Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Попередники соняшнику.

2. Через скільки років можна висівати соняшник на тому ж

полі?

Обробіток ґрунту під соняшник.

4. Удобрення соняшнику.

5. Посівні якості насіння соняшнику.

Глибина сівби і спосіб сівби соняшнику.

7. Норма висіву і строки сівби.

8. Догляд за посівами соняшнику.

9. Боротьба з бур'янами за допомогою гербіцидів.

10. Основні хвороби соняшнику.

11.

Хімічний захист від хвороб і шкідників.

12.

Збирання врожаю.

ЗАДАЧІ

10.1. Норма висіву соняшнику 4,0 кг/га. На якій відстані розмі-

щується насіння, якщо маса 1000 насінин становить 45 г, а

посівна придатність насіння 92%.

10.2. Визначити норму висіву (кг/га) соняшника, якщо на 1 м до-

вжини рядка є 5 насінин. Маса 1000 насінин - 50 г, чистота

насіння 99%>, схожість 94%.

10.3. Визначити масу 1000 насінин соняшнику при нормі висіву

5,0 кг/га. У рядку насінини розміщені сівалкою СУПН-8 на

відстані 22 см одне від одного. Чистота насіння 98%.

10.4. Рослини соняшнику перед збиранням розміщені в рядку на

відстані 20 см одна від одної і мають по 1050 насінин у ко-

шику. Визначити фактичну врожайність, якщо маса 1000

насінин становить 60 г, а втрати при збиранні - 5%.

597

11. озимий

РІПАК

Вга$8Іса парш оіеіїега

Ьіепіх Б.С.

ЗНАЧЕННЯ

Озимий ріпак - найбільш поширена олійна культура з родини

капустяних. Насіння містить 38-50% олії, 16—29% білка, 6—7%

клітковини, 24-26% безазотистих екстрактивних речовин. Олія -

основна ціль вирощування ріпаку. Ріпакову олію використовують

як продукт харчування і для різних галузей промисловості.

З кожним роком у світі зростає використання ріпакової олії на

харчові потреби. Основна частина олії з середини 80-х років ви-

користовується для харчової промисловості, тоді як до 1974 року

вона йшла переважно на технічні цілі. Вона споживається у нату-

ральному вигляді до салатів і в кулінарії, є найкращою сировиною

для виробництва бутербродного масла, маргаринів, майонезів,

приправ, кондитерських жирів. Олія з ріпаку надзвичайно корисна

для здоров'я. Вона зменшує вміст холестерину в крові людини і

цим запобігає серцево-судинним захворюванням.

Наявність в насінні ріпаку шкідливих речовин (ерукова кисло-

та, глюкозинолати) ускладнювали можливість його використан-

ня на харчові і кормові цілі. Олія з насіння старих сортів мала ви-

сокий вміст (інколи до 50%) ерукової кислоти і глюкозинолатів

(5-7%). Така олія негативно впливала на живий організм. У 1974

році у Німеччині було виведено перший сорт з низьким вмістом

ерукової кислоти. З 1979 року харчову олію виробляють лише з

598

тих сортів ріпаку, що містять не більше 5% ерукової кислоти від

загальної кількості жирних кислот. У більшості європейських

країн цей показник знижений навіть до 2%. Сорти з мініма-

льним вмістом ерукової кислоти отримали позначення одно-

нульових "0" Олія цих сортів віднесена до кращих харчових ро-

слинних жирів за жирнокислотним складом.

Для промислової переробки (пальне, пластмаси, лаки, фарби)

ціннішими є сорти з високим вмістом ерукової кислоти. В останні

роки розробляються ефективні технології виробництва з ріпаку па-

льного для двигунів. Біодизель є екологічно чистим паливом: він

згоряє повністю без утворення шкідливих сполук. Лише у Німеч-

чині потужності з переробки ріпаку на біодизель зросли з 533 тис.

т у 2001 р. до 923 тис. т. у 2003 р., що пояснюється збільшенням

попиту на біодизель.

У Європейському союзі до 2010 року використання біодизель-

ного палива планується довести до 5,75% від загального об'єму

палива. При виробництві біодизелю з ріпакової олії утворюється

також цінний побічний продукт-гліцерин.

