Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

291

Ми ко лаївську об ласті, а в решті об ла с тей по каз ни ки на ба га то

скромніші.

До 1990 ро ку всі са на торії і бу дин ки відпо чин ку пра цю ва ли

на про тязі всьо го ро ку, а нині во ни пра цю ють в ос нов но му в теп-

лий період ро ку — з трав ня по жов тень.

Ма теріаль нопо бу то вий ком плекс

Ма теріаль ноFпо бу то вий ком плекс пред став ле ний:

а) жит ло воFко му наль ним гос по дар ст вом, яке охоп лює жит-

ло ве гос по дар ст во, во до по с та чан ня, во довідве ден ня, теп ло по с та-

чан ня, га зо по с та чан ня, еле к т рифікацію;

б) служ бою по бу ту — різні ательє, май стерні, пральні, хімчи-

ст ки, ду шові, пе ру карні, про катні пунк ти;

в) торгівлею і гро мадсь ким хар чу ван ням — рин ки, ма га зи ни,

ларь ки, їдальні, ка фе, ре с то ра ни.

Жит ло во2ко му наль не гос по дар ст во за без пе чує не обхідну

ос но ву про жи ван ня лю дей, за до во лен ня по тре би лю дей у житлі,

по зи тив но впли ває на шлюбність, на ро д жу ваність, зміцнен ня

здо ров’я на се лен ня.

Ста ном на 1.01.2007 ро ку жит ло вий фонд Ук раїни пе ре ви-

щив 1,0 млрд м

за галь ної жит ло вої площі, 29,6% цієї площі зна-

хо ди лось у влас ності дер жа ви, ко лек тив них і жит ло воFбудівель-

них підприємств і 71,6% — зна хо дить ся у при ватній влас ності

гро ма дян.

Із за галь ної кількості жит ла 67% — міській жит ло вий фонд і

36% — жит ло сільської місце вості, а ре ш та — се ли ща місько го

ти пу.

Се ред ня за без пе ченість на се лен ня жит лом в роз ра хун ку на

одного жи те ля ста но вить 22,2 м

, у то му числі в сільській місце-

вості — 25,0 м

Якість жит ла. Збу до ва но до 1943 р. — 22,6%, за 1944–

1970 рр. — 49,1%, у 1971–1980 рр. — 15,9%, за 1981–1990 рр. —

9,5%, і після 1990 р. — 2,9%.

Всьо го по бу до ва но у до воєнний період і в період відбу до ви

на род но го гос по дар ст ва — 71,7% жит ла, яке нині не відповідає

по тре бам ча су.

Із за галь ної кількості на яв но го жит ла по бу до ва но: із цег ли —

30,1%, де ре ва — 24,3%, са ма ну –17,1%, із змішаних будматеріалів —

27,9%.

Та ким чи ном в країні ли ше мен ше тре ти ни жит ло во го фон ду

по бу до ва но із до б рот них ма теріалів.

У 1990 р. в країні бу ло по бу до ва но із 17,4% млн м

жит ла, в

1995 р. — 8,7 млн м

, а в 2004 р. — 7,6 млн м

, а в 2006 р. — 8,6 млн

, або у 2,0 ра зи мен ше, ніж бу ду ва лось у 1990 р.

Важ ли вою про бле мою в жит ло во му гос по дарстві країни є

заміна ко лишніх “хру що вок” на су час не жит ло. Вирішен ня цієї

про бле ми по тре бує знач них ма теріаль них ви т рат та ве ли кої

ор ганізаційної ро бо ти.

Важливим показником житлово-комунального господар-

ства є благоустрій житла, який значно різниться у сільській міс-

цевості і в містах. Зі збільшенням введення в експлуатацію но-

вого житла в цілому покращується рівень благоустрою і населе-

них пунктів. У 2005 р. водопроводом, приміром, було оснащено

56,2% загальної площі, 56,2% — центральним опаленням, полови-

292

Таб ли ця 17.5

Питома вага загальної площі житлового фонду, обладнаної

комунальними зручностями, %

Рік

Питома вага загальної площі, обладнаної

водопро-

водом

каналіза-

цією

централь-

ним опа-

ленням

газом

гарячим

водопоста-

чанням

ваннами

1995 50,5 47,3 47,9 79,9 35,0 44,1

1996 52,8 49,6 50,1 80,1 37,1 46,5

1997 53,4 50,4 51,2 81,1 37,1 47,4

1998 53,8 50,8 51,7 81,0 38,0 47,7

2000 54,2 51,4 52,8 81,9 38,6 48,4

2001 54,4 51,9 53,7 82,9 39,0 48,6

2002 54,9 52,4 54,2 82,4 39,2 49,2

2003 55,2 52,7 54,7 82,4 39,0 49,5

2004 55,4 53,1 55,1 82,7 39,3 49,8

2005 56,2 53,8 56,2 82,6 40,0 50,5

* Джерело: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/zf/zf-u/2005-u.html

на житла — ваннами. Однак, порівнюючи із країнами з соціаль-

но орієнтованою економікою, рівень благоустрою житла залиша-

ється ще низьким. Скажімо, лише 40% загальної площі житлово-

го фонду має гаряче водопостачання (табл. 17.5).

Особливо низьким є показники у сільській місцевості де

гарячим водопостачанням житловий фонд забезпечений мен-

ше ніж на 5%. У цілому рівень благоустрою житлового фонду в

Україні не відповідає європейським стандартам. У країнах з ви-

сокорозвиненою економікою більшість показників наближаєть-

ся до 100%, що свідчить про значну роботу в службі житлово-

комунального господарство у напрямку підвищення основних

показників обладнання комунальними зручностями до рівня

благоустрою житлового фонду в розвинутих країнах світу.

По бу то ве об слу го ву ван ня по вин но за без пе чи ти поліпшення

умов жит тя на се лен ня.

Га лузь об’єднує понад 20 ок ре мих підга лу зей, які на да ють

на се лен ню по над 900 видів по слуг. Об сяг ре алізації по бу то вих

по слуг на се лен ню ста но ви ла в 2006 р. — 1096,5 млн грн, в то му

числі в сільській місце вості 17,0 млн грн. Тоб то в сільській міс-

це вості по бу то ве об слу го ву ван ня на се лен ня май же роз па лось.

Найбільша ча ст ка по слуг при па дає на транс портні по слу ги,

ре монт і технічне об слу го ву ван ня транс порт них за собів, ре монт

і будівництво жит ла, ре монт одя гу і взут тя, ре монт радіоте ле-

візійної апа ра ту ри.

Із за галь ної кількості по слуг 12,3% при хо дить ся на технічне

об слу го ву ван ня транс пор ту, 8,3% — по слу ги пе ру ка рень, 9,4% —

пе ре ве зен ня ван тажів для на се лен ня, 7,5% — ви го тов лен ня ме та-

ло ви робів, 4,5% — ре монт одя гу і взут тя.

Ха рак тер ною особ ливістю цієї га лузі є те, що відкри лось

ду же ба га то при ват них май сте рень, які пра цю ють прак тич но в

тіні без вся ких прей ску рантів і розцінок та на дан ня до ку ментів

за оп ла ту за ви ко нані ро бо ти.

Ком плекс торгівлі і гро ма дсь ко го хар чу ван ня за до воль-

няє осо бисті по тре би на се лен ня у то ва рах та хар чу ванні. Розд-

ріб ний то ва ро обо рот виз на чається об ся гом про да них то варів

293

на се лен ню че рез роздрібну тор го ву ме ре жу і підприємства гро-

ма дсь ко го хар чу ван ня усіма діючи ми підприємства ми всіх форм

влас ності.

То ва ро обо рот роздрібної торгівлі відо б ра жає один з ос нов-

них ас пектів рівня жит тя на се лен ня — купівель ну спро мож ність.

За ос танні ро ки купівельна спро можність гро ма дян де що

зро с тає.

Ха рак тер ною особ ливістю торгівлі і гро мадсь ко го хар чу ван-

ня в нинішніх умо вах є те, що змінив ся ста тус та ких підприємств.

Прак тич но не за ли ши лось їда лень, замість них зрос ла ме ре жа

ка фе, бу фетів, ре с то ранів, за ку соч них, які діють на ав то станціях,

вок за лах, на ав то за пра в них станціях, на рин ках та в інших люд-

них місцях. Роз ви вається і ме ре жа підприємств гро ма дсь ко го

хар чу ван ня швид ко го обслуговування.

Ком плекс торгівлі і гро мадсь ко го хар чу ван ня за до воль няє

перш за все осо бисті по тре би на се лен ня. За без пе чен ня об’єкта ми

торгівлі в ра дянські ча си пла ну ва лось відповідно до чи сельності

на се лен ня. У ре зуль таті в усіх рай о нах і на се ле них пунк тах бу ли

ма га зи ни, які ре алізу ва ли різні ви ди про дукції. З прий нят тям

за ко ну Ук раїни “Про власність” всі ці ма га зи ни бу ли при ва ти зо-

вані і че рез 5 років згідно із за ко ном влас ни ки змінили їх ста тус.

В ре зуль таті про до вольчі ма га зи ни та ма га зи ни, які про да ва ли

овочі та м’ясо, пе ре профільо ва но на інші ви ди тор го вих підпри-

ємств, або зда но в орен ду.

Як що в 1990 р. в країні бу ло 145,7 тис. підприємств роздрібної

торгівлі , в то му числі 72,1 тис. підприємств дер жав ної фор ми

влас ності і 73,6 тис. ко му нальної, то у 2006 р. їх за ли ши лось 73,6

тис., в то му числі дер жав ної фор ми влас ності ли ше 2,1 тис. (табл.

17.6 та рис. 17.3).

Ра зом з тим з’ яви лось ба га то су пер мар кетів, але во ни розмі-

щені в ос нов но му на око ли цях міст і для знач ної ча с ти ни на се-

лен ня про сто не до сяжні.

Ши ро ко го роз пов сю д жен ня на бу в роз ви ток ринків з ре алі-

зації як про до воль чих, так і не про до воль чих то варів.

То ва ро обо рот роздрібної торгівлі відо б ра жає один з ас пектів

рівня жит тя на се лен ня — купівель ну спро можність.

Ось ста ти с тич на інфор мація. Як що в 1990 р. в роз ра хун ку на

294

295

Таб ли ця 17.6

Ди наміка роз вит ку підприємств роздрібної торгівлі

в Ук раїні за 1985–2006 рр.

1985 1990 1995 2000 2002 2004 2006

Підприємства роздріб-

ної торгівлі, тис. шт.

142,0 145,7 133,7 103,2 89,3 78,5 73,6

з них розташовані:

у міській місцевості

83,1 85,2 82,0 69,8 61,4 55,0 52,9

у сільській місцевості 58,9 60,5 51,7 33,4 28,0 23,5 20,7

За формами власності:

приватна

— — 105,4 90,6 78,6 69,8 66,0

державна 71,0 72,1 15,6 4,4 3,4 2,2 2,1

комунальна 71,0 73,6 12,7 8,2 7,3 6,5 5,5

Ресторанне господарство

Всього, тис. шт. н/д н/д 40,3 33,1 30,6 27,9 26,8

За формами власності:

приватна

— — 24,2 26,0 23,8 21,2 20,4

державна н/д н/д 9,0 3,9 3,6 3,8 3,6

комунальна н/д н/д 7,0 3,2 3,2 2,9 2,8

Кількість ринків із

продажу споживчих

товарів, шт.

