Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

рального суду (1748). Д.: Євдокія NN. Посполитими

у с. Максимівці володіла його вдова Євдокія (16 дво-

рів, 30 хат). Його вдова і син Федір напали на дім

бунчукового товариша Івана Яновського з погро-

зами вбити його та його служителів.

Граєвський Василь – значковий товариш Гадяцького

полку (1739), жив у 1-й полковій сотні.

Грановський Леонтій Микитович – народився в Кро-

левці. Писар полковий (з 1725), у 1733 р. був звинува-

чений ніжинським комендантом, полковником

Прокопом Шестемировим в образі і неповазі. Пол -

ковий суддя, обозний полковий ніжинський

(1746.20.12. – 1763). Бунчуковий товариш. Мав 19 під-

сусідків у с. Талаліївці 1-й полкової сотні (1736). Його

курінь з 6 козаків знаходився у с. Овдіївці 2-й полко-

вої сотні Ніжинського полку. Д.: N Василівна Мико-

лаєнко, донька наказного сотника кролевецького.

Грановський Михайло – значковий товариш. Учасник

очаківського походу (1737). У 1738 р. був при Ні-

жинській полковій артилерії.

Грановський Хома (бл. 1737 – ?) – військовий това-

риш, полковий хорунжий, пошмейстр (? – 1777 –

1781 – ?), титулярний радник (? – 1784 – 1787 – ?),

городничий ніжинський. Мав 21 підданих в 1 місті і

1 селі. Внесений до ІІ частини дворянської родовід-

ної книги Чернігівського намісництва Ніжинського

повіту. Д.: Євдокія Петрівна Зимницька, донька

значкового товариша. Мала 5 підданих у с. Веркі-

ївці. 1777 р. її побили піддані графа Вітгенштейна.

Грановський Яків Леонтійович – син бунчукового то-

вариша, бунчуковий товариш, пошмейстер кроле-

вецький (1783), мав родовий герб. Колезький асесор

(1787). Мав 111 підданих в м. Кролевці. Д.: (1768)

Олена Степанівна Бутович (? – ран. 1783). Сини

Павло, Іван, Василь, Федір, Ісай, Сидір.

Гребенський (Гребенник) Федір (1725 – 1785 – ?) –

значковий товариш, служив з 1745 р., сотенний хо-

рунжий (з 1754.15.04.), значковий товариш

(1756.13.01. – 1785 – ?).

Гребіник Артем (1741 – ?) – абшитований військовий

товариш Лубенського полку (1787). Внесений до ІІ

частини родовідної книги Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Катерина Іванівна Терновець, донька

шляхтича.

Гребницький Трохим Григорович (1757 – 1790 – ?) –

абшитований військовий товариш Чернігівського

полку (1788). Д.: Софія NN, донька козака.

Грек Дмитро – значковий товариш у Чернігівському

полку (1732), бунчуковий товариш (1747), мав

шинок у с. Дубровному Городинської сотні. Д.: NN

Дашковська.

Грек Микола – значковий товариш Ніжинського полку.

Греківський Михайло – значковий товариш Ніжин-

ського полку (1735 – 1747). Мав двір житловий і

шинок у Борзні. У 1735 р. управляв Новомлинською

сотнею. У 1737 р. був у очаківському поході. 1738 р.

при Ніжинській полковій артилерії.

Грембецький Василь Федорович (1725 – 1801 – ?) –

службу розпочав з 1760 р. козаком полкової сотні,

значковий товариш Чернігівського полку (з

1763.16.06.). Абшитований військовим товаришем

(з 1774.11.04.). Мав у Чернігівскому повіті 9 хат під-

даних (1782), 68 підданих у 1 місті і 1 селі (1788). Д.:

Єфросинія Луківна Яновська, донька гродського

писаря.

Грембецький Микола Григорович – свояк К.Мокріє-

вича, «слуга» гетьмана Ігнатовича (1672). Військо-

вий товариш (? – 1676 – 1678 – ?), сотник

сиберезький Чернігівського полку (? – 1687.03. – ?),

сотник роїський (? – 1689.02. – 1692), наказний по-

лковник чернігівський (1696.10., 1697.11., 1698.10. –

1698.11.), осавул полковий чернігівський (1696 –

1699), обозний полковий (1699–1711 з перервою,

коли у 1702 р. згаданий як значний військовий то-

вариш), наказний полковник чернігівський (1712–

1713). Скуповував грунти при с. Білоусі. Д.: Гафія

Станіславівна Кохановська, донька чернігівського

полкового сотника.

Грембецький Трохим Григорович – військовий това-

риш Чернігівського полку. Д.: Софія N Білоножка.

Грембецький Федір Миколайович (? – ран. 1751) – син

обозного полкового чернігівського. Значковий то-

вариш Чернігівського полку (1712 – 1743 – ?). Був у

походах під Києвом (1712), Гадячем (1716), на ка-

нальних роботах (1721). В гілянському поході зро-

бив значні борги козаку с. Черкаська Семену

Костянтиновому та сотнику Ждановичу, харків-

ському полковнику Григорію Квітці. В січні 1724 р.

вдова гетьмана Івана Скоропадського Настасія за-

хопила у нього с. Ваганичі Городнянської сотні, а

1730 р. ним заволоділа її донька – дружина колиш-

нього ніжинського полковника Петра Толстого.

Мав двір житловий у с. Євтухи (1739), підданих в

тому ж селі 1 грунтовий, 2 малогрунтові, 3 убогі

(1732). Д.: 1) Євдокія Криштофівна Фридрикевич (?

– 1700), донька сотника седнівського. 2) Марія Сте-

панівна Лопата (? – 1733 – ?).

Гречаний Йосип Степанович – бунчуковий товариш у

Гадяцькому полку. Жив у м. Буромлі Охтирського

полку (1727).

Гречаний Степан Прокопович (? – 1630 – 1689 – ?) –

козак Комишненської сотні (1649) Полтавського

полку, сотник комишненський (1658), писар полко-

вий гадяцький (? – 1662 – 1663), генеральний писар

(1663 – 1665), полковий суддя гадяцький (? – 1675 –

1682 – ?). Самойлович надав йому с. Римарівку. Пись-

мово зносився з польським королем, рекомендуючи

правобережного гетьмана Могилу не триматися, а ре-

комендував себе. Брав участь в чигиринських і крим-

ських походах. Значний військовий товариш (? –

1688.08. – 1690 – ?), 1689 р. супроводжував Мазепу

до Москви. Отримав універсал Мазепи на сс. Рима-

ровку і Бурки з млином на р. Груні в два кола

(1688.27.08.), царське підтвердження на ці села та на

с. Оксютинці у Роменській сотні Лубенського полку

(1689.20.09.). Д.: N Григорівна Донець-Захаржевська,

донька полковника харківського.

Гречаний Федір Степанович (? – 1673 – 1744 – ран.

1747) – військовий канцелярист ГВК (? – 1693 – ?),

гонець Мазепи до Москви. Значний військовий то-

вариш (? – 1723 – ?), один з трьох правителів ГВК

(1723 – 1727), бунчуковий товариш (? – 1729 – 1744

– ?). І.Мазепа забрав у нього с. Оксютинці. Мав 72

двори і 4 кола (1744). Д.: NN Велецька, рідна сестра

сотника гадяцького Василя Велецького. 28 лютого

1749 р. подала челобитну до ГВК на гадяцьку по-

лкову старшину за намагання захопити майно, яке

належало донькам її шурина Йосипа Гречаного в

с. Подолянки 1-ї полкової сотні. У другому шлюбі

була за Полікарпом Новосельським. З нею були дві

доньки від першого шлюбу. Мав хутір з підсусід-

ками під Гадячем, посполих у с. Подолках (1740). В

одному з документів його тестем названий колиш-

ній полковник охтирський Іван Іванович Пере-

хрест, від нього йшов рід Осипових. Його вдова

Марина Несельська володіла посполитими в с. По-

долках 7 дворів малогрунтових, 38 дворів убогих, 32

хати дуже убогих і 3 двори підсусідків.

Гречаний Яків Степанович (? – 1695 – 1734 – ?) – три-

мав батьківське с. Римарівку, у 1713 р. Скоропад-

ський за служби батька надав с. Подолки. У 1713 р.

купив у черниці Тарасії Криницької млин на р. Пслі

в два мучних і одне ступне коло. Військовий това-

риш (? – 1723 – 1724). Осавул полковий гадяцький

(1724–1729). У 1724 р. призначений наказним по-

лковником у низовий похід. У 1734 р. ГВС розгля-

дав його суперечку із племінником Іваном

Чарнишом за с. Борки. Бунчуковий товариш у Га-

дяцькому полку.

Гречановський Опанас (1759 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш Прилуцького полку (? – 1788 –

1790 – ?). Разом з братами Федором і Степаном

мали 7 підданих у 1 місті. Внесений до ІІ частини

родовідної книги Чернігівського намісництва.

Греченка Михайло – військвий товариш Миргород-

ського полку (1752). Мав двір і хутір у Хорольській

сотні, 5 підсусідських хат.

Гречина Григорій (1745 – ?) – син отамана сотенного,

службу розпочав з 1761 р., сотенний канцелярист (з

лютого 1764), земський канцелярист (з вересня

1767), писар сотенний (з 1776.28.06), значковий то-

вариш Миргородського полку (з 1779.25.06.).

Гречина Федір (1761 – ?) – син отамана сотенного, службу

розпочав з 29 вересня 1772 р., значковий товариш

Миргородського полку (1779.25.06. – 1783 – ?).

Гречинський Андрій Григорович – військовий това-

риш Ніжинського полку (1788). Мешканець глухів-

ський. Д.: Софія NN, донька священика.

Гречка Олексій – значковий товариш Ніжинського

полку (1748), мав двір у Глухові.

Гречко Олексій Григорович – значковий товариш Ки-

ївського полку (? – 1741 – 1749 – ?).

Гречний Григорій (1745 – 1783 – ?) – син отамана сотен-

ного. Службу розпочав з 1761 р., сотенний канцеля-

рист (з лютого 1764), земський канцелярист (з вересня

1767), писар сотенний (з 28 червня 1776), значковий

товариш Миргородського полку (з 1779.13.06.).

Гречний Федір (1761 – ?) – син отамана сотенного.

Службу розпочав 29 вересня 1772 р., значковий то-

вариш Миргородського полку (з 1779.13.06.).

Гриб N – хорунжий сотенний, абшитований значковий

товариш Лубенського полку (1779.31.01. – ?).

Грибанський Андрій Семенович – військовий това-

риш Стародубського полку, мешканець галинський

(1700).

Грибович Павло Мартинович – син шляхтича, возного

земського (1641), можливо, козак сотні Бутанської

Уманського полку (маємо згадку 1649 р. про козака

цієї сотні Герасима Грибовога зятя). Генеральний

осавул (? – 1669.08. – ?). Близький радник гетьмана

Ігнатовича. Заарештований разом з гетьманом.

Втік з Сибіру на Запорозьку Січ. Сотник наказний

березненський Чернігівського полку (1676). Вій-

ськовий товариш і мешканець березненський

(1695). 28 листопада 1695 р. продав плец на Про-

бивній вулиці своєму зятю Василю Скоропад-

ському. Отаман городовий березненський (1696). В

синодику Межигірського монастиря був записаний

його поминальний ряд: Козьма, Катерина, Павло,

Гафія, Лук’ян, Явдоха, Діонісій, Семен, Гаврило,

Варвара, Ірина, Параска, Феодосія, Марія, Григорій,

Євпраксія, Гнат, Семен, Меланія, Горпина, Марія,

Микита, Лука, Парфен, Василь, Євстафій.

Григор (Григорович) Ничипір – у полковому това-

ристві Чернігівського полку (1649), сотник седнів-

ський (? – 1658.09., сотник; 1659 – полковник

седнівський – ?). Козак седнівський (1666), який

мав млин у Седневі. Товариш військовий полку

Чернігівського (1673.1.03). Після смерті шляхтича

Григора, який володів ще до Визвольної війни

с. Сахновкою, воно перейшло до Пантелеймона Ра-

дича, на яке отримав жалувану грамоту (1690).

Григораш Григорій Якович (1738 – ?) – військовий то-

вариш Прилуцького полку. Мав 32 підданих в од-

ному місті і одному селі (1788). Д.: Тетяна N Билим,

донька військовий товариш.

Григораш Яків (1708 – 1763 – ран. 1779) – службу роз-

почав з 1736 р., значковий товариш Прилуцького

полку, військовий товариш (з 1746.10.10.) «по пред-

ставленому ним універсалу 1729 р. 11 листопала ма-

тері його вдові сотника Іваницького Анастісії

Григорієвій Волошиновій від гетьмана Апостола

про прийняття її з дітьми в особливу протекцію

гетьманську а також за його службу значковим то-

варишем». У 1756 р. ГВК викликала для очних ста-

вок із свідками його участі у викрадені вуликів з

пасіки Опанаса Петренка. Д.: NNN (? – 1779 – ?),

проживала у с. Бережівці.

Григоренко Василь – значний військовий товариш

(1702) в Полтавському полку.

Григорієв Василь – значковий товариш Полтавського

полку (1740 – 1743), мав двір у Старому Санжарові.

Григорович Антін (? – ран. 1762) – мешканець лох-

вицький, значковий товариш у Лубенському полку

(? – 1735 – 1739 – ?), у 1735 р. був у Кримському по-

ході потім перейшов у ГВК. Бунчуковий товариш в

Лубенському полку (? – 1741 – 1747 – ?), присягнув

у 1741 р. Мав у Лохвицькій сотні в д. Ячниках 5 дво-

рів піших підсусідків, 3 посполитих убогих у с. Ри-

марівка Гадяцького полку (1741), двір житловий, в

якому сам жив у Лохвиці і там же підсусідських 1

двір тяглих убогих та 6 дворів піших убогих (1745).

Григорович Василь – військовий товариш Прилуць-

кого полку (1781).

Григорович Гаврило (1709 – 1783 – ?) – з козаків,

службу розпочав 17 грудня 1733 р., був під Ногаєм,

в кримському поході, «в полонении льда», висилав

у похід погоничів, гатив мости і греблі. Чин вій-

ськового товариша отримав від ГВК у 1742 р. Вій-

ськовий товариш Лубенського полку «за держание

…. надлежащих до скарбу войскового доходов с

полку Переяславского и за оказанние приращения

зборной до скарбу войскового казни» (1742.11.12. –

1783 – ?). Мешканець Чигриндубравської сотні. Д.:

Уляна Савівна Терлецька (1745 – 1775 – ?), донька

військового товариша.

Григорович Григорій – бунчуковий товариш, Борз-

нянськй повітовий казначей (1784). Д.: N Яківна

Гречана, донька бунчукового товариша.

Григорович Григорій – значковий товариш Лубен-

ського полку, проживав у Лохвиці. Ч.: NN Пуцек,

донька шляхтича. Їх син Василь Пуцек-Григорович

– випускник КМА, митрополит Казанський і Сві-

яжский (26 січня 1775 – 17 березня 1782) Веніамін.

Григорович Дмитро Данилович (1743 – ?) – козак

с. Подолова, бунчуковий товариш (1782). Мав 61

підданого в Борзнянському повіті. Д.: Дарія NN,

донька шляхтича.

Григорович Дмитро Семенович – бунчуковий товариш

(1790). Мав 233 підданих в Борзнянському повіті. Д.:

NNN (? – ран. 1790), мали синів Григорія – колезь-

кого асесора, Д.: Марина NN, донька бунчукового

товариша, Павла – колезького канцеляриста (1790).

Григорович Євстафій (? – ран. 1751) – значковий това-

риш.

Григорович Захар – військовий товариш Стародуб-

ського полку (1704).

Григорович Іван – значковий товариш (1739 – 1751 –

?), правив Рашівською сотнею (1751).

Григорович Іван (1712 – 1790 – ?) – службу розпочав

20 травня 1730 р. козаком, писець сотенний

(1739.12.06. – 1743), значковий товариш Лубен-

ського полку (з березня 1743). Мав житловий двір, 2

двори піших убогих у м. Глинську (1745), збирач

службових грошей за 1749 р. (1751), отаман сотен-

ний (з вересня 1759), абшитований військовий то-

вариш Лубенського полку (з 29 жовтня 1779). Мав

10 підданих (1790). Д.: NNN (? – ран. 1790).

Григорович Ілля (1743 – ?) – службу розпочав з 16 лис-

топада 1760 р. в полковій канцелярії, полковий кан-

целярист (з 1766), возний гродський (з 1766.12.11.),

возний сотенний (? – 1788 – 1790 – ?). У с. Соро-

чинці мав 3 підданних. За ним 12 підданих в При-

луцькому повіті (1790).Д.: Єфросинія Степанівна

Юскевич (? – ран. 1790), донька військового това-

риша. Дітей не мали.

Григорович Йосип Євстафійович – значковий товариш

(1733 – 1751 – ?) Гадяцького полку, комісар у кира-

сирському полку. Мав приїжджий двір у Гадячі, двір

і підсусідка у 1-й полковій сотні при хуторі.

Григорович Максим – значковий товариш Лубенського

полку (? – 1762 – 1769 – ?), в догляді пошт (1769).

