Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

[113, с. 57, 77]

2.4. Логістичні активності логістики

Елементарною логістичною активністю є логістична опера-

ція. Комплексна логістична активність, або логістична функ-

ція — це сукупність логістичних операцій, спрямованих на ре-

алізацію завдань логістичної системи [130, с. 59].

Логістична операція — це будь-яка дія з речовинними пред-

метами, продуктами праці у сферах виробництва й обігу, за ви-

нятком технологічних з виробництва матеріальних благ.

До логістичних належать також операції опрацювання, збере-

ження і передавання відповідної інформації.

Відповідно до вітчизняного термінологічного словника з ло-

гістики логістичні операції — це сукупність дій, спрямованих на

перетворення матеріального і/чи інформаційного потоку.

До логістичних операцій з матеріальним потоком належать

навантаження, транспортування, розвантаження, комплектація,

складування, упаковування та ін. Логістичні операції з інформа-

ційним потоком — це, як зазначалося, збирання, опрацювання

і передавання інформації, що відповідає матеріальному потоку.

Принагідно зауважимо, що витрати на виконання логістичних

операцій з інформаційними потоками становлять значну частину

логістичних витрат.

Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, що

надходить у логістичну систему чи виходить з неї, відрізняється від

виконання цих самих операцій всередині логістичної системи. Це

пояснюється переходом права власності на товар і страхових ризи-

система KANBAN. Сутність цієї

системи полягає в тому, що на всі

виробничі ділянки заводу, включа-

ючи лінії кінцевого складання, су-

воро за графіком постачається саме

та кількість сировини, матеріалів,

деталей, яка справді необхідна для

ритмічного випуску точно встанов-

леного обсягу продукції.

ків від однієї юридичної особи до іншої. За цією ознакою логістичні

операції поділяються на одно- та двосторонні.

Класифікацію логістичних операцій наведено на рис. 2.3

[20, с. 75].

Рис. 2.3

Окремі логістичні операції є, власне кажучи, продовженням

технологічного виробничого процесу, наприклад, розфасуван-

ня. Ці операції змінюють споживчі властивості товару і можуть

здійснюватись як у сфері виробництва, так і обігу, наприклад, у

фасувальному цеху підприємства оптової торгівлі.

Логістичні операції, виконувані у процесі постачання підпри-

ємства чи збуту його готової продукції, тобто при “спілкуванні

логістичної системи із зовнішнім середовищем”, називають зов-

нішніми, а виконувані всередині логістичної системи — внутріш-

німи. Невизначеність навколишнього середовища позначається

насамперед на характері виконання зовнішніх логістичних опе-

рацій.

Логістична функція — це укрупнена група логістичних опе-

рацій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Кожна з логістичних функцій становить доволі однорідну (з

позицій мети) сукупність дій.

Зазначимо дві характерні ознаки комплексу логістичних

функ цій.

1. Усі перелічені функції взаємопов’язані й спрямовані на уп-

равління матеріальним потоком, тобто весь комплекс логістич-

них функцій, що так само підпорядковується єдиній меті.

2. Носіями перелічених функцій є суб’єкти, що беруть участь

у логістичному процесі.

Природа

потоку

з інфор-

маційним

потоком

з мате-

ріальним

потоком

односто-

роння

(без пе-

реходу)

Зміна

Ознака

класифі-

кації

Вид

логістичної

операції

двосто-

роння

(з пере-

ходом)

із

доданою

вартістю

без

доданої

вартості

Перехід права

власності на товар

Принципова відмінність логістичних функцій від аналогічних

функцій при традиційній організації господарської діяльності

полягає насамперед в їх тісному системному взаємозв’язку.

Класифікацію логістичних активностей наведено на рис. 2.4

[130, с. 65].

Рис. 2.4

- навантаження

- розвантаження

- затарування

- експедирування

вантажів

- перевезення ван-

тажів

- зберігання ванта-

жів

- приймання та від-

пускання товарів

зі складу

- перевантаження,

сортування, комп-

лектація вантажів

- консолідація ван-

тажів

- збільшення кіль-

кості вантажів

- збирання, збері-

гання, передавання

- збирання інфор-

мації про вантажі

(товари)

- розрахунки з пос-

тачальниками та

споживачами

- страхування ван-

тажів

- передавання прав

власності на товар

- митне оформлен-

ня вантажів

Укрупнена гру-

па логістичних

операцій, спря-

мованих на ор-

ганізацію цілей

логістичної сис-

теми

Логістичні функції

базисні підтримувальніключові

- постачання

- виробництво

- збут

- підтримуван-

ня стандартів

обслуговування

споживачів

- управління за-

купівлями

- транспортуван-

ня

- управління за-

пасами

- управління за-

мовленнями

- управління ви-

робничими про-

цедурами

- ціноутворення

- складування

- вантажоперероб-

ка

- захисне упакову-

вання

- забезпечення по-

вернення товарів

- забезпечення за-

пас ними частинами

і сервісне обслугову-

вання

- збирання поверну-

тих відходів

- інформаційно-

комп’ютерна під-

тримка

- фізичний розподіл

Логістичні операції

При визначенні обсягу логістичних операцій і функцій під-

приємства необхідно враховувати такі фактори [92, с. 78]:

• галузеві:

- номенклатура, асортимент продукції;

- кількість постачальників;

- кількість отримувачів;

- існуюча система організації перевезень;

- наявність посередницьких фірм;

• регіональні:

- існуючі господарські зв’язки з постачальниками та спожи-

вачами;

- наявність спеціалізованих підприємств із забезпечення

транспортування в регіоні;

• внутрішньовиробничі:

- габаритні розміри і маса продукції;

- форма організації виробничого процесу;

- обсяг випуску.

Розглянемо основні (ключові) логістичні функції [92, с. 72–80].

Підтримування

стандартів

обслуговування

споживачів

=> забезпечення заданого рівня якості

продукції, дистрибуції товарів і післяпро-

дажного сервісу становить першочергове

завдання логістичного менеджменту.

Логістичні рішення відіграють визначну роль в операціях

доставки товарів потрібної якості в зазначений час і місце та до-

ведення послуг до споживача.

Управління

закупівлями

=> комплекс завдань, а саме вибір поста-

чальників матеріальних ресурсів, плану-

вання потреби в ресурсах, визначення ра-

ціональних термінів та обсягів поставок

ресурсів, організація договірної роботи,

вибір форм поставок і типів транспорту для

доставки матеріальних ресурсів виробни-

чим підрозділам підприємства.

Важливість процедур закупівлі пояснюється тим, що фак-

тори часу, розміщення постачальників та якість матеріальних

ресурсів істотно впливають на розмір логістичних витрат.

Транспортування => припускає розв’язання таких завдань,

як вибір перевізника, експедитора, виду

транспорту, визначення раціональних мар-

шрутів, транспортного засобу під певний

вид вантажу.

Управління запаса-

ми матеріальних

ресурсів та готової

продукції

=> процес створення, контролю та регулю-

вання рівня запасів при постачанні, вироб-

ництві та збуті продукції.

Якщо при транспортуванні продукції вирішальне значення

має місце, то при управлінні запасами — час.

Управління

замовленнями

=> встановлює порядок отримання та оп-

рацювання замовлень, терміну отриман-

ня готової продукції або надання послуги

споживачу, а також ініціює діяльність

розподільчої мережі або логістичних по-

середників з продажу та доставки готової

продукції споживачу.

Хоча витрати на цю ключову логістичну функцію не такі ве-

ликі, як на транспортування чи управління запасами, вона має

велике значення, позаяк безпосередньо визначає якість обслу-

говування споживачів.

Управління

виробничими

процедурами

=> полягає в найефективнішому (з пози-

цій зниження витрат та підвищення якості

продукції) управлінні потоками матеріаль-

них ресурсів та незавершеного виробниц-

тва в технологічних процесах випуску го-

тової продукції.

При цьому велике значення мають логістичні завдання

об’ємно-календарного планування мінімізації рівня запасів ма-

теріальних ресурсів та незавершеного виробництва, прогнозу-

вання потреби в матеріальних ресурсах, скорочення плинності

виробничого цикла тощо.

Ціноутворення => задає рівень загальних логістичних

вит рат, які становлять базову ціну готової

продукції, а від маркетингової стратегії за-

лежать запланований рівень рентабельності

та кінцева ціна продажу готової продукції

споживачу, визначена кон’юнктурою рин-

ку, рівнем цін конкурентів та прогнозами

попиту.

Розглянемо підтримувальні логістичні функції.

Складування => управління просторовим розміщенням

запасів, що передбачає розв’язання таких

завдань:

- визначення кількості, типу та дислокації

складів;

- обчислення обсягу зберігання матеріаль-

них ресурсів, готової продукції;

- планування розміщення запасів;

- проектування зон транспортування, сор-

тування, завантаження-розвантаження;

- вибір складського обладнання.

Вантажо-

переробка

=> переміщення матеріальних ресурсів або

готової продукції на складі, розміщення

продукції на складських стелажах.

Захисне

упаковування

=> зберігання вантажів, які доставляються

споживачам різними видами транспорту.

Забезпечення

повернення

товарів

=> повернення товарів, які з якихось при-

чин не задовольнили покупців або зіпсува-

лись до спливу гарантійного терміну служ-

би.

У процесах виробництва та збуту готової продукції вини-

кають так звані вторинні матеріальні ресурси, що складаються

з відходів виробництва, виробничого та особистого споживання.

Вторинні матеріальні ресурси утворюють специфічні матеріаль-

ні потоки, управління якими нині, так само зараховують до

об’єкта вивчення логістики.

Інформаційно-

комп’ютерна

підтримка

=> електронне опрацювання інформації про

матеріальні та фінансові потоки, автомати-

зація документообігу при організації това-

роруху, планування, регулювання, обліку,

контролю та аналізу матеріальних потоків

на комп’ютерах при постачанні, виробниц-

тві та збуті товарів.

Фізичний

розподіл

=> комплексна логістична функція, яка є

складовою процесу дистрибуції та містить

усі логістичні операції, пов’язані з фізич-

ним переміщенням та зберіганням готової

продукції в товаропровідних структурах ви-

робників та логістичних посередників.

Фактори впливу на обсяг логістичних

операцій та функцій поділяють на такі:

• галузеві:

- номенклатура, габаритні розміри і маса

матеріалів та комплектуючих виробів,

що споживаються фірмою;

- кількість постачальників матеріальних

ресурсів;

- кількість отримувачів готової продук-

ції;

- діюча система організації зовнішнього

транспортування (централізоване транс-

портування фірмою або її партнерами);

- наявність проектно-технологічних ор-

ганізацій для розробки проектів удос-

коналення комплексу логістичних опе-

рацій;

- наявність посередницьких фірм з ком-

плексного постачання матеріальних ре-

сурсів;

- наявність інноваційних пусконалагод-

жувальних підприємств;

• регіональні:

- існуюча в регіоні система зв’язків з пос-

тачальниками матеріальних ресурсів

та споживачами продукції підприємс-

тва (безпосередня, через оптові бази в

регіоні);

- наявність спеціалізованих підприєм-

ств із забезпечення транспортування в

регіоні, спеціалізованих підприємств

з виготовлення і ремонту стандартних

засобів механізації вантажно-розван-

тажувальних та транспортно-складсь-

ких робіт і тари;

• внутрішньовиробничі:

- габаритні розміри та маса виготовлю-

ваної продукції;

- обсяг випуску продукції;

- тип виробництва (одиничне, дрібно-,

великосерійне, масове);

- форма організації виробничого проце-

су (спеціалізація технологічна, пред-

метна, подетальна);

- генеральний план підприємства (взаєм-

не розташування виробничих підроз-

ділів та складів, рельєф місцевості,

наявність під’їзних шляхів);

- компонування технологічного облад-

нання;

- будівельні характеристики складсь-

ких та виробничих приміщень (висо-

та, найбільше можливе навантажен-

ня на підлогу та перекриття та ін.).