1565 1576 1282 2514 2863 2869 2886

Рис. 17.3. Зміни структури форм власності підприємств роздрібної

торгівлі

1990

комунальна

50.6

держав на

49.4

2006

приватна

89.7

держав на

2.8

комунальна

7.5

20061990

ду шу на се лен ня про да ва лось то варів на 1140 крб., або на 2018

до ларів США, то в 2006 р. — відповідно на 2777 грн, або на 550

до ларів США, або у 3,9 разів мен ше (табл. 17.7). І ця інфор мація

не відповідає дійсності, оскільки знач на ча с ти на то варів

ре алізується че рез тор го вельні точ ки, які ре алізу ють про дукцію,

не ви ко ри с то ву ю чи ка сові апа ра ти, тоб то пра цю ють у тіні.

Ос нов не за вдан ня дер жа ви в цій сфері — ле галізація тор го вель-

ної діяль ності.

296

Таб ли ця 17.7

Роздрібний то ва ро обо рот на ду шу на се лен ня

1990

крб

2000

грн

2002

грн

2004

грн

2006

грн

Всього 1140 585 825 1424 2777

Продовольчі товари 530 304 395 625 1062

Промислові товари 610 284 428 799 1715

17.3. Про бле ми і пер спек ти ви розвитку

соціаль но ї сфери Ук раїни

Вихід еко номіки дер жа ви з кри зи в значній мірі за ле жить від

гли бо кої пе ре бу до ви соціаль ної сфе ри. Важ ли вим пріори те том

на на ступні ро ки є здійснен ня політи ки зро с тан ня до ходів та

ре фор му ван ня си с те ми оп ла ти праці (пе рехід на по го дин ну

оп ла ту), по до лан ня існу ю чо го нині штуч но го зни жен ня вар тості

ро бо чої си ли та не до пу с ти мо низь ко го рівня соціаль них ви т рат.

За ро ки ра дянсь кої вла ди в 1990 р. 46.4% ви т рат бю д же ту

ви ко ри с то ва лось на соціаль ноFкуль турні за хо ди та на уку, в то му

числі 15,3% — на на уку і освіту, 8,6% — на охо ро ну здо ров’я і 2%

на куль ту ру і ми с тецтво.

У 2001 р. у зв’яз ку із різким ско ро чен ням об сягів ви т рат бю д-

же ту на соціаль ноFкуль турні за хо ди і на уку асиг ну ва лось 25,8%

бю д жет них ви т рат, в то му числі 8% — на на уку і освіту, 2% на

охо ро ну здо ров’я і 0,3% на куль ту ру і ми с тецтво. В то му ж році

за об ся гом ви т рат у до ла ро во му об чис лен ні на соціаль ноFкуль-

турні за хо ди і на уку ви т ра ча лось ли ше 9,0% від об сягів ви т рат у

1990 р., а на на уку і освіту — 8,1% , на охо ро ну здо ров’я — 3,7%,

куль ту ру і ми с тецтво — 2,2%.

Та ке різке ско ро чен ня ви т рат на соціаль ну сфе ру вплинуло

на стан справ у цій сфері людсь кої діяль ності. Знач на ча с ти на

підприємств пе рей ш ла на оп лат ну фор му, а де які змінили фор му

влас ності.

В ос танні ро ки фінан су ван ня де що поліпши лось і за струк ту-

рою ви т рат у 2006 р. бу ло май же та ким, яке бу ло до 1990 р., але

об ся ги фінан су ван ня ста нов лять всьо го по ви т ра тах бю д же ту

71,4% від рівня 1990 р., а на соціаль ноFкуль турні за хо ди і на уку

55,7%.

Та ким чи ном, фінан су ван ня на соціаль ноFкуль турні за хо ди

по кищо ста новить лише по ло ви ну рівня фінан су ван ня 1990 р.

