Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

521

3. УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ

ПОТОКАМИ

Завдання 1. Розрахунок сумарного матеріального потоку

Мета: ознайомитись з одним із методів управління і контро-

лю за матеріальними потоками — розрахунком сумарного ма-

теріального потоку.

Завдання: розрахувати матеріальні потоки оптових баз для ок-

ремих ділянок або операцій; підрахувати обсяги робіт за всіма ло-

гістичними операціями на конкретній ділянці або в межах конкрет-

ної операції; визначити сумарний матеріальний потік на складі.

Методичні вказівки [9]

На складах оптових баз матеріальні потоки розраховують, як

правило, для окремих ділянок або операцій (наприклад, внут-

рішньоскладське переміщення вантажів, ручне перебирання

вантажу на ділянках приймання, комплектації тощо).

При цьому підсумовують обсяги робіт за всіма логістичними

операціями на конкретній ділянці або в межах конкретної опе-

рації.

Сумарний внутрішній матеріальний потік (вантажний потік)

на складі загалом визначають підсумовуванням усіх матеріаль-

них потоків, що відбуваються на його окремих ділянках і між

ділянками.

Сумарний матеріальний потік на складі залежить від того,

яким маршрутом вантаж просуватиметься на складі, які опера-

ції виконуватимуться з ним. У свою чергу, маршрут матеріаль-

ного потоку визначається певними чинниками (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Чинники впливу на сумарний матеріальний потік на складі

Позначення Чинник впливу

Значення

(за варіантами роботи)

, %

1 2 3 4 5 6 7 ...

12 3

Частка товарів, що постачають-

ся на склад у неробочий час

* Визначає викладач.

522

Закінчення табл. 3.1

12 3

Частка товарів, що підлягають

розпакуванню на ділянці прий-

мання складу

Частка товарів, що підлягають

комплектуванню на складі

Рівень централізованої достав-

ки, тобто частка товарів, що

надходять на ділянку наванта-

ження з відправної експедиції

Частка доставлених товарів, що

не підлягають механізованому

розвантаженню з транспортно-

го засобу і потребують ручного

розвантаження з укладенням на

піддони

Частка товарів, що заван та-

жують ся у транспортний за-

сіб вручну (через непристосо-

ваність транспортного засобу до

механізованого завантаження)

Кратність обробки товарів на ді-

лянці збереження

Далі при розрахунку сумарного матеріального потоку вико-

ристовуватимемо поняття “група матеріальних потоків”, зміст

якого залежить від ділянки складу чи операції.

Обсяг робіт з окремої операції, розрахований за певний період

(місяць, квартал, рік) — це матеріальний потік за окремою опе-

рацією.

Сумарний матеріальний потік на складі (Р) визначають підсу-

мовуванням матеріальних потоків, згрупованих за ознакою або

виконуваної логістичної операції, або місця виконання логістич-

ної операції.

1. Група матеріальних потоків — вантажі, які аналізують-

ся у процесі внутрішньоскладського переміщення.

Переміщення вантажів (у розглядуваному випадку механі-

зоване, у контейнерах або на піддонах) здійснюється з однієї ді-

лянки на іншу, а сумарний матеріальний потік за групою (Р

п.в

)

523

дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх ділянок, крім

останньої:

Т (з ділянки розвантаження)

+ ТА

/100 (з приймальної експедиції)

+ ТА

/100 (з ділянки приймання)

+ Т (із зони збереження)

+ ТА

/100 (з ділянки комплектування)

+ ТА

/100 (з відправної експедиції)

= Р

п.в

Тут Т — річний вантажооборот бази, т; у дужках наведені ділян-

ки складу, з яких виходить потік.

2. Група матеріальних потоків — вантажі, які аналізуються

у процесі виконання операцій розвантаження і навантаження.

Операції розвантаження і навантаження можуть бути механі-

зовані або виконуватися вручну.

Ручна операція розвантаження — це укладення товарів на

піддони, що здійснюється тоді, коли товар надійшов у транспорт-

ному засобі не на піддонах. У цьому разі для того щоб перемісти-

ти товар з ділянки розвантаження до зони збереження, ділянки

приймання або приймальної експедиції, його необхідно вручну

перекласти на піддони.

Ручна операція навантаження застосовується тоді, коли під

завантаження подано транспортний засіб, що не підлягає механі-

зованому завантаженню. У цьому разі товар подається електро-

навантажувачем до борта транспортного засобу, а потім вручну

завантажується в нього.

Річний вантажопотік:

при ручному розвантаженні вантажу

р.р

= ТА

/100;

при механізованому

м.р

= Т(1 – А

/100).

Річний вантажопотік:

при ручному навантаженні вантажу

р.н

= ТА

/100;

524

при механізованому

м.н

Т(1 – А

/100).

Після цього вантажопотоки підсумовуються окремо за група-

ми ручних і механізованих операцій розвантаження та наванта-

ження.

3. Група матеріальних потоків — вантажі, які аналізують-

ся у процесі ручного перебирання при прийманні товарів:

пр

= ТА

/100.

4. Група матеріальних потоків — вантажі, які аналізують-

ся у процесі ручного перебирання при комплектації замовлення

покупців:

компл

= ТА

/100.

5. Група матеріальних потоків — вантажі, які аналізують-

ся у процесі виконання операцій в експедиціях.

Якщо товар поставлений у робочий час, то він одразу в міру

розвантаження надходить на ділянку приймання або в зону збе-

реження, якщо ж у вихідні дні, то розвантажується в експеди-

ційне приміщення і в найближчий робочий день подається на

ділянку приймання або в зону збереження. З’являється нова опе-

рація в приймальній експедиції, що збільшує річний сумарний

матеріальний потік, який у цьому разі становить

п.е

= ТА

/100.

Якщо на базі є експедиція відправлення, то з’являється нова

операція в цій експедиції, що так само збільшує річний сумар-

ний матеріальний потік:

в.е

= ТА

/100.

Загалом операції в експедиціях збільшують річний сумарний

матеріальний потік так:

експ

= Р

п.е

+ Р

в.с

= Т(А

+ А

)/100.

6. Група матеріальних потоків — вантажі, які аналізують-

ся у процесі виконання операцій у зоні збереження.

Весь товар, що надійшов на базу, зосереджується в місцях збе-

реження, де виконуються такі обов’язкові операції:

• укладання вантажу для збереження;

• виймання вантажу з місць збереження.

525

Обсяг робіт за певний період за кожною операцією дорівнює

вантажообороту складу за цей же період (за умови зберігання за-

пасу на одному рівні).

Таким чином, мінімальний матеріальний потік у зоні збере-

ження дорівнює 2Т.

Якщо при збереженні товару запаси перекладаються з верхніх

ярусів на нижні, то до сумарного матеріального потоку додається

ще певна частка Т. На ділянці збереження товар може також від-

бирати, що збільшує сумарний матеріальний потік ще на певну

частку Т.

У результаті всіх операцій у зоні збереження виникає група

матеріальних потоків, що становлять

збереж

= ТА

/100.

Сумарний внутрішній матеріальний потік на складі визнача-

ють за формулою

Р = Р

п.в

+ Р

м.р

+ Р

р.р

+ Р

м.н

+ Р

р.н

+ Р

компл

+ Р

пр

+ Р

експ

+ Р

збереж

Розраховувати сумарний матеріальний потік на складі реко-

мендується за формою табл. 3.2 (заповнюють графи 3 і 4).

При розв’язанні завдання слід взяти Т = 9700 т.

Таблиця 3.2

Розрахунок сумарного матеріального потоку

і вартості вантажопереробки на складі

Група

матеріальних потоків

Позна-

чення

Зна-

чення

чинника,

Річний ма-

теріальний

потік за

групою, т

Питома

вартість

робіт на

потоці

групи,

грн.

Вартість

робіт на

потоці

групи,

грн.

