Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства

Подождите немного. Документ загружается.

311

- засоби позабюджетних фондів;

- кошти державного бюджету;

- кошти іноземних інвесторів.

Всі залучені для здійснення інвестицій-

ного проекту кошти мають вартість. Це пояс-

нює той факт, що за використання всіх фі-

нансових ресурсів незалежно від джерела їх

отримання необхідно платити.

Інвестиційний цикл представляє со-

бою період часу від моменту впровадження

інновації у в

робництво (початок капіталовк-

ладень) до її ліквідації (дезінвестування).

Схематичне представлення інвестиційного

циклу наведене на рис. 9.2.

Відрізок К

характеризує процес інве-

стування в активну дифузію інновації.

Відрізок К

характеризує скорочення

інвестування при втраті цінності інновації.

Відрізок К

відповідає дезінвестуванню капіталовкладень через втрату спожи-

вчої вартості інновацією.

Рис. 9.2. Складові елементи інвестиційного циклу

Для сучасних вітчизняних виробництв характерні тенденції постійно зростаючої

фондомісткості як наслідок науково-технічного прогресу (НТП) і зростаючої ролі дов-

гострокового фактора в розвитку виробництва. Підприємство для успішного функціо-

нування й укріплення своїх позицій на

ри

нку по

стійно вкладає капітал, тобто постійно

здійснює капіталовкладення, які представляють собою витрати на будівництво, роз-

ширення, реконструкцію підприємства, технічне переозброєння діючого виробництва,

його модернізацію і оновлення з метою досягнення конкретного ефекту.

Інвестиційний проект – програма заходів, пов'язаних зі здійсненням капіта-

льних вкладень з метою їхнього наступного відшкодування й одержання прибутку.

Інвест

ицій

ний процес – розгорнута в часі реалізація інвестиційного проекту.

Його початком є ухвалення рішення про інвестиції, а закінченням – досягнення пос-

тавленої мети або вимушене припинення здійснення проекту.

9.2. Джерела фінан-

сування інвестицій

9.3. Інвестиційний

цикл, його складові

елементи

Капіталов-

кладення,

Час, t

312

Практика проектного аналізу дає мож-

ливість узагальнити досвід розробки інвес-

тиційних проектів і класифікувати їх відпові-

дно до функціональних заходів, які потребу-

ють значних капіталовкладень для їх здійс-

нення.

До основних видів інвестиційних проек-

тів відносять:

1) заміну застарілого обладнання як

процесу забезпечення існуючої підприємни-

цької діяльності в незмінних масштабах;

2) заміну за

старілого о

бладнання для зменшення поточних виробничих витрат;

3) зростання випуску продукції (розширення ринку послуг);

4) розширення підприємства за рахунок випуску нової продукції (послуг);

5) проекти, які мають екологічне навантаження тощо.

Будь-який інвестиційний проект включає в ході його здійснення такі етапи:

- формулювання мети інвестиційного проекту;

- розробку (підготовку) проекту;

- експертизу інвестиційного проекту;

- здійснен

ня про

екту;

- оцінку результатів проекту.

Інвестиційний проект припускає планування трьох основних грошових потоків:

- потоку інвестицій;

- потоку поточних (операційних) платежів;

- потоку надходжень.

Ані потік поточних платежів, ані потік надходжень не можуть бути сплановані ціл-

ком точно, оскільки немає і не може бути повної визначеності відносно майбутнього

стану ринку. Ці

ни й обс

яги реалізованої продукції, ціни на сировину і матеріали та ін-

ші грошово-вартісні параметри середовища за фактом їх здійснення в майбутньому

можуть надто відрізнятися з передбачуваними плановими значеннями, що оцінюють-

ся з позицій сьогоднішнього дня.

Непереборна інформаційна невизначеність обумовлює непереборний ризик

прийняття інвестиційних рішень. Завжди залишається ймовірність того, що проект,

ви

знаний до

цільним для його здійснення, виявиться de-facto збитковим, оскільки до-

сягнуті в ході інвестиційного процесу значення параметрів відхилилися від планових,

або деякі фактори взагалі не були враховані. Інвестор ніколи не буде мати у своєму

розпорядженні всеосяжну оцінку ризику, тому що число розмаїть зовнішнього сере-

довища завжди перевищує управлінські можливості особи, що приймає ріш

ння, і

обов'язково знайдеться неочікуваний сценарій розвитку подій (наприклад, форс-

мажор), що, будучи неврахованим у проекті, може відбутися і зірвати перебіг інвес-

тиційного процесу. У той же час інвестор зобов'язаний докласти зусиль щодо підви-

щення рівня своєї інформованості і намагатися вимірювати ризикованість своїх інве-

стиційних рішень як на ста

дії

розробки проекту, так і в ході його здійснення.

Технологія інвестиційного проектування

є зовсім новим елементом економічного

аналізу. Саме в той момент, коли західний

капітал перетнув кордони країн СНД, на пе-

реважній більшості підприємств не вміли

оцінювати ефективність інвестицій так, як це

було потрібно відповідно до канонів інвести-

ційного прое

тування.

9.4. Поняття, види

і стадії інвестицій-

них проектів

9.5. Особливості

інвестиційного

проектування на

вітчизняних

підприємствах

313

Тому всі застосовувані методики є здебільшого запозиченими й адаптованими

до трансформаційних перетворень, які відбуваються в нашому суспільстві. Але із за-

стосуванням іноземних методик виникають певні труднощі, оскільки вітчизняним ме-

неджерам досить складно розуміти зміст розрахованих за ними показників. Через це

варто вказати на певні проблеми, які виникають під час оцінки ефективності інве

сти-

цій.

Перша ос

обливість полягає в нерозумінні поняття економічної сутності вартості

капіталу як прибутковості альтернативного вкладення тих грошей, використовуваних

як джерело фінансування інвестиційного проекту.

Друга особливість полягає в нерозумінні економічного змісту показників ефек-

тивності інвестицій. Дисконтування грошових потоків з приведенням їх до певного

моменту часу на початку проекту вже не є про

блемою при ро

зрахунках, але фінансо-

вий зміст дисконтування залишається за межами практичного розуміння.

Третя особливість лежить у площині методичного нерозуміння інвестиційних

технологій. Вона полягає в полярності відносин до інвестиційного проекту кредитного

і прямого інвестора. Кредитний інвестор зацікавлений тільки в тому, щоб повернути

свої гроші й одержати відсотки за наданий позиковий капіта

л. У той же час власни

(прямий інвестор) прагне максимально заробити на проекті. Отже, в умовах вітчизня-

ного інвестування власник має підвищений інтерес до власних грошей та їх викорис-

тання, а кредитора цікавить повернення інвестованих ресурсів. Це вимагає парале-

льного здійснення двох оцінок:

1) економічної оцінки інвестиційного проекту в цілому;

2) оцінки ек

оно

мічної ефективності власного капіталу за умов повного виконан-

ня всіх зобов'язань перед позичальником.

Для того щоб не припустити помилки в оцінці ефективності інвестицій, необхід-

но керуватися сформульованим принципом, сутність якого полягає в тому, що про-

гноз грошового потоку й оцінка вартості капіталу, прийнята як показник дисконту, по-

винні бути об'єд

нані

у вигляді єдиної розрахункової схеми.

Розрізняють два підходи до оцінки ефективності інвестицій.

Перший підхід (традиційний) дає можливість оцінити ефективність усього

бюджету капіталу. Другий підхід (метод власного капіталу) оцінює ефективність

використання власних грошей інвестора. У першому випадку оцінюють грошові пото-

ки для проекту і порівнюють їх із загальною сумо

ю інве

стицій, у другому випадку

грошові потоки оцінюють тільки для власника і зіставляють їх із сумою власного капі-

талу, використовуваного для фінансування інвестицій. На рис. 9.3 наведені характе-

рні відмінності розглянутих підходів.

Варто підкреслити, що визначені розбіжності не є принциповими з точки зору

оцінки результативності інвестицій у вигляді операційного прибутку. Мова йд

е ті

льки

про узгодження схеми перерахування операційного прибутку в грошовий потік, з од-

ного боку, і розрахункової ставки дисконту – з іншого.

В практиці оцінки ефективності інвести-

ційних проектів, здійснюваних вітчизняними

підприємствами, домінують запозичені іно-

земні методики, більш-менш адаптовані до

умов вітчизняного товаровиробництва.

До показників, що розраховуються

без урахування вартості капіталу, ві

д-

носять при

бутковість продажів (СМ), норму

прибутку на інвестиції (SRR), строк окупності

інвестицій (PBP), точку беззбитковості (BEP)

і точку платоспроможності проекту (CBEP).

9.6. Методи і спосо-

би оцінки ефектив-

ності інвестицій-

них проектів

314

Рис. 9.3. Підходи до оцінки ефективності інвестицій

Прибутковість продажів

Синоніми: Комерційна маржа. Рентабельність продажів.

Англійські еквіваленти: Commercial margin (СМ). Return on sales (ROS).

Прибутковість продажів (CM) характеризує ефективність поточних операцій і

розраховується як відношення чистого прибутку (NP) до виручки від реалізації (SR),

тобто за формулою (9.1):

%100

СМ  , %.

(9.1)

Прибутковість продажів не має безпосереднього відношення до оцінки ефекти-

вності інвестицій, однак, є дуже корисним вимірником конкурентоспроможності прое-

ктованої нової продукції.

Норма прибутку на інвестиції

Синоніми

: Прибутковість інвестицій.

Англійські еквіваленти: Simple rate of return (SRR). Profitability of investments.

Норма прибутку на інвестиції (SRR)

, завдяки легкості її розрахунку, є одним з

найчастіше використовуваних так званих «простих» показників ефективності інвести-

ційного проекту. Вона розраховується як відношення чистого прибутку

(NP) до обсягу

інвестицій

(TIC) і обчислюється у відсотках в річному розрізі за формулою (9.2):

%100

TIC

SRR  , %.

(9.2)

Інтерпретаційний зміст цього показника полягає в приблизній оцінці того, яка ча-

стина інвестованого капіталу повертається у вигляді прибутку протягом одного інтер-

характерні риси методів

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІ

Традиційний

метод

Метод власного

капіталу

Оцінка ефективності

проекту

Оцінка ефективності

використання власного

капітал

Прогноз грошових потоків

для підприємства

Прогноз грошових потоків

для власника

Показник дисконту

–

середньозважена вартість

капітал

Показник дисконту – вар-

тість власного капіталу

315

валу планування діяльності підприємства. Порівнюючи розрахункову величину цього

показника з мінімальним чи очікуваним рівнем прибутковості, інвестор може дійти до

попереднього висновку про доцільність продовження і поглиблення аналізу даного

інвестиційного проекту. Простота розрахунку є головною перевагою норми прибутку

на інвестиції. Серед основних недоліків цього показника слід виділити ігнорування

факту цінності грошей у часі і неоднозна

ність вибору вихідних значень прибутку й

інвестиційних витрат в умовах нерівномірного розподілу грошових потоків протягом

періоду дослідження проекту.

Строк окупності інвестицій

Синоніми: Термін повернення капіталовкладень. Період окупності.

Англійські еквіваленти: Pay-back period (PBP).

Цей показник разом із внутрішньою ставкою прибутковості є основним в мето-

диці оцінки інвестиційних проектів, що беруть участь у конкурсному розподілі центра-

лізованих інвестиційних ресурсів.

Розрахунок цього показника передбачає визначення тривалості періоду, протя-

гом якого проект буде здійснено. При цьому весь обсяг генерованих проектом коштів,

головними складовими яких є чистий прибуток і сума ам

ор

тизаційних відрахувань

(тобто чистий ефективний грошовий потік), зараховується як повернення на початково

інвестований капітал. Розрахунок строку окупності здійснюється шляхом поступового

вирахування із загальної суми інвестиційних витрат величин чистого ефективного

грошового потоку за один плановий період. Значення інтервалу, в якому залишок

стає негативним, відповідає значенню строку окупності інвестицій, який ви

значається.

У випадку п

рипущення про незмінні суми грошових потоків строк окупності роз-

раховується за спрощеною методикою, виходячи з рівняння (9.3):

NCF

TIC

PBP  ,

(9.3)

де

PBP – строк окупності, виражений в інтервалах планування;

TIC – повні інвестиційні витрати на здійснення проекту;

NCF – чистий ефективний грошовий потік за один інтервал планування.

Строк окупності розраховується за допомогою спеціальної функції, яка предста-

вляє собою рівняння (9.4):

0NCF

PBP







(9.4)

де

PBP – строк окупності, виражений в інтервалах планування;

NCF

– чистий ефективний грошовий потік в i-ому інтервалі планування.

