Казміренко Л. І., Андросюк В.Г., Абрамян В.Ц. Психологічне забезпечення діяльності працівників міліції під час проведення масових спортивних заходів

Подождите немного. Документ загружается.

їхня ґрунтовна підготовленість. Причому якнайкраще забезпечити

ефективність діяльності в критичних, психологічно складних

обставинах може лише комплексна професійна підготовка, яка має на

меті формування не тільки правової, вогневої, тактико-спеціальної,

фізичної, але й обов'язково - психологічної готовності.

Психологічна підготовка особового складу в органах

внутрішніх справ - це особливий вид професійної підготовки, що

становить собою організований і систематичний процес, спрямований

на формування і розвиток у працівників системи спеціальних умінь,

навичок, професійно значущих психологічних якостей, що

забезпечують ефективне вирішення оперативно-службових завдань,

успішне подолання психологічних труднощів службової діяльності, а

також правильне врахування її психологічних аспектів. Особливу

частину психологічної підготовки складає формування у працівників

міліції спеціальних уявлень, образів і сталих раціональних схем для

адекватної ідентифікації, достовірного прогнозування професійно

значущих ситуацій та компетентних дій у них.

У спеціальних джерелах залежно від часу здійснення виділяють

два види психологічної підготовки - попередню та безпосередню, що

змістовно доповнюють і конкретизують одна одну. Провідна мета

першої - формування та підтримання психологічної готовності

працівників, що відповідає вимогам оперативно-службової діяльності

в цілому; другої - формування психологічної готовності напередодні

участі в конкретному заході з урахуванням:

- психологічної специфіки її умов та вимог до особистісних

якостей кожного працівника;

- характеру оперативно-службових завдань, що виконуються на

місці, та психологічної специфіки професійних функцій, що

виконуються особовим складом.

Основним змістом цього процесу є:

- побудова у працівників міліції образу очікуваної ситуації,

схеми майбутніх дій у можливих критичних, психологічно складних

умовах тощо;

- формування у них установки на ефективне вирішення

майбутніх службових завдань, зняття надмірного попереднього

емоційного напруження тощо;

- відпрацювання окремих навичок, узгодженості дій при

виконанні певних завдань тощо.

Отже, у межах як попередньої, так і безпосередньої підготовки

передбачається необхідність реалізації такого психологічного змісту:

- когнітивна частина;

- емоційна (мотиваційно-регуляторна) частина;

- конативна (дійово-практична) частина.

Професійна психологічна підготовка працівників міліції, які

забезпечують охорону громадського порядку під час проведення

масових спортивних заходів, окрім загальної (з програмою

підготовки співробітників усіх служб і підрозділів) частини, має свій

специфічний зміст. Він визначається наступними основними

напрямками:

- формування системи знань про причини й умови вияву

різноманітних форм масовидної активності, про закономірності

їхнього розвитку і трансформації у соціально небезпечні форми, про

особливості дії соціально-психологічних механізмів впливу на їх

учасників, про їхні основні структурні складові та динамічні стани;

- формування вмінь і навичок, які дозволяють працівникам

провадити адекватний ситуації збір та оцінку значущої інформації

(здійснення компетентної діагностики соціально-психологічних

індикаторів поведінки громадян та окремих їх категорій),

обгрунтовано прогнозувати можливі варіанти розвитку подій,

оперативно приймати рішення стосовно вибору найбільш ефективних

заходів впливу;

- відпрацювання вмінь і навичок, пов'язаних із реалізацією

вибраного варіанта дій (розвиток і вдосконалення комунікативних

навичок, вмінь по реалізації узгоджених дій, навичок швидкодії в

умовах дефіциту часу, вмінь і навичок самоконтролю та

самомобілізації тощо).

Як загальні, так і специфічні особливості психологічної

підготовки можна конкретизувати шляхом визначення основних

завдань цього циклу. Основними завданнями нрофесійно-

психологічної підготовки працівників міліції до ефективного

здійснення ними охорони громадського порядку під час проведення

масових спортивних заходів є:

1) розвиток професійно-психологічної зорієнтованості

особистості.

2) розвиток і вдосконалення професійно-значущих когнітивних

якостей (професійної спостережливості, пам'яті, мислення,

використання принципу системності під час прийняття рішень тощо);

3) розвиток сенситивності (чутливості) при сприйманні

навколишнього світу, інших людей, самого себе (тренування

сенситивної спостережливості стосовно невербальних, проксемічних

проявів людини або групи в актуальній ситуації спілкування; фіксація

вербальних аспектів поведінки людини або групи);

4) формування вмінь і навичок швидкого й ефективного

встановлення психологічного контакту з окремою людиною або

групою в актуальній ситуації професійного спілкування;

5) формування вмінь і навичок реалізації спрямованого

психологічного впливу (шляхом використання як вербальних, так і

невербальних можливостей) на громадян для зміни їхнього

емоційного стану, намірів, ставлення;

6) діагностика та корекція індивідуального стилю поведінки у

конфліктних ситуаціях;

7) формування вмінь з реалізації посередницьких дій для

вирішення або локалізації конфлікту в актуальній ситуації

професійного спілкування;

8) розвиток і вдосконалення вмінь із самоконтролю та

самовладанню в психологічно складних ситуаціях службової

діяльності;

9) оволодіння методами релаксації, самомобілізації для

подолання психологічних труднощів, що виникають при виконанні

службових завдань;

10) відпрацювання відповідності індивідуальної просторово-

часової метрики реальності;

11) формування вмінь зі здійснення компетентної оперативної

діагностики соціально-психологічних індикаторів поведінки вболі-

вальників, а також диференційованої оцінки окремих категорій

учасників;

12) формування вмінь по прогнозуванню можливих варіантів

динаміки поведінки присутніх, можливостей трансформації їх

емоційного стану, наслідків його дій; умінь з узгодженого

оцінювання ймовірності прогнозу;

13) формування вмінь по розробці узгоджених варіантів

вирішення службових завдань в умовах шумових завад, дефіциту

часу та інформації, з урахуванням особливостей індивідуального

стилю прийняття* рішень;

14) формування вмінь узгодженої реалізації регулюючих заходів

впливу на поведінку учасників із урахуванням психологічних умов

їхньої ефективності.

Обсяг і характер завдань, які реалізуються в межах професійно-

психологічної підготовки працівників міліції до охорони

громадського порядку під час проведення масових спортивних

заходів, вказують на змістовну багатоплановість і організаційну

складність цього процесу. При цьому ефективному виконанню

завдань підготовки найбільше відповідають такі методи практичної

психології, як рольова, ділова гра, соціально-психологічний тренінг.

Відповідальність професійних завдань і змістова специфіка

професійно-психологічної підготовки працівників міліції до дій в

умовах прояву криміногенних форм масоподібної поведінки визнача-

ють ряд принципів-вимог до організації та методики її проведення.

1. Принцип діяльнісного (цільового) опосередкування визначає

необхідність максимально конкретизувати зміст і цілі навчальних

завдань і вправ відповідно до:

- особливостей та вимог професійної діяльності / ситуаціях

охорони громадського порядку;

- психологічної специфіки функцій, що реалізуються на місці події;

- психологічних труднощів, що ймовірні в цих умовах.

Орієнтація на професіоналізацію підготовки визначає також

відповідний підбір засобів, прийомів та індивідуальних рекомендацій.

2. Принцип рефлексивної включеності припускає, передусім.,

постійне залучення кожного учасника в інтенсивну групову взаємодію

через активізацію його спостережливості, спонукання до аналізу

власного досвіду і аналізу групових процесів. Обов'язковою

передумовою для цього є:

- наявність у тих, кого навчають, чітких уявлень стосовно основних

завдань підготовки, змісту і призначення завдань та вправ, що

виконуються;

- усвідомлення ними переваг цієї форми роботи, перспектив

використання отриманих знань, умінь і навичок;

- наявність у них природної зацікавленості у власних як

особистісних, так і професійних змінах.

3. Принцип колективного (командного) опосередкування функцій

визначає необхідність наголошування в рамках підготовки

психологічних особливостей, механізмів та умов ефективності взаємодії

учасників групи між собою (зокрема, при виконання навчальних завдань

і вправ).

Невід'ємним елементом професійно-психологічної готовності

працівників міліції до дій при охороні громадського порядку t наявність

у них вмінь і навичок узгодженого аналізу та оцінки ситуації, прийняття

рішень, взаємодії між собою при реалізації службових завдань. Тому в

процесі здійснення їхньої психологічної підготовки обов'язковим є

підбір завдань і вправ, спрямованих на формування поблажливості та

44 ,

зацікавленості один у одному, відкритості та готовності до творчого

співробітництва, усвідомлення групової належності та психологічної

підтримки від групи, спільний пошук форм та засобів взаєморозуміння і

взаємодії при виконанні загальної задачі.

4. Принцип індивідуалізації мети підготовки зобов'язує

пристосовувати загальні мету, фабулу та методику проведення

навчальних завдань і вправ до індивідуальних особливостей учасників

групи, що були виявлені як у ході попередньої діагностики, так і в

процесі спостереження за особливостями поведінки безпосередньо у

групі. Принцип припускає також:

- об'єктивацію установок, стереотипів, що зумовлюють суб'єктивні

викривлення в образі соціального, професійного "Я" кожного учасника;

- обов'язковий аналіз індивідуальних труднощів, які виникли при

виконанні завдань, вправ;

- індивідуальний підбір рекомендацій.

5. Принцип системності вирішення завдань підготовки визначає

необхідність:

- змістового об'єднання усіх етапів роботи, навчальних завдань і

вправ в єдиний, цілісний процес;

- побудови кожного етапу роботи у вигляді логічно завершеної

структурної частини;

- наявності у кожному навчальному завданні або вправі посильних

труднощів з урахуванням можливостей учасників групи та результатів,

що були досягнуті ними у ході попередньої роботи.

Зазначені напрямки, завдання і принципи професійної

психологічної підготовки працівників міліції, які забезпечують охорону

громадського порядку, дозволяють виділити змістовні компоненти, що з

необхідністю повинні стати основними складовими цього процесу, тобто

"що саме" слід сформувати в ході її здійснення. Безпосереднім

результатом процесу професійно-психологічної підготовки особового

складу є наявність у кожного співробітника психологічної готовності до

виконання службових завдань.

Психологічна готовність становить собою сукупність

сформованих професійно значущих психологічних характеристик,

які відповідають психологічним особливостям оперативно-

службової діяльності та виступають необхідною внутрішньою

умовою її успішного здійснення.

Одним з основних структурних компонентів такої готовності є

інструментальні професійно значущі психологічні якості.

Відповідний рівень їх розвитку забезпечує можливість:

- ефективно здійснювати адекватні ситуації відбір, аналіз і

оцінку значущої інформації;

- обгрунтовано прогнозувати можливі варіанти розвитку подій;

- оперативно приймати рішення стосовно вибору найбільш

ефективних способів дій;

- комплексно й узгоджено реалізувати заходи регулюючого

впливу на поведінку учасників криміногенного масоподібного

об'єднання.

Формування, розвиток і вдосконалення згаданих якостей

складають зміст процесу професійно-психологічної підготовки

працівників міліції до охорони громадського прядку при проведені

масових спортивних заходів. Основними блоками інструментальних

психологічних якостей для роботи в умовах прояву криміногенних

форм масовидної поведінки є наступні.

Когнітивний блок.

Адекватне сприйняття, аналіз і оцінка поведінки вболіваль-

ників, емоційних станів окремих об'єктів професійного інтересу

(індивідуальні та групові прояви поведінки різних категорій

учасників масовидного скупчення) - це основа для оперативного

прийняття рішень, для вибору і ефективного здійснення конкретних

заходів регулюючого впливу. Необхідно враховувати, що когнітивні

процеси у подібних ситуаціях протікають у специфічних умовах:

швидкоплинність подій, що зумовлює постійний дефіцит часу;

динамічний і безперервний потік невизначеної та неструктурованої

інформації, яка вимагає аналізу, напруженої уваги; висока

ймовірність неочікуваних змін обстановки, що потребує оперативних,

часто нестандартних, рішень; світлові та шумові завади тощо. Усі

вони висувають відповідні вимоги до змісту, умов формування і рівня

розвитку когнітивних професійно значущих якостей, умінь і навичок

осіб, що забезпечують охорону громадського порядку.

Зважаючи на вищезазначену специфіку, до інструментальних

когнітивних якостей, необхідних працівникам міліції для

компетентного збору, аналізу й оцінки значущої інформації при

охороні громадського порядку, належить віднести:

- здатність до тривалої концентрації уваги на об'єктах

професійного інтересу в умовах світлових та шумових завад;

- уміння розподіляти увагу при виконанні декількох дій,

функцій, завдань;

- швидке перемикання уваги з одного виду діяльності на інший;

- здатність вести спостереження за декількома характеристиками

46 .

об'єкта, а також за численними об'єктами водночас;

- уміння адекватно діагностувати часові інтервали, просторову

метрику;

- довільне запам'ятовування наочно-образної інформації;

- мимовільне запам'ятовування значного обсягу інформації;

- повне відтворення інформації у потрібний момент;

- вибіркове відтворення необхідної в даний момент інформації;

- уміння створювати зоровий образ за вербальним описом;

- уміння визначати обсяг і характер інформації, необхідних для

вирішення проблеми;

- уміння робити висновки з суперечливої інформації;

- уміння прогнозувати розвиток ситуації;

- уміння швидко знаходити декілька варіантів вирішення

проблеми і визначати найбільш ефективний;

- здатність висувати нові, нестандартні варіанти вирішення

проблеми.

Блок саморегуляції.

Раніше вже зазначалося, що виконання оперативно-службових

завдань в умовах прояву криміногенних форм масовидної поведінки

пов'язане з чинністю різноманітних стресогенних факторів.

Зрозуміло, що подібні умови вимагають мобілізації всіх фізичних і

психічних можливостей працівника, вмінь керувати власним

психічним станом, своїми емоціями та почуттями.

Працівник міліції при охороні громадського порядку може

стати об'єктом провокаційного, агресивного, нерідко принизливого

впливу (демонстративне вираження присутніми свого презирливого,

зневажливого ставлення, плювання, образи тощо) або навіть фізич-

ного насильства. Для тих, хто психологічно не підготовлений до

безпосереднього спілкування з агресивно налаштованими особами,

такого роду ситуації призводить до істотного зниження ефективності

професійної діяльності (провокують розсіювання уваги, її

перенесення із зовнішніх об'єктів на внутрішні процеси і стани,

зниження вольової готовності до негайних дій тощо); до неминучого

накопичування нервово-психічного напруження, що здатне справити

руйнівний вплив на організм, викликати зниження адаптаційних

можливостей і негативно відбитися на стосунках з колегами,

членами родини тощо.

Базовим чинником успішної діяльності працівників міліції в

умовах значних психологічних і фізичних перевантажень є

відсутність у них психологічних протипоказань Тому для виконання

завдань із охорони правопорядку в умовах прояву того або іншого

різновиду натовпу повинні добиратися особи, які обов'язково

пройшли попереднє психодіагностичне обстеження, що виявляє

індивідуальні особливості психодинаміки, рівень фрустраційної

толерантності, схильність до ризику, стратегії мотивації тощо),

Формування і підтримання оптимальних психічних станів

багато в чому забезпечують зовнішні чинники: раціоналізація режиму

інтенсивності, складнощів, наявність необхідної матеріально-

технічної бази, соціальна захищеність, сприятливий соціально-

психологічний клімат у підрозділі, нормалізація режиму живлення,

вітамінотерапія. Однак вирішальна роль все ж таки належить засобам

внутрішньої оптимізації психічних станів - методам і прийомам

саморегуляції. Вони дозволяють швидко та ефективно "розрядити"

накопичене нервово-психічне напруження, зняти негативний

емоційний стан і втому, набути внутрішньої стабільності, знизити

болючі відчуття, миттєво мобілізувати психічні та фізичні ресурси.

До інструментальних якостей саморегуляції, що формуються в

рамках професійно-психологічної підготовки і забезпечують

вищезгадані можливості, належать:

- здатність до самоспостереження (сприймання й усвідомлення

особливостей перебігу власних психічних процесів і станів);

- здатність об'єктивно оцінювати свої досягнення, сили,

можливості;

- здатність до самоконтролю та самовладання (управління

увагою, регуляція ритму дихання, тонусу скелетної мускулатури,

релаксація, включення уявлень і чуттєвих образів, вербальне

самонавіювання);

- упевненість у собі, своїх силах, можливостях;

- уміння зберігати емоційну витривалість у психологічно

складних ситуаціях;

- здатність до тривалого збереження високої активності;

- усвідомлена готовність до виправданого професійного ризику.

Комунікативний блок.

Виконання багатьох професійних завдань із забезпечення

громадського порядку в ситуаціях прояву криміногенних форм

масоподібної поведінки залежить від психологічно грамотної

організації спілкування з' уболівальниками, з різноманітними

категоріями учасників, їх представниками. Найчастіше необхідність у

комунікативній підготовці працівників міліції виявляється.

- при необхідності звернення до присутніх;

• при проведенні роз'яснювальної чи переконуючої роботи серед

учасників всередині скупчення;

- у конфліктних ситуаціях (у тому числі при реалізації

посередницьких функцій у конфлікті).

При цьому, оскільки професійне спілкування реалізується в

особливих умовах і часто переслідує специфічну мету (надання

об'єктивної інформації, роз'яснювальний або переконуючий вплив

тощо), існує певний перелік психологічних вимог до змісту та

оформлення закликів, роз'яснень, вимог, повідомлень, що надходять

від працівників міліції (зокрема, лаконічність, простота і доступність,

емоційна насиченість і виразність, адекватне використання

невербальних знакових систем).

У процесі реалізації функцій охорони громадського порядку в

умовах формування та розвитку натовпу велике значення має

ефективна взаємодія працівників ОВС між собою. Особливі вимоги

висуваються до наявності у них відпрацьованих способів, засобів та

прийомів, що забезпечують взаєморозуміння і динамічний обмін

інформацією на місці події. Зважаючи на це, до інструментальних

комунікативних якостей, що формуються в рамках психологічної

підготовки, можна віднести:

1) здатність до розуміння й адекватної оцінки особистих

якостей і актуального стану партнера, стосунків між людьми:

- фіксація і запам'ятовування широкого спектра сигналів, що

надходять від інших людей в актуальній ситуації спілкування;

сенситивна спостережливість стосовно невербальних,

проксемічних проявів поведінки людини або групи;

- фіксація вербальних аспектів поведінки;

2) уміння швидко та ефективно встановлювати психологічний

контакт з людиною або групою в актуальній ситуації спілкування:

- уміння з'ясовувати та враховувати потреби, інтереси і мотиви

співрозмовника або групи;

- уміння викликати до себе симпатію і довіру;

- уміння швидко знайти доцільну форму спілкування залежно від

стану та індивідуальних особливостей співрозмовника;

уміння дохідливо донести свої думки, наміри;

3) реалізації посередницьких дій для локалізації, вирішення

актуальної конфліктної ситуації:

- візуальна діагностика агресивного стану, брехливості, намірів

співрозмовника або групи за зовнішніми виявами їхньої поведінки;

- опитування, аналіз і узагальнення інформації стосовно

предмета конфлікту, його ініціатора, позицій сторін, мотивів його

учасників;

вибір і реалізація конструктивної реакції на індивідуальну або

групову агресію;

уміння чітко, однозначно і лаконічно формулювати думки;

уміння прогнозування станів і намірів співрозмовника;

- спрямований вплив на співрозмовника або групу (за

допомогою як вербальних, так і невербальних засобів) для зміни його

поглядів, намірів, ставлення.

Операціональний блок.

Для працівників міліції, які забезпечують охорону громад-

ського порядку під час проведення масових спортивних заходів,

ефективність розуміння й оцінки кожної конкретної ситуації багато

в чому зумовлена наявністю у них спеціальних психологічних

знань: про причини та умови формування неорганізованих

масовидних об'єднань, про закономірності їхнього розвитку і

можливості трансформації в соціально-небезпечні форми, про їхні

структурні складові та основні динамічні стани. Система цих знань

є основою для формування вмінь і навичок, що забезпечують

адекватний ситуації вибір стратегії і тактики реагування; грамотну

організацію системи дій; узгодженість, гнучкість, оперативність її

здійснення. При цьому найбільш ефективний шлях формування

зазначених вмінь і навичок у процесі професійної підготовки -

моделювання процесу вирішення певних оперативно-службових

завдань із урахуванням психологічних труднощів, що складають

специфіку конкретної ситуації.

До інструментальних психологічних якостей, що визначають

ситуативну адекватність, гнучкість і оперативність дій працівників

міліції на місці події, належать: *

1) уміння здійснювати збір, узгоджений аналіз психологічної

інформації в конкретній ситуації (компетентна діагностика соціально-

психологічних індикаторів поведінки присутніх);

2) вибір адекватного способу дій:

прогностична оцінка тієї або іншої ймовірності розвитку

ситуації (динаміки стану масоподібного скупчення, певних дій його

учасників);

здатність приймати рішення в умовах дефіциту часу та

інформації (з урахуванням психологічних показників ситуації та

індивідуальних особливостей стилю прийняття рішень);

3) реалізація обраного способу дій: