(7.25)
Зображення циклу із вторинним перегрівом у діаграмі TS дане на рис. 7.19.
Лінія 6-7-1 зображує процес одержання перегрітої пари, 1—3 — процес
адіабатного розширення пари в першому циліндрі, 4-2 — процес адіабатного
розширення пари в другому циліндрі, 3-4 — процес вторинного перегріву пари.
Вторинний перегрів пари збільшує термічний к.к.д. основного циклу в тому
випадку, якщо тиск, при якому відбувається вторинний перегрів, обрано так,
що термічний к.к.д. додаткового циклу 4-2-2' більше термічного к.к.д.
основного циклу.
7.6. ТЕПЛОФІКАЦІЙНИЙ ЦИКЛ
У так званих конденсаційних установках, які виробляють тільки механічну
(або електричну) енергію, вся пара, що відробила, конденсується холодною
циркуляційною водою. Остання нагрівається звичайно до 15—30°С и несе із
собою величезну кількість тепла, що не може бути використане внаслідок
низької температури води. Ці втрати з холодною водою становлять у
конденсаційних установках до 60% тепла, що виділяється при згорянні палива.
Прагнення до використання тепла, виносимого циркуляційної (холодной)
водою, привело до думки значно підвищити її температуру за рахунок
підвищення тиску пари, що відробила, і використовувати її для опалення
будинків, технологічних процесів найрізноманітніших виробництв: сушіння,
варіння й т.п. У такий спосіб здійснюється комбіноване вироблення
електричної й теплової енергії. Такі установки називають теплофікаційними
або теплоелектроцентралями (ТЭЦ).
Підвищення протитиску (кінцевого тиску пари) приводить до зменшення
вироблення механічної або електричної енергії, але загальне використання
тепла при цьому значно підвищується. Все тепло q
2
, що представляє собою в
конденсаційних установках неминучу втрату, у випадку ідеального
теплофікаційного циклу буде повністю використано. У дійсних умовах частина
тепла губиться, і економічність теплофікаційних установок досягає 70-75%.
Рис.7.20