Жирні кислоти ріпакової олії застосовують у виробництві мила,

гуми, свічок, лаків, пластмас, що легко розкладаються у природ-

ному середовищі. Виробники синтетичних миючих засобів також

переорієнтовуються на застосування ріпакової олії, зокрема в праль-

них порошках, розчинниках.

У процесі ферментативного гідролізу в організмі тварин з глю-

козинолатів утворюються шкідливі речовини - ізотіоціанати, ок-

сазолідонтіоніни, нітрити, які спричинюють функціональні зміни в

організмі і зниження продуктивності тварин. Через це використан-

ня високопротеїнового ріпакового шроту чи макухи в раціонах ве-

ликої рогатої худоби було обмежено.

В середині 80-х років було створено двонульові "00" сорти

ріпаку, що характеризувалися низьким вмістом ерукової кис-

лоти і глюкозинолатів.

Ріпакова олія двонульових "00" сортів за вмістом жирних кис-

лот і смаковими якостями близька до оливкової. За рахунок впро-

вадження цих сортів посівні площі в останні десятиліття значно

зросли. Верхньою межею вмісту глюкозинолатів у насінні ріпа-

ку, придатного для безпечного згодовування худобі, свиням

та птиці, є ЗО мікромолей в 1 г, або 0,4-1,0%.

599

За вмістом глюкозинолатів у сухому знежиреному матеріалі

сорти ділять на низькоглюкозинолатні (1-2%), середньоглюкози-

нолатні (2-3%) і високоглюкозинолатні (більше 4%).

У Канаді сорти ріпаку і суріпиці з вмістом ерукової кислоти

менше 2% і глюкозинолатів менше ЗО мк моль/г знежиреного шроту

мають загальну назву канола.

В останні роки ріпак, який містить глюкозинолатів біль-

ше 25 мкмоль на 1 г насіння, продати на світовому ринку на

харчові чи кормові цілі майже неможливо.

Сорти з низьким вмістом ерукової кислоти, глюкозинола-

тів і клітковини та світлою (жовтою) оболонкою насіння,

отримали позначення тринульових "000".

Вирощування ріпаку є економічно вигідним, завдяки постійно-

му попиту і значній стабільності цін (табл. 11.1.)

Таблиця 11.1 - Динаміка цін на товарний ріпак (євро за 1 т)

Споживач

2001

2002 р.

Споживач

січень

лютий

березень

січень

лютий

березень

ціни виробника 194 185 186 226 223

220

ціни грейдерів 207

204 214

250 246 243

СІР-Роттердам

211

206 218 245 243

244

Зоко Канада

180

184

186 253 255 258

За прогнозом високі ціни збережуться у 2003-2005 роках (табл.

11.2). Єврокомісія звільнила імпорт ріпаку від мита.

Таблиця 11.2 - Європейські ціни на ріпакове насіння

(Форвард, євро за 1 т)

Місяць поставки

\УТВ Ганновер

Маїіі Париж

Лютий 2003

282

Травень 2003

285 283

Серпень 2003

239

237

Листопад 2003

244 243

Лютий 2004

246 249

Липень-вересень 2004

235 238

Жовтень-грудень 2004

242

244

Січень-березень 2005

244 246

600

Ріпак - надзвичайно цінна кормова культура. При його переробці

з 100 кг насіння, крім 38—41 кг олії, одержують 55-57 кг макухи,

що містить 32-34% добре збалансованого за амінокислотним скла-

дом білка та 10-18% жиру, або шроту (34-38% білка і лише 2-5%

жиру). До складу білка входять незамінні і життєво необхідні для

тварин амінокислоти - лізин, метіонін, циотін, трептофан, треопін.

У 100 кг макухи міститься 90 к.о. Тонна шроту або макухи дозво-

ляє збалансувати за білком 8-10 т зернофуражу, підвищуючи при

цьому вміст перетравного протеїну в 1 к.о. з 80 до 110 г.

З 1 га посівів ріпаку одержують до 10 ц олії, 5—6 ц білково-

го корму і 1 ц меду. Для порівняння, з 1 га посівів такої цінної

культури як соя, одержують лише 2 ц олії і 7 ц білкового корму.

