Кондрашихін А.Б., Пепа Т.В. Теорія та практика підприємницького ризику

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 1. Сутність і властивості підприємницьких ризиків

Задача суб'єкта господарських відносин - відчувати ризик, вми-

ло оцінювати його в конкурентному, суперечливому середовищі

ринку. Спроби суб'єкта уникнути від ризику взагалі приводять до

застою в господарських відносинах, гальмують підприємницьку ді-

яльність.

Неоднозначність господарських відносин в ринковому серед-

овищі може виражатися різними характеристиками:

- імовірність досягнення бажаного результату;

- відсутність упевненості в досягненні мети;

- випадкові чинники відхилень в діях своїх чи інших суб'єктів;

- можливість непередбачених матеріальних та інших витрат;

- інші характеристики, що відображають реакцію суб'єктів під-

приємництва на несприятливі події.

Сутність ризику полягає в невизначеності й мінливості показ-

ників зовнішнього середовища навколо підприємця - господарсько-

го суб'єкта та його об'єкту підприємницької діяльності. Оскільки

ринкове середовище і стан об'єкту підприємницької діяльності

безперервно змінюються, показники ризику також будуть безпе-

рервно флюктуювати, а сама сутність ризику стає як би уникаючою

від ретельного аналізу. Імовірно ризик для підприємця існує як

об'єктивна категорія доти, поки не до кінця визначено його сутність

та властивості. Як тільки властивості ризику вдається повністю кла-

сифікувати (виділити, ідентифікувати), на основі цих даних можна

запропонувати метод подолання ризику. Заходи з подолання факто-

ру ризику звичайно також витратні для підприємця, але вони дають

змогу врешті-решт отримати бажану частку прибутку від об’єкту під-

приємництва. З цього часу можна говорити, що ризик для суб'єкта

припиняє своє існування як об'єктивна економічна категорія.

Разом з тим в сучасних дослідженнях розрізняють декілька ас-

пектів, в яких виявляється сутність підприємницького ризику. На-

самперед це такі аспекти:

1) економічний, де ризик виступає як логічний наслідок товарно-

грошових відносин, подія, яка може відбутися чи ні, воно спря-

мовано на прибуткову (корисну) мету, досягнення якої пов'язане

для суб'єкта підприємництва з елементами небезпеки, загрозою

втрати ресурсів або невдалого розвитку подій;

2) історичний, згідно якому ризик виникає на нижчих ступенях

цивілізації і стає усвідомленою людиною небезпекою;

Теорія та практика підприємницького ризику

3) комплексний, що припускає множинність показників і ха-

рактеристик в оцінки ризику, їх діалектику, тобто розвиток,

взаємозв'язок і взаємозалежність.

В цілому під аналізом ризику слід розуміти сукупність методів і

прийомів ідентифікації, виділення, класифікації, оцінки в заданих

одиницях виміру господарських ситуацій, які характеризуються не-

визначеністю або непередбачуваністю.

1.2. Властивості і види

підприємницьких ризиків

Суть підприємницького ризику можна відобразити властивос-

тями ризику – тобто основними його характеристиками та показни-

ками, згрупованими по певних класифікаторах згідно умов госпо-

дарської діяльності. До головних властивостей підприємницького

ризику відносяться:

- основні риси ризику;

- функції ризику в підприємницькій діяльності;

- сторони спостереження ризику;

- джерела виникнення ризику;

- види ризиків підприємницької діяльності.

Цей перелік властивостей підприємницьких ризиків України не

можна вважати вичерпним, оскільки оновлення господарської прак-

тики веде до постійного розширення сутності ризику і відповідних

показників, якими можна її відобразити. Зараз слід детальніше зу-

пинитися на вивченні вищеназваних властивостей ризику.

Основна риса ризику – комплексний показник, який відображає

сутнісний прояв ризику незалежно від впливу конкретних госпо-

дарських умов. Основні риси однакові для всіх видів підприємниць-

ких ризиків. Серед основних рис ризику можна виділити:

1) суперечливість – прагнення підприємця одержати результат

неординарними заходами з одного боку та імовірність проігно-

рувати дію об'єктивних економічних закономірностей (тобто

ударитися в підприємницький авантюризм);

2) альтернативність – це необхідність вибору однієї дії із декількох

варіантів рішень, що передбачає застосування спеціальних ме-

тодик, технологій ведення підприємництва тощо;

3) невизначеність – ризик стає власне предметом праці підприємця в

процесі ухвалення рішення або з метою подолання фактора ризику.

Тема 1. Сутність і властивості підприємницьких ризиків

Функції підприємницького ризику відображають його роль в

господарських відносинах на об'єкті підприємницької діяльності.

Вони класифікуються по різних аспектах вивчення (організаційно-

правовий, соціальний, інформаційний, психологічний чи інші). Для

економічного дослідження можна виділити наступні функції під-

приємницького ризику:

1) інноваційна – виявляється як стимулювання творчого пошу-

ку з метою розв’язання проблем підприємницької діяльності,

соціально-економічного розвитку, екологічної безпеки тощо;

2) регуляторна – ризик носить суперечливий характер і виступає

в двох формах: конструктивної (здатність суб'єкта ризикувати

для досягнення успіху) і деструктивної (коли одержуємо зво-

ротний від очікуваного результат, наприклад, при недостовір-

ності інформації про об'єкт підприємницької діяльності);

3) захисна – припускає виховання навичок терплячого ставлення

до невдачі як природної сторони підприємництва;

4) аналітична – передбачає вивчення всіх альтернатив і прагнення

до вибору найрентабельнішого варіанту при якнайменшому ри-

зику;

5) прогресивна – виявляється в безперервному оновленні форм і

структури виробничих відносин на об'єкті підприємницької ді-

яльності, внутрішньої потреби до зростання якості рішень, ви-

готовленої продукції.

Перелічені функції ризику діють в сукупності та виявляються

у міру розвитку ризикової ситуації або подолання фактора, що ви-

кликав ризик підприємця на об'єкті.

Сторона спостереження ризику – це точка відстеження, вихідна

позиція для сприйняття категорії ризику, з якою може бути виділений

або оцінений безпосередньо як саме фактор ризику, так і його сутність

або властивості. Серед сторін відстеження ризику називають:

1) суб'єктивну – розбіжності в уявленні одного й того ж ризику

внаслідок різного сприйняття та оцінки людьми одних і тих же

економічних подій, явищ;

2) об'єктивну – коли реально існуючі явища, процеси, події відо-

бражаються незалежно від ступеня їх усвідомлення або особли-

востей сприйняття людиною;

3) суб'єктивно-об'єктивну – вона полягає в джерелах походження

ризику, які змішані по характеру участі в них волі та свідомості

людини.

Теорія та практика підприємницького ризику

Сторони відстеження підприємницького ризику утворюють

складну і діалектично взаємозв'язану систему пізнання ризику як

економічної категорії. При розробці методик обліку складових ри-

зику або їх віддзеркалення в економічних показниках виникає не

співпадання сторін відстеження ризику. Це приводить до супереч-

ностей в оцінці однакових за змістом ризиків, що висловлюються

з боку різних господарських суб'єктів. При цьому важливо якомо-

га повніше враховувати існуючі методики обліку і віддзеркалення

факторів ризику, яки вже визнані іншими суб'єктами як об'єктивні

і не оспорювані доводи.

Джерело підприємницького ризику – головна причина виник-

нення ризику, що існує в певних господарських умовах і створює

підґрунтя для виникнення неоднозначності, невизначеності між

господарськими суб'єктами. Джерело ризику указує на те місце у

виробничих відносинах, де системи управління і виробництва недо-

статньо врегульовані між собою.

До основних джерел ризику сьогодні відносять такі:

1) спонтанний характер природних процесів, стихій;

2) випадковість дій, подій і поведінки суб'єктів;

3) присутність протиборчих тенденцій, потоків, інтересів на об'єкті

підприємницької діяльності;

4) імовірнісний характер соціально-економічного розвитку, мінли-

вість соціально-економічних вимог щодо об'єкту підприємництва;

5) погрішності інформації про об'єкт підприємництва;

6) обмеженість ресурсів для подолання випадкових факторів;

7) неоднозначність пізнання об'єкту;

8) не співпадання суб'єктивних оцінок і економічної поведінки;

9) недосконалість господарського механізму.

Слід зазначити, що джерела ризику інтегрально відображають

ступінь зрілості господарського механізму, але їх зміст безперервно

оновлюється.

Вид ризику – характеристика, яка комплексно враховує джерела,

фактори і сферу підприємницької діяльності на об'єкті, де виникає

ризик. Зустрічаються самі різноманітні види ризиків у підприєм-

ницьких діях, наприклад, ризики фінансових ринків, помилкового

або несприятливого вибору, моральні або несумлінної поведінки,

банківські і страхові, зовнішні і внутрішні. Проте в господарській

практиці прийнято виділяти найвідоміші види ризиків, перелік яких

представлено нижче.

Тема 1. Сутність і властивості підприємницьких ризиків

1. За масштабом економічної системи – розрізняють наступні різ-

новиди підприємницьких ризиків в залежності від рівня її тери-

торіальної організації:

- макрорівень - странові ризики, до яких приписують економічні,

фіскально-монетарні, а також соціально-політичні ризики тієї

країни, де підприємець здійснює свою діяльність;

- мезорівень – галузеві ризики, насамперед промислові, аграрні,

сфери обслуговування, які обумовлені галузевими особливостя-

ми господарювання;

- мікрорівень – ризики діяльності окремого учасника ринку,

наприклад, такі як фінансові та комерційні ризики господа-

рювання; поява ризику цього виду викликана особливостями

господарської діяльності суб'єкта ринкових відносин, його еко-

номічною поведінкою чи будь-якими іншими індивідуальними

чинниками.

2. По характеру прояву ризики розділяють на дві групи:

- системні ризики – це вид ризику, що властивий ринку в цілому

і викликаний об'єктивними чинниками функціонування ринку,

наприклад, країновий ризик на макрорівні, ризик ліквідності

фондового інструменту;

- несистемні ризики – це вид ризику, обумовлений окремими чин-

никами проведення підприємницьких дій та особливостями фор-

мування господарських відносин між різними суб'єктами ринку,

зокрема, ризик обігу конкретного цінного паперу, ризик стосовно

кваліфікації оператора ринку, ризик від запровадженої системи

розрахунку за господарськими договорами. Характерна особли-

вість несистемного ризику полягає в можливості його диверси-

фікації – використовуванні спеціальних методів пом'якшення

ризику, коли інвестиційні кошти розосереджуються в придбання

фінансових активів з різноманітними властивостями. При цьому

передбачається зниження інтегрального ризику, що очікується за

фінансово-економічними показниками всієї сукупності активів

господарюючого суб'єкта. Зниження інтегрального ризику до-

сягається за рахунок зменшення надмірної концентрації інвести-

ційних коштів в одному виді фінансового активу.

3. За територіальною ознакою виділяють ризики, прояв яких спо-

стерігається на певній території у зв'язку з її географічними,

геополітичними, етнічними особливостями щодо ведення гос-

подарства. Як правило, сюди відносять такі види ризиків:

Теорія та практика підприємницького ризику

- країнові, тобто системні для всієї території країни, яки не під-

даються диверсифікації;

- галузеві – ті, що характерні окремій галузі, яка є домінуючою на да-

ній території, наприклад, у складі промислових, агропромислових,

транспортних утворень територіальної організації господарства;

- регіональні, тобто характерні даному регіону, району, місту, на-

селеному пункту.

Крім дії об'єктивних економічних законів в територіальних ризи-

ках виділяється вплив суб'єктивної складової продуктивних сил – лю-

дини, як головної і найскладнішої ланки в господарському механізмі, в

ухваленні рішень, в реалізації підприємницьких дій.

4. За особливостями підприємницьких операцій – це, головним

чином, ризики портфельного інвестування в цінні папери, ризи-

ки не своєчасного проведення операції купівлі, продажу, обміну,

застави фінансового активу, що знаходиться в господарському

веденні підприємця (тимчасові ризики).

5. Технологічні ризики – вони викликані особливостями операцій

поставки товарних і фінансових активів, платежу по підприєм-

ницькій операції, клірингових взаєморозрахунків в цінних па-

перах або іншими операційними особливостями здійснення під-

приємницької діяльності.

6. Специфічні ризики – нетрадиційні види ризиків, що викликані

тимчасовим станом об'єкту підприємницької діяльності, вони не

виявляються в його звичайному функціонуванні (так звані ризики

перехідного режиму). У сучасній практиці дані види ризиків обу-

мовлені характером економічних трансформацій господарських

комплексів і особливостями державної економічної політики.

Вид ризику як комплексна характеристика його властивостей

на об'єкті підприємницької діяльності не тільки відображає сутність

ризику, але і дозволяє найпростіше перейти до визначення класу

ризику, тобто здійснити класифікацію ризику, як неминучий етап

його аналізу і оцінки.

1.3. Взаємозв'язок ризику

з іншими економічними категоріями

Вище вже було відмічено, що сучасне господарське життя міс-

тить велику частку невизначеності як в передбачуваній зміні зовніш-

нього середовища підприємницької діяльності, так і в очікуваних

Тема 1. Сутність і властивості підприємницьких ризиків

результатах від неї. Це створює живильний ґрунт для виникнення

найрізноманітніших ризиків. Тому важливо з'ясувати зв'язок ризи-

ку з невизначеністю, непередбачуваністю фінансових результатів

діяльності, випадковими характеристиками ринкового середовища.

Невизначеність в економічних відносинах на ринку присутня

завжди, а виникаючі суперечності між суб'єктами ринку виступають

могутньою рушійною силою економіки. Господарському суб'єкту

доводиться ухвалювати рішення в умовах невизначеності стосовно:

- зовнішнього ринкового середовища;

- ринкової кон'юнктури попиту-пропозиції на виготовлену про-

дукцію;

- напрямів перепливу капіталів та інвестицій між сферами і галу-

зями економіки;

- дій інших господарських суб'єктів і державних органів.

У сукупності це створює економічну невизначеність для підпри-

ємця – господарського суб'єкта, а ухвалюванні їм рішення спрямо-

вуються на зменшення рівня цієї невизначеності та водночас стають

наслідком такої невизначеності. При цьому зони та імовірність ри-

зику збільшуються, а можливості щодо перспективного планування

виробництва скорочуються. Разом зменшується інтервал, на який

можна зробити більш-менш достовірний прогноз: до декількох днів

(у координаті часу) або однієї - двох підприємницьких операцій (у

кількісному вимірюванні дій підприємця).

В умовах економічної невизначеності підприємцю все складніше

ухвалювати рішення, оскільки орієнтири для прийняття управлін-

ських рішень набувають не передбачуваного характеру. Наприклад,

неможливо передбачити дію конкурента на ринку товарів і послуг,

коли однаково для всіх суб'єктів змінюються умови господарюван-

ня через механізм державного регулювання. Кожний з господар-

ських суб'єктів в такому випадку спробує застосувати якнайкращий

із його точки зору варіант адаптації в нові умови, а рівень конкурен-

ції за право продовження підприємницької діяльності зростатиме.

Тому сьогодні виділяють непередбачуваність як особливий фактор

здійснення господарської діяльності. Непередбачуваність відріз-

няється від економічної невизначеності вищим рівнем невідомості

факторів ризику, місця або часу їх прояву. При цьому говорити про

прогнозування як засіб господарювання практично не доводиться.

Непередбачуваність в господарських відносинах – це стан зо-

внішнього середовища навколо об'єкту підприємницької діяльності,

Теорія та практика підприємницького ризику

при якому економічна невизначеність досягає щонайвищого рівня

(екстремуму), а підприємницькі дії приймають вичікувальний ха-

рактер та не спрямовуються на подолання невизначеності або фак-

торів ризику.

В умовах непередбачуваності підприємницький ризик може ста-

вати всеохоплюючим, а його величина сягає катастрофічного рівня.

Для кількісної оцінки невизначених умов в підприємницькій ді-

яльності традиційно використовують елементи теорії випадкових

чисел. Випадкові або імовірні величини у ряді випадків здатні змо-

делювати господарську ситуацію, наприклад, сезонних коливань

цін.

Математичні моделі ризику та дій з його подолання спираються

на характеристики імовірності, які відображають невизначені умови

господарської діяльності (виробничі, територіальні, інформаційні

та інші). При цьому важливо, щоб модель відображала переважно

економічні показники господарської діяльності – прибуток, дохід,

витрати, збиток, рентабельність. У такому разі можна говорити про

моделювання і вимірювання ризику безпосередньо в економічних

показниках (грошовому виразі).

Проте на практиці не завжди вдається ототожнити різноманіття

господарського життя у фінансових або грошових одиницях. Тоді

йдеться про оцінку ризику – способі ототожнення економічної не-

визначеності і факторів ризику в будь-яких доступних і загально-

прийнятих показниках, зокрема економічних. Тобто вимірювання

ризику стає частиною більш загального поняття оцінки ризику.

Ризик є наслідком економічної невизначеності і потенційної по-

ліваріантності дій учасників господарських відносин, в результаті

яких одні господарські суб'єкти досягають прибуткової мети, але

інші - не одержують взагалі очікуваного прибутку від об'єкту під-

приємництва. Такі суб'єкти опиняються в ситуації підприємниць-

кого ризику.

Дії кожного з N кількості господарюючих суб'єктів у напрямку

досягнення прибуткової мети мають формальний запис у вигляді:

; (1.4)

; (1.5)

. (1.6)

Тема 1. Сутність і властивості підприємницьких ризиків

Сукупність значень прибутку, які одержують господарські

суб'єкти, складає матрицю-рядок розподілу прибутку між ними

||П

|| щодо одного і того ж об’єкту підприємницької діяльності, таку,

що:

||П

|| = || П

; П

; …; П

|| . (1.7)

У гіпотетичному випадку детермінованих економічних умов,

коли прибуток від об'єкту розподіляється за наперед узгодже-

ними правилами між усіма суб'єктами, матриця-рядок ||П1

|| має

позитивні ненульові елементи для кожного з суб’єктів. Величи-

на цих елементів відповідає очікуваному прибутку від об’єкту

за кожним із господарських суб’єктів, скоректованому на поне-

сені витрати у зв’язку з підприємницькою діяльністю кожного

з них.

У реальному випадку економічної невизначеності матриця-

рядок прибутку приймає інший вигляд, коли в ній з'являються еле-

менти з нульовими або негативними значеннями відкоректованого

прибутку кожного з суб'єктів - ||П

1N*

||:

||П

1N*

|| = || П

; П

; …; П

|| , (1.8)

де П

≤ 0; …. П

≤ 0 – нульові або негативні значення елементів

матриці.

Тобто реально отримані значення прибутку кожним з суб'єктів

і*

відрізнятимуться від очікуваних значень П

. Різниця між реаль-

ним і очікуваним значеннями прибутку відображає ризики суб'єктів

в реальних умовах підприємницької діяльності.

Спеціальні математичні методи моделювання господарських си-

туацій дозволяють безпосередньо ув'язати оцінку ризику з умовами

підприємницької діяльності в грошовому вимірі. Вони будуть роз-

глянути нижче.

Предметом вивчення дисципліни «Теорія і практика підприєм-

ницького ризику» є обставини підприємницької діяльності, що роз-

гортається в умовах невизначеності і непередбачуваністю.

Теорія та практика підприємницького ризику

Питання для самоконтролю до теми 1

1. Що розуміється під терміном «підприємництво»?

2. Які найзагальніші ознаки має підприємництво як спосіб госпо-

дарювання?

3. Хто розуміється під суб'єктом підприємництва та в чому поля-

гає його відмінність від господарюючого суб'єкта?

4. Що можна відносити до об'єктів підприємництва?

5. Що таке ризик в підприємницькій діяльності?

6. Дайте визначення терміну «фактори ризику».

7. Як інтерпретується підприємницька діяльність в завданнях

оцінки ризику?

8. У чому полягає та виявляється сутність підприємницького ри-

зику?

9. Назвіть основні властивості ризику, дайте їх змістовну характе-

ристику.

10. Які види ризиків є найбільш поширеними в господарській прак-

тиці України?

11. Що означає диверсифікація ризику?

12. Що розуміється під невизначеністю в господарській діяльності

та який її зв'язок з показниками ризику?

13. Що означає непередбачуваність в діяльності підприємця і як

вона відображається на ризиках?

14. Чим відрізняється вимірювання ризику від його оцінки?

15. У який спосіб можна формально ототожнити дії господарських

суб'єктів по досягненню прибутку від об'єкту підприємництва?

16. Що розглядається предметом вивчення дисципліни «Теорія і

практика підприємницького ризику»?

Словник до теми 1

Аналіз ризику – сукупність методів і прийомів ідентифікації, виді-

лення, класифікації, оцінки в заданих одиницях виміру господарських си-

туацій, які характеризуються невизначеністю або непередбачуваністю.

Вид ризику – характеристика, яка комплексно враховує джере-

ла, фактори і сферу підприємницької діяльності на об'єкті, де ви-

никає ризик.

Вимірювання ризику – віддзеркалення невизначених господар-

ських умов і факторів ризику безпосередньо в економічних показ-

никах: прибуток, дохід, витрати, збиток, рентабельність або інші.