Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 10.1 - Виробництво олії у світі, млн. т

Культура

1991 р.

1993 р.

1995 р. 1997 р.

1998 р.

1999 р.

Соя

15,9

17,2 19,8 19,9 20,2

20,5

Пальма

11,2

13,4

15,2 16,2 16,4

16,7

Ріпак

8,8

9,1

10,3 11,3

11,4 11,6

Соняшник

8,1

7,7

8,5 9,2 9,3

9,5

Бавовник

4,0 3,9

3,8

4,1 4,1

4,3

Арахіс

4,0 4,0

4,3 4,3 4,5 4,6

Кукурудза

1,5 1,6 1,8 1,9

2,0

2,1

Оливки

1,6 2,0

1,9 1,7 1,8

1,9

Всього

61,6 66,6 72,9

75,8 76,4 77,1

ІСТОРІЯ ТА ПОШИРЕННЯ

Соняшник - відносно молода сільськогосподарська культура.

Як олійну культуру його вирощують близько 150 років. Батьківщи-

ною соняшнику вважають південно-західну частину Північної

Америки. В Європу соняшник завезли іспанці у 1510 році, назвав-

ши його перуанською хризантемою. Спочатку поширився як де-

коративна і городня культура. В Україну завезено у XVIII століт-

ті. Як олійну культуру вперше стали вирощувати в Україні і Росії,

звідси він поширився в інші країни. Перший завод з виробництва

олії створено в середині XIX століття. Місцеві сорти мали низький

вміст олії (28-30%) і дуже високу лузжистість (43^14%). Насіння

сортів, створених академіком В.С. Пустовойтом містило вже

47-53% олії, а лузжистість їх не перевищує 22-25%.

Площі посіву соняшнику за період з 1979-1981 рр. по 1998 р.

збільшились у світі з 12,4 до 21,2 млн. га, або на 71%. Основні

його посіви в 1998 р. було зосереджено в Європі (52%), Азії (20%),

а серед країн: Росія - 4,2 млн. га, Аргентина - 3,2 млн. га, Україна

- 2,4 млн. га, Індія - 2,2 млн. га, США - 1,4 млн. га (табл. 10.2).

Урожайність за останні 20 років у світі майже не зросла. Висо-

кі врожаї насіння одержують у Франції -21,9 ц/га, Італії - 20,0 ц/га,

Аргентині -17,0 ц/га.

Виробництво насіння соняшнику за період 1979-1998 рр. зрос-

ло з 14,4 до 25 млн. т, або на 58%. Найбільше серед країн насіння

вироблено в Аргентині - 5,4 млн. т, Росії - 3,0 млн. т, США -

2,4 млн. т, Україні - 2,3 млн. т.

567

Таблиця 10.2 - Площа посіву, урожайність і виробництво

соняшнику у світі

Площа посіву,

Урожайність, Виробництво

Країна

млн га ц/га соняшнику, млн т

Країна

1979-

1998 1979-

1998 р.

1981 рр.

Р-

1981 рр.

Р-

1981 рр.

1998 р.

У світі всього

12,35 21,25

11,7

14,41

24,94

Україна

1,64

2,43

14,7

9,3 2,40

2,26

Австралія

0,23 0,10

6,9

10,7

0,16

0,09

Аргентина

1,56

3,18

9,3

17,0

1,45

5,40

Болгарія

0,25 0,39 17,2 12,1

0,42

0,48

Індія

1,80

2,20

5,5

6,8

0,69

1,50

Іспанія

0,68

1,05

7,7

10,2

0,52

1,06

Італія 0,14

0,23

19,9 20,0

0,07 0,47

Канада

0,03 0,07

11,9

16,3

0,07 0,12

Китай

0,75 0,78

11,0

15,4 0,86

1,20

Марокко 0,02

0,11 8,1

4,4 0,02 0,05

Південна

Африка

0,36

0,53

11,7

11,0 0,39 0,58

Росія

2,38 4,17

8,9

7,2

2,17

3,00

Румунія

0,51 0,95 16,3 11,3

0,83

1,07

США

1,74 1,41

13,2 16,9

2,35

2,38

Туреччина

0,51

0,55

12,6

15,8

0,64 0,86

Угорщина

0,27 0,43 18,6 16,5

0,50 0,71

Франція

0,12 0,79 23,5

21,9

0,28

1,74

Україна за посівними площами займає третє місце в світі, а за

валовим виробництвом насіння - четверте. Основні посіви і виро-

бництво сконцентровано у зоні Степу, зокрема у Дніпропетровсь-

кій, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Одеській, Кіровоградсь-

кій, Луганській та Миколаївській областях, де виробляють 78%

його насіння.

Посівна площа соняшнику в Україні у 2002 році перевищила

З млн. га. Урожайність у 1986-1990 рр. була 16,84 ц/га, у 1991-

1996 рр. - 12,7 ц/га, у 1997-2001 рр. - знизилась до 9,3-12,1 ц/га.

Це є наслідком недотримання вимог технології, порушення чергу-

вання культур у сівозміні, зокрема розміщення соняшника не че-

568

рез 8-10 років, а через 2-3 роки і навіть щорічного вирощування

на одному полі.

Виробництво соняшнику в Україні за останні роки подано в

табл. 10.3. Олієжирова галузь є найбільшим експортером у харчовій

промисловості. Українська олія експортується до 30 країн світу.

Таблиця 10.3 - Виробництво соняшнику в Україні

Рік

Посівна площа,

млн. га

Урожайність,

ц/га

Виробництво,

млн. т

1995 2,0 14,2

2,9

1998

2,4

9,3 2,3

1999

2,8

10,0 2,8

2000

2,8 12,2 3,5

2001 2,3 9,4 2,2

2002

2,7

12,0 3,3

2003

3,8 11,2 4,3

2004

3,5 8,9

3,1

2005

3,8

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

• Вимоги до температури. Соняшник - рослина степової зони.

Незважаючи на підвищені вимоги до тепла, насіння його починає

проростати при температурі 3^4°С, але сходи з'являються лише на

20-28-й день. Оптимальна температура проростання 20°С. За цієї

температури сходи з'являються на 7-8-й день. Набубнявіле та на-

клюнуте насіння в ґрунті задовільно переносить зниження тем-

ператури до мінус 10°С. Молоді сходи рослин витримують весняні

приморозки до 4-6°С. Це дає змогу сіяти соняшник рано навесні.

Оптимальна температура для росту у першій половині вегета-

ції - близько 22°С, а в період цвітіння-достигання - до 24-25°С.

Температура вище 30°С негативно позначається на рості і розвит-

ку рослин.

Для швидкорослих сортів та гібридів сума температур вища за

10°С за період їхньої вегетації становить 1850°С, ранньостиглих -

2000°С, середньостиглих - 2150°С.

569

• Вимоги до вологи. Соняшник належить до посухостійких

культур, одночасно добре реагує на достатнє забезпечення воло-

гою. Транспіраційний коефіцієнт 450-570. Завдяки сильно розви-

неній кореневій системі і високій всмоктувальній силі кореня він

використовує вологу з глибини до 3 м, при цьому може майже пов-

ністю висушувати 1,5-метровий шар ґрунту.

Від початку розвитку до утворення кошиків, соняшник витрачає

20-25% від загальної потреби у воді, засвоюючи її в основному з

верхніх шарів ґрунту. Найбільше вологи (60%) він засвоює у період

утворення кошика - цвітіння. При нестачі вологи в цей період коши-

ки і насіння бувають недорозвиненими. Тому заходи з нагромаджен-

ня вологи в ґрунті є основою одержання високих врожаїв.

• Вимоги до світла. Соняшник - рослина короткого дня, дуже

вимогливий до інтенсивного сонячного освітлення. При затіненні

послаблюється ріст рослин, формуються дрібні кошики, витягу-

ється стебло, зменшується врожайність. У міру просування на

північ вегетаційний період його подовжується. Тривалість вегета-

ції сортів і гібридів соняшнику від сівби до достигання насіння в

Україні становить від 80 до 130 днів.

• Вимоги до Грунту. Найкраще росте соняшник на чорноземах

і каштанових ґрунтах з нейтральною або слаболужною реакцією

ґрунтового розчину. У лісостепових районах розміщують на сірих

і темно-сірих ґрунтах. Непридатні для нього важкі, безструктурні

ґрунти, а також легкі піщані та дуже кислі ґрунти.

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Коренева система стрижнева, дуже розгалужена, головний

корінь проникає в ґрунт на 120-200 см, до 300 см. Проте основну

частину вологи (до 70%) та поживних речовин всмоктують бічні

корені, що розташовані у верхньому шарі ґрунту (5-30 см) і розга-

лужуються в боки на 100-120 см.

Стебло вкрите жорсткими волосками, пряме, виповнене. Ви-

сота стебла 120-150 см. Товщина нижньої частини стебла за оп-

570

тимальної густоти стояння коливається від 2 до 4 см. Стебла ви-

соковрожайних олійних сортів та гібридів не галузяться.

Листки соняшнику черешкові, великі, розміщені почергово.

Листки вкриті короткими жорсткими волосками. Кількість лист-

ків на одній рослині залежить від сорту, тривалості вегетації і коли-

вається від 20 до 36 штук. Листкам соняшнику властивий геліо-

тропізм (повертаються до сонця), що підвищує інтенсивність

фотосинтезу.

Суцвіття - багатоквітковий кошик, що має обгортку з кіль-

кох рядів листочків. Основа суцвіття - велике квітколоже. У ко-

шику є квітки двох типів: язичкові та трубчасті. Язичкові розміщу-

ються в один або кілька рядів по краю кошика. Вони безплідні,

великі, жовті. їх функція полягає в тому, щоб приваблювати комах

запилювачів. Трубчасті плодоносні квітки займають основну час-

тину квітколожа. Діаметр кошика соняшника коливається від 10

до 25 см у гібридів і до 40 см у сортів.

Плід соняшнику - сім'янка з шкірястим оплоднем (лузга), який

не зростається з насіниною. У кращих високоолійних гібридів сі-

м'янки відносно дрібні (довжина 8-14 мм) з низькою лузжистістю

(19-25%). Насінина (ядро) вкрита тонкою прозорою оболонкою і

складається із зародка з сім'ядолями та корінця. Кращі гібриди

соняшнику мають вміст олії до 52-55%.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ

• Попередники. Багаторічний досвід вирощування соняшнику

в Україні свідчить про те, що у сівозміні він має повертатися

на попереднє поле не раніш як через 8 років. Це дає можли-

вість значно знизити розповсюдження хвороб та шкідників, змен-

шити засміченість посівів бур'янами, істотно поліпшити водний і

поживний режим рослин.

У структурі посівних площ соняшник має займати не більше

12%. За даними Інституту зернового господарства при насиченні

сівозміни 15% соняшника - урожайність його становила 25 ц/га, а

при збільшенні питомої ваги соняшника у структурі посівних площ

до 30% - урожайність знизилась до 17 ц/га. За даними цього ж

Інституту, при розміщенні соняшнику в сівозміні через 6-9 років

571

урожайність насіння становила 26,3 ц/га, а через 2-3 роки - знизи-

лась удвічі - до 13,8 ц/га.

Кращим попередником є озимі зернові, що висіяні по зайня-

тих і чистих парах або зернобобових. Вони не висушують ґрунт

глибше 1 м, звідси засвоює соняшник вологу в другій половині

вегетації. У Лісостепу, де умови зволоження сприятливіші, непо-

ганими попередниками є ярі колосові культури. Сіють також піс-

ля кукурудзи, картоплі.

Соняшник має потужну кореневу систему, що проникає у ґрунт

до 3 м, тому його не слід розміщувати після культур з глибокопро-

никаючою кореневою системою, таких як багаторічні трави, су-

данська трава, цукровий буряк. Ці культури висушують ґрунт на

велику глибину, що створює дефіцит вологи у критичний для со-

няшнику період - цвітіння, наливу. Не сіють після сої, квасолі, го-

роху, ріпаку, які уражуються спільними з ним хворобами (біла і

сіра гниль, фомоз, склеротиніоз).

Соняшник є поганим попередником для зернових та інших куль-

тур. Тому у Степу після нього залишають поле під чистим паром,

у Лісостепу висівають кормові культури.

• Обробіток ґрунту. Головним завданням зяблевого обробітку

під соняшник є нагромадження достатньої кількості води в коре-

невмісному шарі, мобілізація поживних речовин, активізація біо-

логічних процесів ґрунту, знищення бур'янів.

На полях, засмічених осотом та іншими коренепаросткови-

ми бур 'янами, обробляють за схемою поліпшеного зябу. Слі-

дом за збиранням попередника перший раз лущать дисковими зна-

ряддями (ЛДГ-10, ЛДГ-150, ЛДГ-20, БДТ-7, БДС-8,4, БДТ-10 та

ін.) на глибину 6-8 см. Вдруге поле обробляють через 2 тижні після

першого лущення (при появі бур'янів) плугами-лущильниками (1111Л-

10-25) на глибину 10-12 см. Третій обробіток в міру проростання

проводять за допомогою культиватора (КПС-4) чи важких борін

(БЗТС-1,0). Наприкінці вересня - початку жовтня поле орють на

глибину 27-30 см. Розрив у часі між лущіннями і оранкою повинен

забезпечити проростання пагонів бур'янів, завдяки чому досяга-

ється найповніше їх знищення. При недотриманні необхідних інтер-

валів між лущіннями їх роль у знищенні бур'янів знецінюється.

572

При розміщенні соняшнику після зернових, де переважають

ранні (насіння проростає при 6-8°С) і середньоранні (проростає

при 10-12°С) однорічні бур'яни, поле лущать і через два тижні

орють. Сходи бур'янів після оранки знищують осінніми поверхне-

вими обробітками та весняними культиваціями, очищаючи верх-

ній посівний шар ґрунту від бур'янів. Такий напівпаровий обробі-

ток особливо ефективний у зоні достатнього зволоження.

Якщо переважають пізні ярі бур'яни (курай, просо півняче,

щириця, мишій та ін.), що для проростання потребують більше

тепла (14-16°С), краще дотримуватись схеми поліпшеного обро-

бітку і проводити декілька лущень в серпні - на початку вересня,

а орати в кінці вересня.

На дуже забур'янених полях після збирання попередника і від-

ростання бур'янів використовують гербіциди суцільної дії (раун-

дап та ін.). Можна використовувати їх як гербіциди-десиканти за

два тижні до збирання попередньої культури.

При розміщенні соняшнику після просапних поле орють на гли-

бину 25-27 см. Після кукурудзи зяблевий обробіток складається з

дворазового дискування БДТ-7,0 і оранки ярусним плугом ПНЯ-4-40,

яким загортають всі кукурудзяні рештки на дно борозни.

Ґрунтозахисна технологія передбачає обробіток грунту голчас-

тими боронами БМШ-20, БМШ-15 або БИГ-3, культиваторами-пло-

скорізами КПШ-9, КПШ-5, КШН-6 "Галещина", ґрунтообробними

агрегатами АКШ-5,6, АКШ-3,6 та плоскорізами-глибокорозпушу-

вачами ПГ-3-5, КПГ-250А тощо.

Рано навесні, щоб зберегти вологу в ґрунті, проводять борону-

вання важкими боронами. Ґрунт вирівнюють вирівнювачами ВП-

8А, ВПН-5,6А тощо. У разі використання комбінованих агрегатів

типу "Європак", ґрунт не вирівнюють. Необхідно враховувати нега-

тивну реакцію соняшника на переущільнення ґрунту, особливо во-

логого. За зруйнованої структури ґрунту пригнічується розвиток

кореневої системи. Перед сівбою поле культивують на глибину за-

гортання насіння. Якщо строк сівби пізніший (на забур'янених пло-

щах), то поля обробляють два-три рази для знищення бур'янів.

Для додаткового нагромадження вологи застосовують щілю-

вання, лункування, нарізання борозен, снігозатримання та ін.

573

• Удобрення. У соняшнику період засвоєння поживних речовин

розтягнутий, тому він потребує їх значно більше (особливо калію)

ніж зернові культури. Для одержання 1 ц насіння соняшник засво-

ює орієнтовно 5-7 кг азоту, 2,5-2,8 кг фосфору і 12-16 кг калію.

Так, за урожайності 21 ц/га насіння, соняшник виносить з ґрунту

120 кг азоту, 45 кг фосфору і 235 кг калію.

Азот рівномірно засвоюється рослинами соняшнику впродовж

вегетації. Починаючи з фази 3^4 пар листків і до фази цвітіння вико-

ристовується 70-80% азоту. Особливо негативно позначається не-

стача азоту під час формування кошика. Надлишок азоту зменшує

вміст олії, призводить до надмірного вегетативного росту.

Фосфор поглинається рослиною від сходів до цвітіння, нагро-

маджується до цвітіння в стеблі та листках, пізніше переміщуєть-

ся в кошики і в кінцевому результаті у сім'янки. 60-70%о від всієї

потреби у фосфорі рослини поглинають у період формування ко-

шика - завершення цвітіння. Нестача фосфору негативно впливає

на формування та налив сім'янок і обмежує продуктивність соня-

шника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість ро-

слин га олійність насіння.

Калій підвищує посухостійкість рослин, допомагає утримати

вологу і зменшує її випаровування. Він відіграє велику роль у регу-

люванні балансу вологи в рослині. Найбільше калію засвоюється

у період від утворення кошика до достигання.

Враховуючи, що значна частина фосфору, внесеного в ґрунт з

добривами, закріплюється ним і стає недоступною для рослин, а

частину елементів живлення (фосфор, калій, азот) рослини погли-

нають безпосередньо з ґрунту, норму добрив і їх співвідношення

для кожного поля уточнюють на основі рекомендацій, розробле-

них науковими установами. Залежно від забезпеченості ґрунту

поживними речовинами, (згідно з агрохімічними картограмами),

даються такі поправочні коефіцієнти:

Забезпеченість ґрунту:

Поправочний коефіцієнт:

Дуже низька 1,5

Низька 1,3

Середня

1,0

Підвищена

0,7

Висока

0,5

574

На чорноземах, де високий вміст доступного калію в ґрунті, особ-

ливо ефективні азотні і фосфорні добрива - Н^^Р^. На інших

грунтах вносять повне добриво ^

. Фосфорні і калійні

добрива застосовують під оранку, азотні навесні під культивацію за

допомогою розкидачів МВУ-16, МВУ-8Б, МВД-900, МВУ-5А.

Частину азоту (>4 ) можна перенести для підживлення.

Органічні добрива краще вносити під попередник (30-40 т/га

під просапні), застосовуючи машини ПРТ-16, ПРТ-10, МТО-12,

МТО-6, РПО-6, МТО-3. При використанні їх безпосередньо під

соняшник, подовжується його вегетація. Проте є дані, що після

зернових культур високу ефективність забезпечує внесення орга-

ніки безпосередньо під соняшник.

Соняшник дуже чутливий до нестачі бору, особливо при неста-

чі вологи і на карбонатних ґрунтах.

Тому для стимулювання схожості і енергії проростання, збіль-

шення стійкості рослин до хвороб і несприятливих погодних умов

в початкові фази росту, необхідно під час протруєння насіння пе-

ред сівбою з допомогою машин типу ПС-10 застосовувати Тенсо

коктейль - 5-10 г на гектарну норму висіву насіння (але не біль-

ше як 150 г на тонну). Вміст (у відсотках): В - 0,52; Са (ЕДТА) -

2,57; Си(ЕДТА) - 0,53; Ре(ЕДТА) - 2,10; Ре(ДТПА) - 1,74;

Мп(ЕДТА) - 2,57; 2п(ЕДТА) - 0,53; Мо - 0,13.

1. Для стимулювання росту і розвитку рослини на ранніх фазах

вегетації (2-5 пар листків, в цей час відбувається закладан-

ня кошику), для підвищення врожайності, олійності та імуні-

тету, для пом'якшення стресового впливу спеки та посухи

необхідно застосовувати Нітрабор (Н - 15,5%; СаО - 26%;

В - 0,2%о) прикореневим способом 20-50 кг/га (рис. 10.1).

2. Для стимулювання розвитку кореневої системи, підвищення

посухостійкості і кращого закладання та формування коши-

ка, а також для профілактики і попередження розвитку хво-

роб необхідно проводити позакореневе підживлення Криста-

лоном жовтим у фазу 5-7 пар листків (можливе поєднання

з обробкою пестицидами). Кристалон жовтий (ІЧ

+ Р

+ В

0.025

+ Си

0,0,

+ РЄ

0.07

+ МП

0.04

+ 2П

0.025

+ МО

0,004) "

кг/га на 150-250 л/га води. Добриво має підвищений вміст

фосфору та мікроелементи у вигляді хелатів.

575

Рис. 10.1. Внесення спеціальних добрив Гідро

за фазами розвитку соняшнику

Цей прийом гарантовано забезпечує рослину мікроелементами

в найбільш доступних формах і саме в критичний період розвитку,

що стимулює процеси коренетворення і закладання кошика, а

відповідно і підвищення врожайності.

• Підготовка насіння, сорти. Для сівби використовують кон-

диційне насіння, схожість якого не нижче 85%, чистота не менше

98%о. Посівні якості насіння гібридів першого покоління визнача-

ють за нормами ДСТУ 2240-93 (табл. 10.4). Маса 1000 насінин

для сортів 80-90 г, для гібридів не менше 50 г. Перед сівбою насін-

ня протруюють для захисту від хвороб та шкідників (табл. 10.5).

Таблиця 10.4 - Посівні якості насіння гібридів соняшнику

Показник

Чистота, не менше 98%

Наявність лущеного насіння, не більше 3%

Кількість насіння інших рослин на 1 кг, не більше 10 шт.

у тому числі насіння бур'янів, не більше

5 шт.

Схожість, не менше 85%

Вологість, не більше 10%

Найефективніше застосовувати інкрустацію насіння соняшнику

на основі клеючих засобів (ІЧаКМЦ, ПВС, РКД), де до захисної

плівки можна компонувати фунгіциди, інсектициди, мікроелементи

(марганець, цинк, бор, кобальт, молібден) та інші корисні речовини.

В Україні зареєстровано понад 90 сортів і гібридів. Сприятливі

зони вирощування для них, група стиглості і напрямок використан-

ня подано в табл. 10.6.

576

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур