Кубіцький С. Історія соціальної роботи в зарубіжних країнах

Подождите немного. Документ загружается.

153

частковому позбавленні прав обох батьків, якщо не брати до

уваги переїзд, тому що перебування у родині благотворно

позначається на дитині.

Опікун бере на себе всі батьківські права і приймає

відповідні рішення за дитину або дітей. Опіка здійснюється в

основному через служби управління по справах молоді, але

може здійснюватися приватними особами, наприклад, родичами

або знайомими.

При спірних питаннях щодо опікунства суд з питань родини

й опікунства і управління в справах молоді повинні довести до

відома всіх закон, що визначає, що соціальний працівник

проводить бесіди з обома батьками - окремо або разом - і

оцінює їхню життєву ситуацію і положення, а також батьківські

здібності в поводженні з дітьми. Останнім часом все більше

поширення одержала позиція на користь дітей про те, що

соціальний працівник не встає на одну з батьківських сторін, а,

навпаки, підтримує батьків у тому, щоб вони і після розлучення

обоє, виконували свої батьківські обов'язки на благо своєї

дитини. Усі свої враження соціальні працівники узагальнюють

(резюмують) у своєму повідомленні (доповіді) компетентному

судді з питань опікунства.

Лікувально-профілактичні денні установи і притулки - це

напівстаціонарні організації, у яких діти перебувають щодня з 8

до 17 годин. Вони відрізняються від дитячих садів і шкільних

притулків своїми цільовими групами і спеціальним лікувально-

профілактичним і терапевтичним обслуговуванням. Сюди

приймаються діти дошкільного і шкільного віку, що під впливом

середовища (наприклад, проблемні родини) і психофізичних

умов звертають на себе увагу і мають потребу в інтенсивній

лікувально-педагогічній або терапевтичній допомозі.

Мета діяльності установ полягає не тільки в зменшенні

порушень у поведінці дитини, але також у підтримці і поліпшенні

атмосфери в родині за допомогою консультацій батьків,

сімейної терапії й інших методів. Відповідно до мети, тут

знаходяться тільки малі групи від 6 до 8 чоловік із двома

педагогами. Кваліфікована служба дипломованих психологів,

педагогів-терапевтів, соціальних педагогів і логопедів проводить

лікувально-педагогічну і терапевтичну роботу з дітьми, а також

роботу з батьками і школою.

154

Служби захисту молоді призначені для дітей, що після

свого "розладу" з родиною ідуть з будинку або інтернату і самі

звертаються в службу захисту молоді, тому що не знають, чи

повертатися їм у родину. Більшість служб захисту підлітків

надають дітям тільки короткочасне перебування - 48 годин діти

можуть знаходитися там анонімно - після чого батьків або

інтернат інформують про їхнє місцезнаходження.

Крім того, існують молодіжні інформаційні служби, що

пропонують консультації і підтримку втікачам без можливості

їхнього розміщення в себе.

В останні роки виникли так звані жіночі будинки-притулки, у

яких проводиться соціально-педагогічна і терапевтична робота;

притулки для дівчаток, що у своїх родинах піддавалися з боку

названих батьків і родичів чоловічої статі сексуальному

насильству і нарузі.

Ці організації надають дівчатам або жінкам і їх дітям

нетривалий за часом захист від подальшого знущання з боку

їхніх батьків або чоловіків, проводять терапевтичні бесіди,

дають поради і виявляють складні ситуації, змінити які покликані

соціальні працівники і соціальні педагоги. Такі будинки для

дівчат і груп дітей, які піддавались знущальному і сексуальному

насильству, існують на сьогоднішній день ізольовано,

роз'єднано і тільки у великих містах. Додатково до таких

притулків у всіх великих містах існує сигнал тривоги або

екстрений виклик для дівчат і жінок, які піддавались насильству,

яким надаються і практична допомога і підтримка, і поради,

насамперед, з питань судових процесів над чоловіками, що

вкоїли насильство.

Дитячі центри захисту - це специфічні служби допомоги

для сімей із проблемами насильства (фізичні, психічні,

сексуальні і т.д.). Допомога центрів захисту поєднується за

назвою "Сучасна робота з захисту дітей". Центри працюють як

команда, що складається з 5-ти співробітників: соціальних

працівників, психологів, педагогів, соціологів.

У своїй концепції співробітники центру виходять з того, що

необхідно знати причини виникнення насильства, для того, щоб

надати діючу допомогу. Розуміння всієї сукупності проблем

насильства вимагає розглядати насильство над дітьми не тільки

як прояв і вираження сімейних конфліктів, але і як вплив

соціальних процесів на відносини в сім'ї. Комплекс

155

психологічних причин (переживання насильства з боку батьків у

дитинстві, недовіра стосовно інших людей, низька самооцінка,

безконфліктність, зміна ролей, конфлікти в партнерстві, "важка

дитина" і т.д.) і соціальних причин (соціальна ізоляція родини,

важкі життєві умови, авторитарні традиції у вихованні,

формування насильства в суспільних відносинах) насильства

над дітьми в сім'ї називають "синдромом знущання".

