Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини

Подождите немного. Документ загружается.

153

Â. Â³òàì³íó Â

Ñ. Â³òàì³íó Â

D. Â³òàì³íó Â

Å. Â³òàì³íó Â

18. Õâîðîãî íà òóáåðêóëüîç òðèâàëèé ÷àñ ë³êóâàëè ³çîí³àçèäîì. ×åðåç

äåÿêèé ÷àñ ïî÷àëè ñïîñòåð³ãàòè ï³äâèùåíå ëóùåííÿ øê³ðè, âèïàäàííÿ âî-

ëîññÿ, äåðìàòèò. ßêà ìîæëèâà ïðè÷èíà òàêîãî ñòàíó?

À. Ó õâîðîãî âèíèê ã³ïîâ³òàì³íîç â³òàì³íó Â

Â. Ó õâîðîãî âèíèê ã³ïîâ³òàì³íîç â³òàì³íó Â

Ñ. Ó õâîðîãî âèíèê ã³ïîâ³òàì³íîç â³òàì³íó Â

D. Ó õâîðîãî âèíèê ã³ïîâ³òàì³íîç â³òàì³íó Â

Å. Ó õâîðîãî âèíèê ã³ïîâ³òàì³íîç â³òàì³íó Â

19. Õ³ì³÷íà ïðèðîäà åíäîãåííîãî ôàêòîðà â³òàì³íó Â

À. Ë³ï³ä.

Â. Ìóêîïðîòå¿í.

Ñ. Ïðîñòèé á³ëîê.

D. Ïîë³ïåïòèä.

Å. Íóêëåîïðîòå¿í.

20. Ïðè îáñòåæåíí³ õâîðîãî âèÿâëåíî çíèæåííÿ êèñëîòíîñò³ øëóíêîâîãî

ñîêó, çì³íè ç áîêó íåðâîâî¿ ñèñòåìè. Ïðè àíàë³ç³ êðîâ³ âèÿâëåíî ã³ïåðõðîìíó

àíåì³þ, íàÿâí³ñòü âåëèêèõ åðèòðîöèò³â (ìåãàëîöèò³â). Ã³ïî- ÷è ã³ïåðâ³òàì³íîç

ÿêîãî â³òàì³íó ìîæíà çàï³äîçðèòè?

À. Ã³ïîâ³òàì³íîç â³òàì³íó ÐÐ.

Â. Ã³ïåðâ³òàì³íîç â³òàì³íó ÐÐ.

Ñ. Ã³ïîâ³òàì³íîç â³òàì³íó Â

D. Ã³ïåðâ³òàì³íîç â³òàì³íó Â

Å. Ã³ïîâ³òàì³íîç â³òàì³íó Â

21. Õâîðèé ñêàðæèòüñÿ íà ñõóäíåííÿ, çàãàëüíó ñëàáê³ñòü, çàäèøêó, áîë³

â ñåðö³, ïåòåõ³àëüí³ êðîâîâèëèâè, êðîâîòî÷èâ³ñòü ÿñåí, ðîçõèòóâàííÿ ³ âèïà-

äàííÿ çóá³â. Äåô³öèò ÿêîãî â³òàì³íó â îðãàí³çì³ ìàº ì³ñöå?

À. Â³òàì³íó ÐÐ.

Â. Â³òàì³íó Â

Ñ. Â³òàì³íó Â

D. Â³òàì³íó Ñ.

Å. Â³òàì³íó Ê.

154

ÐÎÇÄ²Ë 4. Á²ÎÕ²Ì²ß ÃÎÐÌÎÍ²Â

1. ÇÀÃÀËÜÍ² Â²ÄÎÌÎÑÒ² ÏÐÎ ÃÎÐÌÎÍÈ

Â îðãàí³çì³ ëþäèíè íàðàõîâóºòüñÿ ïðèáëèçíî 100 òðèëüéîí³â êë³òèí

ð³çíî¿ áóäîâè ³ ïðèçíà÷åííÿ, ÿê³ ôîðìóþòü ö³ëèé ðÿä âèñîêîñïåö³àë³çîâà-

íèõ òêàíèí, îðãàí³â ³ ñèñòåì. ªäí³ñòü ³ ö³ë³ñí³ñòü ôóíêö³é ³ ðåàêö³é îðãà-

í³çìó çàáåçïå÷óºòüñÿ òèì, ùî âñ³ ïðîöåñè, ÿê³ ïåðåá³ãàþòü ó êë³òèíàõ,

òêàíèíàõ, îðãàíàõ ³ ñèñòåìàõ îðãàí³â, âçàºìîçâ'ÿçàí³ ³ âçàºìîï³äëåãë³. Öåé

âçàºìîçâ'ÿçîê çóìîâëåíèé íàÿâí³ñòþ â îðãàí³çì³ äâîõ ñèñòåì ðåãóëÿö³¿ ³

óçãîäæåííÿ ôóíêö³é: íåðâîâî¿ ³ ãîðìîíàëüíî¿ (åíäîêðèííî¿). Íåðâîâà

ñèñòåìà ïîä³áíà äî ñêëàäíî¿ òåëåôîííî¿ ñ³òêè, ÿêà ç äîïîìîãîþ äðîò³â

ç'ºäíóº äæåðåëî ³íôîðìàö³¿ ç ì³ñöåì ¿¿ îòðèìàííÿ ³ ä³¿. Åíäîêðèííà ñèñòå-

ìà âèêîðèñòîâóº êðîâîîá³ã äëÿ ïåðåäà÷³ ³íôîðìàö³¿ ó ôîðì³ âèñîêîñïå-

ö³àë³çîâàíèõ õ³ì³÷íèõ ðå÷îâèí, ùî íàçèâàþòüñÿ ãîðìîíàìè; öÿ ñèñòåìà º

"áåçäðîòîâîþ".

Òåðì³í "ãîðìîí" ïîõîäèòü â³ä ãðåöüêîãî hormàî, ùî îçíà÷àº "çáó-

äæóâàòè", "ïðèâîäèòè â ðóõ". Íàçâà ââåäåíà Áåéë³ñîì ³ Ñòàðë³íãîì ó 1905 ð.

ïðè âèâ÷åíí³ â³äêðèòîãî íèìè ñåêðåòèíó, ãîðìîíó øëóíêîâî- êèøêîâîãî

òðàêòó. Åíäîêðèííà ³ íåðâîâà ñèñòåìè ðàçîì çàáåçïå÷óþòü ïîñò³éí³ñòü

âíóòð³øíüîãî ñåðåäîâèùà, ãîìåîñòàç (Êëîä Áåðíàð). Íåéðîãóìîðàëüí³

ìåõàí³çìè ðåàãóþòü íà ð³çíîìàí³òí³ çì³íè çîâí³øíüîãî ³ âíóòð³øíüîãî

ñåðåäîâèùà òà çàáåçïå÷óþòü àäåêâàòíó ðåàêö³þ îðãàí³çìó íà ö³ çì³íè.

Ãîðìîíè áåðóòü ó÷àñòü ó âñ³õ âàæëèâèõ ïðîöåñàõ æèòòºä³ÿëüíîñò³ îðãà-

í³çìó, çîêðåìà ó ðîçìíîæåíí³, ðîñò³, äèôåðåíö³àö³¿ ³ ðîçâèòêó, àäàïòà-

ö³¿ äî çì³í íàäõîäæåííÿ ïîæèâíèõ ðå÷îâèí, ð³äèíè, åëåêòðîë³ò³â.

Ñèíòåçóþòüñÿ ãîðìîíè ó ñïåö³àë³çîâàíèõ êë³òèíàõ åíäîêðèííèõ çà-

ëîç (åíäîêðèííèé – ñåêðåòóþ÷èé âñåðåäèíó), ñåêðåòóþòüñÿ ³ç íèõ ó

êðîâ ó â³äïîâ³äü íà ñïåöèô³÷í³ ñèãíàëè, äîñòàâëÿþòüñÿ êðîâ'þ äî òêàíèí-

ì³øåíåé, äå âèêëèêàþòü ñïåöèô³÷íó á³îëîã³÷íó ÷è ô³ç³îëîã³÷íó àêòèâí³ñòü.

Êîíöåíòðàö³ÿ ãîðìîí³â â êðîâ³ äóæå íèçüêà, â³ä ì³êðîìîëÿðíî¿ (10

-6

ìîëü/ë)

äî ï³êîìîëÿðíî¿ (10

-12

ìîëü/ë), àëå ê³ëüê³ñòü ìîëåêóë, ÿêà â³äïîâ³äàº ö³é

êîíöåíòðàö³¿, âåëè÷åçíà – 10

-10

ìîëåêóë/ë, ïðàêòè÷íî òðèëüéîíè

ìîëåêóë ó 1 ë³òð³ êðîâ³. Öÿ âåëè÷åçíà ê³ëüê³ñòü ìîëåêóë ãîðìîí³â ðîáèòü

ìîæëèâèì ¿õ âïëèâ íà êîæíó îêðåìó êë³òèíó îðãàí³çìó. Àëå ãîðìîíè

ä³þòü íå íà âñ³ êë³òèíè, à ëèøå íà êë³òèíè-ì³øåí³, ùî ì³ñòÿòü ñïåöè-

ô³÷í³ á³ëêè-ðåöåïòîðè, ÿê³ çâ'ÿçóþòü ìîëåêóëè ãîðìîí³â ³ç âèñîêîþ âèá³ð-

êîâ³ñòþ. Ðåöåïòîðè ëîêàë³çîâàí³ ó ïëàçìàòè÷í³é ìåìáðàí³ êë³òèí àáî ¿õ

155

öèòîïëàçì³ ÷è ÿäð³. Ê³ëüê³ñòü ðåöåïòîð³â ó êë³òèí³ íå ïîñò³éíà ³ ðåãóëþ-

ºòüñÿ àáî ê³ëüê³ñòþ âëàñíîãî ãîðìîíó, àáî ä³ºþ ³íøîãî ãîðìîíó. Íà ïëàç-

ìàòè÷í³é ìåìáðàí³ ê³ëüê³ñòü ðåöåïòîð³â ìîæå äîñÿãàòè äåñÿòê³â òèñÿ÷.

×àñ æèòòÿ ãîðìîí³â ó êðîâ³ íåâåëèêèé, ïðè÷îìó äëÿ ãîðìîí³â ð³çíèõ

ãðóï ð³çíèé ³ ñêëàäàº, ÿê ïðàâèëî, õâèëèíè ÷è ãîäèíè, à äëÿ òèðåî¿äíèõ

ãîðìîí³â ùèòîâèäíî¿ çàëîçè – äí³. ßê ò³ëüêè ìèíàº íåîáõ³äí³ñòü ó ä³¿

ãîðìîí³â, âîíè øâèäêî ³íàêòèâóþòüñÿ ï³ä ä³ºþ â³äïîâ³äíèõ ôåðìåíò³â.

×àñ, çà ÿêèé ãîðìîíè âèêëèêàþòü ïåâíó á³îëîã³÷íó ÷è ô³ç³îëîã³÷íó â³äïîâ³äü,

òàêîæ ð³çíèé. Íàïðèêëàä, ïå÷³íêà ïî÷èíàº âèêèäàòè ãëþêîçó âæå ÷åðåç

äåê³ëüêà ñåêóíä ï³ñëÿ âèä³ëåííÿ àäðåíàë³íó â êðîâîîá³ã. Äëÿ ³íøèõ ãîðìî-

í³â ðåàêö³ÿ òêàíèí-ì³øåíåé äîñÿãàº ìàêñèìóìó ÷åðåç õâèëèíó, ãîäèíè ÷è

íàâ³òü äí³ (äëÿ òèõ æå òèðåî¿äíèõ ãîðìîí³â ùèòîâèäíî¿ çàëîçè). Ö³ â³äì³í-

íîñò³ â ÷àñ³, íåîáõ³äíîìó äëÿ â³äïîâ³ä³, çóìîâëåí³ ìåõàí³çìîì ä³¿ ãîðìîíó.

Êð³ì ãîðìîí³â, ÿê³ âèä³ëÿþòüñÿ ó êðîâ ³ ä³þòü íà òêàíèíè, ùî â³ääà-

ëåí³ â³ä ì³ñöÿ óòâîðåííÿ, º ãîðìîíè, ÿê³ ïðîÿâëÿþòü ñâîþ ä³þ ó òîìó æ

îðãàí³, â ÿêîìó âîíè ñèíòåçóþòüñÿ, òîáòî íà íåâåëèê³é â³äñòàí³ â³ä ì³ñöÿ

ñèíòåçó (ïàðàêðèííà ä³ÿ), àáî íàâ³òü ä³þòü íà êë³òèíè, ùî ¿õ ñåêðåòóþòü

(àâòîêðèííà ä³ÿ). Äî ãîðìîí³â ì³ñöåâî¿ ä³¿ â³äíîñÿòü ãîðìîíè øëóíêîâî-

êèøêîâîãî òðàêòó, ïðîñòàãëàíäèíè, òðîìáîêñàíè ³ ëåéêîòð³ºíè, ñåðîòîí³í

³ ã³ñòàì³í.

1.1. Êëàñèô³êàö³ÿ ãîðìîí³â

²ñíóþòü ìîðôîëîã³÷íà, õ³ì³÷íà, ô³ç³îëîã³÷íà êëàñèô³êàö³¿ ãîðìîí³â.

Çà ìîðôîëîã³÷íîþ êëàñèô³êàö³ºþ ãîðìîíè ðîçä³ëÿþòü çàëåæíî â³ä ì³ñöÿ

¿õ ñèíòåçó, íàïðèêëàä, ãîðìîíè ã³ïîô³çà, ùèòîâèäíî¿ çàëîçè, ï³äøëóíêî-

âî¿ çàëîçè, íàäíèðêîâèõ çàëîç, ñòàòåâèõ çàëîç òîùî. Àëå ðÿä ôàêò³â íå

â³äïîâ³äàþòü òàêîìó ïîä³ëó. Òàê, ñòàòåâ³ ãîðìîíè óòâîðþþòüñÿ â ð³çíèõ

ì³ñöÿõ: ñòàòåâèõ çàëîçàõ, êîð³ íàäíèðêîâèõ çàëîç. Äåÿê³ ãîðìîíè ã³ïîòàëà-

ìóñà íàÿâí³ â ³íøèõ â³ää³ëàõ ìîçêó, øèøêîïîä³áí³é çàëîç³, øëóíêîâî-

êèøêîâîìó òðàêò³. À ãîëîâíèì º òå, ùî íå ò³ëüêè â åíäîêðèííèõ çàëîçàõ,

à ìàéæå ó âñ³õ îðãàíàõ ³ òêàíèíàõ îðãàí³çìó º êë³òèíè, â ÿêèõ ñèíòåçó-

þòüñÿ ãîðìîíè. Ö³ êë³òèíè ð³çíèõ îðãàí³â îá'ºäíóþòüñÿ â ÀÏÓÄ-ñèñòåìó ³

íàçèâàþòüñÿ àïóäîöèòàìè. Àïóäîöèòè âèðîáëÿþòü êàòåõîëàì³íè, ã³ñòàì³í,

ñåðîòîí³í, ìåëàòîí³í, äåÿê³ ãîðìîíè ã³ïîô³çà, ãàñòðèí, ñåêðåòèí òîùî.

Çà õ³ì³÷íîþ ïðèðîäîþ ãîðìîíè ïîä³ëÿþòüñÿ íà òàê³ ãðóïè (òàáë. 4.1):

1) á³ëêîâî-ïåïòèäí³ (ïðîñò³ á³ëêè, ñêëàäí³ á³ëêè, ïåïòèäè);

2) ñòåðî¿äí³;

3) ïîõ³äí³ àì³íîêèñëîò (íåïåïòèäí³).