Ріпак є важливою кормовою культурою зеленого конвеєра. Зе-

лену масу використовують у ранньовесняний та пізньоосінній пе-

ріоди. Урожай зеленої маси в озимих проміжних посівах сягає 340-

360 ц/га. Навесні після скошування зеленої маси встигають вчасно

посіяти основні культури - кукурудзу, просо, гречку та ін. Поукісні

та пожнивні посіви забезпечують худобу зеленим кормом восени.

З соломи ріпаку (від 2 до 6 т/га) можна виготовляти папір, це-

люлозу, картон тощо. З 1 га ріпакового поля можна виготовити до

2 т паперу. Такі технології успішно застосовуються у Великобри-

танії, Угорщині, Іспанії, Португалії. Із недеревної сировини у світі

виробляють вже близько 10% целюлози.

Ріпак є цінним попередником, особливо для зернових куль-

тур. Його вегетація триває 10 місяців і впродовж цього часу ро-

слини ріпаку захищають ґрунт від негативної дії сильних дощів і

перегріву сонячними променями, а також від непродуктивного

випаровування води з ґрунту. На відміну від соняшнику, він мало

висушує ґрунт, покращує його агрофізичні властивості і фітосані-

тарний стан, рано звільняє поле. Заорювання пожнивних решток

ріпаку рівноцінне внесенню 15-20 т/га органічних добрив і може

збільшувати урожайність зернових на 5-10 ц/га. Добре розвине-

на стрижнева коренева система проникає глибоко в ґрунт, покра-

щує його структуру, розпушує, що особливо важливо при викори-

станні важких тракторів. Коренева система спроможна

засвоювати елементи живлення з глибших шарів ґрунту, звідки

вони для більшості рослин є недоступними. Приорювання коре-

невої системи, стерні і подрібненої соломи дозволяє частково

601

повертати органіку в ґрунт. Після її мінералізації в ґрунт надхо-

дить 60-65 кг/га азоту, 32-36 кг/га фосфору і 55-60 кг/га калію.

Ріпак використовують на сидерати. Приорювання навесні зе-

леної маси (220-240 ц/га) рівноцінне внесенню 18-20 т/га гною.

ІСТОРІЯ І ПОШИРЕННЯ

Ріпак є однією з найдавніших культур. Ця рослина відома ще за

4 тис. років до н.е. Дослідники не дійшли згоди щодо батьківщини

ріпаку: одні вважають нею північно-західне узбережжя Європи,

інші - Середземномор'я. В ХУІІ-ХІХ століттях ріпак був дуже

поширеною культурою. Площа під ним тільки в Німеччині в ті часи

сягала 300 тис. га.

З Німеччини через Польщу ріпак проник до Західної України,

де також займав доволі великі площі. Згодом ця культура набула

значного поширення по всій Україні. На кінець 30-х років минулого

століття в районах Західної України посівні площі становили 120-

130 тис. га. Проте в 50-х роках XX століття виробництво ріпаку в

Україні було згорнуто через розширення посівних площ соняшни-

ку. В 1970-1973 рр. в Україні засівалось лише 2,5-3,0 тис. га.

Відродження ріпаку як промислової культури в Україні майже

заново почалося лише з 1980 р. Найбільше висівали ріпак в 1986—

1990 рр. Планувалося в 2000 році сіяти його на площі 0,5 млн. га з

перспективою подальшого розширення до 1,2-1,5 млн. га. Очіку-

ваного росту посівних площ у 1990-2000 рр. не відбулося в основ-

ному через відсутність переробних підприємств і зниження попи-

ту на насіння (табл. 11.3). У структурі посівних площ в Україні

ріпак займає не більше 0,5%.

Таблиця 11.3 - Вирощування ріпака в Україні

Показники

Роки |

Показники

1940 1950 1960

1970 1980

середнє

1991-95

1997 1998 1999

2000

2001

2002

2003

2004

Площа,

тис га

91,6 101,8

8,5

2,3 8,8 38,8

41,1

89 202 156 121 150

107

Урожайність,

ц/іа

8,8

7,3 6,0 8,1 9,0 11.6 10,7 9,5 11,0

10,0

13,3

9,0 9,4

13,9

Валовий збір,

гис т

80,6

74,3

5,1

2,1

7,9 44,9

44,0 84,5

222,2

156,0 160,9 135,0 50,8

148,9

602

Таблиця 11.4 - Виробництво олії в світі, млн. т

Культура

1991 р.