Розрахунок строку окупності в силу своєї специфічної наочності часто викорис-

товується як метод оцінки ризику, пов'язаного з інвестуванням. Більш того, в умовах

дефіциту інвестиційних ресурсів (наприклад, на початковій стадії розвитку бізнесу чи

в критичних ситуаціях) саме цей показник може виявитися найбільш значимим для

ухвалення рішення щодо здійснення ка

піталовкладень.

стотним недоліком розглянутого показника є те, що він не враховує результати

діяльності за межами встановленого періоду дослідження проекту, а відтак не може

застосовуватися при зіставленні варіантів капіталовкладень, що розрізняються за

термінами життєвого циклу інвестицій.

316

Точка беззбитковості

Синоніми:

Точка рівноваги.

Англійські еквіваленти:

Break-even point (BEP).

Зміст методу розрахунку точки беззбитковості полягає у визначенні мінімально

припустимого (критичного) рівня виробництва і продажів, при якому проект залиша-

ється беззбитковим, тобто, не приносить ані прибутку, ані збитків. Отже, чим нижчим

буде цей рівень, тим імовірніше, що даний проект буде життєздатний в умовах непе-

редбаченого скорочення ринків збуту. Таким чином, точка беззбитковості може вик

о-

ри

стовуватися як оцінка маркетингового ризику інвестиційного проекту.

Умова для розрахунку точки беззбитковості може бути сформульована так: обо-

в'язкове визначення обсягу виробництва (за умови повної реалізації всієї виготовле-

ної продукції), при якому одержуваний маржинальний прибуток (різниця між вируч-

кою від реалізації і змінними виробничими витратами)

(MP) покриває постійні витрати

проекту

(FC). Отже, точка беззбитковості розраховується за формулою (9.5):

BEP  .

(9.5)

Головним недоліком розглянутого показника є ігнорування податкових виплат.

Тому він використовується при зіставленні проектів в межах одного підприємства.

Точка платоспроможності

Англійські еквіваленти: Cash break-even point (CBEP).

Метод розрахунку точки платоспроможності

(CBEP) аналогічний методу розра-

хунку точки беззбитковості. Єдина відмінність полягає в тому, що в знаменнику роз-

рахункової формули – сума маржинального прибутку

(MP) й амортизаційних відраху-

вань

(DC), тобто точка платоспроможності знаходиться за формулою (9.6):

DCMP

СBEP





(9.6)

Зміст точки платоспроможності полягає у визначенні рівня виробництва і про-

дажів, при якому обсяг генерованих коштів покриває суму поточних платежів. Зазна-

чена вимога є поблажливою і тому значення точки платоспроможності завжди буде

меншим, ніж значення точки беззбитковості.

До показників, які розраховуються з урахуванням вартості капіталу, ві-

дносять:

- чисту поточну вартість інве

ст

ицій (NPV);

- індекс прибутковості інвестицій

(PI);

- дисконтований строк окупності інвестицій

(DPBP);

- внутрішню ставку прибутковості інвестицій

(IRR).

Чиста поточна вартість інвестицій (NPV)

Синоніми: Чиста поточна вартість проекту. Чистий дисконтований дохід.

Інтегральний ефект інвестицій. Чиста приведена вартість проекту.

Англійські еквіваленти: Net present value (NPV). Net present worth (NPW).

Показник чистої поточної вартості входить до числа найчастіше використовува-

них критеріїв ефективності інвестицій. Методика розрахунку

NPV полягає в підсумо-

вуванні сучасних (обчислених на сучасний момент) величин чистих грошових потоків

по всіх інтервалах планування протягом періоду дослідження. При цьому, як прави-

ло, враховується і ліквідаційна (залишкова) вартість проекту, що формує додатковий

317

грошовий потік за межами дослідження. Для обчислення всіх зазначених величин ви-

користовуються коефіцієнти приведення, засновані на обраній ставці порівняння (ди-

сконтування). Класична формула для розрахунку

NPV виглядає в такий спосіб (9.7):











)RD1(

NCF

NPV ,

(9.7)

де

NCF

– чистий ефективний грошовий потік на i-ому інтервалі планування;

RD – ставка дисконтування (у частках одиниці);

n – обрій дослідження, виражений в інтервалах планування.

Інтерпретація величини чистої поточної вартості може бути різною в залежності

від цілей інвестиційного аналізу і характеру ставки дисконтування. Здебільшого

NPV

характеризує абсолютну величину сумарного ефекту, що досягається при здійсненні

проекту, обчисленого на момент ухвалення рішення за умови, що ставка дисконту-

вання відбиває вартість капіталу. Таким чином, у випадку позитивного значення

NPV

проект визнається привабливим з інвестиційної точки зору, нульове значення відпо-

відає рівноважному стану, а негативна величина

NPV свідчить про невигідність прое-

кту для потенційних інвесторів.

Індекс прибутковості інвестицій (PI)

Синоніми: Індекс рентабельності інвестицій.

Англійські еквіваленти:

Profitability index (PI).

Розглянутий показник тісно пов'язаний з показником чистої поточної вартості ін-

вестицій, але, на відміну від останнього, дозволяє визначити не абсолютну, а віднос-

ну характеристику ефективності інвестицій. Індекс прибутковості інвестицій

(PI) обчи-

слюється за формулою (9.8):

TIC

NPV

1PI

 ,

(9.8)

де

NPV – чиста поточна вартість інвестицій;

TIC – повні інвестиційні витрати за проектом.

Індекс прибутковості інвестицій характеризує, який рівень генерованих проектом

доходів можна одержати на одну гривню капітальних вкладень. Його доцільно вико-

ристовувати для ранжирування наявних варіантів вкладення засобів в умовах обме-

женого обсягу інвестиційних ресурсів.

Дисконтований строк окупності інвестицій (DPBP)

Синоніми: Дисконтований термін повернення капіталовкладень.

Англійські еквіваленти: Discounted pay-back period (DPBP).

Метод визначення дисконтованого строку окупності інвестицій в цілому аналогі-

чний методу розрахунку простого строку окупності, однак звільнений від одного з не-

доліків останнього, а саме від ігнорування факту нерівноцінності грошових потоків,

що виникають у різні моменти часу. Обов'язкова умова для визначення дисконтова-

ного строку окупності може бути сформульована як визначення моме

нту часу

, коли

поточна вартість доходів, одержаних в результаті реалізації проекту, дорівнюватиме

обсягу інвестиційних витрат. Дисконтований строк окупності обчислюється за допо-

могою спеціальної функції, відтвореної рівнянням (9.9):

318

)RD1(

NCF

DPBP









(9.9)

де

DPBP – дисконтований строк окупності інвестицій;

NCF

– чистий ефективний грошовий потік на i-ому інтервалі планування;

RD – ставка дисконтування (у частках одиниці).

Найважливішим з можливих варіантів інтерпретації розрахункової величини ди-

сконтованого строку окупності є його трактування як мінімального терміну погашення

інвестиційного кредиту, залученого в обсязі повних інвестиційних витрат проекту.

Причому процентна ставка кредиту має дорівнювати ставці дисконтування.

Внутрішня ставка прибутковості інвестицій (IRR)

Синоніми: Внутрішня норма прибутку. Внутрішня норма рентабельності.

Англійські еквіваленти:

Internal Rate of Return (IRR). Discounted Cash Flow of

Return (DCFOR).

Для використання методу чистої поточної вартості слід заздалегідь установити

величину ставки дисконтування. Рішення подібного завдання може викликати певні

труднощі. Тому значного поширення набув метод оцінки ефективності на основі ви-

значення критичного рівня вартості капіталу, використовуваного в конкретному інвес-

тиційному проекті. Оцінюваний показник одержав назву

внутрішньої ставки прибу-

тковості інвестицій

Розрахунок внутрішньої ставки прибутковості

(IRR) здійснюється методом ітера-

тивного підбору такої величини ставки дисконтування, при якій чиста поточна вар-

тість інвестиційного проекту дорівнює нулю. Цій умові відповідає формула (9.10):

)IRR1(

NCF

NPV













(9.10)

Розрахунок показника

IRR передбачає повну капіталізацію всіх одержуваних до-

ходів. Це означає, що всі генеровані кошти направляються на покриття поточних

платежів або реінвестуються з прибутковістю, яка дорівнює

IRR. Зазначене припу-

щення є одним із самих істотних недоліків даного методу.

Інтерпретаційний зміст внутрішньої ставки прибутковості полягає у визначенні

максимальної вартості капіталу, використовуваного для фінансування інвестиційних

витрат, при якому власник проекту не несе збитків.

В практиці діяльності вітчизняних підп-

риємств економістам часто доводиться оці-

нювати ефективність виробничо-господарсь-

кої системи. Зал

ежно ві

д особливостей підп-

риємств (їх галузевої приналежності, форми

власності, розміру тощо) економічний зміст

ефективності полягає у відношенні отрима-

них результатів до витрат. При цьому вважа-

ється, що результат вже отриманий, а витра-

ти – здійснені.

Такі оцінки представляють значну цінність для бухгалтерії, характеризуючи ро-

боту підприємства за минулий період. Проте наба

гато ва

жливіше для керівництва

визначити ефективність роботи підприємства в перспективі. Але справа в тому, що

9.7. Поняття ризику

при здійсненні інве-

стиційної діяльно-

сті підприємством

319

оцінка перспектив розвитку підприємства з вірогідністю 100% унеможливлюється че-

рез виникнення проблем при інвестиційних розрахунках щодо визначення ефектив-

ності інвестиційного проекту, коли інвестор змушений визначити для себе, на який

ризик він готовий піти, щоб одержати бажаний результат. Тому критерій прийняття

інвестиційних рішень можна сформулювати так:

інвестиційний проект вважається

ефективним, якщо його прибутковість і ризик збалансовані в прийнятній для уча-

сника проекту пропорції.

Під «прибутковістю» слід розуміти економічну категорію, що характеризує спів-

відношення результатів і витрат інвестиційного проекту, яке можна описати за допо-

могою показників оцінки інвестиційного проекту, представлених формулою (9.11):



PI,IRR,NPVстьПрибуткові  .

(9.11)

Разом з тим, у ситуації невизначеності неможливо з цілковитою впевненістю го-

ворити про величину результатів і витрат, оскільки вони ще не отримані, а тільки очі-

куються в майбутньому, тому з'являється необхідність внести відповідні коригування.

Відтак під ризиком слід розуміти можливість настання несприятливої події, що

призводить до різних втрат (наприклад, вт

рата ма

йна, одержання доходів нижче очі-

куваного рівня тощо).

Існування ризику пов'язане з неможливістю прогнозувати майбутнє. Виходячи з

цього, основними властивостями ризику є його приналежність до майбутньої неви-

значеності та залежність від результатів прогнозування і планування, що істотно

впливає на обґрунтованість і вмотивованість прийняття управлінських рішень.

Варто відзначити, що категорії

ризик і невизначеність тісно пов'язані між собою

і найчастіше вживаються як синоніми. Однак їх слід розрізняти.

По-перше, ризик має місце тільки в тих випадках, коли необхідно приймати рі-

шення (в протилежному випадку немає рації ризикувати). Іншими словами, саме не-

обхідність приймати рішення в умовах невизначеності спричиняє ризикову ситуацію.

По-друге, ризик – поняття су

б'єкт

ивне, а невизначеність – об'єктивне.

Наприклад, ризик, викликаний невизначеністю внаслідок відсутності маркетин-

гового дослідження, обертається на кредитний ризик для інвестора (банку, що фі-

нансує інвестиційний проект), а у випадку неповернення кредиту – на ризик втрати

ліквідності, далі – на ризик банкрутства, а для реципієнта цей ризик трансформуєть-

ся в ризик непередбачуваних коливань ринкової кон'юн

ктур

и.

Невизначеність може бути сформульована різними способами:

- у вигляді ймовірнісних розподілів (розподіл випадкової величини точно відо-

мий, але невідомо яке конкретне значення приймає випадкова величина);

- у вигляді суб'єктивних ймовірностей (розподіл випадкової величини невідо-

мий, але відомі ймовірності окремих подій, визначені експертним шляхом);

- у вигляді інтервальної не

визначеності (ро

зподіл випадкової величини невідо-

мий, але відомо, що вона може приймати будь-яке значення у визначеному інтервалі).

