- проаналізувати текст і встановити логічні зв'язки між його елементами;
- уточнити суть нових понять та термінів, спробувати запам’ятати їх;
- виділити головні думки;
- відзначити питання, що вимагають додаткового опрацювання;
- за темою лекції зібрати нормативний, науковий, а, при можливості, і
статистичний матеріал;
- законспектувати додаткові письмові джерела;
- відібрати питання, для вивчення яких потрібна консультація викладача.
Зрозуміло, що цю роботу не можна і не варто залишати на час заліково-
екзаменаційної сесії, а потрібно виконувати систематично протягом навчального
процесу перш за все для підготовки до семінарських та практичних занять.
При роботі над конспектом лекції студенту звернути особливу увагу на
проблемні питання, завдання й рекомендації, зроблені викладачем при читанні лекції.
Працюючи над конспектом лекції, необхідно мати під рукою довідкові видання:
економічний словник, словник фінансових термінів, у яких можна знайти пояснення
багатьох термінів, що трапляються у тексті, зміст яких студент уявляє собі не зовсім
точно, хоча вони можуть бути йому знайомі.
Рекомендації з опрацювання навчальних посібників, монографій, періодики
Перелік питань, що підлягають вивченню, наведений у робочій програмі курсу
„Гроші та кредит”. Проте не всі ці питання достатньо повно будуть розкриті на лекціях,
а окремі не будуть розглянуті взагалі. Тому, опрацювавши лекцію за конспектом,
необхідно порівняти порушені у ній питання з тим переліком, що наведений у програмі
за даною темою, і вивчити ці питання, самостійно одночасно доповнюючи свій
конспект лекцій. На самостійне вивчення може бути винесена і частина тем курсу.
Належно освоїти програмний матеріал можна з допомогою насамперед
навчальної літератури. Для цього варто скористатися наступними підручниками чи
навчальними посібниками:
1. Гроші та кредит: Підручник /М.І.Савлук, А.М.Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.;
За заг. ред. М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2006.
2. Демківський А.В. Гроші та кредит. – К.: Дакор., 2003.
3. Гальчинський О. Теорія грошей. - К.: Основи, 1998.
Як правило, робота з навчальними посібниками не має нічого спільного з
наскрізним прочитанням тексту. Вона повинна бути спрямована у першу чергу на
пошуки відповідей на конкретно сформульовані у програмі питання чи питання для
підготовки до заліку та їх належне опрацювання. Системний підхід до вивчення
дисципліни при цьому не порушується, адже цей перелік питань системно і формується.
Працюючи з навчальними джерелами, не слід забувати про довідкові видання.
Подібним чином варто опрацьовувати монографічну літературу та наукову
періодику.
При роботі над темами, що винесені на самостійне вивчення, потрібно
самостійно виділити найбільш важливі, вузлові проблеми, як це в інших темах робилося
викладачем. Тут не можна задля економії часу підходити до роботи поверхово, оскільки
у цьому випадку можна упустити центральні проблеми і "загубитися" у значних обсягах
матеріалу. Результатом самостійної роботи повинно стати власне самостійне уявлення
про вивчені питання.
Робота з періодикою й монографіями також не повинна складатися з наскрізного
читання чи перегляду тексту. Вона має розпочинатися з ознайомлювального читання, а
потім – із пошуку відповідей на конкретні питання. Тут основною проблемою для
студентів є необхідність засвоєння, розуміння й запам'ятовування великих обсягів
матеріалу при постійному дефіциті часу.