Деревянко С.І., Олійник С.О., Кузик Н.П., Ганяйло О.М. Основи аудиту

Подождите немного. Документ загружается.

ящого органу управління або державними контролюючими орга-

нами, ревізійною групою за діяльністю підприємств (установ, ор-

ганізацій) з метою встановлення законності, достовірності, еко-

номічної доцільності здійснення господарських операцій, а також

правомірність дій посадових осіб, які брали участь у їх здійснен-

ні. Ревізія має регламентований спосіб контролю (її організація і

порядок проведення визначаються

спеціальними інструкціями і

положеннями).

Тематична перевірка включає вивчення однієї або декількох

сторін виробничої або господарсько-фінансової діяльності підп-

риємств (установ, організацій). Їх ініціаторами можуть бути ви-

щестоящі та державні органи.

Аудит — це спосіб незалежного фінансового контролю, який

проводять аудиторські фірми (аудитори) для підтвердження дос-

товірності даних бухгалтерського обліку і фінансової

звітності

підприємств (установ, організацій). У відповідності до Закону

України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. аудит —

це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансо-

вої звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення неза-

лежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспе-

ктах та відповідність вимогам законів України, положень

(стандартів)

бухгалтерського обліку або інших правил (внутріш-

ніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами ко-

ристувачів. Може бути зовнішнім (здійснюється аудиторськими

фірмами та приватними аудиторами за спеціальну плату на осно-

ві укладеного договору при вільному виборі клієнтом) та внутрі-

шнім (здійснюється внутрішніми аудиторами — штатними пра-

цівниками підприємства, установи, організації).

Експертиза — специфічний

спосіб контролю, який викорис-

товують правоохоронні органи при наявності ознак фактів злов-

живань для доказу вини окремих осіб та визначення розміру ма-

теріального збитку, завданого підприємству (установі, органі-

зації). Часто розслідування проводять паралельно з ревізією за

вимогою правоохоронних органів.

1.3. Види аудиту

У літературі зустрічаються різні підходи до класифікації ауди-

ту

, яка має бути науково обґрунтованою та відповідати певним

вимогам. Вона полегшує вивчення методики його здійснення за-

лежно від застосування того або іншого виду (рис. 1.2).

1. Зовнішній

2. Внутрішній

1. Фінансовий

2. На відповідність

3. Операційний

1. Загальний

2. Банківський

3. Страхових компаній

4. Емітентів цінних паперів

5. Іншої діяльності

1. Первинний

2. Повторюваний

Законодавчі

вимоги

1. Обов’язковий

2. Ініціативний

3. Аудит за спеціальним

завданням

По відношенню до

господарюючого суб’єкта

За об’єктом

вивчення

За видами ді

льності

суб’єкта господарювання

За порядком

призначення

Залежно

від часу проведення

За способом

проведення

1. Суцільний

2. Вибірковий

3. Комбінований

1. Попередній

2. Поточний

3. Наступний

Ознаки Види а

дит

Рис. 1.2. Класифікація аудиту залежно від окремих ознак

Обов’язковий аудит або аудит за законом проводиться ауди-

торською фірмою (аудитором) у випадках, прямо передбачених

законодавством України, а також за рішенням суду, арбітражу

або слідчих органів.

У відповідності до Закону України «Про аудиторську діяль-

ність» проведення аудиту є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової

звітності та

консолідованої фінансової звітності відкритих акціо-

нерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професій-

них учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та ін-

ших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до за-

конодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за ви-

нятком установ і організацій, що повністю утримуються за раху-

нок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підпри-

ємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних това-

риств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній,

інститутів

спільного інвестування, довірчих товариств та інших

фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійс-

нення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках,

передбачених законами України. Обов’язковий аудит може бути

організований також за рішенням суду або слідчих органів.

