Гусак Н.Б., Гусак Ю.Д. Контроль податкових органів за діяльністю підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 1. Сутність та завдання податкового контролю

мації надходять з джерел, незалежних від платника податків,

вони високо оцінюються та часто використовуються. Конфір

мації рідко використовуються в перевірках основних засобів,

тому що вони можуть бути перевірені відповідно через доку

ментацію або шляхом фізичного огляду. Навпаки, конфірмації

звичайно використовуються для перевірки разових угод між

організаціями, витрат з можливим приватним характером.

Приклади застосування методу конфірмації

Приклад 1.

У ході перевірки підприємства «Алекс» з метою підтверд

ження валових витрат у сумі 10 000 грн. та податкового креди

ту з податку на додану вартість у сумі 2 000 грн. на придбання

товарно – матеріальних цінностей у приватного підприємства

«Бриз» аудитором направлено запит на проведення зустрічної

перевірки підприємствапостачальника.

За наслідками зустрічної перевірки встановлено, що підприє

мство «Бриз» підприємству «Алекс» товари не відвантажува

ло. Валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ за вищезаз

наченою господарською операцією не знайшли відображення у

деклараціях підприємства «Бриз».

Таким чином, по підприємству «Алекс» підлягають зменшен

ню валові витрати на суму 10000 грн. та податковий кредит –

на суму 2000 грн.

Приклад 2.

Перевірка підприємства «А» з питання відшкодування ПДВ

викликала сумніви з приводу цін на товари, придбані підприєм

ством «А» у підприємства «Б». Також встановлено, що підприє

мство «Б» є основним постачальником підприємства «А».

За допомогою запиту в комп’ютерну базу даних встановле

но, що підприємство «А» є одним із засновників підприємства

«Б», а значить, підприємства «А» і «Б» є пов’язаними особами.

Крім того, аудитором направлено запит у торговопро

мислову палату щодо середньоринкових цін по Україні на

такі товари.

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

Висновком торговопромислової палати підтверджено, що

ціни на придбані у підприємства «Б» товари значно вищі за се

редньоринкові по Україні.

Таким чином, валові витрати підприємства «А» підлягають

зменшенню на суму різниці між ціною придбання товару у

підприємства «Б» і середньоринковою ціною на ці товари.

Перевірка документації

– ревізійна перевірка документів та

записів платника податків (клієнта) для того, щоб підтвердити

інформацію, яка є або повинна бути включена до фінансового

звіту. Документи, які перевіряє податковий інспектор – це за

писи, які використовуються підприємством для того, щоб забез

печити інформацію для управління своїми справами організо

ваним способом. Через те, що кожна господарська операція

звичайно підтверджується хоча б одним документом, існує ве

ликий обсяг доступних доказів такого типу. Наприклад,

підприємство звичайно зберігає замовлення покупця, відван

тажувальний документ та дублюючі рахунки за кожний період

збуту. Ті ж самі документи є корисним доказом у процесі про

ведення податковим інспектором перевірки точності звітів

підприємства. Документація – це форма доказу, що широко

використовується при кожній перевірці, тому що вона, звичай

но, доступна для інспектора. Інколи це єдиний прийнятний

тип доступних доказів.

Спостереження

застосовується у податковому контролі та

аудиті як один із видів не суцільного дослідження господарсь

ких операцій, що ґрунтується на застосуванні вибіркового ме

тоду. Вибірковий метод дослідження використовують для вста

новлення достовірності показників усієї сукупності, яка

вивчається, на основі обстеження лише деякої її частини. Цей

метод забезпечує одержання репрезентативних даних. У теорії

вибіркового методу розглядають такі основні питання: спосо

би відбору одиниць, які підлягають спостереженню; принцип

організації обстежень; оцінка вибіркових даних, які їх зумовлю

ють, способи усунення неістотних показників і встановлення

їхніх розмірів; поширення вибіркових спостережень на всю ге

неральну сукупність (діяльність підприємства, корпорації та ін.).

Тема 1. Сутність та завдання податкового контролю

Сутність вибіркового методу полягає у правильному

відборі одиниць спостереження. Точність результатів, добутих

за допомогою цього методу, залежить від способу відбору оди

ниць спостереження, ступеня коливань ознаки у сукупності,

кількості одиниць, які підлягають спостереженню.

Вибіркові спостереження за умови правильної організації

і проведення дають досить достовірні дані, придатні для вико

ристання у фінансовогосподарському контролі. В аудиторсь

кому процесі до вибіркових спостережень вдаються з метою

скорочення обсягу процедур, що використовують при дослід

женні об’єктів контролю.

Прикладом вибіркових спостережень може бути контрольна

перевірка якості інвентаризації товарноматеріальних цін

ностей. У практиці торгових підприємств вибірковій перевірці

підлягають 1015 відсотків найменувань із підвищеним попи

том цінностей, занесених до інвентаризаційного опису.

Вибірковими контрольними перевірками охоплюють не мен

ше як 15 відсотків усіх проведених інвентаризацій. При цьому

важливо правильно відібрати одиниці, які підлягають вибірковій

перевірці, організувати цю перевірку, а потім провести оцінку

добутих даних, їх репрезентативності та інші процедури вибір

кових спостережень у фінансовогосподарському контролі.

Спостереження також є методом використання почуттів для

того, щоб оцінити певні дії. Під час перевірок існує багато мож

ливостей тренувати зір, слух, торкання та нюх для того, щоб

оцінювати широкий діапазон речей. Наприклад, податковий

інспектор може здійснювати обхід підприємства для отримання

загального враження про виробництво та технічний стан основ

них засобів підприємства, спостерігати, чи іржаве устаткування

для того, щоб оцінити його застарілість, дивитись як робітники

виконують розрахункові завдання, щоб вияснити, чи бере особа

відповідальність за виконання цього. Інформація, отримана та

ким методом може бути цінною та корисною. Але одного спос

тереження недостатньо, щоб дізнатись, чи дійсно обладнання

належить підприємству, що перевіряється. Метод спостережен

ня доцільно застосовувати в комплексі з іншими методами.

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

На практиці метод спостереження застосовується при про

веденні оперативних перевірок підприємств торгівлі, громадсь

кого харчування та послуг. Тобто спостереженнями головним

чином перевіряється дотримання порядку проведення розра

хунків із споживачами, а саме:

 проведення розрахункових операцій на повну суму по

купки через зареєстровані, опломбовані та переведені у

фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій

(РРО), а у випадках, передбачених законодавством –

книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розра

хункової книжки;

 забезпечення цілісності пломб РРО;

 застосування режиму попереднього програмування най

менування, цін товарів та обліку їхньої кількості;

 ведення обліку товарних запасів на складах та місцях їх

реалізації;

 забезпечення відповідності сум грошових коштів сумі,

зазначеній у денному звіті РРО.

Виявлені вибірковою перевіркою порушення можуть свідчи

ти про наявність суттєвіших порушень з боку платників по

датків. Наприклад, суми виторгу господарської одиниці, де ви

явлені вищезазначені порушення, виявляються меншими у

зіставленні з сумами виторгів подібних одиниць торгового

підприємства.

Приклад застосування методу спостереження

При проведенні зіставлення з’ясовано, що середня сума витор

гу за один робочий день у кафе «Ноктюрн» становить 200 грн.,

а у інших кафе, рівнозначних за площею, з тим же асортимен

том страв та у тій же частині міста – 1000 грн.

Цей факт свідчить про доцільність застосування ще одного

прийому спостереження – проведення хронометражу робочого

часу, тобто податковий інспектор знаходиться у приміщенні

господарської одиниці протягом кількох днів та слідкує за повно

тою проведення сум через РРО.

Тема 1. Сутність та завдання податкового контролю

Проведення хронометражу у кафе «Ноктюрн» підтвердило,

що реальне значення середньоденного виторгу становить 1000

грн., а база оподаткування підприємства може бути розширена

на 30 000 грн. щомісяця.

Матеріали перевірок із застосуванням методу спостережен

ня можуть стати початком комплексної документальної пере

вірки підприємства з вивченням реальних обсягів товарногро

шових потоків.

Запити до платника податків

– це отримання письмової або

усної інформації від клієнта у вигляді відповідей на запитання

податкового інспектора. Отримана таким чином інформація не

може бути визнана як заключна, тому що вона отримана не від

незалежного джерела і може бути необ’єктивна. Відтак у подат

кового аудитора завжди виникає необхідність підтвердження

інформації іншими способами. Наприклад, коли податковий

інспектор хоче отримати інформацію щодо методу ведення за

писів управління рахунками трансакцій, він звичайно починає

запитувати клієнта, як діє структура внутрішнього контролю,

після чого виконує процедурні тести, тобто, використовуючи

документацію та спостереження, визначається, чи дійсно трансак

ція зареєстрована та санкціонована в установленому порядку.

Потрібну аудитору інформацію слід, перш за все, отримува

ти від платника безпосередньо, хоча її також можна отримати і

від третьої сторони.

Повторне виконання

передбачає проведення податковим

аудитором вивчення розрахунків та інформації по підприємству

протягом певного періоду. Головним чином повторний огляд

обчислень складається з перевірки арифметичної точності

клієнта. Наприклад, перевірка обчислень витрат на амортиза

цію, перевірка правильності застосування порядку обліку при

росту (зниження) балансової вартості покупних товарів, мате

ріалів, сировини, комплектуючих виробів на складах,

незавершеного виробництва і залишків готової продукції. По

вторна перевірка передач інформації складається з простежу

вання сум для того, щоб бути впевненим, що коли та ж сама

інформація зустрічається більше одного разу, то кожного разу

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

вона записана у тих же кількостях. Наприклад, податковий

інспектор звичайно провадить лімітовані тестування, щоб з’я

сувати, що інформація в журналі продаж була записана для

певного покупця та у вірній кількості у допоміжних звітах по

рахунках дебіторів і точно підсумована в загальній програмі

фінансового обліку.

Використання в аудиторському процесі розрахунковоана

літичних методичних прийомів дає змогу встановити загальний

стан об’єктів контролю: зниження продуктивності праці, не

ритмічність виробництва продукції, збільшення браку, збитко

вість окремих видів продукції, перевитрати сировини проти

норм, неоптимальні маршрути перевезення продукції тощо.

Крім того, розрахунковоаналітичні методичні прийоми да

ють можливість виявити фактори, які негативно впливають на

результати фінансовогосподарської діяльності виробничих

одиниць підприємства, а також встановити подальший напрям

проведення податкового аудиту.

Приклад застосування методу повторного виконання

При проведенні перевірки правильності розрахунку приросту

(зниження) балансової вартості інвентарних запасів покупних

товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та на

півфабрикатів на складах та у незавершеному виробництві

підприємства «Корвет» встановлено, що воно не зменшило зали

шок товарноматеріальних цінностей на початок звітного періо

ду на суму вартості запасних частин 15 000 грн. використаних

на капітальний ремонт основних виробничих фондів (обладнання).

Таким чином, податковим аудитом було встановлено зави

щення підприємством «Корвет» валових витрат звітного періо

ду на 15 000 грн.

Щодо розгляду аналітичних процедур при проведені подат

кового аудиту, то сутність та приклади проведення аналітич

них процедур розглянемо в наступному розділі.

Аналітичні процедури

визначаються шляхом оцінки обліко

вої та іншої економічної інформації і вивченням взаємозв’язків

між показниками.

Тема 1. Сутність та завдання податкового контролю

Як відомо, податковий аудит проведеним аналізом повинен

виявляти:

 ступінь ділової активності клієнта;

 оцінку фінансовогосподарських перспектив його функ

ціонування в майбутньому;

 зони навмисних помилок у звітності клієнта;

 скорочення деталізованого тестування на основній стадії

аудиту.

Інформаційну базу аналізу фінансового стану підприємства

складають в основному дані бухгалтерського обліку і звітності.

Якщо для аналізу використовується тільки зовнішня пуб

лічна фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результа

ти та інші обов’язкові форми звітності), такий аналіз називаєть

ся зовнішнім фінансовим аналізом. Крім зовнішньої

використовується і внутрішня інформація (дані бухгалтерсько

го, фінансового і виробничого обліку) – такий аналіз називаєть

ся внутрішнім.

Застосовані в податковому аудиті методи фінансового ана

лізу можна розглядати як внутрішній аналіз фінансового стану

підприємства.

Найбільш розповсюдженими є такі аналітичні процедури:

 зіставлення залишків по рахунках за різні облікові періоди;

 зіставлення показників бухгалтерської (фінансової) звітності

з тими, котрі планувалися (прогнозувалися) керівництвом

підприємства, що перевіряється, на звітний період, в планах

(програмах, бізнеспланах, кошторисах тощо);

 зіставлення отриманих у звітному періоді співвідношень

між різними статтями звітності з аналогічними співвідно

шеннями минулих періодів;

 зіставлення фінансової і не фінансової інформації, зокре

ма, зведень про обсяг випуску продукції в грошових і на

туральних одиницях;

 зіставлення фінансових показників (фінансових ко

ефіцієнтів) з середньогалузевими значеннями.

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

1.4. Органи контролю в сфері оподаткування

Визначення системи органів податкового контролю органі

чно випливає із самого поняття податкового контролю. Під

податковим контролем розуміють функцію державного управ

ління, що покликана забезпечити спеціальними методами дот

римання чинного законодавства учасниками податкових пра

вовідносин з метою наповнення коштами бюджетів усіх видів

та державних цільових фондів. Отже, до системи органів подат

кового контролю відносяться безпосередньо ті державні уста

нови, на які покладено функції по наповненню коштами бюд

жетів усіх видів та державних цільових фондів, а також ті

установи, яким державою делеговано права або податкового

агента, або здійснення деяких контрольних повноважень при

збирання доходів до бюджету та державних цільових фондів.

Перелік державних установ, уповноважених збирати пла

тежі до бюджетів та цільових фондів, можна умовно поділити

на дві групи залежно від місця, яке займає в їх діяльності фун

кція забезпечення надходжень:

1. Органи, основна діяльність, яких переважно пов’язана із

збиранням доходів до бюджету.

2. Органи, що поряд зі своєю основною діяльністю забезпе

чують надходження платежів до бюджетів та державних цільо

вих фондів.

До першої групи належить Державна податкова служба в

Україні (в тому числі і спеціальні її підрозділи податкової

міліції), яка забезпечує надходження податків та зборів до бюд

жетів та державних цільових фондів.

До другої групи, зокрема, належать:

Митні органи, які забезпечують надходження до державно

го бюджету ввізного та вивізного мита, акцизного збору, подат

ку на додану вартість, інших податків і зборів, які відповідно

до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і

предметів на митну територію України або вивезенні (пе

ресиланні) товарів і предметів з митної території України.

Тема 1. Сутність та завдання податкового контролю

Установи Пенсійного фонду України, які забезпечують над

ходження внесків до бюджету Пенсійного фонду.

Установи Фонду соціального страхування, які забезпечують

надходження внесків до Фонду соціального страхування.

Органи Міністерства фінансів України, які забезпечують по

вернення коштів по державних внутрішніх та зовнішніх запози

ченнях, доходах від операцій з капіталом, трансфертах, грантах,

дарунках, випуску державних цінних паперів, позиках тощо.

Національний банк України, який забезпечує надходження

до державного бюджету перевищення кошторисних доходів над

кошторисними видатками та здійснює певні контрольні функції

щодо комерційних банків та платників податків під час збиран

ня доходів бюджетів та державних цільових фондів.

Фонд державного майна, який забезпечує надходження до

державного бюджету коштів від приватизації державної влас

ності та управління державним майном.

Державне казначейство, яке забезпечує касове виконання

державного бюджету та доходи від управління бюджетними та

позабюджетними коштами.

Органи міністерств та відомств, які забезпечують надход

ження до бюджетів встановлених законами спеціальних пла

тежів та доходів від видачі ліцензій, дозволів тощо.

Місцеві органи виконавчої влади, які забезпечують надход

ження до місцевих бюджетів доходів, пов’язаних із здачею в

оренду комунального майна, наданням послуг, дозволів та

ліцензій суб’єктам підприємницької діяльності і фізичним осо

бам та платою за їх державну реєстрацію, доходами від прове

дення місцевих грошоворечових лотерей тощо.

Серед численної та різноманітної категорії податкових

агентів, яким державою делеговано функції збору та перераху

вання до бюджетів і державних цільових фондів певних по

датків та зборів, можна виділити найбільшу з них – суб’єкти

підприємницької діяльності. Вони здійснюють утримання та пе

рерахування до бюджетів та цільових фондів податок з доходів

громадян, пенсійних внесків, внесків до Фонду соціального

страхування та інших зборів при наявності об’єкта оподатку

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

вання (ринковий, готельний збори тощо). До цієї ж категорії

відносяться, наприклад, і суди (в частині справляння держав

ного мита), і органи Міністерства закордонних справ (в частині

справляння консульських зборів), і Центральна виборча комі

сія (в частині надходження коштів з рахунків виборчих фондів)

та багато інших.

Оскільки Законом України «Про порядок погашення зобо

в’язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181111 визначено

пріоритетний перелік контролюючих органів – митні та подат

кові органи, установи Пенсійного фонду та Фонду соціального

страхування, стисло розглянемо саме їх структуру, повноважен

ня та функції в контексті здійснення податкового контролю.

Державна податкова служба в Україні

є одним з провідних

органів державної виконавчої влади, що представляє інтереси

держави в правовідносинах між державою і платником з при

воду сплати податків. Розглянемо докладніше завдання органів

державної податкової служби, структуру її побудови, основні

функції, права, обов’язки та відповідальність посадових осіб.

Податкову службу було створено в січні 1990 року відпов

ідно до Постанови Ради Міністрів колишнього СРСР від

24.01.1990 р. № 76 «Про Державну податкову службу». До цьо

го її функції виконували фінансові органи, на які в даний час

покладено питання планування і виконання бюджету. Трохи

пізніше правове положення цих органів конкретизувалося За

коном колишнього СРСР від 21.05.1990 р. «Про права, обов’яз

ки і відповідальність державних податкових інспекцій». Надалі

змінювався статус, деталізувалися функції, права, обов’язки,

відповідальність посадових осіб Державної податкової служби.

Зараз в Україні діє Закон України «Про державну податкову

службу в Україні» від 4.12.1990 р. № 509ХІІ з наступними

змінами та доповненнями.

Система органів державної податкової служби включає

три рівні:

 вища ланка – центральний орган управління – Держав

на податкова адміністрація України;