Á³ëüø³ñòü ãîðìîí³â â³äíîñèòüñÿ äî á³ëêîâî-ïåïòèäíèõ. Ñòåðî¿äíó ñòðóê-

òóðó ìàþòü ãîðìîíè êîðè íàäíèðêîâèõ çàëîç ³ ñòàòåâ³ ãîðìîíè, à ïîõ³ä-

íèìè àì³íîêèñëîò º òèðåî¿äí³ ãîðìîíè ùèòîâèäíî¿ çàëîçè ³ ãîðìîíè ìîç-

êîâîãî øàðó íàäíèðêîâèõ çàëîç. Ìîæíà âèä³ëèòè ùå ÷åòâåðòó ãðóïó

156

Гормон

Хімічна

природа

Місце

утворення

Основне місце дії Біологічні ефекти

1. Білково-пептидні гормони

Кортиколіберин

Пептид Гіпоталамус Аденогіпофіз Стимулює секрецію кортикотропіну

Тиреоліберин -"-, 3 -"- -"- Стимулює секрецію тиреотропіну

Соматостатин -"-, 14 -"- -"- Гальмує секрецію соматотропіну

Соматоліберин -"-, 44 -"- -"- Стимулює секрецію соматотропіну

Пролактостатин -"- -"- -"- Гальмує секрецію пролактину

Пролактоліберин -"- -"- -"- Стимулює секрецію пролактину

Гонадоліберин -"-, 10 -"- -"- Стимулює секрецію ФСГ і ЛГ

Меланостатин -"- -"- Проміжна частка

гіпофіза

Гальмує секрецію МСГ

Меланоліберин -"-, 6 -"- -"- Стимулює секрецію МСГ

Вазопресин, aнтидіуретичний -"-, 9 Нейрогіпофіз Ниркові канальці

Артеріоли

Стимулює реабсорбцію води

Стимулює звуження судин, підвищує кров'яний тиск

Окситоцин -"- ,9 -"- Гладкі м'язи матки,

молочна залоза

Стимулює скорочення матки і виділення молока

Соматотропін, гормон росту – ГР,

соматотропний гормон – СТГ

Білок, 191 Аденогіпофіз Весь організм

Жирова тканина

Стимулює ріст кісток і м'язів, синтез білків,

нуклеїнових кислот, глікогену

Підвищує ліполіз

Кортикотропін, адрено-

кортикотропний

гормон – АКТГ

Пептид, 39 -"- Кора надниркових

залоз

Стимулює синтез і секрецію кортикостероїдів

Пролактин Білок, 198 -"- Молочна залоза Стимулює проліферацію в молочній залозі і

утворення молока

Тиреотропін, тиреотропний

гормон – ТТГ

Глікопротеїн,

209

-"- Щитовидна залоза Стимулює синтез і секрецію тиреоїдних гормонів

Фолікулостимулювальний гормон

– ФСГ,

фолітропін

Глікопротеїн,

236

-"- Яєчники

Сім'яники

Стимулює розвиток фолікулів, секрецію естрогенів і

овуляцію (разом з ЛГ)

Стимулює розвиток сім'явиносних проток,

сперматогенез

Òàáëèöÿ 4.1.

Ôóíêö³¿ ãîðìîí³â

157

Ïðîäîâæåííÿ òàáë. 4.1

Гормон

Хімічна

природа

Місце

утворення

Основне місце дії Біологічні ефекти

Лютеїнізуючий гормон-

ЛГ, лютропін

Глікопротеїн, 217 Аденогіпофіз Яєчники

Сім'яники

Стимуляція синтезу і секреції прогестерону,

естрогенів, утворення жовтого тіла

Стимуляція синтезу і секреції андрогенів, розвитку

інтерстиціальної тканини

Меланоцитостиму-

лювальні гормони, МСГ

Пептиди Проміжна чacтка

гіпофіза

Меланофорні клітини Стимулюють утворення меланіну (потемніння

шкіри)

Інсулін Білок, 51 В-клітини

підшлункової

залози

Більшість тканин

(м'язи, печінка)

Жирова тканина

Стимулює утилізацію вуглеводів, синтез глікогену,

синтез білка, гальмує утилізацію жирів

Пригнічує ліполіз, стимулює ліпогенез

Глюкагон Пептид, 29 А-клітини

підшлункової

залози

Жирова тканина

Печінка

Стимулює ліполіз

Стимулює розпад глікогену до вільної глюкози,

глюконеогенез

Соматостатин Пептид, 14 D-клітини

підшлункової

залози, ШКТ,

мозок

А-і В-клітини

підшлункової залози,

аденогіпофіз

Гальмує секрецію СТГ, інсуліну, глюкагону, ТТГ

та інших гормонів

Паратгормон Білок, 84 Паращитовидна

залоза

Скелет, нирки, ШКТ Діє на обмін Са

і фосфатів, пiдвищyє вміст Са

плазмі крові

Кальцитонін Пептид, 32 Щитовидна

залоза

Скелет Діє на обмін Са

і фосфатів, знижує вміст Cа

плазмі крові

Гастрин Пептид Шлунок Шлунок

Підшлункова залоза

Підвищує секрецію шлункового соку

Стимулює секрецію інсуліну і глюкагону

Секретин Пептид, 27 Дванадцятипала

кишка

Підшлункова залоза Стимулює секрецію підшлункового соку, багатого

гідрокарбонатами

Холецистокінін Пептид, 33 Тонкий

кишечник

Підшлункова залоза

Жовчний міхур

Стимулює секрецію підшлункового соку, багатого

ферментами

Стимулює скорочення і звільнення жовчі

Плацентарний лактоген,

соматомамотропін

Білок, 191 Плацента Плацента Стимулює надходження глюкози в організм плода

від матері

158

Гормон Хімічна природа

Місце

утворення

Основне місце дії Біологічні ефекти

Хоріонічний

гонадотропін

Глікопротеїн, 231 Плацента Яєчники, сім'яники Стимулює секрецію статевих гормонів, ріст жовтого

тіла в першому триместрі вагітності

Релаксин Білок, 54 Жовте тіло Лобкове зрощення Розходження лобкового зрощення

Ангіотензин 11 Пептид, 8 Кров

(із ангіотен-

зиногену)

Судини, ЦНС, кора

надниркових залоз

Стимулює звуження судин, почуття спраги,

секрецію альдостерону

Натрійуретичний

гормон (фактор)

Пептид Передсердя Клубочки нирок

Надниркові залози

Стимулює діурез і виділення натрію

Гальмує відповідь надниркових залоз на АКТГ і

ангіотензин

Еритропоетини Глікопротеїни Нирки Кістковий мозок Викликає диференціацію, дозрівання і проліферацію

попередників еритроцитів

Брадикінін

Калідин

Пептид, 9

Пептид, 10

Плазма крові,

тканини

Судини Розширюють судини, знижують кров'яний тиск,

підвищують проникність судин (медіатори

запалення)

Гормони тимуса (тимо-

зин, тимопоетин, ін.)

Пептиди Тимус

(вилочкова

залоза)

Лімфоцити Викликають диференціацію, проліферацію і

дозрівання популяцій лімфоїдних клітин

2. Гормони – похідні

амінокислот

Тироксин – Т

Трийодтиронін – Т

Похідні тирозину

Щитовидна

залоза

Весь організм

Підвищують основний обмін, споживання кисню

тканинами, впливають на процес диференціації

клітин, ріст організму

Адреналін Похідне тирозину Мозковий шар

надниркових

залоз

Міокард, гладкі м'язи,

артеріоли

Печінка, м'язи

Жирова тканина

Підвищує частоту і силу скорочення серця; тонус

судин, скорочення більшості гладких м'язів

Стимулює розпад глікогену

Стимулює ліполіз

Норадреналін -"- -"- Артеріоли

Жирова тканина

Підвищує тонус, кров'яний тиск

Стимулює ліполіз

Мелатонін Похідне триптофану Епіфіз Гіпоталамус, гіпофіз

Меланоцити

Гальмує секрецію гонадотропінів

Викликає просвітлення шкіри у тварин

Ïðîäîâæåííÿ òàáë. 4.1

159

Ïðîäîâæåííÿ òàáë. 4.1

Ïðèì³òêà. Öèôðà âêàçóº íà ê³ëüê³ñòü àì³íîêèñëîòíèõ çàëèøê³â ó ìîëåêóë³.

Гормон

Хімічна

природа

Місце

утворення

Основне місце дії Біологічні ефекти

III. Стероїдні гормони

і ейкозаноїди

Глюкокортикоїди

(кортизол, кортизон,

кортикостерон)

-стероїди

Кора

надниркових

залоз

Весь організм

Регулюють обмін білків, вуглеводів і ліпідів;

стимулюють глюконеогенез; підвищують опірність

організму

Альдостерон -"- -"- Ниркові канальці Стимулює реабсорбцію натрію і води, виведення ка-

лію через нирки

Тестостерон С

-стероїд Сім'яники Статеві органи

Весь організм

Скелет, м'язи

Розвиток і нормальне функціонування

Формування вторинних статевих ознак

Анаболічна дія

Естрогени С

-стероїди Яєчники,

плацента

Органи репро-

дуктивної системи

Молочні залози

Весь організм

Ріст, розвиток і нормальне функціонування

Ріст і розвиток системи проток

Формування вторинних статевих ознак

Прогестерон С

-стероїд Жовте тіло,

плацента

Матка

Молочні залози

Готує до імплантації яйцеклітини, гальмує

координовані скорочення

Ріст залозистих елементів

Простагландини,

тромбоксани,

лейкотрієни

Ейкозаноїди –

похідні

арахідонової

кислоти

Різні тканини Гормони місцевої дії Скорочення чи розслаблення гладких м'язів;

секреція гормонів; агрегація тромбоцитів; фактор

хемотаксису (ЛТВ

)

160

ãîðìîí³â – ïîõ³äí³ àðàõ³äîíîâî¿ êèñëîòè (ïðîñòàãëàíäèíè, òðîìáîêñàíè ³

ëåéêîòð³ºíè). Á³ëêîâî-ïåïòèäí³ ãîðìîíè, íà â³äì³íó â³ä ³íøèõ ãîðìîí³â,

ìàþòü âèäîâó ñïåöèô³÷í³ñòü.

Çà á³îëîã³÷íèìè ôóíêö³ÿìè ãîðìîíè ä³ëÿòü íà òàê³ ãðóïè:

1. Ãîðìîíè, ùî ðåãóëþþòü îáì³í âóãëåâîä³â, æèð³â, àì³íîêèñëîò:

³íñóë³í, ãëþêàãîí, ãëþêîêîðòèêî¿äè, àäðåíàë³í.

2. Ãîðìîíè, ùî ðåãóëþþòü âîäíî-ñîëüîâèé îáì³í: àëüäîñòåðîí, âà-

çîïðåñèí, àíã³îòåíçèí, íàòð³éóðåòè÷íèé ôàêòîð ïåðåäñåðäÿ.

3. Ãîðìîíè, ùî ðåãóëþþòü îáì³í êàëüö³þ ³ ôîñôàò³â: ïàðàòãîðìîí,

êàëüöèòîí³í, àêòèâí³ ôîðìè â³òàì³íó D.

4. Ãîðìîíè, ùî â³äïîâ³äàþòü çà ðåïðîäóêòèâíó ôóíêö³þ îðãàí³çìó:

àíäðîãåíè, åñòðîãåíè, ïðîãåñòåðîí, ãîíàäîòðîïí³ ãîðìîíè, ïðîëàêòèí.

5. Ãîðìîíè, ùî ðåãóëþþòü ôóíêö³¿ ïåðèôåðè÷íèõ åíäîêðèííèõ çà-

ëîç: ãîðìîíè ã³ïîòàëàìóñà, òðîïí³ ãîðìîíè ã³ïîô³çà.

Ó ö³é êëàñèô³êàö³¿ íå âðàõîâóºòüñÿ ïîë³ôóíêö³îíàëüí³ñòü ðÿäó ãîðìî-

í³â. Íàïðèêëàä, àäðåíàë³í ðåãóëþº íå ò³ëüêè îáì³í ðå÷îâèí, àëå é ÷àñòîòó

ñåðöåâèõ ñêîðî÷åíü, êðîâ'ÿíèé òèñê, çìåíøóº ñïàçì áðîíõ³â. Äåÿê³ ãîð-

ìîíè íå âêëþ÷åí³ â êëàñèô³êàö³þ çà ôóíêö³ÿìè, îñê³ëüêè âèêëèêàþòü

ð³çí³ çì³íè, ñåðåä ÿêèõ íå âèä³ëåíî ïåðâèííèõ (òèðîêñèí, ñîìàòîòðîï³í).

1.2. Ðåãóëÿö³ÿ ñèíòåçó ³ ñåêðåö³¿ ãîðìîí³â

Åíäîêðèíí³ çàëîçè º ñêëàäîâîþ ÷àñòèíîþ ñèñòåìè íåéðîãóìîðàëü-

íî¿ ðåãóëÿö³¿ îðãàí³çìó. Íà ðèñ. 1 ïîêàçàíî ïðÿì³ é çâîðîòí³ çâ'ÿçêè íå-

ðâîâî¿ ³ åíäîêðèííî¿ ñèñòåì. Ï³ä âïëèâîì ð³çíîìàí³òíèõ çîâí³øí³õ ³

âíóòð³øí³õ ïîäðàçíèê³â âèíèêàþòü åëåêòðè÷í³ ³ìïóëüñè (ïîòåíö³àëè ä³¿) ó

ñïåö³àë³çîâàíèõ äóæå ÷óòëèâèõ ðåöåïòîðàõ, ùî ïåðåäàþòüñÿ äîöåíòðî-

âèìè íåðâîâèìè âîëîêíàìè äî êë³òèí ÖÍÑ. Ï³ñëÿ îáðîáêè ³íôîðìàö³¿ â

ÖÍÑ ñèãíàëè ïåðåäàþòüñÿ íà ïåðèôåð³þ. Ï³ä ïðÿìèì êîíòðîëåì íåðâî-

âî¿ ñèñòåìè çíàõîäÿòüñÿ ã³ïîòàëàìóñ ³ ìîçêîâà ðå÷îâèíà íàäíèðêîâèõ

çàëîç. ²íø³ åíäîêðèíí³ çàëîçè çâ'ÿçàí³ ç íåðâîâîþ ñèñòåìîþ îïîñåðåä-

êîâàíî ÷åðåç ãîðìîíè ã³ïîòàëàìóñà ³ ã³ïîô³çà. Ó â³äïîâ³äü íà ñèãíàëè ³ç

ÖÍÑ ã³ïîòàëàìóñ ñèíòåçóº ³ ñåêðåòóº ã³ïîòàëàì³÷í³ ðåãóëÿòîðí³ ãîðìîíè

äâîõ òèï³â – ë³áåðèíè ³ ñòàòèíè, ÿê³ ÷åðåç ñèñòåìó ïîðòàëüíîãî êðîâîîá-

³ãó ã³ïîô³çà íàäõîäÿòü äî êë³òèí àäåíîã³ïîô³çà. Êîæíèé ã³ïîòàëàì³÷íèé

ãîðìîí ðåãóëþº ñåêðåö³þ ÿêîãîñü îäíîãî ãîðìîíó ïåðåäíüî¿ ÷àñòêè ã³ïî-

ô³çà. Ë³áåðèíè ñòèìóëþþòü ñåêðåö³þ ãîðìîíó ã³ïîô³çà, à ñòàòèíè ïðè-

ãí³÷óþòü. Ãîðìîíè àäåíîã³ïîô³çà, ÿê³ íàçèâàþòüñÿ òðîïíèìè àáî òðîï³íà-

ìè, âèä³ëÿþòüñÿ â êðîâ, òðàíñïîðòóþòüñÿ äî ïåâíî¿ åíäîêðèííî¿ çàëîçè,

ñòèìóëþþòü óòâîðåííÿ ³ ñåêðåö³þ íåþ ãîðìîí³â. Ãîðìîíè ïåðèôåðè÷-

íèõ çàëîç ä³þòü íà îðãàíè ³ òêàíèíè-ì³øåí³, âèêëèêàþ÷è â³äïîâ³äí³ ô³ç³î-

ëîã³÷í³ é á³îëîã³÷í³ çì³íè. ²ç òî÷êè çîðó ïåðåíîñó ³íôîðìàö³¿ áàãàòîñòóïå-

íåâèé ïðîöåñ ìîæíà ðîçãëÿäàòè ÿê "ïîñèëåííÿ ïîòîêó ³íôîðìàö³¿".

161

Ðèñ. 4.1. Çâ’ÿçêè åíäîêðèííî¿ òà íåðâîâî¿ ñèñòåì.

Ñóö³ëüí³ ñòð³ëêè ïîçíà÷àþòü ñèíòåç (ñåêðåö³þ) ãîðìîíó, ïóíêòèðí³ – âïëèâ

ãîðìîíó íà îðãàíè-ì³øåí³.

Ñèíòåç ³ ñåêðåö³ÿ ãîðìîí³â âñ³õ âèä³â ðåãóëþþòüñÿ ìåõàí³çìàìè,

ùî ïðàöþþòü çà ïðèíöèïîì ïîçèòèâíîãî ³ íåãàòèâíîãî çâîðîòíèõ çâ'ÿçê³â.

Òàê, êîíöåíòðàö³ÿ ó êðîâ³ ãîðìîí³â ïåðèôåðè÷íèõ çàëîç ÷è òðîïíèõ

ãîðìîí³â ã³ïîô³çà âïëèâàº íà ñåêðåö³þ ãîðìîí³â ã³ïîòàëàìóñà ³ ã³ïîô³çà.

Íàïðèêëàä, ï³äâèùåíèé âì³ñò ó êðîâ³ òèðîêñèíó ãàëüìóº ñåêðåö³þ òè-

ðåîë³áåðèíó ã³ïîòàëàìóñîì ³ òèðåîòðîï³íó ã³ïîô³çîì. Íà øâèäê³ñòü ñåê-

ðåö³¿ ãîðìîí³â åíäîêðèííèìè çàëîçàìè âïëèâàþòü òàêîæ íàÿâí³ ó êðîâ³

ïðîäóêòè ìåòàáîë³çìó, ³îíè. Ñåêðåö³ÿ äåÿêèõ ãîðìîí³â ï³äïîðÿäêîâóºòü-

ñÿ ïåâíèì á³îëîã³÷íèì ðèòìàì. Òàêèì ÷èíîì, ÿê ò³ëüêè ãîðìîí ïî÷èíàº

ä³ÿòè íà ÷óòëèâó äî íüîãî êë³òèíó ÷è ãðóïó êë³òèí, îäíî÷àñíî âèíèêàº

ñèãíàë, êîòðèé ãàëüìóº ä³þ ãîðìîíó. Öèì ñèãíàëîì º àáî ï³äâèùåíèé

âì³ñò ³íøîãî ãîðìîíó, àáî êîðåêö³ÿ ïîêàçíèêà ãîìåîñòàçó, çì³íà ÿêîãî

áóëà ïåðâèííîþ ïðè÷èíîþ àêòèâàö³¿ ïåâíî¿ çàëîçè.

Пролактин

Ліберини,

статини

Антидіуретичний

гормон

Окситоцин

Меланоцит-

стимулювальний

гормон

Нервові зв’язки

Передня частка

Сомато-

тропін

Кортико-

тропін

Тиреотропін

Лютеїнізуючий

гормон

Фолікуло-

стимулювальний

гормон

АДРЕНАЛІН КОРТИЗОЛ ТИРОКСИН ЕСТРОГЕНИ АНДРОГЕНИ

Центральна нервова система

Гіпоталамус

Спинний

мозок

Гіпофіз

Нефрони

М’язи матки,

молочних залоз

Меланоцити

Молочні залози

Мозкова

речовина

надниркових

залоз

Яєчники Сім’яники

Кора

надниркових

залоз

Щитоподібна

залоза

162

Ó ðåçóëüòàò³ íàäëèøêîâîãî ÷è íåäîñòàòíüîãî óòâîðåííÿ ãîðìîí³â

ðîçâèâàþòüñÿ åíäîêðèíí³ çàõâîðþâàííÿ. Ï³äâèùåííÿ ïðîäóêö³¿ ãîðìîí³â

ìîæå áóòè íàñë³äêîì çëîÿê³ñíîãî ïåðåòâîðåííÿ êë³òèí åíäîêðèííî¿ çà-

ëîçè. Çíèæåííÿ ïðîäóêö³¿ ãîðìîí³â çâ'ÿçàíå ç íåçâîðîòíèìè ïîøêî-

äæåííÿìè ÷è çàãèáåëëþ êë³òèí çàëîçè. Ïðè÷èíîþ ïîðóøåíü ðåãóëÿö³¿ ³

ñèíòåçó ãîðìîí³â º ãåíåòè÷í³ äåôåêòè êë³òèí åíäîêðèííî¿ çàëîçè àáî

á³ëê³â ðåöåïòîð³â êë³òèí-ì³øåíåé, àëå çâè÷àéíî ìàº ì³ñöå íå äåôåêò

ÿêîãîñü îäíîãî ãåíà, ÿê ïðè á³ëüøîñò³ ìîëåêóëÿðíèõ õâîðîá, à âðîäæåí³

ïîðóøåííÿ ðÿäó ãåí³â, òîáòî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ áàãàòîôàêòîðíà ñïàäêîâà

ñõèëüí³ñòü äî ðîçâèòêó ïàòîëîã³÷íîãî ïðîöåñó.

