Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

ке Львівської об ласті, Ар темівське і Слов’яногірське До нець кої

об ласті, Ми хайлівське та Ли мансь ке Лу гансь кої об ласті, Збру-

чансь ке Хмель ниць кої об ласті, Фе о досійське і Євпа торійське Ав-

то ном ної Ре с публіки Крим, Мир го родсь ке Пол тавсь кої об ласті,

Хмільниць ке Вінниць кої об ласті, Но воFПо лянсь ке і Си няць ке

За кар патсь кої об ласті, Но возіру чансь ке Тер нопільської об ласті.

Мер гель. Ос новні ро до ви ща — Ам вросіївське До нець кої

об ласті і Бах чи са райсь ке Ав то ном ної Ре с публіки Крим.

Граніт. За па си по над 3 млрд т. Ос новні ро до ви ща: Оме-

лянівське, Ко ро с тишівське і Кор нинсь ке Жи то мирсь кої об ласті,

Бо гу славсь ке Київської об ласті, Ста ро ба бинсь ке і Гансь ке Чер-

кась кої об ласті, Софіївське і Янцівське За порізької об ласті,

Ка пу с тянсь ке і Ку дашівське Кіро во градсь кої об ласті, Тиврівське

Вінниць кої об ласті, Ко лесівське і Яс ногірське Рівненсь кої

об ласті.

Мар мур ви до бу ва ють у До нецькій об ласті, в Кар па тах,

Ав то номній Ре с публіці Крим та у Жи то мирській об ласті . За коF

ль о ром та якістю ук раїнський мар мур вва жа ють од ним з най кра-

сивіших у світі.

Бур ш тин. Ро до ви ще йо го є по бли зу се ли ща Клесів Рівненсь-

кої об ласті.

Са моцвіти. На Жи то мир щині є ро до ви ща то пазів, ти г ро во-

го ока, ак ва ма ри ну, яш ми, опа лу. Во ло дарсь коFВо линсь ка руд ня

ви до бу ває “винні” то па зи, дим ча с тий кварц різних відтінків. На

півден но му бе резі Кри му, в рай оні згас ло го вул ка ну Ка ра даг, є

роз си пи ага ту, яш ми, гірсько го кри ш та лю, аме ти с ту, ци т ри ну,

сер доліку.

Па ливні ре сур си

До скла ду па лив них ре сурсів вхо дять кам’яне і бу ре вугілля,

наф та, при род ний газ, го рючі сланці та торф.

Кам’яне вугілля. За па си кам’яно го вугілля 43,2 млрд т, в

то му числі де таль но розвідані 16,8 млрд т. Ос новні йо го ро до ви-

ща роз та шо вані в До нець ко му та ЛьвівськоFВо линсь ко му

ба сейні. На До нець кий ба сейн при хо дить ся 98% за пасів вугілля,

на ЛьвівськоFВо линсь кий ба сейн — 2%.

До нець кий кам’яно вугільний ба сейн у ме жах Ук раїни зай-

має те ри торію 150 тис. км

. Зна хо дить ся в До нецькій, Лу ганській,

Дніпро пе т ровській і ча ст ко во в Харківській об ла с тях.

Ос нов на ма са вугілля за ля гає на гли бині 500–750 м, а є пла-

с ти на гли бині до 1400 м. Тов щи на ро бо чих пластів в ме жах

0,6–1,2 м, а рідко — 1,5 м. Більше 70% вугілля при па дає на ша ри

з по ло гим падінням. Із за галь ної кількості вугілля 25% —

коксівне, 30% — ан т ра ци ти, а ре ш та — дов го по лу ме не ве.

ЛьвівськоFВо линсь кий ба сейн роз та шо ва ний у ме жах

Га лиць коFВо линсь кої за па ди ни, має пло щу близько 10 тис. км

Вугілля зо се ре д же не на гли бині 250–750 м. Тов щи на пла с та

0,5–2 м, а зустріча ють ся пла с ти 2,8 м. За гальні за па си вугілля тут

у ме жах 0,8 млрд т. Вугільні пла с ти за ля га ють май же го ри зон-

таль но або ма ють не знач не падіння. Вугілля се ред нь о золь не,

дов го по луменеве, що сприяє ви ко ри с тан ню йо го для теп ло енер-

ге тич них по треб.

Бу ре вугілля. Йо го за па сів в Ук раїні близько 3 млрд т. Най-

більшим ро до ви щем є Ко ро с тишівське Жи то мирсь кої об ласті,

Зве ни го родсь ке Чер кась кої обл., Олек сандрійське Кіро во градсь-

кої обл. Де які йо го за па си є у Харківській, Пол тавській, Він ниць-

кій, До нецькій та За кар патській об ла с тях. Се ред ня по туж ність

пластів 4–5 м, гли би на за ля ган ня від 100–200 м. При зго рянні 1 кг

цьо го вугілля виділяється 5–6 тис. ккал теп ла, що на 40% мен ше

від кам’яно го вугілля. Ви ко ри с то вується во но в ос нов но му для

ви роб ництва кам’яно вугільних бри кетів, які ідуть для по бу то вих

цілей, а та кож для одер жан ня рідко го па ли ва і по бу то во го га зу.

Наф та. В Ук раїні розвіда но 278 ро до вищ наф ти, з яких

ек сплу а тується — 178. Об ся ги про мис ло вих за пасів ста нов лять

близько 240 млн т. Найбільші за па си наф ти є у При кар патті,

Придніпров’ї та у При чор но мор’ї.

У При кар патті відкри то 16 ро до вищ. Найбільше з них

До линсь ке, Ули чинсь ке, Бо ри славсь ке. Гли би на за ля ган ня — від

1000–3000 м.

Придніпровсь кий регіон вклю чає родовища При луць ке у

Чернігівській об ласті, Ри бальсь ке і Ка чанівське у Пол тавській

об ласті.

З надр Ук раїни ви до бу то по над 350 млн т наф ти.

За про гно за ми значні за па си наф ти є у До нець ко му регіоні.

За су мар ни ми про гно за ми ге о логічні за па си наф ти і га зу в над-

рах Дніпровсь коFДо нець кої за па ди ни мо жуть ся га ти 7–10 млрд

т наф то во го еквіва лен ту.

При род ний газ. Ос новні регіони, в яких є значні за па си при-

род но го га зу, — це Пе ред кар пат тя, Дніпровсь коFДо нець кий

регіон і При чор но мор’я.

У Пе ред кар патті діють БільчеFВо линсь ке, Ко с маць ке, Ко -

сівське, та розвідані Су до воFВо ли нянсь ке, Не мирівське, Со лот-

винсь ке, Му качівське, Іршансь ке ро до ви ща. За па си га зу цьо го

регіону ста нов лять 94 млрд м

В Дніпровсь коFДо нець ко му га зо нос но му регіоні ос новні

ро до ви ща в Харківській об ласті (Ше бе линсь ке, Хре с ти щенсь ке,

Ке чилівське, Дру же лю бівсь ке), в Сумській (Ри бальсь ке,

Ка ченівське), в Пол тавській (Со ло хоFДи кансь ке), Чернігівській

(Гнідинсь ке), Дніпро пе т ровській (Пе ре ще пинсь ке) областях. За

роз ра хун ка ми за па си га зу в цьо му регіоні — 785,4 млрд м

У При чор но морсь ко му рагіоні відкри то й ек сплу а тується 17

га зо нос них ро до вищ із за галь ним за па сом га зу 14,3 млрд м

Найбільші ро до ви ща: Галіцинсь ке, Джан койсь ке, Глібівське,

Оленівське Ав то ном ної Ре с публіки Крим.

На дні Чор но го мо ря ге о ло ги ви я ви ли пер спек тивні ро до ви-

ща при род но го га зу. Ро до ви ща при род но го га зу розвідані і на

шельфі Азовсь ко го мо ря — Кер ченсь ке, Ка зан тинсь ке, Стрілко-

ве. За різни ми підра хун ка ми за па си га зу тут по над 100 млрд м

Та ким чи ном, за гальні об ся ги про мис ло вих за пасів при род-

но го га зу в Ук раїні ста нов лять 1148,2 млрд м

Крім при род но го га зу в Ук раїні є умо ви для про мис ло во го

ви до бут ку га зу ме та ну в До нець ко му вугільно му ба сейні. Ре сур-

си ме та ну в ба сейні тільки у вугільних пла с тах до гли би ни до

1800 м, скла да ють 1,2 трлн м

. Цей розмір дорівнює за па сам най-

крупніших га зо вих ро до вищ світу.

За ос нов ни ми регіона ми Дон ба су об’єми ме та ну роз поділя-

ють ся та ким чи ном:

– Чер во но армійський рай он — 231 млрд м

;

– Цен т раль ний рай он — 114,3 млрд м

;

– То резь коFСнеж нянсь кий рай он — 55 млрд м

;

– До нець коFМакіївський рай он — 44 млрд м

Вер хов на Ра да Ук раїни 20 груд ня 2005 р. впер ше по ру ши ла

пи тан ня про раціональ не ви ко ри с тан ня цьо го га зу для на род но-

го гос по дар ст ва на теп ло вих еле к т ро с танціях, в по бу то вих цілях

та як па ли во для ав то транс пор ту.

Та ким чи ном, з ура ху ван ням га зу ме та ну вугільних регіонів

Ук раїни у па лив ний ком плекс за гальні об ся ги га зу в країні ся га-

ють май же 2,5 трлн м

Торф — цінна си ро ви на для па лив ної та хімічної про мис ло-

вості. З ньо го одер жу ють рідке па ли во, фе но ли, аміак, спирт, а

та кож ви роб ля ють ізо ляційні пли ти. В Ук раїні розвідано 2500

ро до вищ з ге о логічни ми за па са ми тор фу 2,2 млрд т. Йо го за па си

зо се ре д жені пе ре важ но на Поліссі: у Львівській, Іва ноFФран-

ківській, Во линській, Рівненській та поліських рай о нах Хмель-

ниць кої, Жи то мирсь кої, Київської, Чернігівської і Сумсь кої

об ла с тей.

Тов щи на шарів — 10–12 м. Найбільші ро до ви ща: За мглай

—

у Чернігівській об ласті, Брю хо вець ке у Львівській об ласті.

Го рючі сланці. Їх по кла ди оціню ють в 3,7 млрд т. Тов щи на

шарів 1–6 м. Найбільше ро до ви ще — Бов тись ке у Кар па тах. Ро до-

ви ща го рю чих сланців відкриті та кож по бли зу Олек сандрії Кіро-

во градсь кої об ласті та Флоріанівське в Хмель ницькій об ласті.

Зе мельні ре сур си

Зе мельні ре сур си — найцінніша скла до ва при ро дноFре сурс-

но го по тенціалу Ук раїни. Зем ля завжди за без пе чу ва ла най-

суттєвіші по тре би суспільства у про дук тах хар чу ван ня, бу ла

пер шо при чи ною внутрішніх і зовнішніх не по ро зумінь. Зе мель-

ний фонд Ук раїни ста но вить 60,4 млн га. Із за галь ної площі

41,7 млн га, або 69,4%, — сільсько го с по дарські угіддя, в то му

числі рілля 32,4 млн га, або 54,8% — рілля, ба га торічні на са д жен-

ня — 1,6%, 7,9 млн га або 12,9% сіно жаті і па со ви ща. Ліси та лісо-

в криті площі скла да ють 15,6% за галь ної площі дер жа ви (у то му

числі без по се ред ньо вкри то лісом 14,7% те ри торії). Під за бу до-

ва ми зна хо дить ся 3,8% те ри торії країни. Май же 4% те ри торії під

во дою, 1,5% площі зай ня то бо ло та ми та відкри ти ми за бо ло че ни-

ми зем ля ми. Інші землі (яри, піски, радіоак тив но за бруд ненні,

то що) зай ма ють 2,1% за галь ної площі Ук раїни.

Із загальної земельної площі 38,3 млн га землі сільсько-

господарських підприємств і громадян, в тому числі 3,8 млн га —

землі фермерських господарств, 1,4 млн га — землі державних

сільськогосподарських підприємств і 16,1 млн га — землі

громадян (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Розподіл земельної площі та сільськогосподарських угідь

у 2006 р. (на кінець року)

тис. га

Кількість

земле-

користу-

вачів, тис

Загальна

земельна

площа

Сільсько-

госпо-

дарські

угіддя

у тому числі

рілля сіно-

жаті

пасо-

вища

Всього земель

Землі сільсько госпо-

дарських підприємств

і громадян

з них:

землі колективних

сільсько гос подарсь-

ких підприємств

землі фермерських

господарств

Землі державних

сільсько гос подарсь-

ких підприємств

землі міжгос по дарсь-

ких сільськогос-

подарсь ких

підприємств

землі громадян в т.ч.

