Дубасенюк О.А. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики

Подождите немного. Документ загружается.

Житомирський державний

університет імені Івана Франка

ПРОФЕСІЙНА ПЕДАГОГІЧНА

ОСВІТА: ІННОВАЦІЙНІ

ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ

Монографія

Житомир

Вид-во ЖДУ ім. І. Франка

2009

УДК 378.14.032

ББК 74.03

П84

Рекомендовано до друку вченою радою

Житомирського державного університету імені Івана Франка

від 27 листопада 2009 року, протокол № 5

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Гуревич Р. С. – доктор педагогічних наук, професор, директор

Інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького

державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинсь-

кого;

Хоружа Л. Л. – доктор педагогічних наук, професор, проректор з

наукової роботи Київського міського педагогічного університету

імені Б.Г.Грінченка;

Гузій Н. В. – доктор педагогічних наук, професор завідувач ка-

федри педагогічної творчості Національного педагогічного універ-

ситету імені М.П. Драгоманова.

П84

Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології

та методики: Монографія / За ред. О. А. Дубасенюк. – Жи-

томир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 564 с.

ISBN 978-966-485-053-4

У монографії проаналізовано загальні інноваційні тенденції в сфе-

рі педагогічної освіти в контексті сучасних методологічних підходів;

особливості розробки та впровадження у навчальну діяльність іннова-

ційних технологій у процесі педагогічної освіти майбутніх учителів; су-

часні методики підготовки майбутнього фахівця; методики формуван-

ня в старшокласників громадянських і моральних ціннісних орієнтацій

та розумових здібностей.

Монографію адресовано широкому загалу освітян, науковцям, ви-

кладачам, аспірантам, студентам вищих навчальних закладів.

УДК 378.14.032

ББК 74.03

ISBN 978-966-485-053-4 Видавництво Житомирського

державного університету

імені Івана Франка 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................ 5

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ У СФЕРІ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ

МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ................................................................... 14

Дубасенюк О. А. Інноваційні освітні технології та методики в

системі професійно-педагогічної підготовки………………………. .......... 14

Лісова С. В. Якість освіти як основний пріоритет підготовки

вчителя до змін в освітньому процесі ............................................................ 48

Осадчий М. М. Інтегрований підхід до процесу професійної

підготовки майбутніх педагогів ..................................................................... 72

Вознюк О. В. Інноваційні підходи до організації знань у системі

професійно-педагогічної підготовки ............................................................. 82

Сидорчук Н. Г. Інноваційні засади модернізації вітчизняної

вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів ............................. 103

Дупак Н. В. Особливості організації системи підвищення

кваліфікації вчителів у Великій Британії .................................................... 114

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАД-ЖЕННЯ

У НАВЧАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У

ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ............................................................................... 133

Вітвицька С. С. Технологія педагогічної підготовки магістрів в

умовах ступеневої освіти ................................................................................ 133

Чемерис О. А. Технологія забезпечення якості фундаментальної

підготовки майбутніх учителів математики .............................................. 153

Єремєєва В. М. Розробка та впровадження педагогічної

технології підготовки майбутніх учителів до індивідуалізації

навчання учнів .................................................................................................. 190

Карплюк С. О. Технологія підготовки майбутніх учителів

математики до взаємонавчання учнів основної школи ........................... 214

Якса Н. В. Технологія полікультурного навчання і виховання

сучасної молоді ................................................................................................. 237

Костюшко Ю. О. Модель розвитку педагогічних навичок у ході

конструктивної міжособистісної взаємодії вчителя з дітьми .................. 247

Щерба Н. С. Технологія підготовки майбутнього вчителя до

формування в учнів іншомовної стратегічної (діяльнісної)

компетенції ........................................................................................................ 256

Колесник Н. Є. Технологія поетапної підготовки майбутніх

учителів початкових класів до організації художньо-технічної

творчості молодших школярів ...................................................................... 281

Піддубна О. М. Технологія застосування народної художньої

творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя

образотворчого мистецтва ............................................................................. 310

РОЗДІЛ ІІІ. СУЧАСНІ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ .......................................................................... 330

Антонова О. Є. Методика навчання педагогічно обдарованих

студентів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу ............. 330

Клименюк Ю. М. Технологія підготовки студентів педагогічного

факультету до роботи з інтелектуально обдарованими учнями .............. 355

Березюк О. С. Методика поетапного управління процесом

моделювання педагогічних ситуацій ........................................................... 377

