Деревянко С.І., Олійник С.О., Кузик Н.П., Ганяйло О.М. Основи аудиту

Подождите немного. Документ загружается.

191

методичних вказівок і інструкцій, якими керується аудитор в

процесі своєї діяльності. При визначенні цілей слід враховувати

особливості системи контролю та корпоративного управління.

Цілі аудиту є основою процесу планування.

2. Організаційні заходи аудиту фінансово-господарської

діяльності за напрямками.

2.1. Планування аудиту. План аудиторської перевірки розро-

бляє аудитор, відповідальний за проведення перевірки,

затвер-

джує керівник служби. При складанні плану слід враховувати

попередній досвід та рівень компетенції працівників служби вну-

трішнього аудиту. Процедури даного етапу включають визначен-

ня переліку об’єктів, що підлягають перевіркам, їх термінів та

обсягів, перелік первинних документів, реєстрів синтетичного та

аналітичного обліку, іншої документації та порядок їх викорис-

тання аудитором

в процесі своєї діяльності. Необхідно скласти

загальний план аудиту із визначеними строками та графіками пе-

ревірки підрозділів підприємства, його філій. Необхідною умо-

вою успішного здійснення внутрішнього аудиту є розробка типо-

вої програми відповідно до затвердженого плану, координація

окремих виробничих завдань, визначення норм і нормативів. Для

виявлення можливих порушень або зловживань

та конкретних

дій внутрішнього аудитора в тих чи інших ситуаціях важливо

здійснити опис контрольних процедур.

2.2. Розробка графіку аудиту. На даному етапі визначають

предмет, затверджують обсяг та термін проведення аудиторських

перевірок, визначають методи оцінки ризику системи внутріш-

нього контролю. Розрахунок часу та обсягу перевірки конкретної

роботи внутрішнього аудитора залежить від

судження зовніш-

нього аудитора про ризик та суттєвість відповідної сфери аудиту.

Визначальний вплив має попередня оцінка системи внутрішнього

аудиту та оцінка конкретної роботи внутрішнього аудитора.

2.3. Інформаційне забезпечення. Працівники служби внут-

рішнього аудиту здійснюють збір, реєстрацію, узагальнюють ін-

формацію, визначають її обсяг, місце збору, методи обробки.

Оцінка на достовірність, точність,

повноту та своєчасність нада-

ної фінансової та управлінської інформації.

2.4. Визначення методів збору аудиторських доказів, що за-

стосовуються під час перевірки.

3. Оцінка діяльності систем бухгалтерського обліку та

внутрішнього контролю. Перевірка правильності організації,

методології і техніки ведення бухгалтерського обліку на підпри-

ємстві, відповідності діючим нормативним актам та установчим

192

документам, визначення ефективності системи внутрішнього ко-

нтролю. Розробка і надання пропозицій щодо удосконалення ор-

ганізації систем обліку та внутрігосподарського контролю.

4. Основні напрямки аудиту, що складає безпосереднє рі-

шення завдань по перевірці операцій з необоротними активами,

виробничими запасами, грошовими коштами, розрахункових

операцій, затрат, фінансових результатів, фондів, капітальних

вкладень, податкових платежів та

ін.

5. Фінансово-економічний аналіз. Залежно від специфіки

об’єкта, що перевіряється аналіз проводиться по наступних на-

прямах:

1) аналіз фінансового стану за даними балансу;

2) розрахунок та оцінка коефіцієнтів ліквідності;

3) розрахунок та оцінка фінансової стійкості;

4) оцінка ділової активності;

5) аналіз рентабельності, руху власного капіталу, грошових

коштів;

аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

7) розробка фінансової стратегії та тактики;

8) прогнозний аналіз впливу об’єктивних факторів та оцінка

умов функціонування на перспективу.

6. Систематизація результатів перевірки. Результати своєї

роботи внутрішній аудитор оформляє у вигляді звіту. Він дає

можливість звернути увагу керівництва на відповідні недоліки,

проблеми. На цьому етапі аудитор

замається проведенням консу-

льтацій для прийняття ефективних управлінських рішень та бере

участь у пошуку єдиного методичного рішення у випадках вини-

кнення суперечливих питань.

Слід зауважити, що успішна реалізація завдань раціональної

організації внутрішнього аудиту визначаються досягненням рів-

новаги між потребами керівництва і дієвістю аудиторської служ-

би підприємства.

І.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Розкрити сутність внутрішнього аудиту та особливості його

організації.

2. Визначити відмінні та спільні риси внутрішнього і зовніш-

нього аудиту.

3. Визначити функції та завдання внутрішнього аудиту.

193

4. Перелічити об’єкти внутрішнього аудиту.

5. За якими ознаками класифікують внутрішній аудит?

6. Які стандарти визначають сферу внутрішнього аудиту?

7. Розкрити особливості методики внутрішнього аудиту.

8. В яких напрямках необхідно розвивати внутрішній аудит в

нашій країні?

ІІ.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЇ

Завдання 1.

Визначити об’єкти внутрішнього аудиту, джерела інформації

та методичні прийоми їх дослідження (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

АНАЛІЗ ОБ’ЄКТІВ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Розділ аудиту

Об’єкт

аудиту

Джерело

інформа-

ції

Методичні

прийоми і спо-

соби аудиту

Можливі поми-

лки та пору-

шення

Аудит грошових коштів

Аудит розрахунків з підзвіт-

ними особами

Аудит розрахунків з оплати

праці

Аудит розрахунків з бюдже-

том

Аудит товарно-матеріальних

цінностей

Аудит основних засобів

Аудит власного капіталу

Завдання 2

Охарактеризувати місце внутрішнього аудиту у функціональ-

ній структурі підприємства (табл. 6.2) та визначити форми його

взаємозв’язку з іншими підрозділами і службами.

194

Таблиця 6.2

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СЛУЖБИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

З ІНШИМИ СЛУЖБАМИ ТА ПІДРОЗДІЛАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Підрозділ підприємства Форма взаємозв’язку

Дирекція

Відділ постачання та збуту

Матеріальний склад

Виробничі цехи

Планово-економічний відділ

Бухгалтерія

Завдання 3

Визначити зміст контрольних функцій фахівців підрозділу

внутрішнього аудиту. Пояснити зміст і призначення розпорядчих

документів, якими вони регламентуються. Скласти посадову ін-

струкцію внутрішнього аудитора.

Завдання 4

Проаналізувати визначення понять «внутрішній аудит» і

«внутрішній контроль» (табл. 6.3). Визначити їх спільні та від-

мінні риси. З’ясувати в яких визначення найбільш чітко виокрем-

лено сферу застосування поняття «внутрішній аудит».

Завдання 5

Охарактеризувати типи організаційних структур служб внут-

рішнього аудиту (табл. 6.4), визначити доцільність застосування

певного типу організаційної структури для підприємств різних

розмірів.

Таблиця 6.4

ТИПИ СТРУКТУР АПАРАТУ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Тип структури Характеристика

Лінійне адміністративне

підпорядкування

Працівники служби внутрішнього аудиту

прямо підпорядковуються керівнику підпри-

ємства

Лінійно-штабне підпоряд-

кування

Служба внутрішнього аудиту поділяється на

сектори, а керівник цього органу дає розпо-

рядження керівникам секторів

Комбінована структура Передбачає передачу окремим службам

управління частини прав і функціональних

обов’язків внутрішніх аудиторів

195

Таблиця 6.3

ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТЬ «ВНУТРІШНІЙ АУДИТ» І «ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ» У ДЖЕРЕЛАХ ІНФОРМАЦІЇ

Визначення

Джерело

«внутрішній аудит» «внутрішній контроль»

Адамс Р. Основы аудита/ Пер. с

англ. / Под ред. Я. В. Соколо-

ва. — М.: Аудит, ЮНИТИ,

1995. — 398 с.

Внутрішній аудит — незалежна оцінка діяль-

ності, яка здійснюється всередині організації

в якості надання їй послуги. Це контроль,

який здійснюється шляхом перевірки та оцін-

ки адекватності та ефективності інших видів

контролю (с. 26).

Система внутрішнього контролю організову-

ється керівництвом підприємства, для того

щоб: 1) здійснювати діяльність підприємства

впорядковано та ефективно; 2) забезпечити

дотримання політики керівництва; 3) забезпе-

чити збереженість майна; 4) досягти якісного

документування операцій (с. 28).

Аудит и ревизия: Справ. пособие

/ А. Л. Бавдей, И. Н. Белый, Н. П.

Дробышевский и др.; Под общ.

ред. И. Н. Белого. — Минск.:

ООО «Мисанта», 1994. — 221 с.

Об’єктом внутрішнього аудиту є фінансово-

господарська діяльність підприємства (фір-

ми). Його мета — удосконалення організації

та управління виробництвом, пошук резервів

підвищення ефективності діяльності підпри-

ємства (с. 16).

Внутрішньогосподарський (внутрішній) кон-

троль здійснюється за діяльністю цехів, бри-

гад, ділянок та інших внутрішньогосподарсь-

ких формувань на підприємствах (об’єднан-

нях), організаціях і фірмах їх керівниками та

спеціалістами, а також штатними контроле-

рами-ревізорами (аудиторами) (с. 6).

Білуха М. Т., Микитенко Т. В.

Фінансовий контроль: теорія, ре-

візія, аудит. — К.: Українська

академія оригінальних ідей,

2005. — 888 с.

Внутрішній аудит вирішує для клієнта такі

завдання: вивчає систему контролю за акти-

вами; перевіряє відповідність діючого конт-

ролю політиці компанії; аналізує ситуації ри-

зику і запобігання від банкрутства; викори-

стовує ноу-хау

для збільшення прибутку і

ефективності нової технології та вживає ін-

ших заходів, що сприяють розвитку компанії

у фінансовому бізнесі (с. 101).

Внутрішньогосподарський економічний кон-

троль включає контрольні функції, які здійс-

нюються власниками підприємств, корпора-

цій, організацій і установ, концернів, асо-

ціацій відповідно до чинного законодавства

(с. 28).

Жила В. Г. Ревізія та аудит. — К.:

МАУП, 1998. — 96 с.

Внутрішній аудит здійснюється спеціальним

структурним підрозділом підприємства або

його працівниками, безпосередньо підлегли-

ми керівництву підприємства або які входять

до його штату (с. 41).

Внутрішньогосподарський економічний кон-

троль включає контрольні функції, які здійс-

нюються власниками підприємств, комбіна-

тів, організацій та закладів, концернів,

асоціацій відповідно

до чинного законодавст-

ва (с. 13).

195

196

Завдання 6

Скласти наказ керівника на проведення внутрішнього управ-

лінського аудиту циклу придбання (постачальницько-заготівель-

ної діяльності). До наказу додати програму аудиторської перевір-

ки. Наведіть перелік основних робочих стандартів внутрішнього

аудиту одного із видів необоротних активів — нематеріальних

активів підприємства.

Визначити, які обов’язкові документи необхідно додати до

звіту внутрішнього аудитора за умови

виявлення недоліків у ве-

денні обліку окремих об’єктів.

Використовуючи Міжнародні стандарти аудиту, надання впе-

вненості та етики, охарактеризувати принципи, процедури і ре-

комендації щодо проведення внутрішнього аудиту.

ІІІ.

ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ:

1. Під внутрішнім аудитом розуміють:

а) процес доведення стану об’єкта до планованих значень сис-

теми;

б) оцінювальну діяльність служби, створеної суб’єктом госпо-

дарювання;

в) розробку методів стимулюючого впливу на об’єкт управ-

ління або коригування планових параметрів;

г) контроль за технологічним процесом.

2. Функціями внутрішнього аудиту є:

а) перевірка, оцінювання та моніторинг відповідності й функ-

ціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього конт-

ролю;

б) виконання захисної ролі, пов’язаної зі зберіганням активів,

отриманням точної інформації про наявність майна власника;

в) інформаційне моделювання;

г) контроль за технологічним процесом;

д) відповіді а, б;

е) відповіді в, г.

3. Основними завданнями внутрішнього аудиту є:

а) надання консультацій управлінському персоналу;

б) спостереження за бухгалтерським обліком і внутрішнім ко-

нтролем, перевірка фінансової і господарської інформації;

197

в) надання повної достовірної інформації про діяльність підп-

риємства та його фінансово-майновий стан;

г) підтвердження достовірності фінансової звітності;

д) оцінка отриманих свідчень та підготовка аудиторського звіту.

4. Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту

визначають:

а) основні принципи практики внутрішнього аудиту;

б) концептуальну базу, що є основою широкого спектру пос-

луг;

в) критерії оцінки функціонування внутрішнього аудиту;

г) рекомендації з удосконалення систем і процедур контролю

підприємства;

д) всі відповіді правильні.

5. Суб’єкти внутрішнього аудиту призначаються:

а) аудиторською фірмою;

б) фіскальними органами;

в) професійною організацією;

г) власником або управлінським персоналом суб’єкта госпо-

дарювання.

6. Чи має право служба внутрішнього аудиту підтверджу-

вати достовірність фінансової звітності?

а) так;

б) ні;

в) за погодженням із Спостережною Радою господарюючого

суб’єкту;

г) у разі взаємодії із незалежним зовнішнім аудитором.

7. За часом здійснення операцій внутрішній аудит поділя-

ють на:

а) аудит фінансової звітності, аудит на відповідність вимогам,

операційний аудит;

б) внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський;

в) попередній, поточний, наступний, прогнозний.

8. За функціональним призначенням внутрішній аудит по-

діляють на:

а) аудит фінансової звітності, аудит на відповідність вимогам,

операційний аудит;

б) попередній, поточний,

наступний, прогнозний;

в) внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський.

198

9. Чи характерний принцип незалежності для внутрішньо-

го аудитора на такому ж рівні як і для зовнішнього?

а) так;

б) ні;

в) за умови координації дії із зовнішнім аудитором;

г) так, щодо висловлення думки про достовірність фінансово

звітності.

10. Чи зобов’язаний зовнішній аудитор ознайомитись з

внутрішніми аудиторськими звітами?:

а) так;

б) ні;

в) лише частково;

г) на розсуд аудитора.

11. Розрахунок часу та обсягу перевірки конкретної роботи

внутрішнього аудитора залежить від:

а) судження зовнішнього аудитора про ризик та суттєвість ві-

дповідної сфери аудиту;

б) попередньої оцінки системи внутрішнього аудиту та оцінки

конкретної роботи внутрішнього аудитора;

в) відповіді а, б;

г) правильної відповіді немає.

12. Наступний внутрішній аудит здійснюється:

а) в процесі здійснення господарських операцій;

б) на стадії схвалення рішення під час здійснення господарсь-

ких операцій через візування договорів, наказів, розгляд первин-

них документів;

в) на стадії узагальнення й аналізу облікової та звітної інфор-

мації після завершення господарських операцій;

г) відповідно до мети і цілей діяльності підприємства, визна-

чених у бізнес-планах, стратегічних планах.

13. Попередній внутрішній аудит здійснюється:

а) на стадії схвалення рішення під час здійснення господарсь-

ких операцій через візування договорів, наказів, розгляд первин-

них документів;

б) в процесі здійснення господарських операцій;

в) на стадії узагальнення й аналізу облікової та звітної інфор-

мації після завершення господарських операцій;

г) відповідно до мети і цілей діяльності підприємства, визна-

чених у бізнес-планах, стратегічних планах.

199

14. Чи зобов’язаний зовнішній аудитор документувати ви-

сновки щодо ефективності роботи служби внутрішнього ау-

диту?

а) так, за умови застосування відповідних процедур з оцінки

ефективності роботи служби внутрішнього аудиту;

б) ні, лише зробити висновки та прийняти їх до уваги в проце-

сі аудиту;

в) на розсуд аудитора;

г) правильні відповіді а, б.

15. У якій формі внутрішній аудитор оформляє результати

своєї роботи?

а) звіту;

б) аудиторського висновку;

в) результати не систематизуються;

г) правильні відповіді а, б.

200

Тема 7

АУДИТОРСЬКІ ЗВІТИ

7.1. Аудиторські робочі документи.

7.2. Звіт аудитора керівництву господарюючого суб’єкта.

7.3. Аудиторський висновок та його види.

7.1. Аудиторські

робочі документи

Як функція управління економікою, аудит є формою незалеж-

ного фінансового контролю. Здійснення аудиту полягає в переві-

рці публічної фінансової звітності і бухгалтерського обліку з ме-

тою з’ясування їх достовірності, повноти та відповідності чин-

ному законодавству і встановленим нормативам. Аудит може

бути зовнішнім та внутрішнім.

Здійснення кожного

з вказаних різновидів аудиту потре-

бує документального оформлення. Документування аудитор-

ської діяльності регламентується відповідними законодав-

чими та нормативними положеннями (рис. 7.1), згідно яких

аудитори зобов’язані документувати рішення, що прийма-

ються ними у процесі та за результатами проведення аудиту.

Важливість ведення документації, яка стосується прийнятих

рішень, обумовлюється тим, що вона є основою

складання

аудиторських висновків.

Суть робочих документів, їх зміст, форма, володіння та поря-

док зберігання викладені в МСА 230 Документація.

Отже, робочі документи аудитора — це записи, за допомо-

гою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки, тести,

отриману інформацію і відповідні висновки, які робляться під час

проведення аудиторської перевірки. У робочу документацію вно-

ситься інформація, яка, на думку аудитора, є важливою для того,

щоб правильно виконати аудиторську перевірку, і яка повинна

підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку.

Передбачено два види документів для оформлення процесу ауди-

ту — робочі та підсумкові (рис. 7.2).