Природа невизначеності формується під впливом різних факторів, а саме:

- тимчасової невизначеності, обумовленої неможливістю передбачити ступінь

впливу того чи іншого фактора в майбутньому;

- невідомості точних значень параметрів ринкової системи, яку можна охарак-

теризувати як не

визначені

сть ринкової кон'юнктури;

- непередбачуваності поведінки учасників у ситуації конфлікту інтересів.

Сполучення цих факторів на практиці створює великий спектр різних видів не-

визначеності. Оскільки невизначеність виступає джерелом ризику, її варто мінімізу-

вати за допомогою отримання повної інформації (якісної, достовірної, вичерпної),

намагаючись звести невизначеність до нуля, тобто до повної визначеності. Од

на

к на

практиці це здійснити вкрай складно.

320

Ризик присутній практично у всіх сферах діяльності, тому точно й однозначно

його сформулювати неможливо.

Так, з точки зору періоду здійснення інвестиційного проекту, ризик представляє

собою невизначеність, пов'язану з вартістю інвестицій наприкінці періоду.

Як економічне явище, ризик – імовірність отримання несприятливого результа-

ту, або можлива втрата, викликана випадковими несприятливими подіями.

Як несприятливий фе

номен, ризик – мо

жлива небезпека втрат, викликана спе-

цифікою тих чи інших явищ природи і видів діяльності суспільства.

Ризики інвестиційного проекту підпадають під вплив надзвичайно широкого кола

факторів, зокрема економічних, політичних, технічних, юридичних, природних, соціа-

льних, виробничих тощо. Навіть якщо розглядати ризики, пов'язані з реалізацією

тільки економічної складової проекту, перелік їх буде дуже вел

ким: фінансові ризи-

ки; ризики, викликані коливаннями ринкової кон'юнктури; ризики коливання ділових

циклів.

Найвпливовішими з точки зору можливих втрат підприємства є фінансові ризи-

ки, оскільки вони пов'язані з реальними грошовими потоками.

Фінансові ризики – ризики, обумовлені ймовірністю втрат внаслідок здійснення

підприємством фінансової діяльності в умовах невизначеності. До фі

нансових ри

зи-

ків відносять ризики коливань купівельної спроможності (інфляційний, валютний).

Інфляційний ризик інвестиційного проекту обумовлений непередбачуваністю

інфляції, оскільки помилковий темп інфляції, закладений у ставку дисконтування мо-

же істотно спотворити значення показника його ефективності.

Валютний ризик – ризик втрат фінансових ресурсів внаслідок непередбачених

коливань валютних курсів. Валютний ризик може суттєво вплинути на результати

проектів, грошові потоки в яких розраховані у вільно конвертованій валюті, тому що

навіть самій твердій валюті властива внутрішня інфляція, а динаміка її купівельної

спроможності в окремій країні може бути дуже нестабільною.

Не можна не від

значити взаємозв'язку рі

зних ризиків. Так, наприклад, валютний

ризик може трансформуватися в інфляційний або навпаки. У свою чергу визначені

типи ризику залежать від цінового ризику, що відноситися до ризиків коливань ринко-

вої кон'юнктури, а ризик коливання ділових циклів пов'язаний з інвестиційними ризи-

ками, ризиком зміни процентної ставки.

В зв'язку з цим, пі

д ри

зиком варто розуміти рівень фінансових втрат, що вира-

жається у можливості недосягнення поставленої мети, у невизначеності і суб'єктив-

ності оцінки прогнозованого результату.

Існуючі сьогодні підходи до оцінки ризи-

ку можна звести до трьох груп.

Перший підхід полягає в тому, що ризик

оцінюється як сума добутків м

ожливих збит-

кі

в, зважених з урахуванням їх імовірності.

За другим підходом ризик оцінюється

як сума ризиків від ухвалення рішення і ри-

зиків зовнішнього середовища (незалежних

від внутрішніх рішень).

Третій підхід визначає ризик як добуток імовірності настання негативної події

та ступеня негативних наслідків.

Усі ці підходи мають як переваги, так і не

доліки. Та

к, вказані підходи до оцінки

ризиків не відтворюють взаємозв'язку і розбіжностей між поняттями «ризик» і «неви-

значеність»; не визначають індивідуальність ризику, суб'єктивність його прояву; об-

9.8. Методи оцінки

ризикованості інве-

стиційних проектів,

їх переваги та не-

долік