Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

ському полку (1779), комісар полтавський земський

(1779). Його сини Іван, Григорій і Андрій служили і

виконували різні доручення.

Богданович Іван Тимофійович (1712 – 1773 – ?) –

службу розпочав з 2 липня 1725 р., товариш полку

Полтавського (1752.26.09. – 1759), абшитований

військовий товариш (з травня 1759). Мешканець пол-

тавський (1763).

Богданович Опанас Матвійович – службу розпочав в

Київській полковій канцелярії з 1721 р., військовий

товариш (з 1732), полковий осавул (з 1764). Внесе-

ний до ІІ частини родовідної книги дворян Черні-

гівського намісництва.

Богданович Петро – з військових канцеляристів ГВК

1749.31.10. став військовим товаришем Полтав-

ського полку. Проживав у с. Мачухах.

Богданович Петро – значковий товариш Полтавського

полку, рекомендувався прапорщиком.

Богданович Федір Іванович – військовий товариш Пол -

тавського полку (1779).

Богдановський Андрій Петрович (? – 1747 – 1772 – ран.

1774) – син бунчукового товариша, значковй това-

риш (? – 1758 – ?), писар, військовий товариш Пере-

яславського полку (1767.10.08. – 1772 – ?) Д.: Ірина

Семенівна Пелех, донька військового товариша.

Богдановський Андрій (1715 – 1782 – ?) – шляхтич.

Службу розпочав з 1736 р., значковий товариш Лу-

бенського полку (1757.19.07. – 1764), возний Кос-

тянтинівської сотні (1764.16.08. – 1782 – ?).

Поранений в ліву руку.

Богдановський Василь – значковий товариш Ніжин-

ського полку. У 1737–1747 рр. купував коней. Мав 2

двори підсусідків у Ніжині та житловий двір у Ніжині.

Богдановський Василь – мав універсали 7 липня

1707 р. на надання і 19 вересня 1717 р. на підтверд-

ження маєтностей у сс. Курилівка і Кропивна.

Військовий товариш (1717), отаман городовий ні-

жинський (? – 1724 – 1732 – ?). За універсалом три-

мав ½ с. Куриловки.

Богдановський Василь Петрович – син військового

товариша, сотник попівський Ніжинського полку

(1771–1783), бунчуковий товариш. Мав 28 підданих

у с. Попівці (1787). Д.: (бл. 1776) Наталія Яківна

Мартос, донька бунчукового товариша.

Богдановський Іван – з отаманських дітей, значковий

товариш Ніжинського полку (1745 – 1751 – ?).

Богдановський Іван (? – ран. 1760) – військовий това-

риш Переяславського полку.

Богдановський Максим Тимофійович – син свяще-

ника михайлівського волинського, значковий това-

риш (? – 1768 – ?), військовий товариш (1781 – 1787

– ?), мав 21 підданого у Волинці (1787). Д.: Катерина

NN, донька козака.

Богдановський Михайло– значковий товариш При-

луцького полку (1740).

Богдановський Петро (? – ран. 1760) – військовий то-

вариш Лубенського полку, мав у 1745 р. в Глинській

сотні у с. Хоминець 1 малогрунтових не могучих, 4

тяглих та 10 піших убогих посполитих. Д.: Ганна

Мойсеївна Левицька, донька ніжинського полко-

вого судді (1720 – 1734). У 1760 р. Іван Левицький

подарував двір у Леплявій своїй сестрі Ганні.

Богдановський Тимофій – бунчуковий товариш у Лу-

бенському полку (1783), був у поході у 1760 та 1779 рр.

Богдановський Федір Петро вич (1746 – ?) – син вій-

ськового товариша, був сотенним отаманом, знач-

ковий товариш Переяславського полку, з 1773 р. –

військовий товариш, брав участь в турецькому по-

ході, сотник канів ський (1781–1782). Д.: Уляна

Олексіївна Канаровська (1760 – 1781 – ?), донька

сотника яго тинського.

Богдановський Яків – значковий товариш Ніжин-

ського полку (? – 1735 – 1736 – ?). У 1735 р. був у по-

ході в Орелі на лінії.

Богдановський Яків (1743 – 1790 – ?) – абшитований

значковий товариш Київського полку (? – 1784 –

1790 – ?). Підданих не мав. Внесений до І частини

дворянської родовідної книги Чернігівського на-

місництва по Ніжинському повіту. Д.: Євдокія N

Пустота. Мали синів Івана, Василя, доньок Марію і

Мар’ю.

Богинський Павло Петрович (1727 – ?) – військовий

товариш (1781–1787), житель с. Капрович. Д.: Олена

NN, донька козака.

Богинський Петро Степанович (? – 1684 – 1726 – ?) –

покозачений шляхтич гербу «Сліповрон», значний

військовий товариш (? – 1714 – 1716 – ?). Значковий

товариш.

Богля Іван – значковий товариш, у 1741 р. підписав ре-

візійну відомість Потоцької сотні Миргородського

полку.

Богмевський Антін Павлович (1744 – 1784 – ?) – син

військового товариша, службу розпочав з 1756 р. в

Миргородській полковій канцелярії, полковий кан-

целярист (з 1764), значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1772), військовий товариш (з 1781),

полковий писар (з 1783). Мав 10 хат підданих у

Миргородському повіті (1782). Д.: Ганна Григорівна

Йосипова, донька сотника миргородського.

Богмевський Павло – службу розпочав з 1735 р., брав

участь у поході 1736 р. Значковий товариш Мирго-

родського полку (з 1772). Військовий товариш.

Боголюб Трохим – службу розпочав козаком с. Козля-

ничі (1753–1765), значковий товариш Чернігів-

ського полку (1765 – 1780 – ?), в походах не був. За

ревізією 1755 р. записаний в дворі Кирила Орлов-

ського як його племінник. До його двору у Козля-

ничах належало землі на 210 днів, винокурня на 3

котли, пасіка (10 вуликів) та сіножать на 100 возів

(1768). Одружений з міщанкою, сини Яків, Іван та

Андрій малолітні (1780).

Богомаз Григорій – значковий товариш Полтавського

полку (1762).

Богомолець Євстафій Петрович – шляхтич гербу

«Помян». Військовий товариш (1782).

Богомолець Петро Васильович – шляхтич гербу «Бо-

горія змінений». Значковий товариш Київського

полку, військовий товариш (з 1757). У 1777 р. рідна

сестра уступила йому с. Ставиське. Внесений до І

частини дворянської родовідної книги. Абшитова-

ний за старістю військовим товаришем (1762 – 1782

– ?). Д.: NNN, донька козака.

Богомолець Петро Петрович – син військового това-

риша, службу розпочав з 1776 р. Значковий това-

риш Київського полку (1777.30.03. – 1779 – ?). Д.:

Олена N Жила, донька значкового товариша..

Богомолець Федір Петрович – син військового това-

риша. Службу розпочав з 1769 р., значковий това-

риш Київського полку (30 березня 1777 р. – 1779 –

?). Д.: Марія N Терешковська, донька священика.

Мали сина Прокопа.

Богонкевич Яким Якович – син значкового товариша,

значковий товариш Лубенського полку (1736 – 1751 –

?). Присягнув у 1741 р. Мав у Ромнах житловий двір.

Богонкевич Яків – значковий товариш Лубенського

полку (? – 1735 – 1738 – ?). У 1735 р. був на лінії з ро-

бітниками, 1736 р. – у ГВК у власній справі, у 1737 р. –

у очаківському поході, у 1738 р. – у поході при Дністрі.

Богоров Дмитро – козак, значковий товариш Лубен-

ського полку (1739 – 1751 – ?). Ревізор при зборах

індукти (1751), мешканець роменський.

Богородинський Василь – військовий товариш Ні-

жинського полку

Богородинський Григорій Васильович – син військо-

вого товариша, абшитований військовий товариш

Ніжинського полку (1788), житель с. Радіонівки. Д.:

Параска NN, донька шляхтича.

Богославський Андрій – військовий товариш (1783).

Д.: Ганна Олексіївна Чигиринська, донька бурмістра

полтавського. Сини Петро (1764 – ?), Лаврін (1766 –

?) в МК, Ілля (1769 – ?), Олександр (1772 – ?) в Ін-

женерному корпусі в Петербурзі (1783), три доньки.

Богун Григорій Іванович – покозачений шляхтич гербу

«Ястржебець», син полковника, в значному това-

ристві Чигиринського полку (1649), значний вій-

ськовий товариш.

Богун Леонтій Григорович – шляхтич, онук полков-

ника, військовий товариш.

Богуславський Василь – значний військовий товариш

(1706).

Бодяков Василь – значковий товариш Ніжинського

полку.

Боженко Антін – значний військовий товариш.

Божий Василь Данилович – син осавула полкового

Корсунського полку, значний військовий товариш

Лубенського полку.

Божко Яків (1746 – ?) – син козачий. Службу розпочав з 28

березня 1760 р., писар сотенний (з 9 вересня 1770 р.),

возний сотенний (з 17 грудня 1777 р.), військовий то-

вариш Лубенського полку (з 20 червня 1779 р.).

Бойко Йосип Федорович – значковий товариш Пол -

тавського полку (? – 1760 – 1771 – ?). Родич Степана

Кутицького. Д.: Єфросинія NN.

Бойко Федір (1751 – ?) – абшитований військовий това-

риш Лубенського полку (? – 1787 – 1790 – ?), мав 15

підданих у 1 хуторі у Роменському повіті. Внесений

до ІІ частини родовідної книги Чернігівського на-

місництва. Д.: Ганна N Сердюк, донька козака.

Бойко Федір Пантелеймонович (1696 – 1767 – ран.

1771) – службу розпочав з 14 квітня 1718 р. коза-

ком, значковий товариш (1728, за указом з

1745.2.08. – 1767 – ?), абшитований полковий хо-

рунжий. Жив у Пол таві, де мав двір, шинок,

шинок у с. Гуджолах, хутір під Полтавою. У

1754 р. в поході командував 93 виборними коза-

ками. Д.: Ганна Матвіївна N.

Бойков Василь (1747 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Лубенського полку(? – 1787 – 1790 – ?), мав

12 підданих у 1 селі у Глинському повіті (1788). Рід

внесений до ІІ частини родовідної книги дворян

Чернігівського намісництва. Д.: Марія NN, донька

козака.

Бойчевський Гаврило (1733 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш Лубенського полку (? – 1787 –

1790 – ?). Мав 73 куплених і в придане отриманих

підданих (1790). Внесений до ІІ частини родовідної

книги Лохвицького повіту Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Марія Василівна Манко, донька вій-

ськового товариша.

Болбот Дем’ян (? – ран. 1750) – значковий товариш

Чернігівського полку (1708 – 1725 – ?).

Болбот Тихін Дем’янович (? – 1705 – 1732 – ?) – знач-

ковий товариш Чернігівського полку (1732). Геть-

ман Д. Апостол універсалом від 14 травня 1732 р.

дозволив йому відстрочку повернення заборгова-

них в низовому поході грошей.

Болгар Дмитро – значковий товариш Лубенського

полку (1752). Д.: N Хомівна Грек, донька лохвиць-

кого купця.

Болгар Микита Кіндратович (1748 – ?) – син козака

Хмелівської сотні, військовий товариш Лубенського

полку (1788).

Болгар Роман Кіндратович (1758 – ?) – син козака Хме-

лівської сотні, військовий товариш Лубенського

полку (1788).

Болгарин Петро – значковий товариш Гадяцького

полку (1736–1739), мешканець гадяцький, мав хутір

з підсусідками під Гадячем. У 1739 р. у похід не

пішов, був на ординації при Похідній військовій

канцелярії.

Болгарин Федір – значковий товариш Гадяцького

полку (1738). 2 квітня 1738 р. відправлений у похід.

Болдаковський Василь Семенович (? – 1630 – ран.

1690) – шляхтич гербу «Грабе», козак Чернігів-

ського полку (1660). 5 вересня 1660 р. в таборі під

Зарубинцями отримав універсал гетьмана на с. Ро-

гощу у підтвердження володінь його пращурів ще

з 1587 р. Військовий товариш Чернігівського полку

(1669), отримав гетьманський універсал в жовтні

1669 р. на спільний із Станіславом Кохановським

млин під Черніговом на р. Стрижні. Володів хуто-

ром з млином на р. Білоусі при с. Кошовка і сіно-

жатями при с. Ямище, які перейшли йому від

дядька щонайпізніше у 1670 р. Їздив посланцем

гетьмна до Москви (1670). Сотник полковий чер-

нігівський (1670), наказний гетьман від Ігнатовича

(1670). Наказний полковник чернігівський (1671).

Суддя полковий чернігівський (1673). Білоусів-

ський, батуринський (1673) сотник. Д.: Настасія

NN (Петраш), обивателька чернігівська. 20 листо-

пада 1690 р. отримала гетьманський універсал з

підтвердженням на маєтності чоловіка.

Болдун Ілля – козак, значковий товариш Київського

полку (1748.26.09. – 1751 – ?).

Болдун Йосип – племінник Іллі, козак, значковий то-

вариш Київського полку (1748.26.09. – 1751 – ?).

Болько Іван Онисимович – син значкового товариша,

значковий товариш Ніжинського полку. Його син

Ничипір (1760 – ?) – козак с. Івот (1787).

Болько Микита – військовий товариш Ніжинського полку.

Болько Онисим Микитович – син військового това-

риша, значковий товариш Ніжинського полку.

Бондаревич N – козак Остерської сотні Київського

полку. 6 березня 1781 р. абшитований в званні знач-

кового товариша.

Бондаревський (Бондаревич) Іван Андрійович (1749

– ?) – службу розпочав з лютого 1763 р., хорунжий

сотенний (з 1770.02.), осавул сотенний (з 1771), вій-

ськовий товариш Київського полку (1773 – 1775 – ?).

Абшитований військовий товариш (? – 1784 – 1790 –

?). Внесений до ІІ частини дворянської родовідної

книги Чернігівського намісництва Ніжинського по-

віту. Д.: Маріамна NN, донька козака.

Бондаревський Кирило (1756 – ?) – службу розпочав

з 1778 р., значковий товариш Миргородського

полку (з 1781.29.02.).

Бондаревський Степан (1752 – ?) – з дворян. Службу

розпочав з 1779 р., значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1781).

Бондаренко Дмитро – військовий товариш (1672),

мешканець сосницький. 5 липня 1672 р. отримав

універсал гетьмана Самойловича на млин на сос-

ницькій греблі на р. Убеді.

Бондаренко Матвій – значковий товариш Чернігів-

ського полку.

Бондаренко Михайло Романович – син значкового то-

вариша, за службу батька значковий товариш Пе-

реяславського полку (1746 – 1751 – ?). Мав двір

житловий у Золотоноші.

Бондаренко Роман – значковий товариш Переяслав-

ського полку (ран. 1746).

Бондарець Іван – військовий товариш Миргород-

ського полку (? – 1742 – 1752 – ?). «В Чорному лісі

пасека прозываемая Федоринена обвателя власовс-

кого бившаго Ивана Бондарца, которою нине вла-

деет (1745)». У нього на хуторі Цибулівської сотні 27

посполитих (1752).

Бончевський Євстафій (1742 – ?) – службу розпочав з

1757 р., військовий товариш Лубенського полку (з

1769).

Бораковський Петро Федорович – значковий това-

риш. Його син Григорій Петрович (1746 – ?) – свя-

щеник с. Посудичі (1787).

Бораковський Федір – військовий товариш.

Бордаковський Стефан – значковий товариш Ніжин-

ського полку (1762). Судився з мачухою за спадкове

майно.

Борзаковський Андрій Пилипович (1738–1800) –

службу розпочав у Гадяцькій полковій канцелярії з

1753 р., військовий канцелярист, бунчуковий това-

риш (з 1767), колезький радник (з 1780), надвірний

радник (1787) у Новгород-Сіверському намісництві.

Разом з бунчуковим товаришем Василем Магеров-

ським тримали плотину і 2 млини у с. Некрасов Глу-

хівської сотні, де і проживали. Внесений до І

частини родовідної книги дворян Новгород-Сівер-

ського намісництва, проживав у Глухівському повіті

с. Некрасово. Д.: Євдокія Гнатівна Моначинська,

донька військового товариша.

Борзаковський Василь Пилипович (бл. 1727 – ?) –

службу розпочав з 1745 р. військовим канцелярис-

том ГВК, військовий товариш за універсалом геть-

мана Розумовського (з 16 листопада 1751).

