Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

251

про бле ми на дер жав но му рівні мож ли во шля хом прий нят тя

За ко ну Ук раїни, який би рег ла мен ту вав ви роб ництво ви но роб-

ної про дукції від си ро ви ни до го то вої про дукції.

Є труд нощі і з ре алізацією про дукції. Ос танніми ро ка ми де що

зрос ли об ся ги ек с пор ту, але ця тен денція не стабільна. У 2006 р.

про дукція ви но роб них підприємств ек с пор ту ва ла ся до 14 країн —

Росію, Біло русь, Німеч чи ну, Ав ст ралію, США, Бельгію, Швей-

царію, Ізраїль, Англію, Ка на ду, Сло вач чи ну, Поль щу, Латвію та

Азер бай д жан. За ос танні ро ки за галь на вартість по став ле ної за

рік на ек с порт про дукції ста но вить в ме жах 30–33 млн грн.

Спир то ве і ліке ро2горілча не ви роб ництво ви ко ри с то вує

відхо ди цу к ро вої про мис ло вості, со ко во го ви роб ництва, зер но та

кар топ лю. Ви го тов лен ням горілки і ліке роFгорілча них на поїв

зай мається 260 підприємств, 19 з яких вхо дить до пе реліку під-

приємств, які не підля га ють при ва ти зації.

Спир тові за во ди є в усіх об ла с тях Ук раїни, але найбільше їх

у Вінницькій, Чер каській, Кіро во градській, Жи то мирській і

Київській об ла с тях.

Внутрішня по тре ба в спирті ста но вить близь ко 20 млн дал

при за гальній по туж ності за водів 68 млн дал. Вра хо ву ю чи те, що

спир то ва про мис ловість тра диційно ма ла ви со кий ек с порт ний

по тенціал і за ли шається однією з бю д же то фор му ю чих га лу зей,

на галь но го вирішен ня по тре бує пи тан ня по шу ку но вих зовнішніх

ринків збу ту цієї про дукції або ча ст ко во го пе ре профілю ван ня

підприємств на ви пуск па лив но го ета ло ну, тех но логію яко го

роз роб ле но в УкрНДІспиртбіоп роді. По си лен ня дер жав но го

кон тро лю за ви роб ництвом ліке роFгорілча них ви робів да ло змо-

гу ми ну ло го ро ку збільши ти ви пуск ал ко голь них на поїв май же

на 13%. Про текціоністська політи ка що до вітчиз ня но го то ва ро-

ви роб ни ка, яка здійснюється в Ук раїні про тя гом ос танніх років,

да ла змо гу відчут но ско ро ти ти імпорт горілча них ви робів і ство-

ри ла умо ви для на ро щу ван ня ви пу с ку тих про дуктів, які мож на

в до статніх об ся гах ви роб ля ти в Ук раїні (див. табл. 15.13).

Про ве де ний аналіз до три ман ня за ко но дав ст ва що до за без пе-

чен ня кон тро лю за обігом спир ту, ал ко голь них на поїв засвідчив

на явність серй оз них не доліків у цій сфері.

За оцінка ми ек с пертів, досі у тіньо во му обігу пе ре бу ває

25–30 відсотків рин ку ал ко го лю. Більше тре ти ни ал ко голь них

на поїв, що ре алізу ють ся че рез тор го вель ну ме ре жу, не відповіда-

ють ви мо гам що до якості та без пе ки про дукції.

У зв’яз ку з не до три ман ням ба га ть ма суб’єкта ми гос по да рю-

ван ня дер жав них стан дартів і технічних умов ви роб ництва спир-

ту та ал ко голь них на поїв, по ру шен ням санітар них, по жеж них та

еко логічних норм під серй оз ну за гро зу ста вить ся жит тя і здо ро-

вя знач ної кількості лю дей.

Унаслідок та ких по ру шень ли ше від спо жи ван ня не якісної

ал ко голь ної про дукції щорічно ги не по над 10 тис. лю дей, а ще

близь ко 30 тис. хворіє.

Та кий стан знач ною мірою по яс нюється й істот ни ми не до-

ліка ми в си с темі ліцен зу ван ня діяль ності у сфері ви роб ництва і

обігу спир ту та ал ко голь них на поїв.

Пи вобе зал ко голь на про мис ловість — це май же 300 за водів,

що ви роб ля ють пи во, пло до воFягідні на пої, міне ральні во ди.

Важ ли вим си ро вин ним ком по нен том для ви роб ництва пи ва

є ячмінний со лод. Щоб ви ро би ти 1 т со ло ду, потрібно 1,4 т яч ме-

ню. Пи во варні за во ди мак си маль но на бли жені до спо жи ва ча.

Найбільші пив за во ди розміщені у Києві, Хар кові, До нець ку,

Чернігові, Ми ко лаєві, За поріжжі, Лу гансь ку.

По туж ності з ви роб ництва бе зал ко голь них на поїв розміщені

у Києві, До нець ку, Чер ка сах, Одесі, Пол таві, Хар кові, За поріжжі.

Міне раль на во да роз ли вається на за во дах у Мир го роді, Києві,

252

Таб ли ця 15.13

Ви роб ництво ал ко голь них на поїв в Україні

(млн дал)

1960 1980 1990 2000 2002 2004 2006

Горілка та лікеро-горіл-

чані вироби

16,3 34,6 30,9 22,1 23,8 40,4 35,5

Виноградне вино 20,2 54,6 27,2 14,3 20,8 15,4 17,1

Шампанське 1,0 3,6 3,7 3,5 3,5 4 4,5

Коньяк 0,2 1,2 1,1 1,4 1,5 2 2,8

Пиво 52,2 133 138 131 150 194 268

Сва ляві, Уж го роді, Одесі, Хар кові, Са ках, Чернігові, За поріжжі,

Чернівцях та ін.

Ви роб ництво пи ва за 1990–2006 рр. зрос ло майже у 2 раза.

З’ яви лись за во ди із світо вим зна чен ням — за вод “Сла ву тич”,

м.

Київ, який відправ ляє свою про дукцію в 17 країн різних кон-

ти нентів, за вод “Ро гань” Харківської об ласті та ін.

Значні до сяг нен ня є і у ви роб ництві бе зал ко голь них на поїв.

Тю тю но ва про мис ловість Ук раїни скла дається з 11 тю тю-

но вих фа б рик, семи фер мен таційних за водів, одного за во ду аце-

тат них фільтратів. Цен т ри тю тю но вої про мис ло вості: Київ, Чер-

ка си, Львів, Кре мен чук, При лу ки, Харків, Дніпро пе т ровськ,

Оде са, Ка мя нецьFПодільський, Фе о досія.

За 1990–2006 рр. ви роб ництво ци га рок та си га рет зрос ло із

69,4 млрд шт. до 120 млрд шт., або у 1,7 ра зи.

Рівень про до воль чо го спо жи ван ня

про дукції на се лен ням

Сільське гос по дар ст во і га лузі, що за без пе чу ють пе ре роб ку

сільсько го с по дарсь кої про дукції, спря мо вані на за без пе чен ня

на се лен ня країни про дук та ми хар чу ван ня. Ре зуль та ти їх ро бо ти

віддзер ка лю ють ся у рівні про до воль чо го спо жи ван ня про дуктів

хар чу ван ня в роз ра хун ку на од ну осо бу.

За ос танні ро ки на се лен ня Ук раїни на 50% спо жи ває від

на уко во-об грун то ва ної нор ми м’яса і м’ясо про дуктів, на 38,2%

—

мо ло ка і мо ло ко про дуктів, на 14,0% — яєць і на 30% ри би і ри бо-

про дуктів (табл. 15.14).

Та ке ско ро чен ня рівня спо жи ван ня тва рин ниць кої про-

дукції за ос танні ро ки вик ли ка не низь кою купівельною здатністю

на се лен ня та ви со ки ми ціна ми на мо ло ко, м’ясо, яй ця. Низь кою

за ли шається і спо жи ван ня плодів, ягід та ви но гра ду. За ос танні

ро ки на уко во об грун то ва на нор ма спо жи ван ня цих видів про-

дукції за без пе чується ли ше на тре ти ну. Це відбивається на здо-

ров’ї на се лен ня, при зво дить до ос лаб лен ня ор ганізму ї сприяє

роз пов сю д жен ню різних хво роб та зро с тан ню безпритульності

се ред дітей і т.ін.

