Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

них кри лах. Два суд но будівних за во ди є у Хер соні, які ви пу с ка-

ють різні ти пи оке ансь ких і морсь ких су ден, до ки для морсь ких

портів і пор тові кра ни. Кер ченсь кий за вод “За то ка” здат ний

бу ду ва ти тан ке ри.

Суд но ре монтні підприємства є у Одесі, Іллічівську, Се ва с-

то полі, Керчі і Маріуполі.

Річко ве суд но бу ду ван ня роз ви не не у Києві, де на за воді

“Ленінська куз ня” бу ду ють па са жирські і бук сирні суд на, тра у-

ле ри і ре ф ри же ра то ри. На Хер сонсь ко му за воді річко во го суд но-

бу ду ван ня ви пу с ка ють ся ка те ри, теп ло хо ди, земс на ря ди та суд-

на озер но го ти пу. Суд но ре монті підприємства є в За поріжжі,

Ізмаїлі і Вилкові (на Ду наї).

Нині ук раїнське суд но бу ду ван ня ха рак те ри зується ви со ким

рівнем ви роб ництва кор пусів су ден і відстає у роз вит ку не обхід-

но го суд но во го об лад нан ня, тому за мов ляє йо го у пе ре до вих суд-

но будівних ком паніях світу.

Літа ко бу ду ван ня в Ук раїні пред став ле не Київським за во-

дом ім. Ан то но ва, Харківським авіаційним за во дом, Харківським

за во дом “ФЕД”, За порізьким “Мо тор Січ”. Крім то го в авіап ро-

мис ло вості Ук раїни об’єдна но ще 39 підприємств, які ви го тов ля-

ють ок ремі аг ре га ти і вуз ли, бор то ве еле к т роF і радіооб лад нан ня.

У кращі ча си за во ди Ук раїни ви пу с ка ли за рік до 350 літаків.

Харківський авіаза вод щомісяч но ви пу с кав 13–18 ма шин ТУF134,

Київський — по 15–20 ма шин АНF24 і АНF26. Нині ці по каз ни ки

знач но нижчі, але по чи нається ви роб ництво но вих типів літаків.

До вста нов лен ня не за леж ності Ук раїна з Російської Фе де рації

от ри му ва ла до 80% ком плек ту ю чих і до 80% за мов лень бу ли для

зброй них сил. Те пер у зв’яз ку із ско ро чен ням ви роб ництва

літаків вітчиз няні транс порті ком панії ку пу ють па са жирські

літа ки за кор до ном. За ос танні ро ки в країні роз роб ле но ряд

но вих мо дифікацій як цивільних, так і військо вих літаків,

виробництво яких можна налагодити спільно з Росією. Так, у

Хар кові повинно по чатися ви роб ництво військо воFтранс порт-

них літаків АНF70 і АНF72 та транс порт ноFпа са жирсь ких літаків

АНF140 і ТУF334, але поки-що є багато невирішених питань.

На Київсько му дер жав но му авіаза воді ви пу с кається АНF140.

151

По тре ба країн СНД ли ше у літа ку АНF140 ста но вить майже

800 ма шин, в то му числі для Ук раїни — 200. Цей літак замінить

ЯКF40 і АНF24, які уже ви чер па ли свій ре сурс ек сплу а тації.

Світо ва по тре ба в літа ках АНF70 ста но вить у ме жах 2 тис. шт.

Уря ди Ук раїни і Російської Фе де рації став лять пи тан ня про

відро д жен ня ви роб ництва літаків, роз роб ле них ук раїнськи ми

на уков ця ми в обох країнах.

Ав то мобіле бу ду ван ня в Ук раїні пред став ле но ви роб ницт-

вом ван таж них, лег ко вих ав то мобілів і ав то бусів. До 1991 р. до

ав то мобіле будівно го ком плек су вхо ди ло 4 ав то мобільних за -

води:

– для ви го тов лен ня лег ко вих ав то мобілів — За порізький і

Луць кий,

– для ви роб ництва ван тажівок — Кре мен чуць кий ав то за вод;

– для ви роб ництва ав то бусів — Львівський ав то бус ний

за вод.

Про ект на річна по тужність їх ста но ви ла: За порізько го (ЗАЗ)

300 — 350 тис. штук, Луць ко го ав то мобільно го (Лу АЗ) — 17 тис.,

Кре мен чуць ко го (КРАЗ) — 35 тис. і Львівсько го ав то бус но го

(ЛАЗ) — 16 тис. ав то бусів.

