Казміренко Л. І., Андросюк В.Г., Абрамян В.Ц. Психологічне забезпечення діяльності працівників міліції під час проведення масових спортивних заходів

Подождите немного. Документ загружается.

здатність до швидкодії в умовах дефіциту часу;

- уміння точно виконувати накази;

- уміння по узгодженій реалізації дій;

- уміння чітко, логічно і доступно викласти інформацію в

ситуації звернення до присутніх;

- уміння адекватно співвідносити вербальні і невербальні

компоненти власної поведінки при реалізації такого звернення.

Обгрунтування необхідності розвитку в ході здійснення

професійної психологічної підготовки працівників міліції, що

забезпечують охорону громадського порядку при проведенні масових

спортивних заходів, комплексу означених інструментальних

психологічних якостей, а також їхнє узагальнення надають

можливість перейти до наступного кроку роботи. Зазначивши "що" і

"навіщо" досягається в рамках підготовки, необхідно визначитися з

тим "як", "у який спосіб", за допомогою яких спеціальних форм,

способів і засобів найкраще реалізувати її задачі, а також з тим, що

можна визначити як критерії ефективності цього процесу.

В сучасних умовах становлення системи психологічного

забезпечення професійної діяльності в органах внутрішніх справ

склалася ситуація своєрідної невідповідності між рівнем розвитку

психологічної проблематики у традиційному академічному ключі і

актуальними потребами практики на "психологічну технологію".

Найбільш доцільний шлях усунення зазначеної невідповідності -

використання в процесі професійної підготовки особового складу

органів і підрозділів системи МВС України активних методів

групової психологічної роботи. Останні найбільш відповідають

специфіці завдань психологічної підготовки працівників міліції, що

забезпечують охорону громадського порядку. При цьому, зважаючи

на складність і обсяг змісту цих завдань, а також враховуючи

особливі умови професійної діяльності правоохоронців, у процесі

здійснення їхньої підготовки необхідне поєднання модулів тренінгу

креативності і деяких форм соціапьно-психологічного тренінгу:

перцептивного, рольового та ін. Подібне поєднання надає ряд

істотних переваг:

- робить можливим не тільки передачу необхідного обсягу

психологічних знань (які сприяють ефективному виконанню

оперативно-службових завдань на місці події), але й формування

конкретних моделей професійної поведінки (проведення переговорів,

вирішення конфліктів тощо);

- дозволяє не тільки ознайомити працівників міліції з основами

групової динаміки, але й навчити їх розумінню психологічної

сутності і закономірностей реальних процесів взаємовпливу і

взаємодії людей між собою;

- не тільки об'єктивує помилкові установки та оціночні

стереотипи, що виявляються у поведінці учасників групи, але й

формує та розвиває їхню здатність до адекватного і повного

самопізнання;

- дозволяє не тільки удосконалювати їхній емоційний та

когнітивний самоконтроль, підвищувати рівень саморегуляції цих

видів контролю, але й навчити на цій основі більш ефективним

моделям взаємодії з іншими особами;

- робить можливим не тільки формування алгоритмізованих

моделей поведінки, але й розвиток здатності виявляти нові

нестандартні рішення проблем, нові засоби самовираження.

Зазначені раніше завдання, основний зміст та напрямки

професійної психологічної підготовки працівників міліції, що

забезпечують охорону громадського порядку при проведенні масових

спортивних заходів, вказують як на організаційну, так і на змістовну

складність цього процесу. Крім того, вони є основою для визначення

та характеристики рівнів і етапів здійснення підготовки. Важливо, що

перелік останніх повинен відповідати принципам системності,

комплексності формування інструментальних професійно значущих

психологічних якостей (коли наявність одного з них є необхідною

умовою і базою для формування наступних), надійності їхнього

закріплення, ефективності реалізації у ситуаціях вирішення

конкретних службових завдань.

Виходячи з цього, весь хід тренінгу можна розбити на такі

змістові етапи:

1) знайомство (рефлексія) з "Я";

2) "Я" в значущих соціальних ситуаціях;

3) знайомство з психологічними аспектами поведінки

вболівальників і футбольних фанатів;

4) знайомство з психологічними аспектами управління їх

поведінкою;

5) "Я" в професійно-значущій ситуації;

6) "Ми" як колективний суб'єкт професійної діяльності.

І етап. Знайомство (рефлексія) з "Я".

Метою цього етапу є отримання учасниками групи інформації

про себе, свої індивідуальні особливості, що:

- по-перше, робить можливим розширення у кожного з них меж

52 '

самоусвідомлення;

- по-друге, дозволяє виявити суб'єктивні викривлення образу

"Я";

- по-третє, спонукає їх до Переосмислювання уявлень про себе;

- по-четверте, є основою для зміщення "фокусу контролю" на

внутрішні механізми саморегуляції особистості; для підвищення

рівня внутрішнього самоконтролю та самовладання; для формування

більш ефективної внутрішньої автономії від зовнішнього впливу.

Основними джерелами такого роду інформації виступають:

- цільові завдання та вправи, що виконуються в ході тренінгу;

- зворотний зв'язок від інших учасників (про те, як

сприймаються вчинки і дії кожного, який він має вигляд в очах

інших, тощо).

II етап. "Я" в значущих соціальних ситуаціях.

Мета цього етапу - засвоєння учасниками тренінгу психологічно

компетентних моделей поведінки при виконанні ними певних

звичних соціальних ролей у значущих ситуаціях.

На реалізацію цієї мети спрямоване використання базових

методів і технологій тренінгу (здебільшого, методу рольової гри,

технології побудови міжособистісних стосунків), які:

- дозволяють об'єктивувати неефективні звичні способи

поведінки кожного з учасників у ситуаціях соціальної взаємодії

(передусім, у конфліктних, психологічно складних ситуаціях);

- надають можливість розкрити індивідуальний потенціал

психологічного впливу на інших людей;

- виявляють і демонструють більш ефективні комунікативні

моделі;

- дозволяють навчити учасників новим - знанням, умінням і

навичкам комунікації.

III етап. Знайомство з психологічними аспектами поведінки

вболівальників і футбольних фанатів.

Мета цього етапу - сформувати в учасників тренінгу систему

уявлень стосовно:

- основних різновидів масовидної стихійної поведінки та

чинників, що детермінують її виникнення;

- психологічних особливостей агресивного натовпу, його складу

й основних етапів розвитку;

- субкультури футбольних фанатів, її основних ознак та

поведінкових практик.

- соціапьно-психологічних механізмів впливу на учасників будь-

якого неорганізованого масовидного скупчення;

- закономірних змін у психічному стані присутніх у скупченні;

- причин та умов появи, закономірностей циркуляції чуток.

IV етап. Знайомство з психологічними аспектами управління

поведінкою вболівальників і футбольних фанатів.

Метою цього етапу є розробка учасниками тренінгу

психологічного алгоритму дій при охороні громадського порядку на

стадіоні та поза його межами. Його основними складовими

виступають: компетентна діагностика значущої інформації - аналіз та

ідентифікація основних показників ситуації - прогнозування

можливих варіантів розвитку подій та оцінка ймовірності прогнозу -

вибір заходів регулюючого впливу на поведінку учасників -

реалізація обраної моделі дій.

Цілі як третього, так і четвертого етапів реалізуються

здебільшого шляхом:

- психологічного аналізу та розв'язання в ході тренінгу

професійних задач-моделей певних ситуацій;

- групових дискусій (системного аналізу й обговорення випадків

із практики професійної діяльності, запропонованих учасниками

групи або тренером).

V етап. "Я" в професійно-значущій ситуації.

Мета цього етапу - формування індивідуальної динамічної

моделі включеної діяльності при нейтралізації негативних проявів

поведінки футбольних фанатів.

Створення подібної моделі можливе на основі:

- виділення та узагальнення учасниками групи вимог, що

висуваються конкретною ситуацією до рівня розвитку

інструментальних професійно значущих психологічних якостей

(спостережливості, пам'яті, мислення, уяви, психологічної стійкості,

витривалості тощо);

- індивідуальної (в окремих випадках - вибіркової) діагностики

початкового рівня їхнього розвитку;

- спрямованого формування системи цих якостей (за допомогою

цільових психотехнічних вправ).

Перевірка і корекція ефекту роботи здійснюється шляхом

моделювання процесу розв'язання професійних задач, умови яких

вимагають реалізації інструментальних якостей, що були сформовані.

VI етап. "Ми" як колективний суб'єкт професійної діяльності.

Метою цього етапу є формування динамічної моделі колективної

(командної) діяльності учасників групи при вирішенні професійних

завдань. Вона реалізується шляхом:

- створення з першого дня роботи в групі атмосфери

доброзичливості, поблажливості, взаємної прийнятності, активного

інтересу учасників один до одного;

- навчання їх ефективним прийомам партнерського спілкування

та усунення неадекватних зразків поведінки відносно один одного;

- пошуку і відпрацьовування (в процесі виконання цільових

вправ) узгоджених способів і засобів спілкування в умовах взаємодії;

- чіткої диференціації функцій та ролей у групі при вирішенні

навчальних завдань, що моделюють професійні умови та задачі;

- формування конкретних моделей професійної взаємодії в

умовах досягнення загальної мети.

Така послідовність етапів тренінгу запропонована нами з

урахуванням як існуючих педагогічних, так і деяких логічних вимог.

З погляду перших - вона розгортається від формування тих вмінь та

навичок, що менш складні для оволодіння, до тих, що більш складні;

з точки зору других - вона вибудовується від ознайомлення та

відпрацювання з учасниками більш простих та відносно знайомих для

більшості до більш складних та нових знань, вмінь та навичок. При

цьому вміння і навички, сформовані на кожному попередньому етапі,

стають складовою частиною до засвоєння наступних.

Базовими етапами тренінгу, завдання яких реалізуються в

процесі всієї роботи дня, с І та УІ етапи - "Знайомство (рефлексія) з

"Я" та "Ми" як колективний суб'єкт діяльності". На основі

розширення меж самоусвідомлення учасників тренінгу, ознайомлен-

ня їх із внутрішніми резервами регуляції власного психічного стану і

поведінки, виявлення суб'єктивних викривлень образу "Я" кожного

стає можливою об'єктивація індивідуальних проблем, що виникають

у них в значущих соціальних,^ ситуаціях, а також розкриття їхнього

потенціалу іісихологічного впливу на поведінку інших людей. Усе це

виступає необхідною умовою ефективності для оволодіння

правоохоронцями психологічно компетентними моделями поведінки

при виконанні ними тих або інших звичних соціальних ролей.

Крім того, на основі результатів, отриманих у ході І етапу

роботи, стає можливим виявлення, узагальнення і, згодом,

цілеспрямоване формування у працівників міліції системи

інструментальних професійно значущих психологічних якостей. При

цьому останнє передбачає наявність у них чітких уявлень стосовно

соціально-психологічної специфіки поведінки вболівальників та

футбольних фанатів; закономірностей взаємодії та взаємовпливу

присутніх один на одного; особливостей трансформації психічного

стану кожного з них; психологічних умов ефективності реалізації

заходів регулюючого впливу на їх поведінку з метою попередження

чи припинення розвитку некерованих масовидних процесів.

Зазначені уявлення - це необхідна й обов'язкова передумова

формування у кожного з учасників тренінгу індивідуальної моделі

включеної діяльності у професійно значущу ситуацію, що пов'язана з

поведінкою емоційно збуджених великих груп людей. Саме система

таких уявлень дозволяє працівникам міліції самостійно виділити та

узагальнити ті вимоги, що висуваються певною професійною ситуацією

до рівня розвитку їхніх інструментальних психологічних якостей.

Оскільки запропонована модель психологічної підготовки

працівників міліції, яких залучають до охорони громадського порядку

при проведенні масових спортивних заходів, з необхідністю

реалізується як груповий процес, цілком очевидно, що якість

виконання завдань кожного етапу визначається, в першу чергу,

психологічними особливостями й ефектами взаємодії учасників

тренінгу між собою. Крім того, узгоджені способи і засоби

спілкування, навички спільного аналізу, оцінки ситуації і реалізації

спільних дій - це обов'язкові елементи професійної готовності

працівників ОВС до вирішення оперативно-службових завдань при

охороні громадського порядку. У зв'язку з цим, починаючи з першого

дня роботи, особливу увагу треба приділяти створенню та

підтриманню в групі атмосфери толерантності, взаємної прийнят-

ності та зацікавленості учасників один в одному, командної

взаємозалежності. У процедурі кожного дня роботи необхідно

передбачати навчальні завдання і вправи, спрямовані на:

- відпрацювання узгоджених способів і засобів спілкування в

умовах взаємодії;

- психологічно обгрунтовану диференціацію та закріплення

функцій у групі, підгрупах при виконанні професійних завдань;

- формування конкретних моделей спільної діяльності в умовах

реалізації загальної мети (найкраще останньому відповідають вправи

і завдання на відпрацьовування координації дій та зусиль учасників

групи у просторі і часі, на динамічне регулювання різних дій та

зусиль у складній ситуації"). .

Програма тренінгу включає систему вправ, що розраховані на

21-24 год., тобто на курс навчання протягом 3 днів по 7-8 годин

робочого часу щодня. Тривалість окремих вправ - від 15-20 до 80 хв.

Бажані перерви через 1,5-2 години роботи по 7-10 хвилин та годинна

обідня перерва щодня. При цьому, зважаючи на значення та обсяг

задач, що реалізуються в рамках кожного етапу тренінгу,

пропонується такий варіант їхнього погодинного розрахунку:

Наведений часовий розклад реалізації змісту усіх етапів

виступає базовим, але лише одним із можливих варіантів проведення

тренінгу професійної психологічної підготовки працівників міліції,

які беруть участь в охороні громадського порядку. Згідно з вимогами

змістової Та часової адаптації програми тренінгу, при виборі варіанту

розподілення часу для виконання його основних процедур необхідно

враховувати декілька важливих чинників.

По-перше, орієнтуватися на змістову специфіку підготовки

різних категорій працівників ОВС (мається на увазі, передусім, рівень

підготовки та спеціалізація професійних функцій).

По-друге, необхідно зважати на психологічні характеристики

складу тренінгової групи (професійний досвід учасників, досвід

участі у тренінгах, вікові дані тощо).

До системи основних вправ тренінгу, враховуючи специфіку

завдань професійної психологічної підготовки та зміст

вищезазначених етапів, необхідно включити кілька груп. При цьому

критеріями виділення виступають: належність вправ до тієї або іншої

процедури; загальний характер мети, на досягнення якої вони

спрямовані.

Тренінг передбачає виконання вправ, які умовно можна

об'єднати у декілька основних груп:

1) вправи, спрямовані на знайомство учасників між собою, на

їхню активізацію, на формування в групі комфортної для роботи

атмосфери. Вони дають можливість:

- усунути дефіцит фактичної інформації про членів групи;

- активізувати процеси гру пової динаміки;

- зняти тривогу і початкове напруження учасників;

- стимулювати спілкування у групі;

- скоротити емоційну дистанцію між її членами;

- створити в фу пі дух кооперативності та корпоративності;

2) вправи, спрямовані на саморозкриття, самопізнання,

отримання зворотного зв 'язку. Завдяки їм стає можливо:

- допомогти учасникам групи виявити свої "закриті зони";

- стимулювати їх до відкритого вираження власних емоцій та

І етап 4-5 год.

її етап - 2 год.

Ill етап - 2 год.

IV етап - 4 год.

V етап - 4-5 год.

VI етап - 5-6 год.

почуттів, позицій, ставлень, проблем, що переховуються;

- об'єктивувати інформацію про емоційний рівень їхнього

взаємного сприймання (при цьому кожний учасник групи може

отримати, в тому числі, й ту інформацію про характер впливу його

поведінки на оточуючих людей, яка раніше ним не усвідомлювалася);

сформувати установку на можливість отримання знань про себе

шляхом звернення до іншого;

- об'єктивувати неадекватні, неефективні моделі поведінки;

3) вправи із саморегуляції, що спрямовані:

- на формування здатності учасників групи усвідомлювати

особливості перебігу власних психічних процесів і станів (у тому числі в

умовах емоційної напруженості);

- на оволодіння технікою релаксації;

- на формування навичок самонавіювання;

- на адаптацію індивідуальної часової метрики щодо реальності;

4) вправи, спрямовані на розвиток когнітивних професійно

значущих якостей учасників групи. Вони передбачають:

- тренування стійкості, розподілу та переключення уваги,

розширення її обсягу;

- розширення обсягу оперативної і довгочасної пам'яті;

тренування довільного і мимовільного запам'ятовування наочно-

образної інформації;

5) вправи, спрямовані на розвиток креативності. їх виконання

має на меті:

розвиток гнучкості й оригінальності мислення;

розвиток творчої уяви;

- усвідомлення учасниками групи бар'єрів прояву креативності

(внутрішніх, що сформувалися в ході життя людини, та зовнішніх);

- розвиток творчого потенціалу учасників, тренування навичок

управління чинниками, що оптимізують творчий процес;

6) вправи, спрямовані на розвиток сенситивної

спостережливості; здатності розуміти стани, властивості, якості,

стосунки між людьми і всередині груп. Вони дають можливість:

- тренувати психологічну спостережливість учасників групи

відносно як вербальних, так і невербальних проявів людини (групи) в

актуальній ситуації спілкування;

- поширити та погл'ибити досвід психологічного аналізу

невербально*!* поведінки людини (групи);

- розвивати навички вербалізації станів і стосунків, що

спостерігаються в певній ситуації соціальної взаємодії;

58 -

розвивати здатність до адекватної інтерпретації та прогнозування

поведінки людини, групи;

7) вправи, що спрямовані на відпрацювання вмінь і навичок

взаємодії для розв 'язання конкретної задачі у соціальних ситуаціях.

Вони передбачають:

- отримання учасниками групи уявлень про особливості свого

репертуару засобів і прийомів психологічного впливу на партнера в

актуальній ситуації спілкування;

- відпрацювання навичок цілеспрямованого використання

невербальних засобів впливу для регулювання стосунків у спілкуванні, в

умовах взаємодії;

- відпрацювання навичок встановлення і розвитку психологічного

контакту із співрозмовником, групою;

- формування вмінь переконувати, "вести" за собою;

- відпрацювання вмінь враховувати думку іншого, відстоювати

своє рішення в умовах протистояння;

8) професійно-орієнтовані вправи. Ця група передбачає

моделювання в умовах тренінгу процесу вирішення таких

професійних завдань:

- збір та оцінка значущої інформації, діагностика соціально-

психологічних індикаторів поведінки вболівальників та фанатів;

- узгоджене прогнозування можливих варіантів розвитку подій та

оцінка їхньої ймовірності;

- вибір адекватних ситуації заходів регулюючого впливу на

поведінку окремих учасників чи вболівальників у цілому;

реалізація вибраного варіанту дій з урахуванням психологічних

умов їхньої ефективності.

Після виконання зазначених вправ обов'язковим є поетапний

аналіз роботи і системне, розгдрнуте групове обговорення труднощів,

що виникали у присутніх на тому або іншому етапі. Закріплення

досягнутих ефектів доцільно здійснювати в умовах командного змагання

учасників тренінгу на основі створення у навчальних завданнях

додаткових труднощів (світлових та шумових завад, дефіциту часу,

дефіциту інформації, координаційної складності рішення тощо).

9, Вправи для розминки. До них належать:

- вправи, які розпочинають і закінчують робочий день тренінгу (ті,

що активізують учасників і "розряджають" зайве емоційне напруження в

групі);

- рухливі ігри, що заповнюють невеликі перерви між роботою;

- ігри, що готують учасників до виконання певної процедури

тренінгу або окремого завдання, закріплюють та посилюють їхній ефект.

Визначення окремого змісту та цілей зазначених груп вправ

певною мірою умовне, оскільки інструментальні якості, що

формуються та розвиваються в межах однієї групи вправ, у той же

час є безпосереднім результатом роботи з іншою групою. Так, деякі

вправи для розминки, окрім основного призначення, активізують

творчий потенціал учасників, розвивають їхню уяву; виконання вправ

кожної групи надає можливість отримати інформацію про

індивідуально-психологічні особливості, які раніше не усвідомлю-

валися; вправи, метою яких є тренування навичок спрямованого

використання невербальних компонентів поведінки як засобів

психологічного впливу, роблять істотний внесок у формування

атмосфери відкритості та довіри у групі, підсилюють групову

згуртованість тощо.

Реалізуючи принцип діяльнісного опосередкування спрямо-

ваності психологічної підготовки працівників міліції, які забезпе-

чують охорону громадського порядку під час проведення масових

спортивних заходів, при виборі змісту професійно-орієнтованих

вправ тренінгу необхідно враховувати спеціалізацію функцій, що

можуть виконуватися місці події.

Завдання та структура тренінгу, зміст окремих його етапів,

процедур, вправ і завдань (передусім, професійно спрямованих) з

необхідністю повинні бути орієнтовані на специфіку професійної

діяльності таких категорій:

- працівників, що здійснюють загальне керівництво;

- командирів зведених загонів;

- рядових бійців підрозділу.

Під час проведення тренінгу для першої категорії необхідно

акцентувати увагу на:

психологічних можливостях оцінки ситуації, умовах

успішності прогнозування варіантів зміни обстановки;

- психологічному змісті й умовах ефективності процесу

прийняття рішення в конкретній ситуації (з урахуванням наявності

таких екстремальних обставин, як: дефіцит часу та інформації;

необхідність негайного розв'язання задач, що вимагають

нестандартного підходу; невизначеність можливих варіантів зміни

обстановки, висока відповідальність за наслідки прийнятих рішень);

- психологічних засобах і умовах ефективності координаційної

діяльності;

- психологічних аспектах і умовах ефективності процесу