Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

б) при експорті робіт, послуг — наступний календарний

день після дати підписання акту, який засвідчує виконання

робіт, послуг, експорт прав інтелектуальної власності;

в) при імпорті:

 наступний календарний день після дати здійснення

авансового платежу або виставлення векселя на ко

ристь постачальника продукції (робіт, послуг);

 при розрахунках у формі документарного акредитиву —

наступний календарний день після моменту здійснення

банком платежу на користь нерезидента.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповнова

жені банки для забезпечення виконання зобов’язань перед не

резидентами, зобов’язані здійснити перерахування таких сум

протягом п’яти днів з моменту зарахування їх на валютні ра

хунки резидентів. Порушення резидентами передбачених

термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прост

рочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної

вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, пере

рахованої за офіційним поточним валютним курсом на день

нарахування пені. Загальний розмір нарахованої пені не може

перевищувати розмір заборгованості. Якщо резиденти пору

шують зазначені терміни, то придбана валюта продається

уповноваженим банком протягом 5 робочих днів на МВРУ. Як

що за такої операції виникає позитивна курсова різниця, то во

на щоквартально спрямовується у Держбюджет, а від’ємна —

відноситься на результати господарчої діяльності резидента. У

разі перевищення зазначених термінів розрахунків у випадку

виконання резидентами договорів виробничої кооперації, кон

сигнації, комплексного будівництва, поставки складних

технічних виробів і товарів спеціального призначення НБУ

може надавати індивідуальні ліцензії.

З метою забезпечення контролю за розрахунками за екс

портноімпортними операціями, своєчасністю повернення ре

зидентами України валютних цінностей та запобігання неза

121

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

конному відпливу їх за межі України урядом розроблена низ

ка заходів [30].

У разі застосування на певний період до резидента

спеціальної санкції — тимчасового зупинення ЗЕД — ко

мерційні банки, які обслуговують такого резидента, не прий

мають у цей період від нього доручень на перерахування ва

лютних цінностей на користь нерезидентів, у тому числі за ра

хунками типу “лоро” за зовнішньоекономічними договорами.

Перерахування валютних цінностей з рахунків резидентів

на користь нерезидентів у разі застосування хоча б до одного з

них на певний період спеціальної санкції — індивідуального

режиму ліцензування — здійснюється уповноваженими банка

ми у цей період тільки за наявності у резидентів разової

(індивідуальної) ліцензії.

У разі ненадходження резидентам валютних цінностей у

встановлені терміни уповноважені банки протягом трьох

банківських днів повідомляють про це НБУ, орган державної

податкової служби та відповідного резидента. А якщо рези

дент не надав банку документів, що підтверджують повернен

ня валютних цінностей або правомірність продовження

термінів їх повернення, уповноважені банки зупиняють пере

рахування валютних цінностей з рахунків резидентів на ко

ристь нерезидентів.

Підставою для переказування банкам коштів

у національній та іноземній валюті на ко

ристь (на рахунок) нерезидентів як за дору

ченням резидентів юридичних осіб і фізич

них осіб — суб’єктів підприємницької діяль

ності, так і на виконання власних зо

бов’язань, за договорами, які передбачають

виконання робіт та надання послуг нерези

дентами, вважаються такі документи, що на

даються резидентом [38]:

 договір з нерезидентом;

122

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Порядок

переказування

коштів у

національній

та іноземній

валюті щодо

оплати робіт

та послуг

нерезидентів

 документи, які свідчать про фактично надані послуги

чи виконані роботи;

 індивідуальна ліцензія НБУ на переказування за межі

України валютних цінностей.

У разі здійснення авансового платежу резидент зобов’яза

ний надати документи банку у 90денний термін з наступного

календарного дня після дати здійснення авансового платежу.

У разі невиконання резидентом цих вимог банк зобов’язаний

повідомити про це спеціальним підрозділам по боротьбі з ор

ганізованою злочинністю за місцем державної реєстрації рези

дента як про операції, що мають сумнівний характер,

відповідно до законодавства про боротьбу з організованою

злочинністю.

Проведення зазначених вище операцій протягом дня на

користь однієї і тієї самої особи або споріднених осіб на суму,

що не перевищує 50 000 євро, здійснюється за умови, що за

гальна сума договору не перевищує 50 000 євро. Якщо сума до

говору перевищує 50 000 євро, то необхідно додатково ще по

дати:

 акт цінової експертизи — офіційний висновок Держав

ного інформаційноаналітичного центру моніторингу

зовнішніх товарних ринків щодо відповідності кон

трактних цін на послугу та/або роботу, яка є предметом

договору, індикативним цінам або кон’юнктури ринку

залежно від умов здійснення контракту;

 калькуляцію витрат за надані послуги, завірену нерези

дентом;

 якщо ціновою експертизою встановлено завищення

контрактних цін, переказування коштів за цим догово

ром дозволяється лише за наявності погодження НБУ.

Порядок та умови видачі резидентам погодження НБУ на

переказування коштів за межі України такий:

 Департамент валютного контролю НБУ (територіальне

управління НБУ) розглядає отриманий від рецензента

123

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

пакет документів для видачі погодження в порядку чер

говості його надходження. Строк розгляду документів

не має перевищувати 7 робочих днів з дати його надхо

дження;

 перевірка Департаментом правильності та повноти пла

тежу за видачу погодження;

 видача резиденту погодження або письмове повідо

млення його про відмову у видачі. Погодження ви

дається лише зазначеній у ньому особі без права пере

давання його іншим особам;

 резидент пред’являє погодження до банку, через який

має переказуватися валюта. Банк здійснює контроль за

виконанням вимог погодження.

Підстави для відмови у видачі погодження [38]:

 відсутність або невідповідність вимогам відповідним

нормативним актам;

 порушення умов погодження;

 виявлення в документах, що були подані власником по

годження, недостовірної інформації.

Якщо погодження анулюється, то його оригінал підлягає

поверненню до НБУ, а резиденту забороняється подальше пе

реказувати кошти на користь нерезидента в межах договору.

До методологічних засад формування у бух

галтерському обліку інформації про опе

рації в іноземній валюті відносяться такі

[39]:

1. Операції в іноземній валюті під час

первісного визнання відображаються у ва

люті звітності (грошова одиниця України)

шляхом перерахунку суми в іноземній ва

люті із застосуванням валютного курсу на

дату здійснення операції.

2. Сума авансу в іноземній валюті, надана іншим особам у

рахунок платежів для придбання немонетарних активів (за

124

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Методологічні

засади

формування в

бухгалтерському

обліку

інформації про

операції в

іноземних

валютах

пасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та от

римання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів

(робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосу

ванням валютного курсу на дату сплати авансу. У разі

здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачаль

никові частинами та одержання частинами від постачальника

товарів (робіт, послуг) вартість одержаних товарів (робіт, по

слуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуван

ням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення

авансових платежів. Сума авансу в іноземній валюті, одержа

на від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової

продукції, виконання робіт і послуг, при включенні до складу

доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із

застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу. У

разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній

валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві то

варів активів (робіт, послуг) доход від реалізації товарів

(робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із за

стосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одер

жання авансових платежів

3. Визначення курсових різниць за монетарними стаття

ми в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розра

хунків та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку

грошових коштів в іноземній валюті відображаються у складі

інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від пере

рахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову

діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат).

4. Курсові різниці, які виникають щодо фінансових інве

стицій у господарські одиниці за межами України, відобража

ються у складі іншого додаткового капіталу. Від’ємна сума

125

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

Ìîíåòàðí³ ñòàòò³ — ñòàòò³ áàëàíñó ïðî ãðîøîâ³ êîøòè, à òàêîæ ïðî

òàê³ àêòèâè é çîáîâ'ÿçàííÿ, ÿê³ áóäóòü îòðèìàí³ àáî ñïëà÷åí³ ó ô³êñî-

âàí³é (àáî âèçíà÷åí³é) ñóì³ ãðîøåé àáî ¿õ åêâ³âàëåíò³â. Íåìîíåòàðí³

ñòàòò³ — ³íø³ ñòàòò³, í³æ ìîíåòàðí³ ñòàòò³ áàëàíñó.

курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового

капіталу, залишок наводиться зі знаком “мінус”.

До головних методологічних засад відоб

раження показників статей фінансової

звітності господарських одиниць

за межа

ми України в гривнях відносяться такі

[39]:

1. Показники статей фінансової

звітності господарської одиниці за межа

ми України включаються у валюті

звітності до фінансової звітності

підприємства у такому порядку:

 монетарні та немонетарні статті (крім

статей власного капіталу) господарської одиниці за ме

жами України підлягають перерахунку за валютним

курсом на дату балансу;

 статті доходів, витрат та руху грошових коштів підляга

ють перерахунку за валютним курсом на дату здійснен

ня операції, за винятком випадків, коли фінансова

звітність господарської одиниці складена у валюті

країни з гіперінфляційною економікою. Для перерахун

ку доходів, витрат і руху грошових коштів за кожний

місяць може застосовуватися середньозважений валют

ний курс за відповідний місяць. Середньозважений ва

лютний курс є результатом ділення суми добутків вели

чин курсів НБУ та кількості днів їх дії у звітному місяці

на кількість календарних днів у цьому місяці;

 показники статей власного капіталу (крім нерозподіле

ного прибутку або непокритого збитку) відображають

126

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Методологічні

засади

відображення

показників статей

фінансової

звітності

господарських

одиниць за

межами України

в гривнях

Ãîñïîäàðñüêà îäèíèöÿ çà ìåæàìè Óêðà¿íè — äî÷³ðíº, àñîö³éîâàíå,

ñï³ëüíå ï³äïðèºìñòâî, ô³ë³ÿ, ïðåäñòàâíèöòâî àáî ³íøèé ï³äðîçä³ë

ï³äïðèºìñòâà, ÿê³ ïåðåáóâàþòü àáî âåäóòü ãîñïîäàðñüêó ä³ÿëüí³ñòü çà

ìåæàìè Óêðà¿íè.

ся за валютним курсом на дату визнання показника

відповідної статті;

 нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на дату

балансу визначається, виходячи з нерозподіленого при

бутку (непокритого збитку) на початок року, чистого

прибутку (збитку) за даними перерахованого звіту про

фінансові результати за звітний період та суми роз

поділеного у звітному періоді прибутку (списаного

збитку), перерахованої за валютним курсом на дату

розподілу прибутку (списання збитку). Зазначений по

рядок застосовується лише до перерахунку фінансової

звітності тих господарських одиниць за межами Ук

раїни, які відповідають усім наведеним нижче ознакам

класифікації, кількісні характеристики яких визнача

ються власником (власниками) або уповноваженим ор

ганом (посадовою особою) підприємства відповідно до

законодавства та установчих документів:

 операції з підприємством становлять незначну части

ну в обсязі діяльності господарської одиниці;

 основним джерелом фінансування діяльності госпо

дарської одиниці є доходи від власних операцій або

місцеві позики;

 витрати на заробітну плату, матеріали та інші елемен

ти операційних витрат господарської одиниці сплачу

ються або відшкодовуються переважно в іноземній

валюті;

 оплата реалізованої господарською одиницею про

дукції (робіт, послуг) здійснюється переважно в іно

земній валюті;

 рух грошових коштів підприємства відокремлено від

поточної діяльності господарської одиниці за межами

України і не зазнає пря

мого впливу її господарської

діяльності.

127

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

2. Фінансова звітність господарської одиниці за межами

України, складена в грошовій одиниці країни з

гіперінфляційною економікою, до застосування порядку, на

веденого в пункті 1, попередньо коригується.

Якщо економіка країни діяльності господарської одиниці

за межами України втрачає ознаки гіперінфляційної, а показ

ники фінансової звітності одиниці більше не коригуються, то

оцінка статей фінансової звітності на дату її останнього подан

ня визнається історичною собівартістю для перерахунку у ва

люту звітності.

3. Включення статей фінансової звітності господарської

одиниці за межами України, перерахованих у валюту

звітності, до консолідованої фінансової звітності здійснюється

згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 20

“Консолідована фінансова звітність”.

4. У разі продажу або ліквідації господарської одиниці за

межами України накопичена сума курсових різниць, що відо

бражена в складі іншого додаткового капіталу, включається до

складу інших доходів (витрат) того звітного періоду, в якому

визнається прибуток або збиток від продажу (ліквідації)

фінансової інвестиції в господарську одиницю за межами Ук

раїни.

5. До фінансової звітності наводиться інформація про

вплив змін валютних курсів:

 сума курсових різниць, що включена до складу доходів

і витрат протягом звітного періоду;

 сума курсових різниць, що включена протягом звітного

періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також

інформація, що пояснює взаємозв’язок між сумою та

ких курсових різниць на початок і на кінець звітного

періоду;

 у разі зміни ознак класифікації діяльності господарсь

кої одиниці за межами України також наводиться така

інформація:

128

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

 характер та причини зміни;

 вплив зміни на власний капітал;

 вплив зміни на чистий прибуток (збиток) за попе

редній рік, якщо така зміна відбулася на початку по

переднього року.

Çàïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. Що розуміють під митнотарифним регулюванням?

2. Які існують види мита та економічні наслідки їх введення?

3. Що розуміють під нетарифним регулюванням?

4. Які інструменти нетарифного регулювання?

5. У чому сутність валютного регулювання?

6. Що являє собою Класифікатор валют?

7. Як встановлюється офіційний курс гривні?

8. Як здійснюється ліцензування валютних операцій?

9. У чому сутність торгівлі іноземною валютою?

10.У чому сутність валютного контролю?

11.Який діє порядок організації розрахунків в іноземній

валюті?

129

Ðîçä³ë 3. Ìåõàí³çì ðåãóëþâàííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íîþ ä³ÿëüíîñòþ

Ðîçä³ë 4. Çàõèñò ïðàâ ñóá’ºêò³â

çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³

Ключові терміни: захист прав суб’єктів ЗЕД; дис1

кримінаційні та недружні дії; недобросовісна конкуренція; зро1

стаючий імпорт; антидемпінгові та антисубсидиційні

розслідування; величина шкоди; спеціальні заходи; режим нагля1

ду; субсидований імпорт; демпінговий імпорт.

4.1. Ó÷àñíèêè çàõèñòó ïðàâ óêðà¿íñüêèõ

ñóá’ºêò³â ÇÅÄ

У процедурі захисту прав українських суб’єктів ЗЕД бе

руть участь багато дійових осіб (рис.4.1 ).

Для захисту своїх прав та інтересів за межами України

підприємці можуть звертатися до дипломатичних та кон

сульських установ, державних торговельних представництв,

які представляють інтереси України. Такий захист

здійснюється за нормами міжнародного права.

Для регулювання міжнародних суперечок суб’єкти ЗЕД

мають право звернутися до Міжнародного комерційного

арбітражного суду при Торговопромисловій палаті України

(Арбітражний суд).

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торго

вопромисловій палаті України (Арбітражний суд). Це са

мостійний постійно діючий третейський суд, який розглядає

економічні суперечки, що виникають при здійсненні

зовнішньоекономічної діяльності з договірних та інших видів

міжнародних економічних зв’язків, якщо хоча б одна зі сторін

є іноземною.

До компетенції Арбітражного суду відносяться суперечки,

що виникають з відносин:

 купівліпродажу (постачання) товарів;

130

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