особисті селянські

господарства та

присадибні ділянки

25090,6

24848,4

0,5

47,5

2,3

0,1

24781,0

16530,1

60354,8

38275,8

159,7

3791,2

1378,3

12,3

16116,8

5134,2

41675,9

36801,5

101,8

3738,7

1177,0

2,9

15602,4

4780,3

32446,2

30801,7

80,2

3524,9

975,0

2,7

11447,5

4221,5

2423,1

1701,3

3,9

57,3

39,0

–

1160,2

180,9

5515,7

3222,3

14,3

139,1

116,1

0,2

2208,9

77,7

Ґрунтові ресурси України дуже різноманітні. На її терито-

рії виділяють Поліську, Лісостепову і Степову ґрунтові зони, а

також Карпатську і Кримську гірські області, з властивими для

кожної з них ґрунтами.

На Поліссі найбільш поширені дерново-підзолисті і болот-

ні ґрунти, серед яких переважають торфоболотні. Ці ґрунти зде-

більшого бідні на перегній. Для підвищення їх родючості в ґрунт

обов'язково слід вносити органічні і мінеральні речовини, а та-

кож проводити розумне осушення.

Ґрунтово-кліматичні ресурси Полісся сприяють вирощуван-

ню озимого жита, льону-довгунця, картоплі.

У Лісостепу України поширені різні типи чорноземних ґрун-

тів. Крім цих ґрунтів, значні площі лучно-чорноземні та сірі лісо-

ві ґрунти. Тут склалися найкращі умови для вирощування зер-

нових культур, особливо озимої пшениці, цукрових буряків, ку-

курудзи.

Ґрунтові ресурси Степу України досить однорідні та пред-

ставлені, головним чином, чорноземами. Ці ґрунти мають най-

вищу природну родючість. Провідними культурами тут є озима

пшениця, соняшник, баштанні та ефіроолійні культури. Наяв-

ність великої кількості тепла сприяє розвитку виноградарства, а

з розширенням мережі зрошення створюються умови для виро-

щування рису і овочів. У Степу, як і на Поліссі та в Лісостепу, до-

брі умови для скотарства, вівчарства і птахівництва.

У Карпатах ґрунтовий покрив змінюється як у широтному,

так і в вертикальному напрямках. Найбільш придатними для

сільського господарства є Закарпатська низовина і Передкарпат-

тя. У гірських районах землеробство розвивається лише у вузь-

ких долинах річок.

Для Закарпатської низовини характерні, головним чином,

дерново-опідзолені та дерново-глеєві ґрунти. Ґрунти Передкар-

паття в основному дерново-середньоопідзолені і поверхневоо-

глеєні. У гірській зоні переважають бурі лісові ґрунти.

У північних передгірських і гірських районах Карпат природ-

ні умови сприяють вирощуванню озимого жита, льону-довгунця

і картоплі, а в низовинах і передгірських районах Закарпаття —

озимої пшениці, кукурудзи, тютюну, овочів, винограду. Важли-

вою галуззю сільського господарства є тваринництво, особливо

скотарство, а в гірських районах ще й вівчарство, що зумовлено

великими площами природних пасовищ — полонин.

Ґрунтовий покрив Криму мас добре виявлену вертикальну

зональність. У передгірській степовій зоні поширені чорноземи.

Лісостепова зона вкрита дерново-карбонатними ґрунтами. У гір-

ській лісовій зоні поширені буроземи, у найнижчому поясі — ко-

ричневі ґрунти. Основними галузями сільського господарства є

садівництво, виноградарство, вирощування овочів, тютюну. На-

явність гірських лук і пасовищ сприяє розвитку скотарства і вів-

чарства.

У струк турі ґрун то во го по кри ву ор них зе мель 65% чор но-

земів, 9% — ка ш та нові грун ти, 7% — підзо листі грун ти, 6,7% —

сірі лісові грун ти, 2,5% — со лон цю ваті, 2% — лужні.

У ре зуль таті меліара тив них робіт осу ше но 3,3 млн га і по бу-

до вані зро шу вальні си с те ми на площі 2,6 млн га.

За вмістом гу му су грун ти Ук раїни у різних зо нах не оди на-

кові. Так, грун ти Полісся ха рак те ри зу ють ся не ви со ким вмістом

гу му су (0,7–2,0%), у Лісо сте пу гу му со ваність зро с тає до 1,0–

2,5%, у ти по вих чор но зе мах рівень гу му су 4,0–6%, у чор но зем но-

му Сте пу кількість гу му су зни жується у про ти леж но му на прям-

ку — з півночі на південь — від 6,0 до1,5%. Як по ка зу ють

ма теріали Держ ком зе му, на про тязі ос танніх де ся тиріч в Ук раїні

спо с терігається до сить ста ла тен денція до зни жен ня вмісту

гу му су у грун тах.

В країні ду же ве ли ка ро зо раність зе мель. У цен т раль них,

півден них і подільських об ла с тях рівень ро зо ра ності зе мель ста-

но вить 86–90%, на решті те ри торії — 60–80% і ли ше в За кар патті

рівень ро зо ра ності ста но вить 50%.

У пер спек тиві в зв’яз ку з ре фор му ван ням сільсько го с по-

дарсь ко го ви роб ництва струк ту ра зем ле ко ри с ту ван ня мо же

зміню ва тись у сто ро ну змен шен ня ро зо ра ності грунтів та збіль-

шен ня площі під ліса ми та ба га торічни ми на са д жен ня ми.

Лісові ре сур си

Ліси відігра ють важ ли ву роль у збе ре женні на вко лиш нь о го

се ре до ви ща та гос по дарсь кій діяль ності лю дей.

Ук раїна на ле жить до країн з не ви со кою за без пе ченістю

лісом. Пло ща її лісо во го фон ду ста но вить 10,5 млн га, в то му

числі вкри то лісом — 9,4 млн га. Лісистість те ри торії ста но вить

всьо го 17,5%.

Ліси розміщені ду же нерівномірно. На при клад, в Ук раїнських

Кар па тах ліси зай ма ють 40,5% від площі, в Кримсь ких го рах —

32%, на Поліссі — 26,1%. в Лісо сте повій зоні цей по каз ник скла-

дає 12,2%, а в Сте повій — 3,8%. До найбільш ліси с тих об ла с тей

на ле жать За кар патсь ка, Іва ноFФранківська, Рівненсь ка, Жи то-

мирсь ка, Во линсь ка і Чернігівська.

Лісистість те ри торії Ук раїни знач но мен ша від ліси с тості

країн Євро пи. На при клад, лісистість в Юго славії ста но вить

41,1%, в Бол гарії — 33,4 %, в Польщі — 28%, в Ру мунії — 28,1%, в

Німеч чи ні — 29,0%, в Угор щи ні — 18,0%.

Оп ти маль ним вва жається по каз ник рівня заліснен ня

21–22%. Щоб до сяг ти у пер спек тиві та ко го рівня заліснен ня в

Ук раїні слід на са ди ти 2,5–3 млн га лісу .

У струк турі лісо во го по кри ву найбільша ча ст ка при па дає на

со сну — 34,7%, дуб — 26,3%. Се ред інших де рев них порід яли-

на — 9,9%, бук — 9,3%, вільха — 4,2 %, бе ре за — 5,4%, граб — 3,7%,

ясен — 1,4%, оси ка — 1,2%, інші по ро ди — 3,4%.

Віко ва струк ту ра лісів Ук раїни ха рак те ри зується та ким

співвідно шен ням: мо лоді ліси 45,4% площі, се ред нь овікові —

37,7%, до сти га ючі та стиглі — відповідно 10,1% та 6,8%.

За галь ний за пас де ре ви ни в лісах Ук раїни ста но вить

1,74 млрд м

, в то му числі в стиг лих і пе ре стиг лих на са д жен нях

122,8 млн м

Близько 51% лісів відне се но до за хис них, во до охо рон них та

інших цінних в еко логічно му відно шенні лісів, ре ш ту ста нов лять

ек сплу а таційні.

Водні ре сур си

Водні ре сур си — це всі при родні во ди Землі, які пред став-

лені во да ми річок, озер, во до схо вищ, боліт, льо до виків, підзем-

них го ри зонтів, оке анів і морів.

Водні ре сур си ви с ту па ють дже ре лом ви роб ни чо го і по бу то-

во го во до по с та чан ня і відігра ють вирішаль ну роль у роз вит ку

всьо го на род но го гос по дар ст ва і життєдіяль ності на се лен ня.

Водні ре сур си Ук раїни скла да ють ся з місце во го сто ку і тран-

зи ту.

За галь ний середньорічний об сяг річко во го сто ку ста но вить

210 км

Однією з найбільших вод них ар терій, що протікає по те ри-

торії Ук раїни, є Дніпро з та ки ми ве ли ки ми при то ка ми, як

Прип’ять, Дес на, Су ла, Псел, Вор ск ла, Са мор. Се редній річний

стік Дніпра ста но вить 53,5 км

До сить по туж ни ми ріка ми є Дністер з річним сто ком 8,7 км

Сіверсь кий До нець — 5 км

, Півден ний Буг — 3,4 км

Особ ли ве місце в вод них ре сур сах на ле жить і Ду наю. Це

ве ли ка ба га то вод на ар терія з се реднім річним сто ком май же

123 км

, але во на протікає по те ри торії Ук раїни ли ше на відстані

174 км, то му за па си її во ди на те ри торії Ук раїни ви ко ри с то ву-

ють ся ли ше на 5%, тоб то у ме жах 6 км

Чи малі за па си вод них ре сурсів Ук раїни зо се ре д жені в озе-

рах, яких в країні на ра хо вується по над 3 тис. В них аку му-

люється близь ко 11 км

во ди, з якої 2,5 км

прісна.

Значні за па си прісної во ли на ко пи чу ють ся в штуч них во дой-

мах. Найбільші з них ство ре но на Дніпрі. Це Київське (пло ща

вод но го дзер ка ла 922 км

), Канівське (582 км

), Кре мен чуць ке

(2252 км

), Дніпрод зер жинсь ке (567 км

), Дніпро гесівське

(410 км

) та Ка ховсь ке (2155 км

) во до схо ви ща. На Дністрі

функціонує Дністровсь ке (142 км

), на Сіверсь ко му Дінцю —

Пе ченізьке (86,2), на Ос колі — Чер во но оскольське (123), на

Півден но му Бузі — Ла ди жинсь ке (20,8), Ста ро бешівське на

Кальміусі (8,3), Ка ра чунівське на Інгульці (4,4), Сімфе ро польсь-

ке на Сал гирі (3,23) і Пар ти зансь ке на Альмі (2,25 км

Важ ли ва роль у за без пе ченні прісною во дою відво дить ся й

ка на лам Сіверсь кий До нець — Дон бас до вжи ною 131,6 км,

Дніпро–Дон бас — 263 км, ПівнічноFКримсь ко му — 402 км,

Ка ховсь ко му — 130 км, Дніпро–Інгу лець — 40 км.

В країні зо се ре д жені значні бо лотні ма си ви. За галь на пло ща

боліт ста но вить 1,2 млн га. Пе ре важ на їх більшість розміще на у

Поліській зоні Ук раїни.

Особ ли ве місце в за без пе ченні во дою відво дить ся підзем ним

во дам. Розвіда но май же 800 ро до вищ прісних вод. Во ни найбільш

чисті і то му пе ре важ но ви ко ри с то ву ють ся для за до во лен ня

по треб на се лен ня. Їх за па си ста нов лять близь ко 20 км

. Гли би на

за ля ган ня підзем них ар тезіансь ких вод не од на ко ва: на півночі —

100–150 м, на півдні — 500–600 м.

Найбільшим во до ко ри с ту ва чем во ди є про мис ловість, яка

спо жи ває май же 20 км

во ди, сільське гос по дар ст во ви ко ри с то-

вує 18,4 км

, ко му наль не гос по дар ст во — 4,2 км

. Всьо го на род не

гос по дар ст во країни спо жи ває в се ред нь о му за рік 55 км

во ди.

Важ ли ву роль в роз вит ку на род но го с по дарсь ко го ком плек су

країни відігра ють Чор не та Азовсь ке мо ря, бе ре го ва лінія яких

ста но вить май же 2 тис. км.

Чор не мо ре пло щею 420 тис. км

, має ве ли ке гос по дарсь ке

зна чен ня. В ньо му во дить ся 180 видів риб, більшість з яких про-

мис лові. Є цінні во до рості. Крім транс порт но го мо ре має ще й

ве ли ке зна чен ня як зо на відпо чин ку і ліку ван ня лю дей.

Азовсь ке мо ре. Йо го пло ща май же 40 тис. км

. Ха рак те ри-

зується ба га тим ви до вим скла дом риб — по над 350 видів. Йо го

мілко водність зу мов лює до б ре прогріван ня во ди і сприяє ши ро-

ко му ви ко ри с тан ню уз бе реж жя для роз вит ку підприємств відпо-

чин ку і ліку ван ня.

Фа уністичні ре сур си

Фа уністичні ре сур си — це за па си тва рин но го світу, що істо-

рич но скла ли ся на певній те ри торії. В країні за стан роз вит ку

цьо го ви ду ре сурсів відповіда ють мис ливські гос по дар ст ва та ри-

бо охо рон на інспекція.

Ста ном на 1.01.1991 р. на те ри торії Ук раїни налічу ва ло ся

271,8 тис. голів ди ких ко пит них тва рин, в то му числі 14,5 тис. ло-