Власенко О. М. Управління процесом формування моральних

цінностей у майбутніх учителів засобами моделювання

педагогічних ситуацій..................................................................................... 391

Дем’янчук О. О. Методика формування гностичних умінь .............. 417

Захарчишина Ю. М. Методика формування професійної

соціокультурної компетентності сучасного військового фахівця ......... 431

Королюк О. М. Методика диференціації самостійної роботи

студентів у технічних коледжах .................................................................... 450

Копетчук В. А. Методика формування професійної

спрямованості навчання предметів математично-природничого

циклу в медичному коледжі .......................................................................... 470

РОЗДІЛ IV. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ В

СТАРШОКЛАСНИКІВ ГРОМАДЯНСЬКИХ І МОРАЛЬНИХ

ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ТА РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ................ 484

Корінна Л. В. Технологія формування громадянських цінностей

старшокласників у навчально-виховному процесі

педагогічного ліцею ................................................................................... 484

Слінчук В. І. Модель процесу едукації, що сприяє усвідомленню

старшокласниками системи ціннісних орієнтацій їх навчальної

діяльності ........................................................................................................... 511

Башманівський О. Л. Технологія формування інтелекттуаль-них

умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-

літературного циклу ...................................................................................... 531

ВИСНОВКИ .................................................................................................. 560

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ………………….……………………. ........... 562

ВСТУП

Колективна монографія „Професійно-педагогічна освіта: іннова-

ційні технології та методики‖ є продовженням тривалого понад 20-ти

річного творчого пошуку науковців Житомирської науково-педагогічної

школи „Професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів‖ і є ло-

гічним завершенням колективної монографії „Професійно-педагогічна

освіта: сучасні тенденції та концептуальні моделі‖ (2009). Пропонована

монографія також спиралася на наукові наробки науковців школи на

початку XXI ст., коли було підготовлено навчальні посібники з грифом

МОН України: „Технології професійно-педагогічної підготовки майбу-

тніх учителів‖ (Ч. I. Технології загальнопедагогічної підготовки майбут-

ніх учителів, Ч. II. Технології соціально-педагогічної підготовки майбут-

ніх учителів, Житомир, 2001) і Практикум з педагогіки (Житомир 2004-

2007рр.). Видано також підручники з основ педагогіки вищої школи та

відповідний практикум. Розроблені посібники було побудовано на ос-

нові системного, діяльнісного, технологічного, задачного та інших під-

ходів з урахуванням здобутків світового досвіду (Б. Блума,

П. У. Крейтсберга, Д. Б. Кретвола, Ф. Янушкевич та ін.). Крім того, вра-

ховано наукові напрацювання викладачів університету з проблеми під-

вищення якості освіти в контексті сучасних освітніх вимог та спільні на-

уково-методичні наробки, які було здійснено в межах навчально-

науково-виробничого комплексу „Полісся‖, який охоплює 20 інновацій-

них середніх та вищих навчальних закладів Житомирщини (див. праці:

"Науково-методична співпраця в системі університет – середній та вищий

навчальний заклад : зб. наук. праць / за ред. О. А. Дубасенюк, Житомир, 2004";

"Проблеми підвищення якості освіти у контексті євроінтеграційних проце-

сів: досвід, інновації, перспективи / за ред. О. А. Дубасенюк, Житомир, 2006")

Пропонована монографія охоплює чотири основні розділи:

I розділ передбачає висвітлення загальних інноваційних тенденції

у сфері педагогічної освіти в контексті глобалізаційних і євроінтегра-

ційних процесів та сучасних методологічних підходів: системного, осо-

бистісно-діяльнісного, акмеологічного, синергетичного, інтегративного,

задачного та ін.

О. А. Дубасенюк наголошує, що в історико-педагогічному та сучас-

ному контекстах розвиток системи вищої освіти вимагає від педагогічної

науки й практики вивчення і впровадження сучасних технологій та но-

вих методів навчання дітей та молоді. Інновації в педагогіці пов‘язані із

загальними процесами, що відбуваються у суспільстві, глобалізаційними

та інтеграційними змінами. Відзначається, що інновації в освіті є зако-

номірним явищем, динамічним за характером і розвивальним за резуль-

татами, їх запровадження дозволяє вирішити суперечності між тради-

ційною системою і потребами в якісно новій освіті. Сутнісною ознакою

інновації є її здатність впливати на загальний рівень професійної діяль-

ності педагога, розширювати інноваційне поле освітнього середовища у

навчальному закладі, регіоні. Як системне утворення інновація характе-

ризується інтегральними якостями: інноваційний процес, інноваційна

діяльність, інноваційний потенціал, інноваційне середовище.