Григорович Микола (? – ран. 1760) – значковий това-

риш Лубенського полку. Д.: Настасія NN.

Григорович Петро (1745 – 1783 – ?) – службу розпочав

з 1758 р., військовий товариш Миргородського

полку (1772 – 1783 – ?).

Григорович Семен – військовий товариш Стародубского

полку (? – 1681 – 1682 – ?), мешканець с. Чупковець.

Григорович Спиридон – значковий товариш Прилуць-

кого полку (1730 – 1751 – ?), житель с. Гнідинців.

Григорович Федір – значний військовий товариш

(1689), супроводжував гетьмана Мазепу до Москви.

Григорович Федір (? – ран. 1772) – військовий товариш

Прилуцького полку. Д.: (1767) Ганна NN.

Григорович Федір Антонович (1745/1748 – 1790 – ?) –

службу розпочав з 1760 р. в Лубенській полковій

канцелярії, в ГВК військовим канцеляристом (1761–

1767), військовим товаришем (з 1767), осавул по-

лковий лубенський (з 1772). Бунчуковий товариш

(1782). Проживав в Лохвиці. Колезький асесор (? –

1787 – 1790 – ?). Мав 153 підданих в 2 селах і 1 ху-

торі в Лохвицькому повіті. Д.: 1) (1775) Клавдія Ми-

хайлівна Хорошкевич (1753 – ?). 2) (1780) Софія N

Велецька, донька бунчукового товариша. Мали

сина Івана і доньку Варвару.

Григорович Федір Семенович – значковий товариш

Прилуцького полку (? – 1767 – 1790 – ?). Підданих

не мав. Внесений до І частини по Борзнянському

повіту. Д.: Настасія NN, донька значкового това-

риша. Мали доньок Євдокію і Настасію.

Григорович Яків (1767 – ?) – службу розпочав з 1777 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з

1783.5.02.).

Григорович Яків Григорович (1708 – 1758 – ?) – був у

протекції гетьмана Апостола, значковий товариш

Прилуцького полку (? – 1758 – ?)

Григорович-Потапович Іван Якович (? – 1738.20.09.)

– син полкового старшини переяславського, знач-

ковий товариш Переяславського полку.

Григорович-Потапович Микита – козак полкового

товариства канівського (1649).

Григорович-Фурсанович Петро Григорович (бл. 1727

– 1790 – ?) – службу розпочав з 6 квітня 1737 р., 3

травня 1737 р. став полковим канцеляристом черні-

гівським. Городничий чернігівський (з 1739), Знач-

ковий товариш (з 1747.16.04.). У 1755 р. мав

приїжджі двори у Вибелі, Пісках, Орловці, Верши-

ній Муравейці, Горбові Вибельської сотні. Полко-

вий хорунжий чернігівський на місце Івана Булавки

(1752.6.08. – 1766.17.01.). Мав шинок у Рижиках. У

1759 р. чернігівський протопоп Григорій Максимо-

вич відлучив його і його родину від церкви за те, що

в його домі переховувалась повія. 1773 р. продав

двір з кам’яними будівлями Чернігівському кафед-

ральному собору для училищної колегії. Звільне-

ний з чином бунчукового товариша (1766–1785).

Колезький асесор (11 квітня 1785 – 1788 – ?). Мав

580 підданих у 1 місті. Д.: Тетяна Юріївна Веніціа-

нова, донька судді грецького братства.

Григоровський Клим Кіндратович (1730 – ?) – абши-

тований значковий товариш Ніжинського полку

(1788). Д.: Єфросинія Яківна Бловацька, донька

значкового товариша.

Григоровський Олександр (? – ран. 1783) – військо-

вий товариш.

Грида Гаврило (? – ран. 1743) – значковий товариш Пол-

тавського полку (1736), комісар по збору вказаних

консистентами порцій та рацій. Мав шинок у с. Пет-

рівці 1-ї полкової сотні.

Гриденко Карпо – військовий товариш (1673)

Гримайло Андрій – значковий товариш Чернігівського

полку (1732).

Грин Григорій (1730 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Гадяцького полку (1788). Мав 16 підданих у

1 містечку і 1 хуторі. Внесені до I частини родовідної

книги дворян Чернігівського намісництва.

Гриневецький Стефан – значковий товариш Переяс-

лавського полку (? – 1732 – ?).

Гриневич (Гриненко) Пилип – значковий товариш

(1762 – 1764 – ?).

Гриневич Іван Романович (1762 – ?) – службу розпо-

чав з 1777 р., у 1782 р. отримав чин військового то-

вариша Переяславського полку.

Гриневич Микола Михайлович (1760/1762 – 1781 – ?) –

син сотника терехтемирівського, службу розпочав з

1772 р., канцелярист Малоросійської колегії (1780),

військовий товариш Переяславського полку (з 1781).

Гриневич Михайло Савич (? – 1725 – 1782 – ?) – син сот-

ника терехтемирівського, службу розпочав з 1746 р.,

коли став військовим канцеляристом ГВК, зайняв

після ба тька уряд сотника терехтемирівського (з

1754.6.07.). Брав участь в пруському поході. У 1765 р.

купив у братів Семена і Григорія Прохоровичів

землю біля с. Велика Каратуль, ниву біля уроч.

Плоских Могил, 2 ниви в уроч. Роките, 10 нив буля

с. Мала Каратуль, 7 нив біля с. Циблі, 3 сінокаси,

млин у Гельм’язові. Абшитований бунчуковим то-

вари шем у грудні 1767 р. Працював у Стародубській

полковій рахунковій комісії. У 1774 р. звинувачений

священиком успенським переяславським Стеблен-

ським у захопленні церковних земель. Згодом обра-

ний предводителем переяславської шлях ти, став

колезьким асесором (з 1779). У 1780 р. мав підданих:

в м. Переяславі – 25 дворів, в Терехтемирівській

сотні у с. Городищі – 8 дворів, у с. В’юнищах – 22

двори, у с. Стовпягах – 42, у 1-й полковій сотні у

с. Деем’янцях – 20, в 2-й полковій сотні у с. Виповз-

ках – 4, в ІІІ полковій сотні у с. Велика Каратуль – 11,

в Бубнівській сотні у с. Матвіївці – 40, в Піщанській

сотні в м. Піщаній – 11, в Кропивненській сотні у

с. Богодухівці – 39, в Стародубському полку в м. По-

гарі і с. Кунові – 22 двори. Д.: 1) (? – 1758 – 1773)

Гафія Дмитрівна Дараган, донька судді полкового.

2) (1775) Марія Федорівна Ширай, донька бунчуко-

вого товариша, рідна сестра дружини переяслав-

ського полковника Григорія Іваненка.

Гриневич Петро (? – 1677 – 1714 – ран. 1718) – 1695 р.

священик святопречистенський вороніківський

Петро Рустановський за 200 коп продав в Переяс-

лаві йому шинок. Дозорця гетьманських добр Пере-

яславського полку (1697 – 1707 – ?). 8 січня 1704 р.

купив млин, грунти, сіножаті з лісом в Ржищеві за

200 золотих, того ж дня продав за 200 золотих ці

маєтності митрополиту київському. 9 червня 1704 р.

в обозі під Паволоччю Мазепа надав йому універсал

з дозволом побудукати млин на р. Дем’янівка, а в

1707 р. – с. В’юнище. У 1711 р. полковник переяслав -

ський Стефан Томара підтвердив Петру Гриневичу,

знатному військовиму товаришу право володіння

купленими Годунівськими грунтами. У тому ж році

гетьман І.Скоропадський дає йому універсал на во-

лодіння в До монтівській, Яготинській і Терехтеми-

рівській сотнях. Його свояком названий про топіп

переяславський Моснецький. Востаннє згадується у

1714 р. Дружина полкового судді переяславського

Леонтія Панкевича Настасія передала землі году-

нівські в Яготинській сотні під хутір Переяслав-

ському монастирю, які поруч з передачею Петра

Гриневича були стверджені гетьманом Скоропад-

ським 1715 р. і монаршою грамотою 1718 р. Д.: N Сте-

панівна Томара.

Гриневич Петро Пилипович – син абшитованого вій-

ськового товариша, військовий товариш Ніжин-

ського полку (1788).

Гриневич Петро Романович (1764 – ?) – службу розпо-

чав з 1777 р., значковий товариш. У 1782 р. отримав

чин військового товариша.

Гриневич Пилип Максимович – абшитований вій-

ськовий товариш Ніжинського полку (1788), у Глу-

хові мав 3 підданих. Д.: Марина NN, донька козака.

Гриневич Сава Петрович (? – 1700 – 1757 – ?) – син до-

зорця гетьманських добр, почав службу значковим

товаришем (? – 1718 – 1726 – ?), сотник терехте ми -

рівський (1732 – 1757 – ?). У 1745 р. продав грунт з

хатою в Козинцях швагру, міщанину переяслав-

ському Федору Павлову Шленчаку. Двори полко-

вого сотника Івана Добронизького, Степана Томари

(у 1742 р. куплений у нього Семеном Сулимою), те-

рехтемирівського сотника Сави Гриневича стояли

поруч. У 1747 р. підсусідки домонтівського сотника

Якова Платковського захопили його грунти у с. Мат-

віївці Домонтвської сотні. Д.: (1746) Марія Павлівна

Шлепчак.

Гриневич Федір Савич (1730 – 1786 – ?) – син сотника

терехтемирівського, шляхтич, розпочав службу 8

квітня 1760 р. полковим канце ляристом, 22 грудня

1763 р. отримав звання значкового товариша. З 4 лис-

топада 1765 р. став переяславським пошмейстром, а з

22 грудня 1767 р. – останній сотник те рехтемирів-

ський. Мав 17 підданих у передмісті Переяслава, у

с. Стовп’ягах Терехтемирівської сотні 16, с. Підсін-

ному 10, с. Вюнищах 22, Городищі 20, у 2-й полковій

сотні у с. Комарівці 1, у Леплявській сотні в хут. То-

пальському 3, у Бубнівській сотні в хут. Матвіївці 2,

всього 73 підданих. Бунчуковий товариш. У 1786 р.

колезький асесор у відставці, житель Переяслава. Д.:

Ірина Андріївна Думитрашко-Райча, донька бунчу-

кового товариша. У придане отримала маєтність у с.

Куровому і м. Погарі. Мали синів Івана і Петра.

Гриненко N – значковий товариш Миргородського

полку (1783).

Гриненко Мартин – син козака. Службу розпочав з

1758 р., значковий товариш Прилуцького полку (з

1776).

Гриненко Пилип – значковий товариш Київського

полку (1762 – 1764 – ?).

Гриновський Яким – шляхтич, військовий товариш

(1700), житель стародубський.

Гринь (Гриненко) Іван – козак 1-ї полкової сотні Пе-

реяславського полку, значковий товариш (1708 –

1751 – ?). Мав двір житловий у Переяславі. Його

донька Настасія заміжня (1780) за писарем комі-

сарства переяславського Павлом Никифоровим.

Гринь Григорій – військовий товариш (1790). Мешка-

нець Зіньківського повіту, де мав 16 підданих. Д.:

Катерина NN, донька військового товариша.

Гринь Григорій – значковий товариш Прилуцького

полку (1715 – 1751 – ?). Житель монастирищанський

(1732), мав одного підсусідка.

Гринь Данило – значковий товариш Прилуцького

полку (1731), мав одного підсусідка.

Гринь Федір (1740 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Прилуцького полку (? – 1787 – 1790 – ?).

Мешканець Ніжинського повіту, підданих не мав.

Д.: Євдокія NN, донька козака.

Грихно Іван Васильович (? – 1730 – 1762) – сотенний

осавул (1752), значковий товариш, тестамент 1762 р.

Козацько-старшинський рід Грихнів відомий в

сотні впродовж існування Геть ман щини. Вже ре-

єстр 1649 р. фіксує в полковому товаристві Васька

Грих ненка (чи не син записаного тут же Грихна Ко-

рицького ?). У 1663 р. Ва силь, колишній отаман

кропивненський, купив двір у Сезона Улізченка.

Знову став городовим отаманом у 1676 р. Його син,

козак Іван Грихно з дружиною Марією, бл. 1670 р.

купив луки у козаків Кайдаша і Ченчика. Востаннє

Іван згадується як знатний козак у 1728 р., у 1736 р.

його дружина – вдова. Її тестамент, датований

1745 р., писав онук Іван Васильович. Відомо, що

Іван і Марія мали доньку Ганну та сина Василя Д.:

Катерина Йосипівна Артюхова, мали доньок Марію

(? – 1761) і Уляну – Ч.: Степан Захарченко, значко-

вий товариш (1767). Ос тан ній перейшов у воло-

діння Грихнів у Кропивній.

Грицай Антін (1761 – ?) – військовий товариш Лубен-

ського полку (1787), мав 30 підданих у 1 селі Ромен-

ського повіту. Внесений до ІІ частини родовідної

книги Чернігівського намісництва. Д.: Уляна Дани-

лівна Манко, донька військового товариша.

Грицай Іван – осавул сотенний кобизький (1769–1772),

військовий товариш Київського полку (1773 – 1782

– ?). Д.: NNN, донька козака кобизького.

Грицай Степан (1762 – ?) – абшитований військовий

товариш Лубенського полку (? – 1788 – 1790 – ?).

Внесений до ІІ частини родовідної книги Лохвиць-

кого повіту Чернігівського намісництва. Д.: Ірина N

Жертовська, донька військового товариша.

Гриценко N Іванович – син значкового товариша, вій-

ськовий товариш Ніжинського полку.

Гриценко Іван – значковий товариш Київського полку,

йому спродав землю носівський козак Потап Кири-

єнко (1737).

Гриценко Іван Федорович – козак Новомлинської

сотні, значковий товариш Ніжинського полку

(1719–1751). У 1735 р. був у поході в Орелі на лінії. У

1737 р. комісар полковий. Мав двір житловий у

м. Нових Млинах.

Гриценко Карпо Іванович (? – ран. 1787) – значковий

товариш Ніжинського полку. Д.: Дарія NN (бл. 1742

– 1788 – ?). Мали доньок Євдокію, Уляну і Гафію.

Гриценко Кирило Федорович (? – 1737) – син козака,

значковий товариш Ніжинського полку (? – 1735 –

1737). У 1735 р. був купував коней в Стародубському

полку. У 1736 р. був у Царичанському поході за пи-

саря. Його вдова мала двір у Нових Млинах.

Гриценко Петро – значковий товариш (1737), мешка-

нець носівський.

Гриценко Петро – значковий товариш Ніжинського

полку. У 1738 р. був у кримському поході при волах.

Гриценко-Чорний Іван Федорович (? – 1695 – 1716 –

?) – значковий товариш

Гриценко-Чорний Карпо Іванович (1717 – ?) – син

значкового товариша, значковий товариш Ніжин-

ського полку. У 1738 р. був у кримському поході, вій-

ськовий товариш Ніжинського полку в абшиті (1773

– 1787 – ?). Мешканець новомлинський. Д.: Феодо-

сія Омелянова, донька сотенного отамана, за ін-

шими даними – міщанина конотопського. Мали

дітей Івана, Михайла, Варвару.

Гриценко-Чорний Кирило Федорович – значковий

товариш.

Гриценко-Чорний Мойсей Самійлович (1753 – ?) –

син підсудка земського, військовий товариш Ні-

жинського полку (з 1773). бунчуковий товариш Ні-

жинського полку (? – 1787 – ?). Д.: Ганна Олексіївна

Войцехович, донька військового канцеляриста.

Гриценко-Чорний Павло Самійлович (1747 – ?) – син

підсудка земського, військовий товариш Ніжин-

ського полку (1779), комісар батуринський, писар

полковий (з 1780), казначей Борзнянського повіту,

бунчуковий товариш. Мав 77 підданих в Нових

Млинах і одному хуторі. Д.: Ганна Романівна За-

тиркевич, донька бунчукового товариша.

Гриценко-Чорний Петро Самойлович – військовий

товариш (1779), комісар Батуринського комісарства.

Гриценко-Чорний Самійло Кирилович (1719 – 1787 –

?) – син значкового товариша, значковий товариш

Ніжинського полку (1738 – 1751 – ?), возний, підсу-

док, суддя, козначей сосницький. У 1748 р. мав двір

житловий у м. Нових Млинах.

Гричина N (? – ран. 1740) – значковий товариш По-

лтавського полку, вдова мала двір і шинок у с. Пет-

рівцях.

Гришавський Мартин – значковий товариш Полтав-

ського полку (1747). Мав двір у Опішні.

Гришанов Сенька Родіонович – гербований шляхтич,

військовий товариш Ніжинського полку (1686).

Гришко Іван – значковий товариш Прилуцького полку

(1753), мав підданих в с. Полонках Журавської сотні.

Гришко Філон – службу розпочав 8 квітня 1737 р., знач-

ковий товариш Переяславського полку (1762 – 1774

– ?). У с. Красному Кропивненської сотні мав 2 під-

данних. Д.: NN Ярема, донька козака.

Гришко Яків – козак служив з 1758 р., значковий това-

риш Переяславського полку (1762 – 1780 – ?). Мав

2 підданих в Баришівській сотні. Одружений з

донькою козака.

Гришков Аврам (1743 – ?) – шляхтич, службу розпочав

з 15 січня 1757 р. козаком, копіїст (з 1761), канцеля-

рист сотенний (з 1763), писар сотенний голтв’ян-

ський (1765–1768). У 1767 р. подав донос на отамана

сотенного Кирила Качанова за «предерзкие реси».

Возний (1768–1769), отаман сотенний потоцький

(1769–1770), сотник уцтавицький (1771.30.06. –

1783), одночасно – бунчуковий товариш Миргород-

ського полку (з 22 січня 1782 р.). Володів трьома ху-

торами в Уцтавицькій сотні і 89 підданими. У

1779 р. були призначені комісари для розподілу зе-

мель між ним і священиком уцтавицьким Сокаль-

ським. Мав підданих у 130 хатах (1782). Д.: N

Ничипорівна Чарниш, донька військового това-

риша. Мали сина і доньку (1774).

Грищенко Влас – значковий товариш Київського

полку (з 1757.1.07.).

Грищенко Данило – військовий товариш Переяслав-

ського полку (1775). Мав 15 підданих у с. Безпале. Д.:

NNN, донька козака. Мали синів Романа (1748 – ?),

АНдрія (1760 – ?), Макара (1773 – ?), доньок Єфро-

синію (1758 – ?), Устину (1760 – ?), Уляну (1762 – ?).

Грищенко Кирило – козак золотоніський, значковий

товариш Переяславського полку (1749 – 1751 – ?).

Грищенко Роман – шляхтич, службу розпочав з 1763 р.,

полковий канцелярист (1771–1772), значковий то-

вариш Переяславського полку (1772 – 1780 – ?). Д.:

(1774) Марина Гнатівна Тарасович (1755 – 1763 – ?),

донька військового товариша.

Грищенко Роман Данилович (1748 – ?) – син військо-

вого товариша, шляхтич, службу розпочав з 1759 р.,

полковий канцелярист (1764–1767), значковий то-

вариш Переяславського полку (1767 – 1780 – ?).

Мав 15 підданих в Золотоніській сотні, мешканець

с. Синьковець. Д.: N Андріївна Ставровська, донька

значкового товариша Лубенського полку, сини

Семен і Григорій.

Грищенко Хома – значковий товариш Прилуцького

полку (1740).

Грозенський Петро (1724 – 1763 – ?) – військовий то-

вариш у Стародубському полку, служив при ГВК у

письмових справах, був полковим зборщиком. Чин

військового товариша отримав від гетьмана у

1760 р. У 1763 р. був стародубським війтом.

Громека Григорій Іванович (? – 1720 – 1768 – ран. 1779)

– значковий товариш Лубенського полку (? – 1740

– 1741 – ?), отаман сотенний смілянський (? – 1747

– ?), сотник смілянський (1752 – 1764 – ?). Мав

шинок у Смілі, два хутори (1747). У 1763 р. розслі-

дувались кривди, які він заподіяв сотнянам, серед

яких відзначалась скарга козака Івана Трубниць-

кого за порубку лісу, позачергове призначення у по-

ходи та побиття сотниковою дружиною малоліт-

нього сина Мартина. В цей же час захопив майно

козака Ведмедівського куреня Запорізької Січі

Марка Безрукавого (Сухомлиненка), гроші і горілку

у козака сотні Опанасенка. В результаті скарг ко-

зака на нього він був звільниений з посади і на його

місце призначений значковий товариш Опанас

Костевський. Колишній сотник смілянський (1767).

У 1768 р. купив хутір у сотника костянтянтинів-

ського Стефана Полетики за 900 карбованців. Д.:

Оришка NN.

Громека Іван Васильович (? – 1742) – полковий комісар

лубенський (1724), значковий товариш Лубенського

полку (1735), отаман городовий смілянський (? – 1740

– 1742). У 1741 р. управитель волості Києво-Печер-

ської лаври ієромонах Іоаникій Смеловський звину-

ватив його та його сина в нападі на підданних

лаврських Якова Бистрицького та Івана Бугая, по-

биття їх. Від батька в спадок отримав хутір на р. Оче-

ретянці з млином в два кола. Д.: N Іванівна Полетика.

Громека Іван Кирилович – значковий товариш Лубен-

ського полку.

Громека Кирило Васильович – син сотника смілян-

ського, сотник смілянський (? – 1723), значковий

товариш Лубенського полку за служби батька (1723

– 1750 – ?). Був в зборі чиновницьких грошей. У

1736 р. купував драгунам коней, у 1738 р. відправ-

лений під Очаків. У 1745 р. в м. Смілі мав житловий

двір. Мав у Смілянській сотні в с. Томашівка жит-

ловий двір (1747).

Громика Василь Михайлович (?, ран. 1652 – 1704 – бл.

1706) – близько 1674 р. переселився з Правобе-

режжя у м. Смілу і с. Томашівку. Військовий това-

риш (? – 1676 – 1687), сотник смілянський

(1687–1688), значний Лубенського полку військо-

вий товариш (1688 – ?), сотник смілянський (? –

1695 – ?), значний військовий товариш (? – 1696 –

1704 – ?). 14 червня 1688 р. значний військовий то-

вариш Григорій Гамалія уступив йому ліс. Ця ус-

тупка була затверджена гетьманським універсалом 1

липня 1696 р. 4 листопада 1688 р. купив ліс у Олек-

сія Желебенка. Отримав універсал гетьмана Мазепи

24 квітня 1704 р. Д.: Марія NN (? – 1683 – 1724 – ?).

27 листопада 1706 р. лубенський полковник Дмитро

Зеленський підписав постанову у її справі з Феськом

Оксаченком за млин Констягнтинів. У 1722 р. пози-

вала козака Роменської сотні Федора Висоцького,

який заволодів частиною її млина на р. Сулі.

Громика Степан Михайлович (? – 1652 – ?) – син по-

лковника білоцерківського, значний військовий то-

вариш

Гроховський Іван (1725 – ?) – службу розпочав з 1741 р.

при Остерському сотенному правлінні, займався

письмовими справами, полковий канцелярист (з

1744), старший полковий канцелярист (1749–1757),

значковий товариш Київського полку (з 1757.5.05.),

пошмейстр (1757 – 1780 – ?). Військовий товариш

(з 1765), полковий осавул (з 1767). Абшитований по-

лковий осавул (? – 1782 – ?). Д.: NN Стрешенцова,

донька бунчукового товариша.

Грудницький Захар (1757 – ?) – полковий канцелярист

(з 1773), писар сотенний 2-ї Варвинської сотні (1774

– ?), абшитований військовий товариш Прилуць-

кого полку (1787), мав 19 підданих у 1 селі. Д.: Фео-

досія NN.

Грудницький Михайло (1729 – ?) – міщанин прилуць-

кий. Службу розпочав з 1740 р. писарем при дер-

жавних вівчарних заводах. Писар сотенний

монастирищанський (28 серпня 1745 – 15 березня

1748), полковий канцелярист (1749–1752), сотенний

писар полкої сотні (1752–1754), хорунжий полкової

артилерії (з 1754), полковий канцелярист (1762),

значковий товариш Прилуцького полку (з 1762),

Військовий товариш (1775 – 1788 – ?), мав 32 підда-

них в одному хуторі і місті (1788) Прилуцького по-

віту. Рід внесений до VІ частини родовідної книги

дворян Чернігівського намісництва по Глинському

повіту. Д.: Тетяна Савівна Білима, донька військо-

вого товариша.

Грушинський Мойсей (1708 – 1735 – ?) – значковий

товариш Стародубського полку (1735).

Губар Федір – значковий товариш Лубенського полку

(? – 1735 – ?) в Ромнах.

Губар Михайло – значний товариш полку Лубенського

(? – 1707.06. – ?), отаман городовий роменський.

Губар Олексій – значковий товариш Чернігівського

полку (? – 1737 – 1757 – ?). 1757 р. на нього скар-

жився бунчуковий товариш Костянтин Лизогуб за

борг 40 карбованців.

Губар Павло – значковий товариш Лубенського полку

(? – 1735 – 1737 – ?), мешкав у Ромнах (1735), учас-

ник кримського походу (1738), сотник смілянський

(? – 1740 – ?). Мав двір у Смілі і в Ромнах, поблизу

Смілої – хутір.

Губар Петро Павлович – військовий товариш (1790).

Разом з братом Іваном мали 75 підданих в Ромен-

ському повіті.

Губар Петро Семенович (1712 – 1787 – ?) – абшитова-

ний значковий товариш (1787), житель с. Бужанки.

Д.: NNN (? – ран. 1787).

Губаревський Артем (? – ран. 1782) – значковий това-

риш Чернігівського полку. Син Семен (1766 – ?),

доньки Євдокія (1763 – ?), Марина (1768 – ?) меш-

кали у Чернігові.

Губаревський Олексій – службу розпочав з 1705 р. ко-

заком полкової сотні Чернігівського полку. Був у по-

ходах під Замостям (1706), під Любарем (1704), під

Києвом на лінійних роботах. Значковий товариш (?

– 1737 – 1741 – ?), абшитований значковий товариш

(? – 1747 – 1750 – ?). Мав двір житловий (? – 1741 –

1750 – ?) і шинок (? – 1747 – 1750 – ?) у Чернігові,

приїжджий двір (? – 1739 – 1750 – ?), 1 двір підсусід-

ків у д. Котах (1747), хутір під Черніговом (1740).

Губенко Іван – значковий товариш Лубенського полку

(1735), мешканець роменський.

Губенко Лука – військовий товариш (1756).

Губенко Хома – значковий товариш Лубенського полку

(1751) на місце батька.

Губка Іван Ілліч (1733 – 1782 – ?) – син протопопа пи-

рятинського. Службу розпочав з 23 червня 1762 р.,

значковий товариш (з 22 липня 1762 р.), військовий

товариш Лубенського полку (з 23 квітня 1779 р.), аб-

шитований полковий осавул (1788). Проживав в

Пирятині (приход Успенської церкви). Д.: Настасія

Якимівна Огронович (1742 – 1778 – ?), донька знач-

кового товариша. За нею 40 підданих у с. Леляках і

69 у хуторі Сирооржицькому.

Губка Тимофій Павлович – шляхтич, товариш полку

Київського (1714). Д.: Марія Іванівна Дворецькі,

донька судді полкового київського. Вдова Максима

Юркевича.

Губський Григорій (1742 – ?) – абшитований військо-

вий товариш Прилуцького полку (? – 1788 – 1790 –

?). В одному хуторі мав 11 підданих. Визнаний дво-

рянським і внесений до ІІ частини родовідної

книги. Д.: Євдокія NN, донька священика.

Губченко Григорій – значковий товариш Переяслав-

ського полку (1732).

Губчиць Василь Іванович (? – 1726 – 1784 – ?) – був в

інфляндському поході за сотенного командира

(1746), військовий канцелярист ГВК (1749), сотник

почепський (1749.7.11. – 1764.9.02.), бунчуковий то-

вариш (1764.9.02. – 1776). Малоросійський полков-

ник (з 1776.9.11.). Д.: Параска Миколаївна Тризна,

донька бунчукового товариша.

Губчиць Василь Іванович (? – ран. 1756) – значковий

товариш.

Губчиць Василь Степанович – син значкового това-

риша, бунчуковий товариш (1750).

Губчиць Володимир (1723 – ран. 1781) – бунчуковий то-

вариш (1751 – 1766 – ?). Мав у с. Супряги 2 двори, в

д. Близнюках 8 дворів підсусідків. Д.: (1766) Ганна Ва-

силівна Часник, донька компанійського полковника.

Губчиць Григорій Васильович (1723 – ?) – військовий

канцелярист ГВК (1751 – 1752), бунчуковий това-

риш (1754 – 1763 – ?). Отримав від гетьмана сс. Ара-

повичі і Леньків Новгород-Сіверської сотні.

Губчиць Дем’ян – значковий товариш Стародубського

полку. Мав у Мглинській сотні в д. Кіптяги 3 двори

убогих малопахотних посполитих не тяглих та 1

хату підсусідків (1735).

Губчиць Іван Васильович – військовий товариш Ста-

родубського полку (1780), мешкав у 1-й Почепській

сотні.

Губчиць Іван Васильович (бл. 1753 – 1816 – ?) – син по-

лковника, з 1769 р. служив у МК військовим канце-

ляристом, військовий товариш (1775.25.12. – 1781),

бунчуковий товариш (1781.2.02. – 1783 – ?). Д.: Ганна

Павлівна Покорська, донька сотника глинського.

Губчиць Іван Іванович (? – 1701 – ран. 1772) – осавул

сотенний почепський (1723 – 1726), значковий това-

риш у Стародубському полку (? – 1732 – 1735 – ?), на-

казний сотник почепський (1733), 19 травня 1735 р.

призначений почепським сотником, у 1737 р. мав

житловий двір у с. Вельжичі. Отримав підтверд-

ження права власності на сл. Вельжичі Почепської

сотні та млин (1732). 24 травня 1746 р. отримав під-

твердження на сс. Онохово та Ігрушево, які у нього

були відібрані Меншиковим і повернуті рішенням

ГВК. Абшитований бунчуковий товариш (1749.7.11.

– 1756 – ?). 12 грудня 1757 р. отримав універсал на

грунт Стару Савлуковщину під с. Савлуковим як

«дідизну» і «отчизну». Мав жилий дім в хут. Ігру-

шево. Д.: 1) Софія Михайлівна Рославець, донька

значного військового товариша. 2) Олександра Ми-

хайлівна Турковська, вдова (1772).

Губчиць Іван Михайлович (? – 1680 – 1729) – шляхтич

гербу «Налевка», значний товариш сотні Почеп-

ської (1696), оселив с. Вельжичі. Значний товариш

полку Стародубського (? – 1701 – 1704 – ?). 14 січня

1701 р. отримав гетьманський універсал на с. Ігру-

шино Почепської сотні, яким володів навпіл з тес-

тем сотником почепським Осипом Мартиновичем.

22 липня 1702 р. отримав гетьманський універсал

на куплений ним хутір Ракусову Буду під с. Бєлко-

вим. У 1703 р. отримав універсал підполковника

стародубського на розмежування грунтів. 1 травня

1704 р. отримав гетьманський універсал на поло-

вину млина у с. Баликах на р. Кості, млин на р. Боб-

рики під с. Козаковим і грунти в сс. Завалипут’є,

Горбачах, Бєлкові, Чемоданові, Біловському, Близ-

ницях, Глазові, Супрягині, Шаулині і Синяшин.

Отаман городовий почепський (? – 1709.04. – 11. –

?), сотник почепський (? – 1710.03.). 10 березня 1710

р. отримав гетьманський універсал на с. Онохово.

Бурмістр почепський (1710 – 1711 – ?). сотник по-

чепський (? – 1722 – 1729 – ?). Д.: (1701) N Осипівна

Мартинович, донька сотника почепського.

Губчиць Йосип Дмитрович – шляхта гербу «Налевка».

Службу розпочав з 1732 р. і в тому ж році значковий

товариш Стародубського полку (1732 – 1757), бун-

чуковий товариш (1757.26.06. – 1781 – ?). Мешкав у

д. Дмитрові 1-ї Почепської сотні. Мав у сс. Савлу-

кові, Синькові, дд. Дмитрові, Гарищах, Санниках,

Попсуївці, Цинці 47 хат підданих. Д.: NNN (? – ран.

1781). Мали синів Івана і Олександра.

Губчиць Михайло Васильович (1728 – ?) – службу роз-

почав з 1748 р. полковим канцеляристом в Старо-

дубській полковій канцелярії. Значковий товариш

Стародубському полку (1750 – ?). Сотник балкан-

ський (1756.23.07. – 1765.28.12.). Бунчуковий това-

риш (1765 – 1781), колезький асесор (з 1781). Мав в

сс. Білкові, Ленкові, дд. Лігові, Анодові, Заволипут’ї,

хут. Білковському і Лемківському 65 хат підданих.

Д.: 1) Марфа Артемівна Пороховникова (? – ран.

1780), донька війта почепського. Вдова Степана

Якимовича Вінського, канцеляриста Почепської ко-

мендантської канцелярії. 2) (1781) Параска NN.

Губчиць Павло Іванович (1713 – 1737 – ?) – значковий

товариш Стародубського полку (? – 1735 – 1737 – ?).

У 1737 р. перебував вдома, але мав йти в похід в ко-

манді фельдмаршала фон Мініха. Жив у Мглин-

ській сотні.

Губчиць Петро Васильович – з 1746 р. полковий кан-

целярист в Стародубській полковій канцелярії.

Значковий товариш Стародубському полку (1751–

1757). За писаря полкового стародубського (1754–

1757). Бунчуковий товариш (1757.25.06. – 1781).

Колезький асесор (з 1781). Д.: Марія Опанасівна Ду-

рова, донька поміщика Брянського повіту.

Губчиць Петро Васильович (1751/1754 – 1800 – ?) –

службу розпочав з 1772 р., колезький канцелярист,

військовий товариш (1775.25.12. – 1781), бунчуковий

товариш (1781 – 1800 – ?) у походах не був, бажав пе-

рейти у 1783 р. на цивільну службу. Д.: (з 1782) Ганна

Мойсеївна Аршук, донька сотника почепського.

Губчиць Федір Іванович (1720 – 1781 – ?) – син сотника

почепського, військовий канцелярист (1747), бун-

чуковий товариш (1747.26.01. – 1781 – ?). 1754 р.

разом з сотником хмелівським Опанасом Шкляре-

вичем проводив розподіл маєтків бунчукових това-

ришів Федора та Петра Федоровичів Павичів. Мав

113 підданих (1775).

Гуденко Хома – значний військовий товариш (1720).

Гуджол Наум – товариш полку Полтавського (1665).

Гудима Максим – значковий товариш Полтавського

полку (1779).

Гудима Степан Григорович (1767 – ?) – військовий то-

вариш Прилуцького полку (1790). Мав нерозділе-

них з братами Семеном (полковим канцеляристом).

Василем (сотенним отаманом), Матвієм, Порфи-

рієм та Іллєю 884 підданих в Прилуцькому повіті.

Гудима-Левкович Григорій Павлович (1732 – ?) –

службу розпочав з 2 травня 1753 р., у ГВК, військовий

канцелярист (з 1755.3.01.), військовий товариш (з 31

липня 1762 р.), сотник полковий прилуцький

(1769.19.01. – бунчуковий товариш, на місці сотника

1781.4.05.). Мав 834 підданих. Д.: Тетяна Степанівна

Лукомська, донька абшитованого полкового обозного.

Гудима-Левкович Іван Павлович – службу розпочав з

1759 р. канцеляристом ГВК, сотник київський (1772–

1781). У 1776 р. звинувачений у привласненні плас-

тин з старого мосту через р. Стугну. В тому ж році

образив і побив прапорщика Київського гарнізону

Сороколєтова. Бунчуковий товариш у Київському

полку (з 1781.19.03). Д.: Пелагея Костянтинівна Ли-

сеневич, донька судді полкового переяславського.

Гудима-Левкович Михайло Павлович (1722 – ?) –

службу розпочав значковим товаришем. Сотник київ-

ський (1760–1772). Бунчуковий товариш у Київському

полку (1772). Мав винокурню у с. Плоскому, яку купив

у вдови військового товариша Богдановича у 1757 р.

Д.: N Степанівна Дмитрович, донька міщанина.

Гудима-Левкович Яків Павлович (1740 – ?) – значко-

вий товариш Київського полку (1761). Писар (1772).

Гудима-Мезенцов Данило Антонович (1710 – ?) – аб-

шитований військовий товариш Ніжинського

полку. Мав хутір біля с. Янівки на р. Ловрі з плоти-

ною і млином в 2 кола, винокурню в 2 котли.

Гудимович Лука – значковий товариш Лубенського

полку (? – 1762 – 1766 – ?).

Гудович Андрій Павлович (? – 1670 – 1734) – військовий

товариш (1705). 22 січня 1705 р. купив у військового

товариша Ничипора Сильченка двір з грунтами в

с. Івайтенках. Сотник бакланський (1709–1712). 30

квітня 1709 р. отримав гетьманський універсал на

урочище Хрулівку, а 3 жовтня цього ж року на селе

Івайтенки і Водневку. Значний військовий товариш

(1713), бунчуковий товариш. Д.: Марія Гнатівна Ру-

бець, донька військового товариша.

Гудович Василь Андрійович (? – 1764) – бунчуковий то-

вариш (з 1731). Генеральний підскарбій (1764), та-

ємний радник. Очолював команду козаків на

форпости, у 1737 р. очолював команду полку Старо-

дубського на кордоні. Мав двір у с. Душатині (1735),

в д. Блазовичі 3 малогрунтових не тяглих, 1 убогий

підсусідок, у с. Горчаки малогрунтових підсусідків

5, підсусідків убогих 4, при городах 4, житловий

двір у с. Душатині. Д.: 1) Ганна Петрівна Білецька-

Носенко, донька прилуцького полкового сотника, у

1-му шлюбі була за господарем гетьмана Скоропад-

ського Іваном Даровським. 2) Марія Степанівна

Миклашевська, донька бунчукового товариша.

Гудович Василь Стефанович (1720 – 1770.07) – бунчу-

ковий товариш в Стародубському полку, служив ще

за життя батька, значкового товариша Стефана Гу-

довича. З 15 років за призначенням полкової кан-

целярії значковий товариш, бунчуковий товариш

(1735 – універсал 1747.12.09. – 1770), очолював ко-

манду козаків на форпости. У 1737 р. очолював ко-

манду полку Стародубського на кордоні. Мав двір у

с. Душатині (1735), в д. Блазовичі Мглинської сотні:

3 малогрунтових не тяглих, 1 убогого підсусідка, у

с. Горчаки малогрунтових підсусідків 5, підсусідків

убогих 4, при городах 4, житловий двір у с. Душа-

тині Мглинській сотні (1737). Д.: (1768) Параска

Юхимівна N (1725 – ?).

Гудович Іван Андрійович (? – 1742) – бунчуковий то-

вариш (? – 1735 – 1742), у 1737 р. з командою коза-

ків був у Почепі, купував провіант. Д.: (1742)

Олександра Михайлівна Турковська (1720 – ?),

донька генерального писаря. В 2-му шлюбі за Іва-

ном Івановичем Губчицом.

Гудович Михайло Васильович (1748/1751 – 1783 – ?) –

служив з 1770 р., у походах не був, бажав продов-

жити військову службу у 1783 р., військовий това-

риш (1779 – 1788 – ?) у Стародубському полку.

Гудович Павло Янович (? – 1700) – покозачений шлях-

тич. За сімейною легендою перейшов до Гетьман-

щини у 1680 р. 2 грудня 1686 р. купив двір в

Стародубі на вулиці Кривій у шляхтича Степана

Олексійовича Заруцького. 28 червня 1691 р. отри-

мав універсал Мазепи з дозволом завести хутір. У

1696 р. обмінявся грунтами з Олексієм Тарайков-

ським. Значний товариш Стародубського полку

(1686–1697), сотник бакланський (1697–1700). За-

гинув під Нарвою. Д.: Настасія NN (? – 1680 – 1703

– ?), у 1-му шлюбі була за значковим товаришем

Степаном Тарайковським. Володіла с. Івайтенками.

Гудович Стефан Павлович (1670 – 1727 – ран. 1740) –

значковий товариш Стародубського полку (1703 –

1737 – ?). 18 січня 1716 р. отримав гетьманський уні-

версал на володіння до ласки військової 20 дворами

у с. Басихіно. Очолював команду козаків у 1737 р.

Мав у полковій сотні у с. Басихіно 4 малогрунтових

підсусідка, 9 убогих в одних хатах, жив у полковій

сотні (1737). Подарував двір у Стародубі зятеві, мі-

щанину стародубському Саві Ніжинцю. Д.: 1) (1715)

Олена Осипівна Ференсбах-Кожухівська, донька по-

лкового хорунжого і посербиця значкового това-

риша Костянтина Ракушка-Романовського. 2) Фео-

досія Дмитрівна N (1683 – 1742 – ?).

Гузенко Іван – значковий товариш Лубенського полку

(? – 1735 – 1738 – ?), полковий коміар (1736). У 1738 р.

відправляв воли, відпущений з паспортом.

Гузенко Хома – значковий товариш Лубенського

полку, присягнув у 1741 р. Мав у Ромнах шинок, у с.

Салогубівка житловий двір (1747).

Гузовий Іван (1692 – ?) – значковий товариш Старо-

дубського полку (? – 1735 – ?).

Гузовий Степан – значковий товариш Стародубського

полку. У 1737 р. доправляв з монастирів і духів-

ництва коней, але повинен йти в похід в команді

фельдмаршала фон Мініха.

Гук Яким – значковий товариш Полтавського полку (?

– 1779 – ?).

Гуковський Сава – військовий товариш (1781), мешка-

нець стародубський.

Гулак Василь Іванович (бл. 1750 – 1791 – ?) – син абшито-

ваного бунчукового товариша, навчався у Переяслав-

ській колегії, значковий товариш Переяславського

полку, корнет (1782), капітан (1791)

Гулак Іван (? – 1629 – 1682 – ?) – у товаристві полко-

вому черкаському (? – 1649 – ?). Невідомо які по-

сади він займав двадцять років (1649–1669), але,

мабуть, пройшов старшинські щаблі у своєму

полку. Першу інформацію маємо вже коли у П.До-

рошенка став обозним генеральним (1669–1675).

Мабуть, цьому передувало обозництво полкове чер-

каське. Після переходу на Лівобережжя у Переяс-

лавському полку поруч з Якимом Головченком був

найвидатнішим представником «дорошенківців».

Три роки, очевидно, до смерті був обозним полко-

вим переяславським (1679–1682). За гетьманства

Самойловича отримав у володіння с. Скопці.

Гулак Іван Євстратійович 2–й (? – 1720 – 1770 – ?) – син

сотника, службу розпочав з 1733 р., сотник 2-ї сотні

полкової Переяславської (1739.20.04. – 1770.21.07.).

Абшитований бунчуковий товариш. Мав землі у Яб-

лунівській сотні Лубенського полку. Д.: Тетяна Гри-

горівна Огронович, донька сотника пирятинського

і онука полковника лубенського Свічки.

Гулак Іван Євтратійович 1-й (? – ран. 1765) – син сот-

ника, військовий товариш, абшитований сотник. Д.:

Марфа N Кулябка (? – ран. 1765).

Гулак Іван Іванович (бл. 1750 – 1809 – ?) – син абшито-

ваного бунчукового товариша, службу розпочав з

1767 р. у Переяславському полку, при МК (з 1771)

колезьким канцеляристом (1771–1778), військовий

товариш (з 1778), осавул полковий (з 1782.23.04.). У

відставку вийшов у 1788 р. секунд-майором. Д.:

Ганна Григорівна Гайворонська.

Гулак Федір Іванович (бл. 1754 – 1784 – ран. 1798) – син

абшитованого бунчукового товариша, навчався у

Переяславській колегії. Службу розпочав з 1767 р. у

Переяславському земському суді, підписок зем-

ський (? – 1773). Військовий товариш (з 1778), оса-

вул полковий (з 1782). Житель с. Каратуль.

Гулак Яків Іванович (1743 – 1798 – ?) – син абшитованого

бунчукового товариша, службу розпочав з 1758 р. в со-

тенному правлінні 2-ї полкової сотні, у ГВК, військо-

вий канцелярист (з 1761), військовий товариш (з 1762),

за сотника 2-ї полкової (1766–1778), з 1771 р. за полко-

вого старшину, бунчуковий товариш (1783.28.04. –

1787 – ?), надвірний радник (1798). Разом з братами

мав 83 хати у сс. Войтинцях, Каратулях, Лецьках, По-

лозках, Хоцьках, Комаровці, Пологах, Лубенського

полку хут. Козацькому. Д.: (пізн. 1780) Софія Семе-

нівна Копцевич (? – ран. 1798), донька сотника. В пер-

шому шлюбі за Христофором Костянтиновичем.

Гулевич Михайло – значковий товариш Чернігівського

полку (1743), володів у Любечі приїзджим двором.

Гулевич Родіон – військовий товариш Ніжинського

полку (1763), житель ніжинський.

Гулевич Тарас – значковий товариш Чернігівського

полку (1732).

Гуленко Іван Андрійович (1733 – ?) – службу розпочав

з 1749 р. військовим канцеляристом ГВК, возний

Прилуцького повіту (з 1764), коморник (з

1771.21.09.), абшитований військовий товариш (? –

1788 – 1790 – ?). Мав 5 куплених підданих в одному

місті. Д.: Марія N Белькевич, донька значкового то-

вариша. Мали синів Івана, Андрія.

Гуленко Кіндрат Дмитрович (1753 – ?) – козак, значко-

вий товариш Прилуцького полку (1773 – 1781 – ?), вій-

ськовий товариш (1788), мав 40 підданих в місті і

одному селі. Поручик (1790). Д.: Олександра Васи-

лівна Канівець, донька військового товариша.Мали

синів Василя, Федора, доньок Марфу, Наталію, Олену.

Гуляницький Василь – козак куземинський (1736),

значковий товариш. Його донька була заміжня за

отаманом сотенним куземинським Остапом Редькою.

Гуляницький Григорій (бл. 1760 – ?) – шляхтич,

службу розпочав з 3 січня 1771 р., 8 березня 1771 р.

став полковим канцеляристом, 12 квітня 1772 р.

значковим товаришем Миргородського полку.

Гуляницький Іван – військовий товариш, 15 лютого

1720 р. купив млин в одне коло на р. Коркі за 1600

золотих у військового товариша Андрія Томари.

Гуляницький Іван – значковий товариш Ніжинського

полку (1747), мав двір житловий у Ніжині.

Гуляницький Іван (1692 – 1735 – ?) – значковий товариш

Стародубського полку (? – 1723 – 1735 – ?). У 1723–1725

рр. ГВК розглядала справу про порушення умов об-

міну грунтами між ним і козаком с. Логоватого пол -

кової сотні Григорієм Балановським. У 1735 р. жив у

Новоміській сотні, повернувся з другого походу. Мав

суперечки за хут. Києвицький, млин і грунти в

сс. Чортовичі і Рожнівці з вдовою стародубського го-

родового отамана Отвиновського, Гаврилом Владис-

лавовичем, Кожуховським Стефаном Якимовичем.

Гурба Павло – товариш полку Полтавського (1685).

Гуржій Денис Мартинович (1704 – ?) – абшитований

значковий товариш Гадяцького полку (? – 1775 – 1790

– ?). Мав 6 підданних в хуторі під Зіньковом (1775),

12 (1790). Д.: Марія NN, донька священонамісника.

Гуржій Іван Денисович (1755 – ?) – військовий товариш

Гадяцького полку (1782), секунд-майор у відставці

(1788). Володів 12 підданими. Д.: (1787) Ганна NN,

донька сотника.

Гуриленко Роман – значковий товариш Лубенського

полку. Мав у 1745 р. в Пирятинській сотні при ху-

торі 2 двори підсусідків піших убогих.

Гурин N (1767 – ?) – службу розпочав з 1774 р., значко-

вий товариш Миргородського полку (з 1782.20.05.).

Гурин Василь (? – 1750 – 1779 – ?) – службу розпочав з

1761 р., хорунжий сотенний (з 1769), значковий то-

вариш (з 1770), возний шишацький (1776.8.01. –

1779 – ?), військовий товариш Миргородського

полку (? – 1782 – ?). Мав 10 хат підданих. Д.: Ма-

рина Михайлівна Щербак, донька отамана сотен-

ного білоцерківського.

Гурин Максим – службу розпочав з 1746 р., хорунжий со-

тенний (з 1769), значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1770). Д.: NNN, донька козака.

Гурин Петро (1732 – 1788 – ?) – службу розпочав з 1762 р.,

значковий товариш (з 1782.20.05.).

Гурин Самійло (1727 – 1788 – ?) – службу розпочав з

1759 р., значковий товариш Миргородського полку

(з 1782.20.05.).

Гурин Семен – службу розпочав з 1758 р., хорунжий со-

тенний (з 1769), значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1770). Д.: NNN, донька козака.

Гурин Тихін (1757 – ?) – службу розпочав з 1770 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з

1782.20.05.).

Гуриновський Григорій (? – ран. 1781) – військовий

товариш, бурмістр стародубський. Мав у 1768 р.

двір у Стародубі, абшитований військовий товариш,

мав у Стародубі на передмісті біля Семенівської

брами двір: 3 хати житлових, 2 людських, 8 комор,

1 конюшню, 3 сараї. Разом зі значковим товаришем

Глушком мали спільний хутір у 1-й полковій сотні.

Гурський Гаврило (? – 1740 – 1790 – ?) – службу розпочав

з 1755 р. полковим канцеляристом, значковий това-

риш Чернігівського полку (1767 – 1780 – ?), в походах

не був, був у відрядженнях. Мав 22 підданних. Одру-

жений з донькою значкового товариша Звонкевича,

мали сина, який знаходився при них (1780).

Гурський Іван – значковий товариш Переяславського

полку (1690).

Гурський Іван – полковник канівський (1674–1675).

Склав присягу царю ще 19 лютого 1675 р. Разом з

ним на бік Самойловича перейшов полк сердюків

Харитона Щуренка, Ладижинська і Вербицька сотні

Уманського полку, Синицька сотня Корсунського

полку. Російський канівський воєвода князь Вол-

конський заарештував його за те, що нібито по-

лковник приймав дорошенківських розвідників.

Закував його в кайдани і тримав, не звертаючи

уваги на кроки по його звільненню гетьмана Само-

йловича. Значний військовий товариш у Переяс-

лаві (1683), власник с. Слободки Бубнівської сотні.

Гурський Павло (1702 – 1790 – ?) – значковий товариш

Чернігівського полку (з 1758 р.). Був відкупщиком у

Седнівській сотні. Абшитований значковий товариш

(? – 1761 – 1790 – ?). Мешканець христовський Іван

Тарновський «слово и дело государеве» в провозі ним

через кордон таємно табаку (1761). Мав 16 підданних

(1790). Д.: (1788) Уляна NN, донька священика.

100