Бутенко А.І., Сараєва І.М. Якимов С.В. Підприємництво в Україні: напрямки розвитку

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 2.1

Розподіл інвестицій європейських венчурних

фондів за секторами у 2004-2005 рр.

(€)

2004

2005

Комунікації

4924434

7247098

Комп’ютерне обладнання

2350597

2438522

Інші сектори, пов’язані з електронікою

457506

620138

Біотехнології

686617

868257

Медицина та охорона здоров’я

2801209

3498191

Енергетика

677844

961458

Споживчі товари

8546600

12951032

Промислові товари та послуги

1949670

4163936

Хімікати та сировина

1003508

911712

Засоби промислової автоматизації

219350

1171586

Інша промислова продукція

2623866

2885462

Транспорт

892870

1012650

Фінансові послуги

1524058

1619966

Інші послуги

5070747

2563432

Сільське господарство

140358

160999

Будівництво

816928

1446223

Інше

2233603

2479751

Загальні інвестиції

36921769

47002418

Джерело: EVCA/Thomson Financial/Pricewaterhouse Cooper, 2006.

Таблиця 2.2

Порівняльний аналіз ринків венчурного капіталу

США, Західної Європи і Росії

Критерій

порівняння

Американський

ринок венчурного

капіталу

Західноєвропейський

ринок венчурного

капіталу

Російський ринок

венчурного

капіталу

Дата

зародження

1940-і роки

1970-і роки

1994 р. (рік

заснування першого

венчурного фонду)

Трактування

терміна

«венчурний

капітал»

Капітал, забезпечений

професіоналами в даній

області, що надають

підтримку по лінії

менеджменту молодим

компаніям, що швидко

розвиваються і мають

значний потенціал

конкурентноздатного

розвитку

Акціонерний капітал,

наданий професійними

фірмами, що інвестують

кошти в приватні

підприємства, які

демонструють значний

потенціал зростання на їх

початковому етапі розвитку,

у процесі розширення і

трансформації, одночасно

керуючи цими

підприємствами

Джерело

фінансування нових,

або починаючих

компаній, або

компаній, що

знаходяться в

складних умовах

;

особлива форма

вкладення капіталу в

об'єкти інвестування з

високим рівнем

ризику в розрахунку

на швидке одержання

високої норми

прибутку

Обсяг венчурних

інвестицій у

2003р.

17,4 млрд. дол.

Близько 8 млрд. дол.

Близько 50 млн. дол.

Наявність

територіальної

концентрації

Має місце. Велика

частина венчурних

інвестицій здійснюється

в Силіконовій долині

(штат Каліфорнія),

Бостоні (штат

Масачусетс)

Має місце. Венчурний

капітал тяжіє до «точок

зростання», якими є великі

міста (Лондон) і

університетські містечка

(Кембридж)

Має місце.

Пріоритетними

територіями для

венчурного

інвестування

виступають: Москва,

Н. Новгород,

Новосибірськ

Любова Т.Г. Рынок венчурного капитала и особенности его формирования в тран-

зитивной экономике. Автореф. дисс. канд.эконом.наук. – Челябинск:ЧГУ, 2004. –

20с.

Національна Асоціація венчурного капіталу США (NVCA)//http://www.nvca.com

Європейська Асоціація прямого інвестування і венчурного капіталу (EVCA)//

http://www.evca.com

Воронцов В.А. Ивина Л.В. Основные понятия и термины венчурного финансиро-

вания. – М., 2002.

Аньшин В.М., Филин С.А. Менеджмент инвестиций и инноваций в малом и вен-

чурном бизнесе: Учебное пособие. – М., 2003.