1993 р.

1995 р. 1997 р.

1998 р.

1999 р.

Соя

15,9

17,2

19,8

19,9 20,2

20,5

Пальма

11,2

13,4

15,2

16,2 16,4

16,7

Ріпак

8,8

9,1

10,3

п,з

11,4

11,6

Соняшник

8,1 7,7

8,5

9,2 9,3

9,5

Бавовник

4,0 3,9 3,8

4,1

4,3

Арахіс

4,0 4,0

4,3 4,3

4,5 4,6

Кукурудза

1,5

1,6

1,8

1,9

2,0

2,1

Оливки

1,6

2,0

1,9 1,7

1,8

1,9

Всього

61,6 66,6

72,9 75,8

76,4

77,1

Посівна площа під ріпаком в світі становить 22-24 млн. га,

середня врожайність 13,5-15,0 ц/га. За питомою вагою в зага-

льносвітовому виробництві олійних культур ріпак вийшов на

третє місце після сої й пальми, випередивши навіть соняшник

(табл. 11.4).

Дві третини світового виробництва ріпаку сконцентровано в Індії,

Китаї й Канаді, де засівається по 5,4-6,4 млн. га (табл. 11.5). У

Європі посівна площа досягає 2,6—3,5 млн. га, середня врожай-

ність 24-28 ц/га. Найбільше сіють у Німеччині - 1 млн. га, збира-

ючи середній урожай насіння 26-33 ц/га. У структурі посівних площ

у Німеччині в 2002 році ріпак займав 11%. На значних площах

вирощують ріпак у Франції (1,15 млн. га), Великобританії

(0,5 млн. га), Польщі (0,47 млн. га), а також Данії, Швеції, Чехії,

Фінляндії (70-190 тис. га).

Урожайність насіння ріпаку в світі за період з 1979 по 1998 рік

підвищилася з 9,7 ц/га до 13,4 ц/га або на 38,1%. Якщо в 1979-

1981 рр. у світі було вироблено 11,3 млн. г, в 1985 р. - 19,2 млн. т,

в 1990 р. -24,4 млн. т, то в 1998 році уже 33,6 млн. т.

Найбільшими виробниками ріпаку в 2002 році були Китай

(11,32 млн. т), Канада (5,06 млн. т), Індія (4,8 млн. т), Німеччина

(3,9 млн. т), Франція (3,3 млн. т), Австралія (1,6 млн. т), Великоб-

ританія (1,5 млн. т).

603

Таблиця 11.5 - Світове виробництво рінака в 1998 р.

Посівна площа,

Урожайність, Валовий збір,

Гч.ра1г1а

млн.

га

ц/га

млн.

Австралія

1,130

14,3

1,614

Бангладеш

0,344

7,4

0,254

Великобр итанія

0,531

29,5

1,569

Данія

0,108

30,7

0,332

Ефіопія 0,153

5,4

0,083

Індія

6,400

7,7

6,935

Канада

5,421

14,0

7,588

Китай

6,450

9,3

6,000

Німеччина

1,007

33,6

3,387

Пакистан

0,349

7,9

0,275

Польща

0,466

23,5

1,093

Росія

0,139

7,5

0,104

США

0,444

16,3

0,723

Франція

1,149 32,7

3,756

Чехія і Словаччина

0,325

22,7

0,818

Україна 0,021

9,7

0,020

Всього у світі

24,987

13,4 33,6

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Ріпак - однорічна трав'яниста рослина з родини капустяних

(Вга55Ісасеае).

Коренева система стрижнева, сильно розвинута з головним

веретеноподібним коренем, що проникає в ґрунт на глибину 1,5-

3,0 м. Бокові корені знаходяться в діаметрі 60-80 см.

Стебло циліндричне, добре гілкується, заввишки 1,3-1,8 м,

вкрите сизувато-зеленим восковим нальотом. Бокові пагони роз-

міщені у верхній половині головного пагона. їх кількість 6-10. При

дотриманні оптимальних норм висіву і правильному співвідношен-

ні добрив, рослини ріпаку мають високу стійкість до вилягання.

Листки. Спочатку формується розетка прикореневих листків,

які є черешкові, перистонадрізані з хвилястими зазубреними края-

ми. Листки синьо-зелені, нерідко з антоціаном, з нижнього боку

опущені. Восени формується 6-10 листків. Середні листки видов-

604

женосписоподібні. Верхні - безчерешкові видовженоланцетоподі-

бні з розширеною основою, яка охоплює стебло. Загальна кіль-

кість листків - 15-23 шт. на рослині.

Суцвіття китицеподібне з 20-40 квітками. Квітки жовті, чоти-

рипелюсткові, починають цвісти з головної китиці. Тривалість цві-

тіння квітки 2-3 дні, всієї рослини - 20-30 днів.

Плід - стручок завдовжки 6-12 см. Кількість стручків на рос-

лині значно коливається: від 20-30 до 300-400 і більше. У стручку

містяться 18—40 насінин. Насіння темно-коричневе, майже чор-

не, кругле, дрібне. Маса 1000 насінин - 3-5 г.

Структура врожаю. Найвищий урожай ріпаку одержують з

посівів, де густота рослин навесні становить 50-70 шт. на 1 м

На одній рослині може формуватися 7-10 бокових гілок, оптима-

льна кількість гілок на 1 м

становить 450 шт./м

(може коливати-

ся в межах 350-600 гілок). Кількість стручків на рослині має бути

в межах 160-290. На головному пагоні формується 40-70 струч-

ків, на бокових верхніх - 25^40, на бокових нижніх - 15-20 шт. В

одному стручку знаходиться в середньому 18-25 насінин. Маса

1000 насінин становить 4,7-5,5 г.

ФАЗИ РОЗВИТКУ І ЕТАПИ ОРГАНОГЕНЕЗУ

В озимого ріпаку виділяються такі фази росту: проростання

насіння, сходи, утворення розетки, стеблування, бутонізація, цві-

тіння, формування стручків, дозрівання, відмирання рослин.

На добре підготовленому ґрунті при достатній вологозабезпе-

ченості ріпак сходить через 4-5 днів. Після сходів першочергово

розвивається коренева система. До фази перших 4 листків основна

частина асимілянтів транспортується до коренів, які ростуть в дов-

жину і товщину. За умови вчасної сівби процес інтенсивного росту

кореневої системи триває до кінця вересня. Розвиток кореневої си-

стеми має тісну негативну кореляцію з кількістю висіяних насінин.

При загущенні зростає конкуренція рослин за світло, що призводить

до наростання листкової маси, сповільнення росту кореневої систе-

ми (рослини з короткою кореневою системою менш урожайні) і ви-

тягування кореневої шийки, що зменшує зимостійкість ршаку.

У жовтні відбувається закладання майбутніх квіткових буто-

нів. Від кількості листків на рослині залежить пізніше кількість

605

Таблиця 11.6 - Взаємозв'язок фаз розвитку, етапів органогенезу, коду ЄС, закладання та формування органів

рослин і вплив агрозаходів на продуктивність.

Фенологічна фаза росту

Код

ЄС

Етапи органогенезу

за Ф.М.Куперман

Які елементи

продуктивнос-

ті можна

змінити

Якими агротехнічними

заходами підвищується

продуктивність рослин

Фенологічна фаза росту

Код

ЄС

№

етапу

Формування органів в

ембріональному стані

Які елементи

продуктивнос-

ті можна

змінити

Якими агротехнічними

заходами підвищується

продуктивність рослин

Проростання

Суха насінина

Бубнявіння насіння, вміст води 15-20%

Вихід зародкового кореня з насіння

Довжина корінця 1-5 мм, поява сім'ядолей

Зародок викривлений, листки стиснуті

Сходи

Конус наростання не-

диференційований,

має зародки двох лис-

тків

Польова схо-

жість, енергія

проростання,

розвиток коре-

невої системи

Висоскоякісний перед-

посівний обробіток гру-

нту, загортання насіння

на одну глибину (1,5-3,0

см), анкерний сошник,

внесення добрив (РК)

