Кондрашихін А.Б., Пепа Т.В. Теорія та практика підприємницького ризику

Тема 2. Класифікація підприємницьких ризиків

Задача 2.2. Використовуючи ситуацію, що склалася, між

суб'єктом підприємництва і службою сертифікації продукції, здій-

снюйте класифікацію ризику.

Рішення. За основу беруться відомі класифікатори, по яких оці-

нюють модель взаємостосунків суб'єктів, зокрема, такий ризик іден-

тифікується як:

- змішаний – за причиною виникнення (роду небезпеки);

- технічний – за характером господарської діяльності ГС;

- нанесення збитку майновим інтересам – за властивостями

об'єкту, на який спрямовано ризик;

- зовнішній – за характером обліку.

Задача 2.3. При тих же початкових даних суб'єкт підприємни-

цтва спробує наблизити умови своєї діяльності до без ризикової си-

туації. У який спосіб він може цього досягати?

Рішення. Умова без ризикової ситуації характеризується фор-

мулою (2.2). Це передбачає відсутність будь-яких додаткових ви-

трат на об'єкті підприємництва, що не передбачені бізнес-планом,

програмою виробництва ковбас, інвестиційним конкурсом тощо.

Досягати такого стану навколо об’єкту підприємницької діяльності

можна як за рахунок власних дій суб'єкта підприємництва, так і з

використанням дій, що виконуються з боку інших учасників ринко-

вих відносин.

Можливі дії господарського суб'єкта з приводу наближення без

ризикової ситуації можуть бути такими:

- вибір рішення з якнайменшими витратами на його реалізацію,

тобто Р.п. > > З

;

- очікування сприятливої події, наприклад, відміни вищестоящою

наглядовою інстанцією рішення служби сертифікації продукції

щодо технологічного обладнання, тобто З

ТЕМА 3. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ

ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ

3.1. Методологія дослідження господарських відносин в період

економічних трансформацій

3.2. Поширені види підприємницьких ризиків і їх оцінка

Детальна класифікація ризику, що виникає на об'єкті підприєм-

ницької діяльності, дозволяє перейти до оцінки його розміру, а та-

кож передбачуваних наслідків від його негативного впливу. Оцінка

здійснюється в доступних і прийнятих в ринковому середовищі по-

казниках, яки відображають властивості об'єкту підприємницької

діяльності та відносини, що складаються між суб'єктами господарю-

вання. Наприклад, це може бути ризик втрати сектора збуту для то-

варів або послуг, ризик відмови контрагента від укладення підпри-

ємницької угоди, імовірність нанесення шкоди життю або здоров'ю

людей, яки пов'язані з об'єктом або господарськими суб'єктами на-

вколо нього.

У випадку, коли величину ризику можна оцінити безпосередньо

в грошовому виразі (фінансово-економічних показниках збитку, до-

даткових витрат, фінансового результату) прийнято говорити про

вимірювання ризику. Можливість безпосередньо виміряти ризик

надає переваг суб'єкту господарювання в прогнозуванні результату

підприємницької діяльності, а також в розробці заходів є подолання

ризику.

3.1. Методологія дослідження господарських відносин

в період економічних трансформацій

Під методологією дослідження розуміється сукупність елементів

дослідження (методів, прийомів) в певній області людських знань.

Економічні трансформації господарського комплексу України зму-

сили по-новому підійти до вивчення економічних явищ як з погляду

безпеки для користувачів (фахівців, керівників підприємств), так і

з позиції суспільної доцільності підприємницьких дій, оцінки їх

соціально-економічних наслідків.

Формування ринкового простору для підприємницької діяль-

ності відбувалося за ініціативою зверху шляхом видання певних

нормативних актів, впровадженням заходів державної економічної

політики. Нові правові норми забезпечили розвиток нових вироб-

Тема 3. Методологія аналізу підприємницьких ризиків

ничих відносин, привели до радикального оновлення чинників ви-

робництва, умов господарської діяльності і в цілому господарського

механізму.

Дослідження господарських відносин ґрунтується на врахуван-

ні багатьох чинників, зокрема, серед них виділяються:

1) короткий період існування ринкового способу господарювання;

2) переважна дія стихійних механізмів розвитку в попередні роки;

3) складність і високий динамізм економічних трансформацій гос-

подарського комплексу країни;

4) суттєвий вплив політичних, національних, соціальних протиріч.

Слід розуміти, що підприємницька діяльність – об'єктивно іс-

нуюча система соціально-економічних, організаційно-правових та

інших відносин навколо об'єкту підприємництва. При цьому форми

організації підприємництва розглядаються лише як засіб для стало-

го функціонування елементів господарського механізму, реалізації

його призначення в системі суспільного виробництва, відтворю-

вальних циклах. Особливостями механізмів підприємницької ді-

яльності в сучасних економічних перетвореннях виступають їх ма-

совий характер, вплив практично на всі галузі виробництва товарів

і послуг, включаючи державний сектор економіки, опосередковану

взаємодію з господарськими комплексами і економічними система-

ми інших країн.

Перехід економіки від соціалістичної форми на рейки ринкового

господарювання без ретельної теоретичної підготовки системи про-

дуктивних сил зумовили появу специфічних підходів до адаптації

виробничих систем, яки виявлялися у практичній площині. За ра-

хунок адаптаційних технологій відбувалося також зниження рівнів

підприємницького ризику.

Комплексний характер господарських відносин навколо об’єкту

підприємницької діяльності вимагає ретельного вивчення кожної їх

групи, що знаходяться у взаємозв’язку між собою та впливають на

розвиток ризикової ситуації (рис.2.1). Реалізація вектору інтересу

може відбуватися через різні групи відносин, але ризик виникає на-

вколо об’єкта в цілому та зачіпає усю систему господарських відно-

син. Тому стає необхідним залучати до методології дослідження не

лише етапи вивчення особливостей підприємництва, але й прогноз

розвитку об’єкта підприємницької діяльності поступово у часі, що

складається у певну систему дослідницьких кроків – рис. 3.1.

Теорія та практика підприємницького ризику

Вивчення Нормативно-правова база підприємництва в заданій

сфері виробництва

Зіставлення норми – економічна теорія – господарська практика

Апробація

ухвалення рішення, узгодження з іншими суб'єктами

Реалізація чітке виконання запланованих дій на об'єкті, їхній облік

Отримання результату систематизація складових доходу і витрат

Зроблення висновку розрахунок ефективності підприємництва,

оцінка ризику

Рис.3.1. Поелементна структура процесу дослідження господарських від-

носин в період економічних трансформацій

Першим елементом в дослідженні складових підприємницько-

го ризику стає вивчення нормативно-правових актів в певній сфері

господарських відносин, де здійснюється підприємницька діяль-

ність. В конкретному випадку мова йде про спеціальне законодав-

ство з питань кредитування (кредитні ризики), функціонування

банківської системи (банківські ризики), системи оподаткування

підприємств (податкові ризики), фінансової санації чи банкрутства

господарських суб’єктів - підприємців (ризики банкрутства). Для

зниження рівня ризику від підприємця потрібні всебічне пізнання

нормативних актів, врахування їх динаміки в часі, оскільки зміст за-

конів та підзаконних актів постійно оновлюється. Тут можливими

стають такі обставини підприємницького ризику:

- запровадження нових норм або вимог;

- скасування застарілих правил;

- коректування чинних термінів або формулювань.

Часто правовими нормами не вдається охопити повністю усе

розмаїття властивостей об'єкту підприємницької діяльності. Іноді

норми з різних законів суперечать одна одної. Тому важливо уміло

зіставляти норми законодавства між собою, а також з їх трактуван-

нями, що містяться в теоретичних джерелах. Одержане цілісне вра-

ження про об'єкт підприємницької діяльності в структурі господар-

ського комплексу допомагає точніше виробляти підприємницькі дії

і добиватися позитивних результатів, зокрема, запобігати ризику,

ефективно подолати фактори ризику тощо.

Тут важливим стає другий елемент дослідження – зіставлення

нормативних вимог з економічною теорією і господарською прак-

тикою. Підсумком цього етапу стає множина норм чинного законо-

давства в динаміці їх прийняття та запровадження у господарську

Тема 3. Методологія аналізу підприємницьких ризиків

практику. Чинність нормативних правил здійснення підприємни-

цтва поширюється на інтервалі часу від їх вступу у законну силу

до відміни або призупинення дії. Співставлення робиться між нор-

мативним трактуванням будь-якого визначення в зіставленні з те-

оретичними і практичними тлумаченнями цього терміну у літера-

турних джерелах. Множина чинних вимог оформлюється у вигляді

інформаційної бази даних Т

, згідно якої можна простежити при-

сутність в господарських відносинах тих або інших правил, оцінити

доцільність їх застосування до об’єкту підприємницької діяльності

у будь-який момент часу.

Наступним кроком в дослідженні стає практичне застосування

теоретичних даних до об'єкту підприємництва. Він проходить у фор-

мі апробації одержаних інформаційних даних. Це передбачає з боку

суб’єкта виконання таких функцій, як ухвалення рішень, розробка

певних дій, їхнє узгодження з іншими суб'єктами господарювання.

В ході розробки дії, яка спрямується на об'єкт підприємництва або

іншого суб'єкта господарювання, використовуються такі інформа-

ційні дані, як нормативний аналіз, досвід прийняття управлінських

рішень фахівцями або керівником господарського суб'єкта. Дже-

релом ризиків стають інтереси великого числа суб'єктів, які по-

шкоджуються діями з апробації підприємницького рішення. Тому

впровадження дії у формі практичної апробації завжди засноване на

прогнозі імовірності досягнення її результату та містить елемент не-

визначеності. Ефективність подолання ризиків підвищується, якщо

на етапі підготовки дії до практичної апробації буде забезпечено

узгодження вимог якомога більшого числа суб'єктів господарських

відносин.

Апробація відкриває фазу практичного застосування, а роз-

роблені дії повинні бути реалізовані протягом певного проміжку

часу. Тому наступним елементом дослідження стає реалізація дії на

об'єкті підприємництва. Для цього господарський суб'єкт викорис-

товує повноваження і функції, яка надаються йому в господарсько-

му комплексі. Реалізація не завжди проходить за наперед наміченим

сценарієм завдяки проявам зустрічних дій з боку інших суб'єктів.

При цьому виникають численні зворотні зв'язки між суб'єктами і

об'єктом підприємницької діяльності. На цьому етапі треба органі-

зувати методичний облік витратних і прибуткових складових від

підприємницької діяльності. Для цього використовують стандартні

методики бухгалтерського, податкового, реєстраторського обліку, а

Теорія та практика підприємницького ризику

також накопичувальні системи їх зберігання та надання для корис-

тувачів.

Завершена дія створює новий стан в системі господарських

відносин, відкриває інші перспективи розвитку об'єкту підприєм-

ництва. Елементом дослідження підприємницького ризику тут ви-

ступає оцінка одержаного результату. В стані відносного балансу

господарських відносин, коли дії суб'єктів узгоджені між одна з од-

ною, а також із об'єктом підприємництва, можна провести повний

облік складових витрат і доходу. Тоді мова йде про високий ступінь

детермінованої міжсуб'єктних відносин та невисокий рівень ризи-

ків. Оцінка ризику проводиться в показниках доходу і витрат. На

практиці це часто зводиться до поелементного вимірювання скла-

дових ризику.

Якщо стан системи господарських відносин незбалансований, а

між суб'єктами існують суттєві протиріччя в оцінці досягнутого під-

приємницького результату, говорять про підвищений рівень підпри-

ємницьких ризиків. Вимога будь-якого з суб'єктів, яка вважається

неузгодженою із отриманим результатом підприємницької діяль-

ності, змушує його до виконання додаткових дій стосовно об'єкту

підприємництва. Внаслідок таких впливів на об’єкті створюється

підґрунтя для невизначеності або непередбачуваності. Імовірні дії з

боку суб'єкта необхідно класифікувати з виділенням складових ви-

трат, що виконуються додатково, та очікуваних збитків. Звичайно з

цією метою використовують механізми експертних оцінок, а оцінку

підприємницького ризику проводять за формулами (1.2) ÷ (1.8) з

імовірнісними складовими.

Під час оцінки до уваги береться передбачувана реакція суб'єктів

господарських відносин, показники фінансово-господарської діяль-

ності, нормативні вимоги та інша інформація. Позитивним резуль-

татом від підприємницьких дій слід вважати задоволення вимог

найвагоміших суб'єктів підприємницької діяльності, яки відпові-

дають за соціально-економічний розвиток регіону. Бажано також,

якщо при цьому враховуються певні вимоги інших суб'єктів, яки

здатні утворювати ситуації ризику або економічної невизначеності

на об'єкті підприємництва.

Оцінка результату оформлюється у вигляді інформаційного

джерела (звичайно на паперовому носії, наприклад, доповідь, звіт,

рішення колегіального органу), в якому містяться висновки, реко-

мендації, критичні зауваження. У сукупності вони дають цілісне

Тема 3. Методологія аналізу підприємницьких ризиків

враження про рівень підприємницького ризику, його властивості та

негативні наслідки. Зміст висновків повинен відображати ефектив-

ність підприємницької діяльності, заходів фінансового забезпечен-

ня і активізації господарства, доцільність їх використовування на

інших об'єктах. Важливою складовою висновків стає оцінка досяг-

нутого рівня підприємницького ризику, яка відображає ступінь до-

сконалості господарських відносин, можливість використовування

прийомів підприємництва у майбутньому господарства. Висновки

стають завершуючим елементом дослідження і складають інформа-

ційну основу для подальшого розвитку суб'єкта господарювання,

його відносин, становища в господарському комплексі.

Процес дослідження підприємницького ризику й виділення

його складових ґрунтується на повному і якомога об'єктивнішому

усвідомленні чинних тлумачень і визначень щодо обраної сфери

підприємницької діяльності. Чим точніше підприємець уявляє сут-

ність об'єкту, тим чіткіше з його боку висуваються вимоги, оціню-

ються дії, будуються моделі і прогнози, а також узагальнюються ре-

зультати підприємницької діяльності.

Оскільки пізнання завжди є суб'єктивним, неточності сприй-

няття створюють об'єктивну основу для невизначеності і неперед-

бачуваності дій, тобто підприємницьких ризиків. Різне сприйняття

або осмислення термінології призводить до появи протиріч між

суб'єктами, а різнопланові тлумачення, що надходять із літератур-

них джерел, можуть ще підсилити такі суперечності та непорозумін-

ня, піднести рівень ризиків підприємництва.

Як правило, трактування базових понять підприємницької ді-

яльності, що пропонуються із різних інформаційних джерел, в пе-

ріод економічних трансформацій можуть розрізнятися одне від

одного, містять різні підходи до свого запровадження у практику,

характеризуються авторськими рисами, акцентуванням тощо. Тому

доцільним виглядає компонування множин із декількох інформа-

ційних даних, що віддзеркалюють нормативну базу, зокрема:

- з економічних джерел – формування сукупності даних /Т

- з юридичної літератури – вибірка коментарів /Т

- із законодавчих актів – вичерпний перелік нормативних вимог /Т

Реакція суб'єктивної складової (підприємця, посадовця госпо-

дарського суб'єкта, управлінця) виявляється в різних по характеру

діях, що залежать від сприйнятого цією особою трактування певно-

го поняття чи тлумачення, наприклад:

Теорія та практика підприємницького ризику

- на основі економічних джерел – може пропонуватися сукупність

дій /G

- по рекомендаціях юристів – висуваються дії із множини /G

- згідно вимог законодавчих актів – необхідним стає виконання

сукупності дій /G

/ відповідно.

Реалізація дії приводить до результату з конкретною економіч-

ною оцінкою, яка вміщує його вартісні показники: величину витрат

з досягнення результату та прогнозний (очікуваний) прибуток.

Витратні складові зумовлюються вартістю дій, що пропонуються

з декількох сторін - /З

/, /З

/. Тобто спостерігається певний

взаємозв'язок між трактуванням терміну і оцінкою результату дії -

рис.3.2.

Т (трактування) G (дія) З(вартість)

Рис.3.2. Послідовність оцінки результату підприємницької дії в залежності

від застосування трактувань базових термінів і тлумачень

Виконання дій веде до накопичення показників витрат в часі. Це

можуть бути статистичні або усереднені по операціях дані, фактична

собівартість виконання окремої дії, яка складається у суб'єкта гос-

подарювання. Суб'єкти, що фінансуються з бюджету (судові, дер-

жавні органи), не ведуть окремого обліку вартості власних дій щодо

об'єктів підприємництва. Сьогодні такі відомості можна одержати

лише у виняткових випадках.