У пер спек тиві в про цесі ре фор му ван ня бю д жет них коштів

слід збільши ти ви дат ки на соціаль ний за хист на се лен ня та роз-

ви ток соціаль ної сфе ри — ме ди ци ни, освіти, на уки та жит ло во го

будівництва для соціаль но не за хи ще них верств на се лен ня.

В га лузі охо ро ни здо ров’я не обхідно:

– поFпер ше, пе ред ба чається по етап не збільшен ня асиг ну-

вань на цю га лузь;

– поFдру ге, до би тись фор му ван ня ке ро ва но го роз вит ку

плат них ме дич них по слуг;

– поFтретє, за твер д жен ня га ран то ва но го рівня бе зо плат но-

го ме дич но го об слу го ву ван ня для соціаль но не за хи ще них

верств на се лен ня.

В га лузі освіти пе ред ба чається:

– поFпер ше, закінчи ти пе рехід на сту пе не ву про фесій-

ноFтех нічну та ви щу освіту;

– поFдру ге, роз ви ва ти різні фор ми ор ганізації дошкільної

освіти;

– поFтретє, за охо чу ва ти де мо кра ти зацію на вчаль ноFви хов-

но го про це су та роз ви ток не дер жав них на вчаль них за к-

ладів;

297

298

– поFчетвер те, виріши ти пи тан ня за про ва д жен ня ме ханізму

пільго во го кре ди ту ван ня сту дентів на період на вчан ня їх

у вищій школі.

В га лузі жит ло во го гос по дар ст ва намічається:

– поFпер ше, різко збільши ти об ся ги вве ден ня жит ла;

– поFдру ге, зро би ти йо го до ступ ним для різних верств на се-

лен ня, ство рив ши такі умо ви, за яких ко жен гро ма дянин

міг би ко ри с ту ва тись кре ди том за не знач ний банківський

про цент, або бра ти йо го в орен ду;

– поFтретє, буду ва ти соціаль не жит ло для соціаль но не

за хи ще них верств на се лен ня;

– поFчет вер те, для пільго вих ка те горій на се лен ня про во ди-

ти будівництво жит ла за прин ци пом 50

50, тоб то 50%

вно сить май бутній гос по дар, а 50% — за ра ху нок дер жа ви.

В га лузі по бу то во го об слу го ву ван ня не обхідно:

– поFпер ше, про ве с ти ком плекс за ходів по відро д жен ню

служ би по бу то во го об слуговування у сільській місце-

вості;

– поFдру ге, роз ши ри ти кількість видів по слуг, які б спри я ли

ве ден ню підсоб но го гос по дар ст ва (об робіток при са диб-

них діля нок, ви па сан ня ху до би, за готівля кормів, транс-

портні по слу ги, ре монт транс порт них за собів і по бу то вої

техніки, будівельні ро бо ти, ре монт і ви го тов лен ня ме та-

ло ви робів та ін.).

Соціаль на сфе ра, за до воль ня ю чи по тре би на се лен ня в куль-

тур них цінно с тях, освіті, охо роні здо ров’я, ко му наль но му об слу-

го ву ван ні, сприяє розв’язан ню та ких соціаль них за вдань, як

фор му ван ня гар монійно роз ви ну тої осо би с тості, ліквідації куль-

тур ноFпо бу то вих розбіжно с тей між містом і се лом, між соціаль-

ни ми гру па ми на се лен ня та раціональній зай ня тості тру до во го

по тенціалу країни.

В галузі фізичної культури і спорту намічається:

– забезпечити доступність всіх верств населення до занять

масовим спортом шляхом розвитку інфраструктури і ор-

ганізації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової

роботи за місцем навчання, роботи, проживання та відпо-

чинку громадян;

– забезпечити розвиток мережі спортивних шкіл і клубів;

– розробити та забезпечити неухильне дотримання норма-

тивів забезпеченості населення спортивними спорудами;

– збільшити обсяги видатків з бюджетів усіх рівнів та по-

забюджетного фінансування у сферу фізичної культури і

спорту.

Кон трольні за пи тан ня

1. Роль соціаль ної сфе ри і її склад.

2. Соціаль ноFкуль тур ний підкомп лекс, роль і ди наміка роз-

вит ку.

3. Оз до ров чий ком плекс, роль і ди наміка роз вит ку.

4. Ма теріаль ноFпо бу то вий ком плекс, стан роз вит ку.

5. Жит ло воFко му наль не гос по дар ст во, стан роз вит ку.

6. Про бле ми і пер спек ти ви роз вит ку соціаль ної сфе ри

Ук раїни.

Ре ко мен до ва на літе ра ту ра

1. Бек У. Об ще ст во ри с ка. На пу ти к дру го му мо дер ну. — М.:

Про гресс — Тра диція, 2000.

2. Національ на до к т ри на роз вит ку освіти Ук раїни у ХХІ

столітті. — К.: Шкільний світ, 2001.

3. Ко ва левсь кий М.М. Соціологія. Т. 1. — СFПб., 1910. — С. 5.

4. Па ла мар чук В.М. Соціаль на стра тегія в Ук раїні в період

здійснен ня еко номічних ре форм. — К.: Інсти тут стра тегічних

досліджень, 1993. Вип. 11.

5. Ску ра тевсь кий В., Полій О., Ліба но ва Е. Соціаль на політи-

ка. — К.: Ви дFво УА ДУ, 1997. — 360 с.

6. Ку цен ко В.І., Бо гун Л.Г. Соціаль на сфе ра регіону. — К.:

РВПС НАН Ук раїни, 1997.

7. Ста ти с тич ний щорічник Ук раїни за 2006 р. — К.: Кон суль-

тант, 2007.

299

18. Виробничі комплекси і їх роль

у розвитку економіки України

Розглядаються на ступні пи тан ня:

18.1. Те ри торіаль но(ви роб ничі ком плек си та їх

роль у роз вит ку про дук тив них сил

18.2. Міжга лу зеві ком плек си та їх роль у роз вит ку

еко номіки Ук раїни

18.1. Те ри торіаль нови роб ничі ком плек си та

їх роль у роз вит ку про дук тив них сил

Те ри торіаль ноFви роб ни чий ком плекс слід роз гля да ти як

су купність еле ментів усіх сфер про дук тив них сил і ви роб ни чих

відно син. Ос но вою фор му ван ня і функціону ван ня те ри торіаль-

ноFвиробничих ком плексів є ефек тив не ви ко ри с тан ня усіх

ре сурсів, спеціалізація і ко о пе ру ван ня ви роб ництва, ство рен ня

мак си маль но зруч них умов для жит тя і праці лю дей.

Ос нов ни ми пе ре ду мо ва ми еко номічної ефек тив ності те ри-

торіаль ноFви роб ни чих ком плексів ви с ту па ють:

а) ши ро ке за лу чен ня в гос по дарсь кий обо рот при род них,

еко номічних, си ро вин них і тру до вих ре сурсів з ме тою ви ко нан-

ня на род но го с по дарсь ко го за вдан ня;

б) раціональ ний поділ праці між ок ре ми ми лан ка ми ком-

плек су і по глиб лен ня спеціалізації підприємств;

в) фор му ван ня єди ної транс порт ної си с те ми з ме тою ефек-

тив ності транс порт них пе ре ве зень у ме жах підприємств;

г) цен т ралізація до поміжних і об слу го ву ю чих ви роб ництв і

соціаль ної інфра с т рук ту ри з ме тою їх спільно го ви ко ри с тан ня;

д) ство рен ня по туж ної ба зи будівель ної індустрії.

Всі те ри торіаль ноFви роб ничі ком плек си гру пу ють ся на

підгру пи — мікро рай онні і підрай онні.

Мікро рай онні ком плек си ділять ся на ло каль ноFку щові і

ло каль ноFміські.

300