Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Продовження табл. 3.2

До головних умов торгівлі іноземною валю

тою на МВРУ відносять:

 умови щодо купівлі іноземної валюти;

 умови щодо строку використання придба

ної іноземної валюти;

 умови щодо винагороди суб’єктів МВРУ

та валютних бірж;

 умови щодо курсу купівліпродажу іно

земної валюти [40].

Умови щодо купівлі іноземної валюти.

1. Обсяг іноземної валюти, що купується та перерахо

вується у зв’язку з виконанням резидентом зобов’язань, не мо

же перевищувати суму фактичних зобов’язань резидента.

2. Якщо банк, який купив іноземну валюту, не є банком,

що обслуговує поточний рахунок резидента, з якого

111

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

13. Çà îïåðàö³ÿìè, ïîâ’ÿçàíèìè ç âèêîíàííÿì ðå-

çèäåíòîì, ÿêèé âèäàâ, ³íäîñóâàâ âåêñåëü äëÿ ðîç-

ðàõóíê³â ç íåðåçèäåíòîì çà çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèì

äîãîâîðîì, çîáîâ’ÿçàíü ïåðåä îñîáîþ, ÿêà çä³éñ-

íèëà àâàëü öüîãî âåêñåëÿ:

 äîãîâ³ð ïðî çä³éñíåííÿ àâàëþ âåêñåëÿ;

 çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé äîãîâ³ð;

 ³íäèâ³äóàëüíà ë³öåíç³ÿ ÍÁÓ íà âèêîðèñòàí-

íÿ ³íîçåìíî¿ âàëþòè íà òåðèòîð³¿ Óêðà¿íè,

ÿê çàñîáó ïëàòåæó.

11. Äåðæàâíå êàçíà-

÷åéñòâî Óêðà¿íè.

Ìåòà – ïðîâåäåííÿ

ðîçïîðÿäíèêàìè áþ-

äæåòíèõ êîøò³â, ïåðå-

âåäåíèìè íà êàçíà÷åé-

ñüêå îáñëóãîâóâàííÿ,

âèäàòê³â, ïîâ’ÿçàíèõ ç

ì³æíàðîäíîþ ä³ÿëüí³ñ-

òþ

1. Çàÿâà ðîçïîðÿäíèêà áþäæåòíèõ êîøò³â.

2. Âèòÿã ç ðîçïèñó Äåðæàâíîãî áþäæåòó Óêðà¿íè

íà â³äïîâ³äíèé ð³ê.

3. Êîøòîðèñ ðîçïîðÿäíèêà áþäæåòíèõ êîøò³â.

4. Ïëàò³æíå äîðó÷åííÿ â åëåêòðîííîìó âèãëÿä³ â³ä

Äåðæàâíîãî êàçíà÷åéñòâà íà ïåðåðàõóâàííÿ êîø-

ò³â ó ãðèâíÿõ äëÿ êóï³âë³ ³íîçåìíî¿ âàëþòè.

Головні умови

торгівлі

іноземною

валютою на

МВРУ

здійснюється перерахування купленої іноземної валюти з ме

тою виконання зобов’язань перед нерезидентом у цій валюті,

то копії документів, на підставі яких була куплена іноземна ва

люта, надсилаються цим банкомпокупцем для контролю в

банк, що здійснює перерахування іноземної валюти на користь

нерезидента.

3. Не дозволяється купівля іноземної валюти з метою ви

користання передбачених відповідними договорами зо

бов’язань в іноземній валюті за нерезидентаборжника. Рези

дент виконує такі зобов’язання за рахунок власних (не купле

них, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті.

4. Підставою для купівлі іноземної валюти на МВРУ з

метою виконання зобов’язань за операціями, що потребують

отримання індивідуальних ліцензій НБУ, є індивідуальні

ліцензії (дозволи) НБУ на здійснення операцій з валютними

цінностями та документами, передбачені умовами цих

ліцензій (дозволи).

5. Купівля іноземної валюти 1ої групи Класифікатора з

метою повернення на адресу нерезидента коштів, попередньо

отриманих від нього резидентом за торговельною операцією, у

зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання частково або повністю

не виконані, не дозволяється, якщо ці кошти надійшли від не

резидента в гривнях або іноземній валюті інших груп Кла

сифікатора.

Умови щодо строку використання придбаної іноземної

валюти.

1. Іноземна валюта, придбана через банки (фінансові ус

танови) на МВРУ, має бути використана резидентом не

пізніше ніж за п’ять робочих днів після дня зарахування її на

його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про

купівлю валюти. Ця вимога поширюється також на банки

(фінансові установи) під час купівлі ними іноземної валюти з

метою виконання власних зобов’язань у валюті. При цьому в

даній заяві зазначається, що резидентпокупець валюти дору

112

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

чає банку продати цю валюту на МВРУ, якщо вона не буде пе

рерахована ним за призначенням у визначений строк.

В окремих випадках для здійснення резидентами кредит

них операцій за міждержавними, міжурядовими угодами, уго

дами з міжнародними фінансовими організаціями, угодами

під гарантії Кабінету Міністрів України, на підставі постанови

НБУ може встановлюватися інший строк використання прид

баної іноземної валюти.

Куплена за гривні іноземна валюта може перераховувати

ся резидентами для виконання власних зобов’язань перед не

резидентами лише з поточного рахунка в іноземній валюті, з

якого здійснюється перерахування купленої на МВРУ валю

ти, з метою виконання зобов’язань у цій валюті. Якщо валюта

куплена за власну іноземну валюту резидента для виконання

ним зобов’язань перед нерезидентом за зовнішньоеко

номічним договором, то дозволяється перерахувати іноземну

валюту за призначенням без проміжного її зарахування на по

точний рахунок резидента.

2. У разі порушення резидентами строків придбана іно

земна валюта продається уповноваженим банком протягом

п’яти робочих днів на МВРУ. При цьому позитивна курсова

різниця направляється до Державного бюджету України, а не

гативна — відноситься на результат господарської діяльності

резидента.

3. У разі повернення резиденту коштів в іноземній ва

люті, що були куплені на МВРУ та перераховані на користь

нерезидента, у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання частко

во або повністю не виконані, ці кошти не можуть використову

ватися з іншою метою і підлягають продажу на МВРУ без до

ручення клієнта протягом п’яти днів. При цьому позитивна

курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, пе

рераховується до Держбюджету, а негативна — зараховується

на рахунки, на яких обліковуються результати господарської

діяльності резидента. Якщо купувалися і перераховувалися на

113

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

користь нерезидента валюти 1ої групи Класифікатора, то во

ни повертаються лише у валюті цієї групи, а якщо валюти 2ої

та 3ої груп — у тій самій валюті або у валюті 1ої групи.

4. Вищеназвані вимоги поширюються також на повер

нені нерезидентом кошти в іноземній валюті, які були йому

перераховані резидентом за рахунок одержаного кредиту (по

зики) в іноземній валюті, якщо цей кредит (позика) повністю

або частково погашений (або який передбачено погасити) за

рахунок купленої на МВРУ іноземної валюти. Якщо ці кошти

повернені резиденту не в банккредитор і не в банк, що обслу

говуває кредит, то резидент протягом 5 днів має надати банку

одержувачу коштів підтверджену одним із вищезазначених

банків інформацію про відсутність факту купівлі валюти або

про обсяги купленої іноземної валюти для погашення кредиту.

5. Якщо у клієнта після оплати його зобов’язань в іно

земній валюті залишається невикористана безготівкова іно

земна валюта в сумі до 1000 дол. США, яка раніше придбана

через уповноважений банк (фінансову установу) на МВРУ,

вона може бути зарахована на його поточний рахунок.

6. Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юри

дичної особирезидента (фізичної особирезидента, яка

здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юри

дичної особи), підлягають попередньому зарахуванню на роз

подільчий рахунок.

7. Уповноважений банк (уповноважена фінансова уста

нова) зобов’язаний продавати без доручення клієнтів усі над

ходження на користь клієнта в іноземній валюті, що підляга

ють продажу на МВРУ, протягом п’яти днів. Однак клієнт має

право подати в банк звернення з проханням про терміновий

продаж такої іноземної валюти і банк зобов’язаний здійснити

продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання

такого звернення. Обмеження щодо строку продажу інозем

них валют не поширюється на іноземні валюти, які не нале

жать до 1ої групи Класифікатора.

114

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

8. Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на роз

подільчий рахунок і не підлягають обов’язковому продажу на

МВРУ у зв’язку з їх спрямуванням на погашення заборгова

ності, відсотків, інших зобов’язань в іноземній валюті, перед

бачених кредитним договором (договором позики) та догово

ром міжнародного лізингу, перераховуються на поточний ра

хунок клієнта протягом п’яти днів, якщо одночасно з повідо

мленням про спрямування коштів на погашення заборгова

ності за зазначеними зобов’язаннями клієнт надасть платіжне

доручення на перерахування з поточного рахунка іноземної

валюти на ці потреби. Не спрямовані на погашення заборгова

ності кошти підлягають обов’язковому продажу.