Проте господарські суб'єкти (інвестори, керівники об'єкту під-

приємницької діяльності, іноді – інші суб'єкти господарських від-

носин) оцінюють ефективність своєї участі в підприємницькій ді-

яльності. Тому вони самостійно прогнозують власний фінансовий

результат і ведуть накопичувальний облік витратних складових на

об'єкті підприємництва З

), З

). Потім проводиться зі-

ставлення витрат з очікуваними від об'єкту показниками доходу - /

/, /П

/ и /П

/ відповідно, по формулах:

= П

/ З

); (3.1)

= П

/ З

); (3.2)

= П

/ З

). (3.3)

Оцінку розміру доходу, що очікується від участі в підприємницькій

діяльності, кожному з суб'єктів доводиться робити самостійно. Законо-

Тема 3. Методологія аналізу підприємницьких ризиків

давство не надає із цього приводу будь-яких вимог або рекомендацій. В

основу оцінки лягають економічні інтереси – прагнення одержати дохід

вище, ніж витрачені кошти (матеріальні, інтелектуальні, інформаційні).

Наприклад, для інвестора очікуваним доходом /П

/ стануть фінансові

надходження від об'єкту підприємницької діяльності в рахунок пога-

шення платежів за інвестиційним договором. Очікуваним доходом на

об'єкті підприємництва /П

/ слід розглядати прогнозні надходження

коштів, що залишаються в його розпорядженні після підсумовування ре-

зультатів господарської діяльності, зокрема на оплату праці працівників,

погашення вимог кредиторів, інші соціальні або екологічні потреби.

Нездатність об'єкту підприємництва погасити в повному об'ємі

обов'язкові платежі в межах величини /П

/ одночасно створює ситуа-

цію ризику для інвестора такого об'єкту, оскільки знижує розмір його

очікуваного доходу /П

/. Визначення сутності господарських відно-

син, що складаються між об'єктом підприємницької діяльності та його

інвестором, дозволяє провести класифікацію ризику, визначити його

властивості та складові. Тривала неузгодженість між показниками /

/ і /П

/ приводить до переростання суперечностей між інвестором

та об'єктом підприємництва в складні проблеми, тим самим викликав

необхідність в додаткових діях та створює нові ризики.

Тут доречно говорити про упровадження спеціальних управ-

лінських технологій як засобу зниження ризику. Аналіз сучасних

економічних явищ і процесів в господарському комплексі вимушує

застосовувати нові методи отримання інформації, впливу на об'єкт

підприємництво, а також форм узгодження вимог між суб'єктами

господарювання. Фактично ставиться задача безперервного управ-

ління господарським життям. З цього приводу можна навести ти-

повий технологічний ланцюжок, який дозволяю знижувати ризики

підприємництва у вигляді системної структури - рис.3.3.

Розробка технологічних прийомів дослідження об’єкту і управління

підприємницькими ризиками відображає перехід до свідомих механіз-

мів суспільного розвитку. На відміну від стихійних фаз, де управлінська

дія формується внаслідок усереднювання зіткнень і взаємодій безлічі

випадкових одиничних векторів, свідоме планування ризику в господар-

ських відносинах засноване на принципах узгодження і проектування

очікуваних результатів, розподілу прибутку від підприємництва. Саме

такі підходи дозволяють знижувати загальний рівень підприємницьких

ризиків, разом з тим захищаючи принципи свободи підприємницьких

дій і забезпечуючи несуперечливий розвиток виробничих відносин.

Теорія та практика підприємницького ризику

1 – аналіз і систематизація факторів ризику; 2 – розробка заходів впли-

ву (управління) на об'єкт підприємництва; 3 – отримання результату за-

провадження дій (результуючий вектор А); 4 – оцінка результату.

Рис.3.3. Технологічний ланцюг зниження підприємницького ризику

3.2. Поширені види підприємницьких ризиків і їх

оцінка

Для цілей вимірювання підприємницьких ризиків використову-

ються формули (2.2) ÷ (2.4) одержаного результату, ефективності

і додаткових витрат щодо подолання ризикової ситуації. У загаль-

ному випадку для вимірювання ризику використовується формула

одержаного результату в грошовому еквіваленті:

Р.п. = П - З

∑

, (3.4)

де П – сукупний дохід (прибуток) суб'єкта господарювання від

об'єкту підприємницької діяльності в грошовому виразі;

Кондрашихін А.Б., Пепа Т.В. Теорія та практика підприємницького ризику

Подождите немного. Документ загружается.