Критерій

порівняння

Американський

ринок венчурного

капіталу

Західноєвропейський

ринок венчурного

капіталу

Російський ринок

венчурного

капіталу

Пріоритетні

стадії

фінансування

Ранні стадії розвитку

компанії: посівної (seed),

стартової (start-up)

Пізні стадії розвитку

компанії: стадія

розширення, мезонінне

фінансування, стадія викупу

Переважно пізні стадії

розвитку компанії:

стадія розширення,

стадія викупу

Пріоритетні

напрямки

фінансування

(галузева

структура

вкладень)

Галузі, представлені

малими

високотехнологічними

фірмами, що працюють

у сфері високих

технологій, біотехнології,

екологічних і медичних

технологій

Галузева структура

вкладень диверсифікована,

однак можна виділити два

пріоритетних напрямки

інвестування: 1)

виробництво споживчих

товарів і послуг;

2) технологічні галузі

Венчурні інвестиції

спрямовуються

переважно у

виробництво

споживчих товарів і

послуг, частка

високотехнологічного

сектора незначна

Структура

джерел

венчурного

капіталу

Пенсійні фонди (38%),

корпорації (24%),

інвестиційні фонди

(16%), бізнес-ангели

(12%), банки (6%),

іноземні інвестори (4%)

Пенсійні фонди (24%),

банки (18%), страхові

компанії (11%), корпорації

(5%), бізнес-ангели (6%)

Іноземні інвестори

(99%), з них 72% –

кошти ЄБРР, 27% –

кошти американських

агентств

Стан венчурної

інфраструктури

Розвинена венчурна

інфраструктура:

наявність фондового

ринку для

високотехнологічних

компаній – NASDAQ,

мережа інноваційних

інкубаторів,

технологічних парків.

Існує Національна

Асоціація венчурного

капіталу США (NVCA)

Розвинена венчурна

інфраструктура: наявність

фондового ринку для

високотехнологічних

компаній – EASDAQ,

мережа інноваційних

інкубаторів, технологічних

парків. Існує Європейська

Асоціація прямого

інвестування і венчурного

капіталу (EVCA)

Венчурна

інфраструктура

практично відсутня.

Існуючі інноваційні

парки (наприклад, у

Новосибірську)

малоефективні. Існує

Російська асоціація

венчурного

інвестування (РАВІ)

Законодавство,

що регулює

венчурне

фінансування

Існуюча нормативно-

правова база

передбачає рамкові

обмеження для

венчурного

інвестування.

Наприклад, Employee

Retirement Income

Security Act (ERISA)

передбачає «правило

розсудливої людини»,

відповідно до якого

інвестиції «повинні

здійснюватися ретельно,

з турботою і

розсудливістю», і

визначається рівень

інвестицій, вище якого

пенсійні фонди не мають

право вкладати у високо

У більшості країн Європи

відсутні спеціальні закони,

що регулюють венчурну

діяльність (за винятком

деяких країн Східної

Європи, наприклад,

Угорщини). Регулювання

венчурної діяльності

відбувається за рахунок

прийняття законів, що

регулюють діяльність

інституціональних

інвесторів, іноземних

інвесторів. Наприклад, у

Великій Британії в 2000 р.

прийнято Financial Services

Markets Act, покликаний

стати єдиним регулюючим

законом для фінансових

інвесторів

Спеціальна

нормативно-правова

база, що регулює

венчурний бізнес

відсутня, а венчурні

інвестиції

здійснюються згідно

ФЗ «Про інвестиційну

діяльність у

Російській Федерації,

яка здійснюється у

формі капітальних

вкладень»

Критерій

порівняння

Американський

ринок венчурного

капіталу

Західноєвропейський

ринок венчурного

капіталу

Російський ринок

венчурного

капіталу

ризикові активи

Різні форми державних інструментів, що

використовуються для стимулювання венчурного

інвестування у світі, можуть бути згруповані в три

основні групи

(Табл.2.3):

Таблиця 2.3

Різні форми державних інструментів,

що стимулюють венчурне інвестування

Тип

Ціль

Приклад

1. Пряме надання капіталу

Державні прямі

інвестиції

Надавати прямі інвестиції у

венчурні фонди або

підприємства малого бізнесу

Бельгія – Investment

Company for Flanders

(GIMV)

Державні кредити

Надавати довгострокові

кредити під низькі відсотки

і/або безоплатні кредити

венчурним фондам або

підприємствам малого

бізнесу

Данія – Vaekst Fonden

(Business Development

Finance) Loan Programme

Участие государства в развитии венчурного инвестирования в России//БЭА, ин-

формационно-аналитический бюллетень. – 2003. – №45. – 33с.

Джерело:Government venture capital for technology-based firms, OECD, 1997

2. Фінансові пільги

Податкові пільги

Надавати податкові пільги,

зокрема податкові кредити

(заліки) тим, хто вкладає

кошти в підприємства малого

бізнесу або венчурні фонди.

Великобританія –

Enterprise Investment

Scheme and Venture

Capital Trusts

Гарантування позик

Гарантувати частину

банківської позики, наданої

малим підприємствам, що

відповідають визначеним

вимогам

Франція – Societe

Francaise de Garantie des

Financements des Petites

et Moyennes Enterprises

(SOFARIS)

Гарантування

вкладень в

акціонерний капітал

Гарантувати частину втрат

від венчурних інвестицій з

високим ступенем ризику

Фінляндія – Finnish

Guarantee Board

3. Визначення кола

інвесторів

Дозволити інститутам, таким

як пенсійні фонди або

страхові компанії, вкладати

кошти у венчурний капітал

США - зміни, внесені в

Закон про гарантоване

пенсійне забезпечення

1. Пряме надання капіталу у венчурні фонди або

малі підприємства (капітал надається венчурним

фондам або малим компаніям у вигляді прямих

інвестицій або кредитів під низькі відсотки);

2. Фінансові пільги для інвестування у венчурні

фонди або малі підприємства (державні гарантії по

кредитах венчурним фондам або малим компаніям-

початківцям, податкові пільги тощо);

3. Правила, що визначають коло інвесторів, яким

дозволяється вкладати кошти у венчурні фонди

(наприклад, у певних розмірах пенсійним фондам і

страховим компаніям).

Аналіз зарубіжних програм державної підтримки

венчурного підприємництва показав, що існують дві

основних моделі:

1. Державні інвестиції здійснюються

безпосередньо в інноваційні компанії (наприклад,

американська державна програма розвитку

інноваційного бізнесу – SBIR (Small Business Innovation

Research));

2. Державні інвестиції в приватні фонди. Тут

необхідно виділити два підвиди програм:

- державні інвестиції в приватні вітчизняні

фонди (наприклад, ізраїльська програма розвитку ринку

венчурного капіталу – Yozma).

- державні інвестиції в приватні закордонні

фонди (наприклад, сінгапурська програма державного

розвитку ринку венчурного капіталу (SEDB – Singapore

Economic Development Board)).

Відмітною ознакою другої моделі є спрямованість

інвестицій на створення державних венчурних структур

(фондів). Вдалим прикладом подібних програм можна

назвати ізраїльську програму державної підтримки

Yozma.

Деякі країни використовують обидва підходи

державної підтримки венчурного підприємництва.

Яскравим прикладом подібного синтезу виступає діюча

у Фінляндії державна програма SITRA. В її рамках

співіснують як пряме фінансування молодих компаній,

так і вкладення грошей у регіональні фонди підтримки

підприємств.

Дослідження програм державної підтримки

венчурного ринку дозволяє зробити висновок про те, що

програми «прямих інвестицій» в основному характерні

для розвинених країн, тоді як країни з транзитивною

економікою тяжіють до «фондових механізмів». Причина

цього, на думку фахівців, полягає в тому, що, по-перше,

країни з транзитивною економікою мають потребу в

технологічному й управлінському досвіді, необхідному

при створенні власного венчурного бізнесу, а по-друге,

для формування ефективної венчурної індустрії в країні

потрібен достатній рівень загальної зрілості державної

системи управління

Наприкінці 90-х років минулого сторіччя в

науковій економічній літературі сформувалося цілісне

уявлення про функціонування венчурного капіталу,

відображенням якого з'явилося введення в обіг категорій

«венчурна індустрія» і «система венчурного

інвестування». Тому говорити про адаптацію будь-яких

закордонних моделей венчурного фінансування до

вітчизняних реалій не можна без урахування соціально-

економічних умов й у відсутності передумов у вигляді

цілісної сукупності факторів розвитку національної

венчурної системи.

До основних таких факторів відносяться

 потенційний попит на інновації виробничого

призначення, у тому числі на проривні;

 ринковий попит на довгострокові ризикові

інвестиції інноваційної спрямованості;

 кваліфікований інноваційний менеджмент як

особливий управлінський ресурс у циклі венчурного

інвестування;

 розвинений комплексний інформаційний

ресурс, що забезпечує зв'язки всіх елементів венчурної

системи, їх безперебійний інформаційний обмін;

 динамічний фінансовий вітчизняний капітал і

розвинена національна фінансова система з ринковими

розподільчо-обмінними відносинами;

 науково-технологічний комплекс, що

відтворює інновації з високим комерційним потенціалом

і високим ступенем новизни;

Любова Т.Г. Рынок венчурного капитала и особенности его формирования в тран-

зитивной экономике/Автореф.дис.канд.экон.наук. – Челябинск:ЧГУ,2004. – 20с.

Каржаув А.Т., Фоломьѐв А.Н. Национальная система венчурного инвестирования.

– М.:Экономика, 2005. – 239с.

 інноваційний підприємницький ресурс високої

кваліфікації і культури;

 стабільна нормативно-правова база, що

створює ряд переваг для самозростання венчурного

капіталу в реальному секторі економіки в порівнянні з

іншими видами інвестування.

Основними блоками національної венчурної

системи, повинні бути:

1) інноваційно-відтворювальний блок (малі

інноваційні підприємства (МІП), інноваційно-орієнтовані

корпорації, учбово-науково-інноваційні комплекси вищої

школи тощо), який формує національний ринок

інновацій і реальний попит на довгострокові ризикові

інноваційні інвестиції;

2) інвестиційно-фінансовий блок, який

включає структури, що забезпечують пропозицію

венчурного капіталу (національні венчурні фонди,

національні венчурні асоціації, приватні венчурні

інвестори - «бізнес-ангели», венчурні фірми-філії

нефінансових промислових корпорацій, закордонні

фінансові установи тощо);

3) інфраструктурно-інституційний блок, до

якого відносяться:

 технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори, а

також їх асоціації;

 різноманітні консалтингові фірми з маркетингу

наукомісткої продукції; з сертифікації і стандартів; з

інформаційної підтримки, навчання, керування

проектами, фінансового планування, захисту і керування

інтелектуальною власністю, з патентування,

комерціалізації технологій та інших інновацій, з

юридичних питань тощо;

 сукупність центрів, шкіл, курсів з підготовки,

підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів у всій

різноманітності спеціальностей і спеціалізацій для

венчурної індустрії:

 законодавче регулювання, сукупність

нормативно-правових актів.

В Україні формування системи венчурного

інвестування знаходиться поки що на початковому етапі,

хоча першій венчурний фонд «Україна» був заснований

австрійською компанією CA IB Securities (Ukraine) ще у

1992 році. На сьогодні ця структура здійснила інвестиції

майже у 30 вітчизняних компаній на загальну суму біля

10 млн. дол. США.

На українському ринку діють такі фонди:

Western NIS Enterprise Fund, з початковим

капіталом 150 млн. дол., представлений урядом США;

Black Sea Fund, який входить до составу

компанії з управління активами Global Finance з

загальним капіталом біля 60 млн. дол.;

Euroventures Ukraine (капіталізація — 30 млн.

дол.), створений на кошти ЄБРР.

Крім того, в тій або іншій формі своїх

представників в Україні мають Commercial Capital

Enterprise, Foyil Assets Mamagement, Ladenburg

Thalmann Ukraine Ltd., NCH Advisors. Також присутні

Baring Vostok Capital (структура, яка входить до в

групи ING) і New Century Holdings

. Загальний обсяг

венчурного фінансування на українському ринку

оцінюється експертами на рівні 500 млн. дол.США. Але

точної оцінки обсягів приватного венчурного капіталу в

Україні навести неможливо у зв’язку з відсутністю будь-

яких офіційних статистичних даних і експертних

досліджень.

У травні 1998 року в Україні за пропозицією

Європейської асоціації венчурного капіталу (EVCA) при

Українській асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) було

Бізнес. – 2003. – №46(565).