Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

За ро ки не за леж ності об ся ги пе ре робки наф ти і ви роб ництва

про дукції з неї ско ро ти лись більше ніж у 4 ра зи (див. табл. 8.2 та

рис. 8.2), а основним не доліком наф то пе ре роб них за водів, які

розміщені на те ри торії Ук раїни, є те, що гли би на пе ре роб ки наф ти

за ли шається до сить низь кою — до 60%, тоді як у США по над 90%.

Раніше, коли нафта на світовому ринку була у 5 разів дешевше,

було вигідно спалювати відходи переробки нафти на теплових

електростанціях, що ми і робимо. Тепер ситуація змінилась і при

ціні нафти понад 100 дол. США за барель спалювати її на тепло-

вих електростанціях не раціонально.

Низь кий технічний рівень ви роб ництва наф то пе ре роб ної

про мис ло вості, ви пуск не якісних наф то про дуктів ста вить пе ред

за во да ми за вдан ня про їх мо дернізацію. Ра зом з тим Ук раїна не

має мож ли вості за без пе чи ти всі по туж ності влас ною си ро ви ною,

а Російська Фе де рація як власник цих заводів і ос нов ний по ста-

чаль ник си рої наф ти, поки-що, не зацікав ле на у їх ро боті.

Най важ ливішим за вдан ням наф то пе ре роб ної про мис ло вості

є за без пе чен ня зро с тан ня технічно го рівня ви роб ництва і підви-

щен ня гли би ни пе ре роб ки до 80% і більше, а та кож шля хом

до мо вле ності з Російською Фе де рацією та за ра ху нок збільшення

121

Таб ли ця 8.2

Об ся ги пе ре роб ки наф ти і ви роб ництва про дукції за ро ка ми

Роки

Пере-

роблено

нафти,

млн т

Вироблено

бен-

зину,

млн т

дизель-

ного

палива,

млн т

мазуту

паливно-

го,

млн т

нафто-

бітуму,

млн т

масла

мас-

тильні,

тис. т

пара-

фіну,

тис. т

1985

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

59,9

59,0

16,9

9,1

16,1

20,2

21,9

22,0

18,4

14,4

10,0

9,2

3,0

2,1

4,0

4,7

4,4

5,0

4,6

3,9

14,6

12,7

4,3

2,7

4,8

5,8

6,3

5,3

4,3

25,5

25,6

6,6

2,7

5,3

7,2

7,9

7,8

5,9

3,8

1,5

2,5

0,6

0,2

0,3

0,2

0,3

0,4

0,5

486

517

287

142

135

149

169

194

176

210

144

120

14,3

21,4

19,0

20,6

14,9

13,9

11,0

13,0

122

Рис. 8.2. Обсяги переробки нафти і виробництва

нафтопродуктів в України

59,9

21,9

22,0

18,4

14,4

4,6

3,9

5,3

4,3

25,5

5,9

3,8

59,0

20,2

16,1

16,9

9,1

5,0

4,4

4,7

4,0

2,1

3,0

9,2

10,0

6,3

5,8

2,7

4,8

4,3

12,7

14,6

25,6

6,6

7,2

7,9

7,8

5,3

0,0

10,0

20,0

30,0

40,0

50,0

60,0

1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

перероблено нафти

вироблено бензину

вироблено дизельного пального

вироблено мазуту паливного

млн т

добування нафти в Україні та по став ки її із інших країн за без пе-

чи ти раціональ не ви ко ри с тан ня ви роб ни чо го по тенціалу наф то-

пе ре роб них підприємств.

Га зо ва про мис ловість Ук раїни

Га зо ва про мис ловість — най мо лод ша га лузь па лив ної про-

мис ло вості Ук раїни. Во на сфор му ва лась в ос нов но му у після-

воєнні ро ки на базі розвіда них ро до вищ при род но го га зу. Газ

окрім ви ко ри с тан ня у по бу то вих цілях, у ме та лургії та для ви -

роб ництва еле к т ро е нергії ши ро ко ви ко ри с то вується для ви роб -

ництва азот них до б рив та син те тич них ма теріалів.

Історія газової промисловості в Україні нараховує близько

100 років. В Прикарпатті супутний нафтовий газ почали засто-

совувати у промислових масштабах на початку XX ст. і перший

газопровід Борислав-Дрогобич був збудований у 1912 р.

Початок масштабного видобутку та використання природ-

ного газу в Україні повязаний з відкриттям у 1920 р. Дашавського

газового родовища, яке експлуатується з 1924 р.

Відкриття низки великих родовищ — Опарського, Угерсь-

ко го, Більче-Волинського зумовило будівництво в 1948 р. газо-

про воду Дашава-Київ з діаметром труби 500 мм і довжиною

509 км.

В 1950 р. відкрите унікальне Шебелинське родовище на Хар-

ківщині з початковими запасами 650 млрд. м

газу, яке введене

в експлуатацію в 1956 р., а в 60-і роки побудовані газопроводи

Ше белинка-Харків, Шебелинка-Кривий Ріг-Одеса, Шебелинка-

Київ.

Після відкриття в 60-х роках великих і середніх родо вищ:

Хрестищенського, Єфремівського, Кегичівського, Пролетарсь-

кого, Гадяцького та ін. було збудовано газопровід в 1968-70 рр.

Єфремівна-Диканька-Київ, який об’єднав два найбільших газо-

носних регіони України — Дніпровсько-Донецький та Перед-

карпатсь кий — в єдину газотранспортну систему.

В 1975–76 рр. видобуток газу досяг максимуму — 67,7 млрд.

на рік, і в 1977 р. Україна забезпечувала свої потреби в газі і

була його експортером.

123

124

В ос танні ро ки у При кар патті відкри то Су до воFВиш нянсь ке

і Не мирівське ро до ви ща у Львівській обл. та Солт винсь ке,

Му качівське й Іршавсь ке ро до ви ща в За кар патській об ласті.

У діючих ро до ви щах на За ході Ук раїни ра зом із розвіда ни ми

за па си га зу ста нов лять 94 млрд м

Ос новні ро до ви ща при род но го га зу в Ук раїні роз та шо вані у

Харківській об ласті — Ше бе линсь ке, Хре с ти щенсь ке, Ке ги-

чівське, Дру же любівське і Західно х ре с ти щенсь ке ро до ви ща; у

Сумській об ласті (Ри бальсь ке, Ка чанівське); у Пол тавській

(Со ло хоFДи кансь ке); у Дніпро пе т ровській (Пе ре щи пенсь ке) та

Чернігівській (Гнідинцівське) об ла с тях. Тут ви яв ле но 111 га зо-

вих ро до вищ, за па си га зу ста нов лять 785,4 млрд м

У При чор но морсь коFКримській наф то га зо носній об ласті від-

кри то й ек сплу а ту ють ся 17 га зо вих ро до вищ із за галь ни ми за па-

са ми 14,3 млрд м

. Найбільші з них: Го ли цинсь ке, Джан койсь ке,

Глібівське, Оленівське, За дор нинсь ке, Стріяківське ро до ви ща.

На дні Чор но го мо ря ге о ло ги ви я ви ли ряд пер спек тив них

ро до вищ з за па са ми га зу по над 100 млрд м

. Та ким чи ном, за

оцінка ми ек с пертів за па си при род но го га зу в Ук раїні в ме жах 1,2

трлн. м

. А в 2006 р. появилась інформація що на шельфі Чорного

моря є запаси газу понад 1 трлн. м

. Якщо це підтвердиться, то

запаси газу можуть подвоїтись.

Крім то го, в січні 2006 р. у Вер ховній Раді Ук раїни роз гля да-

лось пи тан ня про гос по дарсь ке ви ко ри с тан ня га зу ме та ну, який

зна хо дить ся у вугільних пла с тах. Цей газ по ки що ви ка чується з

пластів і не весь ви ко ри с то вується як па ли во, а про сто ви ки-

дається у повітря, за бруд ню ю чи довкілля. За підра хун ка ми ек с-

пертів та ко го га зу мо же бу ти при близ но 1,2 трлн. м

Та ким чи ном, у над рах Ук раїни є 2,4–2,5 трлн. м

при род но-

го га зу і га зу ме та ну.

Об ся ги до бу ван ня га зу в ос танні ро ки ся га ють 19–21 млрд м

за рік (табл. 8.3).

Із за галь ної кількості га зу, що ви ко ри с то вується в країні,

19–20 млрд м

ви т ра чається на ко му наль ноFпо бу тові по тре би, 30

млрд м

— на ви роб ництво еле к т ро е нергії і в ме жах 30 млрд м

—

в ме та лургії. Та ким чи ном в се ред нь о му за ос танні ро ки ви т ра-

чається близько 80 млрд м

га зу.

При до бу ванні га зу в країні у ме жах 20 млрд м

ми за без пе-

чуємо свою по тре бу у газі у ме жах 20–25%, а ре ш та по кри вається

за ра ху нок імпор ту. До 2006 р. ми от ри му ва ли з Російської Фе де-

рації без ко ш тов но 30 млрд м

за пе ре ка чу ван ня че рез те ри торію

Ук раїни її га зу в Євро пу, а ре ш ту 30 млрд м

за ку повува ли в

Турк меністані.

У пер спек тиві пла ну ва лось збільши ти ви ко ри с тан ня га зу до

100 млрд м

, але по до рож чан ня йо го з 1.01.2006 р. прак тич но у 2

ра зи ста вить пи тан ня про йо го еко ном не ви ко ри с тан ня і пе ре-

гля д дже рел йо го над хо д жен ня. Кабіне том Міністрів Ук раїни

роз гля да ють ся про по зиції по пе ре ходу на аль тер на тивні ви ди

па ли ва і ско ро чен ня ви ко ри с тан ня га зу до 45–50 млрд м

за рік,

тоб то май же вдвічі.

При умові ефек тив но го ви ко ри с тан ня ме та ну за ра ху нок

влас них га зо вих ре сурсів Ук раїна мо же за без пе чи ти по тре бу в газі

в об сязі 40 млрд м

. Так що при впро ва д женні енер гоз беріга ю чих

тех но логій в пер спек тиві по тре ба у за купівлі га зу мо же ско ро ти-

тись до 10 млрд м

, але потрібно провести величезну роботу по

розробці технології викачування газу метану із вугільних пластів.

125

Роки млрд м

1940

1960

1970

1975

1980

1985

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

0,5

14,3

60,9

68,7

56,7

42,9

28,1

18,2

17,9

18,3

18,7

19,2

20,4

20,8

21,1

Таб ли ця 8.3

Ви до бу ток при род но го га зу в Ук раїні у 1940–2006 рр.

Тор фо ва про мис ловість

Тор фо ва про мис ловість — най давніша га лузь па лив ноFенер-

ге тич но го ком плек су. За па си тор фу в Ук раїні 2,2 млрд т, які

зберіга ють ся в 2500 боліт Поліської зо ни країни. Це у Львівській,

Рівненській, Во линській, Іва ноFФранківській об ла с тях та

полісь ких рай о нах Жи то мирсь кої, Чернігівської, Київської і

Сумсь кої об ла с тей. Як па ли во у виді бри кетів йо го ви ко ри с то ву-

ва ли в ос нов но му у Лісо сте повій та Сте повій зо нах Ук раїни.

В 1940 р. об сяг йо го до бу ван ня ста но вив 3,5 млн т, в 1960 р. —

4,7 млн т, в 1970–1990 рр. — у ме жах 1,6 млн т, 1995 р. — 0,7 млн т,

в 2004 р. — 0,5 млн т., в 2005 р. — 0,6 млн т., а в 2006 р. — 0,5 млн т.

Цінність його як палива в тому, що він спалюється повністю,

а відходи від згорання — попіл, це цінне добриво для сільського

господарства.

Торф ви ко ри с то вується та кож як ор ганічне до б ри во у сільсь-

ко му гос по дарстві, а також у хімічній про мис ло вості та для

ви роб ництва ма с тил і па рафіну.

Еле к т ро е нер ге ти ка

Енер ге тич ний ком плекс є невід’ємною ча с ти ною на род но го-

с по дарсь ко го ком плек су країни. Йо го про дукція спо жи вається

всіма суб’єкта ми гос по да рю ван ня і на се лен ням.

За сто су ван ня еле к т ро е нергії да ло змо гу про сто ро во роз’єдна-

ти ро бочі ма ши ни і пер винні ге не ра то ри, відо кре ми ти місце

ви роб ництва енергії від її спо жи вачів. У ре зуль таті ви роб ництво

енергії її пе ре да ча і роз поділ відо кре ми лись у са мостійну га лузь —

еле к т ро е нер ге ти ку, а спо жи вачі енергії ро зо се ре ди лись по різних

га лу зях про мис ло вості і на род но го гос по дар ст ва. Це відкри ло

простір для кон цен т рації ви роб ництва в різних га лу зях і

розміщен ня ви роб ництва на відстані від енер ге тич них дже рел.

Еле к т ро е нер ге ти ка є ви со ко ме ханізо ва ною га луз зю про мис-

ло вості. У зв’яз ку з цим в за тра тах на ви роб ництво енергії від-

нос но ма ла пи то ма ва га за робітної пла ти. Ра зом з тим ви со кий

технічний рівень обу мов лює ви со ку кваліфікацію робітників та

інже нер ноFтехнічно го пер со на лу. Та ким чи ном, еле к т ро е нер ге-

126

ти ка є провідною га луз зю про мис ло вості. Динаміка потужності

електростанцій та виробництва електроенергії в Україні за

1913–2006 рр. показана у табл. 8.4, рис. 8.3, а структуру вироб-

ництва електроенергії електростанціями України показано на

рис. 8.4.

Еле к т ро с танції поділя ють на 4 ви ди — теп лові, гідроF та

атомні еле к т ро с танції та ті, що ви ко ри с то ву ють си лу вітру й

сон ця.

Теп лові еле к т ро с танції пра цю ють на твер до му, рідко му та

га зо во му па ливі. В Ук раїні як дже ре ло по ста чан ня еле к т рич ної

енергії во ни з’яви лись у 1878 р., ко ли бу ло об лад на но то кар ний

цех київських залізнич них май сте рень еле к т рич ни ми ліхта ря ми,

а в 1990 р. на них ви роб ля лось уже 70,9% еле к т рич но го стру му.

Теп лові еле к т ро с танції бу ва ють різних по туж но с тей. До най-

більших слід відне с ти Бу ш тирсь ку і До б ро творсь ку Львів ської

області, Ста ро бешівську і Слов’янсь ку До нець кої області, Ла ди-

жинсь ку Вінниць кої області, Трипільську Київської об ласті.

Нині за галь ний технічний стан теп ло вих еле к т ро с танцій

Ук раїни не за довільний. Це пов’яза но з тим, що впро довж де ся-

тиліть не про во ди лась мо дернізація теп ло енер ге тич но го гос по-

дар ст ва. В ре зуль таті по над 20% енер ге тич но го ус тат ку ван ня

зно ше не, а 70% втра ти ло свій ре сурс.

За ро ки не за леж ності ви роб ництво еле к т ро е нергії на теп ло-

вих еле к т ро с танціях ско ро ти лось у 2,3 ра зи: із 211,6 млрд кВт. год.

вироблених в 1990 р. до 90,1 млрд кВт. год., які ви роб ле но у 2006 р.

(табл. 8.4).

За старіла тех но логія спа лю ван ня вугілля, ма зу ту і навіть

га зу разом із ви со ким рівнем спра цю ван ня об лад нан ня при зво-

дить до ве ли ких ви кидів шкідли вих ре чо вин у повітря, що

потребує значної модернізації обладнання та нових підходів до

питання охорони довкілля.

Гідро е ле к т ро с танції яв ля ють ся най е фек тивнішим дже ре-

лом еле к т ро е нергії. Пе ре ва га їх у то му, що собівартість ви роб-

лен ня на них енергії у 5–6 разів де шев ша, ніж на теп ло вих

станціях, а за трати праці у 15–20 разів менші.

Ра зом з тим розміщен ня їх за ле жить від при род них умов та

й ви роб ництво еле к т ро е нергії має се зон ний ха рак тер. Будів-

127

128

Таб ли ця 8.4

По тужність еле к т ро с танцій і ви роб ництво еле к т ро е нергії в Ук раїні за 1913–2006 рр.

Роки

Всі електростанції

У тому числі

гідроелектростанції теплові атомні

потуж-

ність,

млн кВт

виробництво

електроенергії,

млрд.

кВт. год

потуж-

ність,

млн кВт

виробництво

електроенергії,

млрд. кВт. год

потуж-

ність,

млн кВт

виробництво

електроенер-

гії, млрд кВт.

