Гусак Н.Б., Гусак Ю.Д. Контроль податкових органів за діяльністю підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту

дення необхідних експертиз. Цю роботу в податкових органах

повинні проводити спеціальні підрозділи (відділи) аналітичної

підготовки документальних перевірок, або спеціально виділені

для цього найдосвідченіші працівники управлінь податкового

аудиту. Тепер розглянемо детальніше зазначені вище напрям

ки підготовчої роботи.

Порядок і критерії відбору платників податків для

проведення документальних перевірок

Основна мета даного етапу – виділити для включення в

план проведення документальних перевірок на майбутній

звітний період підприємств, перевірка яких з максимальною

ймовірністю забезпечить надходження до бюджету і державних

цільових фондів значних сум донарахованих податків та інших

обов’язкових платежів.

Перш за все, до плану включаються підприємства, що підля

гають обов’язковій перевірці відповідно до вимог чинних зако

нодавчих і нормативних актів, завдань Кабінету Міністрів Ук

раїни, державної податкової адміністрації України та

вищестоящих контролюючих органів.

Пріоритетними критеріями відбору інших суб’єктів підприє

мницької діяльності є такі:

 підприємства, що допускають факти ненадання або не

вчасного надання документів, необхідних для нарахуван

ня і сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Відбір таких платників податків повинен здійснюватися

на підставі висновків камеральних перевірок бухгалтерсь

кої і податкової звітності, що містять інформацію про ана

логічні факти;

 підприємства, остання перевірка яких виявила

найістотніші порушення податкового законодавства.

Відбір суб’єктів даної категорії проводиться на основі

матеріалів документальних перевірок;

 підприємства, у яких документально не підтверджене

збільшення розміру майна або іншого об’єкта оподатку

вання. Відбір таких платників податків здійснюється за

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

результатами аналізу інформації, отриманої з різних

зовнішніх і внутрішніх джерел (від комітетів по земельних

ресурсах і землеустрою, що здійснюють реєстрацію земель

них ділянок і пов’язаної з ними нерухомості, від органів

Фонду державного майна та інших державних органів, що

здійснюють реєстрацію об’єктів нерухомості, від органів

Державної автомобільної інспекції, підприємств Міністер

ства транспорту України, що повідомляють податковим

органам інформацію щодо перевезення великих партій

вантажів, від інших податкових органів і органів податко

вої міліції про здійснення значних операцій по відчужен

ню (придбанню) майна, стороною в яких виступав даний

платник податків та ін.), а також наданих платниками по

датків даних бухгалтерської звітності і податкових

розрахунків. Підставою для відбору підприємства за даною

ознакою є припущення про не відображення в бухгалтер

ській і податковій звітностях приросту майна або інших

об’єктів оподаткування при наявності у податкового орга

ну достовірної інформації щодо здійснення суб’єктом

підприємницької діяльності операцій, результатом яких є

перехід права власності на відповідне майно або виникнен

ня інших об’єктів оподаткування;

 підприємства, по яких є документи та інформація, що

ставлять під сумнів походження коштів платника податків

або свідчать про наявність порушень податкового або ва

лютного законодавства. Відбір підприємств за даним кри

терієм здійснюється на підставі використання масиву

інформації, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх

джерел щодо відповідного платника;

 підприємства, що підлягають в запланованому періоді

ліквідації або реорганізації. При надходженні до податко

вої інспекції заяви про ліквідацію юридичної особи прий

мається рішення про її документальну перевірку. Цей

порядок поширюється і на представництва, філіали, а та

кож інші відособлені підрозділи у разі прийняття юридич

Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту

ною особою рішення про їх закриття або при ліквідації са

мої юридичної особи;

 підприємства, необхідність перевірки яких витікає з мо

тивованих запитів інших контролюючих органів. Вказані

запити повинні містити такі дані: повне найменування

підприємства, місце реєстрації, адресу фактичного місцез

находження, ідентифікаційний номер платника податків,

підставу (чим викликана необхідність проведення пере

вірки), питання, що підлягають перевірці, період діяльності,

за який повинна проводитися перевірка, тощо. У випадку,

коли податковий орган, який отримав запит, вважає про

ведення документальної перевірки відповідного підприєм

ства недоцільним, вона може не включатися до плану пе

ревірок, про що негайно повідомляється контролюючий

орган, що направив запит, з повідомленням мотивації

прийнятого рішення про відмову від виконання даного за

питу. При незгоді органу, що направив запит, з вказаним

рішенням, даний запит може бути направлений в уста

новленому порядку по підлеглості до вищестоящого дер

жавного податкового органу, на території якого обслуго

вується підприємство. У разі задоволення вищестоящим

податковим органом запиту відповідне підприємство

підлягає обов’язковій документальній перевірці;

 підприємства, які довгий час не перевірялись.

Відбір суб’єктів підприємницької діяльності для проведен

ня документальних перевірок рекомендується здійснювати дво

ма методами: спеціального відбору або випадкового відбору.

Метод спеціального відбору реалізується шляхом аналізу

показників, що містяться в інформаційному масиві даних про

платників податків, з урахуванням пропозицій, які формують

ся на основі результатів камеральної перевірки звітності і по

даткових розрахунків, а також аналізу основних показників

діяльності підприємств.

Результатом цілеспрямованого відбору є знаходження таких

підприємств, перевірка яких представляється найпріоритетні

шою. З урахуванням потенціалу податкової інспекції об’єкти

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

відбираються по категоріях підприємств, запропонованих для

перевірки відділами, які здійснюють камеральні перевірки звітів

платників і аналіз основних показників їх діяльності з обґрун

туванням доцільності відповідних пропозицій (наприклад, при

наявності чинників, що викликають підозру відносно достовір

ності податкових розрахунків і звітів). До таких об’єктів, в пер

шу чергу, належать:

 підприємства, що відображають у звітності збиток або не

значний прибуток протягом ряду звітних періодів. При цьому

необхідно здійснити поглиблене вивчення всієї інформації, яка є

про даного платника податків, з метою з’ясування сенсу бізнесу,

що не приносить за даними офіційної звітності будьякої економ

ічної вигоди. Про можливість подання такими підприємствами

недостовірної звітності можуть свідчити такі чинники як наявність

значних сум грошових коштів на їх банківських рахунках,

здійснення операцій з придбання майна у великих розмірах, вне

сення внесків до статутних фондів інших підприємств, здійснен

ня будівництва об’єктів виробничого або невиробничого призна

чення та інших операцій, що дає підставу для висновків про не

співмірність у підприємства витрат з прибутками (з урахуванням

дотацій, що надходять з бюджетів різних рівнів, кредитів банків

та ін.). Підставою для аналогічного висновку може бути також

інформація про факти придбання об’єктів нерухомості, автомобілів,

яхт та ін., будівництва особняків фізичними особами – власника

ми вказаних підприємств. Особлива увага повинна приділятися

відбору «збиткових» підприємств, що займаються традиційно при

бутковими видами діяльності, а також підприємств, фінансові ре

зультати діяльності яких помітно нижчі порівняно з відповідни

ми показниками аналогічних підприємств;

 підприємства, що допускають різкі коливання розміру по

даткових платежів за різні звітні періоди за приблизно одна

ковим обсягом реалізації;

 підприємства, що мають нетипове співвідношення між

приватними внесками до статутного капіталу і розмірами ви

лучення матеріальних і фінансових коштів для потреб спожи

вання (перевищення внесків над вилученнями протягом три

Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту

валого часу є підставою для призначення перевірки цього

підприємства);

 підприємства, що реалізовували майно у великих розмірах;

 підприємства, що сплачують незначні суми податкових

платежів і в той же час займаються добродійністю (спонсор

ством) з витрачанням великих сум грошових коштів;

 підприємства, що істотно збільшили споживання енерге

тичних (електро і теплоенергії) та інших матеріальних ресурсів,

що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), при

зменшенні або незначному збільшенні обсягу продукції (робіт,

послуг) що випускається;

 підприємства, засновниками яких є юридичні або фізичні

особи, які допускають (допускали) факти істотних порушень

податкового та валютного законодавства, або виступають в

якості засновників інших підприємств – порушників податко

вого законодавства;

 підприємства, що допускають систематичні порушення за

конодавства про застосування реєстраторів розрахункових опе

рацій при здійсненні грошових розрахунків з населенням, поря

док ведення касових операцій і умов готівкових розрахунків;

 підприємства, що не представили аудиторського виснов

ку, якщо вони, згідно з чинним законодавством, підлягають

обов’язковому аудиту;

 підприємства, в структурі яких сталися значні зміни;

 підприємства, що заявляють до відшкодування ПДВ

значні суми при незначному терміні існування підприємства,

малих активах та значних оборотах виручки, малій чисельності

працюючих, різнонаправленості господарської діяльності тощо.

При прийнятті остаточного рішення про вибір кожного кон

кретного підприємства для проведення документальної пере

вірки потрібно враховувати його фінансове становище, тобто

реальну можливість підприємства сплатити до бюджету суми

додаткових податкових платежів і фінансових санкцій у разі їх

можливого донарахування за результатами перевірки.

У разі рівноцінності об’єктів з точки зору імовірності вияв

лення порушень податкового законодавства перевага надаєть

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

ся найкрупнішим підприємствам (за показниками виручки від

реалізації продукції (робіт, послуг), чисельності працюючих,

суми належних до бюджету податків), а також платоспро

можним підприємствам.

Метод випадкового відбору передбачає здійснення вибору

об’єктів для проведення документальних перевірок незалежно

від результатів попередньої оцінки інформації про платників

податків. Застосування даного методу дозволяє потенційно роз

ширити обсяг підприємств для документальних перевірок, а та

кож забезпечити необхідну репрезентативність відбору плат

ників податків усіх категорій з метою оцінки загального рівня

стану податкової дисципліни на території, що контролюється.

Враховуючи реальну наявність в податкових органах ре

сурсів, що дозволяють забезпечити необхідний обсяг роботи, за

допомогою застосування даного методу доцільно проводити

відбір близько 5 – 10 відсотків платників податків, що плану

ються до перевірки у відповідний звітний період.

Наведені методи відбору об’єктів для податкових перевірок

можуть бути доповнені контролюючим органом, виходячи з

особливостей території, що обслуговується, на основі знань і

досвіду працівників, які здійснюють підготовку відповідних

планів, тощо.

Уразі відбору для проведення перевірок підприємств, що

мають філіали, представництва та інші відокремлені структурні

підрозділи, а також дочірні і залежні компанії, необхідно забез

печити планування проведення перевірок і на вказаних об’єктах.

Збір інформації про платника податків

Цей етап підготовчої доперевірочної роботи потребує як

найбільше часу та займає важливе місце в роботі податкових

органів, оскільки від нього залежать майже всі наступні етапи

перевірочної роботи. Чим більше даних буде зібрано про плат

ника податків, тим точніше можна скласти уявлення про ньо

го, тим краще буде розроблено програму перевірки, раціональ

ніше буде сплановано використання часу податкових аудиторів.

До основних напрямків цієї роботи можна віднести такі: фор

Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту

мування інформаційного масиву даних про платника податків

та вивчення особливостей ведення бізнесу платником податків.

Ці напрямки в багатьох; моментах пересікаються, тому на прак

тиці можливе об’єднання їх в один блок.

Інформаційний масив даних являє собою спеціальним чи

ном підготовлені дані (бази даних), створені на основі наявної

в податкових органах інформації про платника податку, при

значені для забезпечення централізованого накопичення та ба

гаторазового використання.

Інформаційна база даних про платників податків включає

інформацію, отриману як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

До інформації з внутрішніх джерел належать відомості, отри

мані податковими органами самостійно в процесі виконання

ними контрольних функцій, зокрема:

 інформація про платника – юридичну особу, що містить,

зокрема, відомості про його юридичну адресу і фактичне

місцезнаходження, дату державної реєстрації і постанов

ки на податковий облік, форму власності, організаційно

правову форму, наявність представництв, філіалів, а також

інших відокремлених підрозділів юридичних осіб, розмір

статутного капіталу, рахунки в банках, дані про заснов

ників, дані податкової та фінансової звітності, зведення

про результати камеральних перевірок бухгалтерських

звітів і розрахунків по податках, пре порушення термінів

подання податкових розрахунків і балансів тощо;

 інформація про підприємства, що користуються податко

вими пільгами або мають пільговий вид діяльності;

 дані Реєстрів платників податків;

 інформація про видані патенти та ліцензії підприємствам

та організаціям;

 дані карток особових рахунків платника податків: термі

ни та обсяги сплати авансових платежів, дані перера

хунків;

 дані підрозділів стягнення податкової заборгованості

щодо наявної у платника заборгованості та динаміки її по

гашення;

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

 інформація про підприємства, що користуються наданим

в законодавчому порядку правом відстрочки і розстроч

ки платежів до бюджету;

 інформація про результати попередніх документальних

перевірок платників податків і прийняті по них рішення;

 інформація про претензійнопозовну діяльність платників

податків;

 інформація про посадових осіб підприємства, відповідаль

них за її фінансовогосподарську діяльність (керівників,

головних бухгалтерів).

До інформації із зовнішніх джерел відноситься інформа

ція про платників податків, у т. ч. про порушення ними по

даткового, валютного та іншого законодавства, отримана по

датковими органами від інших контролюючих і

правоохоронних органів; Міністерства транспорту України

(про великі партії продукції, що перевозяться і користують

ся підвищеним попитом); підприємств Міністерства при

родних ресурсів України, Державного комітету України з

охорони навколишнього середовища (про ліміти і видані

ліцензії на природовикористання); Держкомстату України,

інших органів державного управління і місцевого самовря

дування; банків та інших кредитних установ; Фонду со

ціального страхування України; Фонду державного майна

та його регіональних органів; Державного фонду зайнятості

населення; Пенсійного фонду України; Ліцензійної палати

України; нотаріальних органів; туристичних фірм, відділів

реєстрації віз, комісій цінних паперів, бюро технічної інвен

таризації, засобів масової інформації; інших юридичних і

фізичних осіб (листи, скарги, заяви), інформація про рішен

ня судів та інше.

До інформації із зовнішніх джерел щодо іноземних юридич

них осіб – нерезидентів належать дані Міністерства зовніш

ньоекономічних зв’язків і торгівлі України, Міністерства закор

донних справ України, українських дипломатичних і

зовнішньоекономічних торгових представництв за кордоном.

Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту

Доперевірочний аналіз накопиченої

інформації про платника податків

Доперевірочний аналіз є невід’ємною частиною процесу

підготовки документальних перевірок дотримання податково

го законодавства проводиться як по даних платника податків,

так і накопичених в податковому органі.

Аналіз проводиться працівником, відповідальним за прове

дення планової перевірки в цілях:

 реальної оцінки стану податкового і бухгалтерського об

ліку і достовірності звітних даних;

 з’ясування об’єктивних причин в значних змінах фінан

совоекономічних показників, що негативно вплинули на

звітні результати діяльності і відповідно на розмір бази

оподаткування;

 оцінки виконання підприємством зобов’язань по сплаті

податків та інших обов’язкових платежів;

 оцінки фінансового стану підприємства і забезпечення

його грошовими ресурсами;

 виявлення тенденцій щодо руху майна (активів) підприє

мства;

 підготовки переліку питань, що підлягають перевірці.

У ході доперевірочного аналізу працівник, відповідальний

за проведення перевірки платника податків, або працівник

відділу підготовки до перевірки, повинен ознайомитись з

фінансовогосподарською діяльністю підприємства на основі

вивчення документів (статуту, документів про реєстрацію, спис

ку філіалів і дочірніх компаній, бухгалтерської і статистичної

звітності, податкових декларацій і розрахунків, матеріалів по

передніх перевірок та іншої інформації, зібраної по даному

підприємству з внутрішніх і зовнішніх джерел), що є в подат

ковому органі.

Крім того, необхідно отримати інформацію про зовнішні

фактори, що впливають на господарську діяльність платника, та

відображають економічну ситуацію і галузеві особливості, а та

кож про внутрішні фактори, які пов’язані з індивідуальними

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

особливостями. Зокрема, потрібно ознайомитися з ор

ганізаційноуправлінською структурою підприємства, видами

виробничої діяльності і номенклатурою продукції, що випус

кається, структурою капіталу, існуванням дочірніх (залежних)

підприємств, наявністю порушень податкового законодавства,

раніше виявлених податковими та іншими контролюючими і

правоохоронними органами.

На даному етапі доперевірочної підготовки проводиться

поглиблений аналіз представленої підприємством звітності і

податкових розрахунків (декларацій) за останній звітний пер

іод. При встановленні істотних змін в рівні показників фінан

совогосподарської діяльності підприємства, а також інших фак

тів, що викликають сумнів і вимагають додаткового вивчення,

проводиться аналіз динаміки вказаних показників за ряд

звітних періодів, а також їх порівняльний аналіз по аналогіч

них платниках податків.

З метою забезпечення максимальної ефективності і створен

ня сприятливих умов майбутньої документальної перевірки на

стадії доперевірочної підготовки повинен бути вирішений

цілий ряд організаційних питань, пов’язаних з її проведенням.

Так, при необхідності повинна бути зібрана вся недостатня

інформація про платника податків, яка може бути використана

при проведенні перевірки (інформація банків та інших фінан

совокредитних установ про наявність розрахункових та інших

рахунків, відкритих платником податків, про наявність і рух

коштів на цих рахунках, інформація інших податкових органів

і підприємств про проведення платником податків окремих

фінансовогосподарських операцій, інформація правоохорон

них і контролюючих органів про факти порушень, що мали

місце, платником податків та його посадовою особою карного,

адміністративного, валютного, митного та іншого законодавства.

З метою отримання вищезазначеної інформації податковим

органом необхідно завчасно направити запити до відповідних

органів, що мають у своєму розпорядженні таку інформацію.

Якщо на стадії доперевірочної підготовки виникне не

обхідність проведення перевірок структурних підрозділів