Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

цен т ра ми еле к трон ної та радіотехнічної про мис ло вості ви с ту па-

ють Київ, Харків, Дніпро пе т ровськ, Оде са, Львів, Вінни ця,

Чернівці. Ви роб ництво ве ло си педів скон цен т ро ва но у Хар кові,

по бу то вих хо ло диль ників — у До нець ку.

Су час на стра тегія дер жав ної про мис ло вої політи ки Ук раїни

в га лузі ма ши но бу ду ван ня пе ред ба чає зро с тан ня темпів ви пу с ку

на уко воFтехнічної про дукції, ос воєння но вих конку рентоFспро-

можних зразків техніки, підви щен ня якості з орієнтацією на

внутрішній ри нок і збільшен ня ек с пор ту.

Особливе значення надається в останні роки імпорту побу-

тової техніки в країну, адже виробництво усіх видів вітчизняної

побутової техніки скоротилося через ліквідацію підприємств та

низьку якість продукції. Основними стратегічними пріоритета-

ми у галузі машинобудування мають бути: економічне стимулю-

вання створення конкурентноспроможних виробництв; збіль-

шення номенклатури виробленої продукції, такої як телевізорів,

пральних машин, побутових холодильників та пилососів; забез-

печення зростання доходів від реалізації продукції на внутріш-

ньому та зовнішньому ринках.

Значна увага буде спрямована на удосконалення системи

державної підтримки наукових розробок і створення нових ви-

дів техніки, прогресивних технологій, удосконалення механізму

державного цільового фінансування інноваційних проектів.

Кон трольні за пи тан ня

1. Роль ма ши но будівно го ком плек су в на род но му гос по-

дарстві і йо го струк ту ра.

2. Важ ке ма ши но бу ду ван ня і ди наміка роз вит ку.

3. Транс порт не ма ши но бу ду ван ня, стан роз вит ку.

4. Ав то мобіле бу ду ван ня, ди наміка роз вит ку.

5. Сільсько го с по дарсь ке ма ши но бу ду ван ня, розміщен ня та

ди наміка ви роб ництва про дукції.

6. Ви роб ництво при ладів.

7. Ви роб ництво по бу то вої техніки, розміщен ня і ди наміка

роз вит ку.

161

Ре ко мен до ва на літе ра ту ра

1. Зо ло та рь ов А. Ор ганізаційні ас пек ти роз вит ку ма ши но бу-

ду ван ня // Еко номіка Ук раїни. — 2004. — № 12.

2. Гуков Я. С. Проблеми вітчизняного сільгоспмашино бу ду-

вання та шляхи їх вирішення — думка науковця // Техніка

АПК. — 2006. — № 5. — с. 12.

3. Кри жа нов ский Б. Н. По тен ция ма ши но ст ро е ния. — К.:

На уко ва дум ка, 1994. — 351 с.

4. Ро ма нен ко В. Регіональні рин ки про дукції ма ши но бу ду-

ван ня в Ук раїні // Еко номіка Ук раїни. — 1996. — № 6. —

С. 90–92.

5. Розміщен ня про дук тив них сил: На вчаль ноFме то дич ний

посібник для са мостійно го вив чен ня дис ципліни / С. І. До ро гун-

цов, Ю. І. Пітю рен ко, Я. Б. Олійник та ін. — K.: КНЕУ, 2000. —

363 с.

6. Розміщен ня про дук тив них сил Ук раїни. Підруч ник за

ре дакцією Є.П.Ка ча на. — К.: Юри дич на кни га. — 2002. — 350 с.

7. Савченко В. І. Українськлму селу — надійну техніку //

Техніка АПК. — 2006. — № 5.

8. Ситник В. П. Формування і реалізація державної політики

розвитку матеріально-технічної бази АПК в Україні // Економіка

АПК. — 2003. — № 2.

9. Статистичний щорічник України за 2006 р. — К.: Консуль

тант, 2007.