Модель визначення загального обсягу логістичних операцій

для матеріальних потоків логістичної системи підприємства має

такий вигляд:

п c

л.о

QQQ

∑∑

де n — кількість вантажопотоків логістичної системи; Q

— об-

сяг логістичних операцій на вантажопотоках логістичної систе-

ми (i = 1); k — кількість складів логістичної системи; Q

— обсяг

логістичних операцій на складах логістичної системи (j = 1).

У найпоширенішій організаційній структурі підприємства за-

гальний обсяг логістичних операцій розраховується за формулою

пссп с пп

л.о зовн з мц ц. мц ц. мд мд мо

QQ QQQ Q QQ=+++ + ++

де

зовн

Q — обсяг логістичних операцій на зовнішніх вантажопото-

ках (прийняття, відправлення);

— обсяг логістичних операцій

на загальнозаводських складах;

мц

— обсяг логістичних операцій

на міжцехових вантажопотоках;

ц. мц

— обсяг логістичних опера-

цій на цехових та міжцехових складах;

ц. мд

Q — обсяг логістичних

операцій на цехових та міждільничних вантажопотоках;

мд

— об-

сяг логістичних операцій на міждільничних складах;

мо

— обсяг

логістичних операцій на міжопераційних вантажопотоках.

Подальше переміщення вантажів вже не є об’єктом вивчення

логістики, позаяк стає частиною технологічного процесу оброб-

ки, а зберігання здійснюється в накопичувальних пристроях тех-

нологічного обладнання.

З концептуальних позицій розрізняють такі функції логістики:

системоформу-

вальну

=> система ефективних технологій забез-

печення процесу управління ресурсами;

інтегруючу => забезпечує синхронність процесів збуту,

зберігання та доставки продукції з орієнту-

ванням на ринок засобів виробництва та на-

дання посередницьких послуг споживачам;

регулювальну => управління матеріальними та супровід-

ними потоками, спрямоване на економію

всіх видів ресурсів, скорочення витрат пра-

ці на різних організаційно-економічних

рівнях;

результуючу => діяльність, спрямована на постачання не-

обхідної кількості продукції у певне місце і

час із заданою якістю за найменших витрат.

Оптимізація матеріальних потоків при традиційній моделі

господарювання відбувається, як правило, у межах однієї фун-

кції без урахування наслідків у суміжних галузях, наприклад,

оптимізація запасів при постачанні без урахування наслідків

транспортування, виробництва і збуту. У цьому разі управління

запасами не можна вважати логістичною функцією.

2.5. Правила і завдання логістики “7R-S”

Інтегративні якості логістичних систем становлять здатність

цих систем реалізувати кінцеву мету, що дістала назву “сім пра-

вил логістики” (рис. 2.5):

* ВАНТАЖ — необхідний товар;

* ЯКІСТЬ — необхідної якості;

* КІЛЬКІСТЬ — у необхідній кількості;

* СПОЖИВАЧ — необхідному споживачу;

* ЧАС — у потрібний час;

* МІСЦЕ — у певне місце;

* ВИТРАТИ — з мінімальними витратами.

Рис. 2.5

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо

виконано всі ці сім правил, тобто необхідний товар необхідної

якості в необхідній кількості доставлено необхідному споживачу

в потрібний час у певне місце з мінімальними витратами.

Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є

ступінь досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, вира-

жений сімома правилами логістики (рис. 2.6) [130, с. 105].

Витрати

Правила логістики

Вантаж Якість Кількість

Споживач Час Місце