С. В. Лісова розглядає якість освіти як основний пріоритет підгото-

вки вчителя до змін в освітньому процесі. При оцінці якості освіти варто

мати на увазі, що на її результати можуть впливати такі чинники: особ-

ливості суб‘єктів навчальної діяльності; специфіка соціокультурного се-

редовища; матеріальне забезпечення освіти; стан педагогічного проце-

су; отримані результати. Необхідні зміни у професійній діяльності вчи-

теля важливо показати через зміну функцій учителя. Склад функцій

професійно-педагогічної діяльності визначається системою необхідних

змін процесу навчання під впливом низки чинників, що визначають но-

ву якість освіти. Серед них:

орієнтація педагогічних цілей на самореалізацію учня й визна-

чення результату освіти через компетентність випускника;

використання освітніх технологій, які вимагають від учителя про-

яву нових професійних ролей координатора, організатора, помічника,

консультанта й орієнтовані на командну роботу вчителів;

готовність учителів до змін професійно-педагогічної діяльності.

М. М. Осадчий розглядає інтегративний підхід до процесу профе-

сійної підготовки майбутніх педагогів, який передбачає створення інте-

гративних курсів з різних предметних галузей, ініціює розвиток холіс-

тичної освітньої парадигми, процеси фундаменталізації освіти. При

цьому показується, що фундаменталізацію змісту освіти доцільно трак-

тувати як перетворення дидактичної системи, тобто зміну таких пара-

метрів, як характеристики цілей і завдань, відбір і структурування зміс-

ту освіти, конкретизація та уточнення принципів освіти, опис іннова-

ційних дидактичних процесів, методів, засобів та форм навчання тощо.

О. В. Вознюк аналізує інноваційні підходи до організації знань у

системі професійно-педагогічної підготовки. Такий аналіз дозволяє ви-

світлити головні принципи такої організації, пов‘язані із міждисциплі-

нарно-синергетичними дослідженнями, розробкою інтегративних кур-

сів. Розглядаються такі способи організації знань, як інтеграція, фунда-

менталізація, фреймова будова.

Н. Г. Сидорчук зосереджується на аналізі інноваційних засад моде-

рнізації якості вітчизняної вищої освіти у контексті євроінтеграційних

процесів, оскільки одним із національних пріоритетів є якість освіти, що

виступає передумовою виконання положень міжнародного та націона-

льного законодавства щодо реалізації прав громадян на отримання осві-

ти. Це є проявом дотримання принципів демократичності та гласності,

створення рівних можливостей для дітей та молоді в здобутті якісної

освіти. Якість – головна умова для довіри, доцільності, мобільності, сумі-

сності й привабливості в зоні європейської вищої освіти.

Н. В. Дупак розглядає тенденції розвитку британської моделі під-

вищення кваліфікації вчителів. Вона доводить, що найбільш характер-

ною особливістю її організації сьогодні є спрямованість на задоволення

реальних потреб шкільних систем. Під впливом соціально-економічних

змін, що відбуваються у світі, інтернаціоналізації світової освіти сучасна

додаткова педагогічна освіта у Великій Британії набуває цілісного без-

перервного характеру, орієнтується на підготовку вчителя-

професіонала, що компетентно залучений до перманентного реформу-

вання національної школи. В умовах процесів глобалізації, посилення

конкуренції на світових ринках державна освітня політика Великої Бри-

танії в галузі підвищення кваліфікації учителів будується на гнучкому

поєднанні принципів соціального партнерства й ринкової філософії, що

забезпечують права вчителів і шкіл на якісні програми навчання з пог-

ляду їх соціальних ефектів й освітніх результатів.

II розділ – розкриває особливості розробки та впровадження у на-

вчальну діяльність інноваційних технологій у процесі професійно-

педагогічної підготовки майбутніх учителів різного фаху та інших кате-

горій фахівців.

С. С. Вітвицька з 1999 року у педагогічній підготовці магістрів у

Житомирському державному університеті застосовує модульно-

контекстну технологію, яка ставить за мету формування педагогічної

спрямованості, розвиток емоційних і морально-естетичних якостей, за-

своєння знань, умінь та навичок, способів розумових дій, дійово-

практичної сфери та самокеруючих механізмів особистості майбутнього

фахівця. Ця технологія орієнтується на всебічний гармонійний розвиток

майбутнього педагога та передбачає виділення таких технологічних ти-

пів: за характером змісту – гуманістичний, навчально-виховний; за ти-

пом управління – система малих груп; за провідним методом навчання –

проблемно-пошуковий, творчий, діалогічний, ігровий; за організацій-

ними формами – академічний, індивідуально-груповий, диференційо-

ваний. Модуль розглядається як мікровідображення процесу навчання,

другого циклу вищої освіти.

О. А. Чемерис створила технологію забезпечення якості фундамен-

тальної підготовки майбутніх учителів математики. Теоретичною осно-

вою побудови цієї технології стало поетапне забезпечення навчального

процесу згідно з таксономічним (послідовне розташування) підходом

Дж. Блума, в основу якого покладено просування того, хто навчається за

рівнями засвоєння: І – базовий (знання); ІІ – інтерпретаційний (розумін-

ня); ІІІ – реалізаційний (застосування); ІV – структурний (аналіз); V – ін-

тегративний (синтез); VІ – підсумковий (оцінка).

В. М. Єрємєєва розробила педагогічну технологію підготовки май-

бутніх учителів до індивідуалізації навчання як особливу організацію

вивчення педагогічних дисциплін, яка має всі ознаки індивідуалізації та

технологізації; пробуджує позитивну соціальну мотивацію; сприяє роз-

витку професійних знань, оволодінню способами використання форм,

методів, засобів індивідуальної роботи. Ця технологія реалізує процес

цілеутворення на трьох рівнях: стратегічному, поетапному, оператив-

ному. На стратегічному рівні відбувається педагогічна інтерпретація су-

спільно-державного замовлення і побудова загальної моделі підготовки.

Виходячи з цього, стратегічну (загальну) мету педагогічної технології

підготовки майбутніх учителів до індивідуалізації навчання учнів осно-

вної школи дослідниця розуміє як взаємозв‘язок дидактичних, розвива-

льних, виховних, соціальних орієнтирів, що спрямовані на формування

готовності до професійної діяльності (зокрема, індивідуалізації навчан-

ня учнів).

С. О. Карплюк на основі проведеного семантичного та змістово-

логічного аналізу обґрунтовує педагогічну технологію підготовки май-

бутніх учителів математики до взаємонавчання учнів основної школи.

Цей процес розглядається як особлива організація професійної підгото-

вки, яка має ознаки педагогізації, технологізації та інтеграції, розвиває

мотиваційну сферу суб'єктів навчального процесу, сприяє розвитку

професійних знань, оволодінню способами використання форм, мето-

дів, засобів колективної роботи; готує до реалізації взаємонавчання у

майбутній професійно-педагогічній діяльності.

Н. В. Якса розробила технологію полікультурного навчання і вихо-

вання сучасної молоді в контексті модульної побудови педагогічної тех-

нології, аргументуючи свою позицію тим, що модуль, по-перше, означає

певну закінченість дій і одночасно є сходинкою до наступної дії; по-

друге, оволодіння логікою побудови кожного модуля технології взагалі і

практико-орієнтованоюї діяльністю, в якій від повноцінної реалізації

кожного модуля залежатиме успішність професійної підготовки фахів-

ця. Авторська педагогічна технологія відображається в логіці виконання

модулів практико-орієнтованої проектувальної діяльності студентів

педвузу – конструювальному, інтерактивному і рефлексивно-оцінному

через ситуації взаємодії – інформаційно-пошукову, партнерської міжку-

льтурної взаємодії і, врешті-решт, командної міжкультурної взаємодії.

Ю. О. Костюшко огрунтував модель розвитку педагогічних нави-

чок у ході конструктивної міжособистісної взаємодії вчителя з дітьми.

Модель конструктивної взаємодії у ситуаціях конфлікту передбачає

зміст, методи і форми підготовки майбутніх учителів до взаємодії, що

складають певну технологію, сутність якої полягає у використанні форм

активного соціально-психологічного научіння.

