Кінаш А.Т. Електротехніка. Електричні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Ìàãí³òí³ êîëà

магнітний опір повітряного проміжку

м.п

пп

. (1.4)

Підставимо значення (1.2)–(1.4) в рівняння (1.1):

;

м.пм2м1

RRR =++

;ФФФ

м.пм2м1

wIRRR =++

(1.5)

;)Ф(

м.пмм1

wIRRR =++

м.пм21м

wIUUU =++

(1.6)

де

.Ф,Ф,Ф

м.пм.п2м2м1мм1

URURUR ===

Закон Ома для магнітного кола має вигляд

.Ф

м.п2мм1

RRR

Залежність магнітного потоку від магніторушійної сили і магніт-

них опорів ділянок магнітного кола (1.6) називають основним зако-

ном магнітного кола. Неважко помітити певну формальну анало-

гію в запису рівняння (1.5) і рівнянь, складених за другим законом

Кірхгофа для схеми кола (рис. 1.7). Дійсно,

для цього електричного кола можна запи-

сати

EUUU =++

321

або

EIRIRIR =++

321

Струм в електричному колі

321

RRR

Рис. 1.7

Åëåêòðîòåõí³êà. Åëåêòðè÷í³ ìàøèíè

Покажемо аналогію між магнітними та електричними величи-

нами:

Магнітна величина Електрична величина

Ф, Вб I, А

wI, А E, В

, 1/(Ом⋅с) R, Ом

, А U, В

Користуючись цією аналогією, можна

зобразити аналогову схему заміщення маг-

нітного кола (рис. 1.8).

Елементи

2мм1

i RR

мають нелінійні

вебер-амперні характеристики, а

м.п

– лі-

нійну вебер-амперну характеристику.

Приклад 1.1. Знайти значення струму I

в намагнічувальній обмотці кола (рис. 1.9).

Дано: Ф = 6⋅10

–4

Вб, S = 6 см

, довжина се-

редньої лінії сталі l

= 75 см, довжина пові-

тряного проміжку l

= 0,5 мм, w = 200.

Крива намагнічування задана значен-

нями:

В, Тл – 0 0,5 0,7 1,0 1,2

Н, А/м – 0 120 200 450 1000

Розсіюванням магнітного поля знехту-

вати.

Розв'язання. Магнітна індукція в магні-

топроводі та зазорі

Тл.1

106

106Ф

⋅

−

Напруженість магнітного поля в магнітопроводі згідно з кри-

вою намагнічування Н = 450 А/м; напруженість магнітного поля в

зазорі

.108

104

H ⋅=

⋅π

−

Рис. 1.8

Рис. 1.9

Ìàãí³òí³ êîëà

Струм в обмотці

А.69,3

200

105,011081075450

352

ппсс

⋅⋅⋅⋅+⋅⋅

−−

lHlH

Приклад 1.2. Кільцева котушка середнім діаметром

15,0=D

має в поперечному перерізі коло діаметром

05,0=d

м. В обмотці з

числом витків

450=w

проходить постійний струм

А1=I

Яке значення ЕРС індукується в обмотці, якщо струм припиня-

ється за час

мкс1=t

Розв'язання. Довжина середньої магнітної лінії

π=π= 15,0Dl

м.

Напруженість магнітного поля

3000

15,0

4501

⋅

А/м.

Магнітна індукція

.Тл10123000104

−−

⋅π=⋅⋅π=µ= HB

Площа поперечного перерізу

.м10785мм785,0

292

−

⋅==

Магнітний потік котушки

.Вб10296,0107851012Ф

894 −−−

⋅=⋅⋅⋅π== BS

Потокозчеплення

.Вб10133,0450100,296Ф

58 −−

⋅=⋅⋅==ψ w

Індукована ЕРС

.В33,1

10133,0

−=

⋅

−=

∆

ψ∆

−

Åëåêòðîòåõí³êà. Åëåêòðè÷í³ ìàøèíè

При наявності феромагнітного осердя ЕРС була б більша в

µ разів (µ – магнітна проникність сталі).

1.2. Магнітні кола зі змінною магніторушійною силою

Магнітними колами зі змінною МРС називаються такі кола,

магнітне поле яких збуджується котушками, увімкненими до джере-

ла змінного струму. Змінний струм котушки створює в магнітопро-

воді магнітне поле, зміна якого супроводжується циклічним пере-

магнічуванням магнітопроводу.

1.2.1. Електромагнітні процеси в дроселі при змінних магнітних

потоках

Умовно-позитивні напрямки напруги u,

струму i та магнітного потоку Ф показані

на рис. 1.10. Нехай магнітопровід виготов-

лено з феромагнітного матеріалу і всі маг-

нітні силові лінії замикаються по магнітопро-

воду.

Змінний магнітний потік Ф наводить у

витках обмотки ЕРС самоіндукції

we −=

яка збігається зі струмом. Обмотка має

опір

об

Для показаного на рис. 1.11 контуру за-

пишемо рівняння електричного стану

euiR =−

об

або

iReu

об

+−=

Якщо знехтувати активним опором

об

та вважати, що напру-

га змінюється за законом

,sin tUu

ω=

то можна записати

sin,

wtUeи

=ω−=

Знаходимо магнітний потік :

;cosФ ,sin

−=ω=

Рис. 1.10

Рис. 1.11

Ìàãí³òí³ êîëà

якщо амплітудне значення магнітного потоку

,Ф

(1.7)

то магнітний потік

()

.2/sinФФ π−ω= t

З формули (1.7) можна визначити напругу, яка підведена до ко-

тушки:

.Ф44,4Ф

fwwU

=ω=

Висновок. Якщо до обмотки ідеалізованої індуктивної котушки

з феромагнітопроводом підвести синусоїдну напругу

,sin tUu

ω=

то в магнітному колі створюється магнітний потік Ф, що змінюєть-

ся за синусоїдним законом, але відстає від напруги на кут π/2.

При прийнятих обмеженнях

()

0Ф,0

об

==R

амплітуда магніт-

ного потоку не залежить від виду характеристик

()

магніто-

проводу і величини намагнічувального струму.

Властивості феромагнітних матеріалів у змінному магнітному

полі

При збудженні змінного магнітного потоку в магнітопроводі

електротехнічних пристроїв відбувається безперервне циклічне пе-

ремагнічування феромагнітного матеріалу.

Енергія джерела витрачається на покриття втрат від магнітного

гістерезису та втрат, пов'язаних з нагрівом магнітопроводу вихро-

вими струмами. Для зменшення цих утрат магнітопровід виготов-

ляють шихтованим зі спеціальної електротехнічної сталі.

Намагнічувальний струм в ідеалізованій котушці з магнітопро-

водом

Якщо магнітний потік і напруга змінюються за синусоїдним за-

коном, то і магнітна індукція B буде мати синусоїдний характер, а

відповідні зміни напруженості, що визначаються за динамічною пет-

льою, будуть несинусоїдними.

Форма намагнічувального струму згідно із законом повного

Åëåêòðîòåõí³êà. Åëåêòðè÷í³ ìàøèíè

струму для миттєвих значень повторює форму

Форма намагнічувального струму в котушці визначається в пер-

шу чергу розмірами і формою динамічної петлі. Величина струму

залежить від амплітуди і частоти напруги, товщини листа пакета

магнітопроводу та властивостей матеріалу.

У розрахунках реальні несинусоїдні криві замінюють еквівалент-

ними синусоїдами.

Якщо реальний несинусоїдний струм

замінити еквівалентним синусоїдним стру-

мом, то електричний стан кола можна

показати у вигляді векторної діаграми

(рис. 1.12).

Будувати векторну діаграму починають

з вектора магнітного потоку Ф. Змінний си-

нусоїдний струм індукує ЕРС E у витках

котушки. Вектор E відстає за фазою від век-

тора Ф на кут 90°. Струм І випереджає

магнітний потік на кут

10...5=δ

°. ЕРС E зрівноважує прикладену

до котушки напругу U.

Еквівалентний струм

III +=

(1.8)

де

I – активна складова струму, пов'язана з утратами в магніто-

проводі;

I – реактивна складова, необхідна для збудження основ-

ного магнітного потоку.

Активна складова струму пов'язана з утра-

тами потужності в магнітопроводі

UIP =

, а

реактивна намагнічувальна потужність

UIQ =

необхідна для збудження основного

магнітного потоку.

Згідно з векторною діаграмою котушка з

феромагнітопроводом може бути замінена

схемою заміщення (рис. 1.13).

Рис. 1.12

Рис. 1.13

Ìàãí³òí³ êîëà

Висновок. Утрати від перемагнічування та вихрових струмів

можна моделювати вектором струму I, його активною та реактив-

ною складовими. В еквівалентній паралельній схемі опір

пар

// IPIU ==

обумовлений необхідними втратами потужності в ма-

гнітопроводі від гістерезису та вихрових стру-

мів і залежить від частоти живильної напруги

та товщини листа пакета магнітопроводу. Ін-

дуктивний елемент

ppпар

// IQIUX ==

визна-

чається реактивною потужністю, що збуджує ос-

новний магнітний потік, і залежить від форми

та нахилу динамічної петлі.

Якщо виділити активну та реактивну скла-

дові напруги, то отримаємо послідовну схему за-

міщення з параметрами R

пос

та Х

пос

(рис. 1.14).

Приклад 1.3. Визначити параметри схеми

заміщення котушки зі сталевим осер-

дям (рис. 1.15), якщо при вмиканні її до

джерела постійного струму

В2

пост

у ній встановлюється постійний струм

А4

пост

, а при включенні до джере-

ла синусоїдної напруги

В120=U

час-

тотою f = 50 Гц діюче значення стру-

му I = 10 А, а потужність утрат P =

= 150 Вт.

Потоками розсіювання знехтувати.

Розв'язання. Сталевий магнітопровід у котушці при постійному

струмі не перемагнічується, тому що в ньому немає вихрових стру-

мів і в котушці не індукуються ЕРС. Опір обмотки визначається за

законом Ома:

.Ом5,0

пост

об

===

При змінному струмі частотою f = 50 Гц це значення буде дорів-

нювати активному опору обмотки котушки.

Електричні втрати потужності

Вт.50105,0

обе

=⋅== IRP

Рис. 1.14

Рис. 1.15

об

Åëåêòðîòåõí³êà. Åëåêòðè÷í³ ìàøèíè

Потужність утрат у сталевому осерді котушки при змінному струмі

Вт.10050150

ес

=−=−= PPP

Коефіцієнт потужності

.125,0

10120

150

cos =

⋅

==ϕ

На векторній діаграмі (рис. 1.16) в три-

кутнику напруг зі сторонами U, R

об

I і

–E кут ϕ знаходиться навпроти сторони

–E (ЕРС, яка індукується в обмотці при змі-

ні магнітного потоку).

Отже,

;0,12551202)105,0(120

cos2)(

об

⋅⋅⋅−⋅+=

=ϕ−+==− IRIRUUE

В.5,119=E

Активна і реактивна складові струму котушки:

А;833,0

5,119

100

===

,А95,9833,010

222

=−=−= III

де І

знаходиться з виразу (1.8).

Опори активної та індуктивної гілок схеми заміщення:

.Ом12

95,9

5,119

Ом;144

833,0

100

пар

======

Індуктивність

Гн.0382,0

314

пар

Рис. 1.16

Ìàãí³òí³ êîëà

1.2.2. Індуктивна котушка з повітряним зазором у

магнітопроводі

Як було з'ясовано раніше, повний опір котушки з феромагніт-

ним осердям залежить від діючого значення напруги або струму.

Для деяких електротехнічних пристроїв необхідна котушка з незмін-

ною або довільно регульованою індуктивністю; такі котушки засто-

совуються, наприклад, у фільтрах випрямля-

чів і зварювальних агрегатах. У цих випад-

ках в осерді котушки роблять зазор, величи-

на якого задається немагнітною прокладкою

(рис. 1.17). У ряді пристроїв (електричні ма-

шини, індукційні датчики, звукозаписні голов-

ки та ін.) необхідність повітряного зазору ви-

значається принципом їхньої дії.

Вплив повітряного зазору розглянемо на прикладі ідеалізованої

котушки, для якої X

= 0, R

об

= 0, втрати на гістерезис і вихрові

струми в осерді дорівнюють також нулю. У такій котушці активна

складова струму дорівнює нулю, котушка має тільки реактивний

опір. Для котушки, магнітопровід якої має повітряний зазор шири-

ною l

, за законом повного струму можна записати рівняння

сспп

wilHlH =+

(1.9)

де

м.ппп

2 ulH =

– магнітна напруга в повітряному зазорі;

м.ссс

ulH =

–

магнітна напруга у феромагнітному осерді.

Напруженість поля в обох елементах магнітного кола залежить

від індукції

SB Ф/=

у магнітопроводі, що згідно з формулою

)44,4/(Ф fwU=

визначається напругою на котушці.

Рівняння (1.9) дозволяє побудувати криву намагнічування осер-

дя з зазором Ф(i) і визначити форму

струму в котушці.

Для побудови такої кривої потріб-

но скласти магнітні напруги и

при

кількох значеннях індукції (потоку), як

показано на рис. 1.18.

Відповідно до отриманої кривої

(вебер-амперної характеристики) за-

Рис. 1.17

Рис. 1.18

Åëåêòðîòåõí³êà. Åëåêòðè÷í³ ìàøèíè

лежність між струмом в обмотці і потоком (індукцією) в осерді вияв-

ляється більш лінійною. Тому крива струму в котушці ближча за

формою до кривої синусоїдального потоку. Чим більший повітря-

ний зазор у магнітопроводі, тим більша напруга

м.ппп

2 ulH =

на

лінійному елементі магнітного кола і тим ближчою до прямої є залеж-

ність Ф(i ).

Як і раніше, реальні несинусоїдальні криві H

(t) і H

(t) можна

замінити еквівалентними синусоїдами та перейти до рівняння для їх

діючих значень:

м.см.п

wiUU =+

(1.10)

де

.і

ссм.с

пм.п

lHU

Залежність Н(B) задається кривою намагнічування феромагніт-

ного осердя на змінному струмі.

Використовуючи рівняння (1.10), можна побудувати вольт-ам-

перну характеристику котушки з осердям, що має повітряний зазор.

Для цього потрібно задатися рядом діючих значень напруги на ко-

тушці, потім визначити відповід-

ну величину магнітної індукції B.

Підставивши в рівняння (1.10)

значення магнітних напруг,

знайдемо діючі значення еквіва-

лентного синусоїдального стру-

му. Графічне розв'язання рівнян-

ня (1.10) показане на рис. 1.19.

Крива B(I ) визначає вигляд вольт-амперної характеристики

U(І ), тому що величини В та U пропорційні.

Повітряний зазор в осерді випрямляє вольт-амперну характери-

стику котушки, роблячи її практично лінійною на значній ділянці

(рис. 1.20,а). Довжина лінійної ділянки багато в чому визначається

співвідношенням магнітних напруг у повітряному проміжку і на

феромагнітній ділянці магнітопроводу, тобто шириною зазору (див.

рис. 1.20,б).

Відношення напруги до струму дорівнює опору на змінному стру-

мі

()

IUZ /

. Тому на лінійній ділянці вольт-амперної характери-

Рис. 1.19