Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

ББК 41я73

Л - 65

УДК 633(07)

Л-65 Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво.

Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль-

тур. - Львів: НВФ "Українські технології", 2006. - 730 с.

I5ВN 966-345-064-9

Розглянуто особливості інтенсивних технологій вирощування основ-

них сільськогосподарських культур. Подано особливості вибору попере-

дника, підготовки грунту, системи удобрення, підготовки насіння, вибору

сорту, способу, строку сівби, глибини загортання насіння і норми висіву,

захисту посівів від шкідників і хвороб, боротьби з бур'янами, збирання

врожаю, шляхи підвищення якості продукції.

Для студентів і викладачів вищих аграрних закладів освіти, агрономів,

керівників господарств, фермерів, фахівців дорадчих служб, менеджерів

з агробізнесу.

ББК 41я73

Рекомендовано до друку рішенням вченої ради

Львівського державного аграрного університету.

Протокол №3 від 2 грудня 2005 р.

Рекомендовано до друку рішенням навчально-методичної комісії

Вінницького державного аграрного університету.

Протокол №3 від 28 листопада 2005 р.

Рецензенти:

Бахмат М. І. - доктор сільськогосподарських наук, професор, за-

служений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри рослинниц-

тва і кормовиробництва, ректор Подільського державного аграрно-

технічного університету.

Підпалий І.Ф. - доктор сільськогосподарських наук, професор, завіду-

вач кафедри кормовиробництва, луківництва і сільськогосподарської

меліорації Вінницького державного аграрного університету.

Авторські права застережені.

Передрук будь-якої частини матеріалу

можливий тільки з дозволу авторів.

І5ВК 966-345-064-9

©Лихочвор В.В.,Петриченко В.Ф., 2006

ЗМІСТ

Вступ 4

1У ПШЕНИЦЯ ОЗИМА І ЯРА 6

2. ТРИТИКАЛЕ 191

3.-і ЯЧМІНЬ ЯРИЙ, ПИВОВАРНИЙ, ОЗИМИЙ 198

4. V КУКУРУДЗА 271

5. ТОРОХ 328

6>СОЯ 380

7. КОРМОВІ БОБИ 428

8. КАРТОПЛЯ 447

9. ЦУКРОВИЙ БУРЯК 499

ЇАО. СОНЯШНИК 565

, 11. РІПАК ОЗИМИЙ І ЯРИЙ 598

12. ЛЬОН ДОВГУНЕЦЬ І ОЛІЙНИЙ 675

Відповіді на питання 712

Використана література 718

Інформація про авторів 729

ВСТУП

Аграрно-промисловий потенціал України надзвичайно великий.

Спад сільськогосподарського виробництва в останні п'ятнадцять

років обумовлений двома основними причинами: низьке матеріа-

льно-технічне забезпечення; недостатнє оволодіння виробником

високоефективними технологіями. За умови їх вирішення галузь

рослинництва в Україні за 2-3 роки можна вивести на рівень за-

хідноєвропейських країн.

У рослинництві в останній період відбуваються значні зміни.

Розроблено різні моделі технологій: інтенсивні, ресурсоощадні,

адаптивні, екологічно чисті, прямої сівби (нульовий обробіток ґрун-

ту) та ін. У 90-х роках минулого століття - на початку XXI століт-

тя в країнах Європи динамічно розвивається такий напрям, як "біо-

логічне рослинництво". Всі ці моделі технологій мають свої

переваги і недоліки. Не вдаючись до детальнішого їх аналізу (це

зроблено у навчальному посібнику "Біологічне рослинництво",

В.В. Лихочвор, 2004 р.), зазначимо, що всі вони успішно можуть

бути реалізовані в Україні. Проте в найближчій перспективі найви-

щу економічну ефективність забезпечуватимуть, на наш погляд,

все-таки інтенсивні технології, як найбільш продуктивні.