253

254

Види продукції

Науково-

обгрунто-

вані

норми

спожи-

вання

Міні-

мальні

норми

спожи-

вання

Споживання в

1990 1995 2000 2002 2004 2006

М’ясо і м’ясопро-

дукти

83 52 68 38,9 32,5 33 39

Молоко і молоко-

продукти

380 341 373 243 198 225 226 235

Яйця, (штук)

290 231 272 171 164 209 220 251

Риба і рибопро-

дукти

20 12 18 8 11,9 12,3 14

Хліб і хлібопро-

дукти

101 94 141 128 124 131 126 120

Картопля 124 96

131 124 134,5 133 141 134

Овочі і баштанні

161 105 103 96 101 108 115 127

Плоди, ягоди, ви-

ноград

90 68 47 33

29,1 29 34 35

Цукор, кондви-

роби

38 32 50 32 34 36 38 40

Олія 13 8 12 8 9,3 10,7 13

13,6

Таб ли ця 15.14

Про до воль че спо жи ван ня на се лен ням Ук раїни

(в розрахунку на душу населення, кг за рік)

Тому, основним завданням в перспективі повинно бути

збільшення обсягів виробництва в країні продукції рослинни-

цтва і тваринництва та переробки її на власних підприємствах,

щоб зменшити обсяги ввезення продуктів харчування із інших

країн.

Кон трольні за пи тан ня

1. Роль аг ро про мис ло во го ком плек су і йо го струк ту ра.

2. Ви роб ництво про дукції рос лин ництва.

3. Ви роб ництво технічних куль тур.

4. По го лів’я ху до би і птиці. Розміщен ня га лу зей тва рин-

ництва.

5. Ви роб ництво про дукції тва рин ництва, ди наміка роз вит ку.

6. Пер вин на пе ре роб ка сільсько го с по дарсь кої про дукції.

7. Цу к ро ве ви роб ництво.

Ре ко мен до ва на літе ра ту ра

1. Ва ло ва про дукція та про дук тивність праці в сільсько му

гос по дарстві. — К.: ІВЦ Держ ко м ста ту, 2000. — 21 с.

2. Дем’янен ко С., Свідерсь ка І. До пи тан ня про стра тегію

роз вит ку аг рар ної політи ки Ук раїни // Еко номіка Ук раїни. —

2004. — № 8.

3. До ро гун цов С.І., Олійник Я.Б., Пітю рен ко Ю.І. Розміщен-

ня про дук тив них сил Ук раїни. — К.: КНЕУ, 2000. — 364 с.

4. Заєць А.С. Цу к ро ва про мис ловість в Ук раїні; ста нов лен ня,

роз ви ток і ре с т рук ту ри зація. — К.: На уко ва дум ка, 2000.

5. Іщук С.І. Розміщен ня про дук тив них сил Ук раїни. — К.:

Київський універ си тет ім. Т. Шев чен ка, 1990. — 388 с.

6. Ка чан Є.П. Розміщен ня про дук тив них сил Ук раїни. — К.:

Юри дич на кни га, 2002. — 348 с.

7. Пістун М.Д., Гу цал В.О. Ге о графія аг рар ноFпро мис ло во го

ком плек су Ук раїни. — К.: Либідь, 1997. — 320 с.

8. Сільське гос по дар ст во Ук раїни. — К.: ІВЦ Держ ко м ста ту,

2001. — 220 с.

9. Су час на аг рар на політи ка Ук раїни: про бле ми ста нов лен-

ня. — К.: ІАЄ УА АН,1996. — 664 с.

10. Ста ти с тич ний щорічник Ук раїни за 2006 р. — К.: Кон-

суль тант, 2007. — 551 с.

11. Фур са А. Дер жав не ре гу лю ван ня цу к ро бу ря ко во го під

ком плек су в умо вах рин ко вих відно син // Еко номіка Ук раїни. —

2004. — № 10.

255

16. Транс порт ний ком плекс Ук раїни

Роз гля да ють ся на ступні пи тан ня:

16.1. Роль транс порт но го ком плек су в на род но му

гос по дарстві Ук раїни

16.2. Ха рак те ри с ти ка ок ре мих видів транс пор ту

16.3. Про бле ми та пер спек ти ви роз вит ку транс-

порт но го ком плек су України

16.1. Роль транспортного комплексу в

народному господарстві України

Транспортний ком плекс — це си с те ма шляхів спо лу чен ня,

технічних за собів пе ре ве зен ня ван тажів і па са жирів, сервісно-

го об слу го ву ван ня транс порт них пе ре ве зень, які за без пе чу ють

успішне функціону ван ня на род но го с по дарсь ко го ком плек су

країни.

В про цесі ви роб ництва з до по мо гою транс порт них за собів

здійснюється до став ка си ро ви ни, па лив ноFенер ге тич них ре сур-

сів, ком плек ту ю чих ус тат ку ван ня та ін., а та кож го то вої про-

дукції до спо жи ва ча. Транспортний комплекс істот но впли ває на

собівартість про дукції та ефек тивність ви роб ництва.

За при зна чен ням транс порт поділя ють на:

а) транс порт за галь но го ко ри с ту ван ня (для пе ре ве зень го то-

вої про дукції, си ро ви ни та напівфа б ри катів, за до во лен ня по треб

на се лен ня у приміщен нях для ван тажів і лю дей у зв’яз ку з по тре-

ба ми;

б) відо мчий (внутрішньо ви роб ни чий, внутрішньобудівель-

ний, внутрішньо го с по дарсь кий);

в) транс порт осо би с то го при зна чен ня.

За ви дами транс порт поділя ють на:

а) на зем ний (залізнич ний, ав то мобільний, гу жо вий);

б) вод ний (морсь кий, річко вий);

в) повітря ний (авіаційний);

256

г) тру бо провідний.

За функціональ ни ми особ ли во с тя ми транс порт поділя ють

на ван таж ний і па са жирсь кий.

Ван таж ний транс порт відно сить ся до га лу зей ви роб ни чої

сфе ри.

Па са жирсь кий транс порт на ле жить до інфра с т рук тур них

га лу зей.

Ук раїна має над зви чай но спри ят ливі умо ви для фор му ван ня

і розміщен ня транс порт ної ме режі. Роз ви ну та га лу зе ва струк ту-

ра на род но го гос по дар ст ва, вигідне еко номікоFге о графічне по ло-

жен ня Ук раїни виз на чи ли роз ви ток і розміщен ня всіх видів

транс пор ту.

Істот но впли ну ло на про хо д жен ня че рез те ри торію Ук раїни

тран зит них магістра лей всіх видів транс пор ту.

Вихід до Чор но го, Азовсь ко го морів, на явність зруч них бухт

на їх уз бе режжі впли ну ли на будівництво морсь ких портів і роз-

ви ток морсь ко го транс пор ту, а на явність суд но плав них річок

(Дніпро, Ду най, Дністер, Півден ний Буг) спри я ла роз вит ку

річко во го транс пор ту.

Ха рак тер ною особ ливістю транс порт но го ком плек су є те, що

ок ремі ви ди транс пор ту не функціону ють ізо ль о ва но, а фор му-

ють між со бою тісні взаємозв’яз ки і впли ва ють на по каз ни ки

ро бо ти всіх видів транс пор ту.

В Ук раїні роз ви нені всі ви ди транс пор ту. На 10 тис. км

те ри-

торії при па дає 372 км залізнич них колій, 78 км внут ріш ньоFвод-

них та 1933 км ав то мобільних шляхів з твер дим по крит тям.

Го ло вни ми еко номічни ми по каз ни ка ми ро бо ти транс пор-

ту є:

– об сяг пе ре ве зень ван тажів (то ни);

– об сяг пе ре ве зень па са жирів (осіб);

– ван та жо обо рот (тон ноFкіло метрів).

Ван таж ний і па са жирсь кий транс порт без по се ред ньо впли-

ва ють на ефек тивність національ ної еко номіки. Об ся ги пе ре ве-

зен ня ван тажів і па са жирів відо б ра жа ють стан роз вит ку на род-

но го гос по дар ст ва.

257

За ро ки не за леж ності (1991–2006 рр.) об ся ги пе ре ве зен ня

ван тажів ско ро ти лось усіма ви да ми транс пор ту у 3,4 рази, у то му

числі залізнич ним у 2,0 ра зи, ав то мобільни ми — у 4,2 рази,

морсь ким і річко вим відповідно у 5,9 і 4,7 ра зи, а авіаційним

транс портом у 2 рази (табл. 16.1 та рис. 16.1).

В 2006 р. у струк турі пе ре ве зен ня ван тажів на ав то мобільний

транс порт при хо дить ся 62,3%, на залізничний — 25,6%, тру бо-

провідний — 10,9%, та на морсь кий і річко вий — у ме жах 1%.

258

Види транспорту 1985 1990 1995 2000 2002 2004 2006

Перевезено вантажів, млн т

Усіма видами тран-

спорту

у тому числі:

6118 6286 2456 1531 1558 1731 1873

залізничним 1024 974 360 357 393 462 479

автомобільним 4727 4897 1816 939 947 1027 1167

морським 56 53 21 6,3 8,8 9 9

річковим 57 66 13 8,3 7,6 12 14

авіаційним 0,3 0,2 — — 0,1 0,1 0,1

трубопровідним 254 296 246 220 201 221 204

Вантажооборот, млрд т. км

Усіма видами тран-

спорту

у тому числі:

985,6 1039,3 544 394,1 411,3 480,1 494,6

залізничним 497,9 474 195,8 172,8 193,1 234 240,8

автомобільним 71,8 79,7 34,5 19,3 20,6 28,8 40,6

морським 248,3 265,6 123,1 8,6 8,8 9,3 12,1

річковим 12,2 11,9 5,7 5,9 4,2 5,6 6,3

авіаційним 0,2 0,1 — — 0,4 0,3 0,3

трубопровідним 155,2 208,0 184,9 187,2 184,2 202,1 194,5

Таб ли ця 16.1

По каз ни ки ро бо ти ок ре мих видів транс пор ту Ук раїни

за 1985–2006 рр.

Се ред ня відстань пе ре ве зен ня однієї тони ван тажів за

видами транспорту:

– залізнич ним транс пор том — 552 км;

– морсь ким транс пор том — 4388 км;

– річко вим транс пор том — 768 км;

– ав то мобільним транс пор том — 18 км;

– тру бо провідним транс пор том — 799 км.

В країні знач но ско ро ти лось і кількість пе ре ве зень па са жирів.

Як що в 1990 р. бу ло пе ре ве зе но 14977 млн чол, то в 2006 р. —

8242 млн чол. або у 1,8 ра зи мен ше (табл. 16.2 та рис. 16.2).

Особ ли во знач не ско ро чен ня пе ре ве зен ня па са жирів відбу ва-

ло ся на морсь ко му, річко во му і авіаційно му транс порті, де з

1990 р. по 2006 р. воно ста но ви ло відповідно 2,3, 9,5 і 3,8 разів.

Ос нов ни ми при чи на ми зни жен ня пе ре ве зень ста ли знач на кри-

за в еко номіці, ско ро чен ня об сягів ви роб ництва ос нов них ван та жо-

формуючих га лу зей, ско ро чен ня ек с порт ноFімпорт них пе ре ве зень,

не по дан ня ван тажів для пе ре ве зен ня у не обхідних об ся гах; пе ре ве-

зен ня знач ної кількості ван тажів іно зем ним транс пор том, значне

без робіття в країні, що спо ну ка ло до зни жен ня поїздок лю дей.

259

Рис. 16.1. Перевезено вантажів в Україні за роками

1873

1731

1558

1531

2456

6286

6118

479

462

393

357

360

974

1024

1167

1027

947

939

1816

4897

4727

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

1985 1990 1995 2000 2002 2004 2006

усіма видами транспорту

залізничним

автомобільним

млн т

260

Таб ли ця 16.2

Пе ре ве зен ня па са жирів за ви да ми транс пор ту в Ук раїні

(млн)

Рис. 16.2. Перевезення пасажирів в Україні за роками

1985 1990 1995 2000 2002 2004 2006

Перевезено всього: 13588 14977 6816 7827 7711 7997 8242

в тому числі: заліз-

ничним 693 669 577 499 465 452 448

автомобільним 8077 8331 3483 2604 3069 3720 3988

водним 53 45 12 6 7 12 13

морським 29 26 8 4 5 10 11

річковим 24 19 4 2 2 2 2

авіаційним 13 15 2 1 2 3 4

трамвайним,

тролейбусним,

метрополітеном

4750 5917 2742 4717 4161 3810 3789

8242

7997

7711

7827

6816

14977

13588

448

452

465

499

577

669

693

3988

3720

3069

2604

3483

8331

8077

2000

4000

6000

8000

10000

12000

14000

16000

1985 1990 1995 2000 2002 2004 2006

усіма видами транспорту

залізничним

автомобільним

млн