під оранку. Захист від

шкідників (блоха)

Сім'ядолі з'являються на поверхні грунту

Конус наростання не-

диференційований,

має зародки двох лис-

тків

Польова схо-

жість, енергія

проростання,

розвиток коре-

невої системи

Висоскоякісний перед-

посівний обробіток гру-

нту, загортання насіння

на одну глибину (1,5-3,0

см), анкерний сошник,

внесення добрив (РК)

під оранку. Захист від

шкідників (блоха)

Сім'ядолі розкрились

Конус наростання не-

диференційований,

має зародки двох лис-

тків

Польова схо-

жість, енергія

проростання,

розвиток коре-

невої системи

Висоскоякісний перед-

посівний обробіток гру-

нту, загортання насіння

на одну глибину (1,5-3,0

см), анкерний сошник,

внесення добрив (РК)

під оранку. Захист від

шкідників (блоха)

Фаза першого справжнього листка 15

Конус наростання не-

диференційований,

має зародки двох лис-

тків

Польова схо-

жість, енергія

проростання,

розвиток коре-

невої системи

Висоскоякісний перед-

посівний обробіток гру-

нту, загортання насіння

на одну глибину (1,5-3,0

см), анкерний сошник,

внесення добрив (РК)

під оранку. Захист від

шкідників (блоха)

Фаза другого справжнього листка 17

Конус наростання не-

диференційований,

має зародки двох лис-

тків

Польова схо-

жість, енергія

проростання,

розвиток коре-

невої системи

Висоскоякісний перед-

посівний обробіток гру-

нту, загортання насіння

на одну глибину (1,5-3,0

см), анкерний сошник,

внесення добрив (РК)

під оранку. Захист від

шкідників (блоха)

Фаза третього справжнього листка

Диференціація конуса

наростання на зачат-

кові вузли і міжвузля

стебла, утворюються

зародкові стеблові

листки

Кількість лис-

тків на стеблі,

зимостійкість

Внесення фосфорних і

калійних добрив під ора-

нку, оптимальні строки

сівби і норми висіву

Утворення листків, розетки

Диференціація конуса

наростання на зачат-

кові вузли і міжвузля

стебла, утворюються

зародкові стеблові

листки

Кількість лис-

тків на стеблі,

зимостійкість

Внесення фосфорних і

калійних добрив під ора-

нку, оптимальні строки

сівби і норми висіву

Фаза четвертого листка

Диференціація конуса

наростання на зачат-

кові вузли і міжвузля

стебла, утворюються

зародкові стеблові

листки

Кількість лис-

тків на стеблі,

зимостійкість

Внесення фосфорних і

калійних добрив під ора-

нку, оптимальні строки

сівби і норми висіву

Фаза п'ятого листка

Диференціація конуса

наростання на зачат-

кові вузли і міжвузля

стебла, утворюються

зародкові стеблові

листки

Кількість лис-

тків на стеблі,

зимостійкість

Внесення фосфорних і

калійних добрив під ора-

нку, оптимальні строки

сівби і норми висіву

Продовження табл. 11.6

Фаза шостого листка

III

Витягування конуса

наростання, утворен-

ня осі суцвіття

Довжина

суцвіття

Оптимальна норма висі-

ву і строки сівби, відсут-

ність бур'янів у посівах

Фаза сьомого листка 24

III

Витягування конуса

наростання, утворен-

ня осі суцвіття

Довжина

суцвіття

Оптимальна норма висі-

ву і строки сівби, відсут-

ність бур'янів у посівах

Фаза восьмого листка

Закладання квіткових

бутонів та конусів на-

ростання другого по-

рядку

Кількість кві-

ток у суцвітті

Забезпечення рослин еле-

ментами живлення, оптима-

льна кількість їх на одиниці

площі, дотримання всіх ви-

мог технологи'. Сприяє під-

вищенню зимостійкості.

