Диплом - Особливості творчого розвитку у дітей дошкільного віку

Подождите немного. Документ загружается.

ВСТУП

Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на

сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та

можливість розвитку творчих здібностей вже з дошкільного віку.

Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість

може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні

наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креатині можливості

дошкільного дитинства, тому провідна психолого-педагогічна проблема

виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і

спрямування розвитку особистості.

Розвиток творчого мислення відбувається у процессі навчання і

виховання. Воно формується в процесі взаємодії зі світом, за допомогою

оволодіння в процесі навчання змісту матеріальної і духовної культури,

мистецтва. Тому є можливість говорити про спеціальне, цілеспрямоване

формування творчого мислення, про системний формуючий вплив.

Важливу роль у підготовці до творчої праці відіграє дошкільний заклад.

Саме в цьому віці полягає психологічна основа для такої діяльності.

Розвиваються уява і фантазія, творче мислення, виховується допитливість,

активність, ініціатива, формуються вміння спостерігати й аналізувати явища,

проводити порівняння, узагальнювати факти, робити висновки, практично

оцінювати діяльність. Починають складатися і диференціюватися інтереси,

схильності, формуються потреби, що лежать в основі творчості. Розвиток

творчого мислення невіддільне від формування виконавських умінь і

навичок. Чим різнобічне і досконаліше вміння та навички у людини, тим

багатше його фантазія, реальніше задуми.

Загалом, ідея розвитку творчих здібностей індивідуума, як щойно було

сказано, віповідає як його інтересам, так і загальнодержавним інтересам та

інтересам людського суспільства взагалі. Насамперед, творча особистість

заочно краще і легше пристосовується до побутових, соціальних та

виробничих умов, ефективніше їх використовує і змінює відповідно до

власних уподобань, переконань тощо.

Дбаючи про розвиток творчих здібностей у дітей, залучаючи їх до

творчої праці, ми створюємо необхідні умови для розвитку всіх без винятку

психічних якостей у дітей. Також залучення їх до творчої діяльності

розкриває перед ними горизонти людських можливостей і сприяє

правильному визначенню свого місця на широкому полі власних знань, умінь

та здібностей.

От же, вважаюи актуальним і важливим розвиток творчих здібностй у

дітей дошкільного віку ми обрали тему дипломного дослідження

«Особистості розвитку творчого мислення у дітей дошкільного віку».

Мета дослідження: визначити особливості творчого розвитку

дошкільників.

Обьект дослідження: творче мислення.

Предмет дослідження: особливості розвитку творчого мислення у дітей

дошкільного віку.

Гіпотеза дослідження: полягає в припущенні, що при створенні

спеціально організованих занять у концепції дошкільного закладу сприяють

творчому розвитку, та розвивається творче мислення дошкільників.

Задачі дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз психологічної літератури з вивчення

творчого розвитку у дітей в ранньому віці;

2. Обгрунтувати загальну характеристику творчого розвитку у

дошкільників;

3. Розглянути особливості та умови що сприяють розвитку творчого

мислення дошкільників;

4. Узагальнити результати дослідження про творче мислення у

дошкільників.

Методи дослідження: теоретичні методи – це теоретичний аналіз

проблеми, систематизація наукових даних; емпіричні методи –

спостереження, психодіагоностичні методики (Скорочений варіант

образотворчої (фігурної) батареї тесту креативності П. Торранса;

модифікаційні тести Гілфорда: субтест «Римування», субтест «Використання

предметів», субтест «Словесна асоціація»).

Матеріали дослідження можуть бути використані психологами,

педагогами, робітниками дитячих садків, батьками.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ

1.1. Визначення мислення, творчості та креативності

Перш за все, необхідно визначитися з поняттями "мислення", "творчість"

і "креативність". Мислення - процес пізнавальної діяльності індивіда, що

характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.

Процес мислення характеризується такими особливостями:

1. Мислення завжди має опосередкований характер. Встановлюючи

зв'язки і відносини між предметами і явищами об'єктивного світу, людина

спирається не тільки на безпосередні відчуття і сприйняття, а й обов'язково

на дані минулого досвіду, що у його пам'яті.

2. Опосередковане пізнання засноване на наявності об'єктивних відносин

і закономірних зв'язків між предметами і явищами і усвідомленні, розумінні,

знанні людиною цих зв'язків. Ці зв'язки зазвичай приховані, їх не можна

сприймати безпосередньо. Для того щоб виявити їх, людина вдається до

розумових операцій - порівнює, зіставляє факти, аналізує їх, узагальнює,

робить висновки, виводи. Таким чином, мислення завжди є пізнання

(відображення) відносин і закономірних зв'язків між предметами і явищами

навколишнього світу.

3. Мислення є узагальнене пізнання дійсності, процес пізнання

загальних і істотних властивостей предметів і явищ. Узагальненість

виражається в тому, що як матеріалом, так і продуктом мислення виступають

загальні (абстрактні) форми знання - закономірності, принципи, теореми,

правила. За допомогою мислення людина пізнає, наприклад, загальні й

істотні властивості металів, загальні властивості газів на відміну від

загальних властивостей рідин, загальні властивості трикутників, загальні

ознаки дієслова на відміну від загальних ознак прикметника і т. д.

Таким чином, «мислення - це опосередковане - засноване на розкритті

зв'язків, відносин, опосередкувань - і узагальнене пізнання об'єктивної

реальності». Мислення грає воістину величезну роль у пізнанні. Мислення

розширює межі пізнання, дає можливість вийти за межі безпосереднього

досвіду відчуттів і сприйняття. Мислення дає можливість знати і судити про

те, що людина безпосередньо не спостерігає, не сприймає. Воно дозволяє

передбачити настання таких явищ, які в даний момент не існують

(розраховувати заздалегідь затемнення Сонця і Місяця, орбіти космічних

кораблів, передбачати хід суспільно-історичного процесу і т. д.). Мислення

переробляє інформацію, яка міститься у відчуттях та сприйманні, а

результати розумової роботи перевіряються і застосовуються на практиці.

Існує кілька видів мислення:

- Теоретичне понятійне мислення

- Теоретичне образне

Обидва види мислення непогано доповнюють один одного, розкривають

людині різні, але взаємопов'язані сторони буття.

- Особливість наступного виду мислення - наочно-образного - полягає в

тому, що розумовий процес у ньому безпосередньо пов'язаний із

сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності і без нього

відбуватися не може. Мислячи наочно-образно, людина прив'язана до

дійсності, а самі необхідні для мислення образи представлені в його

короткочасної і оперативної пам'яті (на відміну від цього образи для

теоретичного образного мислення беруться з довготривалої пам'яті і потім

перетворюються). Дана форма мислення найбільш повно і розгорнуто

представлена у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Останній з видів мислення - це наочно-дієве. Його особливість полягає в

тому, що сам процес мислення є практичну перетворювальну діяльність,

здійснювану людиною з реальними предметами. Основною умовою