Н. С. Щерба розробила технологію підготовки майбутнього вчителя

до формування в учнів іншомовної стратегічної (діяльнісної) компете-

нції, спираючись на поняття ―модульна технологія‖, як ―контрольованої

й коригованої моделі організації та перебігу навчально-виховного про-

цесу проходження навчальних модулів в умовах певного дидактичного

циклу, спроектованої на досягнення певної мети‖. Моделювання на-

вчання в межах кожного модуля теж було проведене за технологічним

принципом. Зміст навчання розподіляється між двома модулями (Мо-

дуль І. Діяльнісної підготовки і Модуль ІІ. Психолого-педагогічної під-

готовки), кожен з яких побудований у технологічному форматі. Їх пос-

лідовне проходження студентами зумовлює реалізацію загальної мети

професійної підготовки.

Н. Є. Колесник на основі аналізу наукового доробку вчених та інте-

гративного підходу розробила особистісно зорієнтовану технологію під-

готовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-

технічної творчості учнів в умовах модульно-рейтингової системи на-

вчання. Остання є моделлю спільної роботи вчителя й учнів з плануван-

ня, організації та проведення реального процесу навчання за умови за-

безпечення комфортності для всіх суб‘єктів художньо-технічної діяльно-

сті. Технологія включає такі компоненти, як: ціле-мотиваційний, інфор-

маційний, дієво-практичний, організаторський, творчо-пошуковий,

емоційно-ціннісний, рефлексивно-діагностичний, оцінно-

результативний. Запропонована технологія побудована на основі сучас-

них концепцій полікультурного та естетичного виховання; включає як

теоретичний, так і практичний аспекти, що містять інваріантний і варі-

ативний рівні.

О. М. Піддубна розробила технологію застосування народної худо-

жньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого

мистецтва, що розкриває особливості структури (з яких елементів та етапів

складається процес підготовки), послідовність, зв‘язок цих елементів.

Структурними компонентами технології застосування народної худож-

ньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого

мистецтва є: стимулюючо-мотиваційний, когнітивно-змістовий, художньо-

творчий.

III розділ – сутність сучасних методик підготовки творчого фахів-

ця.

Метою пропонованої методики О. Є. Антонової є інтелектуаль-

ний, соціальний і духовний розвиток особистості майбутнього вчителя з

урахуванням її індивідуальних особливостей, стану здоров'я, потреб су-

спільства. Розроблена методика спрямована на виявлення та підтримку

педагогічно обдарованої молоді; оптимальну реалізацію цілісного роз-

вивального впливу навчання, виховання та освіти на особистість майбу-

тнього вчителя; розвиток його творчих здібностей; стимулювання твор-

чої роботи студентів та викладачів. При цьому максимальна мобілізація

психічних ресурсів особистості спрямована на інтенсивний саморозви-

ток, що водночас забезпечуватиме її самореалізацію, творчу спрямова-

ність; активізацію навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учите-

лів; формування потенційного резерву для вступу до магістратури та

аспірантури, підготовку наукових та педагогічних кадрів.

Ю.М. Клименюк розроблено технологію підготовки майбутніх

учителів початкової школи до розвитку інтелектуальної обдарованості

молодших школярів на основі технологічного підходу, що передбачає

дослідження всіх аспектів цього процесу, починаючи з постановки ці-

лей, проектування, організації навчального процесу до перевірки ефек-

тивності створеної дидактичної системи.

О.С. Березюк розглядає методику поетапного управління процесом

моделювання педагогічних ситуацій як засіб підготовки до спілкування і

формування позитивної мотивації у педагогічному спілкуванні, засво-

єння теоретичних знань і відпрацювання засобів практичних дій.

Доведено, що управління діяльністю студентів включає два основ-

них функціональних аспекти: інформаційний, що пов‗язаний з розроб-

кою предметного змісту діяльності студента, і організаційний, спрямо-

ваний на розробку форм діяльності студента. Загальна стратегія викла-

дача – включити студента в активну і самостійну творчу діяльність з ме-

тою оволодіння ним способами моделювання педагогічних ситуацій, які

йому пропонуються. Такий підхід сприяє формуванню у майбутніх пе-

дагогів комунікативних умінь та навичок спілкування.

Ураховуючи особливості розробленої методики в управлінні проце-

сом моделювання педагогічних ситуацій, виділено такі її етапи: підгото-

вчий, тренувальний і творчий.

О. М. Власенко дослідила чинники управління процесом форму-

вання моральних цінностей у майбутніх учителів засобами моделюван-

ня педагогічних ситуацій. Автором доведено, що сучасна технологія ви-

ховання має ґрунтуватися на комплексному підході та вимагає від педа-

гога впливати на вихованців у трьох напрямах – на свідомість, почуття,