9. На клієнта банку покладається відповідальність за не

своєчасне інформування банку про надходження в іноземній

валюті на його адресу, які не підлягають продажу на МВРУ,

внаслідок чого зазначені кошти були продані.

Умови щодо винагороди суб’єктів МВРУ та валютних

бірж.

1. Суб’єкти МВРУ, а також валютні біржі при проведенні

безготівкових операцій з купівліпродажу іноземної валюти на

МВРУ отримують комісійну винагороду від клієнтів у грив

нях.

2. Уповноважений банк та уповноважена фінансова уста

нова згідно з власними тарифами можуть отримувати

комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів

клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням

клієнта, пов’язані зі сплатою комісійної винагороди в іно

земній валюті іноземному банкукореспонденту (здійснення

переказу, документарні операції, операції із чеками, що прий

няті на інкасо, операції з пластиковими картками міжнарод

них платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнарод

ним платіжним системам і міжнародним системам зв’язку за

користування їхніми послугами.

115

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

Умови щодо курсу купівліпродажу іноземної валюти.

1. Суб’єкти МВРУ здійснюють на цьому ринку операції з

купівліпродажу іноземних валют за вільним договірним кур

сом за кожну операцію без обмеження розміру маржі та

комісійної винагороди.

2. Якщо події на міжнародних валютних ринках або інші

негативно впливатимуть на міжбанківський готівковий чи

безготівковий валютний ринок України, то НБУ з метою не

допущення безпідставних фінансових витрат населення та

інших суб’єктів валютного ринку України може оперативно

встановлювати порядок функціонування валютного ринку з

визначенням граничного розміру маржі, на яку курс купівлі та

продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного

курсу гривні до іноземних валют, що встановлюється НБУ.

Зазначені рішення приймаються у формі постанов

Правління НБУ.

Валютний контроль — це комплекс

адміністративних заходів, які спрямовані на

стримування вивезення і стимулювання по

вернення валютних коштів у країну. Валют

ний контроль поширюється як на всі операції, передбачені

платіжним балансом країни, так і на їх частину. Він впливає на

рух капіталів для захисту стабільності грошової системи та ва

лютних резервів і є одним з невід’ємних елементів перехідної

економіки. Валютний контроль як інструмент стабілізації ру

ху капіталів обмежує коливання процентних ставок та валют

них курсів. Обмежуючи рух капіталів, країна отримує мож

ливість маневру для встановлення процентної ставки в інтере

сах реальної економіки, а не виключно для забезпечення цілей

курсової політики або залежно від рівня процентних ставок за

кордоном.

Основними принципами валютного контролю є :

 монополія банків на здійснення валютних операцій;

116

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Сутність

валютного

контролю

 необхідність виконання валютних операцій, яка має бу

ти доведена;

 репатріація та обов’язковий продаж резидентами над

ходжень в іноземній валюті;

 обов’язкова декларація закордонних авуарів, тобто ак

тивів (грошові кошти, чеки, векселі, акредитиви), яки

ми здійснюються платежі та погашення зобов’язань;

 заборона на експорт та імпорт платіжних засобів;

 ізоляція внутрішнього ринку національної валюти від

зовнішнього (резидентам забороняється надавати та

брати позики в національній валюті у нерезидентів);

 заборона компенсацій та арбітражних операцій;

 контроль за грою на термінах на валютному ринку;

 контроль за валютними позиціями (зміна співвідно

шення вимог та зобов’язань партнерів по контракту в

іноземній валюті) комерційних банків.

Валютний контроль буде ефективним тільки тоді, коли

проводиться комплексно.

Головним органом валютного контролю є Національний

банк України. Він здійснює контроль за виконанням правил

регулювання валютних операцій, забезпечує виконання упов

новаженими банками функцій щодо здійснення валютного

контролю. Крім НБУ, функції у сфері валютного контролю

здійснюють:

 уповноважені банки — контроль за валютними опе

раціями, що проводяться резидентами і нерезидентами

через ці банки;

 державна податкова адміністрація — фінансовий кон

троль за валютними операціями, що проводяться рези

дентами та нерезидентами;

 міністерство зв’язку — контроль за додержанням пра

вил поштових переказів та пересилання валютних

цінностей через митний кордон України.

117

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

Основними напрямами валютного контролю є перевірка:

 відповідності здійснюваних операцій чинному законо

давству;

 наявності необхідних для них ліцензій та дозволів;

 виконання уповноваженими банками зобов’язань щодо

купівлі іноземної валюти на МВРУ за дорученням та за

рахунок резидентів з метою забезпечення виконання

зобов’язань резидентів;

 виконання уповноваженими банками функцій агента

валютного контролю щодо запобігання проведення ре

зидентами та нерезидентами через ці банки незаконних

валютних операцій, а також здійснення розрахунків

між резидентами та нерезидентами у межах торговель

ного обороту без участі уповноваженого банку або

здійснення розрахунків між резидентами та нерезиден

тами у межах торговельного обороту у валюті України

без одержання індивідуальної ліцензії НБУ;

 виконання резидентами вимог відносно порядку та

строків декларування валютних цінностей та іншого

майна;

 своєчасності надання, приховування або перекручення

установленої НБУ звітності про валютні операції;

 одержання резидентами кредитів, позики в іноземній

валюті від нерезидентів без регістрації договорів;

 виконання зобов’язань щодо продажу валюти, яку

одержують від експорту товарів;

 повноти і об’єктивності обліку, звітності та докумен

тації по валютних операціях [21, 35].

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право

вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну

інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан

банківських рахунків в іноземній валюті, а також про майно,

що підлягає декларуванню.

118

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил

валютного регулювання і валютного контролю застосовують

ся фінансові санкції. Залежно від суми штрафу

розглядають

та приймають рішення про застосування санкцій згідно з [32]:

 до 10,0 тис. дол. США — начальники територіальних

управлінь НБУ;

 до 50 тис. дол. США — директор Департаменту валют

ного контролю та ліцензування НБУ;

 до 100 тис. дол. США — голова НБУ та його заступники;

 понад 100 тис. дол. США — Правління НБУ.

Порушеннями вважаються: здійснення операцій з валютни

ми цінностями без одержання генеральної або індивідуальної

ліцензії НБУ; за торгівлю іноземною валютою банками та інши

ми кредитнофінансовими установами без одержання ліцензії

НБУ та (або) з порушенням порядку та умов торгівлі валютни

ми цінностями на МВРУ, встановлених НБУ; за невиконання

уповноваженими банками своїх відповідних обов’язків; за пору

шення резидентами порядку розрахунків; за несвоєчасне подан

ня, приховування або перекручення звітності про валютні опе

рації; за невиконання резидентами вимог щодо декларування

валютних цінностей та іншого майна.

Суми стягнення штрафів спрямовуються до Державного

бюджету України.

Порядок організації в Україні розрахунків в

іноземній валюті регламентується перш за

все Декретом Кабінету Міністрів “Про систе

му валютного регулювання і валютного кон

тролю” від 19.02.1993 р. за №1593 та Зако

ном України “Про порядок здійснення розра

119

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

Ï³ä ñóìîþ øòðàôó ðîçóì³þòü ñóìó, ÿêà åêâ³âàëåíòíà âèçíà÷åí³é ñóì³

ó äîëàðàõ ÑØÀ, ùî ïåðåðàõîâàíà ó âàëþòó Óêðà¿íè çà îáì³ííèì êóð-

ñîì ÍÁÓ íà äåíü óêëàäåííÿ â³äïîâ³äíîãî ïðîòîêîëó ïîðóøåííÿ âà-

ëþòíîãî çàêîíîäàâñòâà.

Порядок

організації

розрахунків в

іноземній

валюті

хунків в іноземній валюті” від 29.09.1994 р. за №185/94 — ВР

[10,21,44].

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах

торговельного обороту використовується як засіб платежу

іноземна валюта, під якою розуміється як власне іноземна ва

люта, так і банківські метали, платіжні документи та інші цінні

папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в

межах торговельного обороту у валюті України допускається

за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

При укладенні контрактів резидент повинен використову

вати форми розрахунків з нерезидентами, передбачені чинним

законодавством, з урахуванням обмежень, установлених НБУ

на момент здійснення розрахунків.

При експорті продукції виручка резидентів в іноземній ва

люті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноваже

них банках у терміни виплати заборгованостей, зазначених у

контрактах, але не пізніше як через 90 календарних днів з дати

митного оформлення продукції, що експортується, а у випадку

експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) — з мо

менту підписання акту або іншого документа, що засвідчує ви

конання робіт, послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах

відстрочки поставки, в разі, коли така відстрочка перевищує

90 календарних днів з моменту здійснення авансового плате

жу або виставлення векселя на користь постачальника про

дукції (послуг), що імпортується, потребують індивідуальної

ліцензії НБУ.

Згідно з [44] початком відліку строку розрахунків в іно

земній валюті при здійсненні резидентами України експорт

ноімпортних операцій є:

а) при експорті товарів — наступний календарний день

після дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної

митної декларації) продукції, що експортується;

120

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