

використання з моменту побудови до 5 років — 2,5%, від 5 до 10

років — 1,6%, від 10 до 20 років — 30,3% і понад 20 років —

65,6%.

Найбільшу кількість міжна род них пе ре ве зень за без пе чу-

ють чор но морські пор ти Оде си, Іллічівська. Ос нов ни ми ван-

та жа ми є ру да, наф та і наф то про дук ти, будівельні ма теріали,

зер но, цу кор, ци т ру сові та інші. Іллічівський порт пра цює в

ос нов но му на за без пе чен ня ек с порт них по ста вок.

270

Пор ти Азовсь ко го мо ре плав ст ва — Маріуполь, Бер дянськ

і Керч спеціалізу ють ся пе ре важ но на ек с порті залізної та мар-

ган це вої ру ди, чор них ме талів, кам’яно го вугілля, це мен ту.

Пор ти Ук раїнсько2Ду найсь ко го па ро плав ст ва — Рені,

Ізмаїл, Кілія і Вил ко ве відігра ють важ ли ву роль в еко номічних

зв’яз ках з країна ми Євро пи.

Че рез морські пор ти на ек с порт над хо дить кам’яне (коксівне)

вугілля, кокс, залізна і мар ган це ва ру да, чорні ме та ли, це мент,

ма ши ни та інші то ва ри. Ук раїна імпор тує ма ши ни та інше об лад-

нан ня, міне раль ноFси ро винні ре сур си, про дукцію сільсько го гос-

по дар ст ва і т. ін.

За 1991–2006 рр. пе ре ве зен ня ван тажів морсь ким транс пор-

том Ук раїни ско ро ти лись із 53 млн т до 9 млн т, або у 6 разів, а

па са жирів із 26 млн чол. до 11 млн чол., або у 2,5 разів. Це ста ло-

ся то му, що в 2001 р. Чор но морсь ке па ро плав ст во, яке успішно

функціону ва ло на про тязі 150 років, бу ло ліквідо ва но. Ук раїна

як морсь ка країна по вин на ма ти свій морсь кий транс порт. Для

за без пе чен ня мінімаль них по треб слід ма ти транс порт них су ден

ван та жопідйомністю на 1млн т, а це 120 су ден, та 10–15 па са-

жирсь ких су ден на 5 тис. місць. Будівництво ван таж них і па са-

жирсь ких су ден для морсь ко го транс пор ту Ук раїни про во дить ся

на суд но будівних за во дах в нашій країні та Ру мунії.

Річко вий транс порт в Ук раїні має дав ню історію. Це, поFпер-

ше, суд но плав ний Дніпро, який був у свій час най прак тичнішою

півден ною ча с ти ною важ ли во го шля ху “із ва ряг у гре ки”, “ва рязь-

кий шлях”, що з’єдну вав Скан ди навію з та ким роз ви нути ми у

свій час країна ми, як ста ро дав ня Греція і Візантія. Цей шлях був

го ло вним для роз вит ку Київської Русі, зо к ре ма для зміцнен ня її

тор го вих, куль тур них і релігійних зв’язків.

Після будівництва в се ре дині 30Fх рр. Дніпро ге су і за топ лен-

ня Дніпровсь ких по рогів вста но ви ло ся наскрізне суд но плав ст во

на Дніпрі.

Кінець XVIII і пер ша по ло вин на XIX ст. бу ли періодом

інтен сив но го будівництва ка налів у Європі з ме тою ство рен ня

транс порт них зв’язків між ок ре ми ми річко ви ми си с те ма ми. У

ме жах Ук раїни в той час спо ру д жу ють ся ка на ли для з’єднан ня