Фаза 9-11-го листка 26

Закладання квіткових

бутонів та конусів на-

ростання другого по-

рядку

Кількість кві-

ток у суцвітті

Забезпечення рослин еле-

ментами живлення, оптима-

льна кількість їх на одиниці

площі, дотримання всіх ви-

мог технологи'. Сприяє під-

вищенню зимостійкості.

Розвиток більше 11 листків 27

Закладання квіткових

бутонів та конусів на-

ростання другого по-

рядку

Кількість кві-

ток у суцвітті

Забезпечення рослин еле-

ментами живлення, оптима-

льна кількість їх на одиниці

площі, дотримання всіх ви-

мог технологи'. Сприяє під-

вищенню зимостійкості.

Розвиток листків навесні

ЗО

Закладання і форму-

вання покривних ор-

ганів квіток та маточ-

кових і тичинкових

горбочків

Кількість кві-

ток у суцвітті

Підживлення

азотними добривами,

боротьба з

бур'янами

2 новосформованих листки

Закладання і форму-

вання покривних ор-

ганів квіток та маточ-

кових і тичинкових

горбочків

Кількість кві-

ток у суцвітті

Підживлення

азотними добривами,

боротьба з

бур'янами

4 новосформованих листки

Закладання і форму-

вання покривних ор-

ганів квіток та маточ-

кових і тичинкових

горбочків

Кількість кві-

ток у суцвітті

Підживлення

азотними добривами,

боротьба з

бур'янами

6 новосформованих листки

Закладання і форму-

вання покривних ор-

ганів квіток та маточ-

кових і тичинкових

горбочків

Кількість кві-

ток у суцвітті

Підживлення

азотними добривами,

боротьба з

бур'янами

Більше 8 новосформованих листків

Закладання і форму-

вання покривних ор-

ганів квіток та маточ-

кових і тичинкових

горбочків

Кількість кві-

ток у суцвітті

Підживлення

азотними добривами,

боротьба з

бур'янами

Ріст ст ебла

Формування

генеративних

органів квітки:

тичинки, маточки

Кількість

квіток у

суцвітті

Друге підживлення азо-

тними добривами, до-

тримання

інших вимог

технології

Довжина пагона до 2 см

Формування

генеративних

органів квітки:

тичинки, маточки

Кількість

квіток у

суцвітті

Друге підживлення азо-

тними добривами, до-

тримання

інших вимог

технології

Довжина пагона до 2-5 см

Формування

генеративних

органів квітки:

тичинки, маточки

Кількість

квіток у

суцвітті

Друге підживлення азо-

тними добривами, до-

тримання

інших вимог

технології

Довжина пагона до 5-10 см

Формування

генеративних

органів квітки:

тичинки, маточки

Кількість

квіток у

суцвітті

Друге підживлення азо-

тними добривами, до-

тримання

інших вимог

технології

Довжина пагона до 10-15 см

Формування

генеративних

органів квітки:

тичинки, маточки

Кількість

квіток у

суцвітті

Друге підживлення азо-

тними добривами, до-

тримання

інших вимог

технології

Довжина пагона до 15-20 см

Формування

генеративних

органів квітки:

тичинки, маточки

Кількість

квіток у

суцвітті

Друге підживлення азо-

тними добривами, до-

тримання

інших вимог

технології

Довжина пагона до 20-25 см

Формування

генеративних

органів квітки:

тичинки, маточки

Кількість

квіток у

суцвітті

Друге підживлення азо-

тними добривами, до-

тримання

інших вимог

технології

Довжина пагона до 25-30 см

VII

Ріст органів квітки і

суцвіття, закінчується

формування генерати-

вних органів

Фертильність

квіток

Високий рівень забезпе-

чееня елементами жив-

лення, особливо фосфо-

ром

Довжина пагона до 30-35 см

48 VII

Ріст органів квітки і

суцвіття, закінчується

формування генерати-

вних органів

Фертильність

квіток

Високий рівень забезпе-

чееня елементами жив-

лення, особливо фосфо-

ром

Довжина пагона до 35-40 см

VII

Ріст органів квітки і

суцвіття, закінчується

формування генерати-

вних органів

Фертильність

квіток

Високий рівень забезпе-

чееня елементами жив-

лення, особливо фосфо-

ром

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур