розрізнювального компонента; 2) протиставлення одне одному всіх видових
значень за змістом розрізнювального компонента значень.
Гіпонімічні відношення пронизують кожну термінологічну систему. В
суспільствознавчих терміносистемах вони, крім цього, мають свою специфіку:
наявність широкої мережі розгалужених родо-видових лексем з дещо
приглушеними синонімічними відношеннями й активними зв'язками між
гіпонімами, частинам яких відноситься не до термінів, а до термінологічних
лексем. Маємо на увазі відношення між такими термінами: беззаконня, утиск,
переслідування, гніт, придушення, цькування, безправ'я, бешкет, злочинство,
дискримінація, знущання, збиткування, геноцид, апартеїд, сегрегація,
експлуатація, гноблення (пригноблювання, пригнічення), сваволя (свавілля,
свавільність), грабіж (здирство), узурпація, мракобісся, «полювання на
відьом», обскурантизм тощо, які знаходяться у гіпонімічних зв'язках між
собою і об'єднані гіперонімом насилля. Визначення гіперо-гіпонімічних
відношень знаходяться на початковій стадії. Домінує погляд, що
гіпонімічні парадигми логічно угрунтовані взаємодією між родо-видовими
поняттями та частиною і цілим, «ґрунтуються на імпліфікації чи
виключенні понять». Узявши до уваги, що в логіці поняття імплікації,
підпорядкування охоплює лише родо-видові відношення на зразок трикутник
— прямокутний трикутник, наука — кібернетика, постулюємо: гіперо-гіпонімічні
відношення між термінами конкретних систем виникають або внаслідок розвитку
синтагмозначень гіперонімів (як у першому випадку), або шляхом актуалізації
їх парадигматичних значень, як у другому випадку. Так, гіперонім арго має
кілька співгіпонімів: арго жебраків, арго шкільне, арго спортивне; гіперонім —
рід — жіночий рід, чоловічий рід, середній рід тощо. У цьому випадку
співгіпоніми мають стійкий експліцитний характер, вони ілюструють з'єднання
попередньо розчленованих образів сприйняття у певні семантичні сутності, що
відтворюють зміст видового поняття; і тим самим формують семантику гіпоніма.
Гіперо-гіпонімічні відношення можуть розвиватися й імпліцитно — через
актуалізацію парадигмо-значень гіперонімів, напр.: до терміна застарілі слова