Виконував доручення: у 1747 р. у Генеральній ра-

хунковій військовій комісії «у письмових справ»,

1751–1752 рр. збирав у Гадяцькому полку доходи до

Генерального військового скарбу, з 1754 р. у при-

кордонній Брацлавського воєводства «асистенції»

три роки, потім був обраний полковим гадяцьким

комісаром, у 1762–1763 рр. збирав консистенську

дачу в Гадяцькому полку. Д.: Ганна Олексіївна Бо-

гаєвська, донька бунчукового товариша.

Борзаковський Іван – військовий товариш.

Борзаковський Пилип Васильович (? – 1702 – бл.

1764) – навчався у КМА, військовий канцелярист

ГВК (? – 1722 – ?), знатний канцелярист військо-

вий (? – 1729), військовий товариш (1729). 2 лис-

топада 1728 р. отримав універсал на с. Некрасово.

мешканець Гадяцького полку, обозний полковий

гадяцький (? – 1730 – 1738 – ?). Бунчуковий това-

риш (1738), колишній полковий обозний (1741).

Володів посполитими с. Некрасівка Глухівської

сотні 37 хат і 13 хат підсусідків посполитих (1738).

Разом з племінником мав 34 двори і 5 кол (1744).

Д.: (1738) Ганна NN, власниця с. Букмер Сумського

полку.

Борзенець Григорій Андрійович – абшитований знач-

ковий товариш Ніжинського полку (1788). Мешка-

нець м. Коропа. Д.: Євфимія NN, донька козака.

Мали синів Максима, Якова, Карпа, доньок Дарію і

Олену.

Борисенко Микита Тарасович (? – 1781 – ран. 1788) –

служив з 1768 р. козаком, того ж року призначений

сотенним вибельським осавулом (1768–1780), знач-

ковий товариш Чернігівського полку (1780 – ?), був

у походах в турецьку війну (1769, 1770, 1771, 1772,

1773, 1774). У 1775 рік у Могильовській губернії на

форпостах. Військовий товариш (1790). Внесений

до ІІ частини родовідної книги дворян Чернігів-

ського намісництва. Мав маєток у с. Вершиній Му-

равейці, мав 5 підсусідків у сотні Вибельській. 23

підданих (1790). Д.: Єфросинія NN, донька свяще-

ника, мала 23 підданих в 2 селах.

Борисенко Михайло (1757 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш Прилуцького полку (? – 1787 –

1790 – ?). Внесений до ІІ частини родовідної книги

Чернігівського намісництва. Д.: Єфросинія N Іва-

нова, донька протопопа.

Борисенко Павло – значковий товариш Чернігівського

полку.

Борисов Ярмола – значковий товариш Київського полку

(? – 1729 – 1737 – ?). 1729 р. у нього частину млинового

збору захопив бунчуковий товариш Семен Шаула. У

1735 р. заарештовувався за незгоду обрати сотником

носівським Карпа Шаулу. Мав шинок у Носівці.

Борисович Данило – військовий товариш Стародуб-

ського полку. 7 липня 1690 р. купив у стародуб-

ського мешканця Данила Мещеброцького двір з

усіма належачими до нього землями.

Борисович Кирило Ярмолайович (1717 – 1790 – ?) –

значковий товариш Київського полку (1750.9.03. –

?). 1750 р. він звинуватив бунчукового товариша

Якова Шаулу в стягнені надмірного податку з

млина в Носівській сотні на р. Остер. Абшитований

значковий товариш (? – 1787 – 1790 – ?). Внесений

до ІІ частини дворянської родовідної книги Черні-

гівського намісництва Ніжинського повіту. Д.: Па-

раска Олексіївна Круп’янська, донька військового

товариша. Мали доньку Марію.

Борисяк Іван Йосипович (1751 – ?) – шляхтич, службу

розпочав з 1761 р. значковим товаришем, військо-

вий канцелярист (з 1769), військовий товариш Лу-

бенського полку (1772 – 1790 – ?) .

Борисяк Йосип (1719 – 1790 – ?) – отаман городовий

лохвицький (? – 1746 – 1750 – ?), абшитований

значковий товариш Лубенського полку (1761), аб-

шитований полковий хорунжий (? – 1762 – 1790 –

?). Мав двір в Лохвиці, 23 підданних в Лохвиці, 1

«дєрєвнє» і 1 хуторі. Рід внесений до ІІ частини ро-

довідної книги Чернігівського намісництва. Д.:

Уляна NN.

Боришполець Ничипір Филимонович – службу роз-

почав з 1764 р., військовий товариш Київського

полку (з 1774), у 1786 р. вийшов у відставку ротміст-

ром. Д.: (1775) N Григорівна Дроздовська, донька

возного Остерської сотні.

Боришполець Петро Степанович – син писаря сотен-

ного Київської полкової канцелярії, значковий това-

риш (з 1768.31.01.) і зарахований до штату полкової

канцелярії. Абшитований військовий товариш Київ-

ського полку (? – 1782 – ?). Д.: Катерина Андріївна

Андрієвська, донька глухівського священика.

Боровик Василь Опанасович – військовий товариш Ні-

жинського полку (1783). Д.: Єфросинія Іванівна

Куліш, донька сотенного отамана кобизького, меш-

кала у с. Ображіївці (1783). Мали сина Івана, доньок

Тетяну, Марію, Євдокію, Настасію.

Боровиковський Володимир Лукич (1757.24.07. –

1825) – син значкового товариша, відомий портре-

тист і церковний маляр. Службу розпочав з 1774 р.

у Миргородському полку поза штатом. Значковий

товариш (з 1783), поручик у відставці. З 1788 р. пе-

реїхав до Санкт-Петербургу.

Боровиковський Іван Іванович – значковий товариш

Миргородського полку (з 1760).

Боровиковський Лука Іванович (? – 1775.15.04.) – син

священика, службу розпочав значковим товаришем

Миргородського полку з 21 вересня 1760 р.. Був ху-

дожником-іконописцем. Д.: 1) Євдокія NN. 2) (1774)

Васса N Цибулевська.

Боровиковський Олексій Іванович (1722 – 1783 – ?) –

син священика, значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1760.21.09.). Одружений був тричі,

але не вдалося встановити ім’я жодної його дру-

жини. Відомо лише, що третя дружина померла ра-

ніше 1774 р.

Боровицький Андрій – значковий товариш Полтав-

ського полку (1755), мав двір у Кереберді.

Боровицький Стефан – козак Келебердинської сотні,

значковий товариш (1745 – 1752 – ?).

Бородавка Андрій (1741 – ?) – абшитований військо-

вий товариш Київського полку (? – 1787 – 1790 – ?).

Внесений до ІІ частини дворянської родовідної

книги Чернігівського намісництва Березненського

повіту. Д.: Устина Іванівна Ярковська, донька вій-

ськового товариша.

Бородавка Іван – отаман, наказний сотник компаній-

ського полку Іллі Новицького (1686). Військовий

товариш Лубенського полку (1702).

Бородавка Сидір (1739 – 1783 – ?) – службу розпочав з

3 вересня 1757 р., полковий канцелярист (з

1760.30.11.), військовий товариш Гадяцького полку

(1777 – 1788 – ?). Мав 80 підданих. Д.: Ганна NN,

донька шляхтича.

Бородуха Іван Севастянович (1745 – ?) – син військо-

вого товариша, значковий товариш Чернігівського

полку (1787). Д.: Пелагея N Дроздовська, донька со-

тенного хорунжого.

Бородуха Севастян Максимович (1713 – 1780 – ?) – син

отамана синявського, навчався в училищах латин-

ських з 1720 р. в Києві, Чернігові і польській області.

У 1733 р. у Львові прийнятий у Прилуцьку полкову

похідну канцелярію Гнатом Галаганом, де був 2

роки до 1736 р. З 1736 у ГВК, військовий канцеля-

рист (1737 – 1759.04.). Мешкав у с. Городищі Берез-

ненської сотні. У 1739 р. його двір був звільнений

від повинностей. Один із його родичів захопив його

грунт у с. Городищі. Його ображав і зневажав ста-

роста с. Вишеньок. Абшитований військовий кан-

целярист (1759 – 1769 – ?). 1759 р. подав скаргу на

свого племінника Федора Бородуху, який не хотів

служити козацької служби, а хотів стати священи-

ком. Військовий товариш Чернігівського полку (? –

1780 – 1788 – ?).

Борозна Василь Іванович (? – 1747.19.04.) – бунчуковий

товариш у Стародубському полку (? – 1747). Мешка-

нець радомський. Згідно заповіту батька отримав

с. Радомку, і після смерті матері – с. Лобки. Д.: Уляна

Григорівна Скорупа (? – 1786.22.03., с. Лобки),

донька бунчукового товариша. Мала у Стародубі

приїжджий двір, в якому в Румянцевську ревізію

було: 1 хата житлова, 3 людських з прибудованими

кімнатою і сіньми, одна з них над воротами і при ній

сіни, 2 комори, 1 конюшня, 1 сарай. Двір на шляхет-

ській землі, яку чоловік купив у бунчукового това-

риша Михайла Ширая за 300 карбованців.

Борозна Василь Максимович (? – ран. 1767) – бунчу-

ковий товариш у Стародубському полку.

Борозна Григорій Владиславович (1698 – 1763 – ран.

1781) – син військового товариша, з 1732 р. бунчу-

ковий товариш за призначенням гетьмана Апос-

тола, у 1733 р. в польському поході, 17 грудня 1735

р. отримав універсал на звання бунчукового това-

риша, у 1736 р. з полків Переяславського і При-

луцького відправляв провіант в Царичанку. У

1737 р. був у поході при Барятинському, 1738 р. – в

поході під командою Мініха, 1739 р. у Ніжинському

полку набирав волів і погоничів в армію, 1740 р.

зустрічав турецького посла, 1741 р. вів слідство про

вбивство господаря полковника стародубського Ра-

дищева Якова Скоробагатого козаками і посполи-

тими різних сіл. У 1744 р. в прикордонній

польській комісії в Мотовилівці на посаді прикор-

донного комісара, у 1751–1752 рр. присутній в Ге-

неральному Суді. Мав у с. Ярцево полкової сотні 11

малогрунтових, 18 убогих при городах і 3 пішли

(1737), у Стародубі двір, в якому було: 2 хати люд-

ських, 3 комори, 1 сіни, 1 льодник, при дворі город.

Двір на землі шляхетській, який дістався від ма-

тері, крепостей немав. У 1764 р. мав володіння у с.

Рожничах Новоміської сотні посполитих дворів 1,

хат 1, бездвірних хат 13. Проживав у с. Ярцево. Мав

352 підданих (1775). Д.: Євдокія Опанасівна Єси-

монтовська (1716 – ?), донька стародубського по-

лкового обозного.

Борозна Григорій Іванович – бунчуковий товариш у

Стародубському полку (з 1735.17.12). Д.: Настасія

Андріївна Миклашевська (1719 – ран. 1781).

Борозна Дмитро Іванович (1722 – 1768 – ?) – бунчуко-

вий товариш у Стародубському полку (? – 1741 –

1768 – ?). Мав двір в Новгород-Сіверському. Згідно

заповіту батька отримав грунт у с. Мощонці, мли-

нок латинський, а після смерті матері – половину

Горська. Мав у 1764 р. володіння в м. Горську То-

пальської сотні посполитих 3 двори, 5 хат, 54 без-

двірних хат, людей від 10 до 60 років – 116, старших

60 років – 11, молодших 10 років – 62. 1760 р. за ним

у с. Мошонці 13 хат.

Борозна Дмитро Михайлович (? – 1729 – 1751 – ?) –

бунчуковий товариш у Стародубському полку (з

1739.30.04.).

Борозна Іван Владиславович (? – бл. 1740) – військо-

вий канцелярист ГВК. Значний військовий това-

риш (? – 1716 – ?). Бунчуковий товариш.

Стародубського полку (? – 1720 – 1727 – ?). 1720 р.

купив двір у міщанина Єлисея Антінова за 2000 ти-

сячі золотих. У 1768 р. двором (2 покої, 1 людський,

1 комора, 1 конюшня, 2 кімнати господарських) во-

лодів його син, абштований генеральний бунчуж-

ний Іван Борозна. Брав участь в сулацькому поході.

Генеральний бунчужний (1728.16.12. – 1731), гене-

ральний суддя (1731–1740). 8 липня 1716 р. отримав

гетьманський універсал на с. Семенівку Городниць-

кої сотні. Поселив слободу Кузнецьк біля

с. Ущерб’я. Володів с. Осоївкою Охтирського полку

(1717) і половиною м. Горська з млинами на р. Та-

тіві, сс. Семківкою, Лобками з млинами і двома

греблями, с. Радомкою з млином (купив у вдови

бунчукового товариша Опанаса Дорошенка), грун-

том у с. Мошонки, латинським млинком і с. Кири-

лівкою з млинами. Мешкав в Горські. Д.: Марія

Андріївна N (? – 1742 – ?).

Борозна Іван Іванович (? – ран. 1784) – син абшитова-

ного генерального бунчужного. Бунчуковий това-

риш (1763 – 1775 – ?). Володіння з батьком не

розділені (1775). Д.: Наталія Антінівна Крижанов-

ська, донька полковника гадяцького.

Борозна Іван Іванович (1714 – 1791.13.04) – син бунчу-

кового товариша. Бунчуковий товариш у Стародуб-

ському полку (з 1735.22.09.). Брав участь в

турецькому поході. 1737 р. Йому продали ґрунти ко-

заки у Новоміській сотні щоб не служити. У 1762 р.

абшитований генеральний бунчужний. Мав у 1737 р.

в сл. Унушові 1 підсусідок, в д. Кузнеці 4 підсусідки.

У 1768 р. володів двором (2 покої, 1 людський, 1 ко-

мора, 1 конюшня, 2 кімнати господарських), у 1764 р.

в Топальській сотні у с. Клесах та д. Раковці поспо-

литих 1 двір, 1 хата, 18 хат бездвірних, людей від 10

до 60 років – 36, старших 60 років – 3, молодших

10 років – 14, с. Киваями Новоміської сотні, де мав

приїжджий дім, 29 дворів підданих, д. Смотровою

Будою (51 двір), сл. Бальдівкою (17 дворів), д. Гутою

(7 дворів), с. Смолевичами (45 дворів), д. Гнилішою

(Іванівною) (17 дворів), сл. Єльнею (13 дворів), хут.

Стодольським (13 дворів), 7 дворами у сл. Плаву-

нівці. Його племінником був Василь Осипович Ту-

манський. Помер неодруженим.

Борозна Іван Лаврінович (? – ран. 1731) – значний то-

вариш у Стародубському полку (? – 1700 – 1715 – ?).

22 січня 1720 р. отримав гетьманський універсал на

с. Смоловичі, яке він купив у Смолевицьких. Бун-

чуковий товариш (? – 1723). Сотник полковий ста-

родубський (1723–1725), полковник наказний

стародубський (1724–1725). У 1725 р. за доносом то-

пальського сотника Клима Янджула тримався в

Глухові під караулом. Після допитів засланий до

Сибіру. Повернувся у 1727 р. Бунчуковий товариш

(1727–1728). В січні 1728 р. скаржився гетьману

Д.Апостолу на служителів двору графа Головкіна у

с. Топалі за напади на його підданих, побиття і за-

хоплення майна. Д.: Ганна N Зеленківна (за іншими

даними – Решевська) (? – 1700 – 1731 – ?).

Борозна Іван Миколайович – бунчуковий товариш у

Стародубському полку (? – 1751 – 1790 – ?). Удівець

(1790). Мав 41 підданого.

Борозна Іван Петрович – службу розпочав з 1763 р.

значковим товаришем Стародубського полку, вій-

ськовий товариш (1768.17.03. – 1785 – ?). Мав воло-

діння в сс. Лопазні і Леличах. Д.: (1785) Ганна

Данилівна Покорська, донька підкоморія. Мали

двох доньок.

Борозна Йосип Юрійович – мешканець медведівський

(1699), товариш полку Стародубського (1702). 12

травня 1702 р. отримав гетьманський універсал з

підтвердженнями четвертої частини маєтностей, які

заповів йому батько в сс. Клещові і Медведівці. 27

березня 1703 р. продав Каташинському монастирю

батьківську маєтність Єреміївську у с. Кожанах.

Борозна Лаврін Владиславович – бунчуковий товариш

у Стародубському полку (1720 – 1775 – ?). Брав

участь в сулацькому, дербентському, польському

походах. Мешках у с. Хренівці. Як «умовредный» за

сенатським указом 1740 р. відправлений спочатку в

Чолнський, а потім (з 1749 р.) в Новгород-Сівер-

ський монастирі. Незабаром відпущений до свого

с. Хренівки. Мав у 1764 р. в Топальській сотні поспо-

литих дворів 2, хат 2, бездвірних 36. Мав 35 підданих

(1775). Д.: Марія Яківна Лизогуб (? – 1771.7.02).

