Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

оз на чає, що підприємство мо же ефек тив но функціону ва ти при

на яв ності хо ро шо го місця роз та шу ван ня, до б ре роз ви ну то го

транс порт но го спо лу чен ня та при на яв ності ро бо чої си ли як

твор ця ма теріаль них благ. Ця кон цепція підтри мується всіма

на уков ця ми і прак ти ка ми, оскільки не мо же бу ти визнана хиб-

ною.

На Ук раїні прак тич не застосування ця теорія знайшла при

розміщенні цу к ро вих за водів. У Лісо сте повій ча с тині країни

бу ло по бу до ва но 190 цу к ро вих за водів, ко жен з яких мав свою

си ро вин ну зо ну. Цу к ро вий за вод ви с ту пав цен т ром збу ту про-

дукції для ви роб ників. Це спри я ло уник нен ню да ле ких пе ре ве-

зень цу к ро во го бу ря ка і от ри ман ню де ше вої про дукції. При чо му

за во ди бу ду ва лись у місцях із хо ро ши ми чор но зем ни ми ґрун та-

ми і до стат нь ою на явністю ро бо чої си ли. За вдя ки цьо му на

Ук раїні ви ро щу ва лось близько 50 млн т цу к ро во го бу ря ка і

ви роб ля лось з ньо го по над 6 млн т цу к ру.

В 1826 р. Йо ган Тю нен (1783–1850) у книзі “Ізо ль о ва на дер-

жа ва в її відно шенні до сільсько го гос по дар ст ва і національ ної

еко номії” вик лав кон цепцію по бу до ви мо де лей розміщен ня

сільсько го гос по дар ст ва кон цен т рич ни ми ко ла ми на вко ло

рин ку збу ту про дукції. Та ким рин ком, на йо го дум ку, ви с ту па-

ло місто або ве ли ке пе ре роб не підприємство. За вдя ки вда ло му

розміщен ню мож на бу ло от ри ма ти най ви щий при бу ток. Ця ідея

бу ла втіле на в Ук раїні і при ор ганізації ово чеFмо лоч них зон біля

ве ли ких міст, об лас них і про мис ло вих центрів.

вартість робочої

сили падає

вартість землі

знижується

транспортні

витрати зростають

У 1940 р. вче ний Ав густ Льо ша (1906–1945) у книзі “Ге о-

графія розміщен ня гос по дар ст ва” до во див кон цепцію, що єди-

ною ме тою при розміщен ня підприємства має бу ти мак си-

маль ний при бу ток. На йо го дум ку, от ри ман ня при бут ку по тре-

бу ва ло раціональ ної ор ганізації ви роб ництва, ефек тив но го ви ко-

ри с тан ня всіх видів ре сурсів. До би тись цьо го мож на до б ре зна ю-

чи ос но ви і еко номіку ви роб ництва, тоб то це по ви нен бу ти еко-

номіст за фахом і покликанням. За вдан ня еко номіста по ля гає не

тільки в то му, щоб по яс ни ти не га тивні мо мен ти розміщен ня і

ве ден ня гос по дар ст ва та ок ре мих йо го га лу зей, а й виз на чи ти

шля хи їх по до лан ня. Де які йо го ре ко мен дації ви ко ри с то ву ють ся

і нині при розміщенні підприємств, виз на ченні фак торів впли ву

на ефек тивність ви роб ництва та виз на ченні ролі еко номічної

служ би на підприємствах.

Се ред ба га ть ох на уко вих те орій, що ха рак те ри зу ють про бле-

му розміщен ня про дук тив них сил у країнах рин ко вої еко номіки,

виділяється те орія “ге о графічно го де термінізму”, при якій ге о-

графічне се ре до ви ще роз гля дається як виз на чаль ний фак тор

розміщен ня і роз вит ку про мис ло вості будьFяко го регіону чи

країни в ціло му. Різно ви дом цієї те орії є так зва ний “ву ль гар ний

ге о графізм”, суть яко го по ля гає в то му, що виз на чаль ною си лою

людсь ко го суспільства (зо к ре ма розміщен ня про дук тив них

сил) вва жа ють ся при родні умо ви. Са ме во ни, на дум ку при-

хиль ників цьо го на прям ку, фор му ють струк ту ру і розміщен ня

ви роб ництва, виз на ча ють еко номічні і соціальні особ ли вості

жит тя лю дей у різних кліма тич них по ясах пла не ти Зем ля.

За снов ни ком цієї те орії вва жається аме ри кансь кий дос-

лідник Ел сворт Хентінгтон, який у книзі “Ха рак тер рас у світлі

впли ву при род но го се ре до ви ща, при род но го відбо ру та істо рич-

но го роз вит ку” вик лав кон цепцію, що про цес суспільно го роз-

вит ку — це наслідок впли ву при род них сил. Він вва жав, що

ха рак тер суспільно го ла ду виз на чається рельєфом, кліма-

том, ґрун та ми, рос лин ним та тва рин ним світом. За йо го

твер д жен ням, під впли вом при род них еле ментів скла да ють ся

ри си гос по дарсь ко го роз вит ку і навіть по ведінка лю дей.

Ця те орія з’ яви лась не на го ло му місці, ад же на прак тиці у

аф ри кансь ких, аме ри кансь ких і півден но а ме ри кансь ких країнах

(Су дані, Кон го, Бра зилії та ін.) є ок ремі пле ме на, які ве дуть жит-

тя як первісні лю ди.

Ра зом з тим те о ре тичні вис нов ки та ко го вчен ня спро с то ву-

ють ся до сяг нен ня ми на уко воFтехнічно го про гре су. Ма со ве впро-

ва д жен ня в прак ти ку но вих технічних рішень, ре сур соз беріга ю-

чих тех но логій знач но зни жує зна чен ня чин ни ка при род них

фак торів. При кла дом цьо го мо жуть бу ти країни, які зна хо дять ся

в ана логічних при род них умо вах, — Ізраїль, Єги пет, Півден но -

аме ри кансь кі країни, в яких за вдя ки до сяг нен ню на уко воF тех-

нічно го про гре су зуміли до сяг ти ва го мих успіхів у роз вит ку

на род но го гос по дар ст ва.

У пост соціалістич них країнах обґрун ту ван ня розміщен ня

про дук тив них сил ба зу ва лась на марк систській те орії, при якій

пріори тет не зна чен ня на да ва лось спо со бу ви роб ництва та

соціаль ноFполітичній ор ганізації суспільства. З цієї при чи ни у

цих країнах пе ре ва жа ло цен т ралізо ва не пла ну ван ня роз вит ку

ви роб ництва аб со лют но в усіх га лу зях на род но го гос по дар ст ва.

При чо му фор му вав ся адміністра тив ний ме ханізм кон цен т рації і

роз поділу ре сурсів, про дукції і фондів.

У цій те орії бу ло ба га то і по зи тив них явищ, ад же зба лан со ву-

вав ся роз ви ток всіх га лу зей на род но го гос по дар ст ва. Після вста-

нов лен ня не за леж ності ми відійшли від адміністра тив ноFко манд-

ної си с те ми уп равління еко номікою, не за про по ну вав ши і не роз-

ро бив ши дієво го ме ханізму пе ре хо ду до рин ко вої еко номіки, і в

ре зуль таті от ри ма ли знач не змен шен ня об сягів ви роб ництва про-

дукції, без робіття і погіршен ня ефек тив ності ви роб ництва.

В Ук раїні про бле ми розміщен ня про дук тив них сил бу ли і

за ли ша ють ся в центрі ува ги еко номічної на уки і ди рек тив них

ор ганів. У країні діє на уко вий центр з розміщен ня про дук тив-

них сил, в яко му, ви ко ри с то ву ю чи по зи тивні мо мен ти всіх

те орій, обґрун то ву ють ся те о ре тичні по ло жен ня раціоналізації

те ри торіаль но го поділу праці, ре сур соз бе ре жен ня, еко номії ви т-

рат праці і фондів і до ся гається за без пе чен ня стабільно го роз-

вит ку.

На уковці центру беруть участь у підго товці про грам роз вит-

ку всіх га лу зей на род но го гос по дар ст ва на пер спек ти ву як у

регіональ но му ас пекті, так і в ціло му по країні.

У роз роб ку те орій розміщення продуктивних сил ва го мий

вне сок вне сли українські вчені інститутів економіки НАН,

економіки промисловості в м. Донецьку і економіки сільського

господарства О.М. Алі мов, К.Г. Воблій, С.І. До ро гун цов,

М.І. До лішній, Ф.Д. За став ний, М.П. Пістун та ба га то інших

вчених науково-дослідних інститутів економіки НАН України,

економіки промисловості і економіки сільського господарства.

1.2.2. Етапи економічного обґрунтування

розміщення продуктивних сил

Процес розміщен ня га лу зей на род но го гос по дар ст ва завжди

обґрун то вується ще до по чат ку скла дан ня пев них пла но вих до ку-

ментів — річних та по точ них планів. Та кий про цес був прий ня тий

у нашій країні, ад же за ос но ву при скла данні планів прий мається

той стан роз вит ку про мис ло вості і сільсько го гос по дар ст ва, який

до сяг ну то в дер жаві чи в ок ре мо му регіоні на пев ний час.

Про цес еко номічно го обґрун ту ван ня розміщен ня про дук-

тив них сил і галузей економіки скла дається з та ких етапів:

а) аналіз су час но го ста ну соціаль ноFеко номічно го роз вит ку

та розміщен ня про дук тив них сил і га лу зей ви роб ництва;

б) оцінка при род них, еко номічних і соціаль них пе ре ду мов

роз вит ку про дук тив них сил;

в) обґрун ту ван ня ос нов них на прямків ви роб ни чої спеціалі-

зації роз вит ку про дук тив них сил;

г) оцінка пе ред ба чу ва них на прямів і про по зицій по даль шо го

роз вит ку про дук тив них сил.

Аналіз су час но го ста ну соціаль но2еко номічно го роз вит ку

та розміщен ня про дук тив них сил і га лу зей ви роб ництва.

Перш за все аналізу ють рівень роз вит ку ок ре мих підприємств чи

регіонів за значний період, вста нов лю ють відповідність до сяг ну-

то го рівня роз вит ку еко номічним і при род ним умо вам та ре сур-

сам, ви яв ля ють дис про порції і не га тивні про це си та яви ща.

У про цесі цієї ро бо ти аналізу ють такі по каз ни ки:

– ви роб ництво ос нов них видів про дукції в на ту раль них ве-

ли чи нах (цент не рах, то ннах, та інших оди ни цях виміру);

– фон до оз б роєність, фон довідда чу, про дук тивність праці в

ок ре мих підприємствах, га лу зях і по регіону;

– собівартість про дукції, рен та бельність ви роб ництва, капі-

тальні вкла ден ня та змен шен ня ча ст ки руч ної праці;

– особ ли вості і ка на ли ре алізації про дукції та ка на ли по пов-

нен ня обо рот них за собів;

– соціаль ний роз ви ток, зай нятість та рівень жит тя на се лен-

ня. Для цьо го ви ко ри с то ву ють по каз ни ки рівня зай ня тості,

ре альні до хо ди, струк ту ру спо жи ван ня про до воль чих та

не про до воль чих то варів, за без пе чен ня жит лом, об’єкта-

ми куль тур ноFпо бу то во го при зна чен ня, охо ро ни здо ров’я,

освіти, дошкільни ми за кла да ми;

– вив ча ють на уко вий по тенціал (розміщен ня на уко вих за-

кладів, відповідність їх ви роб ни чої спеціаль ності. Виз на-

ча ють чи сельність і ха рак те ри с ти ку на уко вих кадрів і їх

мож ли вий вклад у ви роб ництво регіону);

– виз на ча ють дис про порції та не доліки в розміщенні про-

дук тив них сил, ви яв ля ють ре зер ви і мож ли вості їх вдо с ко-

на лен ня і роз вит ку.

Оцінка при род них, еко номічних і соціаль них пе ре ду мов

по даль шо го роз вит ку про дук тив них сил.

При цьо му вив ча ють:

– міне ральні й па ливні ре сур си оціню ють за да ни ми про їх

за па си, вив ча ють об ся ги до бу ван ня та ви ко ри с тан ня си ро-

ви ни;

– стан зе мель них угідь, якість землі, струк ту ру зе мель но го

фон ду, роз поділ землі за фор ма ми влас ності, ви ко ри с тан-

ня зе мель но го фон ду;

– водні ре сур си оціню ють з ура ху ван ням по треб на се лен-

ня і ви роб ництва у воді згідно із нор ма ми ви ко ри с тан ня

та фак тич но го її за бо ру всіма ка те горіями спо жи вачів.