Необхідно зазначити, що сільськогосподарська галузь має за-

безпечити продуктами харчування, кормами, сировиною для про-

мислової переробки не лише внутрішні потреби України, а може

стати вагомим, можливо в перспективі основним, експортером

своєї продукції. Крім цього, зважаючи на проблему забезпечення

рнативним джерелом постачання пального (біодизель, етанол, спирт

тощо). Це нормалізує ринок збуту сільськогосподарської продук-

ції, вирішить проблему забезпечення пальним як в аграрному, так

і в промисловому виробництві, покращить екологічну ситуацію.

Мета видання цього навчального посібника - допомогти фахів-

цям аграрного виробництва освоїти інтенсивні технології виро-

щування найбільш поширених польових культур.

Автори висловлюють щиру подяку

за фінансову допомогу при виданні цієї праці

директору Львівського фрезерного заводу

Грибальському Володимиру Івановичу,

Закритому акціонерному товариству "Галнафтохін",

компаніїДюпон де Немур,

регіональному представнику

Ільницькому Миколі Васильовичу, <

фірмі БАСФ АГ в Україні.

1. ОЗИМА

ПШЕНИЦЯ

ТїШсит

ЗНАЧЕННЯ

Пшениця - найважливіша продовольча культура. Не випадко-

во озима пшениця є основним продуктом харчування у 43 країнах

світу з населенням понад 1 млрд. осіб.

У хімічний склад зерна входять усі необхідні для харчування

елементи: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, ферменти і мінеральні

речовини.

Найважливішим компонентом зерна є білок. Його вміст може

коливатися від 8 до 22%. Всі найважливіші життєві процеси люди-

ни (обмін речовин, здатність рости і розвиватися, розмноження)

пов'язані з білками. Замінити білки у харчуванні іншими речови-

нами неможливо.

У зерні пшениці найголовніше - це клейковинний білок.

Клейковина - це нерозчинний у воді пружно-еластичний гель,

що утворюється при змішуванні розмеленого борошна з водою.

Основу клейковини становлять спирто- і лужнорозчинні білки -

гліадин і глютеїн. Жодний інший хлібний злак не має такого цінного

поєднання цих двох важливих компонентів.

Основну частину зерна пшениці складають вуглеводи. Вони

представлені в основному крохмалем (48-63%). Вуглеводи ма-

ють велике енергетичне значення у харчуванні людини.

Із вуглеводів, крім крохмалю, в зерні міститься 2-7% цукрів

(в основному в зародку), а також 2-3% клітковини. Клітковина

не розчиняється у воді і не засвоюється організмом. При вигото-

вленні борошна вона залишається у висівках. Разом з тим, клітко-

вина відіграє важливу роль у травленні. Вона регулює діяльність

кишківника, сприяє зниженню серцево-судинних захворювань, за-

побігає ожирінню людини. Тому висівки, одержані при виготовлен-

ні борошна, використовують для лікувальних цілей.

Жир складає в зерні пшениці в середньому 2% і розміщується

в зародку і алейроновому шарі.

Хліб з пшеничного борошна відзначається високими смакови-

ми властивостями, добре засвоюється. Він висококалорійний - в

100 г пшеничного хліба міститься 245-255 ккал. Зерно використо-

вується для виробництва круп, макаронів, вермішелі, кондитерсь-

ких виробів тощо. У промисловості зерно пшениці використову-

ють для одержання крохмалю, спирту. Пшеничні висівки -

висококонцентрований корм для всіх видів тварин.

Солому у подрібненому і запареному вигляді можна згодову-

вати тваринам. У 100 кг соломи міститься 20-22 кормові одиниці.

Перспективнішим є використання соломи для виробництва папе-

ру, картону. Найкраще використати солому для підвищення родю-

чості ґрунтів - безпосередньо як добриво загорнути в ґрунт, чи

для виробництва гною, компостів.

Озиму пшеницю використовують у зеленому конвеєрі, забез-

печуючи тваринництво зеленими кормами навесні після згодову-

вання суріпиці, ріпаку і жита.

ІСТОРІЯ І ПОШИРЕННЯ

Пшениця належить до найбільш стародавніх культур. Архео-

логічні дані свідчать, що в багатьох районах Азії, Європи, а також

в Єгипті пшеницю вирощували за 5-7 тисяч років до нашої ери.

Залишки зерен пшениці знайдено під час розкопок поселення VII

тисячоліття до н.е. в долині річок Тигру і Євфрату. Зерно її знахо-

дять в єгипетських пірамідах, у свайних будівлях Швейцарії і в

багатьох стоянках людини.

Як зазначає Ю.Канигін, уже в VI тисячолітті до нашої ери ви-

сокий рівень розвитку землеробства був на землях Аратти (При-

понтида), тобто на території сучасної України. Тут аріями (від ар

(санскр.) - земля, ґрунт) була започаткована перша хліборобська

цивілізація. У ті часи єгиптяни купляли зерно пшениці в наших пра-

щурів. З тих пір українські землеробські технології поширювались

по всьому світі,

Україна на

віки

залишилася землеробською дер-

жавою.

Загальна світова площа озимої і ярої пшениці в 1998 р. станови-

ла 224 млн. га, або 32% від усіх зернових культур (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Посівні площі, урожайність,

виробництво пшениці у світі і в окремих країнах

у 1998 році *

Країна Площа посіву, Урожайність,

Виробництво

млн га ц/га зерна, млн т

Всього у світі

224,4

26,2

558,8

Україна

5,6

26,5 14,9

Австралія

11,5

19,1

21,9

Аргентина

4,6

21,7

10,0

Великобританія 2,04 75,6

15,5

Індія

25,6 25,6

66,0

Іран

7,0

17,1 12,0

Іспанія

1,9

28,5 5,3

Італія

2,31

і 36,0

8,3

Казахстан ;•

9,1

5,2 4,7

Канада ; 10,8

22,7

- . 24,4

Китай

30,0

36,7

110,0

Марокко .'. <•

3,09

14,2

4,4

Нідерланди •

- 0,14

73,8

1,0

Німеччина 2,8

72,1 20,2

Пакистан '"

8,35

22,4

18,7

Польща 2,63 V

36,2

9,5

Росія

26,2

10,3 27,0

США

23,9

29,1

69,4

Туреччина

••' 9,4

22,3 21,0

Франція

5,24

76,0

39,9

Чехія і Словаччина

1,29

" 41,6

5,7

Японія

' 0,16

- 35,1

0,6 '

Світове виробництво пшениці останніми роками становить 570-

580 млн. т (табл. 1.2) і за обсягами поступається лише зерновій

кукурудзі (приблизно 600 млн. т (табл. 1.3).

Таблиця 1.2 - Виробництво зерна пшениці в світі, млн. т

гм

го

чо

г-

ОО Оч

гм

І4

оч

ОЧ

Оч

о-

Оч ОЧ

оч

Оч Оч Оч

о о о о

О Оч Оч

оч

Оч Оч Оч Оч Оч Оч

о о о о

0- гм гм

ГМ

гм

я~

СМ оо

С"|

ОО

О О

1Г>

оо

чо

О)

п оо Оч 00 00 оо ЧО

1Л

1/-)

1П ЧО

1/-)

"/->

о.

Таблиця 1.3 - Виробництво основних зернових у світі,

млн. т

Роки

Пшениця

Кукурудза Ячмінь

Овес

Жито

1997 610 575

154

1998 590 605

136

1999

585 552

128

24 20

2000

581

589 133

2001 581

599 142

2002

565 602

133

25 21

2003

550 618 136 27 15

Найбільше вирощують в Китаї - 30 млн. га, Індії - 26 млн. га,

США - 24 млн. га, Канаді, Австралії - 11 млн. га. Основними

виробниками у світі є країни ЄС-15, які збирають 95-105 млн. т

щорічно, а також Китай - 90-110, Індія - 65-75, США - 60-70,

Росія - 35^15 млн. т. В Україні вирощують, в основному, озиму

пшеницю, посівна площа якої досягає 6-7 млн. га. Більше полови-

ни валового виробництва зерна припадає на зону Степу.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва (добрива,

пестициди, регулятори росту, сорти) забезпечила значне зростан-

ня продуктивності посівів в Україні. Вжиті заходи забезпечили в

1986-1990 рр. найвищий за всю історію середньорічний збір зерна

(49,4 млн. т), або майже по 1000 кг на душу населення, що свідчи-

ло про високу стабільність його виробництва. Урожайність пше-

ниці зросла в ці роки до 37,9 ц/га, ця культура забезпечувала поло-

вину валового збору зерна - 24,5 млн. т. Однак, внаслідок еконо-

мічної кризи, подальшого нарощування валового збору зерна не

відбулося. 1990-2000 роки характеризувалися спадом виробницт-

ва. У 1996 році валовий збір становив лише 24,5 млн. т або знизив-

ся майже до рівня 1913 року (табл. 1.4). Урожайність пшениці

знизилася до 23,2 ц/га, а валовий збір-до 13,5 млн. т. (табл. 1.5).

Таблиця 1.4 - Виробництво зерна в Україні

Рік

Оч

гч

Оч

ОЧ

Оч

ЧО

Оч

оо

Оч

2000

2001

2002

2003

2004

я 2

сч

°Я

ІП

чо

гч

гч_

о я

ч п

С 2

СО

гч" го гч" гч"

•* •*"

с£

г-

ті-

°°,

й І

1/-)

оо"

і/->"

чо"

ГЧ

-*"

гч

Оч"

сі

оо"

о"

гч

Вале

їсть,

жайн

ц/га

—1

о> оо

ЧО

.—і

гп

—<

жайн

ц/га

«о

Г-"

гч

чо"

сч

Оч"

о"

Оч"

Г-"

гч

с-~"

см

•=т"

ОЧ

гч

Уро:

У 2001 та 2002 рр. в Україні було зібрано понад 20 млн. т, що

дозволило ввійти до десятки основних країн-виробників і стати

одним із провідних світових експортерів пшениці. Проте неврожай

2003 року, коли було зібрано лише 3,6 млн. т, призвів до імпорту в

Україну майже 3,6 млн. т продовольчої пшениці.

Потенціальні можливості пшениці значно вищі, про що свідчить

рівень урожайності в 1998 році в інших країнах: Китай - 36,7 ц/га,

Нідерланди - 73,8, Франція - 76,0 ц/га, Німеччина - 72,1 ц/га, Ве-

ликобританія - 75,6 ц/га (табл. 1.1).

Рекордний урожай пшениці в Україні був зібраний в 1990 році -

30,4 млн. т, урожайність того року становила 40,1 ц/га.

Таблиця 1.5 - Площа посіву, урожайність і виробництво

озимої та ярої пшениці в Україні

Рік

Площа посіву,

млн.

га

Урожайність,

ц/га

Виробництво,

млн.

1913

8,6

9,0 7,97

1940

7,2

11,6

8,41

1950

6,5 10,2 6,70

1955

8,6

16,5

14,24

1960

3,9

16,8 6,65

1965 7,8 20,1

15,79

1970 6,0 25,2 15,18

1975

8,0

22,2

17,75

1980

8,0

25,6

20,57

1990

7,6

40,1

30,37

1995

5,5

29,7

16,26

1996 6,0

23,2

13,55

1997 6,4

28,3

18,10 -

1998 5,5

26,5 14,60

1999

5,8

22,9 13,10

2000

5,2

19,8

10,20

2001

6,9 31,0 21,30

2002

6,8 30,4

20,60

2003

2,5 14,7 3,60

2004

5,0

32,6 16,4

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПШЕНИЦІ

Пшениця належить до родини тонконогових (Роасеае) роду

Тгнісшті. Найбільш поширені два її види: пшениця м'яка (Тгіисит

аекґіуит) і пшениця тверда (Тгіїісит сіигат).

Коренева система. Озима пшениця утворює добре розвинену,

розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її

розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на

глибину 1,5-2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-

6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну

кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і

найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові коре-

ні, які складають основну масу кореневої системи пшениці. Як за-

родкові, так і стеблові корені добре розгалужуються і утворюють

кореневу мичку. З початком кущіння кожний новий пагін утворює

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур