Дубасенюк О.А. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики

Подождите немного. Документ загружается.

451

методи та прийоми використовуються – чи знання подаються студентам

догматично, чи вони оволодівають ними в результаті активної самостій-

ної праці – залежить якість майбутньої професійної діяльності. Тому в

технічних коледжах саме на викладачів математики покладається особ-

лива відповідальність за формування вмінь і навичок самостійної праці.

Рис. 1. Модель професійного навчання молодшого спеціаліста

Теоретичні основи методики викладання математики в технічних

коледжах ґрунтуються на таких засадах:

- реалізація загальноосвітньої, розивальної та виховної функцій;

- диференціація змісту, форм і методів вивчення;

- інтеграція міжпредметних знань;

- професійне спрямування змісту [2; 10].

Під час самостійної роботи з математики студенти набувають прак-

тичних умінь і навичок проведення обчислень, оперування формулами,

оцінювання результату з практичного та наукового погляду та ін. У них

розвивається логічне мислення, дослідницька майстерність, формують-

ся вміння виділяти головне, відшукувати різні варіанти вирішення про-

блеми тощо.

Основне завдання навчання математики в умовах технічного коле-

джу – забезпечення злагодженого розвитку основних компонентів розу-

мової діяльності (інтуїтивної, логічної, просторової, метричної, констру-

ктивної, символічної). Але сьогодні існує особлива потреба в прикладній

спрямованості цієї дисципліни, установленні безпосереднього зв‘язку зі

спеціальною підготовкою, вихованні в студентів бажання реалізувати

свої знання заради професійних цілей, що забезпечує виконання схеми:

„знання – осмислення – застосування – розуміння – творчість”.

Нині високий теоретичний рівень технічних дисциплін продукує

необхідність володіння математичним апаратом, розуміння ідей цієї на-

уки. Тому під час викладання її в коледжах необхідно, щоб вивчення не

переслідувало мету „самопізнання‖ математики, адже курс цієї дисцип-

Молодший спеціаліст

Формування фундаментальних

знань і вмінь

Формування загальнопрофесійних

знань і вмінь

Формування спеціальних

знань і вмінь

452

ліни в технічних навчальних закладах є складовою частиною вивчення

спеціальних дисциплін. „Під час навчання математики, – на думку

М. С. Бернштейна, – не слід викладати теорії, які навіть у своєму логічно

довершеному вигляді залишаються недоступними для розуму учня й не

тримаються в його пам‘яті, а, навпаки, потрібно навчити учня користу-

ватися самостійно прийомами логічного мислення, які виконують особ-

ливо важливу функцію в сучасній науці, техніці й житті, які збагачені

різноманітними й корисними застосуваннями‖ [15, с. 36].

Отже, розглянемо організацію диференційованої самостійної робо-

ти в коледжах у процесі вивчення курсу математики. Математика як на-

вчальний предмет містить у собі структурні компоненти навчальної ді-

яльності студентів, а отже, й структури їх самостійної роботи, в якій ви-

діляють дві групи взаємопов‘язаних елементів: організаційні (суб‘єкт,

процес, предмет, умови, продукт) і соціально-психологічні (мета, мотив,

спосіб, результат) [8, с. 15].

У коледжах технічного спрямування метою самостійної роботи в

ході вивчення математики є формування особистості, яка володіє необ-

хідними знаннями та вміннями з математики, уміє застосовувати їх під

час вивчення інших навчальних предметів, а в перспективі – підготовка

кваліфікованих фахівців, які зможуть використати набуті знання й

уміння для вирішення професійних завдань. Ефективність досягнення

мети залежить від усвідомлення її як викладачами, так і студентами вже

на перших етапах навчання у вищому навчальному закладі.

Для того, щоб завдання підготовки спеціалістів технічного профілю

було виконано й мету самостійної роботи було досягнуто, її потрібно

диференціювати. Це підтверджується теоретичним аналізом і спостере-

женнями за організацією навчально-виховного процесу в коледжах.

Під час виділення педагогічних умов диференціації самостійної роботи

ми виходили з положення, що умови визначають те середовище, ситуа-

цію, у якій виникають, існують і розвиваються події, процеси. Особливі-

стю є те, що умови самі, без участі людини, не можуть стати „визначаль-

но-продуктивними‖. Педагогічними умовами вважають сукупність

об‘єктивних і суб‘єктивних можливостей, що забезпечують успішне ви-

конання завдань навчання й виховання. У вищих навчальних закладах

умови лише створюють сприятливі можливості для студентів у здобутті

знань, формуванні вмінь і розвитку навичок [12].

Нами визначено педагогічні умови, які потрібно створити задля

здійснення диференційованого підходу в процесі організації самостій-

ної роботи студентів із математики в технічних коледжах:

453

1) діагностування реального рівня знань, умінь, навичок, ступеня

навчальної мотивації, працездатності та здійснення типологічного роз-

поділу студентів;

2) створення методичного забезпечення самостійної роботи, яке мі-

стить багатоваріантні різнорівневі завдання з дисципліни, завдання мі-

жпредметного характеру, а також професійного спрямування;

3) забезпечення дійового управління на всіх етапах її організації;

4) формування позитивної мотивації самостійного навчання;

5) створення сприятливої емоційної атмосфери на заняттях, нала-

годження партнерської взаємодії між викладачем і студентами в процесі

навчання.

Ці умови взаємопов‘язані, вони забезпечують підґрунтя для ефекти-

вної організації самостійної роботи студентів коледжів під час вивчення

математики (рис. 2). Охарактеризуємо їх.

Рис. 2. Педагогічні умови диференціації самостійної роботи

студентів у коледжах

Перша – діагностування та типологічний розподіл студентів – зумов-

люється самою сутністю диференціації. Особистісно орієнтований під-

хід забезпечує відповідний рівень оволодіння вміннями й навичками

Методичне забез-

печення

Педагогічні умови

Формування позитив-

ної мотивації

Створення сприятли-

вої емоційної атмос-

фери

Організація самостійної роботи студентів коледжів

у процесі вивчення математики

Диференціація самостійної

роботи студентів

Вивчення індивідуаль-

них особливостей

Різнорівневі завдання з

дисципліни

Міжпредметні завдання

Завдання професійного

спрямування

Діагностування почат-

кового рівня знань,

умінь, навичок

Типологічний роз-

поділ студентів

Дійове управління

454

самостійної навчальної роботи, формування самостійності особи, інших

професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Але, орієнтуючи

студентів коледжів на засвоєння матеріалу, адекватного до їх навчаль-

них можливостей, важливо виховувати в них прагнення до саморозвит-

ку, стимулювати досягнення вищих результатів. Реалізація цієї умови

дасть можливість кожному студенту почувати себе впевнено, проявити

здібності.

Наступною умовою продуктивної самостійної роботи є належний

зміст завдань, які пропонуються студентам для самостійного виконання

в коледжах. Під час створення методичного забезпечення враховуються

цілі роботи, ступінь підготовленості студентів. Такі завдання повинні

сприяти більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу, удоскона-

ленню практичних навичок, а також розвивати мислення, розширювати

кругозір. Важливо визначити оптимальний обсяг і зручну форму за-

вдань для студентів, яким властиві діагностовані особливості навчальної

діяльності.

У педагогічній літературі виділяють завдання, диференційовані за

наступними критеріями:

- обсягом інформації (поглиблений, достатній, мінімальний);

- рівнем допомоги (самостійне виконання, епізодична допомога або

постійна робота з викладачем);

- рівнем використання алгоритму (вказано лише умову завдання, по-

дано умову та алгоритм розв‘язку, запропоновано умову, алгоритм та

дидактичний матеріал);

- обсягом розв’язання (повний розв‘язок, частковий);

- темпом вивчення (випереджаюче, адекватне, з відставанням);

- рівнем засвоєння (пошуковий, евристичний, алгоритмічний, репро-

дуктивний);

- із позиції обов’язковості (обов‘язкові або альтернативні, запропоно-

вані викладачем, а також завдання, наведені викладачем для виконання

за бажанням, і завдання, зміст яких підбирає учень)

- місцем виконання (виконуються безпосередньо на уроці або за ме-

жами навчального закладу) [4; 6; 20].

Серед основних вимог до методичного забезпечення самостійної

роботи назвемо:

1) реалізація зв‘язку між поняттями, фактами, методами, що ви-

вчаються, а також міжпредметних зв‘язків;

2) поступове нарощування складності завдань (причому це стосу-

ється різних типологічних груп студентів);

3) включення нестандартних задач (навіть для досить посередніх

учнів можна підібрати нешаблонне завдання, яке вони зможуть

455

розв‘язати, наприклад, спираючись на свої спостереження за природою,

побутові враження тощо);

4) вміщення вправ, що мають професійну спрямованість [2; 17].

Як приклад дотримання цих вимог, наводимо варіант індивідуаль-

ної розрахунково-графічної роботи. У коледжах ми радимо практикува-

ти цей вид позааудиторної самостійної роботи, коли студентам надаєть-

ся досить тривалий термін для виконання. Мета її – узагальнити та сис-

тематизувати знання матеріалу, що розглядається, закріпити вміння

розв‘язувати задачі, формувати навички самостійної праці. Зазвичай ін-

дивідуальні завдання повідомляються студентам перед початком ви-

вчення матеріалу кожного розділу (змістового модуля). Під час вико-

нання самостійної роботи студенти мають змогу користуватися конспе-

ктами, різною навчальною та довідковою літературою, у тому числі ме-

тодичними матеріалами, які містять спеціальні вказівки. Вважаємо за

доцільне на першому курсі, на який припадає максимум обсягу приро-

дничо-математичних предметів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів

акредитації, для такої роботи визначати не більше 1-3 тижнів, адже бі-

льшість першокурсників не вміють організувати себе належним чином,

розподілити свій час, а тому працюють над завданням, як правило, у пе-

реддень визначеного терміну.

„Вектори і координати”

(завдання для індивідуальної самостійної роботи)

Варіант 1.

№ 1. Дано точки А (2; -3; 4), В (-5; 5; 1), С (-2; 3; 9), D (0; 4; -2).

) Знайдіть периметр чотирикутника АВСD.

) Відшукайте таку точку F, щоб чотирикутник АВСF був паралелог-

рамом.

) Знайдіть кут, утворений вектором

з віссю аплікат.

г) На осі ординат знайдіть точку, рівновіддалену від А і С.

№ 2. Трикутник задано вершинами М(2; -1), Р(-7; 3), К(-1; -5).

) Складіть рівняння прямої, яка проходить через точку М, паралельно до

прямої 3х – 5у + 2 = 0.

) Складіть рівняння медіани КЕ.

в) Обчисліть площу трикутника МРК.

№ 3. У точці прикладені сили

= (2; 3; -4),

= (-5; 0; 6),

= (-6; 8; -3).

Знайдіть кут, який рівнодійна цих сил утворює зі складовою

Зробіть рисунки до задач.

Цей варіант уміщує завдання різної складності. За правильне вико-

нання рисунків студентам нараховується 1 бал; за розв‘язування задач

1а, 1б, 1в і 2а, 2б – по 1 балу; 1г, 2в і 3 – по 2 бали. Отже, найвища оцінка –

456

це 12. Зауважимо, що на першому курсі в коледжах діє 12-бальна шкала

оцінювання.

Останнім часом спостерігається значне зниження підготовленості до

навчання, несформованість багатьох практичних навичок серед конти-

нгенту технічних коледжів. Викладачам доводиться значно більше уваги

приділяти саме „слабким‖ студентам, і нерідко найбільш підготовлені

залишаються поза увагою педагогів. Ми вважаємо таку ситуацію, по суті,

неправильною. Здійснюючи диференціацію самостійної роботи, готую-

чи її методичне забезпечення, потрібно обов‘язково подбати про за-

вдання підвищеної складності, проблемні питання, задачі тощо, обмір-

кувати засоби заохочення до активної, творчої самостійної праці саме

для цієї категорії. Необхідно вдосконалювати способи засвоєння ними

знань, стимулювати поглиблене вивчення предмета.

Управління викладачем навчальною діяльністю студентів – одна з

обов‘язкових умов її здійснення [5, с. 23]. Самостійна робота студента є

наслідком його навчальної діяльності на заняттях, вона залежить від

якості її організації. У зв‘язку з цим виникає необхідність у розробці

програми дій студента щодо самостійного оволодіння знаннями й у ке-

рівництві цим процесом. Отже, дійове управління процесом самостійної ро-

боти в коледжах також можна вважати педагогічною умовою, що забез-

печує її продуктивність.

Проблемі управління самостійною роботою присвячені дослідження

відомих учених: А. М. Алексюка, Ю. К. Бабанського, В. А. Козакова,

П. І. Підкасистого, Ю. С. Савченко. Аналіз їх праць дозволив сформулю-

вати визначення поняття: під управлінням самостійною роботою студентів

розуміють діяльність викладача щодо планування, організації самостій-

ної роботи, розробки методик і прийомів, спрямованих на її вдоскона-

лення, підвищення продуктивності, у процесі якої передбачається фор-

мування в студентів нових знань, а також вироблення вмінь і навичок

самостійної праці.

Серед головних принципів управління самостійною роботою виділя-

ють:

1. Визначення цільових параметрів та умов організації навчально-

пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі.

2. Виявлення початкового стану суб‘єкта управління; розробка про-

грами впливу на студента (плану та проекту навчання).

3. Інформація про стан і перебіг навчання, яким управляють.

4. Корекційні дії.

5. Інформація про кінцевий результат керованого процесу [13,

с. 58].

457

У коледжах управління навчальною діяльністю відбувається безпо-

середньо під час занять й опосередковано в процесі позааудиторної ро-

боти студентів, яка організовується викладачем. Основними завданнями

управління є визначення обсягу, видів, форм самостійної роботи, місця

й часу її проведення; визначення ступеня допомоги студентам; створен-

ня системи контролю й самоконтролю. У числі функцій управління мо-

жна назвати: 1) функцію цілеутворення; 2) мотиваційну; 3) організацій-

ну; 4) інформаційну; 5) контрольну; 6) аналітичну [13; 16].

Управління самостійною роботою в коледжах здійснюється на рівні

навчального закладу, відділення (факультету) й циклової (предметної)

комісії. Саме на рівні комісії найбільш вагомою є діяльність викладача,

спрямована на організацію самостійної роботи з певної дисципліни.

Сутність управління полягає в тому, щоб підібрати навчальний матері-

ал, розробити систему контролю, запропонувати засоби самоконтролю в

ході самостійної роботи, здійснити аналіз результатів, провести коригу-

ючі заходи. До функцій управління на цьому рівні можна ще віднести

створення сприятливої робочої атмосфери на заняттях, формування по-

зитивного ставлення до самостійної навчальної діяльності.

Самостійну роботу можна вважати вдало організованою в тоді, коли

студент водночас є й об‘єктом управління, і суб‘єктом цього процесу,

тобто відбувається постійний внутрішній зворотний зв‘язок. Ми пого-

джуємося з думкою Н.Ф. Тализіної, яка вважає, що „Управляти – це не

пригнічувати, не нав‘язувати процесу хід, який суперечить його приро-

ді, а, навпаки, максимально враховувати природу процесу, узгоджувати

кожен вплив на процес із його логікою‖ [18, с. 43]. Отже, мети самостій-

ної роботи можна досягти лише за умови злагоджених дій, спільних зу-

силь викладача й студента.

Політичні та економічні зміни, які останнім часом відбуваються в

країні, процеси інтеграції в європейський освітній простір знаходять ві-

дображення в системі підготовки молодших спеціалістів. У демократич-

ному суспільстві не вдасться примусити студентів наполегливо навчати-

ся, їх можна лише спонукати до активної самостійної праці, мотивувати

їх навчальну діяльність. Отже, формування позитивної навчальної мотива-

ції є важливою педагогічною умовою організації продуктивної самостій-

ної роботи. Оскільки інтереси студентів коледжів технічного профілю

концентруються навколо майбутньої професії, то варто узгоджувати

зміст і характер самостійної роботи зі значущими мотивами студентів,

що належать до різних типологічних груп. Забезпечення позитивної мо-

тивації орієнтуватиме їх на творчу роботу, самовдосконалення, фахове

зростання в обраній галузі.

458

На думку вчених, продуктивність навчання, самостійної роботи

значною мірою визначається позитивним емоційним ставленням студе-

нтів до навчальної діяльності. За спостереженнями В. С. Тесленка, „до-

сить часто успіх у роботі педагога залежить від рівня активності групи в

процесі навчання, від психологічного стану студентів протягом заняття.

Так, одні з них більш енергійні, емоційно схильні до участі в

розв‘язуванні задач, інші – спокійніші, стриманіші, їх працездатність

зберігається більш тривалий час. Тому завдання викладача – енергію

перших спрямувати на корисну діяльність і заохочувати до праці тих,

хто прагне залишатися непомітним... Контакт викладача з аудиторією

повинен спиратися на знання індивідуальних особливостей студентів‖

[19, с. 72]. Отже, наступною педагогічною умовою організації продукти-

вної самостійної роботи студентів у коледжах є створення сприятливої

емоційної атмосфери на заняттях, співробітництво викладача зі студента-

ми в процесі навчання, дотримання демократичного стилю спілкування,

розумна вимогливість.

Зміст навчання фахівців у коледжах технічного профілю й самос-

тійної роботи, зокрема, визначається знаннями, уміннями та навичками,

якими потрібно оволодіти в ході навчання, у тому числі вміннями та на-

вичками самостійно працювати, що необхідні також і в подальшій дія-

льності, дозволять орієнтуватися в нестандартних умовах та нештатних

ситуаціях. Отже, диференціація самостійної роботи передбачає дифе-

ренціацію її змісту, використання різних видів, методів навчальної робо-

ти.

Методика організації диференційованої самостійної роботи студентів

у коледжах безпосередньо передбачає якісні зміни її складових: мети,

змісту навчальної інформації, форм і методів педагогічної взаємодії

суб‘єктів навчального процесу, розвиток професійної й пізнавальної мо-

тивації, а також формування спеціаліста як самостійної особистості.

Відповідно до структури самостійної роботи студентів експеримен-

тальна методика розроблялася в два етапи.

На першому – створювався зовнішній компонент, тобто створюва-

лося методичне забезпечення самостійної роботи студентів. Підбираю-

чи навчальні завдання, ми спиралися на теоретичні положення та до-

тримувалися наступних рекомендацій:

1) складність завдань нарощується поступово, оскільки ступінь са-

мостійності студентів під час виконання пізнавальних і практичних за-

вдань змінюється;

2) самостійність і активність студентів досягається більшою мірою

в разі самостійного здійснення ними реконструкцій, перетворень, вирі-

шення задач пошукового характеру;

459

3) розвиток самостійності й творчості студентів забезпечується на-

явністю в завданнях для самостійної роботи мотивації до їх виконання;

4) потрібні вправи, які відкривають простір для поглиблення та

розширення знань, професійних здібностей і творчого мислення.

Таким чином, методичне забезпечення вмістило завдання трьох рі-

внів: 1) репродуктивного, 2) частково-пошукового, 3) дослідницького (творчо-

го). Для кожного з них підібрано відповідні типи самостійних завдань.

Зокрема, репродуктивні самостійні роботи містять тренувальні впра-

ви, математичні диктанти, перевірочні, лабораторно-практичні роботи

й т. д. Наприклад, під час лабораторно-практичної роботи з теми

„Об‘єми і площі поверхонь геометричних тіл‖ кожному студенту про-

понується, виконавши необхідні вимірювання, визначити об‘єм і повер-

хню деталі, яка являє собою комбінацію декількох многогранників, тіл

обертання.

Такі завдання мало сприяють формуванню творчої самостійності

студентів, але вони необхідні, оскільки дозволяють швидко формувати

практичні вміння та навички, виявляти типові помилки й працювати

над їх виправленням. Відзначимо, що типові задачі, які розв‘язуються за

зразком, однаково потрібні студентам із різними навчальними можли-

востями в здійсненні самостійної роботи. Так, для студентів із низьким

рівнем продуктивності самостійної роботи ми пропонуємо велику кіль-

кість простіших завдань, подрібнюємо складні з метою уникнути стом-

лювання, зневіреності. Студенти з високим рівнем продуктивності, на-

впаки, можуть утомлюватися саме від надто простих завдань і не відчу-

ватимуть морального задоволення від їх виконання, а в деяких навіть

може виникнути думка: навіщо розв‘язувати щось складніше, коли не всі

можуть розв‘язати й цю задачу, що й було відзначено в окремих студен-

тів досить високого рівня. Тому для організації продуктивної самостій-

ної роботи в коледжах усіх студентів ми добирали належну кількість за-

вдань різних рівнів.

Частково-пошукові самостійні роботи передбачають розв‘язування

вправ із використанням заданого алгоритму; вправ, до розв‘язування

яких подано вказівки; взаємопов‘язаних задач, в яких поступово зміню-

ється умова й ускладнюються запитання; виготовлення моделей, ілюст-

рацій до задач. Складність завдань поступово нарощується. Виконуючи

їх, студенти призвичаюються до самостійної праці, а тоді вже сама само-

стійна робота спрямовує їх на пошук власного способу виконання на-

вчального завдання.

У якості зразка наведемо варіанти самостійної роботи з теми:

„Об‘єми і площі поверхонь геометричних тіл‖. Задачі, які до них увійш-

ли, рівноцінні, проте дещо відмінним є ступінь допомоги педагога. Так,

460

варіант 1 розрахований на студентів, які мають недостатню підготовку, і

містить розширені вказівки до розв‘язування. У варіанті 2 – для середніх

студентів – є вказівка, що наштовхує на хід самостійних міркувань. Варі-

ант 3 призначений для тих, хто спроможний самостійно розв‘язати таку

задачу.

Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл

Варіант 1.

Сторона основи правильної чотирикутної піраміди 8 см, бічна грань її на-

хилена до площини основи під кутом 60

. Знайти об’єм піраміди.

Вказівки:

1. Яка фігура лежить в основі правильної чотирикутної піраміди? Об-

числіть S

осн

2. Назвіть трикутник, стороною якого є висота піраміди? За допомо-

гою тригонометричних співвідношень знайдіть Н.

Варіант 2.

Сторона основи правильної трикутної піраміди 10 см, бічне ребро її нахи-

лене до площини основи під кутом 60

. Знайти площу поверхні такої піраміди.

Вказівка:

Пригадайте, де знаходиться центр правильного трикутника? Знайдіть

відстань від центру до вершини основи.

Варіант 3.

Бічна грань правильної чотирикутної піраміди нахилена до площини ос-

нови під кутом 45

, сторона її основи дорівнює 12 см. Знайти об’єм піраміди.

Дослідницькі самостійні роботи відповідають найвищому рівню са-

мостійності студентів. До таких робіт уведено завдання на складання за-

дач за вихідними даними, варіативні, нестандартні вправи. Сюди ми

включили також завдання, що призводять до нового поняття і вказують

на необхідність появи певної наукової теорії (в межах курсу), прикладні

задачі, які ілюструють зв‘язок теорії з практикою.

Наприклад:

1) Чи існують призми, в яких бічне ребро перпендикулярне лише до однієї

зі сторін основи?

2) Циліндричний бак розрахований на 9000 л бензину. Скільки листової

сталі пішло на виготовлення баку з кришкою, якщо додаткові витрати стано-

влять 4 % корисної площі?

3) Пряма а лежить в площині , а пряма b перпендикулярна площині .

Доведіть, що прямі а і b перпендикулярні (доведення проведіть двома способа-

ми).

Характер і обсяг самостійної роботи з кожного навчального предме-

та ретельно виважені та обґрунтовані. Здійснюючи відбір і розробку за-