1 23456

Вантажі, які аналі-

зуються у процесі

внутрішньоскладсь-

кого переміщення

п.в

Вантажі, які аналізу-

ються у процесі руч-

ного розвантаження

р.р

Вантажі, які аналі-

зуються у процесі ме-

ханізованого розван-

таження

м.р

526

Закінчення табл. 3.2

1 23456

Вантажі, які аналізу-

ються у процесі руч-

ного навантаження

р.н

Вантажі, які аналі-

зуються у процесі ме-

ханізованого наванта-

ження

м.н

Вантажі, які аналізу-

ються у процесі руч-

ного перебирання при

прийманні товарів

пр

Вантажі, які аналізу-

ються у процесі руч-

ного перебирання при

комплектації замов-

лення покупців

компл

Вантажі, які аналізу-

ються у процесі вико-

нання операцій в екс-

педиціях

експ

Вантажі, які аналізу-

ються в процесі вико-

нання операцій у зоні

збереження

збереж

Сумарний внутрішній

матеріальний потік на

складі

Р —

Завдання 2. Розрахунок вартості вантажопереробки

Мета: ознайомитися з одним із методів розрахунку вартості

сумарного потоку.

Завдання: вибрати послідовність виконання операцій із ван-

тажем на складі за допомогою критерію мінімуму витрат на ван-

тажопереробку; розрахувати сумарну вартість робіт з матеріаль-

ними потоками (вартість вантажопереробки).

Методичні вказівки

Вартість вантажопереробки визначається:

• обсягом робіт за певною операцією;

• питомою вартістю виконання певної операції.

527

Поопераційні обсяги робіт вже визначені при розв’язанні за-

вдання 1.

Задамо питому вартість виконання операцій на складі

(табл. 3.3), що сприятиме визначенню загальної вартості вантажо-

переробки на складі у вигляді суми витрат на виконання окремих

операцій. Тоді вибрати послідовність виконання операцій із ван-

тажем на складі можна за допомогою критерію мінімуму витрат

на вантажопереробку. Максимально знизити складські витрати

можна поданням товару із зони збереження одразу в зону наван-

таження. Проте це означає відмову від операцій добору асорти-

менту на ділянці комплектування, а також від доставки товарів

покупцям (операції у відправній експедиції). При цьому слід зва-

жати на те, що, відмовляючись від надання послуг, підприємство

поступається позиціями на ринку, що так само пов’язано з еконо-

мічними втратами. Пошук прийнятної поступки можливий лише

при налагодженій системі врахування витрат.

Таблиця 3.3

Групи матеріальних потоків на складі

Група

матеріальних потоків

Умовне позначення

групи

Питома вартість робіт

на потоках групи

Умовне

позначення

Значення,

грн.

Внутрішньоскладське пере-

міщення вантажів

п.в

0,6

Операції в експедиціях Р

експ

2,0

Ручне перебирання ванта-

жу у процесі приймання

і комплектації

пр

, Р

компл

5,0

Операції в зоні збереження Р

збереж

1,0

Ручне розвантаження і на-

вантаження

р.р

, Р

р.н

4,0

Механізоване розвантажен-

ня і навантаження

м.р

, Р

м.н

0,8

Сумарна вартість робіт з матеріальними потоками (вартість

вантажопереробки)

вант

= S

п.в

+ S

експл

+ S

(Р

п.р

+ Р

комп

) + S

збереж

+ S

(Р

р.р

+ Р

р.н

) + S

(Р

м.р

+ Р

м.н

Розрахувати вартість вантажопереробки рекомендується за

формою табл. 3.2 (заповнюють графи 5 і 6).

528

4. ФАРМАЦЕВТИЧНА ЛОГІСТИКА

Завдання. Оптимізація збутової діяльності [13]

Мета: ознайомитися з логістичними рішеннями у сфері збу-

тової логістики в галузі фармації.

Завдання:

1. Сформувати рекомендації щодо ширини каналу розподілу

для наведених далі ліків і вибору їх медичного призначення.

Валідол — таблетки 0,06 — № 10.

Димексид — рідина — 20 кг — бутель.

Нітразепам — таблетки — 5 мг — № 20.

Міхури для льоду — № 1–3.

Розв’язання.

Валідол як безрецептурний серцево-судинний лікарський за-

сіб користується повсякденним попитом. Тому для цього препа-

рату придатний інтенсивний розподіл, тобто забезпечення наяв-

ності його запасів у максимально можливій кількості аптек.

Димексид в масі ангро (тобто у великій кількості) використо-

вується для індивідуального виготовлення ліків в умовах аптек.

Загальновідомо, що аптек з правом виготовлення лікарських за-

собів в Україні небагато. Разом з тим цей препарат не потребує

виняткового збуту. Реалізовувати його доцільно за селективним

розподілом.

Нітразепам належить до психотропних засобів обмеженого

обігу, реалізація яких дозволена лише державним і комуналь-

ним аптекам, що мають спеціальну ліцензію. Реалізовувати цей

препарат необхідно на правах винятковості — ексклюзивний роз-

поділ.

Міхурі для льоду найчастіше застосовуються в умовах стаціо-

нару, тому їх збут слід організувати за допомогою міжлікарських

і лікарських аптек та аптек лікувально-профілактичних за-

кладів, тобто використати селективний розподіл.

529

2. Здійснити порівняльну характеристику агента і дистриб’ю-

тора за даними табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Характеристика

Посередник

Агент Дистриб’ютор

Право укладати угоду

Право укладати угоду від власного імені

Право укладати угоду за власний рахунок

Право власності на лікарські засоби

Наявність аптечних складів

Формування цінової політики

Форма винагороди

Розв’язання.

Характеристика

Посередник

Агент Дистриб’ютор

Право укладати угоду Має право Має право

Право укладати угоду

від власного імені

Не має права Має право

Право укладати угоду за

власний рахунок

Не має права Має право

Право власності на

лікарські засоби

Не має права Перебирає на себе право

власності

Наявність аптечних

складів

Не має аптечних складів Має аптечні склади

Формування цінової

політики

Може маневрувати

цінами в межах угоди,

укладеної з виробником

Самостійно встановлює

ціни

Форма винагороди Винагорода у вигляді

комісійних та/або окладу

Прибуток від реалізації

придбаних ліків

3. Із зазначеного переліку виокремити функції збутової логіс-

тики фармацевтичного підприємства і вказати правильну їх пос-

лідовність:

1. Виконати зобов’язання за угодою купівлі.

2. Відправити виконане замовлення.

3. Дослідити фармацевтичний ринок.

4. Здійснити внутрішньофірмове транспортування.

530

5. Здійснити зберігання лікарських засобів і виробів медично-

го призначення.

6. Здійснити пошук замовників ліків.

7. Контролювати виконання умов угоди продажу.

8. Опрацювати замовлення на лікарські засоби і вироби ме-

дичного призначення.

9. Отримати лікарські засоби і вироби медичного призначення.

10. Планувати виробничий процес.

11. Планувати виробничу програму.

12. Прийняти рішення про придбання лікарських засобів.

13. Розподілити ліки (виконати замовлення).

14. Управляти запасами лікарських засобів і виробів медично-

го призначення.

15. Формувати план закупівлі лікарських засобів і виробів ме-

дичного призначення.

Розв’язання.

Збутову логістику фармацевтичного підприємства здійснюють

з метою оптимізації збутової діяльності на основі максимізації

корисності лікарських засобів для клієнтів при мінімізації за-

гальних витрат на складування ліків, їх пакування, управління

запасами, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування

тощо. До цього виду фармацевтичної логістики належать функції

за номерами 2, 6–8, 13 і 14, які здійснюють у такій послідовності:

Управляти запасами лікарських засобів і виробів медичного

призначення => Здійснити пошук замовників ліків =>

Опрацювати замовлення на лікарські засоби і вироби медичного

призначення => Розподілити ліки (виконати замовлення) =>

Відправити виконане замовлення =>

Контролювати виконання умов угоди продажу.