Обґрун то ву ють за хо ди що до раціональ но го ви ко ри с тан ня

і охо ро ни вод них ре сурсів;

– вив ча ють стан лісо во го фон ду, йо го розміщен ня, якісну

струк ту ру. Вста нов лю ють мож ли ву пло щу ви ру бок, ви-

ко ри с тан ня де ре ви ни, пер спек ти ву роз вит ку та охо ро ни

лісо вих фондів;

– тру дові ре сур си оціню ють за да ни ми де мо графічних по каз-

ників (вікові ка те горії чо ловіків і жінок, на ро д жу ваність та

смертність). По тре бу в тру до вих ре сур сах для ви роб ни чої

сфе ри виз на ча ють з ура ху ван ням об сягів ви роб ництва та

змін у про дук тив ності праці, а для невиробничої сфе ри —

за чи сельністю на се лен ня, нор ма ми йо го обслуговування.

Пе ред ба ча ють ся та кож ви т ра ти на підго тов ку і пе репідго-

тов ку кадрів, мож ли ву кількість без робітних або не ста чу

кадрів.

При чо му по всіх ви дах ре сурсів скла да ють спеціальні ба лан-

си, в яких вра хо ву ють на явні ре сур си, по тре бу в них та на прям ки

ви ко ри с тан ня.

Обґрун ту ван ня ос нов них на прямків ви роб ни чої спеціа лі-

зації та ком плекс но го роз вит ку гос по дар ст ва.

При цьо му:

– роз роб ля ють ос новні на прям ки роз вит ку підприємств, пе-

ред ба ча ю чи розміщен ня ви роб ництва, вирішен ня соціаль-

них та еко номічних про блем;

– виз на ча ють струк ту ру та спеціалізацію розміщен ня ви роб-

ництва. Спеціалізацію виз на ча ють з ура ху ван ням особ-

ли во с тей і оцінки при род ноFре сурс но го по тенціалу та

соціаль ноFеко номічних умов регіону;

– роз гля да ють пи тан ня взаємозв’яза но го розміщен ня під-

приємств різних га лу зей з пер спек ти вою ре гу лю ван ня те-

ри торіаль них ком плексів;

– вста нов лю ють місця, де за бо ро не но но ве будівництво і роз-

ши рен ня діючих підприємств;

– фор му ють пе релік най важ ливіших про блем, для розв’язан-

ня яких роз роб ля ють ся ком плексні про гра ми та інші ме то-

ди ре гу лю ван ня.

При чо му такі ме то ди еко номічно го обґрун ту ван ня розміщен-

ня ви роб ництва роз роб ля ють ли ше на тих те ри торіях, на яких є

відповідні ор га ни уп равління (підприємство, на се ле ний пункт,

адміністра тив ний рай он, об ласть), а не регіональні.

Для то го, щоб був по зи тив ний ре зуль тат від про ве де ної

ро бо ти, слід постійно да ва ти оцінку ефек тив ності пе ред ба чу ва-

них на прямів і про по зицій щодо по даль шо го роз вит ку на род но-

го гос по дар ст ва.

Оцінка ефек тив ності пе ред ба чу ва них на прямів і про по-

зицій по даль шо го роз вит ку про дук тив них сил.

Постійно аналізу ють ся по каз ни ки роз вит ку і розміщен ня

про дук тив них сил, вив ча ють ся тем пи зро с тан ня ви роб ництва в

про мис ло вості, сільсько му гос по дарстві, будівництві, транс-

порті. Оціню ють еко номічний ефект від удо с ко на лен ня ор гані-

зації про дук тив них сил. Він виз на чається як на ту раль ни ми

по каз ни ка ми, так і зро с тан ням національ но го до хо ду (при бут-

ку). При цьо му постійно слідку ють за зро с тан ням про дук тив ної

праці, рен та бельністю ви роб ництва, окупністю капіталь них

вкла день, зни жен ням ре сур сомісткості ви роб ництва, рівнем зай-

ня тості тру до вих ре сурсів та рівнем жит тя на се лен ня.

Для більш ефек тив ної ро бо ти по каз ни ки ок ре мих підпри-

ємств і всьо го ком плек су порівню ють з відповідни ми да ни ми

інших регіонів і країни в ціло му.

В цій ро боті ос нов ну роль по винні відігра ва ти ста ти с тичні

ор га ни, які постійно вив ча ю ть відповідні пи тан ня та публіку ю ть

ре зуль та ти досліджень у спеціаль них бю ле те нях за без пе чу ючи

ни ми працівників адміністра тив них і гос по дарсь ких ор ганів.

1.3. За ко номірності, прин ци пи та фак то ри

розміщен ня про дук тив них сил

1.3.1. Особ ли вості та за ко номірності розміщен ня

про дук тив них сил

При розміщенні про дук тив них сил доводиться ра ху ва ти ся з

та ки ми особ ли во с тя ми, які зу мов лю ють ся:

– поFпер ше, взаємозв’яз ком розміщен ня про дук тив них сил з

ге о графічним се ре до ви щем;

– поFдру ге, за лежністю розміщен ня ок ре мих ви роб ництв від

при род них умов і ре сурсів;

– поFтретє, знач ни ми відмінно с тя ми за се лен ня те ри торії і

розміщен ня ви роб ництв;

– поFчет вер те, поєднан ням га лу зей ви роб ництв про мис ло-

вості і сільсько го гос по дар ст ва.

При про ве денні гос по дарсь кої політи ки суспільство

розміщує про дук тивні си ли на ос нові та ких за ко номірно с тей:

а) За ко номірність раціональ но го розміщен ня ви роб ницт-

ва. Ця за ко номірність вип ли ває із спеціаль но го еко номічно го

за ко ну еко номії праці і ре сурсів і ре алізується че рез прин ци пи

розміщен ня про мис ло вості з по гля ду на бли жен ня її до дже рел

си ро ви ни, па ли ва і спо жи ва ча.

Особ ли во важ ли вий вплив цих скла до вих в нинішніх умо-

вах, оскільки за ос танні ро ки в декілька разів по до рож ча ли енер-

го носії і у струк турі ви т рат на ви роб ництво про мис ло вої про-

дукції по над 75% припадає на си ро ви ну, ма теріали і па ли во, а з

2006 р. у зв’яз ку різким по до рож чан ням ціни на енер го носії ця

ча ст ка мо же ще збільши ти ся. То му про розміщенні ви роб ництв

перш за все слід пе ред ба чи ти мож ливість ско ро чен ня до мініму-

му ко ри с ту ван ня транс порт ни ми за со ба ми та вживати заходів

щодо збе ре жен ня всіх видів ре сурсів.

б) За ко номірність про порційно го розміщен ня про дук тив-

них сил. Ре алізація цієї за ко номірності має ве ли ке соціаль не

зна чен ня, оскільки дає змо гу об ме жи ти надмірну кон цен т рацію

про мис ло вих підприємств і на се лен ня у ве ли ких містах. Крім

то го про порційне розміщен ня ви роб ництва на те ри торії країни

спри я ти ме відрівню ван ню в розрізі об ла с тей ви роб ництва ва ло-

во го внутрішньо го про дук ту в роз ра хун ку на од ну осо бу, а от же,

і ре аль них до ходів на се лен ня.

В умо вах пе ре хо ду до рин ко вої еко номіки прак тич но ре алізу-

ва ти цю за ко номірність дер жа ва мо же ли ше че рез еко номічне

ре гу лю ван ня, на да ю чи певні пільги інве с то рам з ме тою пож вав-

лен ня ви роб ництва в еко номічно не до стат ньо роз ви ну тих

регіонах.

Особ ли ва роль цієї за ко номірності по ля гає у вста нов ленні

те ри торіаль них про порцій, що ха рак те ри зу ють те ри торіаль ну

струк ту ру на род но го с по дарсь ко го ком плек су та рівень роз вит ку

регіонів. Ця за ко номірність втілює у жит тя дію прин ци пу

ви рів ню ван ня рівнів еко номічно го роз вит ку регіонів, те ри-

торіаль но го збли жен ня місць виробництва про дукції з си ро вин-

ною ба зою.

У си с темі на род но го гос по дар ст ва для ви яв лен ня еко-

номічної суті те ри торіаль них про порцій слід зро би ти аналіз еко-

номічних по каз ників, що відо б ра жа ють зна чен ня кож но го

регіону в еко номіці країни, а са ме: ча ст ка регіонів у ви роб ництві

ва ло во го внутрішньо го про дук ту, національ но го до хо ду, рівень

про дук тив ності праці, рівень зай ня тості та за робітної пла ти в

роз ра хун ку на пра цю ю чо го та інші по каз ни ки.

в) За ко номірність ком плекс но го розміщен ня про дук тив-

них сил. Ця за ко номірність про яв ляється у фор му ванні еко-

номічних рай онів і спеціалізації їх гос по дар ст ва.

Ос нов ни ми ри са ми ком плекс но го розміщен ня про дук тив-

них сил є:

– найбільш по вне еко номічно й еко логічно ви прав да не ви-

ко ри с тан ня всіх ре сурсів;

– раціональ на га лу зе ва й те ри торіаль на спеціалізація гос по-

дар ст ва, яка відповідає при род ним і гос по дарсь ким умо-

вам;

– тісний взаємозв’язок і зба лан со ваність усіх ла нок гос по-

дар ст ва.

В нинішніх умо вах ак ту альність про бле ми ком плекс но-

го розміщен ня про дук тив них сил зро с тає. Підви щується роль

поєднан ня ор ганічно пов’яза них між со бою підприємств на пев-

ній те ри торії відповідно до особ ли во с тей її ре сурс ної ба зи і те ри-

торіаль ноFге о графічно го по ло жен ня, що за без пе чу ють от ри ман-

ня мак си му му про дукції при мінімаль них ви т ра тах.

До сяг нен ня мак си маль но го ефек ту мож ли ве за ра ху нок:

– поFпер ше, ви ко ри с тан ня різни ми підприємства ми, роз та-

шо ва ни ми на певній те ри торії, спільної інфра с т рук ту ри;

– поFдру ге, зміцнення ма теріаль ноFтехнічних зв’язків, спіль-

не ви ко ри с тан ня по мож ли вості си ро ви ни, па ли ва та ін-

ших ма теріалів і спо жи ван ня го то вої про дукції;

– поFтретє, по си лен ня різних видів зв’язків між підприємства-

ми і ор ганізаціями, що бе руть участь у ви роб ництві пев них

видів про дукції.

За підра хун ка ми спеціалістів та ке співробітництво ви роб-

ників у порівнянні із ізо ль о во ва ни ми дає мож ливість зе ко но ми-

ти по над 10% те ри торії, близько 20% капіта ло в кла день та знач но

поліпшити ви ко ри с тан ня тру до вих ре сурсів.

1.3.2. Прин ци пи розміщен ня про дук тив них сил

Прин ци пи — це сфор мо вані суспільством по ло жен ня, що

виз на ча ють об’єктивні по тре би й умо ви суспільно го роз вит ку,

які во но ре алізує в про цесі прак тич ної діяль ності.

Най важ ливіші прин ци пи розміщен ня про дук тив них сил,

яки ми ке ру ють ся при вирішенні пи тань про сто ро во го розмі-

щен ня підприємств, такі:

– на бли жен ня ви роб ництва до дже рел си ро ви ни, па ли ва,

спо жи вачів;

– охо ро на на вко лиш нь о го се ре до ви ща і раціональ не ви ко-

ри с тан ня при род них ре сурсів;

– впро ва д жен ня ре сур соз беріга ю чих тех но логій;

– за без пе чен ня здо ро вих, гігієнічних умов жит тя і праці на-

се лен ня;

– об ме жен ня надмірної кон цен т рації про мис ло вості у містах;

– вирівню ван ня рівнів еко номічно го роз вит ку рай онів та об-

ла с тей;

– зміцнен ня обо ро ноз дат ності країни;

– ура ху ван ня інте ресів еко номічної інте г рації в Євро пейсь-

кий і світо вий простір.

Ці прин ци пи у різних країнах на пев них ета пах роз вит ку

суспільства мо жуть бу ти подібни ми або де що відмінни ми. Важ-

ливість кож но го прин ци пу виз на чається стра тегією і за вдан ням,

які став лять ся на пев ний період. На су час но му етапі в Ук раїні

розміщен ня про дук тив них сил бу де спря мо ву ва ти ся на вирішен-

ня в ос нов но му соціаль них про блем се ла, шах тарсь ких регіонів

та регіонів, де мож ли ве ви роб ництво енер го носіїв і на уко во-

місткої про дукції.