Різноманітна допомога в центрах захисту дітей

розглядається як комплексна і взаємозалежна допомога:

консультації по телефону, втручання в кризові ситуації,

порадотерапія для сім'ї і дітей, відвідування вдома, батьківські

групи, соціальні служби (практична допомога), конференції

працівників служб допомоги, співробітництво з іншими

установами, співробітництво з добровільними помічниками,

сімейні вечори, сімейні зустрічі із соціальними педагогами,

наради і спецзустрічі з колегами інших організацій по проблемі

насильства, підвищення кваліфікації соціальних працівників по

проблемі „Насильство в сім'ї", широка суспільно-

просвітительська робота з цієї проблеми.

Зміст

6.5. Підготовка кадрів соціальних працівників і

соціальних педагогів

Початком навчання соціальних працівників у Німеччині

вважається 1893 р., коли Жанетт Шверін організувала набір на

курс "Трупи дівчат і жінок для соціальної допомоги і турботи". У

1899 р. під керівництвом Аліси Соломон була заснована

однорічна програма підготовки соціальних працівників.

У 1905 р. протестантська церква в Ганноверу заснувала

першу жіночу школу по соціальному забезпеченню. У 1908 р.

Аліса Соломон відкрила жіночу школу соціальної роботи з

дворічною програмою в Берліні - програмою, що незабаром

була повторена по всій Німеччині.

На сьогоднішній день в Німеччині функціонує широко

диференційована сфера соціально-педагогічної діяльності, що

включає заклади для підтримки сімейного виховання, дитсадки,

групи продовженого дня, виховання в дитбудинках та

інтернатах, центри позашкільної дитячої й підліткової діяльності

та ін.

156

Для успішного функціонування цієї багатоаспектної

діяльності соціально-педагогічної сфери в Німеччині функціонує

диференційована, ієрархічно упорядкована структура

професійної підготовки кадрів соціальних педагогів чотирьох

освітньо-професійних рівнів. Підготовка соціальних педагогів у

Німеччині здійснюється на допрофесійному рівні, на рівні

професійних училищ, на рівні середньої спеціальної освіти, на

рівні вищої освіти.

Допрофесійну підготовку майбутні соціальні працівники у

Німеччині одержують в основному, беручи участь у діяльності

різних доброчинних організацій: Червоний Хрест, організація

католицької церкви Карітас.

Навчальна програма професійної школи, яка готує

виховательок для роботи в дитбудинках сімейного типу в

німецькомовних країнах, розрахована на один навчальний рік

(1031 навчальна година, 35 тижнів теоретичного навчання і

п’ятитижнева практика).

В Німеччині функціонують також спеціальні професійні

училища зі строком навчання два роки, які готують фахівців по

догляду за дітьми. До цих училищ вступають після закінчення 9-

річної обов’язкової школи.

Професійна підготовка соціальних педагогів здійснюється в

Німеччині в основному у вищих спеціальних школах (ВСШ), а

також в декількох університетах. Тривалість навчання у ВСШ –

6-8 семестрів, в університетах – 8-12 семестрів. При зарахуванні

у ВСШ і в університети Німеччини не вимагається складання

вступних іспитів, як в Україні. Береться до уваги середній бал

атестата, номер подання документів, кількість "семестрів

чекання". Частина місць віддається абітурієнтам з психічними і

фізичними відхиленнями. Деякі ВНЗ вимагають попереднього

практичного досвіду або проходження практики перед початком

навчання для визначення професійної придатності.

Персонал для дитячих садків, молодіжних центрів і для

надомної опіки за малятами готується на середньо-освітньому

рівні в професійних, спеціалізованих школах. Соціальні

працівники і педагоги навчаються в коледжах-інститутах, що

належать до системи вищої освіти. Деякі університети

пропонують курси соціальних працівників і соціальних педагогів.

Університети і коледжі мають високий ступінь

конституційно гарантованої незалежності. Вони автономно

157

вирішують всі академічні проблеми: навчальні програми, іспити,

навчальні плани, набір студентів.

Кваліфікації, статус, оклад викладацького складу

встановлюються федеральним законодавством. Потрібно, щоб

професори мали докторський ступінь. Як правило, велика

частина членів викладацького складу університетів в області

соціальних наук фактично не має практичного досвіду

соціальної роботи. На відміну від університетів, коледжі

соціальної роботи, в основному, вимагають докторський ступінь і

практичний досвід роботи для зарахування в штат професури.

