Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету за 2010 рік

Подождите немного. Документ загружается.

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ ЗА 2010 РІК

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ

Вашій увазі пропонується періодичне видання «Бюджетний моніторинг», підготовлене

експертами Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД) у рамках виконання

проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи» (USAID).

Матеріали Моніторингу ґрунтуються на офіційній звітності Державного казначейства

України, інформації Державного комітету статистики України, даних Міністерства фінансів

України, Міністерства економіки України, Комітету Верховної Ради України з

питань бюджету та

даних з інших офіційних джерел.

У цьому виданні традиційно наведено стислий огляд змін, що відбулися в законодавчої базі,

охарактеризовано основні макроекономічні показники та виокремлено тенденції розвитку

банківської системи. Детально проаналізовані підсумки виконання державного та місцевих

бюджетів, що дало змогу визначити вплив ухвалених фіскальних рішень на їх стан. Особлива увага

приділена оцінці виконання місцевих бюджетів як головного фінансового механізму забезпечення

населення соціальними послугами та гарантіями.

Протягом 2010 року макроекономічна ситуація характеризувалася поступовим відновленням

економічного зростання, що супроводжувалося помірним збільшенням інфляції та незначними

коливаннями обмінного курсу національної валюти щодо долара США та євро. Реальний ВВП за

2010 рік порівняно з відповідним показником

2009 року становив 104,2 %

. Отже, такий показник

зростання перекрив лише третину економічного спаду, який мав місце у 2009 році (–15,1 %). При

цьому номінальний ВВП за 2010 рік становив 1095,0 млрд. грн. і збільшився щодо показника

2009 року на 180,3 млрд. грн., або на 19,7 %. Отже, наразі ще не можна вести мову про відновлення

доданої вартості до рівня, що існував до початку світової фінансово-економічної кризи.

Зростання реального ВВП пояснюється збільшенням обсягів промислового виробництва, що

становило 11,0 % проти спаду у 2009 році на рівні –21,9 %. Це пов’язано з відновленням попиту на

світових ринках на вітчизняну продукцію. Зокрема обсяги виробництва продукції машинобудування

збільшилися щодо показника 2009 року на 34,5 %, хімічної та нафтохімічної промисловості – на

21,5 %, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів – на 12,3 %. Ці галузі

у загальній структурі валової доданої вартості (далі – ВДВ) основних видів промислової діяльності

складають більше 10,0 %.

Відновлення попиту на продукцію, що виробляється в Україні, зумовило помітне

збільшення обсягів експорту товарів та послуг – на 29,5 % та на 22,2 % відповідно. Водночас обсяг

товарного імпорту зріс на 33,7 % щодо показника 2009 року. Однак, обсяги імпорту продовжують

значно перевищувати обсяги експорту, тому з початку року зафіксовано від’ємне сальдо

зовнішньоторговельного балансу України у розмірі близько 3,1 млрд. дол. США. Аналогічний

показник минулого року теж був від’ємним і становив 1,3 млрд. дол. США.

Реальна заробітна плата збільшилася на 10,2 % (у 2009 році вона зменшилася на 9,2 %). А це,

у свою чергу, сприяє поступовому відновленню внутрішнього споживчого попиту. Підтвердженням

цього є показник обороту роздрібної торгівлі, що збільшився на 7,6 % щодо показника попереднього

року (для порівняння: у 2009 році цей показник демонстрував падіння на 17,4 %).

Розмір номінальної середньомісячної заробітної плати у розрахунку на одного штатного

працівника за аналізований період по Україні склав 2239 грн. і зріс на 17,5 % щодо показника

минулого року.

Таким чином, у 2010 році стали помітними певні ознаки подолання наслідків фінансово-

економічної кризи, що проявилися у поступовому зростанні ВВП, показників доходів населення,

http://www.ukrstat.gov.ua/

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ

експорту та імпорту товарів і послуг. Це створює підґрунтя для подальшої стабілізації

макроекономічної ситуації в країні та пожвавлення економічної активності.

Банківська система України характеризувалася проведенням НБУ жорсткої грошово-

кредитної політики та заходів з метою обмеження тиску на валютний курс, проведенням банками

більш гнучкої процентної політики з метою залучення коштів клієнтів у національній валюті.

Протягом 2010 року мав місце приріст темпів розвитку банківської системи України, зокрема

збільшення показника загальних активів. Так, порівняно з підсумками 2009 року, у 2010 році

загальні активи банківської системи України зросли – на +8,8 % та склали 1090,0 млрд. грн. або

136,9 млрд. дол. США.

У 2010 році був зафіксований негативний фінансовий результат комерційних банків у розмірі

- 13,0 млрд. грн., що в першу чергу пов’язано із скороченням темпу приросту операційного доходу

банків та відрахуваннями в резерви під проблемну заборгованість банків.

Виконання дохідної частини зведеного бюджету у 2010 році характеризувалося

збільшенням номінального обсягу доходів порівняно з попереднім роком. Така тенденція є цілком

логічною з огляду на загальне економічне пожвавлення, що спостерігається з початку поточного

року. Про це свідчать, зокрема, статистичні дані щодо зростання внутрішнього валового продукту,

показників експорту та імпорту, зростання середньої заробітної плати – тобто зростання саме тих

факторів, від яких залежить збільшення дохідної частини бюджету.

Рівень виконання плану видатків зведеного бюджету демонструє зростання порівняно з

останніми роками. Показник виконання планового обсягу видатків у 2010 році був найвищим за

останні п’ять років і склав 97,3 %. Водночас відбулися суттєві зміни у якісній структурі як видатків,

так і джерел забезпечення їх виконання.

Так, поряд з тим, що обсяг видатків зведеного бюджету збільшився на 70,5 млрд. грн., або на

23,0 %, видатки соціального спрямування зросли швидшими темпами – на суму 50,2 млрд. грн., або

на 26,4 %. У результаті вони становили 240,6 млрд. грн., або 63,7 % усіх видатків бюджету, що на

1,7 в. п. більше, ніж у минулому році.

Відповідно до законодавства, найбільші обсяги видатків соціального спрямування

припадають на місцеві бюджети. Тому впродовж 2010 року з них спрямовано на соціальні цілі

84,6 % усіх видатків. Частка видатків соціального спрямування державного бюджету також зазнала

суттєвого збільшення. Вона досягла 49,6 % усіх видатків державного бюджету, що на 1,8 в. п.

більше, ніж у 2009 році.

Таке зростання пояснюється, в основному, збільшенням видатків на оплату праці, на надання

пільг та допомог, через підвищення розмірів мінімальних соціальних стандартів, і покриття

дефіциту Пенсійного фонду, що пов’язано з підвищенням розмірів прожиткового мінімуму.

Упродовж аналізованого періоду скоротилися видатки на житлово-комунальне господарство

на 27,3 %.

Такі зміни у структурі видатків свідчать про обмеженість можливостей реалізації проектів

інфраструктурного розвитку за рахунок бюджетних коштів. Тому викликом сьогодення

залишається створення законодавчих умов для пожвавлення ринку фінансових послуг, залучення

кредитних і приватних ресурсів як на центральному, так і на місцевому рівнях.

Характерною рисою виконання дохідної частини державного бюджету стало зарахування

до дохідної частини бюджету обсягу, оформленого облігаціями внутрішньої державної позики для

відшкодування податку на додану вартість на суму 16,4 млрд. грн. Хоча оформлення боргу з

відшкодування ПДВ є лише визнанням державою своїх зобов’язань і як таке не впливає на доходи

бюджету, суму випуску облігацій було враховано як здійснене відшкодування, що зменшило в

обліку загальний показник доходів бюджету.

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ ЗА 2010 РІК

У 2010 році відбулося різке скорочення обсягів відшкодування податку на додану вартість з

бюджету: обсяг відшкодованого ПДВ скоротився більш як удвічі порівняно з 2008 і 2009 роками

(15,4 млрд. грн. проти 34,4 і 34,5 млрд. грн. відповідно).

Найбільш стабільним джерелом доходів державного бюджету залишається акцизний збір,

який завдяки підвищенню ставок має стійку тенденцію до збільшення. Протягом 2009 – 2010 років

ставки акцизного збору підвищувалися п’ять разів, обсяг надходжень з цього джерела виріс більш

як вдвічі. Зворотною стороною такого підвищення рівня оподаткування, що почала проявлятися

лише в 2010 році, стало поступове збільшення обсягу імпортних підакцизних товарів, а відтак, і

заміщення вітчизняної продукції, а також збільшення нелегального виробництва та контрабанди

підакцизної продукції

Майже на прогнозованому рівні виконано план надходжень податку на прибуток

підприємств. Це відбулося насамперед за рахунок збільшення сплати податку приватним сектором

економіки на 81,0 % порівняно з минулим роком. Водночас банки та страхові компанії більш як

удвічі зменшили обсяги сплати податку

Таким чином, попри позитивні тенденції розвитку української економіки у 2010 році й ознаки

подолання наслідків фінансово-економічної кризи при виконанні дохідної частини бюджету

проявилися деякі проблеми, перш за все пов’язані з адмініструванням податкових надходжень

бюджету.

Номінальні видатки державного бюджету збільшилися порівняно з минулим роком на

61,2 млрд. грн., або на 25,3 % (до 303,6 млрд. грн.). Рівень виконання річного плану на 13,5 в. п.

перевищив минулорічний показник та сягнув 98,6 %.

На фоні згаданого зростання видатків соціального спрямування в економічному розрізі

спостерігається також збільшення видатків державного бюджету майже на усі захищені статті, крім

медикаментів та перев’язувальних матеріалів

Позитивним чинником є те, що відбулося зростання капітальних видатків на 10,7 млрд. грн., або у

2,0 раза. Суттєве зростання обсягів капітальних видатків, в основному, відбулося за рахунок заходів із

підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Так,

упродовж звітного періоду мало місце виділення коштів зі Стабілізаційного фонду у загальній сумі

6,2 млрд. грн. Національному агентству України з питань підготовки та проведення в Україні

чемпіонату Європи 2012 року на проведення будівництва та реконструкції стадіонів та аеропортів.

Крім того, на виконання заходів, пов’язаних із Євро-2012, виділялися кошти й Укравтодору.

Поряд із підвищенням обсягів видатків спостерігалася недостатність доходів для їх

забезпечення. Особливо гостро це питання поставало для загального фонду бюджету, який

протягом 2009-2010 років був в основному джерелом утримання бюджетних установ, в умовах

виведення майже усіх видатків розвитку до Стабілізаційного фонду, що включався до складу

спеціального фонду. Отже, запозичені до загального фонду кошти спрямовувалися на здійснення не

видатків розвитку, а споживання. Тобто економічний ефект був непрямий та практично не

створювалися джерела погашення боргу у майбутньому.

Дефіцит державного бюджету у відсотках до ВВП становив 5,9 %, що є найвищим

показником за останні сім років. Водночас найбільшого значення досяг і рівень боргу у відсотках

до ВВП. Цей факт підтверджує, що головним джерелом фінансування дефіциту державного

бюджету в

2010 році були запозичення.

http://markets.eizvestia.com/full/eda-stanovitsya-nedostupnoj

До захищених статей видатків за їх економічною структурою належать видатки на: оплату праці працівників

бюджетних установ та нарахування, медикаменти та перев’язувальні матеріали, продукти харчування, оплату

комунальних послуг та енергоносіїв, виплату процентів (доходу) за зобов’язаннями, поточні трансферти населенню,

поточні трансферти органам державного управління інших рівнів.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ

Обсяги запозичень до державного бюджету становили 124,3 млрд. грн. і збільшилися щодо

показника 2009 року на 2,7 %, щодо 2008 року – у 3,7 раза. Погашення боргу здійснено у сумі

26,7 млрд. грн., що менше за обсяги запозичень на 97,6 млрд. грн.

Як наслідок, державний і гарантований державою борг збільшився щодо показника

минулого року на 36,4 % і становив на кінець грудня 2010 року 432,3 млрд. грн.

Також збільшилися видатки на обслуговування державного боргу, що зросли на 67,6 %

порівняно з минулим роком, або на 6,6 млрд. грн.

Від приватизації державного майна бюджет отримав 1,1 млрд. грн., або 17,2 % від плану.

Однак це є достатньо виправданим з точки зору зменшення ринкової вартості активів у період

кризи. Як свідчить світова практика, на період кризового періоду, не варто здійснювати продаж

державного майна до моменту, коли ситуація в економіці стабілізується.

Доходи місцевих бюджетів зросли на 18,8 % та склали 158,3 млрд. грн. Однак відмічається

зростання залежності місцевих бюджетів від міжбюджетних трансфертів з державного бюджету. За

останні роки їх частка у структурі доходів місцевих бюджетів щорічно

збільшується і за

підсумками 2010 року вона сягнула 49,1 %. Основним чинником зростання обсягів трансфертів

стало перерахування 43,6 млрд. грн. дотації вирівнювання, що на 30,8 % більше за аналогічний

показник попереднього року.

Водночас на 6,9 % зменшились доходи бюджетів розвитку місцевих бюджетів. Це призвело

до скорочення їх частки у загальному обсязі до 4,7 %. Основними джерелами доходів бюджету

розвитку є надходження

від продажу землі, відчуження майна, що знаходиться у комунальній

власності, та кошти, передані із загального фонду бюджету. Однак порівняно з показниками

2009 року спостерігається зростання номінальних обсягів надходжень лише від продажу землі (на

4,1 %), а щодо інших вищезгаданих джерел, то вони зменшились на 6,7 % та на 17,0 % відповідно.

Найбільшим дохідним джерелом місцевих бюджетів традиційно є надходження податку з

доходів фізичних осіб, що збільшилися на 14,7 % та склали 51,0 млрд. грн. За рівнями бюджетів

надходження цього податку у 2010 році були розподілені таким чином: бюджети базового рівня

–

68,6 %, районні бюджети – 11,6 %, обласні бюджети – 19,8 %.

Іншою вагомою статтею надходжень до місцевих бюджетів є плата за землю (9,5 млрд. грн.).

Ці надходження демонстрували приріст на 14,1 %. Від єдиного податку для суб’єктів малого

підприємництва та місцевих податків і зборів отримано надходжень майже у обсягах попереднього

року (1,9 млрд. грн. та 0,8 млрд. грн. відповідно). Зазначимо, що згідно із затвердженим 2 грудня

2010 року Податковим кодексом України, передбачається скорочення місцевих податків і зборів з

14 видів до 4 (серед яких податок на нерухоме майно та три збори: збір за провадження деяких

видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний

збір).

За результатами 2010 року очевидна доволі суттєва різниця між власними доходами різних

регіонів. Водночас згідно Бюджетного кодексу України такі доходи є джерелами фінансування

житлово-комунального господарства, проектів інфраструктурного розвитку, екологічних програм,

будівництва, капітального ремонту та реконструкції об’єктів соціально-культурної сфери.

Надання міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету України повинно бути одним із

інструментів вирівнювання диспропорцій. Однак дані засвідчують, що на сьогодні цей механізм

повноцінно не використовується, а розподіл капітальних трансфертів відбувається без врахування

регіональних відхилень. Відмічається значна (у понад 10 разів) регіональна диференціація

забезпеченості дохідної бази видатків спрямованих на розширене відтворення. І це є свідченням

того, що механізми розподілу капітальних трансфертів потребують удосконалення.

