Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

га лузі є пе ре роб ка на цу к ро бу ря ко вих за во дах у міжсе зон ний

період тро с тин но го цу к руFсир цю.

У період 1976–1990 рр. з тро с тин но го сир цю Ку би в СРСР

ви роб ля ло ся в се ред нь о му за рік 3,5 млн т цу к руFпіску, з них 90%

на цу к ро бу ря ко вих за во дах у міжсе зон ний період. На частку

Ук раїни при хо ди ло ся 41,6% за галь но го об ся гу ви роб ництва цу к-

ру з тро с тин но го сир цю, або близько 1,5 млн т.

В 1960–1990 рр. в Ук раїні ви роб ля ло ся близько 6,5–6,7 млн

т цу к ру в рік, з них 4–4,5 млн т відправ ля лось на ек с порт, а в

ме жах 2 млн т за ли ша ло ся на внутрішні по тре би.

Після 1990 р. замість то го, щоб уво ди ти рин кові відно си ни,

ство рю ва ти нові ор ганізаційноFеко номічні ме ханізми, в Ук раїні

був уп ро ва д же ний ди кий ри нок. Дер жа ва відмо ви лась від своєї

ре гу лю ю чої функції. У ре зуль таті цьо го ви ник ла гли бо ка си с-

тем на кри за, відбу ло ся різке ско ро чен ня ви роб ництва цу к ру. В

1999 р. упер ше, Ук раїна пе рей ш ла до імпор ту цу к ру для по пов-

нен ня навіть сво го внутрішньо го рин ку.

В останні роки різко скоротились площі посівів і валові

збори цукрових буряків. І як результат у 2,1 рази зменшилось

виробництво цукру-піску із цукрових буряків. Зруйнована і

третина цукрових заводів, яких уже відродити практично

неможливо

З ме тою відро д жен ня цу к ро бу ря ко во го ком плек су Ук раїни

не обхідно по етап но здійсни ти ком плекс пер шо чер го вих заходів,

що вклю ча ють за ко но дав че, нор ма тив не та ор ганізаційне за без пе-

чен ня рин ку цу к ру і фор му ван ня йо го еко номічно го ме ха нізму.

Мо ло ко пе ре роб на про мис ловість. До її скла ду вхо дять

мас ло роб на, си ро роб на, мо лоч но кон серв на га лузі, а та кож ви роб-

ництво про дукції з нез бир но го мо ло ка. Розміщен ня підприємств

га лузі за ле жить від на яв ності си ро ви ни і ма со во го спо жи ва ча.

Спо жив чий по пит на мо лоч ну про дукцію та кож має ви ра же-

ний се зон ний ха рак тер. У зи мо вий період по пит зро с тає при-

близ но на 30–40% на такі про дук ти, як си ри, мас ло вер ш ко ве,

нез би ра на мо лоч на про дукція, мо лочні кон сер ви і в 3–5 разів

па дає на мо ро зи во.

У літній період, ко ли змінюється струк ту ра спо жи ван ня

на се лен ням про дуктів у зв’яз ку зі зміною кліма тич них умов, а

241

242

та кож із по явою на рин ку пло до воFягідної про дукції па дає спо-

жив ний по пит на мо ло ко, вер ш ки, кис ло мо лоч ну про дукцію,

мас ло вер ш ко ве, си ри і різко збільшується спо жи ван ня мо ро зи ва.

То му знач ну ча с ти ну мо ло ка ви ко ри с то ву ють у літній період для

ви роб ництва мо лоч них про дуктів три ва ло го зберіган ня — вер ш-

ко во го мас ла, мо лоч них кон сервів, су хо го мо ло ка, мо ро зи ва, сте-

рилізо ва но го мо ло ка і в інших га лу зях хар чо вої про мис ло вості.