Зміст і структура курсів навчання сильно різняться в кожній

школі завдяки їхній автономності. У школах соціальної роботи

пропонуються три різних типи навчальних програм.

1. Соціальна робота, орієнтована на традиційні напрямки

соціальної політики в установах.

2. Соціальна педагогіка, спрямована на роботу з молоддю

в громадах, та на інші освітні завдання поза школою.

3. Навчальна програма, що поєднує елементи як

соціальної роботи, так і соціальної педагогіки.

Загальні елементи різних навчальних програм можуть бути

легко об'єднані в такий спосіб:

- соціальна робота і соціальна педагогіка, історія, теорія,

організація й інститути, методи;

- соціальні науки: соціологія, соціальна політика, політична

наука, економіка, статистика, емпіричні соціальні дослідження;

- психологія/педагогіка: прогресивна психологія,

терапевтичні методи, теорія і практика освіти, теорії соціалізації;

- здоров'я: надання медичної допомоги, медичне

обстеження;

- юридичне і суспільне управління: законодавство у

відношенні сім'ї, молоді, соціального забезпечення, соціальних

гарантій, праці і управління;

- музика, драматургія, спорт, мистецтво, кінематограф,

відео, засоби масової інформації.

Багато навчальних програм включають курси мов, таких, як

англійська, іспанська, французька. Школи з орієнтацією на

роботу з іммігрантами пропонують курси основних мов

іммігрантів. У школах, що діють при церкві, у навчальний план

включається соціальна етика і соціальна філософія.

158

Професійна практика відіграє важливу роль у навчанні

соціальних працівників. В цілому на практику відводиться 12-18

місяців, включно і професійну, тобто в цілому це складає від 30

до 50% всього навчального матеріалу. Тривалість академічної

підготовки в школах - 3 роки. Направлення на роботу

організовано відповідно до двох моделей: "однофазова" і

"двохфазова". "Однофазова" модель інтегрує два

шестимісячних періоди роботи в професійній області в

академічну навчальну програму; студенти здають свої останні

іспити в школах після 4-х років навчання й одержують

державний сертифікат по закінченні. "Двофазова" модель

вимагає щорічно оплачуваного направлення на роботу в

професійній області після завершення 3-х років академічної

підготовки в школах. По цій моделі студенти одержують

державний сертифікат тільки після успішного завершення своєї

роботи з напрямку в професійній області.

Таким чином, підбиваючи підсумки системного аналізу

організації соціально-педагогічної роботи у Німеччині можемо

зробити певні висновки. Соціальні педагоги в Німеччині

виконують надзвичайно важливу функцію, зумовлену потребою

надання допомоги традиційним системам шкільного і сімейного

виховання. На сьогоднішній день в країні функціонує широко

диференційована сфера соціально-педагогічної діяльності, що

включає заклади для підтримки сімейного виховання, дитсадки,

групи продовженого дня, виховання в дитбудинках та

інтернатах, центри позашкільної дитячої й підліткової діяльності

та ін. Призначення соціальних педагогів полягає у здійсненні

ними відповідальної діяльності у вільній, демократичній,

соціальній, правовій державі і повідомлення необхідних для

цього знань, умінь і навичок.

Для успішного функціонування багатоаспектної діяльності

соціально-педагогічної сфери в Німеччині функціонує

диференційована, ієрархічно упорядкована структура

професійної підготовки кадрів соціальних педагогів чотирьох

освітньо-професійних рівнів. Підготовка соціальних педагогів у

Німеччині здійснюється на допрофесійному рівні, на рівні

професійних училищ, на рівні середньої спеціальної освіти, на

рівні вищої освіти.

Зміст

159

Матеріал для самоперевірки

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрийте коли відбулося становлення соціальної

роботи в Німеччині.

2. Охарактеризуйте основні напрямки діяльності

соціальних працівників.

3. Розкрийте специфіку діяльності соціальних служб.

4. Назвіть особливості соціальної допомоги дітям, підліткам

і їхнім родинам.

5. Розкрийте основні принципи профілактики соціальної

допомоги.

6. Назвіть головні функції соціальної роботи.

7. Розкрийте особливості соціального захисту дітей.

8. Назвіть на яких рівнях здійснюється підготовка

соціальних педагогів у Німеччині.

9. Назвіть відмінності в підготовці фахівців соціальної

сфери в Україні та Німеччині.

10. Назвіть основні типи навчальних програм з соціальної

роботи у вузах Німеччини.

Тестові завдання для самоперевірки

1. Професія соціального працівника в Німеччині виникла:

а) у кінці XХ ст.;

б) на початку XX ст.;

в) в середині XX ст.;

г) на початку 90-х років XX ст.

2. Основними напрямками діяльності соціальних

працівників на сьогодні є… .