Äëÿ á³îõ³ì³÷íî¿ ä³àãíîñòèêè åíäîêðèííèõ çàõâîðþâàíü âèçíà÷àþòü â

êðîâ³ òà ³íøèõ á³îëîã³÷íèõ ð³äèíàõ êîíöåíòðàö³þ ãîðìîí³â, ïðîäóêò³â ¿õ

îáì³íó, à òàêîæ âì³ñò ìåòàáîë³ò³â, ³îí³â, ùî ðåãóëþºòüñÿ â³äïîâ³äíèìè

ãîðìîíàìè.

1.3. Ìåõàí³çì ä³¿ ãîðìîí³â

Ìåõàí³çì ä³¿ ãîðìîí³â çàëåæèòü â³ä çäàòíîñò³ ¿õ ïðîíèêàòè ÷åðåç

ïëàçìàòè÷íó ìåìáðàíó êë³òèíè. Âîäîðîç÷èíí³ ãîðìîíè á³ëêîâî-ïåïòèä-

íî¿ ïðèðîäè, à òàêîæ àäðåíàë³í íå ïðîõîäÿòü ÷åðåç ïëàçìàòè÷íó ìåìá-

ðàíó, à âçàºìîä³þòü ³ç ñïåöèô³÷íèìè ìåìáðàííèìè ðåöåïòîðàìè. Âíàñ-

ë³äîê âçàºìîä³¿ âêëþ÷àþòüñÿ âíóòð³øíüîêë³òèíí³ øëÿõè ïåðåäà÷³ ³íôîð-

ìàö³¿, ÿê³ ðåãóëþþòü ìåòàáîë³çì êë³òèíè òà ð³çíîìàí³òí³ êë³òèíí³ ïðîöåñè.

Íà ð³âí³ ïëàçìàòè÷íî¿ ìåìáðàíè ïåðåäà÷à ³íôîðìàö³¿ çä³éñíþºòüñÿ øëÿ-

õîì ïîñë³äîâíî¿ çì³íè êîíôîðìàö³¿ ìåìáðàííèõ á³ëê³â (ðåöåïòîðíîãî,

ñïîëó÷íîãî) ³ ôåðìåíòó. Îñòàíí³é ðîçì³ùåíèé ³ç âíóòð³øíüî¿ ñòîðîíè

ìåìáðàíè ³ êàòàë³çóº óòâîðåííÿ íèçüêîìîëåêóëÿðíî¿ ðå÷îâèíè – âòî-

ðèííîãî ïîñåðåäíèêà, ìåñåíäæåðà. Äèôóç³ÿ âòîðèííîãî ïîñåðåäíèêà

çàáåçïå÷óº øâèäêå ïîøèðåííÿ ñèãíàëó ïî âñ³é êë³òèí³ äî êîíêðåòíèõ

ôåðìåíò³â ÷è ³íøèõ á³ëê³â, ÿê³ ðåàë³çóþòü â³äïîâ³äü êë³òèíè íà ïåðâèí-

íèé ñèãíàë – ãîðìîí ÷è ³íøó ðå÷îâèíó (íàïðèêëàä, ë³êè, áàêòåð³àëü-

íèé òîêñèí), ùî çäàòí³ çâ'ÿçóâàòèñü ³ç ãîðìîíàëüíèì ðåöåïòîðîì ïëàç-

ìàòè÷íî¿ ìåìáðàíè.

Áåçïîñåðåäíüîþ ì³øåííþ ä³¿ âòîðèííèõ ïîñåðåäíèê³â ñëóæàòü

ôåðìåíòè ïðîòå¿íê³íàçè, ÿê³ øëÿõîì ôîñôîðèëþâàííÿ àêòèâóþòü ÷è

³íã³áóþòü ñïåöèô³÷í³ êë³òèíí³ á³ëêè. Óñ³ ñêëàäîâ³ êîìïîíåíòè ñêëàäà-

þòü ñèñòåìó (êàñêàä) ³ çàáåçïå÷óþòü åôåêòèâíó ïåðåäà÷ó ³ ï³äñèëåí-

íÿ â³äïîâ³äíîãî ãîðìîíàëüíîãî ñèãíàëó.

Ïåðøîþ áóëà â³äêðèòà àäåí³ëàòöèêëàçíà ìåñåíäæåðíà ñèñòåìà, â

ÿê³é âòîðèííèì ïîñåðåäíèêîì º öèêë³÷íèé ÀÌÔ. Ñòðóêòóðà öÀÌÔ,

ðåàêö³ÿ ñèíòåçó, ÿêó êàòàë³çóº ìåìáðàíîçâ'ÿçàíà àäåí³ëàòöèêëàçà, ³ ðå-

àêö³ÿ ðîçïàäó ï³ä ä³ºþ ôîñôîä³åñòåðàçè ðîçãëÿíóò³ ðàí³øå. Ñèãíàë ç

ãîðìîíàëüíèõ ðåöåïòîð³â íà àäåí³ëàòöèêëàçó ïåðåäàþòü G-á³ëêè äâîõ