В Ук раїні пра цює по над 500 мо ло ко за водів, во ни є в усіх

об лас них та у про мис ло вих цен т рах, здат них пе ре ро би ти до 25

млн т мо ло ка за рік. Найбільші комбіна ти та за во ди розміщені у

Києві, Хар кові, Дніпро пе т ровсь ку, Одесі, Львові. У Бер дянсь ку

(За порізька обл.), До линсь ко му і Бо ринці (Кіро во градсь ка обл.),

Жаш кові і Таль но му (Чер кась ка обл.), Ріпках і Ко зельці (Чер-

нігівська обл.), Кре мен чуці (Пол тавсь ка обл.) та ба га ть ох інших

містах країни є мас лоробні або си ро варні за во ди.

В Ук раїні пра цює 10 мо ло ко кон серв них за водів, всі во ни

розміщені в рай о нах зо се ре д жен ня си ро ви ни. У Бах мачі (Чер-

нігівська обл.), Смілі (Чер кась ка обл.), Куп’янсь ку (Хар ківська

обл.), Пер во майсь ку (Ми ко лаївська обл.) діють ве ликі за во ди

кон сер во ва но го мо ло ка, на яких ви пу с ка ють згу ще не мо ло ко з

цу к ром, згу щені вер ш ки, су хе мо ло ко то що.

Су хе нез би ра не мо ло ко, вер ш ко ве мас ло і згу щен не мо ло ко

ек с пор ту ють ся в ос нов но му в країни СНД. Су хе нез би ра не мо ло-

ко за ку по ву ють ком панії з країн ЄС, а та кож із Ту реч чи ни, Бол-

гарії, Півден ноFСхідної Азії (Японія, Гон конг) та країни СНД.

Знач ним по пи том на внутрішньо му та зовнішньо му рин ку

ко ри с ту ють ся мо лочні кон сер ви. В се ред нь о му за рік ви пу с ка-

ють 150,0 тис. ум. ба нок (ТУБ), в то му числі по об ла с тях:

– Харківська (50,8 ТУБ) — лідер ЗАТ “Ку пянсь кий мо лоч-

но кон серв ний комбінат” і ЗАТ “Ло зівсь кий мо лоч ний за вод”;

– Пол тавсь ка (30,6 ТУБ) — лідер ЗАТ “Білицький мо лоч-

но кон серв ний комбінат” і ЗАТ “Лан новський мо лоч но кон серв-

ний комбінат”;

– Чер кась ка (25,8 ТУБ) — лідер ВА ТА “Сміла кон серв” і

ПП “Імперіал плюс”;

– Ми ко лаївська (17,8 ТУБ) — лідер ЗАТ “Пер шо т рав не вий

мо лоч но кон серв ний комбінат”.

Підприємства цих регіонів ви пу с ка ють більше 82% всіх

мо лоч них кон сервів, ви роб ле них в Ук раїні.

Ви роб ництво мо ро зи ва. Ри нок мо ро зи ва про тя гом ос танніх

років до стат ньо стабільний. Вітчиз ня не мо ро зи во прак тич но

повністю витісни ло імпорт ну про дукцію. За по пе редніми оцінка-

ми в рік ви роб ляється по над 110,0 тис. т мо ро зи ва. Більше по ло-

ви ни ви робітку мо ро зи ва при хо дить ся на такі об ласті: Дніпро пе-

т ровсь ка (21,5 тис. т), До нець ка (14,5 тис. т), Жи то мирсь ка (11,4

тис. т), Пол тавсь ка (9,6 тис. т), Львівська (6,7 тис. т).

Найбільш ши ро ко в роздрібній мережі пред став ле на про-

дукція ТОВ “Ла сун ка” Жи то мирсь ко го мас ло за во ду, ЗАТ “Гер-

ку лес” Дніпро пе т ровсь ко го і Львівсько го холодо комбінатів,

Лу бенсь ко го мо ло ко за во ду.

За ос танні ро ки ви роб ництво мо ло ка в країні ско ро ти ло ся у

два ра зи і для за без пе чен ня за водів си ро ви ною слід ви ро би ти

нові підхо ди до ви роб ників.

Де які мо ло ко за во ди шеф ст ву ють над гос по дар ст ва миFпо ста-

чаль ни ка ми мо ло ка, вста нов лю ють у се лах свої мо ло ко прий-

мальні пунк ти, до б ре їх об слу го ву ють, про во дять кон суль тації,

на да ють фінан со ву до по мо гу ви роб ни кам мо ло ка, за без пе чу ють

наф то про дук та ми.

До та ких підприємств відно сять ся за во ди: ВАТ “Га лак тон”

(м. Київ), КГМЗ № 3 (м. Виш не ве Київської обл.), Харківський

мо лоч ний за вод, ВАТ “Пав ло градсь кий мо лоч ний комбінат”,

243

Таб ли ця 15.11

Ви роб ництво мо лоч ної про дукції в Україні за ви да ми

(тис. т)

1960 1980 1990 1995 2002 2004 2005

Кисломолочна

продукція

н/д 274 380 116 258 467 523

Сметана 51,4 339 476 77,3 81,7 104 99,5

Сири жирні 26,5 128 184 73,5 129 224 217

ЗАТ “БілосвітFУмань” (м. Умань Чер кась кої обл.), АТЗТ “Юрія”

(м. Чер ка си), Ро менсь кий за вод су хо го мо ло ка (м. Ром ни Сумсь-

кої обл.) , ВАТ “Шосткинський міський мо лоч ний комбінат” (м.

Шо ст ка Сумсь кої обл.), ВАТ ”Зве ни го родсь кий си ро варний

комбінат” (м. Зве ни го род ка Чер кась кої обл.) та інші. Це не обов’яз-

ки ви роб ників, але во ни, за більшості ви падків, об за ве ли ся солідни-

ми влас ни ка ми, за реєстру ва ли свої тор го вельні мар ки, постійно

роз ши рю ють асор ти мент про дукції, фа су ють то ва ри в пізна вані

фірмові упа ков ки, що сприяє ефек тив но ве с ти ви роб ництво.

М’яс на про мис ловість є однією з ос нов них у хар човій

індустрії. М’яс на про мис ловість за без пе чує на се лен ня свіжим та

мо ро же ним м’ясом, ков ба сни ми ви ро ба ми та м’яс ни ми напівфа-

б ри ка та ми. За 1990–2006 рр. ви роб ництво м’яса в країні змен-

ши лось май же у 2,5 рази. Це ре зуль тат різко го ско ро чен ня

по голів’я ху до би і птиці (див. табл. 15.12).

Виділя ють три ос новні на пря ми ви роб ництва м’яс ної про-

мис ло вості — м’яс не, ков бас не і м’ясо кон серв не. У струк турі цих

про дуктів провідне місце у 2007 р. займало м’ясо птиці — 34,2%,

дру ге — яло ви чи на і те ля ти на — 32,9%, третє — свинина — 30,5%

(див. рис. 15.9).

244

Таб ли ця 15.12

Ви роб ництва м’яса в Ук раїні за ви да ми

у забійній вазі, тис. т.

1960 1990 1995 2000 2002 2004 2006

Всього 2068 4358 2294 1663 1648 1600 1723

Яловичина та теля-

тина

715 1986 1186 754 704 618 567

Свинина 955 1576 807 676 599 559 526

Баранина 73 46 40 17 17 17 15

М’ясо птиці 255 708 235 193 300 375 589

М’ясо кролів 37 30 19 14 16 14 13

Конина 33 12 7 9 12 17 13

Статистичний щорічник України. — К.: Консультант, с. 176.

На розміщен ня м’ясо комбінатів вирішаль ний вплив має

си ро вин на ба за, а виз на чаль ним фак то ром при розміщенні

м’ясо пе ре роб них за водів, ков бас них та кулінар них фа б рик є

на явність спо жи вачів. Роз ви ток хо ло диль ної техніки і хо ло диль-

но го транс пор ту дає змо гу на бли зи ти пе ре роб ку м’яса та ху до би

як до си ро ви ни, так і до спо жи ва ча. Розміщен ня м’яс но го ви роб-

ництва ха рак те ри зується кон цен т рацією йо го в індустріаль них

рай о нах і в рай о нах по туж ної си ро вин ної ба зи.

Найбільші м’ясо комбіна ти розміщені у Києві, Дніпро пе т-

ровсь ку, Лу гансь ку, Пол таві, Одесі, Хар кові, За поріжжі, Вінниці,

Чер ка сах, До нець ку, Ми ко лаєві, Львові та інших містах. Ве ликі

пта хо комбіна ти, орієнто вані на ви роб ництво м’яса, розміщені

по бли зу найбільших міст у про мис ло вих цен т рах Ук раїни, а

та кож у ку рорт них зо нах. Ви роб ництво ков бас них ви робів

розміщується в рай о нах зо се ре д жен ня місько го на се лен ня —

Дон басі, Придніпров’ї, Києві, Ялті то що. М’ясо кон серв не ви роб-

ництво зо се ре д же не пе ре важ но в си ро вин них рай о нах — Київ,

Вінни ця, Пол та ва.

Олійно2жи ро ва про мис ловість об’єднує пе ре роб ку насін-

ня со няш ни ку, сої, ріпа ку, льо ну з ме тою ви роб ництва олії,

245

Рис. 15.9. Структура виробництва м’яса в Україні за видами

20071990

2,4

34,2

32,9

30,5

0,01

0,1

26,2

12,8

6,8

мар га ри ну, ми ла та інших похідних від насіння та олії про дуктів:

оліфи, со няш ни ко во го та соєво го бо рош на, хар чо во го білка,

миль ної па с ти, емуль со лу, кулінар них жирів то що. Во на пред-

став ле на олійни ми за во да ми, які ви роб ля ють декілька видів рос-

лин ної олії — со няш ни ко ву (90% ви роб ництва), ку ку руд зя ну,

лля ну, ріпа ко ву, ко ноп ля ну. У своєму розміщенні га лузь орієн-

тується на си ро ви ну, оскільки на ви роб ництво 1 т олії ви т ра-

чається від 3–4 до 5–8 т насіння олійних куль тур. Ця га лузь

зо се ре д же на пе ре важ но в Сте повій зоні Ук раїни.

В Ук раїні існує 30 ве ли ких дер жав них олійних комбінатів та

за водів. Най ви ща кон цен т рація та ких підприємств у Дніпро пе т-

ровській, До нецькій та За порізькій об ла с тях, де ви роб ляється

більше по ло ви ни ви роб ле ної в Ук раїні олії. Найбільши ми цен т-

ра ми ви роб ництва олії є Дніпро пе т ровськ, Маріуполь, За по-

ріжжя, Пол та ва, Кіро во град, Вінни ця. Що ро ку в Ук раїні ви роб-

ляється понад 900 тис. т олії.

Складні ча си пе ре жи ває олійно жи ро ва га лузь, оскільки на

підприємства над хо дить по ло ви на насіння со няш ни ку, а ре ш та

ви во зить ся за межі дер жа ви. Че рез дефіцит си ро ви ни олійні

за во ди до ст ро ко во при пи ня ють ро бо ту. Слід за зна чи ти, що при

ви ве зенні си ро ви ни, а не го то вої про дукції дер жа ва втра чає

значні ко ш ти, ад же пе ре роб ка 1 т насіння со няш ни ку на олію

за без пе чує на 100 грн при бут ку більше, ніж ек с порт та кої кількості

насіння. Рафіну ван ня і роз фа су ван ня олії — це ще до дат ко во 320

грн. Від пе ре роб ки насіння со няш ни ку в країні при бу ток втричі

більший, ніж від йо го про да жу за кор дон в непе ре роб лено му виді.

От же, від ек с пор ту 1,0 млн т насіння дер жа ва втра чає 27 млн грн

і по над 440 тис. т цінних кормів для тва рин ництва.

Для змен шен ня ви т рат не обхідно вжи ти терміно вих за ходів

що до ре гу лю ван ня ек с пор ту насіння олійних куль тур.

Бо рош но мель но2круп’яна про мис ловість яв ляється про-

між ною лан кою між си с те мою зберіган ня зер на та ви роб ницт вом

хлібних про дуктів і за без пе чує по тре бу країни у бо рошні і кру-

пах.

Не зва жа ю чи на те, що на ви роб лен ня 1 т бо рош на потрібно

1,3 т зер на, бо рош но мельні підприємства тяжіють до рай онів

246

спо жи ван ня го то вої про дукції, оскільки пе ре ве зен ня зер на об хо-

дить ся знач но де шев ше, ніж пе ре ве зен ня бо рош на, а та кож

раціональ но ви ко ри с то ву ють ся відхо ди. То му в рай о нах ви роб-

ництва то вар но го зер на по тужність млинів по вин на відповіда ти

не на яв ним ре сур сам зер на, а місце вим по тре бам у бо рошні.

Пе ре ва жа ю чи ми по туж но с тя ми є мли ни, здатні пе ре ро би ти

120–140 і 50–60 т на до бу. Най кра щою ор ганізаційною фор мою

є хлібо комбіна ти. Такі підприємства є в усіх об лас них цен т рах і

містах об лас но го підпо ряд ку ван ня.

Бо рош но мельні за во ди ма лої по туж ності доцільно бу ду ва ти

в сільській місце вості, що дасть змо гу ви роб ни кам зер на вий ти

на ри нок не з си ро вин ною, а з го то вою про дукцією.

Круп’яна індустрія виділяє яд ро з греч ки, про са, ро бить кру-

пу, шліфо ва ний рис, го рох, а та кож хар чові кон цен т ра ти, гер ку-

лес, то лок но то що.

От же го ло вним прин ци пом розміщен ня круп’яних за водів є

орієнтація на рай о ни то вар но го ви роб ництва круп’яних куль тур

(ви ня ток ста нов лять кру пи пше ниці і яч ме ню, що ви роб ля ють ся

ра зом з бо рош ном). Вихід крупів ста но вить 50–65% від ма си зер-

на. Значні ви роб ни ки крупів в Ук раїні — Київська, Пол тавсь ка і

Вінниць ка об ласті.

Хлібо пе карсь ка про мис ловість за до воль няє що денні

по тре би на се лен ня в хлібо бу лоч них ви ро бах, буб ли ках, су ха рях,

дієтич них сор тах хліба, тор тах, тістеч ках, пиріжках. У зв’яз ку з

тим, що ма са хліба на 35% більша від ма си бо рош на, то го ло вним

фак то ром розміщен ня хлібо пе кар них за водів є спо жив чий, або

свіжий хліб, що до став ляється спо жи ва чеві в радіусі не більше

50 км. То му хлібо за во ди і ма ка ронні фа б ри ки розміщу ють ся

відповідно до роз се лен ня лю дей. Найбільші за во ди роз та шо вані

в містах і по се лен нях місько го ти пу. По туж ності хлібо за водів —

5–250 т на до бу. На при клад, у Києві, є 5 хлібо за водів, 128

хлібних ма га зинів, 482 хлібних відділи у га с тро но мах та універ-

са мах.

Комбікор мо ва про мис ловість. За вдя ки їй раціональ но

ви ко ри с то вується зер но. Близь ко 80% вмісту в комбікор мах

247

ста нов лять зер нові кон цен т ра ти, а ре ш та ма ку ха, шро ти, трав’яне

і риб не бо рош но, кор мові дріжджі, білко воFвітамінні домішни.

Ви роб ництво комбікормів в Ук раїні за 1990–2006 рр. змен ши-

лось з 16,7 до 9,7 млн т. За раз зер но в ос нов но му ви ко ри с тається

в не до стат ньо пе ре роб ле но му виді, тоб то не раціональ но. То му

слід різко ско ро ти ти ви т ра ти зер на в не пе ре роб ле но му ви гляді

для фу ра жу, при пи ни ти зго до ву ва ти тва ри нам про до воль че зер-

но, вдвічі змен ши ти ча с тку зер на в струк турі комбікор мо вої

си ро ви ни (у Франції, на при клад, во на ста но вить 46%).

Кон серв на про мис ловість включає виробництво консервів

із овочів, плодів, мяса і риби. Виробництво зо се ре д же но пе ре-

важ но у Сте повій та ча ст ко во у Лісо сте повій зо нах. З роз вит ком

та по глиб лен ням спеціалізації сільсько го гос по дар ст ва ця га лузь

мо же ста ти га луз зю ек с порт но го при зна чен ня. Ви нят ко во важ-

ли ва роль цієї га лузі по ля гає в то му, що кон сер ву ван ня плодів та

овочів за без пе чує три ва ле їх зберіган ня. Най важ ливішим фак то-

ром розміщен ня кон серв ної про мис ло вості є на явність си ро ви-

ни, яку по ста чає овочівництво і садівництво. Си ро ви на для ово-

че кон серв ної про мис ло вості ма ло транс пор та бель на, то му пе ре-

роб ка її здійснюється біля місць ви ро щу ван ня. Найбільша кон-

цен т рація пло доF, ово че кон серв но го ви роб ництва спо с терігається

на півдні Ук раїни. Са ме тут, на те ри торії Одесь кої, Ми ко лаївсь-

кої, Хер сонсь кої, За поріжської об ла с тей та Ав то ном ної Ре с-

публіки Крим сфор му вав ся спеціалізо ва ний рай он пло доF, ово-

че кон серв но го ви роб ництва. Го ловні цен т ри — Оде са, Хер сон,

Сімфе ро поль, Ізмаїл, Меліто поль, Бер дянськ. Розміще не це

ви роб ництво і в рай о нах Поділля (Ка мя нецьFПодільський, Мо ги-

лівFПодільський), а та кож в Чер ка сах, Жи то мирській, Пол-

тавській та До нецькій об ла с тях. Є кон сервні та ово че су шильні

підприємства та кож у Кіро во градській, Пол тавській, Чер каській,

Вінницькій, За кар патській та в Чернігівській (Ніжин) об ла с тях.

За ро ки не за леж ності ви роб ництво ово че вих і фрук то вих

кон сервів скоротилось відповідно у 5,3 і у 10,7 ра зи, мяс них в 4

ра зи, риб них — у 43 ра зи.

У пер спек тиві розміщен ня ово че кон серв ної про мис ло вості

бу де пов’яза но не стільки з роз ши рен ням за водівFве летнів,

248

скільки зі ство рен ням не ве ли ких підприємств, на бли же них до

си ро ви ни з ме тою мак си маль но го збе ре жен ня по жив них вла с ти-

во с тей овочів та плодів.

Виробництво кон сервів із риби в ос нов но му “прив’яза но” до

портів Керчі, Бер дянсь ка, Маріупо ля, Оде си, Хер со на, Ізмаїла та

Кілії. В цих пор тах по бу до вані за во ди, які пе ре роб лю ють ри бу,

ви лов ле ну у Світо во му оке ані та у Чор но му і Азовсь ко му мо рях.

Знач на ча с ти на кон сервів ви роб ляється без по се ред ньо на ри бо-

лов них суд нах.

Ри ба місце вих во дой мищ, відда ле них від мо ря, пе ре роб-

люється на місце вих пе ре роб них за во дах і пунк тах на різні ви ди

коп че ностей, в’ялить ся, пе ре роб ляється на фарш, кот ле ти й т.ін.

Крох ма ле2па то ко ва про мис ловість ви роб ляє крох маль,

що ви ко ри с то вується в ос нов но му в хар човій про мис ло вості. У

цей га лузі си ро вин ний фак тор є вирішаль ним. Для одер жан ня

1 т крох ма лю не обхідно май же 6 т кар топлі. Найбільши ми

ви роб ни ка ми кар топ ля но го крох ма лю бу ли Чернігівська і Жи то-

мирсь ка об ласті. Ос таннім ча сом ви роб ля ють крох маль з пше-

ниці, ку ку руд зи, ри су. На пе ре робці ку ку руд зи на крох маль у

Дніпро пе т ровській об ласті спеціалізується Верх нь одніпровсь-

кий комбінат.

Ви но роб на про мис ловість як си ро ви ну ви ко ри с то вує

ви но град, фрук ти, яго ди. Пер вин не ви роб ництво розміще не у

рай о нах ви роб ництва си ро ви ни, а вто рин не ви роб ництво та роз-

лив ви на розміщені як у рай о нах ви роб ництва си ро ви ни, так і у

міс цях спо жи ван ня. Найбільши ми ви роб ни ка ми різних

ви ноград них вин та ко нь яків є май же всі міста Кри му, Одесь кої,

Хер сонсь кої, Ми ко лаївської та За кар патсь кої об ла с тей. У

Донбасі, Придніпров’ї і де я ких об лас них цен т рах Лісо сте по вої

зо ни, де ба га то садів та ягідників, ви роб ля ють ся пло до воFягідні

ви на.

Найбільшим ви роб ни ком вин є кор по рація “Укр вин пром”.

До її скла ду вхо дять 16 вин за водів, три ко нь яч них за во ди, один

спирт за вод та 12 рад госпівFза водів, які ви роб ля ють про дукцію

ви но роб ст ва.

249

Про мис ло вим ви ро щу ван ням ви но гра ду зай мається близь ко

600 сільсько го с по дарсь ких підприємств різних форм влас ності.

Площі під ви но град ни ми на са д жен ня ми станом на 1.01.2007 р.

ста нов лять 93 тис. гек тарів, з них 83 тис. гек тарів — у пло до нос-

но му віці. Се ред нь орічні по каз ни ки ви роб ництва ви но гра ду

по сту по во стабілізу ють ся і до ся га ють 300 і більше тис. т.

Про те за галь на вро жайність ви но град них на са д жень за ли-

шається вкрай низь кою, в се ред нь о му в ме жах 26–28 ц з га.

Пе ре роб кою ви но гра ду, ви го тов лен ням ви но ма теріалів, ви т-

ри му ван ням та роз ли вом ви на, ви роб ництвом та ви т ри му ван ням

ко нь яч них спиртів, роз ли вом ко нь я ку, ви го тов лен ням шам-

пансь ко го та ігри с тих вин зай мається по над 200 спеціалізо ва них

підприємств. Ви роб ничі по туж ності ви но роб ної га лузі спро-

можні за без пе чи ти пе ре роб ку за се зон май же 800 тис. т ви но гра-

ду, ви го то ви ти ви на по над 32 млн дал, ко нь я ку до 2,6 млн дал,

шам пансь ко го по над 79 млн пля шок. Од нак че рез не за без пе-

ченість си ро ви ною в не обхідно му об сязі по туж ності ви ко ри с то-

ву ють ся на 40–50 відсотків.

За опе ра тив ни ми да ни ми спо с теріга ють ся зміни і в асор ти-

менті ви роб ництва. В ціло му збільше но ви роб ництво ор ди нар-

них сто ло вих ви но ма теріалів, ко нь яч них ви но ма теріалів, ви но-

ма теріалів на спиртFси рець, кріпле них ор ди нар них вин. Такі

зміни в асор ти менті спо ну ка ли по год ноFкліма тичні умо ви.

В ос танні ро ки змен ши лось ви роб ництво ма роч них, ор ди-

нар них сор то вих і ку паж них вин для за клад ки на ви т рим ку.

Ця не га тив на тен денція у ви робній га лузі вик ли ка на еко-

номічни ми не га раз да ми. Ста ло еко номічно не вигідно відволіка-

ти обігові ко ш ти (влас ний капітал) підприємства на декілька

років, щоб ви ро би ти ма рочні ви на.

За ли шається ви со кою за бор го ваність за водів вто рин но го

ви роб ництва за от ри мані ви но ма теріали від тор го вих підпри-

ємств. Ці фінан сові за трим ки при зво дять до еко номічно го спа ду

на підприємствах пер вин но го ви роб ництва і ніякі ме ханізми

по вер нен ня коштів не спраць о ву ють.

Не га тив но впли ває на кон ку рен то с про можність на ших під-

приємств на вод нен ня спо жив чо го рин ку не якісною та фаль си-

фіко ва ною ви но роб ною про дукцією. Не обхідне вирішен ня цієї

250