Борозна Лаврін Йосипович (? – 1624 – 1698 – ?) – у

1648 р банітований разом з батьком. 21 вересня

1656 р. отримав універсал Хмельницького на

Горськ, Клюси, Куршановичі, Жоведь, Медведово,

Ярцево, Заничі, Бахаєвське, пусте Бутовське, Трос-

тянське, Рощиненське, Роєвське, Гарцево з млином,

Хоромне, пусту Борозну і плец з будинками в Ста-

родубі. Гетьман Виговський підтвердив за ним ма-

єтності універсалами 25 лютого і 20 вересня

1658 рр. Військовий товариш (1673). Гетьман Само-

йлович підтвердив за ним маєтності універсалом 5

березня 1673 р., але вже в цьому ж році відібрав

с. Жоведь і надав Богдану Войцеховичу. Поселив

слободку Хреновку, на яку отримав гетьманський

універсал і царську жалувану грамоту. Очевидно,

потрапив у гетьманську немилість. Про це засвідчує

більш пізній оборонний універсал Мазепи

(1698.22.04.) з приводу кривд в його маєтностях

(«великий в грунтах и маетностях свох от особ рож-

них, так же их поданных наших некоторих и от до-

зорцов поносит кривды и долегливости, яко то

млинки ему палях, находячи громадою гребле рос-

сипуют в грунтах за власных рубежем и овше

чинит, не слушно подданих ево забивают»). Знач-

ний військовий товариш. 9 березня 1691 р. купив

двір в Стародубі у місцевого козака Тимоша Ради-

шевського. Гетьман Мазепа відібрав у нього сло-

бідку Хренівку, але у 1698 р. повернув.

Борозна Микола Владиславович (? – 1700 – 1757) – бун-

чуковий товариш у Стародубському полку (1723–

1757). Мав у 1737 р. житловий двір у с. Лопазні,

володіння у Мглинській сотні у с. Ляличі 6 малог-

рунтових тяглих, 21 малогрунтовий не тяглий, убогі

при городах 25, підсуідків безґрунтових у хатах 12, 3

вибуло. З його володінь у цьому році для відряджень

взято 20 посполитих. Д.: N Дмитрівна Максимович

(? – 1723), донька генерального осавула. Померла у

засланні. Його син Яків у 1764 р. володів у с. Клюсах

Топальської сотні 6 бездвірними хатами.

Борозна Микола Максимович (? – ран. 1746) – бунчу-

ковий товариш у Стародубському полку.

Борозна Михайло Михайлович (? – 1727 – 1751 – ?) –

син сотника. Бунчуковий товариш у Стародуб-

ському полку (з 1737).

Борозна Петро Михайлович (? – 1727 – 1751 – ?) – син

сотника, мав у 1764 р. володіння в Топальській сотні

у с. Клюсах 3 бездвірних хати. Бунчуковий товариш

у Стародубському полку (з 1737).

Борозна Федір Іванович (? – 1757) – бунчуковий това-

риш у Стародубському полку.

Борозна-Костяєнко Василь (? – 1735) – значковий то-

вариш Стародубського полку (? – 1723 – 1735), мав

у с. Медведівці 6 грунтових дворів і 7 бездвірних хат

(1723). Жив у Новоміській сотні.

Борозна-Костяєнко Кириян Іванович (? – 1702 – 1723 –

?) – значковий товариш Стародубського полку (1723).

Борозна-Костяєнко Михайло Юрійович (? – ран.

1725) – значковий товариш Стародубського полку.

Борозна-Костяєнко Петро – значковий товариш Ста-

родубського полку (? – 1737 – 1750 – ?). У 1735 р. жив

у Новоміській сотні. У 1737 р. перебував вдома, але

мав йти в похід в команді фельдмаршала фон Мініха.

Борозна-Костяєнко Степан – значковий товариш

Стародубського полку (? – 1728 –?).

Борознін Яків – військовий товариш, шляхтич (1782).

Мешкав у Ніжинському повіті, мав 4 підданих.

Бороновський Андрій – значковий товариш, колиш-

ній війт пнянорозький. З його володінь у 1737 р. для

відряджень взято 5 посполитих. Мав двір житловий

у с. Високому Мглинської сотні, але не вказано що

він значковий, просто прізвище.

Борохович N – військовий товариш Миргородського

полку (1781), володів хутором в Хорольській сотні.

Борохович Максим Михайлович – значний військо-

вий товариш (1709), полковий обозний гадяцький.

У 1695 р. отримав гетьманський універсал на с. Бу-

дище і присілок Трояновку з двома млинами Федя-

ківськими на р. Груні, а також млином Плєнного на

р. Пслі Лютенської сотні, які уступив йому батько. У

1709 р. отримав гетьманський універсал на с. Троя-

нівку і Хлопчувці з млином на р. Груня в чотири

кола мучних. Д.: Тетяна Григорівна N. Була тіткою

лейб-гвардії Семенівського полку поручика Івана

Косогова, до якого перейшло м. Лютенка, затверд-

жена царською грамотою 1740 р.

Борохович Роман Федорович (? – ран. 1723) – значний

військовий товариш (1709–1718). наказний полков-

ник полтавський (1711), полковий осавул гадяць-

кий. Бунчуковий товариш. У 1717 р. разом з тестем

генеральним писарем вихлопотали універсал на

м. Лютенку, не враховуючи прав інших спадкоєм-

ців. У 1718 р. отримав царську грамоту на маєтності.

Д.: Марія Семенівна Савич, донька генерального

писаря. В 2-му шлюбі за майором Юрієм Федоро-

вичем Єропкіним. 1744 р. за нею спадок чоловіка

185 димів і 5 кол.

Борошенко Григорій Корнійович – військовий това-

риш Миргородського полку (1779). Д.: NNN, донька

козака.

Борошенко Олександр – значковий товариш Мирго-

родського полку (1788).

Борошенко Олексій Григорович (1758 – ?) – син вій-

ськового товариша, військовий товариш Мирго-

родського полку (1788).

Борсук Андрій Артемович (1698 – 1763 – ?) – син сот-

ника полкового ніжинського, службу розпочав з

1727 р., учасник низового терківського походу,

кілька років був за сотника 2-ї полкової сотні, знач-

ковий товариш Ніжинського полку (? – 1732 – 1745).

У 1735 р. був в посилках при полковій канцелярії, у

1737 р. наглядав за вівчарними заводами. У 1738 р.

купував коней, військовий товариш в Ніжинському

полку (1742–1763). Мав житловий двір у Ніжині. У

1732 р. мав підсусідків у с. Ліхачові, 2 двори підсу-

сідків у с. Талалаївці 1-ї полкової.

Борсук Антін Якович (? – 1739) – син бунчукового то-

вариша, бунчуковий товариш (з 1739.19.04.). Заги-

нув в хотинському поході.

Борсук Василь Кіндратович (1751 – ?) – значковий то-

вариш. Проживав у м. Козельці (1786). Д.: Єфроси-

нія NN.

Борсук Іван Павлович (1751 – ?) – значковий товариш,

проживав у м. Козельці. Д.: Харитина NN, донька

міщанина.

Борсук Марко Іванович – син сотника ніжинського,

сотник 3-ї полкової Ніжинської сотні (1672), пол -

ковник ніжинський (1675–1677). 1 лютого 1676 р. от-

римав царську грамоту на присягу царю Федору

Олексійовичу. Знатний товариш Ніжинського

полку (1687), полковий суддя ніжинський (1688).

Потрапив в татарський полон і був викуплений. Во-

лодів с. Припутьєм, на яке отримав гетьманські уні-

версали 27 лютого 1678 р. і 17 листопада 1687 р.

Борсук Микола Зіновійович (1759 – ?) – службу розпо-

чав з 1772 р. полковим канцеляристом київським.

Військовий товариш (з 1779.20.11.).

Борсук Петро – значковий товариш Ніжинського полку

(1747), мав двір житловий у м. Дівиці.

Борсук Тихін Якович (? – 1761 – ран. 1779) – значковий

товариш, абшитований значковий товариш Київ-

ського полку (1761).

Борсук Федір Савич – покозачений шляхтич гербу «До-

ленга», значний військовий товариш Стародуб-

ського полку (1718).

Борсук Яків Артемович (? – 1710 – 1739 – ?) – син сот-

ника полкового ніжинського, осавул полкової ні-

жинської артилерії, бунчуковий товариш. 19 квітня

1739 р. абшитований.

Борсук Яків Петрович (? – 1690 – 1739 – ран. 1742) –

службу розпочав з 1706 р., курінний отаман, горо-

довий отаман козелецький, сотник наказний козе-

лецький, перший осавул полковий київський.

Отаман городовий козелецький (1729.8.10. – 1730).

Військовий товариш, бунчуковий товариш у Київ-

ському полку (з 1732.28.06.). Абшитований бунчу-

ковий товариш (з 1739.21.04.), і його двір

звільнений від постоїв. Просив надати чин сину Ан-

тіну. Д.: NNN (? – ран. 1753).

Борчевський Іван – значний військовий товариш.

Борчевський Опанас Іванович (? – 1730 – 1770 – ?) –

син значного військового товариша, значковий то-

вариш Ніжинського полку.

Борчевський Хома – військовий товариш, правнук

якого Антін Миколайович (1747 – ?) був колезьким

регістратором в Конотопі (1787).

Борщевський Кіндрат (бл. 1728/1738 – 1788 – ?) – з

шляхти, службу розпочав 18 листопада 1741 р., з 1

січня 1749 р. полковий підканцелярист, з 11 березня

1750 р. полковий канцелярист, з 15 грудня 1763 р.

значковий товариш у Київському полку, з 13 серпня

1771 р. сотник моровський. 1771 р. звинувачений в

ухилянні від військової служби, невиконанні роз-

поряджень Київської полкової канцелярії та пи-

яцтві. У 1778 р. звинувачений у використанні коза-

ків сотні на приватних роботах. Абшитований

бунчуковий товариш (1787), мешкав у Чернігів-

ському повіті. Підданих не мав (1779). Внесений до

ІІ частини дворянської родовідної книги Чернігів-

ського намісництва по Чернігівському повіту. Д.:

Устина N Дружка, донька міщанина (1776), бур-

містра козелецького (1787).

Борщевський Микита (1739 – ?) – службу розпочав з

1765 р., полковий канцелярист (з 1770), значковий

товариш Київського полку (з 1775).

Бочарний – значковий товариш, курінний значкових

товаришів Миргородського полку (1711).

Бочечковий Ничипір – значковий товариш Стародуб-

ського полку. У 1735 р. наглядав за поштами у Ста-

родубському полку. У 1737 р. наглядав за поштою,

але повинен йти в похід в команді фельдмаршала

фон Мініха.

Боярин Михайло Дем’янович – з роду шляхтичів Мо-

зирського повіту. Його прадід Козма Єреміїв посе-

лився в Кролевці. Значковий товариш (1787),

мешканець кролевецький. Д.: Уляна NN. Мали сина

Гаврила і доньку Мотрю.

Боярський Іван – син старшинський. Значковий това-

риш Полтавського полку (? – 1740 – 1787 – ?). Про-

живав у с. Нових Санжарах, де мав двір і підсусідків.

В маєтності при Красному Лузі Кременчуцького по-

віту мав 7 підданих (1787). Д.: N Яківна Мелещенко.

Брага Ярема Дем’янович (? – 1753) – «з волоської землі».

Був на шведській війні, під Прутом. З 1712 р. служить

у Київському полку, потім дев’ять років при Пу-

тивльському ландміліційному полку хорунжим. З

1732 р. знову у Київському полку. У 1735 р. під час

кримського походу був за полкового хорунжого. У

1737 р. генерал Рум’янцев призначив його другим хо-

рунжим полковим київським. Значковий товариш.

Брагинець Андрій – абшитований значковий товариш

Прилуцького полку (1772). Д.: Євдокія Іванівна Ма-

ковецька, донька козака прилуцького. Дітей не

мали (1772).

Брагинець Федір – службу розпочав з 1753 р., значко-

вий товариш Київського полку (з 1768), військовий

товариш (1776 – ?). Д.: (1780) NN Стефанович-Ни-

чаговська, донька судді полкового.

Бразул Василь Трохимович (1723/1725 – 1802 – ?) –

службу розпочав у Гадяцькій полковій канцелярії з

15 травня 1736 р., писар зборщика індукти (з 1740),

писар 1-ї полкової сотні (1752.20.04. – 1762), знач-

ковий товариш (1762.28.03. – 1763), сотник грун-

ський Гадяцького полку (1763.4.10. – 1775.30.05.).

Абшитований бунчуковий товариш (з 1775), ко-

лезький асесор у відставці (1788). Мав 95 підданих

при містечку Груні і двох винокурних заводах. Д.:

Ірина Андріївна Терентенко (? – 1784 – ран. 1788),

донька шляхтича, військового товариша.

Бразул Степан Васильович (1758 – ?) – військовий то-

вариш Гадяцького полку (1784).

Браславець Василь – значковий товариш Гадяцького

полку (1735–1738) знаходиться в першому поль -

ському поході, а брат його Гнат і зять Данило Дя-

ченко конно безоружно на місці вдома (1 двір 3

хати) у с. Бельську Куземської сотні. Брав участь в

поході 1738 р.

Браславець Леонтій – козак, значковий товариш Га-

дяцького полку (1732 – 1751 – ?), у поході (1739).

Мав двір у с. Бельську Куземської сотні (1747).

Братус-Братановський Антін (1744 – ?) – сотенний

хорунжий, військовий товариш Чернігівського

полку (1785), абшитований військовий товариш (?

– 1788 – 1790 – ?), мав 2 підданих у с. Кладьківці.

Д.: Меланія NN, донька козака.

Братус-Братановський Леонтій – значковий това-

риш Чернігівського полку, отаман сотенний берез-

ненський (1779). Д.: N Іванівна Харченко, донька

абшитованого отамана сотенного.

Брежинський Ананій Петрович (1769 – ?) – службу

розпочав 10 вересня 1775 р. полковим канцелярис-

том, отаман сотенний (з 1777.18.06.), військовий то-

вариш (1782.28.02. – 1786.30.12.), перейменований

в корнети. Д.: Параска Яківна N.

Брежинський Петро Олександрович (1733 – 1787 – ?) –

службу розпочав з 1762 р. військовим канцелярис-

том ГВК, військовий товариш у Чернігівському

полку (з 1767), сотник понорницький (1772–1781),

Бунчуковий товариш (1781.1.12. – 1782 – ?). Був у по-

ходах: 1769, 1774, 1777 рр., на форпостах в Могилів-

ській губернії 179 днів. Мав у Волинці 121 підданого,

Ольшаному – 58, Хлопяниках і при хут. Свірку – 16.

Прем’єр-майор у відставці (1787), мав 178 підданих.

Д.: Настасія Миколаївна Романовська, донька знач-

кового товариша Ніжинського полку. Мав синів

Ананія, Степана, Володимира, Андрія і Федора.

Брежинський Степан Петрович (1770 – ?) – військо-

вий товариш Чернігівського полку (1787).

Брезгун N – значковий товариш. Його донька Марія за-

міжня за Григорієм Микитовичем Шелютом (1755 –

?), мешканцем стародубським.

Брезгун Іван Федорович (1722 – 1788 – ?) – абшитова-

ний військовий товариш (1787). Д.: Марія NN,

донька пушкаря.

Брилевич Семен – козак остерський (1737). У 1742 р.

був зборщиком грошей. Отаман сотенний козе-

лецький (? – 1746 – ?). Значковий товариш Київ-

ського полку (? – 1751 – ?; універсал з 1757).

Полковий комісар. Мав власний шляхетський герб.

Британовський Іван – значковий товариш Прилуць-

кого полку (1740).

Британовський Михайло– значковий товариш При-

луцького полку (1740).

Британовський Осип– значковий товариш Прилуць-

кого полку (1734 – 1758 – ?). Мав 2 посполитих у

с. Сергіївці полкової сотні.

Британовський Семен – значковий товариш Прилуць-

кого полку (1734 – 1760 – ?), мав 2 посполитих у с.

Сергіївці полкової сотні. Полковий комісар, військо-

вий товариш (1779). Житель с. Сергіївки. Д.: N Мак-

симівна Левченко, донька козака дубогаївського.

Бровко Семен – значковий товариш Київського полку.

У 1735 р. заарештовувався за незгоду обрати сотни-

ком носівським Карпа Шаулу. Грунтовий козак но-

сівський (1737).

Бровко Семен Юхимович – син значкового товариша,

військовий товариш Миргородського полку.

Бровко Юхим – значковий товариш Миргородського

полку.

Бровко Яків Юхимович (1752 – ?) – син значкового това-

риша, з шляхтичів. Службу розпочав з 1764 р., пол -

ковий канцелярист (з 1767), отаман сотенний (з

1775), військовий товариш Миргородського полку

(з 1781). Володів хутором в 1-й полковій сотні. Пол -

ковий осавул. Мав 31 підданого у Миргороді, 37 у с.

Мелешках, 1 на хуторі. Секунд-майор. Близький

знайомий родини Гоголів.

Броданевич Федір Антонович – військовий товариш

Прилуцького полку.

Бродовський (Бразовський) Карпо – значковий то-

вариш Миргородського полку (1741).

Бродовський (Бразовський) Микита – значковий

товариш Миргородського полку (1741).

Бродовський Антін Трохимович (? – 1671 – 1734 – ?) –

сотник срібнянський (1711), значковий товариш

Прилуцького, потім Чернігівського полку (1722 –

1732 – ?). Згідно заповіту тестя отримав с. Ладинка

Слабинської сотні (1730 р. – 5 дворів), яке у нього

захопив полковник чернігівський Михайло Богда-

нов. У березні і червні 1729 р. продав бунчуковому

товаришу Семену Лизогубу свої маєтності. 20

грудня 1729 р. отримав гетьманський універсал на

с. Ладинку. У січні 1732 р. подав скаргу на своїх під-

данних з цього села за продаж грунтів та відмову від

повинностей. Д.: (1720) Софія Йосипівна Мазапета.

Як придане отримала сіножать між с. Ладинкою і

Руцькими з урочищем Коропною долиною. Їх на-

щадки у 1764 р. проживали в Чернігові.

Бродовський Наум Васильович – син абшитованого

полкового хорунжого, Службу розпочав з 1780 р.

значковим товаришем Чернігівського полку. Д.:

Уляна Іванівна N.

Бродський Яким – значковий товариш Полтавського

полку (1767).

Бродський Яким – значковий товариш Полтавського

полку (1777 – 1779 – ?).

Брожко Герасим Васильович (бл. 1736 – ?) – абшито-

ваний значковий товариш (1787), мешканець м. Ко-

зельця. Д.: Марфа (Тихонівна ?) Борсук, донька

значкового товариша.

Брутовецький Дем’ян (1735 – ?) – військовий товариш

Чернігівського полку (? – 1788 – 1790 – ?). Внесе-

ний до ІІ частини родовідної книги дворян Город-

ницького повіту Чернігівського намісництва. Д.:

Параска NN, донька священика.

Бруховецький Максим (1759 – ?) – значковий това-

риш Чернігівського полку (1788). Д.: Єфросинія NN,

донька козака.

Брюховецький Федір – значний військовий товариш

(1687.20.10.), наказний сотник гадяцький (1690), на

уряді гадяцькому (1693.02.).

Бублик Олексій (1756 – ?) – колезький протоколіст

(1788), значковий товариш Чернігівського полку

(1790), мав 7 підданних у 1 селі. Внесений до ІІ час-

тини дворянської родовідної книги Чернігівського

намісництва Чернігівського повіту. Д.: Ксенія Іва-

нівна Гломозда, донька сотника.

Бублик Федір – розпочав службу у 1762 р. Значковий

товариш Чернігівського полку (1762 – 1782 – ?).

Його сини 16-річний Юхим і 9-річний Федір у 1782 р.

мешкали в Березні. Д.: N Федорівна Базилевич,

донька бурмістра.

Бублик Яків (1726 – 1779 – ран. 1782) – дід був осавулом

полковим компанійським. Службу розпочав з 1752 р.

у Березненській сотні виборним козаком, значковий

товариш Чернігівського полку (1761 – 1779 – ?). При-

значений гетьманом значковим товаришем за

служби предків і власні. Військовий товариш (1781),

мав 2 підсусідків у с. Колчевці. Д.: Феодосія N Лисенко

(1742 – 1788 – ?), донька бунчукового товариша.

Бублик Ярофій (? – бл. 1740)– значковий товариш При-

луцького полку (ран. 1740).

Бугай Степан – військовий товариш (1676), 1676 р. от-

римав універсал гетьмана Самойловича на млин на

р. Реті, підтверджений гетьманським універсалом

Мазепи. Його правнук був сотником воронізьким.

Бугайкевич Яким – значковий товариш Лубенського

полку. Мав у Ромнах житловий двір (1747).

Бугославський Василь – покозачений шляхтич гербу

«Ястржембець», значний військовий товариш (1706).

Будлянський Влас Климович – козак (? – 1742), бунчу-

ковий товариш у Київському полку (1742.22.01. – 1762

– ?). У 1752 р. козаки Остерської сотні Андрій, Гнат та

Іван Кривицькі звинуватили його у привласнені їх

грунтів. 1757 р. відмовився виконувати розпоряд-

ження Київської полкової канцелярії, козелецького

сотенного правління про сплату податків і виконання

повинностей з належних йому маєтків. 1755 р. був

звинувачений київським полковим писарем Зіновієм

Бурсуком, сотником олишівським Василем Шрам-

ченком, військовим канцеляристом Олександром

Шрамченком у привласненні підданих і незаконому

скуповуванні грунтів. 1756 р. захопив рангові грунти

у с. Медведівці. 1772 р. захопив підданих пол кового

хорунжого Савенка. Мешкав у с. Чемер, мав приїжд-

жий двір у м. Олишівці. Д.: Гафія Григорівна Розу-

мовські, сестра гетьмана.

Будлянський Яків – службу розпочав з 1770 р., полко-

вий канцелярист (1771–1773), значковий товариш

(1773 – 1776 – ?). абшитований значковий товариш

(1790). Внесений до ІІ частини дворянської родо-

відної книги Чернігівського намісництва Берез-

нинського повіту. Д.: Олена Жабоклицька, донька

значкового товариша. Мали сина Михайла і доньку

Єфросинію.

Бужинський Гнат – значковий товариш Полтавського

полку (1784), військовий товариш.

Бужинський Григорій Григорович (1739 – ?) – службу

розпочав 1 січня 1755 р. при Полтавській полковій

канцелярії, військовий канцелярист (з 1759), вій-

ськовий товариш (1764 – 1769 – ?). Направлений у

військовий похід (1769).

Бужинський Григорій Яремович (1714 – 1767 – ?) –

службу розпочав з 1 квітня 1731 р. значковим това-

ришем через абшит через хворобу його брата Якова

Бужинського, який був у цьому званні як син сот-

ника решетилівського. Отаман сотенний решети-

лівський (1746 – 1767 – ?).

Бужинський Іван – значковий товариш Полтавського

полку (1784), військовий товариш.

Бужинський Іван Григорович – у 1762 р. склав при-

сягу. Військовий товариш Полтавського полку, воз-

ний гродський полтавський (1779).

Бужинський Іван Яремович – козак решетилівський

(1726), значковий товариш Полтавського полку

(1740–1750), абшитований значковий товариш

(1751 – 1755 – ?). Мав двір у Решетилівці.

Бужинський Лука Семенович (1719 – 1779 – ?) – службу

розпочав 1 жовтня 1731 р. значковим товаришем Пол-

тавського полку. Мав двір і підсусідків у Решети-

лівці. З 1779 р. абшитований військовий товариш.

Бужинський Петро – значковий товариш Полтав-

ського полку (1740–1743). Мав двір у Решетилівці.

Бужинський Тимофій (1751 – ?) – шляхтич, службу

розпочав 4 вересня 1768 р., значковий товариш в

Миргородському полку (з 20 вересня 1771).

Бужинський Яків Яремович – козак решетилівський

(1735), значковий товариш Полтавського полку (? –

1737 – 1743 – ?). Мав двір в Решетилівці.

Бузановський Кіндрат Степанович (бл. 1721 – 1767 –

?) – службу розпочав з 1738 р., був у поході проти

турків з рідним його братом сотником решетилів-

ським Семеном. Виконував доручення сотенної

канцелярії, був зборщиком сотенним решетилів-

ським (1748), в 1761.4.12. призначений від полкової

полтавської канцелярії в число значкових товари-

шів Полтавського полку. В 1761 р. утримував Келе-

бердинське сотенне правління.

Бузановський Харлам Семенович (1747 – ?) – на-

вчався в КМА. Службу розпочав з серпня 1764 р.,

підканцелярист, значковий товариш Полтавського

полку (з 1765), сотник решетилівський (1767 – 1779

– ?). Капітан, колезький асесор.

Бузинарський Іван Васильович (1729 – 1763 – ?) – син

козака, значковий товариш Переяславського полку

(1775). Мав 6 підданних у с. Вєтовому. Д.: 1) Параска

Якимівна N (1735 – 1763 – ?); 2) (1775) Горпина NN,

донька козака.

Бузинарський Пилип Степанович (1699–1769) – син

козака, козак (1741). У 1752 р. – виборний убогий

козак, жив з братом Савою окремими дворами.

Значковий товариш Переяславського полку. Д.:

Юхимія NN (1717–1777).

Буйницький Василь – козак середньогрунтовий козе-

лецький (1737), значковий товариш (1741).

Букшинський Гаврило (1748 – ?) – військовий това-

риш Лубенського полку (? – 1787 – 1790 – ?). Внесе-

ний до ІІ частини родовідної книги Городницького

повіту Чернігівського намісництва. Д.: Марія Рома-

нівна Калениченко, донька сотника.

Булавка Антін Тимофійович – значковий товариш

Чернігівського полку (1743), полковий осавул. Во-

лодів у Седнівській сотні у с. Старій Рудні млином

на р. Смячі, житловим та шинковим дворами, у Го-

родницькій сотні приїжджим і шинковим дворами.

Булавка Василь Леонтійович (1732 – ?) – військовий

канцелярист, військовий товариш (? – 1767 – ?), бун-

чуковий товариш у Чернігівському полку (? – 1784 –

?), колезький асесор (? – 1788 – 1790 – ?), мав 134

підданих у 1 місті, 1 селі, 1 дєревне (1788). Д.: Євдо-

кія Яківна Лизогуб, донька бунчукового товариша.

Булавка Іван – військовий товариш Стародубського

полку (1700), мешканець найпутівський.

Булавка Іван – службу розпочав з 1754 р. полковим

канцеляристом, з 1759 р. військовий канцелярист,

писар земський чернігівський (з 1764). Мав 30 під-

даних (1773). Бунчуковий товариш у Чернігівському

полку (1775).

Булавка Іван Петрович (1705 – 1763 – ?) – службу роз-

почав з 1731 р. при ГВК, значковий товариш (? –

1732 – 1739), 1736 р. направлений до кордонів Ста-

родубського полку з Углицьким полком для супро-

воду генерала Репніна, який повертався з походу. В

цьому чині прослужив у ГВК до 1739 р., коли за за-

слуги батька і його восьмирічну службу генералом

Рум’янцевим призначений полковим хорунжим

чернігівським. Бунчуковий товариш у Чернігів-

ському полку (1752–1761), абшитований бунчуко-

вий товариш (1761 – 1763 – ?). Тримав шинок у

Чернігові (1732), там же приїжджий двір. Мав під-

даних у с. Буда. Піддані в полковій сотні спали від

батька, тримав їх разом з племінниками Василем та

Іваном, крім того Городнянської сотні с. Смяч 4, в

Соснинській сотні с. Кудровці і при р. Десні під Чер-

ніговом 3.

Булавка Іван Тимофійович – службу розпочав військо-

вим канцеляристом ГВК (1722–1739), хорунжий по-

лковий чернігівський (1739–1752), бунчуковий

товариш у Чернігівському полку (1752–1761), абши-

тований бунчуковий товариш (1761 – 1767 – ?).

Йому повернуті і підтверджені піддані с. Смячина,

Кобилянки, Пиреписа Чернігівського полку і с. Буд

Ніжинського полку, записані в козаки згідно ревізії

1723 р. Стягував розмірові прибутки з млина меш-

канця с. Рудні Гната Коні. Мав суперечку за грунти

з бунчуковим товаришем Андрієм Борковським.

Скаржився на значкового товариша Федоса (Ри-

току) за захоплення ружицького Булажинкового

млину. Поручик Мекленбурзького корпусу Грон,

що був на постої у с. Рудні Седнівської сотні в домі

І.Булавки, вигнав його матір з сімєю з «білої хати в

чорну».

Булавка Леонтій Петрович – військовий канцелярист

ГВК (1730), значковий товариш (1738). Мав воло-

діння в Седнівській сотні Чернігівського полку.

Булавка Петро – значний військовий товариш Черні-

гівського полку. 1722 р. Мав суперечку з млинарями

греблі лубенської.

Булавка Семен – військовий товариш (?– 1769 – ?).

Булавка Тимофій Михайлович (? – 1720) – військовий

канцелярист ГВК, був гонцем гетьманським до Мос-

кви (1699), значковий товариш Чернігівського

полку, сотник полковий чернігівський (1716–1719).

Д.: Софія Максимович, разом з сином Іваном отри-

мала підтвердження на с. Стару Рудню Седнівської

і Перепис Городницької сотні. В другому шлюбі за

Гнатом Княгиницьким. Її заповіт 1755 р.

Булатович Володимир (? – ран. 1772) – військовий то-

вариш. Д.: Пелагея Йосипівна Якубович. Мала двір у

с. Косачах (1772). Мали синів Осипа, Якова, Федора.

Булах Іван – військовий товариш Ніжинського полку

(1719).

Булах Опанас Іванович – син військового товариша,

значковий товариш Ніжинського полку. Його син

Григорій Опанасович (1747 – ?) – абшитований со-

тенний отаман (1788), мешканець с. Добротова.

Булаш-Данич Андрій (1717 – 1790 – ?) – абшитований

військовий товариш Чернігівського полку (? – 1788

– 1790 – ?). Внесений до ІІ частини родовідної

книги Городницького повіту Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Марія NN, донька козака.

Булашевич Василь Якович – син значкового това-

риша. Військовий товариш.

Булашевич Володимир Якович (1725 – 1763 – ран.

1778) – син значкового товариша. Служив з 1746 р.

в званні військового канцеляриста, був «при пере-

писки повеленних дел», полковим комісаром. Чин

військового товариша отримав у 1751 р. за універса-

лом гетьмана. Мешкав у с. Косачах Стародубського

полку, де мав три хати підданих. Д.: Пелагея Оси-

півна Якубович (? – 1740 – 1780 – ?). Мали синів

Йосипа, Федора, Якова.

Булашевич Григорій Якович (1713 – ?) – син значкового

товариша. Службу розпочав з 1731 р., значковий то-

вариш Стародубського полку (1731 – 1751 – ?), учас-

ник азовського (1735), перекопського походів (1736),

У 1736 і 1740 рр. був у польській комісії. У 1737 р. ку-

пував провіант, але повинен був йти в похід в ко-

манді фельдмаршала фон Мініха. Возний (? – 1766),

абшитований возний сотенний (? – 1772 – 1783 – ?).

Мав 35 підданних у с. Веребейні і дд. Косачах, Сош-

ках і Саниках. Д.: 1) Гафія Гнатівна Немирович-Дан-

ченко, донька осавула полкового стародубського.

Мали синів Олексія, Федосія, Флор, доньок Марфу,

Пелагею, Меланію. 2) (1780) Олена Федорівна Гора,

донька значкового товариша.

Булашевич Іван – син значкового товариша, значко-

вий товариш.

Булашевич Іван Осипович (? – 1650 – 1690 – ран.

1704.1.05.) – шляхтич, війт почепівський, хорунжий

Почепівської сотні, значний товариш полку Старо-

дубського (? – 1695 – 1696 – ?). 17 липня 1690 р. от-

римав с. Косачі від полковника стародубського

Миклашевського, яке раніше належало шляхтичу

Єсимонту. Значний військовий товариш (1697). У

нього син Яків.

Булашевич Максим – службу розпочав з 1758 р., значко-

вий товариш Стародубського полку (1766 – 1780 – ?).

Булашевич Михайло Якович – атестований в значкові

товариші Стародубського полку (1769), був у поході

(1769), значковий товариш (? – 1777 – 1780 – ?) у 1-

й Почепській сотні. У 1764 р. родина вела суперечку

з гетьманом Кирилом Розумовським за с. Косачі з