Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

171

ля ють ся син те тичні во лок на, у Києві і Чер ка сах ви роб ляється

штуч ний шовк і у м. Ско ле Львівської об ласті — штуч не во лок-

но. В 1990 р. всіма підприємства ми бу ло ви роб ле но 179,2 тис. т

хімічних во ло кон, а у 2006 рр. об сяг йо го ви роб ництва ско ро ти-

вся до 35,9 тис. т, або май же у 5 разів.

Ви роб ництво лаків і фарб

У період пе ре бу ван ня у складі СРСР 25% цієї про дукції

ви роб ля лось в Ук раїні. Асор ти мент про дукції ши ро кий — ан ти-

ко розійні і де ко ра тивні ла ки, фар би, роз чи нни ки, смо ли. Ос нов-

на ча с ти на цієї про дукції ви го тов ляється в Лу гансь ку, До нець ку,

Дніпро пе т ровсь ку, Кри во му Розі, Ко ро с тені Жи то мирсь кої обл.,

Мо ги левіFПодільсько му Вінниць кої об ласті. Ви роб ництво лаків

є у Києві, Хар кові, Львові, Одесі.

На відхо дах кок сохімічно го ви роб ництва роз ви вається

аніліно фар бо ва про мис ловість, що ви го тов ляє барв ни ки для

тек с тиль ної, взуттєвої, поліграфічної про мис ло вості. Її го ло вний

центр — Рубіжне (Лу гансь ка обл.). Анілінові барв ни ки ви го тов-

ля ють та кож Горлівський кок сохімічний і Си вашсь кий ана-

ліноFфарбовий за во ди. На цих підприємствах ство ре но ви роб-

ництво відбілю вачів і ви со ко якісних пігментів.

Знач ну роль у ви роб ництві фарб відігра ють відхо ди ви роб-

ництва ко ль о ро вих ме талів — ти та ну, цин ку та ме та лургійної

про мис ло вості, які яв ля ють ся на пов ню ва ча ми при ви роб ництві

білил і фарб.

Хімічнофар ма цев тич на про мис ловість

У цій га лузі пра цює 87 підприємств, які ви роб ля ють ліки,

фер ментні пре па ра ти, кор мові до бав ки, ан тибіоти ки, то ва ри

ме дич но го при зна чен ня та ме дич не скло.

Нині на 20 фар ма цев тич них за во дах ви пу с кається понад

1050 най ме ну вань ліків. До вста нов лен ня не за леж ності ук ра-

їнські пре па ра ти ви го тов ля лись на російських суб станціях

Ленінградсь ко го та Но во сибірсько го ви роб ництва, нині ви ко ри-

с то ву ють ся суб станції в ос нов но му ки тайсь ко го ви роб ництва.

172

У на уко воFдослідних ус та но вах Ук раїни роз по ча то досліди

по ви роб ництву влас них суб станцій. У пер спек тиві пла нується

по кри ва ти по тре бу в ліках, ви го тов ле них на влас них суб станціях

на 60–70% , для чо го пе ред ба че но ви роб ля ти понад 4 тис. ме дич-

них пре па ратів. Цен т ра ми хімікоFфар ма цев тич ної про мис ло-

вості яв ля ють ся Київ, Жи то мир, Чернігів, Харків, Пол та ва,

Лу ганськ, Львів, Оде са.

Кон трольні за пи тан ня

1. Роль хімічно го ком плек су в на род но му гос по дарстві.

2. Ди наміка ви роб ництва про дукції хімічної про мис ло вості.

3. Си ро вин на ба за хімічної про мис ло вості.

4. Ви роб ництво азот них до б рив.

5. Ви роб ництво калійних і фо с фор них до б рив.

6. Ви роб ництво со ди.

7. Ви роб ництво син те тич них смол і хімічних во ло кон.

Ре ко мен до ва на літе ра ту ра

1. Куз не цов В.И. Хи мия и хи ми че с кая тех но ло гия. — М.:

На у ка, 1994. — 295 с.

3. Ку хар В.П. Хіміки Ук раїни на род но му гос по дар ст ву. —

К.: Знан ня, 1980. — 49 с.

4. Да лев П.Г. Хімія на кож но му кроці. — Львів: Світ, 1990. —

224 с.

5. Розміщен ня про дук тив них сил Ук раїни. Підруч ник / За

ре дакцією про фе со ра Е. П. Ка ча на. — К.: Юри дич на кни га,

2002. — 350 с.

6. Розміщен ня про дук тив них сил Ук раїни. На вчаль ний

ме дич ний посібник для са мостійно го вив чен ня дис ципліни. —

К.: КІНГ, 2000. — 363 с.

7. Статистичний щорічник України за 2006 р. — К.: Консуль

тант, 2007. — 551 с.

173

12. Будівель ний ком плекс Ук раїни

Раз гля да ють ся на ступні пи тан ня:

12.1. Роль будівель но го ком плек су в на род но му гос-

по дарстві, йо го струк ту ра та ди наміка роз-

вит ку

12.2. Про мис ловість будівель них матеріалів

12.1. Роль будівельного комплексу в

народному господарстві, його структура

та динаміка розвитку

Будівельний ком плекс — це су купність га лу зей ма теріаль но-

го ви роб ництва і про ект ноFпо шу ко вих робіт, які здійсню ють

капіталь не будівництво.

Ефек тив не функціону ван ня га лу зей на род но го гос по дар ст ва

не мож ли ве без будівель но го ком плек су, оскільки во но ство рює

нові і ре кон ст руює діючі ос новні фон ди ви роб ни чої і не ви роб ни-

чої діяль ності. Від цієї га лузі за ле жить будівництво про мис ло-

вих і сільсько го с по дарсь ких підприємств, об’єктів соціаль но го

при зна чен ня — шкіл, ліка рень, торгівель них об’єктів, жит ла та

за кладів куль тур ноFпо бу то во го при зна чен ня.

Будівель ний ком плекс по ви нен справ ля ти знач ний вплив на

виз на чен ня темпів і мас штабів ви роб ництва та розміщен ня

ви роб ництв.

До скла ду будівель но го ком плек су вхо дять:

1. Про мис ловість будівель них ма теріалів.

2. Ви роб ництво будівель них кон ст рукцій.

3. Са ме будівництво.

4. Про ект ноFкон ст рук торські і дослідні ро бо ти у га лузі

будівництва.

Як і будьFяка га лузь на род но го гос по дар ст ва, будівництво

по тре бує постійної ува ги зі сто ро ни влад них струк тур і збільшен-

174

ня в ньо го інве с тицій. Ра зом з тим у дер жаві по кищо ця га лузь не

от ри мує до статніх інве с тиційних вли вань для ефек тив но го її

роз вит ку, хоч і є де які по зи тивні зру шен ня. За 2000–2006 рр.

інве с тиції в ос нов ний капітал збільши лись із 23,6 млрд грн до

125,3 млрд грн, або у 5,3 ра зи, але у до ла ро во му об чис ленні це у

2,2 ра зи мен ше рівня капіта ло в кла день 1990 р. Це відо б ра-

жається на об ся гах ви ко нан ня будівель ноFмон таж них робіт. За

2001–2006 роки індекс цін на будівельні роботи зріс у 1,95 ра за

(табл. 12.1).

На ба га то скромніші і на ту ральні по каз ни ки га лузі. Так,

на при клад, як що у 1990 р. в країні бу ло вве де но в ек сплу а тацію

17,4 млн кв. м жит ла, то в 2006 р. — 8,6 млн м кв., або у 2,0 ра зи

мен ше, а будівництво у бу дин ках ба га то по вер хо вої за бу до ви

ско ро ти лось із 13 млн м кв. до 2,6 млн м кв., або у 5,1 ра зи мен ше.

Із збу до ва но го жит ла на м. Київ при хо дить ся більше тре ти ни —

35,5%, тоб то в ос нов но му бу дується жит ло у сто лиці. Прослід-

жується тен денція вер хо вен ст ва будівель них ор ганізацій ве ли-

ких міст у зв’яз ку з їх інве с тиційною при ваб ливістю, а на

регіональ но му рівні будівель на га лузь про грає че рез брак

коштів.

Не ба га то вво дить ся в ек сплу а тацію і інших ка те горій

будівель них об’єктів. Так, на при клад, за 1990–2006 рр. змен ши-

лось вве ден ня по туж но с тей із ви до бут ку вугілля, ав то мобільних

доріг, ско томісць для ве ли кої ро га тої ху до би і сви ней. Більше

ніж у 16 разів змен ши лось вве ден ня у ек сплу а тацію кількості

учнівських місць у за галь но освітніх шко лах, у 6 разів лікар ня-

них ліжок у лікар нях, у 5,3 разів — на кількість відвіду вань у

поліклініках.

Се ред ньорічна чи сельність працівників будівель но го ком-

плек су ско ро ти лась із 1920 тис. чол. в 1990 р. до 668 тис. чол. в

2006 р., або у 3,0 ра зи.

В ос танні ро ки з’ яви лись і по зи тивні мо мен ти. По всюд но

відкри ва ють ся будівельні су пер мар ке ти з ве ли кою кількістю

най ме ну вань будівель них ма теріалів, поліпшується якість

будівель них робіт і за умо ви підви щен ня життєво го рівня на се-

лен ня ство рю ють ся умо ви для зро с тан ня об сягів будівель ноFмон-

таж них робіт в країні. За 2006 р. об сяг інве с тицій в бу ді вель ний

175

Таб ли ця 12.1

Ди наміка де я ких по каз ників роз вит ку будівель но го ком плек су Ук раїни за 1990–2006 рр.

Роки

Інвестиції в осно-

вний капітал

(у фактичних

цінах)

Середньорічна чисельність

працівників, тис. чол.

Введено в експлуатацію

Електростанцій,

тис. кВт

Потужності з видобутку

вугілля, тис. т

Автомобільні дороги з

твердим покриттям, км

Житло, тис. м

Загальноосвітніх шкіл,

тис. місць

Дошкільних навчальних

закладів, тис. місць

Професійно-технічних

училищ, тис. місць

Лікарні, тис. ліжок

Амбулаторії, тис. відвід-

увань

Тваринницькі

приміщення,

скотомісць

Для

великої

рогатої

худоби

Для

сви-

ней

млн

дол.

США

1990

крб.

55071 1920 282,5 4870 2532 17447 163,9 117,6 2,6 6,4 20,4 207,9 128,5

31114

2000

грн

4376 697 11,7 300 194 5558 15,4 0,6 – 0,8 2,3 6,0 5,3

23629

2001

грн

6032 653 36,6 100 134 5939 14,8 0,5 0,05 0,5 3,1 6,5 12,2

32573

2002

грн

6885 630 32,1 – 77 6073 8,0 0,5 – 0,4 1,4 2,4 3,5

37178

2003

грн

9446 634 39,4 370 73 6433 10,1 0,4 – 1,2 3,7 3,1 4,9

51011

2004

грн

14021 656 5,2 – 133 7566 12,8 0,1 – 0,6 2,7 3,3 15,5

75714

2005

грн

18183 656 345,5 – 101 7816 10,6 0,6 – 0,9 4,0 1,2 10,0

93096

2006

грн

24803 668 1353,9 – 100 8626 11,0 0,6 – 1,1 3,8 4,0 10,4

125254

176

ком плекс збільшивсь із 18,1 млрд дол. США до 24,8 млрд дол.

США, або у 1,4 ра зи. Ство рю ють ся умо ви для еко номічно го зро-

с тан ня, для розв’язан ня ба га ть ох соціаль них про блем.

Важ ли вою об слу го ву ю чою будівництво га луз зю є про ект-

ноFкон ст рук торсь ка та по шу ко ва діяльність, без їх про ект ної та

ко ш то рис ної до ку мен тації будівництво не мож ли ве. Крім то го,

за вдан ням на уко воFдослідної діяль ності яв ляється вив чен ня

за ко номірно с тей і тен денцій роз вит ку капіталь но го будівництва

в ціло му та чин ників, які спри я ють йо го ефек тив ності, а та кож

обґрун ту ван ня ви бо ру та впро ва д жен ня оп ти маль них рішень на

всіх стадіях інве с тиційно го про це су.

12.2. Про мис ловість будівель них ма теріалів

Про мис ловість будівель них ма теріалів вклю чає ком плекс

га лу зей, які ви роб ля ють будівельні ма теріали, ви го тов ля ють

де талі і кон ст рукції для всіх видів будівництва.

Ос нов на її про дукція: стінові ма теріали (цег ла, бе тонні,

гіпсові, пі ноF та шла коб ло ки, па нелі), в’яжучі ма теріали

(це мент, вап но, гіпс); покрівельні (че ре пи ця, ши фер, ме та лоче-

ре пи ця, толь, ру бе ройд); об ли цю вальні ма теріали (ке рамічна,

гла зу ро ва на і кис ло т рив ка плит ка, син те тичні і ме та леві ли с ти);

а та кож ізо ляційні ма теріали, скло, ви ро би з полімер ної си ро-

ви ни, санітар нотехнічні ви ро би, смо ли, клейкі ре чо ви ни, ліно-

ле ум, де талі з ка ме ню, де ре во і ви ро би з ньо го, де ре вно ст руж-

кові пли ти.

Ук раїна ба га та на при род ну будівель ну си ро ви ну — будівель-

не каміння, пісок, гли ни, вап ня ки, крей ду та ін., що сприяє

ви роб ництву не обхідної кількості будівель них ма теріалів і за без-

пе чен ня будьFяких об сягів будівель ноFмон таж них робіт.

За ос танні ро ки у зв’яз ку з ризким змен шенням об ся гів буді-

вель ноFмон таж них робіт ви роб ництво най важ ливіших видів буді-

вель них ма теріалів ско ро ти лось, але по туж ності за водів за ли ши-

лись і мо жуть відно ви ти їх ви роб ництво (табл. 12.2), рис. 12.1.

Ви роб ництво в’яжу чих ма теріалів вклю чає ви роб ництво

це мен ту, вап на і гіпсу.

177

Роки

Цемент,

тис. т

Вапно,

тис. т

Гіпс,

тис. т

Цегла,

млн шт.

Блоки з при-

родного камін-

ня, тис. т

Блоки

бетонні,

тис. т

М’які покрівельні

матеріали, млн м

1940 1215 652 248 1605 — — 40,1

1950 2013 990 410 2092 385 502 76,0

1960 8081 2365 927 7300 1955 928 245

1970 17270 1894 953 9700 2540 943 378

1980 21618 1807 881 9051 1636 1268 294

1990 22729 2005 1014 10412 4587 2025 282

1995 7627 736 130 4302 370 674 65,3

2000 5300 581 119 2661 73 181 37,0

2001 5786 507 151 2047 67 152 27,2

2002 7157 532 207 2916 55 174 37,5

2003 8929 595 321 3341 61 225 46

2004 10600 530 337 1800 н/д

н/д

2005 12200 534 381 1900

н/д н/д

2006 13700 545 376 2100

н/д н/д

Таб ли ця 12.2

Ви роб ництво будівель них ма теріалів в Ук раїні

178

Рис. 12.1. Виробництво будівельних матеріалів в Україні

5786

13700

337

381

376

1800

1900

2100

12200

10600

7157

8929

5300

7627

22729

21618

17270

8081

2013

1215

545

534

530

990

2365

1894

1807

2005

736

581

507

532

595

652

321

207

151

119

130

1014

881

953

927

248

410

7300

9700

9051

10412

4302

2661

2047

2916

3341

2092

1605

2000

4000

6000

8000

10000

12000

14000

16000

18000

20000

22000

1940 1950 1960 1970 1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Цемент Вапно Гіпс Цегла, млн. шт.

тис. т

179

Це мент на про мис ловість. Це мент ви ко ри с то вується як

ос нов ний в’яжу чий ма теріал у ви роб ництві бе то ну, залізо бе то ну

і шла коб локів.

Пер ший це мент ний за вод на те ри торії Ук раїни був спо ру д-

же ний у 1896 р. у селі Ам б росівка на Дон басі. В 1913 р. пра цю ва-

ло 12 це мент них за водів, а ста ном на по ча ток 2004 ро ку в Ук раїні

бу ло 15 за водів, які спро можні ви роб ля ти за рік 23 млн т це мен-

ту. Найбільші по туж ності по ви роб ництву це мен ту ство ре но у

До нецькій об ласті — на 5 млн т ви роб ництва за рік, у Харківській

і Хмель ницькій об ла с тях– по 4 млн т, у Дніпро пе т ровській — на

3,5 млн т, у Львівській — на 3,0 млн т і у Ми ко лаївській — на 1,5

млн т (табл. 12.3).