год

потуж-

ність,

млн кВт

виробництво

електроенер-

гії, млрд кВт.

год

1913

0,3 0,5 2 тис. кВт 3 млн кВт год 0,3 0,5 – –

1940

2,7 12,4 0,6 2,2 2,1 10,2 – –

1950

3,3 14,7 0,7 2,5 2,6 12,2 – –

1955

6,5 30,1 0,9 3,2 5,6 26,9 – –

1960

11,7 53,9 1,8 4,0 9,9 49,9 – –

1965

18,9 94,6 2,2 6,3 16,7 88,3 – –

1970

27,9 137,6 2,5 11,6 25,4 126,0 – –

1975

38,2 194,6 3,8 9,7 34,4 184,9 – –

1980

43,9 236,0 4,0 13,4 37,5 208,4 2,4 14,2

1985

51,1 272,0 4,7 10,7 37,5 208,0 8,9 53,3

1990

55,6 298,5 4,7 10,7 37,1 211,6 13,8 76,2

1995

53,9 194,0 4,7 10,2 36,6 113,3 12,6 70,5

2000

52,8 171,4 4,7 11,5 36,3 82,6 11,8 77,3

2001

52,8 173,0 4,7 12,2 36,3 84,6 11,8 76,2

2002

52,8 173,7 4,8 9,8 36,2 85,9 11,8 78,0

2003

52,7 180,4 4,8 9,4 36,0 89,5 11,8 81,4

2004

52,9 182,2 4,8 11,9 35,2 83,2 12,8 87,0

2005

52,5 186,1 4,7 12,5 34,9 84,7 12,8 88,8

2006

53,8 193,4 4,9 13,0 35,0 90,1 13,8 90,2

129

Рис. 8.3. Виробництво електроенергії в Україні

13,0

83,2

193,4

182,2

298,5

171,4

236,0

12,4

14,7

137,6

53,9

0,5

2.2

2,5

4,0

11,6

13,4

10,7

11,5

11,9

90,1

10,2

12,2

82,6

208,4

211,6

126,0

49,9

90,2

14,2

76,2

77,3

87,0

100

120

140

160

180

200

220

240

260

280

300

1913 1940 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2004 2006

всіма електростанціями

гідроелектростанціями

тепловими

атомними

млрд кВт. год.

ництво ГЕС на рівнин них річках за вдає знач них ма теріаль них

збитків, по тре бує за топ лен ня ве ли ких те ри торій. Ос новні

гідро е ле к т ро с танції роз та шо вані на Дніпрі. Це Київська,

Канівська, Кременчуська, Дніпрод зер жинсь ка, Дніпро гес

(1932 р.), Ка ховсь ка, . На Дністрі по бу до ва но Но водністровсь ку

ГЕС на кор доні Вінниць кої і Чернівець кої об ла с тей та у За кар-

патській області діє Те реб ляріцька гідро е ле к т ро с танція. На

гідро е ле к т ро с танціях Ук раїни ви роб ляється в ме жах 10–13

млрд кВт. год. еле к т ро е нергії.

В Україні є унікальна можливість будівництва гідроелектро-

станцій на річках Карпат. Це дасть можливість уникнути затоп-

лення земель Закарпаття під час повіней та збільшити вироб-

ництво дешевої електроенергії в країні.

Атомні еле к т ро с танції у ви гляді па ли ва ви ко ри с то ву ють

зба га че ний уран. За ха рак те ром ви ко ри с тан ня па ли ва во ни не

пов’язані з ро до ви ща ми йо го ви до бу ван ня. Такі еле к т ро с танції

доцільно розміщу ва ти у регіонах без до стат ньої на яв ності інших

видів па лив них ре сурсів. В Ук раїні діють 4 АЕС — За порізька,

Півден но ук раїнська у Ми ко лаївській об ласті, Рівненсь ка і

Хмель ниць ка. В 2006 р. на них бу ло ви роб ле но 46,7% еле к т ро е-

нергії, або 90,2 млрд кВт. год.

У де я ких країнах світу (Японія, Франція) частка еле к т ро е-

нергії, яка ви роб ляється на АЕС, ся гає 90% і більше. З ча сом в

130

Рис. 8.4. Структура виробництва електроенергії електростанціями

України

2006

1990

46,7%

6,7%

46,6%

70,9%

25,5%

3,6%