3. Фахівець, зайнятий у сфері соціальної роботи або

виховної діяльності в Німеччині – це:

а) соціальний психолог;

б) соціальний працівник;

в) соціальний педагог;

г) Ваш варіант відповіді …

4. Соціальна педагогіка в Німеччині покликана вирішувати

проблеми, пов’язані з …

5. Які види спеціальних соціальних служб існують в країні?

а) створені всередині загальних соціальних служб як результат,

реакція на потребу, що виникла в районі;

160

б) діючі за межами загальних служб для вирішення особливих

проблем у місті або сільській місцевості;

в) не пов’язані у своїх задачах із загальними соціальними

службами;

г) усі вірні відповіді.

6. Які основні соціальні функції реалізують соціальні

служби підприємств у Німеччині?

7. Створення дітям у родині і суспільстві гідних умов,

зміцнення їхніх прав і мобілізація сил для їхньої реалізації - це:

а) "діюча допомога";

б) "насильство над дітьми";

в) "захист дітей";

г) Ваш власний варіант відповіді.

8. У 1899 р. під керівництвом … … була заснована

однорічна програма підготовки соціальних працівників у

Німеччині.

9. Підготовка соціальних працівників у Німеччині

здійснюється на наступних рівнях:

а) допрофесійному, середньо спеціальному та вищої освіти;

б) бакалавра, магістра, доктора філософії;

в) допрофесійному, професійних училищ, середньої спеціальної

освіти та вищої освіти;

г) Ваш власний варіант відповіді.

10. Які основні типи навчальних програм пропонуються в

школах соціальної роботи в Німеччині?

Зміст

Література:

1. Абашкіна Н.В. Принципи розвитку професійної освіти в

Німеччині : монографія / Н.В.Абашкіна. – К. : Вища шк.., 1998. –

207с.

2. Васюк О.В. Вища освіта Німеччини: структура, доступ /

О.В.Васюк, М.Ю.Богдан // Науковий вісник Національного

аграрного університету : зб. наук. праць. – К., 2005. – Вип. 88. –

С.45-51.

3. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на

Западе на пороге ХХI века / Б.Л.Вульфсон. – М.: Изд-во УРАО,

1999. – 208с.

161

4. Вульфсон Б.Л. Управление образованием на Западе:

тенденции централизации и децентрализации / Б.Л.Вульфсон //

Педагогика. – 1997. – №2. – С.110-117.

5. Козлов Д.А. Социальная работа за рубежом: состояние,

тенденции, перспективы / Д.А.Козлов. – М.: Флинта, 1998.

6. Корнюшина Р.В. Зарубежный опыт социальной работы /

Р.В.Корнюшина.– Владивосток: Издательство Дальневосточного

университета, 2004. – 85 с.

7. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики /

Ф.А.Мустаева. - М.: Академический проект; Екатеринбург:

Деловая книга, 2002. – 416 с.

8. Основы социальной работы : учебник / [отв. ред. П.Д.

Павленок]. – М.: ИНФРА-М, 1999.

9. Социальная работа / [под ред. В.Й. Курбатова]. –

Ростов н/Д: Феникс, 1999. – 576с.

10. Фирсов М.В. История социальной работы : учебное

пособие для высшей школы / М.В. Фирсов. – Изд. 2-е. – М.:

Академический Проект; Константа, 2007. – 608 с.

Зміст

162

Тема 7: СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ТА СОЦІАЛЬНА

РОБОТА У ФРАНЦІЇ

План

7.1. Організація соціальної роботи.

7.2. Педагогіка оточуючого середовища.

7.3. Педагогічна анімація.

7.4. Підготовка кадрів соціальних працівників.

Зміст

7.1. Організація соціальної роботи

У Франції організовує соціальну роботу Міністерство

соціальних справ і національної солідарності. У його обов'язки

входить:

- пропонувати і реалізовувати заходи по наданню

соціальної допомоги в суспільстві, в тому числі окремим групам

людей, які потребують особливої допомоги;

- складати плани для професійних курсів соціальних

працівників;

- видавати дипломи;

- визначати умови професійної діяльності.

Соціальна сфера є предметом турботи всіх міністерств, а

також всього уряду. Проте, відповідальність за соціальні служби

несе Міністерство соціальних справ і національної солідарності,

яке має у своєму складі секретаріати та відділи, які відповідають

за різні ділянки соціальної роботи і охорони здоров'я.

Професії соціальної роботи поділяють на 2 групи. Одна

група має в основному освітні завдання. Вона займається дітьми

і підлітками, сім'ї яких не забезпечують їх необхідними умовами

відповідно до статусу і соціального положення. В цю групу

входять:

- посадові особи, які здійснюють нагляд за умовно

засудженими;

- спеціальні експерти в галузі освіти;

- викладачі соціальної роботи;

- дошкільні соціальні педагоги;

- персонал дитячих садків:

- медично-психологічні помічники.