Таб ли ця 12.3

Ви роб ництво це мен ту по регіонах України

(тис. т.)

1940 1950 1970 1990 2000 2001 2002 2003

Україна 1218 2013 17271 22729 5311 5786 7157 8929

у тому числі:

Автономна

Республіка

Крим — — 401 578 184 281 373 408

Області

Дніпро-

петровська 302 423 2728 3142 1364 1386 1302 1636

Донецька 788 1209 5314 4443 723 668 733 978

Івано-

Франківська — — 243 347 490 532 518 523

Львівська — 62 1858 2920 537 544 655 829

Миколаївська — — 1184 1192 185 232 400 575

Одеська — — 314 393 122 165 160 218

Рівненська 85 99 2310 2047 332 484 621 88

Харківська 43 124 2650 3892 768 606 1305 1506

Хмельницька — — — 3775 600 821 1007 1370

м. Київ 0,0 96 269 — 6 65 75 20

Це мент на про мис ловість — ма теріаломістка га лузь, то му

за во ди з йо го ви роб ництва розміщу ють у рай о нах на яв ності

си ро ви ни. Для ви роб ництва 1 т це мен ту потрібно 1,5 т кар бо нат-

них порід (вап няків, до ломіту, крей ди), 0,5 т гли ни і 200 кг умов-

но го па ли ва.

Найбільші цен т ри це мент но го ви роб ництва — Ам б росівка,

Кра ма торськ і Єнакієво До нець кої об ласті, Ба лак лея Харківської

об ласті, Кам’янецьFПодільський Хмель ниць кої, Дніпрод зер-

жинськ і Дніпро пе т ровськ Дніпро пе т ровсь кої об ласті, Ми ко лаїв

Львівської об ласті, Оль шан ка Ми ко лаївської об ласті. По тужні

за во ди по ви роб ництву це мен ту є у Здол бу нові Рівненсь кої

об ласті, Ям ниці Іва ноFФранківської об ласті, Бах чи са раї Ав то-

ном ної Ре с публіки Крим.

Ви роб ництво вап на. Цей ма теріал ви ко ри с то вується як у

будівництві, так і у цу к ровій про мис ло вості, сільсько му гос по-

дарстві, при ви роб ництві ядів і от ру тохімікатів та як дез ін-

фекційний ма теріал у ко му наль но му гос по дарстві. Си ро ви ною

для ви роб ництва вап на є крей да, вап ня ки і мар мур. У країні

ство рені по туж ності по ви роб ництву 2,5 млн т вап на за рік. За во-

ди розміщу ють ся у рай о нах на яв ності си ро ви ни, а це в До нецькій,

Вінницькій, Сумській, Харківській, Хмель ницькій і Чернівецькій

об ла с тях, та на півдні Ук раїни в Хер сонській об ласті.

Ви роб ництво збірно го залізо бе то ну і залізо бе тон них

кон ст рукцій. Це ос нов на про дукція для про мис ло во го, цивіль-

но го, гідро технічно го, шля хо во го й інших видів будівництва:

бе тонні бло ки, па нелі пе ре крить, не сучі ар ки, мос тові бал ки,

залізо бе тонні опо ри для ліній еле к т ро пе ре дач і т. ін. Ос нов на

особ ливість цьо го ви роб ництва — йо го тяжіння до ве ли ких про-

мис ло вих центрів і на се ле них пунктів із знач ним об ся гом

будівництва.

Підприємства для ви роб ництва залізо бе тон них кон ст-

рукцій для гідро технічно го будівництва зо се ре д же но в ос нов-

но му у зоні зро шу ва но го зем ле роб ст ва. Це в Ка ховці Хер сонсь-

кої об ласті, Ар цизі Одесь кої об ласті, Но во мо с ковсь ку Дніпро пе-

т ровсь кої об ласті.

180