Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

дарські об’єднан ня. Керівни ки і спеціалісти ко лишніх під-

приємств не ви ко ри с то ву ють ся згідно із от ри ма ним фа хом, а

знач на їх ча с ти на виїха ла на за робітки за межі країни. Відно ви ти

ко лишні підприємства стає про бле ма тич ним, ад же зруй но ва на

ма теріаль на ба за. Як що у 1990 р. вартість ос нов них фондів

сільсько го с по дарсь ких підприємств ста но ви ла 97,5 млрд крб., то

на кінець 2004 р. — 47.0 млрд грн, або — 9 млрд дол. США. У

1990

р. в аг рар них підприємствах бу ло зай ня то 4,9 млн чол., а на

по ча ток 2005 р. — ли ше 921 тис. чол.

2. Недо три ман ня тех но логії ви роб ництва при ви ро щу ванні

сільсько го с по дарсь ких куль тур.

Різке змен шен ня кількості технічних за собів, їх технічний

стан не да ють мож ли вості своєчас но про во ди ти тех но логічні

опе рації в оп ти мальні стро ки про ве ден ня сільсько го с по дарсь ких

робіт.

Із 497,3 тис. трак торів, які бу ли у сільсько го с по дарсь ких

підприємствах на період вста нов лен ня не за леж ності, за ли ши лось

на кінець 2006 р. ли ше 201 тис. шт. (табл. 15.4). Ана логічна си ту-

ація із інши ми ви да ми сільсько го с по дарсь кої техніки. Так, кіль-

кість зер ноз би раль них ком байнів за вка за ний період ско ро ти лась

більше як у 2 ра зи: із 105,2 тис. до 44 тис. шт., ку ку руд зозбираль-

них ком байнів — із 15,3 тис. до 7 тис., бу ря коз би раль них ком-

байнів — із 19,8 тис. до 12 тис. Знач но по мен ша ло й іншої техніки.

Крім то го, з кож ним ро ком техніка старіє і ви хо дить з ла ду, що

ус клад нює терміни ви ко нан ня сільсько го с по дарсь ких робіт.

221

Таб ли ця 15.4

Зміна чи сель ності технічних за собів в сільсько му

гос по дарстві Ук раїни за 1990–2004 рр.

(тис. шт.)

1991 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Трактори 497,3 441,7 318,9 296,0 274,0 251,0 230,0 217,0 201,0

Зерно-

збиральні

комбайни

105,2 85,9 65,2 61,0 57,0 54,0 50,0 47 44

222

3. Змен шен ня об сягів вне сен ня по жив них ре чо вин у грунт.

Ско ро чен ня об сягів вне сен ня ор ганічних до б рив в роз ра ху-

нку на 1 га посівної площі у 10,8 разів, а міне раль них до б рив у 5

разів при во дить до погіршен ня якості землі і втра ти гу му су, до

не стабільності вро жай ності та швид ко го ре а гу ван ня на при родні

не га раз ди.

Як що в 1990 р. вно си лось 257,1 млн т ор ганічних до б рив, або

по 8,6 т в роз ра хун ку на 1 га посівної площі, то в 2006 р. —

відповідно 13,0 млн т і 0,7 т (табл. 15.5). Ана логічна си ту ація і з

вне сен ням міне раль них до б рив. Як що в 1990 р. їх вно си лось 4,2

млн т, то в 2006 р. ли ше 0,6 млн т, або у 6,6 ра зи мен ше. Все це

позначається на якості землі і стабільності от ри ман ня всіх видів

сільсько го с по дарсь кої про дукції.

4. Руй нація меліора тив ної си с те ми.

Так склалося, що дві третини території України за природ-

ною зволоженістю перебувають у несприятливих для сільсько-

Таб ли ця 15.5

Ди наміка вне сен ня ор ганічних і міне раль них до б рив

на по ля Ук раїни

1980 1990 1995 2000 2002 2004 2006

Внесено органіч них

добрив, млн т 242,2 257,1 80,6 28,4 22,7 15,1 13,0

Внесено на 1 га по-

сівної площі, т 7,8 8,6 3,2 1,3 1,2 0,8 0,7

Частка удобреної

площі, % 20,0 18,0 7,0 3,0 4,0 3,0 3,0

Внесено мінераль-

них добрив у по-

живних речовинах,

тис. т 3400,6 4241,6 524,0 278,7 399,2 519,0 639,0

Внесено мінераль-

них добрив на 1 га

посівної площі, кг 109,0 141,0 21,0 13,0 21,0 29,0 40,0

Частка удобреної

площі, % 85,0 83,0 32,0 22,0 33,0 44,0 55,0

господарського виробництва умовах. Тільки за останні 15 років

7 були посушливі.

Для зменшення негативного впливу кліматичних умов в ра-

дянські часи в Україні було побудовано 5,8 млн га меліоративних

систем, на створення яких держава витратила біля 50 млрд крб.

Площа зрошуваних земель становила 2,6 млн га в тому числі

у зоні Степу — 2,2 млн га, у зоні Лісостепу — 360 тис. га та на По-

ліссі — 11 тис. га.

Основні площі осушених земель — 3,2 млн га знаходяться на

Поліссі, на 30% сільськогосподарських угідь цієї зони.

Меліоративні землі, займаючи біля 14% сільськогосподар-

ських угідь, забезпечували у 90-і роки XX ст. до 30% виробни-

цтва продукції рослинництва (овочів — 58%, 100% рису, 36% льо-

новолокна, 27% плодів, 18% кукурудзи, 12% пшениці та багато

кормових культур).

Меліорація в Україні була головним чинником інтенсифі-

кації сільського господарства, важливою складовою забезпечен-

ня сталого виробництва — сільськогосподарської продукції, осо-

бливо в роки з несприятливими погодними умовами. Меліорова-

ні землі фактично є страховим фондом держави. Від ефективнос-

ті їх використання та збереження залежить економічна, екологіч-

на та соціальна ситуація в країні.

Водночас, за останні роки ефективність використання мелі-

орованих земель та їх роль у продовольчому забезпеченні дер-

жави суттєво знизилася. Більше того, внаслідок різкого скоро-

чення обсягів фінансування в галузі меліорації земель з’явилися

загрозливі тенденції. Насамперед, це швидкі темпи морального і

фізичного старіння гідромеліоративних систем та об’єктів, вихід

з ладу основних меліоративних фондів, суттєве скорочення обся-

гів поливу та парку поливних машин.

Незадовільний технічний стан та низький рівень експлуата-

ції на тлі повної втрати контролю держави за станом внутрішньо-

господарської частини меліоративних систем спричинили пору-

шення їх технологічної цілісності. За цих умов технічні можли-

вості наявних меліоративних систем практично не реалізуються,

а режим водозабору і водовідведення став практично непередба-

чуваним.

223

Раніше меліоративні системи перебували у державній влас-

ності і находились на балансі організації Мінводгоспу України.

Внутрішньогосподарська частина меліоративних систем була пе-

редана у підпорядкування колишнім Мінсільгоспу і Мінрадгос-

пів України та на баланс колективних і державних сільськогос-

подарських підприємств. Постановою Кабінету Міністрів Украї-

ни від 28 лютого 2001 р. № 177 заборонено включення у майнові

паї вартості меліоративних систем. У результаті нові правонас-

тупники майна реформованих господарств в зоні зрошення від-

мовилися від прийняття на свій баланс меліоративних систем.

У зоні перезволожених земель, навпаки, разом з виділенням зе-

мельних паїв передали у власність деякі гідротехнічні споруди.

Як наслідок, значна частка внутрішньогосподарських меліора-

тивних систем залишилася без нагляду і поступово зазнає руй-

нування. Так, більше ніж на 400 тис. га скоротились площі зро-

шуваних земель і у 2,3 рази площі осушених земель із закритим

дренажем (табл. 15.6).

Крім того, в Україні практично призупинено виробництво

старих зразків поливної техніки, а виробництво нових не нала-

годжено.

У результаті дії комплексу наведених вище чинників врожаї

сільськогосподарських культур на зрошуваних землях до рівня

224

1990 1995 2000 2002 2004 2006

Осушені землі,

всього 3220 3300 3300 3291 3294 3307

в т.ч. із закритим

дренажем 2181 2025 1657 1423 1093 936

Зрошувані землі,

всього 2601 2585 2408 2262 2195 2181

в т.ч. у сільсько-

господарських

підприємствах 2600 2558 2203 1902 1577 1657

Таб ли ця 15.6

Площі осушених та зрошуваних земель в Ук раїні

(тис. га)

богарних, продуктивність осушених земель зменшилась у 2–3

рази і меліоровані землі практично втратили роль страхового

фонду держави.

Деградація земель має наслідком зменшення обсягів вироб-

ництва всіх видів сільськогосподарської продукції та зубожіння

сільського населення.

Тва рин ництво

Тва рин ництво за без пе чує на пов нен ня рин ку ви со ко ка-

лорійни ми про дук та ми хар чу ван ня — м’ясом, мо лоч ни ми про-

дук та ми, яй ця ми, ри бою, ме дом. Во но дає цінну си ро ви ну для

лег кої, хар чо вої і фар ма цев тич ної про мис ло вості та яв ляється

дже ре лом по ста чан ня ор ганічних до б рив для рос лин ництва. В

свою чер гу, зем ле роб ст во бере участь у фор му ванні кор мо во го

ба лан су для тва рин ництва, а на кор ми у струк турі ви т рат на

га лузь тва рин ництво при хо дить ся по над 50%.

Крім то го, вра хо ву ю чи той факт, що про дукція тва рин-

ництва от ри мується на про тязі ро ку, га лузь тва рин ництва

яв ляється га ран то ва ним дже ре лом гро шо вих над хо д жень та

ос но вою ста біль но го ве ден ня гос по дар ст ва.

До скла ду про дук тив но го ве ден ня тва рин ництва вхо дять

ско тар ст во, сви нар ст во, птахівництво, вівчар ст во, ко няр ст во,

бджільництво, став ко ве риб ництво і шовківництво.

Провідни ми га лу зя ми вва жа ють ся ско тар ст во, сви нар ст во,

птахівництво та вівчар ст во.

Ви роб ництво про дукції тва рин ництва в значній мірі за ле-

жить від на яв но го по голів’я ху до би і птиці.

За ро ки не за леж ності по голів’я ве ли кої ро га тої ху до би ско ро-

ти лось із 25,2 млн голів у 1990 р. до 6,2 млн голів в 2006 р., або у

4,1 ра зи. По голів’я сви ней змен ши лось у 2,5 ра зи: із 20 млн голів

до 8,0 млн голів, а по голів’я овець і кіз змен ши лось із 9 млн голів

до 1,6 млн голів, або у 5,6 разів (табл. 15.7), (рис. 15.5 та 15.6).

Ха рак тер но, що змен шен ня по голів’я відбу ло ся в ос нов но му

за ра ху нок сільсько го с по дарсь ких підприємств, в яких по голів’я

ве ли кої ро га тої ху до би змен ши лось у 9,4 рази, в то му числі

ко рів — у 9,1 ра зи, сви ней — у 4,7 ра зи, овець і кіз у 26,3 ра зи.

225

226

Роки

Велика рогата худоба Свині Вівці та кози

Всього

в т. ч. з неї корови

Всього

в т.ч.

Всього

в т.ч.

у сільгосп. під-

приємствах

у господарствах

населення

Всього

в т.ч.

у сільгосп. під-

приємствах

у господарствах

населення

у сільгосп. під-

приємствах

у господарствах

населення

у сільгосп.

підприєм-

ствах

у госпо-

дарствах

населення

1913 9,1 — 9,1 4,1 4,1 6,5 6,5 6,9 6,9

1940 11,0 3,4 7,6 6,0 0,8 5,2 9,2 2,9 6,3 7,3 3,7 3,6

1950 11,2 5,4 5,8 4,8 1,0 3,8 7,8 3,9 3,9 6,7 4,0 2,7

1960 17,0 12,0 5,0 7,7 4,1 3,6 16,4 11,7 4,7 11,6 10,0 1,6

1970 20,3 15,8 4,5 8,7 5,5 3,2 17,2 12,4 4,8 8,7 7,9 0,8

1980 25,6 21,5 4,1 9,3 6,7 2,6 20,1 15,8 4,3 9,2 8,6 0,6

1990 25,2 21,7 3,5 8,6 6,4 2,2 20,0 15,0 5,0 9,0 7,9 1,1

1995 17,5 13,7 3,8 7,5 4,6 2,9 13,1 7,1 6,6 4,1 2,4 1,7

2000 9,2 5,0 4,2 4,9 1,9 3,0 7,9 2,4 5,5 1,8 0,4 1,4

2001 9,4 4,7 4,7 4,9 1,7 3,2 8,4 2,9 5,5 2,0 0,4 1,6

2002 9,1 4,2 4,9 4,7 1,4 3,3 9,2 3,4 5,8 1,9 0,4 1,5

2003 7,7 3,1 4,6 4,2 1,1 3,1 7,3 2,3 5,0 1,8 0,3 1,5

2004 7,0 2,7 4,3 3,9 0,9 3,0 6,5 2,1 4,4 1,8 0,3 1,5

2005 6,5 2,5 4,0 3,6 0,9 2,7 7,0 2,6 4,4 1,6 0,3 1,3

2006 6,2 2,3 3,9 3,3 0,7 2,6 8,0 3,2 4,8 1,6 0,3 1,3

Таб ли ця 14.6

Ди наміка по голів’я ху до би в Ук раїні за 1913– 2006 рр.

(млн голів)

227

Рис. 15.5. Поголів’я худоби в усіх категоріях господарств України

9,1

25,6

25,2

9,1

4,1

6,0

7,7

3,9

6,5

9,2

1,8

2,0

1,9

1,8

1,6

6,2

6,5

7,7

9,4

9,2

17,5

20,3

17,0

11,0

11,2

3,3

4,9

4,8

8,7

9,3

8,6

7,5

4,9

4,7

4,2

8,0

7,0

9,2

7,8

16,4

17,2

20,1

20,0

13,1

7,9

8,4

7,3

6,9

7,3

6,7

11,6

8,7

9,2

9,0

4,1

1913 1940 1950 1960 1970 1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2006

велика рогата худоба

корови

свині

вівці і кози

млн голів

228

Рис. 15.6. Поголівя худоби в сільськогосподарських

підприємствах України

1,0

5,5

6,7

6,4

2,1

3,2

0,3

0,7

0,9

1,1

1,4

1,7

1,9

4,6

4,1

0,8

2,3

3,4

5,4

12,0

15,8

21,5

21,7

13,7

5,0

4,7

4,2

3,1

2,7

2,3

3,4

2,9

2,4

7,1

15,0

15,8

12,4

11,7

3,9

2,9

3,7

4,0

10,0

7,9

8,6

7,9

2,4

0,3

0,4

0,3

1940 1950 1960 1970 1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2006

корови

велика рогата худоба

свині

вівці і кози

млн голів

У 2006 р. по голів’я ве ли кої ро га тої ху до би бу ло навіть мен ше

ніж йо го бу ло в 1913 р., на 2,9 млн голів, корів на 0,8 млн голів й

овець і кіз на 5,3 млн голів.

Змен шен ня по голів’я ху до би і птиці впли ну ло на об ся ги

ви роб ництва тва рин ниць кої про дукції.

По чи на ю чи з 1990 р., наміти лось різке змен шен ня об сягів

ви роб ництва всіх видів про дукції тва рин ництва. Так, об сяг

ви роб ництва мо ло ка ско ро ти ли ся май же у 2 ра зи, м’яса — майже

у 3 ра зи, яєць на 13,0% (табл. 15.8), (рис. 15.7 та 15.8). При чо му

ско ро чен ня об сягів про дов жується і в по даль шо му, що вик ли кає

стур бо ваність суспільства і по тре бує вжиття дієвих за ходів по

за без пе чен ню по сту по во го збільшен ня по голів’я ху до би і птиці

та ви роб ництва всіх видів про дукції тва рин ництва.

Розміщен ня га лу зей тва рин ництва за ле жить від при род-

ноFкліма тич них умов та на яв ності кор мо вої ба зи.

Ско тар ст во розміщується в усіх при род ноFкліма тич них

зо нах Ук раїни, але найліпші умо ви для йо го ут ри ман ня у регі о

нах до стат нь о го зво ло жен ня — Поліссі, Лісо сте пу і зоні Кар пат.

Сви нар ст во розміщується по всю ди, але найбільше в

регіонах ве ден ня інтен сив но го зем ле роб ст ва, там де ви ро щується

кар топ ля, цу к рові бу ря ки, фу раж не зер но та ве деть ся пе ре роб ка

сільсько го с по дарсь кої про дукції.

Найбільша кон цен т рація по голів’я сви ней на Поліссі і Лісо-

сте пу, особ ли во у Рівненській, Київській, Хмель ницькій та Він-

ницькій об ла с тях. Біля ве ли ких міст і про мис ло вих центрів по бу-

до вані сви но комп лек си, які є ос нов ни ми ви роб ни ка ми сви ни ни. В

нинішніх умо вах, ко ли в країні знач но змен ши лось ви роб ництво

м’яса, швид ко на ро с ти ти йо го об ся ги мож на за ра ху нок роз вит ку

сви нар ст ва. І уряд прий няв рішен ня про будівництво но вих сви-

но комп лексів, які бу дуть по бу до вані в усіх регіонах країни.

Вівчар ст во за без пе чує лег ку про мис ловість во вною і шуб-

ною си ро ви ною, а хар чо ву про мис ловість — м’ясом. Це най менш

інтен сив на га лузь тва рин ництва, що ґрун тується пе ре важ но на

229

230

Таб ли ця 15.8

Ди наміка ви роб ництва про дукції тва рин ництва в Україні за 1913–2006 рр.

Роки

Молоко, млнт Мясо, млн т Яйця, млрд.шт Вовна, тис.т

Всього

в т.ч.

Всього

в т.ч.

Всього

в т.ч.

Всього

в т.ч.

у сільгосп. під-

приємствах

у господарствах

населення

у сільгосп. під-

приємствах

у господарствах

населення

у сільгосп. під-

приємствах

у господарствах

населення

у сільгосп. під-

приємствах

у господарствах

населення

1913 4,7 – 4,7 1,1 – 1,1 3,0 – 3,0 14,8 – 14,8

1940 7,1 1,2 5,9 1,1 0,2 0,9 3,3 0,2 3,1 13,5 9,4 4,1

1950 6,8 1,2 5,6 1,2 0,2 1,0 3,5 0,4 3,1 11,9 9,2 2,7

1960 14,0 7,4 6,1 2,1 1,1 1,0 6,6 1,0 5,6 27,6 23,7 3,9

1970 18,7 12,6 6,1 2,8 1,8 1,0 9,2 3,5 5,7 24,8 23,6 1,2

1980 21,1 15,3 5,8 3,5 2,3 1,2 14,3 8,6 5,7 27,2 26,2 1,0

1990 24,5 18,6 5,9 4,7 3,4 1,3 16,3 10,1 6,2 29,8 26,5 3,3

1995 17,3 9,4 7,9 2,3 1,1 1,2 9,4 5,2 4,2 13,9 9,7 4,2

2000 12,6 3,7 8,9 1,7 0,7 1,0 8,6 2,9 5,7 3,4 1,3 2,1

2001 13,4 3,6 9,8 1,5 0,4 1,1 9,7 3,7 6,0 3,3 1,2 2,1

2002 14,1 3,4 10,7 1,6 0,4 1,2 11,3 5,0 6,3 3,4 1,0 2,4

2003 13,7 2,7 11,0 1,7 0,5 1,2 11,5 5,0 6,5 3,3 0,9 2,4

2004 13,8 2,5 11,3 1,6 0,5 1,1 12,0 5,5 6,5 3,2 0,8 2,4

2005 13,7 2,6 11,1 1,6 0,6 1,0 13,0 6,5 6,5 3,2 0,7 2,5

2006 13,3 2,5 10,8 1,7 0,7 1,0 14,2 7,6 6,6 3,3 0,7 2,6