Гусак Н.Б., Гусак Ю.Д. Контроль податкових органів за діяльністю підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

211

Тема 5. Податковий аудит розрахунків щодо податку на прибуток підприємств

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не

здійснюється.

При перевірці балансової вартості основних фондів треба

звернути увагу також на основі засоби передані та одержані в

лізинг (оренду).

Для перевірки операцій з лізингу (оренди) необхідно виз

начити тип лізингу (оренди), умови та строк надання в лізинг

(оренду) основних засобів. При цьому мати на увазі, що балан

сова вартість відповідної групи не зменшується на вартість ос

новних фондів, які передаються платником податку в оператив

ний лізинг (оренду).

При наданні платником податку основних засобів в фінан

совий лізинг (оренду) в порядку, передбаченому для продажу

основних фондів, балансова вартість відповідної групи основ

них фондів зменшується на вартість таких основних фондів.

При цьому лізингоодержувач (орендатор) збільшує балансову

вартість відповідної групи основних фондів в порядку, перед

баченому для придбання основних засобів.

Першим етапом перевірки розрахунку амортизаційних

відрахувань в податковому обліку є перевірка балансової вар

тості основних засобів на початок розрахункового кварталу.

Балансова вартість кожної групи основних фондів на поча

ток розрахункового кварталу дорівнює балансовій вартості

відповідних груп на кінець попереднього податкового періоду.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта

основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу

визначається за формулою:

Б(а) = Б(а1) + П(а1) – В(а1) – А(а1),

де: Б(а) – балансова вартість групи (окремого об’єкта основ

них фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а1) – балансова вартість групи (окремого об’єкта основ

них фондів групи 1) на початок кварталу, що передував

розрахунковому;

П(а1) – сума витрат, понесених на придбання основних

фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій,

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

212

модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що

підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував

розрахунковому;

В(а1) – сума виведених з експлуатації основних фондів

(окремого об’єкта основних фондів групи 1) протягом

кварталу, що передував розрахунковому;

А(а1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у

кварталі, що передував розрахунковому;

Балансову вартість групи (окремого об’єкта основних

фондів групи 1) на початок кварталу, що передує розрахунко

вому (показник Б(а1)) порівнюється з даними декларації за

попередній період.

Для визначення показників П(а1) та В(а1) треба користу

ватися положеннями п.8.4 – 8.8 ст.8 Закону України «Про опо

даткування прибутку підприємств», в якому визначений поря

док збільшення та зменшення балансової вартості груп

основних фондів.

В бухгалтерському обліку балансову вартість кожної групи

основних засобів визначають: Дт 10 та Кт 13.

Для виконання попереднього аналізу по розрахунку амор

тизаційних відрахувань в бухгалтерському обліку використову

ють фінансову звітність:

1й квартал – Ф1: р.030 гр.3

2й квартал – Ф1: р.030 гр.4 за 1й квартал

3й квартал – Ф1: р.030 гр.4 за 2й квартал

4й квартал – Ф1: р.030 гр.4 за 3й квартал

Згідно п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування при

бутку підприємств» норми амортизації встановлюються в

відсотках до балансової вартості кожної з груп основних

фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому

розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

 група 1 – 2 відсотки;

 група 2 – 10 відсотків;

 група 3 – 6 відсотків;

 група 4 – 15 відсотків.

213

Тема 5. Податковий аудит розрахунків щодо податку на прибуток підприємств

Згідно з п.15 розділу ІІ Закону України «Про оподаткуван

ня прибутку підприємств» ці норми амортизації 1,2,3 груп зас

тосовують з 1 січня 2004 року.

До основних фондів групи 4 включаються відповідні ос

новні фонди, придбані (виготовлені) платником податку після

набрання чинності Закону України «Про оподаткування при

бутку підприємств» № 349 від 24.12.02 р.

В 2003 р. для 1,2,3 груп діють норми, визначені п.8.6. ст.8 в

редакції Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» № 283 від 22.05.97 року:

 група 1 – 1,25 відсотків;

 група 2 – 6,25 відсотків;

 група 3 – 3,75 відсотків.

Нарахування амортизації в бухгалтерському обліку відобра

жається кореспонденцією рахунків Дт 83 Кт 13 (при викори

станні рахунків 8 класу); Дт 91,92,93 Кт 13 (при використанні

рахунків 9 класу).

Для перевірки повноти відображення нарахованої суми

амортизації в бухгалтерському обліку використовують наступні

регістри:

 при комп’ютерній формі ведення бухгалтерського обліку –

журнал реєстрації господарських операцій: картка рахунку

Дт 83 Кт 13 (при використанні рахунків 8 класу), Дт 91,

92, 93 Кт 13 (при використанні рахунків 9 класу);

 при журнальноордерній формі ведення бухгалтерського

обліку – журнал реєстрації господарських операцій: жур

нал – ордер № 4, розділ I.

При перевірці треба звернути увагу на те, що амортизація

окремого об’єкта основних фондів групи 1 проводиться до до

сягнення балансової вартості такого об’єкта ста неоподаткову

ваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого

об’єкта відноситься до валових витрат по результатах відпові

дного податкового періоду, а вартість такого об’єкта при

рівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 проводиться до

досягнення балансової вартості групи нульового значення.

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

214

Щодо нематеріальних активів, то згідно з п.8.3.9 ст.8 Зако

ну України «Про оподаткування прибутку підприємств» для

них застосовується лінійний метод нарахування амортизації, по

якому кожен окремий вид нематеріальних активів амортизуєть

ся окремими частками виходячи з його первинної вартості з

урахуванням індексації згідно п.п.8.3.3 статті 8 протягом стро

ку, який визначається платником податку самостійно, виходя

чи із строку корисного використання таких нематеріальних

активів або строку діяльності платника податку, але не більше

10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування здійснюються до досягнення за

лишкової вартості нематеріального активу нульового значення.

Запитання для перевірки знань

1. Розкрийте методику здійснення камеральної перевірки

декларації з податку на прибуток підприємств.

2. Які документи використовуються при перевірці валових

доходів та валових витрат підприємства?

3. Як проводиться документальна перевірка правильності нара

хування валових доходів та валових витрат підприємства?

4. Назвіть основні етапи перевірки правильності нарахуван

ня амортизаційних відрахувань.

Тестові завдання

1. Основною діяльністю платника податку на прибуток виступає:

а) діяльність платника податку протягом календарного року;

б) діяльність платника податку, що є регулярною протягом

звітного періоду;

в) діяльність платника податку, що є постійною і регуляр

ною протягом календарного року, на який припадає

звітний період;

г) діяльність платника податку, що є постійною і регуляр

ною протягом бюджетного року, на який припадає

звітний період.

215

Тема 5. Податковий аудит розрахунків щодо податку на прибуток підприємств

2. Ким встановлюються додаткові обмеження щодо відне

сення витрат до складу валових витрат платника податку:

а) керівником підприємства;

б) Законом України «Про оподаткування прибутку

підприємств»

в) зборами акціонерів;

г) стандартами бухгалтерського обліку.

3. Терміни подачі Декларації про прибуток підприємства:

а) щоквартально до 20 числа;

б) щоквартально не пізніше 20 числа;

в) щоквартально протягом 40 днів після закінчення кварталу;

г) щомісячно до 20 числа.

4. Добровільно перерахування неприбутковим організаціям

включаються до складу валових витрат у розмірі:

а) у повному обсязі;

б) не менше 2% та не більше 5% оподатковуваного прибут

ку попереднього звітного року;

в) не більше 4% оподатковуваного прибутку платника по

датків за попередній звітний податковий квартал;

г) не більше 2% фонду оплати праці звітного періоду (квар

талу).

5. Витрати на професійну підготовку й перепідготовку кадрів

включаються до складу валових витрат у розмірі:

а) у повному обсязі;

б) не менше 2% та не більше 5% оподатковуваного прибут

ку попереднього звітного року;

в) не більше 2% оподатковуваного прибутку платника по

датків за попередній звітний податковий квартал;

г) не більше 2% фонду оплати праці звітного періоду (квар

талу).

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

216

6. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят,

придбання й поширення подарунків у рекламних цілях вклю

чаються до складу валових витрат у розмірі:

а) у повному обсязі;

б) не менше 2% та не більше 5% оподатковуваного прибут

ку попереднього звітного року;

в) не більше 2% оподатковуваного прибутку платника по

датків за попередній звітний податковий квартал;

г) не більше 2% фонду оплати праці звітного періоду (квар

талу).

7. Ремонт, реконструкція, модернізація та інші поліпшення

основних фондів включаються до складу валових витрат у

розмірі:

а) у повному обсязі;

б) не більше 10% сукупної балансової вартості груп основ

них фондів на початок звітного року;

в) не більше 4% оподатковуваного прибутку платника по

датків за попередній звітний податковий квартал;

г) не більше 2% фонду оплати праці звітного періоду (квар

талу).

8. У випадку купівлі іноземної валюти за гривні у платника

податків:

а) збільшуються валові витрати;

б) збільшуються валові доходи;

в) валові доходи не зміняться;

г) валові витрати не зміняться.

9. Балансова вартість матеріальних запасів на початок звітно

го кварталу – 23,0 тис. грн., на кінець звітного кварталу –

28,0 тис. грн. відображення в податковому обліку:

а) валові доходи збільшаться на 5,0 тис. грн.;

б) валові витрати збільшаться на 5,0 тис. грн.;

в) валові доходи зменшаться на 5,0 тис. грн.;

г) валові витрати зменшаться на 5,0 тис. грн.

217

Тема 5. Податковий аудит розрахунків щодо податку на прибуток підприємств

10. Підприємством зроблені витрати на придбання паливно

мастильних матеріалів для легкових автомобілів у сумі 1200,0 грн.

з урахуванням ПДВ. Відображення в податковому обліку:

а) валові витрати – 1200,0 грн.; податковий кредит – 0;

б) валові витрати – 1000,0 грн.; податковий кредит – 200;

в) валові витрати – 600,0 грн.; податковий кредит – 0;

г) валові витрати – 500,0 грн.; податковий кредит – 100.

11. Акціонерне товариство здійснило повторну емісію акцій.

Сума отриманого емісійного доходу склала 100,0 тис. грн.. відоб

раження в податковому обліку:

а) валові доходи – 100,0 тис. грн.; податкові зобов’язання –

20.0 тис. грн.;

б) валові витрати – 100,0 тис. грн.; податкові зобов’язання –

20.0 тис. грн.;

в) не виникають ні податкові зобов’язання, а ні податковий

кредит;

г) валові витрати – 100,0 тис. грн.; податковий кредит – 20.0

тис. грн.

12. В січні придбано торговий патент терміном дії січень

червень звітного року вартістю 1200,0 грн. Відображення в по

датковому обліку:

а) у валові витрати включається 600,0 грн.;

б) у валові витрати включається 1200,0 грн.;

в) на 600,0 грн. будуть зменшені податкові зобов’язання з

податку на прибуток у звітному кварталі;

г) на 1200,0 грн. будуть зменшені податкові зобов’язання з

податку на прибуток у звітному кварталі.

13. Перерахована передоплата за товари, вартість яких вклю

чається до складу валових витрат на суму 24,0 тис. грн. Відоб

раження в податковому обліку:

а) валові витрати – 20,0 тис. грн.; податкове зобов’язання –

4,0 тис. грн.;

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

218

б) валові витрати – 20,0 тис. грн.; податковий кредит –

4,0 тис. грн.;

в) валові витрати – 24,0 тис. грн.; податкові зобов’язання –

4,8 тис. грн.;

г) валові доходи – 24,0 тис. грн.; податковий кредит –

4,8 тис. грн.

14. Оприбутковані товари, отримані в рамках бартерного

контракту, на суму 10,0 тис. грн. розрахунки у звітному періоді

не проводилися. Відображення в податковому обліку:

а) валові витрати – 10,0 тис. грн.; податкове зобов’язання –

2,0 тис. грн.;

б) валові витрати – 10,0 тис. грн.; податковий кредит –

2,0 тис. грн.;

в) валові витрати – 10,0 тис. грн.; податкові зобов’язання –

2,0 тис. грн.;

г) валові доходи – 10,0 тис. грн.; податковий кредит –

4,8 тис. грн.

15. До складу валових витрат включають:

а) сплату ПДВ, включеного в ціну товарів, що здобувають

ся платником податків для виробничого чи невиробни

чого використання;

б) сплату податку на доходи фізичних осіб, що відрахову

ються за рахунок сум виплат таких доходів;

в) суми збитків платників податків, понесених у зв’язку з

продажем товарів чи їх обміном за цінами, нижчими за

звичайні, пов’язаним із таким платником податків особам;

г) суми витрат, не віднесені до складу валових витрат ми

нулих звітних податкових періодів, і виявлені у звітному

податковому періоді.

Навчальні завдання

Опишіть схеми ухилення від оподаткування, визначивши

суми податків на які платник ухилився (див. Додаток Г Ж).

219

ТЕМА 6

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО

КОНТРОЛЮ В СФЕРІ

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ

ФІЗИЧНИХ ОСІБ

6.1. Документальна перевірка

достовірності об’єкта оподаткування

У процесі перевірки обліку праці і заробітної плати на

підприємствах звертається увага на такі основні питання:

 наявність фактичної чисельності працюючих на

підприємстві, у тому числі інвалідів, чи наявні трудові

книжки тимчасово працюючих інвалідів;

 чи були випадки нарахувань і видачі заробітної плати по

договорах підряду;

 правомірність системи оплати праці;

 правильність нарахування й віднесення на собівартість

продукції (робіт, послуг) в аналітичному розрізі (замов

лення, договір, кошторис і т.д.);

 правомірність виплати премій і матеріальної допомоги

працівникам підприємства й віднесення їх на результати

господарської діяльності;

 правильність утримань податку з нарахованої заробітної

плати, своєчасність утримань і перерахувань до бюджету;

 визначення правильності обчислення загальної суми за

робітної плати, що має пільгове оподатковування;

 визначення того, чи всі суми, раніше нараховані у вигляді

адміністративних штрафів, накладених податковими

інспекціями, утримані з винних осіб;

 наявність нереальної заборгованості щодо заробітної пла

ти і підзвітних сум, що є прихованою видачею готівки,

неоподатковуваної податком з доходів фізичних осіб;

«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»

220

 правильність нарахувань сум на соціальне страхування й

у Пенсійний фонд і відповідно віднесення їх на со

бівартість продукції (робіт, послуг);

 перевитрата фонду оплати праці порівняно з розрахунко

вою сумою;

 правомірність натуральної оплати праці;

 віднесення нарахованої заробітної плати й нарахувань на

валові витрати;

 правомірність оплати праці в іноземній валюті;

 відповідність нарахованої заробітної плати регістрам об

ліку;

 відповідність нарахованої заробітної плати наданій

звітності;

 правильність нарахування резерву на оплату відпусток.

Перевірка починається з ознайомлення з існуючою системою

обліку праці і заробітної плати та вивченням технікоекономіч

них показників, що відбиваються у звітності і регістрах обліку.

Спочатку суб’єкт, що проводить перевірку, перевіряє чи

сельність працівників підприємства і правильність її відобра

ження у звітності. Нормативним документом, яким регулюєть

ся статистична чисельність працюючих і відпрацьованого часу,

є «Інструкція зі статистики кількості працівників», затвердже

на наказом Міністерства статистики України №286 від

28.09.2005 р.

При перевірці правильності обліку відпрацьованого ро

бочого часу суб’єкт, що проводить перевірку, звертає увагу

на правильність оформлення табеля обліку часу, уточнює,

чи враховувалися невиходи й запізнення на роботу, пере

віряє правильність підрахунків відпрацьованого часу. Відпо

відно до листа Міністерства праці і соціальної політики

України від 05.02.1998 р. №21466 і відповідно до Кодексу

законів про працю України тривалість робочого дня при

шестиденному робочому тижні не може перевищувати

7 годин у звичайні дні і 5 годин перед вихідними днями.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може

перевищувати 40 годин на тиждень.