Ав то мобіле будівні за во ди об слу го ву ва ли понад 60 підпри-

ємств Ук раїни, які ви пу с ка ли ком плек ту ючі та понад 300 під-

приємств різних га лу зей Со ю зу РСР. У най кращі ча си (1985 р.)

Ав тоFЗАЗ ви пу с кав 160 тис. ав то мобілів, Луць кий ав то мобільний

ЛУ АЗ — 10 тис., КРАЗ — 30,4 тис. і ЛАЗ — 15 тис. ав то бусів. За

ос танні ро ки по яви лись нові за во ди по ви роб ництву ав то мобілів.

У Чер ка сах на ла го д же но скла дан ня мікро ав то бусів “Бог дан”, в

Сімфе ро полі і Луб нах — “Га зель”. Ви роб ництво мікро ав то бусів

на лагодже но та кож у Бо ри с полі Київської об ласті та Чернігові.

Скла дан ня ав то мобілів “Вол га” на ла го д же но в Іллічівську.

В Уж го роді по бу до ва ний за вод по ви пу с ку ав то мобілів ма рок

“Шко да” та “А уді”. Об ся ги ви роб ництва ав то мобілів за ро ка ми

по ка за но у табл. 10.2 та рис. 10.1.

За без пе ченість на се лен ня Ук раїни ав то мобіля ми ста но вить

ли ше 60 ма шин на 1000 жи телів, тоді як у країнах з ви со короз ви-

ну тою рин ко вою еко номікою більше як 500.

152

153

Не до статній ви пуск ав то мобілів в країні, їх по ки що неви со-

ка якість та низь ка купівель на спро можність на се лен ня спри я-

ють за во зу ізFза меж країни в се ред нь о му 200 тис. лег ко вих ав то-

мобілів за рік, 80% з яких уже бу ли у ви ко ри с танні і термін

ви ко ри с тан ня яких уже ви чер па ний. Це знач но впли ває на

погіршен ня повітря но го ба сей ну і по тре бу ва ти ме знач них ви т-

рат на ре мон ти та на пе ре ве ден ня та ких ма шин на но вий вид

мо тор но го па ли ва — при род ний газ.

Роз ви ток ав то мобіле бу ду ван ня в Ук раїні не за до воль няє

по тре би дер жа ви у власній про дукції. Як що ви роб ництво лег ко-

вих ав то мобілів де що ожи ви лось, то за во ди по ви пу с ку ван таж-

них ав то мобілів та ав то бусів пра цю ють нижче своєї мож ли вості.

У 2004 р. влас ни ка ми цих за водівFгігантів ста ли російські

підприємці. Роз по ча ла ся ре кон ст рукція цих підприємств і пе ре-

орієнтація їх на ви пуск но вих ма рок ма шин. На Кре мен чуць ко му

Таб ли ця 10.2

Ди наміка ви роб ництва ав то мобілів в Ук раїні

за 1950–2006 рр.

(тис. шт.)

Роки Легкові автомобілі Вантажні автомобілі Автобуси

1950 – 18,3 –

1960 0,5 4,7 2,2

1970 86,9 19,7 9,1

1980 161,0 30,2 15,2

1990 156,0 27,7 12,6

1995 58,7 6,5 2,2

1997 2,0 3,4 1,7

2000 17,1 11,2 3,5

2001 26,2 6,7 2,4

2002 43,8 2,3 2,0

2003 102,0 1,3 2,6

2004 174,0 11,2 2,6

2005 192,0 14,0 4,7

2006 267,0 11,9 7,7

154

Рис. 10.1. Виробництво автомобілів в Україні

19,7

27,7

192,0

267,0

2,6

4,7

1,7

11,9

14,0

11,2

6,5

30,2

6,7

1,3

2,3

4,7

18,3

174,0

161,0

156,0

102,0

43,8

26,2

17,1

58,7

86,9

0,5

2,6

2,0

2,4

3,5

2,2

12,6

15,2

9,1

2,2

100

150

200

250

300

1950 1960 1970 1980 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

вантажні легкові автобуси

тис. чшт.

ав то за воді пе ред ба чається ви роб ництво як ве ли ко ван таж них

ав то мобілів, так і ма шин ван та жопідйомністю від 2 до 5 тон.

На Львівсько му ав то бус но му за воді роз по ча то ви пуск

міських ав то бусів но вих видів — се редніх, ве ли ких і над ве ли-

ких

— відповідно на 70, 120 і 180 пасажирів та тролейбусів. Річна

по тре ба Ук раїни в ав то бу сах ве ли кої місткості (на 120 па са-

жирів) — 4 тис., а особ ли во ве ли ких (на 180 па са жирів) — 500 шт.

У зв’яз ку з про бле мою фінан су ван ня внутрішній спо жи вач по ки

що не має мож ли вості ку пу ва ти львівські ав то бу си, і більше

половини ви роб ле них ма шин ре алізу ють ся в Російську Фе де-

рацію та інші країни СНД.

10.4. Сільсько го с по дарсь ке ма ши но бу ду ван ня

Сільсько го с по дарсь ке ма ши но бу ду ван ня вклю чає ви роб-

ництво трак торів, різно го ви ду ком байнів, зем леоброб них і

по сівних ма шин та ма шин і ме ханізмів для ме ханізації тва рин-

ниць ких ферм. В Україні сільськогосподарське машинобудуван-

ня традиційно займає важливе місце у структурі машинобудів-

ного комплексу, оскільки воно орієнтується на райони вироб-

ництва сільськогосподарської продукції.

Машинобудування для сільського господарства почалося в

Україні у 1842 р., коли поміщик Д. Кандиба збудував у селі Дми-

трівна Чернігівської губернії завод сільськогосподарського ма-

шинобудування по виробництву кінних плугів і борін.

В 1912 р. на території України уже працювало 138 заводів

сільськогосподарського машинобудування, на яких вироблялось

біля 40% від вартості всього машинобудування в Україні і близь-

ко 60% всього сільськогосподарського машинобудування Росії.

В той період в Україні вироблялось за рік понад 100 тис. плугів,

29 тис. штук жаток-лобогрійок. Заводи України випускали та-

кож кінні сівалки, молотарки, віялки, сортувальні машини. Уже

були спроби випускати парові молотарки, жатки-снопов’язалки,

жатки із самоскидним апаратом.

Найбільшими центрами сільськогосподарського машинобу-

дування були м. Харків, Одеса, Біла Церква, Бердянськ і ін.

155

За роки радянської влади Україна стала значним виробни-

ком машин для аграрної сфери, де вироблялось 50% землеоброб-

них машин і сівалок, 100% бурякозбиральних і кукурудзозби-

ральних комбайнів та третина тракторів, від тієї кількості, які ви-

роблялись у Радянському Союзі.

Виробництво тракторів. Найбільшим центром їх вироб-

ництва є Харків, де збудовані заводи тракторний, моторобудів-

ний, тракторних самохідних шасі, а також заводи в містах Лазо-

ва та Дергачі Харківської області, де виробляють деталі і вузли

для харківських тракторів. Тракторобудування розвинуте також

у Дніпропетровську (колісні трактори), Вінниці (тракторні агре-

гати), Мелітополі і Кіровограді (тракторні гідроагрегати). Ці під-

приємства здатні були забезпечити випуск понад 100 тис. тракто-

рів на рік. Підприємства для виробництва деталей і запасних час-

тин для тракторів розташовані у Кременчуці, Києві, Сімферопо-

лі, Одесі, Луганську.

Ви роб ництво сіва лок зо се ре д же но на Кіро во градсь ко му

ВАТ “Чер во на Зо ря”. В 1990 р. випускалось їх 57,1 тис. шт.

Ви роб ництво трак тор них плугів ве деть ся на Одесь ко му

за воді сільсько го с по дарсь ких ма шин. В 1990 р. вироблялось 89,2

тис. плугів.

Ви роб ництво ку ку руд зоз би раль них ком байнів зосеред-

жено на за воді “Хер сонські ком бай ни”.

Ви роб ництво бу ря коз би раль них ком байнів скон цен т ро ва-

но у Тер но полі і Дніпро пе т ровсь ку.

Ви роб ництво по лив ної техніки скон цен т ро ва но в Ка ховці

Хер сонсь кої об ласті.

У Львові на за воді “Хімсільгоспмашини” з ви пу с ку техніки

для вне сен ня пе с ти цидів та рідких до б рив у 1991 р. ви роб ля-

лось 60 тис. по лив них ма шин. В 2003 р. їх бу ло ви роб ле но 10 тис.

і ли ше мен ше як 3 тис. шт. ре алізо ва но в ме жах Ук раїни, а ре ш та

в країни СНД.

Обладнання для кормовиробництва і тваринництва виро-

бляють у Бердянську, Ніжині, Умані, Ковелі, Коломиї та Білій

Церкві. Заводи з випуску інших сільськогосподарських машин

та запасних частин до них є в Києві, Мелітополі, Донецьку, Лу-

ганську, Кременчуці, Конотопі.

156

До вста нов лен ня не за леж ності в Ук раїні не бу ло влас но го

ви роб ництва зер но вих ком байнів, тому що завод по їх вироб-

ництву відразу після війни було перенесено із Дніпропетровська

у Ростов на Дону. В 1960–1990 рр. ми щорічно одер жу ва ли з

Росії понад 10 тис. ком байнів. Те пер ро бить ся спро ба роз по ча ти

ви роб ництво та кої техніки у Рівно му, Дніпрод зер жинсь ку, Хер-

соні та у Хар кові на за воді ім. Ма ли ше ва. В 2005 році в Ук раїні

бу ло виготовлено ли ше 0,3 тис. шт. зер ноз би раль них ком байнів

че рез відсутність коштів. З за без пе чен ням фінан су ван ня є мож-

ливість знач но збільши ти ви роб ництво цієї техніки.

В останні роки у розвитку цієї важливої галузі склалася кри-

зова ситуація, зумовлена руйнуванням колишніх економічних

зв’язків між країнами колишнього СРСР. У минулому потреба в

комплектуючих на 70 і більше процентів задовольнялась за раху-

нок імпорту з інших країн Союзу. Крім того, з однієї сторони, че-

рез зменшення обсягів виробництва зросла вартість техніки, а з

іншої, через нестачу коштів у сільськогосподарських товарови-

робників зменшився попит на продукцію сільськогосподарсько-

го машинобудування, що вплинуло на обсяги виробництва про-

дукції.

Не дивлячись на те, що за 2002–2006 рр. дещо зросло ви-

робництво тракторів і сівалок, випуск інших технічних засобів

не зростає. Навіть те незначне зростання не вирішує пробле-

му. Практично виробництво тракторів у 2006 р. в порівнянні з

1990

р. скоротилось із 106,2 тис. до 3,7 тис. шт., або у 27 разів;

тракторних плугів, із 89,2 тис. шт. до 2,5 тис. шт., або у 36 ра-

зів; бурякозбиральних комбайнів із 8,6 тис. шт. до 0,2 тис. шт.,

або у 43 рази; рядових жаток із 58,8 тис. шт. до 3,2 тис. шт., або

у 18,3 рази і т.д. (табл. 10.3). Таким чином, скорочення темпів

зменшення обсягів виробництва значно більше, ніж частка вве-

зення комплектуючих із-за меж країни. Так що окрім вказаних

причин певну роль відіграло і реформування сільськогосподар-

ських підприємств.

Разом з тим, технічне забезпечення на селі різко скорочуєть-

ся і традиційно залишається проблема забезпечення сільського

господарства необхідними машинами і обладнанням. Селяни ви-

конують технологічні операції технічними засобами, зношеними

157

на 80–90%, які залишилися ще з радянських часів. Причому

ця застаріла техніка потребує значних коштів для підтримання

її в робочому стані, а якість виконаних нею робіт є дуже низь-

кою. Внаслідок цього сільськогосподарські підприємства втрача-

ють великі обсяги врожаю. Нині кількість списаної техніки пе-

ревищує кількість придбаної більш як у 10 разів. На селі майже

припинилися процеси відтворення й оновлення матеріально-

технічної бази.

Основними причинами, що гальмують роботу вітчизняних

підприємств по виробництву сільськогосподарської техніки слід

вважати: по-перше, низька купівельна спроможність сільгоспви-

робників; по-друге, не вся техніка, яка виробляється на наших

заводах не відповідає вимогам покупців через її низьку якість, в

результаті не вчасно реалізується вся вироблена техніка і запас-

ні частини; по-третє, різні комерційні структури організовують

завезення в країну сільськогосподарську техніку із інших країн

яка уже була в користуванні. Причому в державі находяться ко-

шти в межах 1 млрд. грн в рік на закупівлю такої техніки і не на-

158

(тис. шт.)

Види продукції 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Трактори 106,2 10,4 4,0 3,6 3,0 4,5 5,8 5,5 3,7

Тракторні плуги 89,2 1,7 3,1 3,5 3,3 4,2 5,2 3,1 2,5

Тракторні сівалки 57,1 1,5 2,0 3,9 4,9 7,4 9,9 11,3 8,9

Рядові жатки 58,8 0,3 1,2 1,2 1,2 0,8 2,7 3,8 3,2

Бурякозбиральні

комбайни

8,6 0,4 0,1 0,2 0,1 0,2 0,1 0,1 0,2

Дощувальні ма-

шини

6,4 0,01 – – – – – – –

Автонапувалки

для великої рога-

тої худоби

83,5 20,3 3,1 3,3 4,3 1,8 – – –

Зернозбиральні

комбайни

– – – – – 0,1 0,3 0,3 0,3

Таб ли ця 10.3

Ди наміка ви роб ництва сільсько го с по дарсь ких ма шин

за 1990–2006 рр.

ходиться політичного рішення на використання цих коштів на

виробництво техніки на власних сільськогосподарських підпри-

ємствах.

Проголошений Україною стратегічний курс на інтеграцію

до Європейського Союзу потребує ретельного аналізу можливих

наслідків вступу до ЄС для промисловості в цілому і кожної га-

лузі окремо.

Підприємства сільськогосподарського машинобудування

України, готуючись до вступу України в СОТ, проводять значну

роботу щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної

продукції і можливості виходу з нею на іноземні ринки. За кон-

структивними показниками українська техніка для АПК прак-

тично не відрізняються від іноземних аналогів, а за ціною в де-

кілька разів дешевші.

Підвищення якості є одним із домінуючих чинників конку-

рентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської техніки,

а підвищення безвідмовності роботи впродовж визначеного тер-

міну і збільшення гарантійного терміну експлуатації є вагомими

та характеристичними показниками технічного рівня сільсько-

господарської техніки. Крім того, в умовах ринкової економіки

конкурують не лише машини або знаряддя, але і технології ви-

робництва. Тому технічну політику в сільгоспмашинобудуван-

ні доцільно пов’язувати насамперед з технологіями виробництва

сільськогосподарської продукції, забезпечуючи виробництво та-

ких машин, які б одноразово виконували декілька технологічних

операцій. Разом з тим, досягнення необхідної мети потребує за-

твердження програми розвитку вітчизняного сільгоспмашино-

будування та її практичного вирішення.

10.5. Ви роб ництво при ладів і по бу то вої

техніки

Ви роб ництво при ладів, інстру ментів і по бу то вих ма шин

ха рак те ри зується ве ли кою тру домісткістю і не знач ною

ма теріаломісткістю. Ви роб ництво та ких видів про дукції ви ко ну-

ють в ос нов но му ви со кок валіфіко вані працівни ки.

159

160

Ви роб ництво при ладів. При ла ди ви ко ри с то ву ють ся в усіх

га лу зях на род но го гос по дар ст ва, по чи на ю чи від про стих по бу то-

вих при ладів і до космічних ко раблів. Лічиль ни ки ви ко ри с тан ня

во ди, га зу, еле к т ро е нергії ви ко ри с то ву ють ся в усіх по меш кан-

нях. Інші при ла ди ви ко ри с то ву ють ся в усіх ма ши нах і ме ханізмах.

В Ук раїні близько 100 при ла до будівних за водів, які є в усіх

об лас них і в ба га ть ох рай он них цен т рах. На при ла до будівних

за во дах в 1990 р. пра цю ва ло 270 тис. чо ловік, які за без пе чу ва ли

всі га лузі не обхідни ми при ла да ми в не обхідній кількості. Із ско-

ро чен ням об сягів ви роб ництва про дукції ма ши но бу ду ван ня

по тре ба у вимірній про дукції знач но змен ши лась і ви пу с кається

її ли ше стільки, скільки по тре бує ви роб ництво. У 2006 р. на при-

ла до будівних за во дах пра цю ва ло 54 тис. працівників, або у 5 разів

мен ше. З ча сом із пож вав лен ням ви роб ництва в га лузі ма ши но бу-

ду ван ня та інших га лу зях на род но го гос по дар ст ва ви роб ництво

при ладів мо же бу ди віднов ле не в не обхідних об ся гах.

Ви роб ництво по бу то вої техніки за 1990–2006 рр. знач но

змен ши лось. Так, об ся ги ви роб ництва те левізорів про ти 1990 р.

ско ро ти лось у 8,8 разів, радіоп рий мачів — у 485 ра зів, праль них

ма шин — у 3,3 ра зи, пи ло сосів — у 117 ра зів, ве ло си педів — у 2,0

ра зи, по бу то вих хо ло диль ників — на 42,7 рази (табл. 10.4).

Ви роб ництво те левізорів скон цен т ро ва но у Львові, Києві,

Сімфе ро полі та у м. Сміла Чер кась кої об ласті. Найбільши ми

Таб ли ця 10.4

Ви роб ництво по бу то вої техніки в Ук раїні

Види продукції 1990 1995 2000 2002 2004 2005 2006

Телевізори 3774 315 62,4 159 443 651 431

Побутові

холодильники

903 362 451 583 850 953 338

Радіоприймачі 777 125 36,5 33,5 106 17,6 1,6

Пральні машини 788 213 125 232 345 322 208

Пилососи 1073 285 109 83,4 53,3 37,5 9,2

Велосипеди 800 36,2 5,4 243 250 312 392

(тис. шт.)