Ініціативний

(добровільний) аудит — проводиться аудиторсь-

кою фірмою (аудитором) за замовленням окремих підприємств

(фірм) по домовленості, не залежно від того, чи передбачена така

перевірка за законом. Мета ініціативного аудиту може бути різ-

ною: контроль і аналіз стану бухгалтерського обліку в цілому та

окремих його розділів, виявлення стану фінансової звітності, ор-

ганізації

діловодства по бухгалтерському обліку, оцінка засобів

та методів автоматизації обліку, оцінка стану розрахунків за опо-

даткуванням тощо. Характер і масштаби такої перевірки визначає

клієнт. Ініціативна перевірка може носити як комплексний харак-

тер, так і тематичний. Різною може бути і глибина перевірки.

Аудит за спеціальним аудиторським завданням проводиться

по перевірці окремих статей

звітності, якісного стану майна,

юридичної та економічної експертизи договорів, ефективності

використання капіталу та іншим питанням, які пов’язані з діяль-

ністю підприємства. В принципі, даний вид аудиту можна вважа-

ти різновидом ініціативного аудиту.

Мета зовнішнього аудиту полягає у підтвердженні правиль-

ності звітності, обліку, оцінці відповідності внутрішнього конт-

ролю (аудиту) політиці

і меті діяльності підприємства. Його за-

вдання визначаються договором, укладеним аудиторською

фірмою (аудитором) з клієнтом. Замовниками можуть виступати

державні органи, власники підприємств (акціонери, інвестори,

держава, приватні особи), банки та інші кредитні установи, які

при наданні підприємствам кредитів потребують підтвердження

їх платоспроможності та можливості ефективно використовувати

надані кошти і своєчасно їх повернути

. Зовнішній аудит є мора-

льним стимулом для чесної роботи службовців фірми.

У високорозвинених країнах ринкові відносини, конкурент-

ність у господарській діяльності акціонерних товариств, концер-

нів, корпорацій, спільних підприємств, банків тощо зумовили поя-

ву внутрішнього аудиту, який забезпечує адекватність управління

політиці підприємства на всіх його рівнях, високу конкурентосп-

роможність і прибутковість підвідомчих одиниць, достовірність і

точність обліку, полегшує проведення зовнішнього аудиту. У від

повідності до міжнародного нормативу «Використання результатів

роботи внутрішнього аудиту» його розглядають як невід’ємну час-

тину загальної системи контролю. Внутрішній аудит здійснюється

за такими напрямами (функціями):

1) аналіз системи обліку та внутрішнього контролю;

2) вивчення бухгалтерської (фінансової) та оперативної інфо-

рмації (за окремими статтями);

3) вивчення економічної ефективності управлінських рішень

на різних

рівнях господарювання;

4) аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;

5) оцінка якості інформації;

6) розробка проектів управлінських рішень;

7) проведення стратегічного (перспективного) аналізу;

8) розробка фінансових прогнозів.

У своєму розвитку внутрішній аудит пройшов шлях від деталь-

них перевірок (на зразок наших ревізій збереженості товарно-

матеріальних цінностей) та суцільного контролю документів з прос-

тою

фіксацією відхилень до надання відповідної експертної оцінки.

Наприклад, перевіряючи використання ліміту на придбання сиро-

вини та матеріалів, внутрішній аудитор має оцінити не тільки вико-

ристання такого ліміту, а й обґрунтованість його розрахунку.

Служба внутрішнього аудиту знаходиться на утриманні само-

го підприємства, а отже вона має економічно довести необхід-

ність свого

існування. Керівник служби внутрішнього аудиту

підпорядковується керівнику підприємства або річним зборам

акціонерів, раді директорів.

За масштабами роботи внутрішній аудит може бути загальним

(перевірка усіх питань діяльності підприємства, фірми) та лока-

льним (окремі напрямки аудиту).

Деякі види внутрішнього аудиту називаються управлінським

(виробничим) аудитом, завданнями якого є перевірка і удоскона-

лення організації

і управління підприємством, якісних сторін ви-

робничої діяльності, оцінка ефективності виробництва і фінансо-

вих вкладень, продуктивності, раціонального використання

засобів та їх економії.

Інститутом внутрішніх аудиторів США було розроблено на-

ступне визначення: внутрішній аудит — це незалежна діяльність

в організації по перевірці оцінці її роботи в її інтересах.

Діяльність внутрішнього аудитора регламентується МСА № 6

«Оцінка і внутрішній контроль» та МСА № 10 «Використання

результатів роботи внутрішнього аудитора».

Внутрішній та зовнішній аудит доповнюють один одного, і

той же час суттєво відрізняються (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

ВІДМІННОСТІ МІЖ ЗОВНІШНІМ ТА ВНУТРІШНІМ АУДИТОМ

Ознаки Зовнішній аудит Внутрішній аудит

За суб’єктами Сертифіковані аудитори, які не є

найманими працівниками підп-

риємства; виконують свої функ-

ції на договірній основі

Спеціалісти з обліку, контролю

та аналізу, з вищою або серед-

ньою освітою, які є штатними

працівниками підприємства

За об’єктами Стан обліку і звітності, ефекти-

вність використання ресурсів та

стан внутрішньогосподарського

контролю перевіряють з метою

визначення масштабів прове-

дення зовнішнього аудиту і рів-

ня довіри до даних обліку та зві-

тності клієнта

Стан обліку і звітності, внутрі-

шньогосподарського контролю

перевіряють на відповідність

встановленій обліковій політиці

За завдання-

ми

Висловлюють свою думку для

потреб третіх осіб (акціонерів,

інвесторів, банків, партнерів

тощо); визначаються договором

Задовольняють потреби адмініс-

трації; визначаються керівницт-

вом

За часом Скерований у минулий час;

здійснюється періодично (як

правило, раз на рік)

Скерований у теперішній та

майбутній час; повинен бути

безперервним

За характером Підприємницька діяльність Виконавча діяльність

За регламен-

тацією

Регламентований Законом Укра-

їни «Про аудиторську діяль-

ність», МСА № 200, 260

Регламентує керівництво підп-

риємства

За організаці-

єю служби

Відділ (комітет) внутрішнього

аудиту

Аудиторська фірма або аудитор,

зареєстрований як підприємець

За наявністю

ризику

Аудиторський ризик Ризик бізнесу підприємства,

втрата репутації

За поданням

звітності

Замовнику; може бути опублі-

кований у формі аудиторського

висновку, погодженого між ви-

конавцем та замовником (МСА

№ 700, 800)

Керівництву підприємства у фо-

рмі довідки, акту перевірки то-

що

Фінансовий аудит (аудит фінансової звітності) передбачає

оцінку достовірності фінансової інформації, яка представлена у

фінансовій звітності. Проводиться сторонніми аудиторами, що

наймаються підприємствами (фірмами).

Аудит на відповідність призначений для виявлення дотри-

мання підприємством певних правил, норм, законів, інструкцій,

договірних зобов’язань, які впливають на результати операції або

звіти. Якщо такі правила встановлені адміністрацією

, то аудит на

відповідність проводиться внутрішніми аудиторами. Коли ж ви-

моги встановлені кредиторами, то цей вид аудиту проводиться

разом з аудитом фінансової звітності. Аудит на відповідність ви-

могам, встановленим державними актами, проводиться сторон-

німи аудиторами. Результати перевірки повідомляються держав-

ному органу.

Операційний аудит використовують для перевірки процедур

та методів функціонування

підприємства, для оцінки продуктив-

ності та ефективності.

Загальний аудит передбачає перевірку підприємств, установ

та організацій незалежно від їх організаційно-правових форм та

видів власності.

Банківський аудит передбачає перевірку банків та інших кре-

дитних організацій.

Аудит страхових організацій — перевірка страхових фірм і

товариств взаємного страхування.

Така класифікація є дуже важливою, оскільки саме

вона ле-

жить в основі організації атестації аудиторів.

Первинний аудит здійснюється аудиторською фірмою (ауди-

тором) на даному підприємстві і за даний період часу вперше.

Така обставина суттєво збільшує ризик і трудомісткість аудиту,

оскільки аудитор не має уявлення про особливості діяльності клі-

єнта, його систему внутрішнього контролю.

Повторюваний аудит — це аудит

, що здійснюється аудитор-

ською фірмою (аудитором) не в перший раз. Планування та про-

цес аудиту спирається на знання специфіки клієнта, його слабких

та сильних сторін в організації бухгалтерського обліку, а також

на результати тривалого співробітництва аудиторської фірми

(аудитора) з клієнтом.

Практика роботи аудиторських фірм свідчить про переваги

повторюваного (погодженого) аудиту

. Така співпраця взаємови-

гідна як аудитору, так і клієнту.

Більш того, зміна клієнтом аудиторської фірми (аудитора) викли-

кає настороженість у користувачів інформації та нових аудиторів.

На договірних засадах під час проведення попереднього ауди-

ту аудитори можуть здійснити розробку, аналіз та оцінку проек-

тів, кошторисів та іншої документації, яка пов’язана із створен-

ням нових підприємств, видів виробництва тощо. При поточному

аудиті проводиться консультування суб’єктів господарювання з

питань організації бухгалтерського обліку та організації внутрі-

шнього контролю

. Суть наступного контролю полягає у перевір-

ці достовірності бухгалтерської звітності, законності та доцільно-

сті господарських операцій, стану бухгалтерського обліку.

При суцільному аудиті перевірці підлягають усі документи і

регістри бухгалтерського обліку, в яких відображено господарсь-

кі операції за увесь період, що підлягає аудиту. Вивчення окремої

частини документів, відібраних на основі науково

обґрунтованої

схеми, за той чи інший період відбувається під час вибіркового

аудиту. Найчастіше вдаються до комбінованого аудиту, при

якому одна частина документів перевіряється суцільно, а інша —

вибірково.

1.4. Предмет, об’єкти, суб’єкти і метод аудиту

В послідовному розвитку аудиту можна виділити наступні

стадії: підтверджуюча, системно-орієнтована, стадія, що базуєть-

ся

на ризику.

На підтверджуючій стадії під час проведення перевірки ау-

дитор перевіряв та підтверджував практично кожну господарську

операцію, вів власні облікові регістри. В наш час таку послугу

називають відновленням або веденням обліку.

Системно-орієнтований аудит передбачає спостереження си-

стем, які контролюють операції. Це призвело до того, що аудито-

ри стали проводити

експертизу на основі внутрішнього контро-

лю. При хорошій роботі системи внутрішнього контролю значно

полегшується проведення зовнішнього аудиту.

Аудит, що базується на ризику — такий вид аудиту, який пе-

редбачає проведення вибіркового дослідження господарських

операцій виходячи із умов роботи підприємства, вивчення так

званих «вузьких місць» в його роботі. Базується на статистичних

або

нестатистичних вибіркових дослідженнях. Це дозволяє зме-

ншити або уникнути ризику аудитора.

Розвиток і поглиблення ринкових відносин сприяли тому, що

сфера аудиторської діяльності значно розширилась. Аудит може

охоплювати підприємство в цілому, коли дається оцінка достові-

рності балансу чи стану бухгалтерського обліку, або мати лока-

льний характер, якщо оцінюється якість обліку матеріалів, аналіз

використання їх у виробництві.

Результатом аудиту може бути висновок про минулий або те-

перішній стан об’єктів (реальність статей балансу, законність та

доцільність господарських операцій), а

також про можливий стан

об’єктів у майбутньому (прогнозовані економічні показники що-

до вдосконалення системи управління, обліку, контролю, проект-

ні розробки тощо).

Аудит має свій предмет дослідження, тобто з’ясування того,

чим вона займається, що вивчає, які питання вирішує.

Предметом аудиту є процеси і явища, які зафіксовані в

документах і

пов’язані з господарською діяльністю підприєм-

ства. Увага аудитора спрямовується у минуле для пізнання іс-

тини, її підтвердження та формування висновків щодо аудо-

ваної інформації з метою мінімізації ризику користувачів

інформації.

Предмет аудиту конкретизують його об’єкти. Об’єкт аудиту

слід розглядати як окремий елемент предмету аудиту, на який

направлена

цілеспрямована дія аудитора. В залежності від напра-

вленості аудиту, його об’єкти досить багатогранні, а тому дати їх

вичерпний перелік неможливо. Сукупним об’єктом виступає до-

кументально зафіксована інформація про наявність та рух засобів

підприємства та джерел їх формування.

Суб’єктами аудиту виступають фізичні особи, їх організації

(аудиторські фірми), діяльність

яких направлена на здійснення

незалежного контролю.

У загальному вигляді метод будь-якої науки — це спосіб дос-

лідження, який визначає підхід до об’єктів, що вивчаються, пла-

номірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Метод

аудиту характеризується використанням загальнонаукових, які

ґрунтуються на методах філософії, і власних методичних прийо-

мів контролю господарської діяльності

підприємства.

Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і син-

тез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування

і конкретизацію, системний аналіз і функціонально-вартісний

аналіз.

Власні методичні прийоми аудиту можна поділити на такі

групи:

органолептичні (інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові

та суцільні спостереження, експертизи різних видів, технологіч-

ний контроль, хіміко-технологічний контроль, експеримент, слу-

жбове розслідування);

документальні (дослідження документів, камеральні перевір-

ки, інформаційне моделювання, нормативно-правове регулюван-

ня, групування недоліків);

розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні ро-

зрахунки, економіко-математичні методи);

узагальнення і реалізація результатів аудиту (документуван-

ня результатів проміжного контролю, аналітичне та систематизо-

ване групування, слідчо-юридичне обґрунтування

, прийняття рі-

шень і контроль їх виконання).

І.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Дайте визначення поняття «аудит». Яке місце відводиться

аудиту в системі облікових дисциплін?

2. За якими принципами побудований аудит в Україні? Охара-

ктеризуйте їх.

3. Розкажіть історію зародження аудиту.

4. Як розвивався аудит в Україні?

5. За якими ознаками класифікують аудит?

6. В чому полягають мета і завдання аудиту?

Охарактеризуйте види послуг, які можуть надавати ауди-

торські фірми. Які проблеми розвитку аудиту в Україні?

8. В яких напрямках необхідно розвивати аудит в нашій

країні?

9. Що з досвіду організації аудиторської діяльності за кордо-

ном вам запам’яталось?

ІІ.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЇ

Завдання 1

Пов’язати види звітності суб’єктів господарювання з її спожи-

вачами та визначити перелік питань про підприємство та потреби

в інформації, які, як правило, виникають в різних користувачів

звітності та враховуються аудитором в ході здійснення аудиту

(табл. 1.2).

Таблиця 1.2

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ОСНОВНИХ

КОРИСТУВАЧІВ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Вид звітності Група користувачів

Інформаційні потре-

би

Фінансова Менеджери підприємства

Податкова Податкові органи

Внутрішня Правоохоронні органи у ході

судово-бухгалтерської експер-

тизи

Фінансова звіт-

ність і бухгалтер-

ська інформація

Акціонери та потенційні інвес-

тори

Спеціальна Регулюючі органи (Державна

комісія з цінних паперів та фон-

дового ринку, Державна комісія

з регулювання ринків фінансо-

вих послуг)

Завдання 2

Проаналізувати тлумачення поняття «аудит» і виокремити ос-

новні елементи визначення (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «АУДИТ» У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Джерело Визначення

1 2

Адамс Р. Основы аудита/

пер. с англ. Ю. А. Арине-

нко и др. — М.: Аудит,

ЮНИТИ, 1995. — 398 с.

Аудит може бути визначений як діяльність по

здійсненню необхідної суспільству послуги з ме-

тою підтвердження опублікованої фінансової звіт-

ності підприємства з обмеженою відповідальністю

Андреев В. Д. Практиче-

ский аудит: Справ. посо-

бие). — М.: Экономика,

1994. –366 с.

Аудит — це незалежна перевірка фінансових

звітів або фінансової інформації, що відносить-

ся до об’єкта, з метою отримання висновків

Аудит Монтгомери / Ф.

Л. Дефлиз, Р. Р. Дженик,

В. М. О’Тейлли, М. Б.

Хирш; Пер. с англ.; Под

ред. Я.В. Соколова. —

М.: Аудит, ЮНИТИ,

1997. — 542 с.

Аудитом називається систематичний процес

об’єктивного збору та оцінки свідчень про еко-

номічні дії і події з метою визначення ступеня

відповідності цих тверджень

встановленим

критеріям та подання результатів зацікавленим

користувачам