Бюджети сіл, селищ, міст районного значення, міст обласного значення, м. Київ та м. Севастополь.

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ ЗА 2010 РІК

Видатки місцевих бюджетів зросли на 17,6 % та становили 158,6 млрд. грн. Традиційно

більшість видатків місцевих бюджетів спрямовуються на соціально-культурну сферу. При цьому

мало місце скорочення видатків на житлово-комунальне господарство на 9,6 %. Понад 96,9 %

видатків загального фонду були спрямовані на поточне утримання бюджетних установ.

Відмічається подальше зростання частки видатків на оплату праці з нарахуваннями, що

традиційно є найбільшими серед усіх видатків місцевих бюджетів і становлять за підсумками

2010 року 45,6 % (53,5 % видатків загального фонду місцевих бюджетів). Водночас частка

капітальних видатків практично залишилася на рівні 2009 року і становить 7,7 % усіх видатків

місцевих бюджетів. У номінальному вираженні капітальні видатки зросли на 20,4 % та склали

12,1 млрд. грн.

Динаміка видатків місцевих бюджетів дещо відрізнялася від тенденцій минулих років. Так, у

квітні 2010 року зафіксовано зменшення щомісячних обсягів видатків місцевих бюджетів щодо

аналогічного показника попереднього року, проте наприкінці року спостерігалося їх традиційне

збільшення.

Рівень перерозподілу ВВП через видатки місцевих бюджетів України за даними 2010 року

становить 13,89 %, що практично відповідає показнику попереднього року. Водночас розглядаючи

цей показник у розрізі рівнів місцевих бюджетів можна відмітити зменшення на 0,3 в. п. видатків,

що фінансуються з бюджетів базового рівня

РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ З

ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ ЗА ГРУДЕНЬ 2010 РОКУ – БЕРЕЗЕНЬ 2011 РОКУ

1.1. ДОХІДНА ЧАСТИНА ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

ЗАКОН УКРАЇНИ ВІД

03.12.2010 № 2774-VI

Закон України «Про деякі питання організації бюджетного

процесу в 2010 році» від 3 грудня 2010 року № 2774 було прийнято

з метою забезпечення виконання Державного бюджету України у

2010 році та у зв’язку з необхідністю врахування положень рішення

Конституційного Суду України.

30 листопада 2010 року Конституційний Суд України своїм

Рішенням №

22-рп/2010 визнав неконституційними декілька положень

Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у

частині статей 14, 24, 64, пунктів 7 – 13 розділу VІІ «Заключні

положення», якими було внесено зміни та доповнення до низки

законодавчих актів і призупинено на 2010 рік дію окремих законів.

У своєму Рішенні Конституційний Суд зазначив, що закон про

Державний бюджет України

як правовий акт, чітко зумовлений

трактуванням бюджету як плану формування та використання

фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний

від інших законів України – він стосується виключно встановлення

доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби. Тому цим

законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів

України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове

регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

А відтак, Верховна Рада України прийняла рішення про

внесення відповідних змін до законів України для забезпечення

виконання бюджетного процесу у 2010 році. Зокрема, Закон № 2774

упровадив такі положення через внесення змін до відповідного

законодавства:

– дозволив у процесі приватизації державного майна здійснювати

оплату його вартості у вільноконвертованій валюті;

– чітко визначив, хто належить до членів сім’ї пільговика при

наданні пільг;

– встановив на рівні 3,19 коефіцієнт, який застосовується до

нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, що

виконуються за рахунок державного бюджету;

– запровадив обов’язковий мінімальний розмір дивідендів, які

виплачуються акціонерним товариством акціонеру з чистого або

нерозподіленого прибутку, на рівні 30 %.

Закон набув чинності з 30 листопада 2010 року.

ЗАКОН УКРАЇНИ ВІД

21.12.2010 № 2797-VI

Законом України від 21 грудня 2010 року № 2797 було

прийнято нову редакцію Закону України «Про Митний тариф

України».

У новій редакції Митного тарифу ставки в цілому не

переглядались, їх лише було приведено у відповідність із Графіком

тарифних зобов’язань України по товарах на 2011 рік у рамках

Протоколу про вступ України у СОТ при перенесенні ставок ввізного

мита.

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ ЗА 2010 РІК

Крім цього, Митний тариф було приведено у відповідність до

нової версії Українського класифікатора товарів

зовнішньоекономічної діяльності, побудованої на основі

гармонізованої системи опису й кодування товарів 2007 року.

Попередня редакція Митного тарифу базувалася на класифікації

товарів, сформованій на основі гармонізованої системи опису й

кодування 2002 року.

Закон набув чинності з 14 січня 2011 року.

1.2. ВИДАТКОВА ЧАСТИНА ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

ТА БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

НАКАЗ

МІНІСТЕРСТВА

ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ВІД 25.11.2010 № 1458

Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада

2010 року № 1458 затверджено Методичні рекомендації щодо

підготовки проектів порядків використання коштів державного

бюджету. Наказ прийнято з метою приведення нормативно-правових

актів Міністерства фінансів у відповідність до Бюджетного кодексу на

заміну діючого до цього часу аналогічного наказу Міністерства

фінансів від 26.01.2008 року № 57.

Нова редакція Порядку містить, в основному, окремі уточнення у

зв’язку з набранням 01.01.2011 року чинності новою редакцією

Бюджетного кодексу.

Водночас, зважаючи на необхідність упровадження

середньострокового бюджетування, основою якого, згідно з

міжнародним досвідом, має бути стратегічне планування, експерти

ІБСЕД зазначають. Норма вказаного Порядку, включена відповідно до

статті 20 Бюджетного кодексу, встановлює, що порядок використання

бюджетних коштів має містити вимоги стосовно необхідності

відображення у первинному та бухгалтерському обліку отриманих

(створених) оборотних і необоротних активів, у тому числі в

результаті проведення централізованих заходів.

На думку експертів ІБСЕД, необхідність такого обліку достатньо

врегульована чинним законодавством. Водночас для достовірного

відображення у результативних показниках якості виконання

бюджетних програм, пов’язаних зі створенням, реконструкцією,

модернізацією основних засобів, необхідне впровадження інших форм

та порядку обліку активів. Цей облік повинен охоплювати майно як

державних підприємств, так і бюджетних установ, і містити

інформацію стосовно характеристики стану та ринкової вартості

об’єктів. Врахування результатів управління активами при прийнятті

бюджетних рішень є важливою складовою стратегічного планування

та середньострокового бюджетування в цілому.

НАКАЗ

МІНІСТЕРСТВА

ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ВІД 01.12.2010 № 1489

Наказом Міністерства фінансів України від 1 грудня

2010 року № 1489 затверджено Вимоги та форми публічного

представлення головними розпорядниками коштів державного

бюджету інформації про бюджет. Згідно з цим наказом, повна

інформація має містити:

РОЗДІЛ 1

– найменування головного розпорядника, головну мету його

діяльності та завдання;

– аналітичну інформацію про виконання бюджету в цілому за

головним розпорядником, у розрізі відповідальних виконавців, а

також за бюджетними програмами з розподілом витрат за

економічною класифікацією видатків та кредитування;

– інформацію про виконання результативних показників за

формою, що є аналогічною до відповідної форми зі звіту про

паспорти бюджетних програм, та містить планові та фактичні

показники;

– інформацію про виконання цільових програм, а також

інвестиційних проектів, що реалізуються в межах бюджетних

програм.

Повну інформацію головний розпорядник розміщує на

веб-сайті,

водночас у засобах масової інформації може оприлюднюватись лише

скорочена форма інформації, що включає мету, завдання та

аналітичну інформацію про виконання бюджету.

НАКАЗ

МІНІСТЕРСТВА

ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ВІД 10.12.2010 № 1536

Наказом Міністерства фінансів України від 10 грудня

2010 року № 1536 «Про результативні показники бюджетної

програми» затверджено Загальні вимоги до визначення

результативних показників бюджетної програми. Ці

вимоги

передбачають, що результативні показники, зокрема, мають:

– визначатись на підставі фактично досягнутих показників;

– характеризувати динаміку досягнення мети, виконання завдань

бюджетної програми;

– узгоджуватись із показниками, що визначені стратегічними та

програмними документами;

– визначати результати діяльності головного розпорядника;

– підтверджуватись офіційною звітністю та даними обліку.

Наказом встановлено, що примірний

перелік результативних

показників затверджується Міністерством фінансів (Наказом Мінфіну

від 14.01.2011 року № 15 такий перелік затверджено).

НАКАЗ

МІНІСТЕРСТВА

ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ВІД 16.12.2010 № 1568

Наказом Міністерства фінансів України від 16 грудня

2010 року № 1568 внесено зміни до Наказу Міністерства фінансів

України від 29 грудня 2002 року № 1098 «Про паспорти

бюджетних програм». Змінами, в основному, приведено

термінологію та окремі

норми наказу до нової редакції Бюджетного

кодексу. Як позитивну особливість наказу слід відмітити те, що плани

та звітність за показниками, затвердженими паспортами бюджетних

програм, змінено з квартальної періодичності на піврічну.

ІБСЕД неодноразово наголошував, що впровадження

обов’язкової квартальної звітності про виконання паспортів

бюджетних програм створило додаткове навантаження, але не містило

економічного сенсу. Як свідчить світова практика, квартальні

моніторинги є прерогативою головного розпорядника, і саме він

вирішує, моніторинг яких програм здійснювати щомісячно, яких –

щоквартально, а яких – на іншій основі.

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ ЗА 2010 РІК

НАКАЗ

МІНІСТЕРСТВА

ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ВІД 14.01.2011 № 15

Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня

2011 року № 15 затверджено Примірний перелік результативних

показників бюджетних програм.

Перелік визначає результативні показники за кожною із

чотирьох категорій (затрат, продукту, ефективності та якості) в розрізі

функціональної класифікації видатків і кредитування.

Головний розпорядник може використовувати ці показники при

формуванні бюджетних запитів та паспортів за бюджетними

програмами, що належать до відповідних кодів функціональної

класифікації видатків та кредитування. В основному, перелік містить

ті показники, що наразі застосовуються головними розпорядниками у

бюджетному процесі.

Водночас, на думку експертів ІБСЕД, перелік потребує

доопрацювання, як виходячи із вже встановлених вимог, так і з метою

більш точного відображення економічної ефективності окремих

бюджетних програм. Так, доцільно включити до переліку показники,

що відображатимуть зниження використання енергоносіїв у

результаті вжиття заходів з енергозбереження.

Наприклад, у затвердженому переліку міститься такий показник

як кількість погоджених енергозберігаючих проектів та рівень їх

реалізації (КФКВК 0434 Інші галузі паливно-енергетичного

комплексу), однак відсутній показник, що відображатиме обсяги

енергозбереження.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

УКРАЇНИ ВІД

19.01.2011 № 148-Р

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня

2011 року № 148-р «Питання зміцнення фінансово-бюджетної

дисципліни» надані доручення міністерствам, іншим центральним

органам виконавчої влади вжити конкретних заходів щодо зміцнення

фінансово-бюджетної дисципліни як у бюджетних установах

відповідних галузей, так і на державних підприємствах (суб’єктах

господарювання державного сектору економіки).

Звернуто увагу керівників місцевих державних адміністрацій на

необхідність дотримання вимог законодавства в частині державного

контролю за збереженням та раціональним використанням

державного майна.

На думку експертів ІБСЕД, для досягнення цієї мети доцільно

створити реєстр державних активів, що дозволить не тільки

контролювати їх збереження, але й ефективність їх використання.

Міністерству економічного розвитку і торгівлі та Міністерству

фінансів дано доручення підготувати пропозиції щодо питання

спрямування за рахунок бюджетних коштів внесків до статутного

капіталу суб’єктів господарювання. Законодавча норма щодо

спрямування таких внесків виключно на капітальні видатки значно

посилить фінансовий потенціал як безпосередньо підприємств, так і

забезпечить економічне зростання регіонів.

ПОСТАНОВА

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

УКРАЇНИ ВІД

26.01.2011 № 59

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня

2011 року № 59 затверджено Типове положення про бухгалтерську

службу бюджетної установи. Типове положення затверджено на

виконання частини третьої статті 56 Бюджетного кодексу України.

РОЗДІЛ 1

Типове положення визначає основні завдання та функції

бухгалтерської служби, її права; відповідальність та обов’язки

головного бухгалтера. Згідно з положенням, організація та

координація діяльності головного бухгалтера, контроль за

виконанням ним своїх повноважень здійснюються Державною

казначейською службою. Положення також визначає, що оцінка

виконання головним бухгалтером своїх повноважень проводиться

відповідно до порядку, затвердженого Мінфіном.

ПОСТАНОВА

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

УКРАЇНИ ВІД

17.03.2011 № 255

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня

2011 року № 255 затверджено Порядок зменшення бюджетних

асигнувань розпорядникам бюджетних коштів. Порядок

затверджено відповідно до пункту 4 статті 117 Бюджетного кодексу

України, він визначає механізм зменшення бюджетних асигнувань

розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень

бюджетного законодавства, визначених пунктами 24, 29 і 38 статті

116 Бюджетного кодексу України

. Порядок аналогічний тому, що

діяв до прийняття зазначеної постанови. Як і у попередній редакції

Порядку визначається, що у разі встановлення порушення

бюджетного законодавства контролюючий орган складає протокол

про таке порушення та приймає рішення про зупинення операцій з

бюджетними коштами. На підставі зазначеного протоколу,

Міністерство фінансів (місцевий фінансовий орган, головний

розпорядник коштів (щодо розпорядників нижчого рівня)) приймає

рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному

бюджетному періоді. У разі необхідності зменшення бюджетних

призначень таке зменшення здійснюється шляхом внесення змін до

закону про державний бюджет (рішення про місцевий бюджет).

Відмінністю нової редакції Порядку є те, що він не містить

процедури повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у

дохід відповідного бюджету, які до цього часу мали здійснювати таке

повернення за рахунок власних коштів.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

УКРАЇНИ ВІД

21.03.2011 № 219-Р

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня

2011 року № 219-р «Питання організації підготовки проекту

Державної програми економічного і соціального розвитку

України на 2012 рік» схвалено Концепцію

цієї програми та

затверджено план заходів з підготовки її проекту.

Зазначеною Концепцією схвалено мету, цілі та завдання

Програми за усіма основними функціями держави.

Важливий акцент у Концепції зроблено на середньостроковому

плануванні, зокрема на необхідності встановлення взаємозв’язку між

економічним і бюджетним плануванням з використанням єдиної

системи показників кінцевих результатів діяльності органів

виконавчої влади. Встановлено, що основою нової системи

програмних документів з питань розвитку держави повинні стати

довгострокова стратегія соціально-економічного розвитку та

середньостроковий план дій з її реалізації. На думку експертів ІБСЕД,

тут доцільно було б також встановити необхідність фінансового

До таких порушень належать, зокрема, нецільове використання бюджетних коштів; здійснення витрат із бюджету

без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; здійснення видатків на утримання бюджетної

установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу чи закону про державний бюджет.