162

11. Комплекс галузей хімічної

промисловості України

Розглядаються на ступні пи тан ня:

11.1. Роль хімічно го ком плек су та ди наміка ви роб-

ництва про дукції хімічної про мис ло вості

11.2. Розміщен ня підприємств хімічно го комплексу

11.1. Роль хімічного комплексу та динаміка

виробництва продукції хімічної

промисловості

Хімічний ком плекс яв ляється од ним із важ ливіших у на род-

но му гос по дарстві країни. Особ ливістю йо го є здатність за без пе-

чи ти всі га лузі еко номіки ма теріала ми з пев ни ми вла с ти во с тя ми.

Про дукція хімічної про мис ло вості ча с то заміщує при род ну

си ро ви ну, об ся ги якої не такі й значні (де ревина, шкіра, нит ки).

В ньо му ви роб ляється про дукція для всіх га лу зей про мис ло-

вості, транс пор ту, сільсько го гос по дар ст ва, обо ро ни, по бу то во го

об слу го ву ван ня й істот но впли ває на рівень і тем пи роз вит ку

всієї еко номіки країни.

У про мис ло во му ком плексі Ук раїни ча ст ка хімічної про мис-

ло вості не знач на і ста но ви ла в 2006 р. 6,4% вар тості реалізованої

про дукції про мис ло вості Ук раїни. Хімічною промисловістю

ви роб ляється ду же ба га то про дукції різних най ме ну вань.

На по чат ку 2006 р. в Ук раїні налічу ва лось 3804 підприємств,

хімічної і нафтохімічної про мис ло вості, в то му числі підприємств

лише хімічного виробництва 1644 та виробництва гумових і

пластмасових виробів — 2160 підприємств.

Ста ном на 1.01.2007 р. безпосередньо в хімічній промисловості

бу ло зай ня то 130 тис. чол., що майже у 2,0 ра зи мен ше про ти

чи сель ності зай ня тих у 1990 р. (256 тис. чол.).

163

164

Си ро вин на ба за хімічної про мис ло вості

Си ро вин на ба за хімічної про мис ло вості різно манітна і вклю-

чає за па си май же всіх видів міне раль них ре сурсів: вугілля, при-

род ний газ, наф ту, сірку, ку хон ну і калійну сіль, ру ди, відхо ди

ме та лургійної про мис ло вості, еле к т ро е нер ге ти ки, сільсько го с-

по дарсь ку си ро ви ну.

Про за па си вугілля, га зу і наф ти в Ук раїні до клад но

ви кла де но у темі, при свя ченій па лив ноFенер ге тич но му ком-

плек су. Зу пи ни мо ся на ха рак те ри с тиці інших видів хімічної

си ро ви ни.

За па си ку хон ної солі в Ук раїні ста нов лять по над 10 млрд т.

Більше ніж по ло ви на з них при па дає на Ар темівськоFСлов’янсь-

ке ро до ви ще До нець кої об ласті. Со ляні пла с ти за ля га ють тут на

гли бині 80–500 м, їх по тужність місця ми до ся гає 20–28 м. У

Харківській об ласті є Єфремівське ро до ви ще. В За кар патті

до бу вається сіль шахт ним спо со бом біля міста Со лот ви но. Знач-

ну цінність для хімічної про мис ло вості ма ють за па си со лей

Північно го Кри му. Во ни пред став лені в ос нов ному ро пою

Си вась ких озер. У її складі роз чи ни со лей натрію, магнію, бро му,

йо ду, ти та ну та інших цінних еле ментів.

За па си калійних со лей є у При кар патті. Це Ка лушсь ке

ро до ви ще в Іва ноFФранківській і Стеб никівське Львівської

об ла с тей. Солі цих ро до вищ ви ко ри с то ву ють ся при ви роб ництві

калійних до б рив і магнію.

Ро до ви ща са мо род ної сірки відкриті в При кар патті. Це такі

ро до ви ща, як Роз дольсь ке, Яворівське, Не мирівське Львівської

об ласті і Глу маєвське Іва ноFФранківської об ласті.

За па си фо с фо ритів ви ко ри с то ву ють ся при ви роб ництві

фо с фат них до б рив. Найбільше їх у Кролівець ко му рай оні Сумсь-

кої об ласті. Че рез гли бо ке за ля ган ня фо с фо ри ти мож на до бу ва-

ти ли ше підзем ним спо со бом. Як фо с фор на си ро ви на мо жуть

бу ти ви ко ри с тані апа ти тові ру ди, які є в Дніпро пе т ровській і

Жи то мирській об ла с тях.

За па си крей ди і вап няків, які ши ро ко ви ко ри с то ву ють ся у

хімічній про мис ло вості, є у ба га ть ох місцях країни — в При чор-

но мор’ї, До нець коFПридніпровській ни зо вині, Дон басі. За без пе-

чен ня Ук раїни цим ви дом си ро ви ни для хімічної про мис ло вості

не є про бле мою.

Хімічна про мис ловість ви ко ри с то вує в знач них об ся гах як

си ро ви ну і про мис лові відхо ди. Во ни ство рю ють ся в не об ме же-

них об ся гах у чорній та ко ль о ровій ме та лургії, наф то пе ре робці,

на теп ло вих еле к т ро с танціях, у лісовій про мис ло вості то що.

Особ ли ве слід відміти ти кок сохімічне ви роб ництво, на базі яко-

го з вугілля (по ряд з кок сом, що на прав ляється у до мен не ви роб-

ництво) от ри му ють ба га то інших цінних про дуктів: аміак, смо ли,

бен зол. Ве ликі кок сохімічні за во ди збу до вані по бли зу ос нов них

спо жи вачів кок су — ме та лургійних за водів — у ба га ть ох містах

Дон ба су і Придніпров’я — Горлівці, До нець ку, Макіївці, Ал чевсь-

ку, Єнакієві, Маріуполі, Дніпрод зер жинсь ку, Дніпро пе т ровсь ку,

Кри во му Розі, За поріжжі.

Важ ли вим по ста чаль ни ком си ро ви ни для хімічної про мис-

ло вості слу жить наф то пе ре роб на про мис ловість, по туж ності

якої — 80 млн т наф ти за рік. Наф то пе ре робні за во ди Ук раїни

пра цю ють го ло вним чи ном на імпортній нафті.

В ціло му, не зва жа ю чи на на явність влас ної по туж ної си ро-

вин ної ба зи хімічної про мис ло вості, для країни ще ха рак тер на

істот на за лежність га лузі від імпорт них по ста вок при род но го

га зу, наф ти, апа ти то вих кон цен т ратів, син те тич но го ка у чу ку,

це лю ло зи та ін., що згуб но впли ває на роз ви ток га лузі.

Роз ви ток хімічної про мис ло вості на ро щу вав ся з ро ка ми, і в

1990 р. в Ук раїні ви роб ля лось 4,8 млн т міне раль них до б рив, 5

млн т сірча ної кис ло ти, 0,4 млн т каустичної со ди, 179 тис. т

хімічних во ло кон, 50,5 тис. т хімічних за собів за хи с ту рос лин, 11,2

млн шт. ав то мобільних шин і ба га то іншої про дукції (табл. 11.1).

За ро ки не за леж ності (1990–2006 рр.) хімічна про мис ловість

Ук раїни знач но змен ши ла об ся ги ви роб ництва. Так , у 1,8 ра зи

ско ро ти лось ви роб ництво міне раль них до б рив, а фо с фор них і

калійних — відповідно у 63,4 і 17,8 ра зи, сірча ної кис ло ти у 3,4

ра зи, хімічних во ло кон у 5,0 ра зів, каустичної со ди у 2,4 ра зи,

хімічних за собів за хи с ту рос лин у 30 ра зів, ав то мобільних шин у

1,5 ра зи. Це ре зуль тат різко го ско ро чен ня об сягів ви роб ництва

ос нов них спо жив них про дуктів хімічної про мис ло вості та не об-

ду ма них дій керівництва країни.

165

166

Таб ли ця 11.1

Ди наміка ви роб ництва ос нов них видів про дукції хімічної

про мис ло вості Ук раїни за 1940–2006 рр.

Види

продукції

Од.

виміру

1940 1950 1970 1990 2000 2003 2006

Мінеральні до-

брива, всього

тис. т 212 322 2499 4815 2304 2524 2600

в т.ч. азотні тис. т 73 115 1396 3022 2202 2473 2566

фосфорні тис. т 109 162 703 1648 82 38 26

калійні тис. т 30 45 399 143 20 14 8

Сірчана кислота тис. т 407 395 2223 5011 1038 1113 1493

Каустична сода тис. т 77,6 41,4 218 445 575 656 183

Хімічні волокна тис. т 1,6 2,9 65,3 179,2 30,3 30,7 35,9

Пластмаси тис. т — — 180 827 152 н/д 458

Хімічні засоби

захисту рослин

тис. т — — 21,8 50,5 1,1 0,7 1,7

в т.ч. гербіциди тис. т — — 4,5 1,9 0,4 0,3 н/д

Шини автомо-

більні

тис. шт — — 3565 11203 6817 6557 7093

11.2. Розміщення підприємств хімічного

комплексу

На розміщен ня підприємств хімічної про мис ло вості впли ває

ряд фак торів: си ро вин ний, транс порт ний, па лив ноFенер ге тич-

ний і спо жив чий. Слід вра хо ву ва ти, що хімічне ви роб ництво, як

пра ви ло, ба га то с тадійне, скла дається з низ ки послідо вних опе-

рацій, які до пов ню ють од на од ну.

Хімічна про мис ловість спо жи ває ве ли ку кількість во ди, яка

вхо дить до скла ду де я ких видів про дукції, ви ко ри с то вується для

про мив ки і охо ло д жен ня апа ра ту ри та для роз бав лен ня стічних

167

вод. То му хімічні підприємства роз та шо ву ють у місцях, які

до стат ньо за без пе чені во дою.

Більшість хімічних ви роб ництв по тре бу ють ба га то еле к т-

рич ної та теп ло вої енергії. Так, на при клад, на ви роб ництво 1 т

син те тич но го во лок на потрібно 15 тис. квтFг еле к т ро е нергії і 7–8

т па ри. То му такі ви роб ництво роз та шо ву ють по бли зу теп ло еле-

к т ро с танцій.

При розміщенні хімічних підприємств істот не зна чен ня має

еко логічний чин ни к. При цьо му слід вра хо ву ва ти та ки фак то ри:

– поFпер ше, га лузь має ба га то відходів, що не га тив но впли-

ває на на вко лишнє се ре до ви ще;

– поFдру ге, більшість підприємств яв ля ють ся за бруд ню ва-

ча ми повітря но го ба сей ну, що по тре бує роз та шу ван ня їх на

значній відстані від місць про жи ван ня на се лен ня.

Знач на ча с ти на підприємств хімічної про мис ло вості об слу-

го вує сільсько го с по дарсь ке ви роб ництво, ви роб ля ю чи міне-

ральні до б ри ва та за со би бо роть би з шкідни ка ми, хво ро ба ми і

бур’яна ми на посівах сільсько го с по дарсь ких куль тур в рос лин-

ництві, і різни ми па ра зи та ми і хво ро ба ми в тва рин ництві.

Ви роб ництво міне раль них до б рив

Міне ральні до б ри ва бу ва ють азотні, фо с форні, калійні і ком-

біно вані.

Азотні до б ри ва — кар бамід (мо че ви на), аміач на селітра,

суль фат амонію от ри му ють в ре зуль таті син те зу азо ту повітря і

вод ню, виділе но го з відходів кок сохімічно го і до мен но го ви роб-

ництва, а та кож з при род них газів. Підприємства, що ви го тов ля-

ють азотні до б ри ва, розміщу ють по бли зу круп них кок сохімічних

за водів у Дніпрод зер жинсь ку, Кри во му Розі, Горлівці, а та кож

на трасі га зо про водів у рай о нах інтен сив но го роз вит ку сільсько-

го гос по дар ст ва (Ли си чансь ку, Чер ка сах, Рівно му і Одесі). Як

пра ви ло, на цих за во дах ви роб ля ють азот ну кис ло ту і су путні

про дук ти, які ви ко ри с то ву ють ся для ви роб ництва пласт мас,

син те тич них во ло кон, кіноплівки і барв ників. В 1990 р. в Ук раїні

ви роб ля лось по над 3,0 млн т азот них до б рив, а за ро ки не за леж-

ності об сяг ви роб ництва цих до б рив де що змен шив ся.

168

У 2006 р. на 17 хімічних і кок сохімічних підприємствах

Ук раїни бу ло ви роб ле но 2 млн 566 тис. т азот них до б рив.

Найбільший об сяг їх ви роб ництва при хо див ся на кар бамід

(се чо ви на), що по яс нюється йо го ек с порт ною спря мо ваністю. У

2006 р. на частку кар баміду при хо ди лось більш 61% усь о го ви пу-

с ку азот них до б рив, пи то ма ва га аміач ної селітри скла да ла май-

же 31%, суль фа ту амонію — понад 4,5% і кар бамідо аміач ної

суміші — близь ко 3%.

В Ук раїні ліде ра ми по ви пу с ку кар баміду є ВАТ “Сти рол”

(Горлівка) і ВАТ “Дніпро азот” (Дніпрод зер жинськ). У 2006 р. ці

два підприємства ви пу с ти ли близь ко 40% від за галь но го ви роб-

ництва кар баміду.

Аміач ної селітри в 2006 р. в ціло му по Ук раїні бу ло ви пу ще-

но біля 1,0 млн т. Більш як 56% від за галь но го ви роб ництва цієї

про дукції при хо дить ся на ВАТ “Азот” (Чер ка си) і ДПП об’єднан-

ня “Азот” (Сєвєро до нецьк).

ВАТ “Авдіївський КХЗ”, ГГМК “Кри воріжсталь” і ВАТ

“За поріжкокс” за без пе чи ли ви пуск понад по ло ви ни за галь но ук-

раїнсько го ви роб ництва суль фа ту амонію.

Фо с форні до б ри ва в Ук раїні до 1990 р. ви роб ля лись із фо с-

фо ритів Кольсь ко го півос тро ва Росії, на за во дах у містах Су ми,

Вінни ця, Кон стян тинівка До нець кої об ласті і в Одесі. Ви роб ля-

ють фо с форні до б ри ва і в місті Маріуполі До нець кої об ласті з

то масFшлаків, що їх от ри му ють з фо с фо ровмісних кер ченсь ких

залізних руд у про цесі до мен но го ви роб ництва. В 1990 р. в

Ук раїні ви роб ля лось 1 млн 648 тис. т цих до б рив, а в 2006 р. їх

ви роб ле но ли ше 26,0 тис. т, що у 63,4 ра зи мен ше. При чи ною

та ко го змен шен ня об ся гу ви роб ництва бу ли з однієї сто ро ни —

ско ро чен ня по ста чан ня си ро ви ни з Росії в зв’яз ку зі знач ни ми

фінан со ви ми труд но ща ми в країні, а з іншої — бездіяльністю

уря до вих струк тур, відповідаль них за цю ділянку ро бо ти, ад же у

нас є значні за па си фо с фо ритів на Кро ле вець ко му ро до вищі

Сумсь кої об ласті та апа ти тові ру ди Дніпро пе т ровсь кої і Жи то-

мирсь кої об ла с тей. Значну роль у скороченні виробництва цих

добрив відіграє і те, що сільскогосподарські підприємства не

мають коштів на їх придбання, а на експорт відправляються в

основному азотні добрива.

169

Калійні до б ри ва ви роб ля ють ся без по се ред ньо у рай о нах

за ля ган ня калійних со лей — у м. Ка луш Іва ноFФранківської

об ласті на ВО “Оріон” і на Стеб никівсько му калійно му за воді

“Поліміне рал” Львівської об ласті. Калійні до б ри ва ви роб ля ють-

ся та кож у м. За поріжжі на ти та ноFмагнієво му комбінаті із

відходів ос нов но го ви роб ництва. Їх ви роб ництво за ро ки не за-

леж ності ско ро ти лось майже у 18 разів в ос нов но му ізFза бездіяль-

ності уп равлінських струк тур та відсутності ринків збуту.

Ви роб ництво сірча ної кис ло ти

Сірча на кис ло та ви ко ри с то вується для ви роб ництва фо с-

фор них міне раль них до б рив та інших кис лот, що за сто со ву ють ся

в наф то пе ре робній, тек с тильній ті інших га лу зях про мис ло вості.

Це ма лотранс пор та бель ний про дукт, ви роб ництво якого зо се ре-

д же но в ос нов но му в місцях ви роб ництва фо с фор них до б рив — у

Су мах, Кон стян тинівці До нець кої об ласті, Вінниці і Одесі, а

та кож на кок сохімічних за во дах Дон ба су і Придніпров’я.

Си ро ви ною для ви го тов лен ня сірча ної кис ло ти слу гу ють

са мо род на сірка, сірчані кол че да ни і сірчисті домішки, що міс-

тять ся у різних міне раль них ре сур сах.

Ос новні ро до ви ща са мо род ної сірки розміщені в ос нов но му

у Львівській (Роз дольсь ке і Яворівське ро до ви ща) об ласті та

Глу маївське ро до ви ще Іва ноFФранківської об ласті. За ро ки

не за леж ності ви роб ництво сірча ної кис ло ти ско ро ти лось май же

у 3,4 рази — із 5011 тис. т, ви роб ле них в 1990 р., до 1493 тис. т,

ви роб ле них у 2006 р. Ос нов ною при чи ною ско ро чен ня об сягів

ви роб ництва є змен шен ня по тре би в ній че рез спад ви роб ництва

в інших га лу зях на род но го гос по дар ст ва та змен шен ня об сягів

ек с пор ту її в інші країни ко лиш нь о го СРСР.

Ви роб ництво со ди

Со да ви ко ри с то вується в хар човій, фар ма цев тичній, ми ло-

ва рній і па пе ровій про мис ло во с тях, у скля но му ви роб ництві та

при ви роб ництві ми ю чих за собів і от ру тохімікатів. Си ро ви ною

для ви роб ництва со ди слу гує ку хон на сіль і вап ня ки.

170

Ос новні підприємства, на яких зо се ре д же но ви роб ництво

со ди, роз та шо вані у містах Ли си чансь ку Лу гансь кої об ласті і

Слов’янсь ку До нець кої об ласті, які використовують місце ві

по кла ди ку хон ної солі і продукцію Кримсь ко го со до во го за воду

в м. Чер во но копсь ку Ав то ном ної Ре с публіки Крим, який пра цює

на со лях Си вась ких озер.

Ви роб ництво пласт мас і син те тич них смол

Си ро ви ною для них ви роб ництва слу жать відхо ди наф-

тохімічної про мис ло вості, азот ноFту ко во го ви роб ництва і хлор них

за водів. Найбільши ми їх ви роб ни ка ми є До нецьк, в яко му ви роб-

ля ють ся пласт ма си і поліхлорвінілові смо ли. У Сєвє ро до нець ку

ви роб ля ють ся скло пла с ти ки і пласт ма си, у За поріжжі ви роб ля-

ють ся кремнійор ганічні і син те тичні смо ли, у Дніпрод зер жинсь ку

Дніпро пе т ровсь кої об ласті і Пер во майсь ку Лу гансь кої об ласті

на ла го д же но ви роб ництво полівінілу і полісти ро лу. У Києві, Одесі,

Ка луші, Фа с тові, Чернігові і Ско ле Львівської об ласті пе ре роб ля-

ють ся син те тичні смо ли на пласт ма сові, плівкові та інші ви ро би.

Гу мо ве ви роб ництво

Гу мо ве ви роб ництво ор ганізо ва но на базі пе ре роб ки на ту-

раль но го і син те тич но го ка у чу ку, про дуктів наф то пе ре роб ки і

ви роб ництва сажі. Сво го ви роб ництва ка у чу ку в Ук раїні не має ,

йо го імпор ту ють з Росії та інших країн. Технічна са жа ви роб-

ляється у Да шаві, Ста ха нові, Кре мен чуці та підприємствах

інших міст. Гу ма ви роб ляється на Київсько му за воді “КиївFГу-

ма”, на Сумсь ко му гу мо во му за воді, а та кож на підприємствах

За поріжжя, Хар ко ва, Оде си, Ніжи на.

Ви ко ри с то вується гу ма на підприємствах різних га лу зей

на род но го гос по дар ст ва, які ма ють спеціальне обладнання для

ви роб ництва не обхідних ви робів із гу ми. Найбільши ми спо жи ва-

ча ми гу ми є Біло церківський і Дніпро пе т ровсь кий шинні за во ди.

Виробництво хімічних волокон

Хімічні во лок на ви роб ля ють ся із це лю ло зи і син те тич них

смол. Найбільші підприємства розміщені у Чернігові, де ви роб-